Категорійна семантика кратності в системі мови та художньому тексті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського

УДК 811.161.2'366.58

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ

КАТЕГОРІЙНА СЕМАНТИКА КРАТНОСТІ В СИСТЕМІ МОВИ ТА ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Ачилова Олена Леонидівна

Сімферополь - 2011

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі українського мовознавства Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Соколова Світлана Олегівна, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу соціолінгвістики

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, професор Валюх Зоя Орестівна, Київський національний лінгвіс тичний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та української філології

- кандидат філологічних наук Колібаба Лариса Миколаївна, Інститут української мови НАН України, молодший науковий співробітник відділу граматики

Захист відбудеться "11" березня 2011 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.08 у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (95000, м. Сімферополь, пр. Академіка Вернадського, 4).

Автореферат розісланий "08" лютого 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доц. А.Г. Шиліна

Анотації

Ачилова О.Л. Категорійна семантика кратності в системі мови та художньому тексті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. - Сімферополь, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню категорійної семантики кратності, що є складником універсальної категорії аспектуальності й може бути актуалізована різнорівневими мовними засобами.

У ході дослідження встановлено, що кратність - це функціонально-семантична категорія, в основі якої лежить семантична опозиція "однократність / багатократність". Семантика кратності реалізується передусім в аспектуальних категоріях виду та родів дієслівної дії.

На основі спільного компонента - ознаки кратності й здатності до протиставлення "однократність / багатократність" - виділено й описано 14 семантичних груп дієслів. Виявлено, що в процесі перфективації багатократні дієслова можуть набувати аспектуально-фазових модифікацій без втрати повторюваної семантики основи-мотиватора.

Контекстний аналіз показав, що семантика кратності виявляється на різних рівнях контексту й виражається різними мовними засобами, до яких насамперед належать дієслівні форми НДВ і ДВ. Кратне значення можуть посилювати або зумовлювати лексичні детермінанти одно- й багатократності, а також кратні синтаксичні конструкції.

Ключові слова: аспектуальність, кратність, однократність, багатократність, аспектуально-фазові модифікації.

Ачилова Е.Л. Категориальная семантика кратности в системе языка и художественного текста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. - Симферополь, 2011.

В диссертации освещены теоретические вопросы, связанные с определением категории кратности, выделены ее основные признаки. Кратность рассматривается как языковая категория, соотносимая с философской категорией количества. В работе кратность представлена как функционально-семантическая категория, в основе которой лежит двучленная оппозиция "однократность / многократность".

Семантика кратности реализуется прежде всего в аспектуальных категориях вида и способов глагольного действия (СГД). В ходе исследования установлено, что глагольные формы несовершенного вида (НСВ) выражают многократность, а глаголы совершенного вида (СВ) - однократность. Кратность является одним из семантических типов видового противопоставления, а также одним из значений, реализуемых глаголами некоторых СГД (многократного, итеративного, дистрибутивного и кумулятивного). Семантика однократности характерна для глаголов однократного, одноактного и длительно-одноактного СГД.

Описано противопоставление многократность / однократность на уровне словообразования с учетом ЛСВ многократных глаголов. На основе общего компонента - семантики кратности - многократные глаголы поделены на 14 семантических групп.

Проанализированы аспектуально-фазовые модификации этих глаголов (с семантикой начинательности, длительности и результативности) в каждой из выделенных групп. Анализ показал, что мотиваты полностью или частично сохраняют многократное значение мотиватора. Установлена зависимость между семантическими группами многократных глаголов и их способностью к аспектуально-фазовым модифицикациям. В частности, значение начинательности (с префиксом за-) и интенсивной начинательности (с конфиксом роз-…-ся) характерно для глаголов всех СГ. Семантику определенной длительности действия выражают глаголы 13 СГ с префиксом по- и 11 СГ с префиксом про-. Ограниченно-интенсивную длительность с приставкой попо- реализуют глаголы 12 СГ. Значение результативности, выраженное различными префиксами, сочетается с глаголами 12 СГ, ослабляя многократную семантику мотиватора.

Определены средства выражения кратности на разных уровнях текста. Исследована специфика функционирования собственно глагольных средств выражения кратных действий и ситуаций. Установлено, что оппозиция, представленная противопоставлением однократных форм с суффиксом -ну- многократным формам, реализуется также на уровне контекста.

Однократная семантика может быть актуализирована и глаголами СВ без формальних показателей, и глагольными формами НСВ (явление видовой нейтрализации). Кроме того, многократность может быть актуализирована глаголами СВ в наглядно-примерном значении с нейтрализованным значением СВ.

В работе классифицированы лексические детерминанты одно- и многократности. Детерминанты однократности поделены на прямые и непрямые. Анализ лексических детерминантов многократности показал, что некоторые из них могут сочетаться только с глаголами НСВ (детерминанты интервала, цикличности, узуальности), а некоторые - с глагольными формами обоих видов (наречия со значением повторяемости и детерминанты счетного комплекса). Доказано, что лексические показатели кратности могут усиливать повторяемость многократных глаголов и обусловливать повторяемость однократных глаголов, а также глагольных форм, значение которых нейтрально по отношению к кратности.

Установлено, что аспектуально-фазовые модификации многократных глаголов сохраняют кратную семантику мотиватора и реализуют ее в контексте.

Выявлены и проанализированы синтаксические конструкции, выражающие кратные действия и ситуации: однородные члены предложения с разделительными союзами, а также сложноподчиненные предложения с придаточными времени, а в некоторых случаях места, условия и образа действия.

Ключевые слова: аспектуальность, кратность, однократность, многократность, аспектуально-фазовые модификации.

Achylova O.L. Categorical semantics of frequency in the language and literary texts. - Manuscript.

Dissertation for receiving a scientific degree of Candidate of Philological Sciences in speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - Tavrida National University named after V.I. Vernadsky.

This thesis is centered on a study of categorical semantics of frequency, which is a part of the universal category of aspectuality and is reflected in the multilevel linguistic means.

in the course of analysis it was determined that frequency is a functional semantic category, which is based on the semantic opposition: "frequentative / semelfactive". The semantics of frequency is realized primarily in aspectual categories of aspect and modes of the verbal action.

In the study, there were distinguished and described 14 semantic groups of verbs, which are grouped on the basis of a common component - frequency attribute, and which can be juxtaposed based on "frequentative / semelfactive" principle. During perfectivation, frequentative verbs can take on aspectual phasal modifications without losing the repetitive semantics of the basis-motivator.

Contextual analysis showed that the semantics of frequency is present on various levels of context and is expressed by different linguistic means, which primarily include imperfective and perfective verb forms. The meaning of frequency may be strengthened or conditioned by the presence of lexical determinants of frequentative / semelfactive aspects, as well as syntactic constructions of frequency.

Key words: aspectuality, frequency, semelfactive, frequentative, aspectual phasal modifications.

Загальна характеристика роботи

Пильна увага мовознавців до спільнослов'янської граматичної категорії виду та суміжних явищ спричинила те, що з середини минулого століття вчення про вид та пов'язані з ним категорійні значення виокремилися в самостійну галузь мовознавства, яка зараз стрімко розвивається, - аспектологію. На жаль, українське мовознавство тривалий час стояло осторонь опрацювання цієї проблеми, тому багато питань, вже розв'язаних для багатьох інших слов'янських мов, в україністиці ще перебувають у стадії дослідження. Значення кратності, якого торкаються практично всі дослідники аспектуальних категорій, оскільки його вважають вагомим складником видової опозиції, належить до таких, що їх активно вивчають у різних аспектах, про що свідчить, зокрема, тематика останніх міжнародних конференцій і засідань комісії з аспектології при Міжнародному комітеті славістів (2009, 2010 рр.).

На сучасному етапі розвитку мовознавства актуальним постає питання про кратність як функціонально-семантичну категорію (ФСК), яка реалізується передусім у загальнодієслівній категорії аспектуальності, на що звертають увагу дослідники російської та української мов Ю.С. Маслов, О.В. Бондарко, О.М. Соколов, Н.С. Авілова, М.Я. Гловінська, В.С. Храковський, С.О. Соколова, О.Я. Титаренко, О.І. Семиколєнова, М.О. Шелякін, О.В. Петрухіна та інші. При цьому кратність тлумачать як аспектуальне значення, що характеризує дієслова за ознакою "крат" або дискретністю у вияві дії. Так, дієслова, які сполучаються із значенням кратності, позначають квантифіковані дії, що за своєю природою можуть перериватись і поновлюватися. В українському мовознавстві розглянуто певні аспекти цієї проблеми, зокрема пов'язані з вивченням окремих родів дієслівної дії (РДД) або їхніх груп - кількісних РДД (Т.М. Сидоренко), РДД (способів) оцінної дієслівної дії (Т.К. Денисюк), семантичного поля багатократної і розподільної дії (Н.М. Мединська). Українськими дослідниками описані функціонально-семантичне поле ітеративності (Л.І. Париляк), функціонально-семантичне поле квантитативності (Бронікова С.А.), семантичний потенціал предикатів з мультиплікативним значенням (І. Пшенична), засоби вираження кратності (А.А. Тронь) тощо. Проте, комплексного дослідження проблема кратності як ФСК, що ґрунтується на опозиції однократність / багатократність, має ядерні і периферійні засоби вираження на різних мовних рівнях, співвідноситься з іншими семантичними категоріями, передусім категорією аспектуальності, ядром якої є граматична категорія виду та семантико-словотвірна категорія РДД, ще не зазнала. Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю цілісного аналізу ФСК кратності, який ще не був застосований до української мови, та потребою визначення її місця серед споріднених ФСК і взаємодії з цими категоріями.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з науковою проблемою кафедри українського мовознавства Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського "Лексична та граматична семантика української мови в функціонально-стилістичному аспекті", номер Державної реєстрації 0106U003977. Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (протокол № 2 від 27 лютого 2008р.) і схвалена науковою координаційною радою "Українська мова" Інституту української мови НАН України (протокол № 46 від 23 грудня 2008 р).

Мета роботи полягає в комплексному вивченні категорійної семантики кратності та засобів її вираження в сучасній українській мові.

Відповідно до мети визначено конкретні завдання:

- проаналізувати й узагальнити комплекс теоретичних питань, пов'язаних із вивченням кратності, зокрема на основі формування двочленної опозиції з'ясувати принцип визначення кратності як ФСК;

- дослідити зв'язок категорії кратності з дієслівними категоріями виду й РДД;

- виділити семантичні групи дієслів з багатократною семантикою на основі спільних рис у перебігу вираженої дії;

- з'ясувати особливості аспектуально-фазових модифікацій багатократних дієслів;

- встановити механізм актуалізації однократної та багатократної семантики в тексті дієслівними засобами;

- визначити вплив недієслівних (лексичних і синтаксичних) чинників як супровідних або самостійних засобів вираження кратності у певних контекстних оточеннях.

Об'єктом дослідження є дієслова з кратною семантикою в сучасній українській мові, а також лексичні детермінанти кратності й синтаксичні конструкції, що означають кратні події або ситуації.

Предметом дослідження виступає структура ФСК кратності й особливості її реалізації в системі тексту.

Провідним методом дослідження в роботі є описовий, за допомогою якого виділено, почленовано й покласифіковано багатократні дієслова; зі структурних методів використано опозиційний аналіз у межах мотиваційно пов'язаних одиниць для встановлення семантичного і формального зв'язку між однократними та багатократними дієсловами, а також семантичних відношень у межах аспектуально-фазових модифікацій базових дієслів за допомогою перфективів; компонентний аналіз застосовано з метою вдосконалення семантичної класифікації дієслів; шляхом контекстного аналізу визначено контекстні засоби реалізації кратності.

Матеріалом дослідження є картотека дієслів із семантичними ознаками однократності й багатократності та їхніх похідних з аспектуально-фазовим значенням, вилучених шляхом суцільного вибирання з одинадцятитомного Словника української мови (близько 8000 одиниць), доповнена матеріалами Лексичної картотеки Інституту української мови НАН України, а також картотека контекстних структур, укладена на основі текстів української літератури ХІХ-ХХ століть (близько 1000 одиниць).

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше на матеріалі української мови здійснено системний аналіз ФСК кратності на основі семантичної опозиції багатократність / однократність; уперше виділено й описано семантичні групи багатократних дієслів з урахуванням лексико-семантичних варіантів (ЛСВ) багатозначних дієслів, розглянуто їхні аспектуально-фазові модифікації, доведено збереження в них кратної семантики; з'ясовано специфіку реалізації одно- й багатократного значення дієслів у реченні; визначено лексичні детермінанти, що посилюють кратність у тексті, зумовлюють її актуалізацію або нейтралізацію; описано синтаксичні структури, які сприяють вираженню кратного значення.

Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні розуміння кратності як ФСК, яка перебуває в тісному зв'язку з аспектуальними категоріями виду й РДД; з'ясуванні специфіки її реалізації в українській мові на тлі загальнослов'янської категорії аспектуальності; конкретизації і доповненні новими фактами проблеми взаємодії різних рівнів лексичної та граматичної (морфологічної, синтаксичної, словотвірної) семантики дієслова.

Практичне значення результатів дослідження. Висновки, отримані в результаті дослідження, та власне фактичний матеріал можуть бути використані у лінгводидактиці - для розробки спецкурсів і спецсемінарів з аспектології, словотвору та морфології, для написання посібників з аспектології й граматики, у науково-дослідній роботі аспірантів та здобувачів, у лексикографічній практиці тощо. Проблематика, порушена в науковій роботі, знайде застосування в дослідженні інших функціонально-семантичних категорій сучасної української мови.

Особистий внесок здобувача. Робота є цілком самостійним дослідженням, яке виконане дисертантом без співавторів. В 1 тезах, опублікованих у співавторстві, автор самостійно зібрав матеріал, опрацював його і підготував тези до друку.

Апробація роботи. Дисертацію обговорено на міжкафедральному науковому засіданні (протокол № 2 від 20 жовтня 2010 року) кафедр українського мовознавства, російського мовознавства, міжмовних комунікацій та журналістики, методики викладання філологічних дисциплін Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Окремі положення та висновки дисертаційного дослідження були викладені на звітних наукових конференціях викладачів та студентів Таврійського національного університету (2008-2010), ІІІ міжнародній науково-методичній конференції "Теория и технология иноязычного образования" (Сімферополь, 2008), ІІ міжнародній науковій конференції "Типология вида / аспекта: проблемы, поиски, решения" (Сімферополь - Гаспра, 2009), міжнародній конференції "Категория глагольной множественности в славянских и неславянских языках (синхрония и диахрония)" (Охрид, Македонія, 2010).

Публікації. Основні положення дисертації відображено в 4 наукових публікаціях у виданнях, які входять до переліку ВАК України як фахові, а також у тезах Міжнародної наукової конференції.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури (276 найменувань) і списку використаних джерел. Обсяг роботи становить 213 сторінок, з них основного тексту - 183 сторінки.

Основний зміст роботи

У першому розділі "Категорійна сутність кратності в сучасній українській мові" кратність розглянуто як мовну категорію, співвідносну з філософською категорією кількості. Кількість є поняттєвою категорією, яку розглядають як замкнену систему значень певної універсальної семантичної ознаки або окреме значення цієї ознаки безвідносно до ступеня їх граматикалізації та способу вираження в мові (О.Ю. Шубіна). У мові поняттєва категорія виявляється в процесі взаємодії засобів її вираження. Ці засоби, які можуть належати до різних мовних рівнів, утворюють функціонально-семантичні комплекси. Тому в роботі використовуємо поняття функціонально-семантична категорія, критерієм для виділення якої є спільність семантичної функції елементів різних мовних рівнів у їхній взаємодії, а також наявність певного семантичного інваріанта в диференційних семантичних ознаках цих елементів.

Кількісно схарактеризувати можна предмети або процеси. У мові процесну кількість виражає категорія кратності. Термін "кратність" сучасні мовознавці тлумачать по-різному: "многократність дії" (І.І. Ковалик), "багатократність" (О.І. Бондар), "неоднократність" (О.В. Бондарко), "дієслівна множинність" (В.С. Храковський), "повторюваність" (О.Я. Титаренко), "ітеративність" (Л.І. Париляк) тощо. Проте кратними здебільшого називають дії (події, ситуації), розчленовані на необмежено повторювані окремі акти або кванти (Ю.Д. Апресян, М.Я. Гловінська, О.К. Грекова, О.В. Ісаченко, Л.М. Рощина, М.О. Шелякін, В.М. Яковлєв).

Кратність є ФСК, оскільки їй притаманна спільна диференційна ознака - семантичний інваріант. Категорія кратності виявляється передусім у двочленній опозиції (однократність / багатократність), об'єднуючи систему різнорівневих компонентів мови на основі спільності їхніх семантичних функцій. Діалектичний характер відношень "однократність / багатократність" виражається в протилежних, але нерозривно зв'язаних поняттях, у їхній єдності та взаємодії, у переходах одного в інше. Семантика кратності реалізується як сукупність двох невіддільних значень "однократності" й "багатократності", одне з яких додається до значення дієслів, що сполучаються з цією семантичною ознакою.

ФСК кратності як підкатегорія входить до складу загальнішої категорії аспектуальності, що виконує стосовно неї функцію надкатегорії. Семантика кратності реалізується передусім в аспектуальних категоріях виду (ДВ і НДВ) та родів дієслівної дії (РДД). Дієслівні форми НДВ мають ознаку багатократності, а дієслова ДВ - значення однократності. Здатність дієслів НДВ виражати багатократність відзначають А.Г. Широкова, В.М. Яковлєв, О.К. Грекова, М.Я. Гловінська, І.Б. Шатуновський, О.І. Семиколєнова та інші. Подекуди аспектуальні теорії розглядають кратну семантику як один із семантичних компонентів, що може бути диференційною ознакою для будови видової опозиції (А. Мазон, Л.А. Булаховський, Ф. Копечний та ін.).

Проте в лінгвістиці зміст видової опозиції найчастіше зводять до протиставлення таких понять, як цілісність (комплексність) / нецілісність (некомплексність), граничність / неграничність, а кратність розглядають як окреме значення, притаманне дієслівним формам НДВ. У вираженні граматичного значення НДВ семантика багатократності формується на базі реалізації таких значень, які розкриваються тільки в межах контексту:

- конкретно-процесного: Бабуся гойдає внучку. Це конкретний процес, який полягає в повторюванні певної дії, вираженої багатократним дієсловом;

- узагальнено-фактичного: Увечері вітер тихенько гойдає дерева. Дієслівна форма НДВ гойдає реалізує багатократну семантику. Хоча головною в узагальнено-фактичному значенні є семантика наявності або відсутності факту, семантична ознака кратності тут зумовлена як контекстом, так і семантикою дієслів, які здатні виражати кратні дії;

- необмежено-кратного: До нас часто приїжджають друзі. Лексичний показник часто підкреслює, що дія повторюється необмежену кількість разів;

- обмежено-кратного: Двічі Марійка виходила зустрічати батька. Значення кратності конкретизоване лексичним показником.

Семантика кратності виражається й дієсловами ДВ під час формування таких контекстних значень:

- конкретно-фактичного: Іван поїхав за кордон і вступив до університету. Тут виражено конкретний одиничний факт дійсності;

- наочно-зразкового: Він прийде, наговорить образливих слів і зникає на деякий час. Багатократні дії виражені за допомогою виділення одного з багатьох повторюваних актів як прикладу інших подібних актів;

- сумарного: На прощання вона двічі потиснула йому руку. Реалізація кратної семантики відбувається насамперед за рахунок лексичного показника кратності.

Кратна семантика є одним із значень комплексу компонентів РДД, що виражають модифікацію значення дії, названої звичайним дієсловом, у напрямку кількісних уточнень (Н.С. Авілова). Значення багатократності реалізують дієслова НДВ багатоактного (або мультиплікативного, фреквентативного тощо) РДД, який виражає дії, розчленовані на необмежено-повторювані окремі акти, або "кванти", наприклад: капати, гавкати, клацати, дрижати, бамкати, бахати тощо. Дієслова багатоактного РДД із семантичною ознакою багатократності співвідносні з дієсловами однократного РДД (блимати - блимнути, ахати - ахнути тощо), причому така кореляція - це єдиний формальний знак цього РД. Крім того, значення багатократності реалізують форми ітеративного, дистрибутивного й кумулятивного РДД. Семантику одноразовості виражають дієслова однократного, одноактного та тривало-одноактного РДД. Кратність (як опозиція значень однократності / багатократності) може вважатися однією з базових ознак, на яких ґрунтується система РДД українського дієслова.

У другому розділі "Аспектуально-фазові модифікації дієслів багатократної семантики" описано семантичне протиставлення багатократність / однократність на рівні словотвору з урахуванням ЛСВ багатократних дієслів, які розподілено на семантичні групи (СГ), визначено аспектуально-фазові модифікації багатократних дієслів (із семантикою початковості, тривалості та результативності) у кожній із виділених СГ.

В опозицію багатократність / однократність вступають передусім дієслова з формально вираженою ознакою багатократності / однократності. Це такі дієслова, які в разі перфективації зазнають зміни суфікса первинної основи на суфікс -ну- (-ону-) і характеризуються тим, що форми НДВ виражають багатократне значення, а їхні кореляти ДВ - однократне значення. Пор.: Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала (І. Нечуй-Левицький). - Теля бекнуло та й скочило прямо на пліт (Л. Мартович).

Основу опозиції утворюють багатократні дії, здатні до повторення й членування на окремі акти. Ці дії виражені дієсловами, які поділяємо на 14 СГ. Дослідження показало, що до ядра опозиції належать такі СГ:

- `звуки людини': ойкати - ойкнути, скавучати, скавчати 2 - скавкнути, ікати - ікнути тощо;

- `звуки істоти': бекати - бекнути, гагакати 1 - гагакнути, кахкати - кахнути тощо;

- `звуки предметів / явищ природи': брязкати - брязнути, гахкати - гахнути, грюкати - грюкнути та ін.;

- `бити, кидати, стріляти': бухати 2 - бухнути 1, жбурляти, жбурити 1 - жбурнути, тукати - тукнути тощо;

- `рух, зміна положення в просторі': крутити - крутнути, махати - махнути, гойдати - гойднути тощо.

Дієслова зазначених СГ становлять значну частину всієї дієслівної лексики в межах опозиції багатократність / однократність.

На периферії опозиції розташовані такі СГ:

- `мовленнєва діяльність людини': белькотати, белькотіти - белькнути, буркати - буркнути, рявкати 2 - рявкнути тощо;

- `фізичний вплив на об'єкт / суб'єкт': колоти 1,2 - кольнути, чесати - чеснути, чухатися 1 - чухнутися тощо;

- `фізична дія без впливу на об'єкт / суб'єкт': брикати 1 - брикнути, гецати, гицати 1 - гецнути, скакати 1,2 - скакнути тощо;

- `фізіологія': дихати - дихнути, моргати 1 - моргнути, глитати - глитнути тощо;

- `дії, пов'язані з рідиною': капати 1,3 - капнути, ляпати 1 - ляпнути, плюскати - плюснути;

- `зоровий ефект': блимати 1,2,3 - блимнути, блискати 1,2 - блиснути, мелькати - мелькнути;

- `уживання їжі, питва': хлебестати - хлебеснути, хлебтати 1,2 - хлебнути, хрупати 2 - хрупнути тощо;

- `падіння': беркицати - беркицнути, бухатися - бухнутися, гупати 2 - гупнути тощо;

- `особливості ходи': дибати - дибнути, шкандибати - шкандибнути, шкутильгати 1,2 - шкутильгнути тощо.

Зауважимо, що під час аналізу дієслів зазначених СГ виявлено, що не всі багатократні дієслова НДВ формують опозицію з відповідними дієсловами ДВ. Причини цього явища можуть бути різними, проте найбільш переконливою вважаємо думку В.С. Храковського про те, що в деяких випадках "наявна нереалізованість семантично й формально детермінованого дериваційного процесу" Храковский В.С. Мультипликативы и семельфактивы (проблема видовой пары) / Храковский В.С. // Семантика и структура славянского вида. - Krakiw : Widawnictwo Naukowe WSP. - 1997. - С. 228., про що свідчить не повна відповідність фактів різних мов, зокрема близькоспоріднених.

Процес перфективації багатократних дієслів не завжди спричиняє виникнення опозиції багатократність / однократність. Від дієслівних основ з багатократним значенням походять форми з префіксом за- й конфіксом роз- (розі-)… -ся із семантичними ознаками `початок дії' та `початок інтенсивної дії'. Повторювана семантика основ-мотиваторів у похідних із семантикою початку зберігається. Початкове значення властиве для всіх семантичних груп дієслівних основ із кратною семантикою. Пор.: Хлопці заштовхали один одного: - Ти, не шуми! Чого шумиш? (І. Микитенко). - Він тільки тямив, що все круг нього заворушилось і якась сила раптом ухопила його; що його з усіх боків штовхають, що над ним важко дихають (М. Коцюбинський); Пахло весною. З першими променями сонця почав непомітно втікати мороз, запахло вишневими бруньками, розсокоталась на все подвір'я зозуляста курочка (Юрій Збанацький). - Гафійка сиділа на призьбі… Біля ніг її кружились кури і сокотали, допоминаючись їжі (М. Коцюбинський).

У процесі перфективації дієслова НДВ з кратною семантикою можуть набувати значення певної тривалості дії без утрати семантичного компонента багатократності. Багатократні основи мотивують похідні з префіксами по- (пі_), про-, аспектуальним значенням яких є обмеження дії певним часовим проміжком (сема `якийсь час'), та з префіксом попо-, що надає дієсловам делімітативно-інтенсивної семантики. Пор.: Там і там на ланцюжках дзявкотіли Жучки й Шарики (І. Сенченко). - Цуценя, заграючи з дівчинкою,.. гучно дзявкотіло. Заллється, подзявкотить, а потім змовкне (В. Козаченко); В другому кінці вагона дедалі голосніше стогнав обпалений танкіст (О. Гончар). - Он учора, як сова та, як сич, цілу ніч простогнала [Загнибідиха] та проголосила (Панас Мирний) - Раптом простогнав [однократна дія] Василь Максимович - тим довгим здавленим стогоном, коли сниться щось жахливе (Ю. Шовкопляс); Перед вікнами хати росли черешні, гуділи над ними бджоли (А. Шиян). - Дітки гомонять самі одні, і вже така їм утішка з того, як горобці прилетять - зацвірінькають або голуб попогуде (Марко Вовчок).

Дієслова ДВ із значенням `дія, обмежена часовим проміжком' з префіксом по- походять від основ-мотиваторів 13 СГ, з префіксом про- - від основ 11 СГ. Перфективи з делімітативно-інтенсивним значенням, якого надає префікс попо-, походять від основ-мотиваторів 12 СГ.

Багатократні основи здатні також мотивувати похідні дієслова з фазовим значенням завершення або результату дії. У похідних формах ДВ з результативним значенням багатократність основи-мотиватора стає неактуальною, периферійною. Кумулятивні (сумарні) та дистрибутивні дієслова виражають результативні дії з високим ступенем інтенсивності. Обов'язковою характеристикою таких дієслів є наявність активного суб'єкта-діяча. Пор.: Над парками на київських кручах кружляло, каркаючи, гайвороння (Ю. Смолич). - Вона [ворона] повернулася з дуба тільки ввечері і накаркала такого дощу й грому, що погноїла все сіно (О. Довженко); Довго я пірнав, аж поки води наковтався (Юрій Збанацький); - Розбіглися б наші хлопці, як вівці, і їх давно вже переглитали б лихварі (П. Колесник).

Встановлено, що кумулятивні й дистрибутивні дієслова походять від дієслів СГ, які означають дії суб'єкта чи суб'єктів, спрямовані на досягнення результату із семантичною ознакою `якась кількість'.

Серед українських дієслів з багатократною семантикою також виокремлюють такі дієслова, які в словотвірному ланцюжку формально займають позицію НДВ ІІ (ітеративи). Вони мотивовані первинними дієслівними основами НДВ і мають афікси, що надають основам-мотиваторам ітеративного значення. Ітеративи не вступають в опозицію за ознакою багатократність / однократність: Професор раз за разом мерзлякувато потирав руки й часто покахикував (Ю. Шовкопляс).

Третій розділ "Кратність у текстовій системі" присвячено засобам вираження кратності на різних рівнях тексту. Досліджено специфіку функціонування власне дієслівних засобів у вираженні кратних дій або ситуацій, покласифіковано лексичні детермінанти одно- / багатократності, а також кратні синтаксичні конструкції.

Для аналізу семантики кратності на рівні контексту необхідно чітко розмежувати поняття однократної / багатократної дії та однократної / багатократної ситуації. Кратна дія, виражена дієсловом, охоплює один часовий відрізок, а ситуація - різні часові відрізки. Однократна ситуація поширюється на всю подію, що розгортається в контексті й може бути виражена дієсловами обох видів з різною аспектуальною характеристикою. Найчастіше однократність ситуації зумовлена лексичним детермінантом, який надає всім дієсловам у контексті семантики одноразовості. Багатократність ситуації означає повторені типові дії, що виявляються в різні відрізки часу й можуть належати до різних часових планів. Дієслова ДВ у наочно-зразковому значенні, ітеративні контексти або кратні синтаксичні конструкції (насамперед речення з однорідними членами, підрядними часу тощо) формують багатократні ситуації на рівні контексту

У текстовій системі однократність і багатократність мають специфічні засоби вираження. Так, опозицію за ознакою однократність / багатократність утворюють дієслова ДВ одноразової семантики з суфіксами -ну- / _ону- й дієслова НДВ з семою багатократності: - Знають вони, твої лікарі? - буркнув він, приймаючись за свій недопитий стакан (Панас Мирний). - Коли б вiн змiг послухати сам себе збоку, то переконався б раптом, що вiн не кричав, а тiльки бурмотiв - хрипко й божевiльно (І. Багряний).

У реченні однократність дії можуть передавати одиничні дієслівні форми ДВ з формальним показником - суфіксом -ну- / _ону-. Наприклад: Мар'я мотнула головою (Панас Мирний); Марина крутнула головою (Панас Мирний). Кілька дієслівних форм ДВ із суфіксом -ну- / _ону- (дві й більше) актуалізують однократні послідовні дії одного суб'єкта: - Аж у Бієвці! - крикнула мати і в долоні плеснула (І. Нечуй-Левицький). Одиничні багатократні дієслова НДВ виражають у реченні повторювані дії одного суб'єкта: - Нема тут уборної! - вуркотiв дiд, загороджуючи Володимировi дорогу, хоч у кутку двору таки стояла розтрiскана й розхитана споруда, у призначеннi якої годi помилитися (Вал. Шевчук). У межах одного речення два і більше мультиплікативних дієслова НДВ можуть реалізувати одночасні повторювані дії одного або кількох суб'єктів: - Не тільки в жовті, в червоні чоботи взуюсь, а таки тебе в тюрму посаджу, - кричала Кайдашиха й крутилась на одному місці, неначе козачка танцювала (І. Нечуй-Левицький); I хоч стояли ще гарячi днi, хоч цвiркуни ще кричали-заливалися, хоч дзвонив, розсипаючи срiбло, жайворонок, Iван вiдчув, що той павучок проклав дорогу i до його серця (Вал. Шевчук).

У межах одного речення багатократні дієслова можуть передавати послідовні повторювані дії одного суб'єкта: Вiн метався, плутався в темряві мiж деревами й кущами, що стояли в водi, кидався наослiп, вiдчайдушне, мов пташка, що потрапила в кiмнату й б'ється в усi боки крилами, в надiї натрапити випадково на дiрку, що вирятує (І. Багряний). У межах речення багатократні дієслова, що позначають дії різних суб'єків, можуть формувати причиново-наслідкові відношення: - Мала розум, а в вас, мабуть, оце згубила, - сказала через зуби Мотря. Вона оджимала так здорово, що аж намисто бряжчало і дукачі коливались (І. Нечуй-Левицький).

У межах надфразної єдності багатократність передають мультиплікативні дієслова із значенням одночасності дій різних суб'єктів: В передранковiй тривожнiй i глухiй мряцi десь над селом кричали пiвнi. Власне, була це не тиша, а спокій: з річки скрекотали жаби, монотонно гавкали собаки, на пiдвiконня виліз цвіркунець i засюрчав, шкребучи шибку шарудявим крилом (Вал. Шевчук). У складі надфразної єдності багатократні дієслова можуть реалізувати значення послідовності дій або причини й наслідку: Кайдашиха лупила кочергою горшки на полиці, Мелашка частувала миски рогачем на миснику. Горшки сипались з полиці, як яблука з яблуні, неначе земля тряслася (І. Нечуй-Левицький).

Ітеративні форми НДВ також виражають багатократні дії: Сивоок мовчки пiшов до ворiт, над якими видзвонювали мiднi дзвони (П. Загребельний).

Крім дієслів із суфіксами -ну- / -ону-, до засобів вираження однократних ситуацій на рівні речення або надфразної єдності належать і дієслівні форми ДВ (без формальних показників), які не завжди співвідносні з багатократними дієсловами виділених семантичних груп. За умов уживання у функції однорідних членів речення такі дієслова ДВ набувають однократного значення (дієслова, що означають дії одного чи різних суб'єктів, можуть формувати значення послідовності дій або причини й наслідку): - Вечеряти? - перепитав він, наближаючись до неї; злегка торкнувся пальцем її гарячого підборіддя, заглянув у вічі (Панас Мирний); - Ат, живеться! - гаркнула стара, мов у розбитого дзвона вдарила, аж Христя струснулась (Панас Мирний).

До засобів вираження однократних дій належать і префіксальні форми ДВ, мотивовані безпрефіксними однократними дієсловами ДВ. Префікси надають дієсловам насамперед просторового значення (залежно від семантичної групи мотиватора): Свічка мимоволі відхитнувся (І. Кочерга). Дієслова мовленнєвої діяльності ДВ з префіксом про- без лексичних детермінантів повторюваності виражають одноразову дію: - Ну, чого ти? - промимрив Тюха, знов беручись хльобати поливку. - Слухайся. Треба (П. Загребельний).

Крім того, у вираженні одноразових дій беруть участь дієслова НДВ в теперішньому сценічному часі, коли названі або коментовані дії збігаються з моментом сценічного часу. Форма НДВ виступає в нейтралізованій функції (замість можливого вживання дієслівної форми ДВ), констатуючи одноразові дії: Стецько (голосно позіхає і потягується [позіхнув, потягнувся]). Цур йому, сьому сватанню; яке довге! Коли б швидше спати! (Г. Квітка-Основ'яненко).

Подеколи однократні дієслова формують таку однократну ситуацію, яка поширюється на надфразну єдність і впливає на інші форми ДВ, надаючи їм семантики одноразового вияву: Володимир скинув гачка i торсонув раму. Затріщала струхлявіла обклейка, чути стало, як десь у дворі дід кинув дошку i вона ляско плеснула (Вал. Шевчук). Дієслово затріщала вступає в причиново-наслідкові відношення з дієсловами скинув і торсонув, при цьому фазове значення початку дії перетворюється на периферійне, а семантика однократності виявляється домінантною.

Однократність може бути посилена або зумовлена наявністю лексичного детермінанта. У межах одного речення детермінанти посилюють однократність дії: Раптом у Меланчиній хаті спалахнуло світло (І. Кочерга). Під впливом лексичних детермінантів однократності ситуація набуває семантики одноразового вияву: Раз перед зеленими святками Кайдаш послав Лавріна до млина. Лаврін запріг воли. Батько виніс з комори два мішки жита й поклав на віз. Мати дала Лаврінові торбину з харчю (І. Нечуй-Левицький). семантика кратність дієслівний аспектуальність

Крім багатократних дієслів, повторювану семантику актуалізують форми НДВ з нейтральним щодо кратності значенням, які не вступають до опозиції однократність / багатократність. У контексті такі дієслівні форми сполучаються з мультиплікативними дієсловами, внаслідок чого утворюються низки різноманітних повторюваних дій: Дівчата аж за боки беруться від кумедних Горпининих вигадок, а та і не перестає - меле. Христя і собі за другими сміється (Панас Мирний). Багатократність дії у межах речення може бути зумовлена наявністю множини суб'єктів або об'єктів дії: Хапає й цілує дівчат, ті з реготом відбиваються (І. Кочерга);

Дієслова НДВ, що не містять у своєму значенні семи кратності, набувають її в умовах ітеративного контексту, де йдеться про ситуації, які регулярно або час від часу повторюються чи повторювалися в минулому. Ідея регулярності, закладена в основу контексту, впливає на всі дієслова, актуалізуючи в них семантику багатократності: - Водили, та не було того, що тепер, - під тином здихають, по жидах, мов червиві собаки, шляються (Панас Мирний).

Багатократність також може бути посилена або зумовлена наявністю лексичних детермінантів: прислівників, іменних словосполучень, дієприкметникових зворотів або комплексом цих засобів. Наприклад: Колісника наче злі комарі кусали у потилиці, так він її раз по раз скромадив (детермінант лічильного комплексу), ходячи похнюпившись по садку (Панас Мирний); Трапляється, і дуже часто трапляється (детермінант інтервалу), що кабан, почувши чи довідавшись, що спереду стоять на номерах мисливці з жаканівськими в рушницях кулями і бувши не зовсім певний, що всі вони прянуть на груші, - повертається і йде на загонщиків (О. Вишня); При подуві вітру гілочки цокотіли одна об одну, лущали, а при сильних ударах маси таких гілочок об масу, скляної коси об скляну косу скло дрібно билося й з дзвоном осипалося на пішоходи, на скляну ж, вiрнiше, оправлену в скляне поливо, землю. При недалеких артилерійських вибухах гілочки також подзвонювали i шелестом роняли дрiбнi блискучі шматочки (І. Багряний); Нiмецькi "частини" й мародерськi "з'єднання" миготiли жваво, миттю з'являючись i так само миттю зникаючи (І. Багряний); Йшли безладною купою, чвакотіли по калюжах, зрідка й тихо перекидаючись словами й лаючись (І. Багряний).

Аспектуально-фазові модифікації багатократних дієслів повністю або частково зберігають кратне значення, яке може посилюватися за наявності лексичних детермінантів або лексичних повторів: Малий побачив - засопів, запхинькав, почав смикати батька за штани, показуючи пальцем на панський стіл... (Народні усмішки 1986); - Що з тобою, чоловiче?! - гукнув кiнний, а пiший поцмокав язиком i покрутив головою (І. Багряний); - Що це за люди і чого вони понаходили сюди? - спиталася Христя (Панас Мирний); А з імли замиготіло знову (І. Багряний).

Особливим засобом вираження багатократності є синтаксичні конструкції, що актуалізують регулярні або періодично повторювані ситуації. До кратних конструкцій зараховуємо: ряди однорідних членів речення з повторюваними розділовими сполучниками то… то, чи…чи: - Іч, який чортьонок! Іч, який чортьонок! - гукав радісно Колісник, пручаючись під Наташкою, а вона то гуцала його, то плескала по круглих щоках руками, то хапала за голову і жарко і міцно пригортала його до свого високого лона (Панас Мирний); складнопідрядні речення з підрядними обставинними часу із сполучними засобами коли, як: Коли розпитують Миколу, де він так добре навчився плавати, він замислюється і мрійно говорить… (Остап Вишня); Як їде хтось через хутір, - усі скопом за возом біжать (Остап Вишня); подекуди багатократні ситуації реалізуються в складнопідрядних реченнях з підрядними обставинними місця, умови, способу дії. Пор.: - Розумієш, як пізно приходжу додому, жінка мене за дверима з макогоном чекає, - відповів товариш (Веселий оповідач) (з підрядним умови).

Висновки

1. Кратність - це мовна категорія, співвідносна з філософською категорією кількості, вона характеризує дієслівні дії з погляду їхньої дискретності і / або повторюваності й може виражатися різними мовними засобами. У сучасній українській мові категорія кратності виявляється передусім через опозицію `однократність / багатократність', яка формує ядро відповідної ФСК.

2. У мовній системі ФСК кратності реалізується в загальнодієслівній категорії аспектуальності та її субкатегоріях: виду і родів дієслівної дії. З кратністю пов'язані окремі різновиди значень форм НДВ (конкретно-процесне, узагальнено-фактичне, необмежено-кратне, обмежено-кратне) та ДВ (конкретно-фактичне, наочно-зразкове, сумарне). Елемент кратності наявний у значеннях РДД (однократного, одноактного, однократно-інтенсивного, тривало-одноактного, кумулятивного, дистрибутивного, переривчасто-пом'якшувального тощо). Опозиція однократність / багатократність виявляється й на словотвірному рівні під час утворення дієслів ДВ з однократною семантикою від основ НДВ з багатократним значенням.

3. На основі спільних рис у перебігу вираженої дії на рівні ЛСВ виділяємо 14 СГ багатократних дієслів. Ядро семантичної зони утворюють такі СГ: `звуки людини', `звуки істоти', `звуки предметів / явищ природи', `бити, кидати, стріляти', `рух, зміна положення в просторі'. Дієслова інших СГ належать до периферії семантичної зони.

4. Крім того, що базові дієслова НДВ з багатократним значенням регулярно вступають у семантичну опозицію з однократними, вони здатні приєднувати словотворчі афікси, мотивуючи похідні, які є їхніми аспектуально-фазовими модифікаціями (початку, певної тривалості, результату) і повністю або частково зберігають багатократну семантику мотиватора. Зміни багатократної семантики дієслів у бік певних аспектуально-фазових модифікацій залежать від конкретної семантичної групи, до якої зараховано основу-мотиватор.

5. У текстовій системі однократність і багатократність мають специфічні засоби вираження. Так, однократність залежить насамперед від морфологічних категорій (виду, РДД, часу), а багатократність - від наявності лексичних детермінантів або особливих синтаксичних умов. Дієслова, що складають опозицію за ознакою однократність / багатократність, мають співвідносні засоби вираження й на рівні контексту.

6. У контексті одноразові дії можуть виражатися дієслівними формами НДВ, що пояснюється уживанням часових форм НДВ замість часових форм ДВ (явище нейтралізації) у теперішньому сценічному часі. У контекстах, де йдеться про типові дії з неактуалізованою часовою локалізацією, дієслова ДВ виражають дію як одну з багатьох цілісних дій (у наочно-зразковому значенні).

7. Виділяємо кратні лексичні детермінанти (однократності й багатократності), які посилюють або зумовлюють реалізацію кратної семантики. Відзначаємо, що детермінанти не завжди виражені прислівниками, це можуть бути іменні словосполучення або дієприслівникові звороти.