Дискурс електронних засобів масової комунікації в інформаційному суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дискурс електронних засобів масової комунікації в інформаційному суспільстві

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Загальна характеристика роботи

Розвиток мовознавства кінця ХХ - початку ХХІ століття позначився активним зростанням дослідницької уваги до комунікативних процесів у різних дискурсивних практиках. Зокрема у фокусі лінгвістики опинилася дискурсивна діяльність друкованих та електронних засобів масової комунікації (Т. ван Дейк, Ю. Караулов, М. Володіна, Т. Добросклонська, А. Бєлова, Н. Слухай, Л. Кудрявцева, Л. Компанцева, О. Селіванова, К. Серажим, О. Фоменко, Н. Коломієць, О. Дмитрук та ін.). В інформаційному суспільстві вони відіграють важливу роль: творять спільний для всіх його членів мовно-інформаційний простір - інфосферу, яку ще називають інформаційною оболонкою Землі.

Завдяки новітнім технологіям засоби масової комунікації (ЗМК) здатні не тільки оперативно і найбільш повно забезпечити інформацію про будь-яку суспільно значиму або цікаву подію чи явище, але й одночасно досягти наймасовішої аудиторії. В основі їхньої діяльності лежить інтерактивний комунікативний акт, який передбачає експліцитний чи імпліцитний (відкладений) відгук споживачів інформаційних продуктів на повідомлення.

Виникнення Інтернету започаткувало нову форму електронних ЗМК, які поєднують інформацію різних знакових систем, матеріалізуючи її у вигляді гіпертексту. На технічному рівні дискурс Інтернет-видання реалізується в творенні так званої «віртуальної реальності». На вербальному - у творенні фрагменту медіа-картини світу, яка проектується на національно-мовну картину світу в певній усній або візуальній реалізації, що становить значний інтерес для лінгвістичних досліджень.

Актуальність обраної теми пов'язана з необхідністю комплексного лінгвістичного дослідження дискурсу електронних засобів масової комунікації, зокрема Інтернет-дискурсу в інформаційному суспільстві, з'ясування тих мовних та позамовних чинників, які найбільшою мірою впливають на формування сучасного глобалізованого мовно-інформаційного простору як мовно-інформаційної моделі реальності, розкриття механізмів формування нових концептів, що відповідним чином відображається у свідомості мовців - суб'єктів сучасного інтерактивного дискурсу ЗМК.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційне дослідження здійснено у межах затвердженої Міністерством освіти і науки України теми «Актуальні проблеми філології» (02БФ044-01), яка розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета дисертаційного дослідження - здійснення комплексного лінгвістичного аналізу дискурсу електронних ЗМК в інформаційному суспільстві. Реалізація поставленої мети передбачала розв'язання таких завдань:

1) з'ясувати особливості розвитку теорії масової комунікації в ХХ - на початку ХХІ століття;

2) здійснити аналіз структури та функцій електронних ЗМК в інформаційному суспільстві, виявивши особливості перебігу нового типу інтерактивного комунікативного акту, опосередкованого сучасними електронними ЗМК;

3) з'ясувати роль мовної політики та мовного планування в електронних ЗМК як позамовних чинників розвитку мови в інформаційному суспільстві;

4) на підставі проаналізованих масово-комунікаційних процесів і відповідного текстового матеріалу електронних ЗМК змоделювати дискурс електронних ЗМК як об'єкт власне лінгвістичного дослідження;

5) дослідити позамовні та мовні чинники породження та функціонування дискурсу електронних ЗМК в інформаційному суспільстві;

6) проаналізувати вербальну складову Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» за критерієм діахронічної стійкості;

7) дослідити структуру мовної особистості автора суспільно-політичного Інтернет-видання як суб'єкта дискурсу електронних ЗМК;

8) дослідити особливості формування і структуру нового суспільно-політичного національно-маркованого атрибутивного концепту «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВЫЙ»/ «ORANGE»;

9) провести асоціативний експеримент серед читачів Інтернет-видань «Українська Правда», «Полит. Ру», «Guardian Unlimited» як адресатів Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» з метою з'ясування їхнього національно-специфічного розуміння концептів «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВЫЙ» / «ORANGE».

Об'єктом дисертаційного дослідження є загальний дискурс електронних засобів масової комунікації як частина мовно-інформаційного простору та окремі національні дискурси електронних ЗМК, опосередковані Інтернет-виданнями трьох країн (України, Російської Федерації та Великої Британії). Кожен з них являє собою єдність вербального та невербального компонентів і формується під впливом низки позамовних факторів, передусім соціально-політичних. Тематично основну увагу зосереджено на Інтернет-дискурсі важливих у сучасній історії України подій листопада 2004 - січня 2005 року, що отримали назву «Помаранчева революція». Він представлений відповідним сегментом українськомовних, російськомовних та англійськомовних текстів-публікацій трьох суспільно-політичних Інтернет-видань: «Українська Правда» (www.pravda.com.ua, Україна), «Полит. Ру» (www.polit.ru, Російська Федерація), «Guardian Unlimited» (www.guardian.co.uk, Велика Британія).

Предметом дослідження виступають внутрішньомовні та позамовні чинники та засоби породження і функціонування загального дискурсу електронних ЗМК та окремого видового дискурсу, зокрема Інтернет-дискурсу в контексті його впливу на формування національно-мовної картини світу відповідного соціуму та окремого індивіда на прикладі Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція».

Матеріал дослідження. Загалом до аналізу було залучено 674 Інтернет-публікації (сукупним обсягом близько 825 тис. знаків) - з них 285 українськомовних з «Української Правди», 198 російськомовних - з «Полит. Ру», 191 англійськомовна - з «Guardian Unlimited». Іншою частиною мовного матеріалу стали результати асоціативного експерименту, який проводився за допомогою електронної пошти (e-mail), на повідомлення-запит якої відгукнулося 247 респондентів з України, Росії та Великої Британії.

Методи дослідження. В основу дослідження покладено метод дискурс-аналізу, застосований з метою моделювання предметного поля Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція», встановлення основних учасників комунікації та визначення позамовних факторів розгортання дискурсу. Аналіз дискурсу здійснювався в руслі такого рівня дослідження мови, коли до поля зору лінгвістики включено проблеми природи знання та світорозуміння людини, а основним дослідницьким завданням є не опис, а пояснення світоглядних процесів. У роботі також використовується зіставний метод для з'ясування і моделювання відмінностей між мовними фрагментами трьох національних медіа-картин світу.

Наукова новизна. На основі комплексного лінгвістичного аналізу структури і функцій електронних ЗМК в інформаційному суспільстві вперше з'ясовано взаємодію мовних та позамовних чинників у породженні Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» як мовно-інформаційного феномена, розкрито особливості динаміки формування нового національно-маркованого атрибутивного концепту «ПОМАРАНЧЕВИЙ» / «ОРАНЖЕВЫЙ» / «ОRANGE», вербалізованого у текстах електронних суспільно-політичних видань України, Російської Федерації та Великої Британії та мовних матеріалах учасників спрямованого асоціативного експерименту із зазначених країн.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що проаналізовані в ньому новітні наукові концепції щодо особливостей функціонування мови в інформаційному суспільстві, розглянуті напрями та підходи у лінгвістичному дослідженні матеріалів ЗМК, визначені особливості застосування дискурс-аналізу в дослідженні Інтернет-видань, а також виявлена динаміка мовних змін, відбитих в Інтернет-дискурсі, можуть бути внеском у комунікативну лінгвістику, слугуючи алгоритмом дослідження дискурсу електронних ЗМК на матеріалі інших мовно-інформаційних просторів.

Практичне значення одержаних результаів полягає у можливості використання їх у викладацькій практиці (курси з загального мовознавства, теорії масової комунікації, соціолінгвістики, лінгвістичної теорії тексту, комунікативної лінгвістики) не тільки для філологів, а й для студентів інших гуманітарних спеціальностей - політологів, соціологів, психологів. Широкий спектр охоплених проблем дає можливість використовувати дані дисертаційного дослідження фахівцям-практикам та управлінцям, що працюють у сферах впровадження мовної політики, електронних ЗМК та інформаційних технологій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри загального мовознавства і класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та були виголошені у формі доповідей (загальна кількість - 12) на щорічних наукових конференціях Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2003-2005 рр.), а також на таких всеукраїнських та міжнародних конференціях: «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах» (Дніпропетровськ, 2003 р.), «ІІ Международная конференция «Язык и культура» (Москва, 2003 р.), ХІІ Міжнародна конференція «Мова і культура» імені проф. Сергія Бураго (Київ, 2003 р.), «Інформаційні виклики сучасності» (Київ, 2003 р.), «Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі» (Кам'янець-Подільський, 2005) І, ІІ та ІІІ Міжнародні конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (Київ, 2004, 2005, 2006 рр.).

Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження викладено в 10 одноосібних статтях, 7 з яких опубліковано в фахових виданнях ВАК України, а 3 - у збірниках матеріалів та тез доповідей наукових конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел (330 позицій, з них - 47 позицій іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації 2272сторінок, основний текст - 182 сторінки, текст дисертації містить 8 таблиць, 11 рисунків, список умовних скорочень та додатки обсягом 7 сторінок.

Основний зміст дисертаційної роботи

інтернет видання мовний атрибутивний

У Вступі обґрунтовано вибір теми, розкрито її актуальність, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження.

Перший розділ «Електронні засоби масової комунікації в інформаційному суспільстві: загальнотеоретичний аспект» складається з чотирьох підрозділів. У першому підрозділі під назвою «Розвиток теорії масової комунікації в ХХ - на початку ХХІ століття» на основі аналізу праць Г. Почепцова, О. Селіванової, Ф. Бацевича, І. Слісаренка, М. Володіної, М. Назарова, J. Von Dohnanyi, Ю. Кара-Мурзи, Г. Яворської, П. Бурдьє та ін. подано стислий критичний огляд розвитку теорії масової комунікації. У другому підрозділі «Структура та функції електронних засобів масової комунікації» з'ясовано функції електронних ЗМК в інформаційному суспільстві: на суспільному рівні - інформаційна, інтерпретаційна, узгоджувальна, передачі цінностей, рекреативна, мобілізаційна; та на рівні індивіда - пізнавально-інформаційна, особистої ідентифікації, інтеграції в соціум, дозвілля та ескапізму. Вербальні засоби для створення повідомлень, за допомогою яких реалізуються ці функції, добирає, у першу чергу, автор повідомлення (журналіст) відповідно до своїх когнітивних моделей свідомості та фонових знань. У цьому контексті автора повідомлення можна розглядати як особливий тип мовної особистості - медіа-особистість - з певною мовною та комунікативною компетенцією.

У третьому підрозділі, який має назву «Комунікативний акт та його перебіг в електронних засобах масової комунікації», описано інтерактивний комунікативний акт між адресантом-ЗМК та адресатом-аудиторією. Його особливість полягає у тому, що аудиторія може реагувати на повідомлення ЗМК експліцитно (у формі дзвінка, паперового чи електронного листа до редакції, висловлення власної думки в інтерактивних розділах Інтернет-видання тощо) чи імпліцитно - через зміну або виникнення певних емоцій, ціннісних установок, витворення певних світоглядних стереотипів, що в майбутньому може реалізуватися у формі конкретних мотивованих дій, а також у запозиченні до свого індивідуального мовного тезаурусу нових лексем, фразеологізмів, засвоєнні нових значень слів тощо.

Четвертий підрозділ «Мовна політика і мовне планування в електронних засобах масової комунікації» присвячений аналізу ролі мовної політики та мовного планування в контексті функціонування певної мови в електронних ЗМК, роботу яких нині найбільшою мірою визначають політика та фінанси. Оскільки в інформаційному суспільстві мова є одним з ресурсів влади (Г. Яворська, П. Бурдьє, М. Володіна), можливості і засоби якої активно використовуються нею для формування світоглядних цінностей та переконань у членів соціуму.

На рівні окремого засобу масової комунікації мовна політика виражається у програмній політиці, маркетинговій концепції або форматі. У глобальному сенсі, саме вони визначають суб'єктивний тезаурус мовної особистості-адресанта (журналіста, редактора, ведучого), впливаючи у такий спосіб на відповідний тезаурус мовної особистості-адресата, сприяють моделюванню лінгво-когнітивних структур у його свідомості, а також забезпечують структурування концептуального наповнення відповідного сегмента інфосфери.

З огляду на важливість з'ясування процесів створення та розповсюдження повідомлень ЗМК, які великою мірою визначають їх вербальне оформлення, а також необхідність врахування при дослідженні ЗМК широкого соціокультурного контексту, запропоновано розглядати інтерактивне функціонування сучасних електронних засобів масової комунікації та Інтернет-видань, зокрема, як дискурс електронних засобів масової комунікації. В основу такого розуміння дискурсу покладено визначення Т. ван Дейка, який тлумачить дискурс як багатоаспектне комунікативне явище, що є складною єдністю мовної форми, значення і дії. При цьому соціальний контекст, інформація про учасників комунікації, знання процесу продукування та сприйняття текстів мають важливе значення.

У другому розділі «Мова електронних засобів масової комунікації в контексті їхньої дискурсивної діяльності», зокрема в першому підрозділі «Лінгвістичні дослідженнях матеріалів електронних засобів масової комунікації» здійснено аналіз лінгвістичних досліджень ЗМК у сучасній науковій літературі (О. Фоменко, Т. Добросклонська, D. Crystal, К. Серажим, Л. Компанцева, М. Васильєв, Ф. Бацевич, Н. Коломієць, Р. Пилипенко, С. Потапенко, М. Mickey) і зроблено висновок, що вербальну складову електронних ЗМК нині неможливо аналізувати в межах певного функціонального стилю. Синкретична мова ЗМК, формуючи значний сегмент мовно-інформаційного простору в певній країні, активно реалізує в собі найновіші технічні та спеціальні власне мовні засоби з метою концептуального впливу на індивідуальну та масову свідомість, що відповідним чином відображається в мовній картині світу окремих індивідів та усього соціуму.

За останнє десятиріччя в наукових інституціях усього світу з'явилась низка спеціалізованих відділів та установ, діяльність яких спрямована на лінгвістичне вивчення усіх видів ЗМК. Провідне місце у цих дослідженнях займають модифіковані лінгвістичні категорії медіа-компетенція та медіа-грамотність як узагальнення здатності споживачів інформаційних продуктів отримувати, аналізувати, оцінювати повідомлення різних видів ЗМК та адекватно інтерпретувати їхню вербальну складову. Тому науковці все частіше говорять про існування так званої «мови засобів масової комунікації» як окремого надстилістичного феномену - нового різновиду мови, який в умовах інформаційного суспільства найбільше впливає на загальнонаціональні мови та виявляє тенденції, що означуються у їхньому розвитку.

З метою ґрунтовного вивчення цих змін мовознавчі дослідження матеріалів електронних ЗМК повинні, без сумніву, здійснюватися на основі не лише лінгвістичних підходів і методів, а й із залученням категоріального апарату і методики інших дисциплін. Проте спрямування подібних студій у русло медіа-лінгвістики - підгалузі комунікативної лінгвістики - могло б позитивно вплинути на об'єднання зусиль мовознавців у цій царині і збільшити практичну цінність їхніх результатів.

У другому підрозділі «Застосування методу дискурс-аналізу в медіа-лінгвістиці» докладно розглянуто особливості застосування дискурс-аналізу в дослідженні матеріалів електронних ЗМК. Зроблено висновок, що його слід вважати одним з найефективніших методів, оскільки категорія дискурсу повною мірою відображає інтерактивну сутність та соціальний характер комунікації, опосередкованої електронними ЗМК: складну внутрішню структуру, особливості процесів створення та передачі повідомлень і рецепції їх аудиторією.

У третьому підрозділі «Позамовні особливості новітнього дискурсу електронних ЗМК» розглянуто особливості видових дискурсів електронних ЗМК - радіо, телебачення та Інтернет-видань. Зокрема подано визначення, що Інтернет-дискурс - це різновид дискурсу, опосередкований глобальною мережею (ГМ) як новим електронно-цифровим видом ЗМК. Унікальність Інтернету полягає в інтерактивності: фактично кожен користувач ГМ у будь-якій точці земної кулі може стати учасником опосередкованого комп'ютером або мобільним телефоном Інтернет-дискурсу (виняток - веб-сторінки і сайти з обмеженим доступом).

Візуальним способом представлення вербальної інформації в Інтернеті є електронний гіпертекст. Його формальна структура репрезентована у вигляді графів, які містять тексти, зображення, аудіо - або відеоролики тощо. Зв'язки між ними визначають потенційні множинні можливості пересування читача за гіпертекстом.

У третьому розділі «Творення електронними засобами масової комунікації мовно-інформаційної моделі реальності (на прикладі Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція»)» здійснено аналіз пресупозиції Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» та лінгвокогнітивне моделювання цього дискурсу, виявлено динамічність релевантних семантичних полів мови, завдяки яким вона може оперативно реагувати на нові реалії суспільно-політичного життя.

У першому підрозділі «Мова як засіб творення інформаційної моделі реальності» аналізуються лінгвістичні концепції (Дж. Лакофф, Т. ван Дейк, Б. Гаспаров, А. Вежбицька, І. Кобозева, Т. Скребцова, І. Голубовська, В. Сергєєв), що розглядають мову як засіб творення інформаційної моделі реальності, яка має свої неповторні особливості для кожної мови та її носіїв. На думку вчених (Н. Рогозіна, С. Потапенко), функціонування сучасних ЗМК пов'язують із медіа-картиною світу, під якою розуміють результат інформаційної діяльності людини через посередництво ЗМК, спрямованої на пізнання світу, що стає частиною колективної свідомості або відповідної індивідуальної картини світу осіб, які користуються повідомленнями ЗМК. Тому в Інтернет-дискурсі як дискурсі ЗМК особливої ваги набуває роль мовної особистості - автора редакційного матеріалу, яку ми визначаємо як медіа-особистість. Медіа-особистість є також суб'єктом будь-якого дискурсу, а спосіб його організації відображає її здатність породжувати і розгортати цей дискурс.

У другому підрозділі «Аналіз пресупозиції Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» подається стислий опис подій від 22 листопада 2004 року (початок протестних акцій, пов'язаних з фальсифікаціями під час першого туру президентських виборів) до 23 січня 2005 року (день інавгурації новобраного президента України В. Ющенка). Вони отримали статус революції за асоціацією до подібних процесів, що у різні часи відбулися, наприклад, у Португалії (Революція гвоздик, 1974 рік), Грузії (Революція троянд, 2003 рік) та ознаменували в цих країнах зміну владних еліт і трансформацію держави на шляху демократичних перетворень. Назву «Помаранчева» українські події отримали від корпоративного кольору виборчої символіки кандидата в Президенти В. Ющенка. Також у цьому підрозділі виділено головних суб'єктів досліджуваного дискурсу та визначено його родову приналежність як суспільно-політичний дискурс ЗМК.

У третьому підрозділі «Лінгвокогнітивне моделювання Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» Інтернет-дискурс «Помаранчева революція» представлено у прагматичній категорії макрофреймів як широких понятійних структур, які створюють певну відповідність реаліям дійсності у свідомості індивідів. Префікс «макро» означає, що вони узагальнюють сукупність окремих фреймів. Під час сприймання і розуміння повідомлення макрофрейми стають фільтрами, через які засвоюється нова інформація, і забезпечують її повноцінне розуміння.

Відтак, для кожного з проаналізованих нами Інтернет-дискурсів «Помаранчева революція» виділено по 4 провідні макрофрейми: 1) для «Української Правди»: «Акції протесту опозиції», «Акції на підтримку влади», «Заходи з урегулювання політичної кризи», «Перемога справедливості»; 2) для «Полит. Ру»: «Політична криза», «Загроза розколу країни», «Міжнародне посередництво», «Перемога опозиції»; та 3) для «Guardian Unlimited»: «Боротьба за демократичні цінності», «Розділення нації», «Реакція міжнародної громадськості», «Перемога демократії».

Щоб глибше дослідити особливості певних ментальних моделей нами було запроваджено іншу одиницю когнітивного впорядкування знань про дійсність, а саме файл (К. Серажим, О. Каменська, В. Лекторський), що складається зі слова-номіната та актуалізованих ним слів-асоціатів. Така асоціативна система допомагає у певний момент розгортання дискурсу залучити потрібний фрагмент тезаурусу мовної особистості для опису ситуації за ключовим словом. Отже, кожен макрофрейм проаналізованого Інтернет-дискурсу представлено у вигляді відповідного макрофайлу, який відображає національну специфіку фрагментів медіа-картин світу, створених в результаті діяльності кожного з трьох Інтернет-видань. Наприклад: «Українська Правда»: макрофрейм «Акції протесту опозиції»/ макрофайл «Акції протесту українського народу проти фальсифікацій виборів владою»; «Полит. Ру»: макрофрейм «Політична криза» / макрофайл «Украина на пороге войны»; «Guardian Unlimited»: макрофрейм «Боротьба за демократичні цінності» / макрофайл «Struggle of Yushchenko's supporters for democratic values».

У досліджених суспільно-політичних Інтернет-виданнях, де головна увага приділяється змісту повідомлення, а не його невербальному оформленню, провідними маркерами фреймів, макрофреймів або макрофайлів є саме одиниці лексико-семантичної системи мови. Це пов'язано зі здатністю лексеми розширювати, абстрагувати або змінювати своє значення в контексті комунікативної ситуації. Крім цього, в Інтернеті асоціати часто технічно об'єднуються між собою інтерактивними посиланнями (hyperlinks), виходячи за межі свого видання, і тому в лінгвокогнітивному плані їх можна співвіднести з вузлами знань, перехрестями розуміння, що формують фрейми та фонові концептуальні центри в процесі сприйняття інформації.

У четвертому підрозділі «Суспільно-політичний дискурс як відображення динамічності семантичних полів мови» з метою дослідити особливості відтворення подій «Помаранчевої революції» медіа-особистостями трьох Інтернет-видань на концептуальному (світоглядному) рівні, проаналізовано вербальну складову макрофайлів Інтернет-дискурсів «Помаранчева революція», послуговуючись критерієм діахронічної стійкості (термін О. Шейгал), і було виділено такі актуалізовані лексичні групи асоціатів:

1) суспільно-політичні константи - загальновідома суспільно-політична лексика з нейтральною аксіологічною конотацією: президентські вибори, голосування; избирательная комиссия, вердикт, право; democracy, civil society тощо. Наприклад:

«Відтак, вступлять у дію зміни до Конституції, які послаблять президента, не раніше початку травня 2006 року - коли нові депутати, за виразом Литвина, «принюхаються» і будуть готові формувати новий уряд». (Українська Правда (УП). Леонід Амчук. Революція без префікса «контр». 09.12.2004);

2) аксіологічно марковані суспільно-політичні поняття та реалії - сталі суспільно-політичні поняття та реалії з гнучкою конотативною зоною, що відображає динаміку цінностей суспільно-політичного дискурсу: споконвічна мрія, фальшування, провал влади; силовой сценарий, региональные элиты; западные добродетели; turmoil, electoral crisis, democratic choice тощо. Наприклад:

«В Киеве происходит накопление западных дипломатов и политических активистов (прежде всего польских и литовских), которым в ЕС отведена роль кураторов Украины. Ющенко должен будет согласиться на любые уступки, если таковые понадобятся внешним игрокам». (Полит. Ру (ПР). Сергей Котельников. Украина: на пороге войны, в поисках мира. 26.11.2004);

3) хронофакти (адаптований термін З. Фоміної) - лексеми, лозунги, лозунгові слова, власні імена, що характеризують конкретний факт, явище, подію, поняття, актуальні для певного відрізку часу. Діахронічно обмежені, завдяки сильним асоціативним зв'язкам у свідомості мовців слугують когнітивними ідентифікаторами певних подій: транзитний сервер, помаранчевий натовп, «Ющенко - наш президент!»; оранжевый шабаш, Северодонецк, Всеукраинский съезд органов местного самоуправления, Ющенковщина и Януковщина, уполномоченный ОБСЕ по Украине Лех Валенса, «третий тур» украинских выборов; orange revolution, blue and white rebellion, west-leaning candidate Viktor Yushchenko тощо. Наприклад:

«Journalists have also complained at the government's «systematic» use of «temnyks» - instructions to editorial offices as to how certain subjects should be covered.» (Guardian Unlimited (GU). Owen Gibson. Ukrainian newsreaders walk out over 'censorship'. 24.11.2004).

Аналіз за асоціатами, серед яких найпоказовішими з лінгвістичної точки зору є хронофакти, дозволяє якнайкраще виявити динаміку змін у мові на рівні лексико-семантичної системи та формування фреймів у суспільній свідомості. Наприклад, велику кількість хронофактів зафіксовано в текстових фрагментах, які апелюють до подій Всеукраїнського з'їзду органів місцевого самоврядування 28 листопада 2004 року та спроби проголошення Південно-східної української автономної республіки. Але якщо автори «Української Правди» для опису цих подій застосовують вирази з іронічно-негативною семантикою - східноукраїнський сепаратизм, біло-блакитний тріумф, регіонал-радикали, коаліція Україна-Гондурас-Туркменістан-Білорусь, то відповідна група хронофактів в текстах сайту «Полит. Ру» акцентує на об'єктивній поляризації суспільства за регіональним принципом: отдельная республика Юго-Восточная автономия, Юкраина и Якраина, водораздел Ю-Я, юго-восточная фронда.

У текстах «Guardian Unlimited» події у східній частині України описуються у високому емоційному ключі як сепаратиська мобілізація, розкол країни, біло-блактичне повстання, про що свідчать такі хронофакти: separatist mobilisation in Ukraine's south-eastern regions - сепаратистська мобілізація південно-східних регіонів України, split of the country - розкол країни, local referendums on autonomy - місцеві референдуми про автономію, blue and white rebellion - біло-блакитне повстання, blue-and-white «revolution» - біло-блакитна «революція», Ukraine's splitting up - розпад України.

У п'ятому підрозділі «Дискурсивно зумовлені мовні та позамовні характеристики мовної особистості журналіста суспільно-політичного Інтернет-видання» докладно проаналізовано структуру мовної особистості журналіста як медіа-особистості - тобто суб'єкта та активного комунікатора Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» і виділено такі її рівні: 1) вербально-семантичний рівень, реалізація якого обумовлюється лінгвістичними знаннями; 2) лінгвокогнітивний рівень, реалізація якого обумовлюється фіксованими у мовній свідомості енциклопедичними знаннями; 3) прагматичний, або мотиваційний рівень, реалізація якого обумовлюється інтерактивними знаннями - використанням відповідних комунікативних стратегій, які б найкращим чином реалізували локутивну мету повідомлення, сформульовану самою медіа-особистістю або отриманою як редакційне завдання. Отже, у медіа-особистості поряд з мовною та комунікативною компетенціями на перший план виходять дискурсні можливості, тобто здатність розгортати повноцінний з семантичної і прагматичної точки зору дискурс. Для проаналізованих Інтернет-видань виділено дві стратегії побудови дискурсу:

1) репрезентаційну, яка полягала в описовому поданні подій. Локутивною метою її застосування було інформування громадськості про основний перебіг подій Помаранчевої революції. Наприклад:

«Thousands of Ukrainians blockaded government buildings today in protest at the outcome of the country's disputed presidential election, as the Kremlin's preferred candidate asked his supporters to help him avert «an unconstitutional coup» by the opposition.» (GU. Protesters blockade government buildings. 26.11.2004);

2) наративно-аналітичну, яка полягала в субє'ктивованій інтерпретації фактів і подій. Її реалізація відбувалась завдяки використанню різноманітних риторичних прийомів, емоційно-образної лексики тощо. Наприклад:

«На фоне бурного размежевания по водоразделу Я-Ю историки вспомнили об аналогии, уже бывшей в истории Украины - Донецко-Криворожской Советской республике и Западно-Украинской Народной республике». (ПР. Ким Лисицин. Якраина и Юкраина. 29.11.2004);

Отже, завдяки діяльності медіа-особистості в Інтернет-ЗМК забезпечується динаміка семантичних полів мови, відтак її розвиток, наслідком чого стає розширення традиційної семантики слів (за рахунок аксіологічної маркованості та емоційної конотації), поповнення концептуального поля традиційних концептів політичного дискурсу («ВЛАДА», «НАРОД», «ДЕМОКРАТІЯ», «СВОБОДА» тощо), формування нових концептів, наприклад, «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВЫЙ»/ «ORANGE».

У шостому підрозділі «Формування нового суспільно-політичного національно-маркованого атрибутивного концепту «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВЫЙ»/ «ORANGE» на основі аналізу лексикографічних джерел було з'ясовано, що внутрішня форма лексеми помаранчевий не дає жодних асоціацій чи натяків на політичні події. Когнітивно-ментальне формування концепту кольору «ПОМАРАНЧЕВИЙ» відбулося в політологічно-психологічній, а також міфологічно-символічній площинах. Мова йде про вдале використання спеціалістами з політичних технологій знань з психології та проектування їх на міфологеми та стереотипи, наявні в суспільній свідомості у формі архетипів та фонових знань. Помаранчевий (жовтогарячий, оранжевий) колір уперше з'явився в українському політичному дискурсі в липні 2003 року. Саме тоді на піку найвищої української гори Говерли було презентовано нову символіку політичного блоку В. Ющенка «Наша Україна» за аналогією до сходу сонця, яке в міфологічній свідомості багатьох народів вважається божественним символом.

Концепт «ПОМАРАНЧЕВИЙ» є насамперед національним концептом, а «ОРАНЖЕВЫЙ» та «ORANGE» відповідають перекладним іменам концептів в російській та британській медіа-картинах світу. Домінантами поняттєвої парадигми цього концепту, які формують його концептуальне поле, в сукупному проаналізованому Інтернет-дискурсі є такі поняття: «корпоративно-протестна символіка», «революція», «прибічники В. Ющенка».

Зокрема в текстах «Української Правди» поняття «корпоративно-протестна символіка» диференціюється, насамперед, у групу понять «визначений опозиційними політичними уподобаннями елемент одягу» (позитивна конотація): помаранчева символіка, помаранчеві стрічки, помаранчеві шарфики, помаранчева косинка, помаранчеві плащі, вбрані в помаранч манекени. Наприклад:

«Тим часом стотисячний мітинг відбувається під Верховною Радою. Люди зустрічають скандуванням появу у вікнах парламенту прапорів «Ющенко» або депутатів у помаранчевому одязі». (УП. Другий день народного повстання. Ще один 150-тисячний мітинг. 23.11.2004)

Домінантою поняттєвої парадигми концепту «ОРАНЖЕВЫЙ» в текстах «Полит. Ру» є збірне поняття «прибічники В. Ющенка». Найбільше воно диференціюється в поняттєву групу «професійні політики» (нейтральна, іронічна конотації): оранжевые оппоненты, оранжевые лидеры, оранжевые радикалы, «оранжевые». Наприклад:

«Политический кризис на Украине вступает в новую фазу. Некоторые регионы Юга и Востока, где большинство получил Виктор Янукович, выдвинули лозунг «автономизации». Понятно, что подобный лозунг является и способом давления на «оранжевых» оппонентов, и подготовкой «запасного аэродрома». (ПР. Григорий Гриценко. Как расползется Украина? 24.11.2004)

У проаналізованих текстах «Guardian Unlimited», в поняттєвій парадигмі концепту «ORANGE», що формує його концептуальне поле, через домінантне поняття «корпоративно-протестна символіка» передається також інше провідне поняття цього концепту: «прибічники В. Ющенка». Основною локутивною метою цих повідомлень журналістів було показати протестні акції рядових членів суспільства як ознаку бурхливих демократичних змін, що почалися в українському суспільстві після другого туру президентських виборів. Наприклад.:

«Mr Yushchenko addressed the crowd, saying he had no confidence in officials conducting the count. Supporters braved sub-zero temperatures in orange scarves, sweaters and headbands - the colour of his campaign. Banners with the candidate's portrait hung from buildings and a bridge.» (GU. Observers denounce Ukraine election. 22.11.2004)

Зроблено висновок про те, що ім'я концепту «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВЫЙ»/ «ORANGE» у контексті важливої суспільно-політичної події міжнародного значення під назвою «Помаранчева революція» змінює змістовий мінімум, закріплений у традиційній свідомості прикметником кольору «помаранчевий» (відповідно, «оранжевый»/ «orange»), засвідчений словниковою дефініцією, і створює потужний семантичний та дериваційний потенціал та нове поле асоціативних ознак. Концепт «ПОМАРАНЧЕВИЙ» став яскраво вираженим українським національним концептом, який, утім, отримує національно марковану реалізацію в концептуальних картинах й інших націй - росіян та британців завдяки перетину пресупозицій та фонових знань, прецедентних феноменів суб'єктів Інтернет-дискурсу.

У сьомому підрозділі «Результати асоціативного експерименту, проведеного серед читачів Інтернет-видань «Українська Правда», «Полит. Ру» та «Guardian Unlimited» представлено результати спрямованого асоціативного експерименту, проведеного за допомогою електронної пошти серед користувачів Інтернету в жовтні-листопаді 2005 року, через рік після суспільно-політичних подій під назвою «Помаранчева революція», з метою з'ясування ступеня сприйняття дискурсу «Помаранчева революція» читачами цих Інтернет-видань у контексті нового атрибутивного національно маркованого концепту «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВИЙ»/ «ORANGE».

Серед семи поставлених запитань відповідними мовами головним було таке: «Який асоціативний ряд викликає у вас поняття «помаранчевий» (відповідно, російською «оранжевый» і англійською «orange») у контексті подій «Помаранчевої революції» у листопаді-грудні 2004 року?»

Отримані результати опитування показали, що респондентам, котрі читали «Українську правду», були притаманні загалом позитивні асоціації зі словом «помаранчевий» у контексті подій «Помаранчевої революції» - близько 85%. Негативні асоціації він викликав лише у 18% опитаних, а нейтрально до нього ставились менше ніж 4%. Причому емоційна та аксіологічна маркованість відповідей не виявила жодного регіонального принципу: позитивні та негативні асоціації мали мешканці як міста Києва (центру), так і східних, південних і західних областей України. Пор.:

1) позитивний асоціативний ряд: а) стани, емоції: надія, віра, перемога, очікування, сподівання, посмішки, любов, піднесення; б) матеріальні реалії протестних акцій: намети, наметове містечко, стрічки, сніг, гімн України, Український Дім, апельсини; в) політичні та громадські лідери: Тимошенко, Ющенко, Юля, Вакарчук, Томенко;

2) негативний асоціативний ряд: стани, емоції: користолюбство, безвідповідальність, жага влади, бездумна стадність, брехня, страх;

3) нейтральний асоціативний ряд: безкоштовна дискотека, гарний колір тощо.

Респондентам, які читали «Полит. Ру», загалом притаманні неоднорідні в емоційному та аксіологічному плані асоціації, викликані словом «оранжевый» у контексті української «Помаранчевої революції». У 31% опитаних вони лише позитивні, у 51% - лише негативні, а 18% мають одночасно і позитивні, і негативні асоціації. У 5% респондентів «оранжевий» викликає також нейтральні асоціації. Відповіді респондентів доповнюють концептуальне поле концепту «ОРАНЖЕВЫЙ», визначаючи його національну маркованість у таких поняттєвих групах як «демократія» (стримана позитивна конотація) та «обман» (яскраво виражена негативна конотація). Пор.:

1) позитивний асоціативний ряд: демократия, народ, гражданское общество, консолидация, победа оппозиции, демократические силы, европейский выбор, стремление к демократии, оппозиция, Майдан, Киев, Ющенко, победа тощо. Цю групу слів тематично можна окреслити як дискурсивно детерміновані поняття та реалії, що відображають українську «Помаранчеву революцію» демократичною подією;

2) негативний асоціативний ряд: а) фактор впливу США: американский сценарий, американские деньги, американское влияние тощо, б) нечесні/незаконні дії опозиції: переворот, путч, заговор, предатели, обман, беспорядок, массовые беспорядки, раскол, война. У цій підгрупі нами було також виділено 4 послідовні метафори (на позначення подій «Помаранчевої революції») зі стійкою негативною, емоційно забарвленою конотацію: «оранжевый бульдозер», «оранжевая чума», «оранжевый заговор», «оранжевый путч», в) контекстуальні маркери ситуації: палатки, апельсины, толпы, обманутые люди, стадный инстинкт тощо;

3) нейтральний асоціативний ряд: революция, апельсины, оппозиция, Ющенко, Украина, Киев. Решта респондентів зазначили, що не мають нейтральних асоціацій.

Респондентам-читачам «Guardian Unlimited» загалом притаманні нейтральні в емоційному та аксіологічному плані асоціації, викликані словом «orange» у контексті «Помаранчевої революції» - 82% опитаних. При цьому майже 60% з них називають поряд з цим хоча б одну позитивну чи негативну асоціацію. У випадку негативної асоціації йдеться про ставлення до колишньої влади та фальсифікацій під час президентських виборів. Решта 18% респондентів, мають лише позитивні асоціації. Отримані в процесі опитування відповіді доповнюють концептуальне поле концепту «ORANGE», визначаючи його національну маркованість у таких поняттєвих групах як «боротьба за демократію» (1) (позитивна конотація) та «нечесні вибори» (2) (негативна конотація) та (3) «факти події» (нейтральна конотація):

1) позитивний асоціативний ряд: revolution, opposition, democracy, fight, people protests, democracy choice, pro-European state, Mr Yushchenko тощо;

2) негативний асоціативний ряд: election fraud, rigged election, old regime тощо;

3) нейтральний асоціативний ряд: revolution, Ukraine, Kiev, Kyiv, mass protests, demonstrations, president elections, Yushchenko, Kuchma тощо. Цей асоціативний ряд у тематичному плані слід трактувати як «факти події», тобто базові, аксіологічно немарковані відомості про українську «Помаранчеву революцію», які свідчать про певну ознайомленість з нею.

На підставі проведеного експерименту зроблено висновок, що асоціативні ряди, побудовані на основі відповідей респондентів, доповнюють поняттєве поле досліджуваного концепту «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВЫЙ»/ «ORANGE», яке включало переважно матеріальні реалії, осіб тощо у поняттях індивідуальних станів, емоцій та цінностей.

За результатами дисертаційного дослідження було зроблено такі загальні висновки:

1. В інформаційному суспільстві ЗМК творять спільний для всіх його членів мовно-інформаційний простір - інфосферу. Кодування повідомлень ЗМК, що містять знання про навколишню дійсність, відбувається, насамперед, за допомогою мови - комунікативно зорієнтованої знакової системи, яка забезпечує акти їх відправлення, передавання та отримання.

2. Вербальну складову сучасних електронних ЗМК неможливо схарактеризувати у межах певного функціонального стилю. Тому в науковий обіг запроваджено термін «мови засобів масової комунікації» як окремого надстильового феномену і нового різновиду мови, який в умовах інформаційного суспільства найбільшою мірою впливає на загальнонаціональні мови та виявляє тенденції, що означуються у їх розвитку.

3. З метою кращого вивчення цих змін мовознавчі дослідження матеріалів ЗМК, у тому числі й електронних, можуть здійснюватись у руслі самостійної дисципліни - медіа-лінгвістики як підгалузі комунікативної лінгвістики. Одним з найефективніших методів дослідження матеріалів електронних ЗМК слід вважати дискурс-аналіз, оскільки категорія дискурсу повною мірою відображає інтерактивну сутність та соціальний характер комунікації, опосередкованої електронними ЗМК.

3. Дискурс електронних ЗМК, формуючи медіа-картину світу як фрагмент мовно-інформаційного простору в кожній окремій країні, активно реалізує в собі найновіші технічні та спеціальні власне мовні засоби з метою концептуального впливу на індивідуальну та масову свідомість, що неминуче відображається в мовній картині світу комунікантів.

4. В Інтернет-дискурсі певні групи лексем, такі як аксіологічно марковані суспільно-політичні поняття та реалії, хронофакти отримують додаткове семантичне навантаження. Інтерактивний характер гіпертексту забезпечує індивідуалізований характер семантики дискурсу, у який вступає користувач глобальної мережі - адресант ЗМК.

5. Діяльність глобальної мережі Інтернет на технічному рівні реалізується в творенні так званої «віртуальної реальності», на концептуальному - творенні фрагменту інфосфери як інформаційної оболонки Землі, на вербальному - творенні фрагменту медіа-картини світу, з якою корелює національно-мовна картина світу. Коли Інтернет розглядається як частина тематичного ЗМК-дискурсу, в центрі його постає мовна особистість (медіа-особистість/ журналіст), яка формує повідомлення на основі наявної у неї концептуальної та національно-мовної картин світу, локалізованої в суб'єктивному тезаурусі.

6. У дослідженому сукупному Інтернет-дискурсі, що складається з трьох окремих, діахронічно обмежених різномовних Інтернет-дискурсів, опосередкованих он-лайн-виданнями «Українська Правда» (вибрані статті українською мовою), «Полит. Ру» (статті російською мовою) і «Guardian Unlimited» (статті англійською мовою), встановлено кореляцію між інфосферою/ медіа-картиною світу та концептуальною/ національно-мовною картинами світу медіа-особистості. Отже, інфосфера і медіа-картина світу є частиною пресупозиції для медіа-особистості в Інтернет-дискурсі. З іншого боку, інформаційний продукт як результат діяльності медіа-особистості, відразу з появою в ЗМК стає фрагментом інфосфери та медіа-картини світу.

7. У результаті дискурсивної діяльності електронних ЗМК забезпечується динамізм мови, а значить - її розвиток, наслідком чого стає розширення традиційної семантики слів за рахунок аксіологічної маркованності та емоційної конотації, поповнення концептуального поля традиційних концептів політичного дискурсу, формування нових концептів, таких як, наприклад, атрибутивний національно-маркований концепт «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВЫЙ»/ «ORANGE». Зокрема, домінантами поняттєвої парадигми дослідженого концепту, які формують його концептуальне поле, в сукупному проаналізованому Інтернет-дискурсі «Помаранчева революція» є такі поняття: «корпоративно-протестна символіка», «революція», «прибічники В. Ющенка».

8. За результатами асоціативного експерименту, проведеного серед читачів досліджуваних Інтернет-видань з метою з'ясування ступеню сприйняття ними дискурсу «Помаранчева революція», було зроблено висновок, що поняттєве поле досліджуваного концепту «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВЫЙ»/ «ORANGE», яке загалом включало матеріальні реалії, конкретних суб'єктів відповідних дій тощо, розширилося за рахунок асоціативних рядів, запропонованих респондентами, і доповнилось поняттями індивідуальних станів, емоцій та цінностей.

9. «Помаранчева революція» стала важливою подією в житті України. Відповідно, ЗМК-дискурс «Помаранчева революція», зокрема й Інтернет-дискурс, продовжують своє розгортання відповідно до подальшого розвитку суспільно-політичних подій, що дає достатню перспективу для нових студій з проблематики дисертаційного дослідження.

Список публікацій за темою дисертації

1. Рудніченко Н. Вплив електронних засобів масової комунікації на функціонування мови в інформаційному суспільстві / Н. Рудніченко // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. - 2003. - Вип. 9. - С. 264-270.

2. Рудніченко Н. Особливості мови ідеології в засобах масової комунікації / Н. Рудніченко // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. - Вип. 9. - К., 2003. - С. 264-267.

3. Рудніченко Н. Прагматика запозичень у сучасному теледискурсі пострадянських країн / Н. Рудніченко // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. - Вип. 14, Кн. 2. - К., 2004. - С. 120-123.

4. Рудніченко Н. Вплив сучасного радіодискурсу на мовно-інформаційний простір Києва / Н. Рудніченко // Вісник КНУ імені Т. Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - 2004. - №15. - С. 48-50.

5. Рудніченко Н. Мовна особистість у просторі Інтернет-дискурсу / Н. Рудніченко // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. - Вип. 16, Кн. 2. - К., 2004. - С. 145-149.

6. Рудніченко Н.М. Соціальні виміри мови електронних засобів масової комунікації / Н. Рудніченко // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Філологічні науки. Вип. 11. Том 1. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. - С. 292-297.

7. Рудніченко Н. Розвиток теорії масової комунікації в ХХ на початку ХХІ століть: погляд лінгвіста / Н. Рудніченко // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. - Вип. 21, Ч. 3. - К., 2007. - С. 69-73.

8. Рудниченко Н. Роль массовой коммуникации в формировании языковой картины общества / Н. Рудніченко // Язык и культура: II Международная научная конференция. Тезисы докладов. - М., 2003. - С. 384-386.

9. Рудніченко Н. Дискурсивний аналіз текстів масової інформації як ефективний метод соціолінгвістичного дослідження ЗМК / Н. Рудніченко // Шевченківська весна: Матеріали Міжнародної науково-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 190-річчю з дня народження Тараса Шевченка та 170-річчю заснування Київського університету / За заг. ред. проф. В.П. Гондюла. - К., 2004. - Вип. ІІ. - С. 368-370.

10. Рудніченко Н. Мова як інформаційна модель реальності / Н. Рудніченко // Шевченківська весна: Матеріали Міжнародної науково-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 60-річчю Великої Перемоги / За заг. ред. проф. О.К. Закусила. - К.: Логос, 2005. - Вип. 3. - Ч. 1. Гуманітарні науки. - С. 293-294.

Размещено на Allbest.ru