Проблема дослідження складного речення
Історія мовознавства, становлення і розвиток теорії складного речення. Їх класифікація: складносурядне, складнопідрядне і безсполучникове. Розмежування структурного та комунікативного аспектів вивчення речення. Генезис складного речення в російській мові.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | доклад |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.11.2015 |
| Размер файла | 14,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Проблема дослідження складного речення
Веріго С.В.
У сфері синтаксису склалися різні теоретичні концепції, зокрема, пов'язані з розмежуванням структурного та комунікативного аспектів вивчення речення, а також зі становленням і розвитком теорії складного речення. Протягом багатьох років складне речення привертає увагу дослідників, хоча останнім часом синтаксична наука акцентує увагу на вивченні тексту та особливостей його побудови. Але складне речення як складовий компонент тексту і як одиниця синтаксичного рівня представляє великий інтерес для дослідників, так як і при побудові і при сприйнятті цієї синтаксичної одиниці, має місце активна розумова діяльність учасника комунікативної дії того, хто говорить чи слухає [3, 54-55].
Вивчення цього питання є актуальним, тому що відношення більшості лінгвістів до дефініції складного речення неоднозначне. Проблема складнопідрядного речення викликала суперечки у провідних лінгвістів протягом багатьох років, існує дуже багато цих визначень.
Є необхідність у систематизації та описі засобів вираження тимчасових відношень між ситуаціями, які виражаються в обох компонентах складнопідрядного речення с різними видами підрядних речень у текстах художньої літератури німецької мови.
Питання про дослідження складного речення не раз були предметом грунтовних історико-критичних оглядів, виконаних стосовно синтаксичного матеріалу відповідних мов, а також загального мовознавства. Ця обставина позбавляє від необхідності запропонувати ще один огляд літератури з тієї самої теми. Важливо відзначити інше: кількість наукової літератури з тих чи інших проблем і рішення самих цих проблем далеко не завжди виявляють закономірний зв'язок. І це незаперечно підтверджується історією мовознавства. Складне речення й відноситься до тих мовленнєвих феноменів, дослідження яких найчастіше зводилося переважно до опису матеріалу (сфер) їх функціонування, але аж ніяк не завжди до теоретичного осмислення їх власної природи з урахуванням їх місця у мовленнєвій системі, а також характеру співвіднесеності з суміжними явищами. Той факт, що традиційно і протягом тривалого часу складне речення розглядали як поєднання, з'єднання, складання простих речень, практично позбавляючи сенсу питання його власної природи: коли незабаром прості речення, складаючись одне з одним, самим актом з'єднання, створюють складне речення, в якому всі зумовлюється його складовими, то ці складові цілком природно опинялися в центрі дослідницької уваги.
Якщо питання, що відносяться до генезису складного речення в російській мові, були результативно поставлені вже в 19 ст., насамперед у роботах О.О. Потебні, то спеціальні дослідження, що стосуються синтаксичного статусу складного речення в цілому, його парадигматики з'являються, в основному, починаючи з першої чверті 20 ст. Маються на увазі насамперед стаття О М. Пешковського "Чи існує в російській мові сурядність і підрядність?" (1926), в якій, як відомо, були переконливо й аргументовано продемонстровані як сутність сурядності й підрядності у структурі речення, так кардинальні відмінності, що розділяють статті Н .С. Поспелової та І. А. Попової. Ідеї, висловлені в цих роботах, отримали заслужено широке поширення в подальшому в мовознавстві. Також Дельбрук Б. у своій роботі Grundlagen der neuhochdeutschen Satzlehre писав, що система складного речення являє собою польову структуру, в якій є гипотаксис і паратаксис, які пов'язані один з одним, з конструкціями простого речення і послідовністю самостійних пропозицій зонами поступових переходів[1,91]. Сенс їх зводиться до доказу того, що:
складне речення являє собою цілісну і самостійну одиницю синтаксису;
складові його компоненти - це не автономні прості речення, механічно з'єднані в рамках більшого синтаксичного цілого, а частини складної структури, багато в чому формально-типологічно співвіднесені з простим реченням, але перевершує його за конструктивними можливостям предикативно організовані частини складного речення перекривають структурні типи простих речень;
парадигматично складні речення поділяються на складносурядні , складнопідрядні і безсполучникові; складносурядні і складнопідрядні, включаючи відносне підпорядкування, протиставлені одне одному перш за все за сполучниковими засобами, їх місцем всередині складного цілого; ті й інші - безсполучниковим складним реченням ( за негативноою ознакою, настільки ж переконливого, наскільки ж прийнятно, наприклад, загальноприйняте поняття "нульової морфеми");
складне речення має бути відмежоване від так званого "злитого речення" [2, 83 - 84].
Необхідно відзначити, що у вирішенні проблеми виділення типів складних речень, немає повної єдності думок серед учених. Але зазвичай виокремлюють три класи складних речень: складносурядне, складнопідрядне і безсполучникове складне речення. При визначенні даних одиниць зазвичай керуються порівнянням формальних і семантичних ознак. При формальному критерії увага акцентується на відсутність чи наявність певного типу зв'язку (сурядний, підрядний, безсполучниковий). При семантичному підході враховується характер цього зв'язку: сурядності або підрядності. Якщо дослідник стикається з підрядністю, то визначається залежність між компонентами; у сурядності відбувається процес об'єднання рівнозначних компонентів складного речення.
Що ж до безсполучникового складного речення, то тут не спостерігаються формальні засоби зв'язку. Тому при формальному підході, виділення його в окрему одиницю закономірно. Проте в семантичному ракурсі безсполучникове складне речення не має власних диференціюючих його ознак.
мовознавство складносурядний безсполучниковий речення
Література
1. Delbrьck B. Grundlagen der neuhochdeutschen Satzlehre/ B. Delbrьck // Ein Schulbuch fьr Lehrer. Berlin, 1920. - 91 s.
2. Тарланов З.К. О синтаксических границах сложного предложения в русском языке: к спорам вокруг известного / З. К. Тарланов // Вопросы Языкознания. - М., 1995. - № 2. - С. 83-90.
3. Шнітке Є.І. Граматика німецької мови / Є.І. Шнітке, Е. Б. Ерлих. - К.: Вища школа, 1995. - 244 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття про складне речення, його функції в мові. Засоби вираження зв’язку між частинами складного речення. Характеристика типів складних речень. Структура складносурядних речень, їх основні різновиди. Ознаки складносурядних речень, його складові частини.
лекция [22,2 K], добавлен 26.08.2013Вивчення багатокомпонентного складного речення в системі мови. Неелементарне складносурядне речення. Структурні особливості неелементарних складнопідрядних речень. Багатокомпонентні конструкції у пам'ятках староукраїнської писемності XIV-XVII ст.
курсовая работа [95,3 K], добавлен 26.03.2014Складне речення як речення, що складається з двох і більше граматичних основ, які становлять семантичну, структурну та інтонаційну єдність, його функціонування. Складне безсполучникове речення, складносурядне та складнопідрядне, розділові знаки в них.
контрольная работа [117,7 K], добавлен 21.04.2013Сутність сполучника, що служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення. Сурядність та підрядність, морфологічні типи та правопис сполучників. Особистості вживання службової частини мови "і" за для уникнення збігу приголосних.
презентация [2,1 M], добавлен 07.12.2013Синтаксичні категорії речення як одні з найбільш важливих конститутивних категорій української мови. Загальна характеристика головних ознак речення. Розгляд особливостей сучасної теорії синтаксичних одиниць, знайомство з формально-граматичнім аспектом.
реферат [75,9 K], добавлен 24.04.2015Поняття терміну "актуальне членування речення". Членування речення у контексті на вихідну частину повідомлення. Розчленування вираженої в реченні думки на предмет думки-мовлення і предикат думки-мовлення. "Граматична" та "логічна" форми речення.
реферат [24,5 K], добавлен 20.09.2010Просте речення. Визначення. Структура. Види простого речення. Категорія безособовості. Безособові речення в історичному контексті. Присудок безособових речень. Двочленні структури з it. Дієслівний та іменний присудок. Засоби вираження предикативу.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 23.06.2007Поняття та загальна характеристика складних речень, їх структура та головні елементи, класифікація та різновиди: складнопідрядне та складносурядне. Правила розстановки знаків пунктуації. Умови, при яких ставиться та не ставиться кома в таких реченнях.
презентация [240,7 K], добавлен 24.06.2015Прості речення як одиниці мовлення, що мають комунікативну функцію. Їх класифікація за метою висловлення та характером питань. Ступінь емоційного забарвлення розповідних, питальних, спонукальних і бажальних речень. Приклади ствердження і заперечення.
презентация [1,6 M], добавлен 13.05.2015Проблема еліпсису та еліптичних речень. Методика позиційного аналізу речення. Семантичний критерій смислового заповнення. Використання методики трансформаційного аналізу. Функціонально-комунікативні особливості еліптичного речення англійської мови.
дипломная работа [51,4 K], добавлен 03.12.2010Загальна характеристика складнопідрядних речень, їх структура і функції в мові. Класифікація підрядних речень, характеристика їх видів. Різнотипні, нерівноправні частини, залежні одна від другої, у складі складнопідрядних речень. Основі засоби зв'язку.
лекция [52,1 K], добавлен 26.08.2013Історія становлення теорії безсполучниковості в українському мовознавстві. Структурно-семантичні особливості речень із різнофункціональними частинами. Експресивно-виражальні можливості безсполучникових складних речень та багатокомпонентних утворень.
дипломная работа [156,7 K], добавлен 13.06.2011Поширені і непоширені називні речення. Основні види односкладних речень. Особливості односкладних речень з головним членом - підметом. Способи вираження головних членів речення односкладних речень. Роль односкладних речень у текстах різних стилів.
разработка урока [145,1 K], добавлен 25.11.2014Дослідження функціональної типології поширювачів структурної моделі речення сучасної української мови. Зроблено акцент на ідентифікації функціонально-семантичної моделі речення, що досить неоднозначно витлумачується в різних лінгвістичних колах.
статья [19,9 K], добавлен 31.08.2017Сутність та ознаки речення як мовної одиниці, загальна характеристика його головних і другорядних членів. Диференційні та семантичні ознаки означень, їх класифікація за способом підрядного зв'язку і морфологічне вираження. Прикладка як різновид означення.
курсовая работа [40,5 K], добавлен 26.01.2014Теоретичні підходи до вивчення адаптації англійського речення при перекладі на українську мову. Стилістичні граматичні, перекладацькі трансформації. Політична коректність: історія розвитку, особливості тлумачення терміну. Загальна класифікація евфемізмів.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 18.09.2013Комплексне вивчення еліптичного речення сучасної англійської мови в когнітивно-комунікативної системи координат. Дослідження сутності еліпсису як одного з активних явищ синтаксичної деривації, спрямованих на спрощення матеріальної структури пропозиції.
автореферат [61,9 K], добавлен 03.12.2010Опис номінативно-денотативної і предикативної функцій простого речення. Аналіз форм словосполученнєвого прислівникового підрядного зв'язку у внутрішньореченнєвій структурі. Визначення особливостей сурядного та детермінантного синтаксичних зв'язків.
статья [30,3 K], добавлен 20.09.2010Порядок слів і структура речення в англійській та українській мовах. Перекладацькі трансформації як спосіб досягнення еквівалентності під час перекладу. Заміна лексико-граматичних елементів речення й синтаксичних зв'язків у реченні в процесі перекладу.
курсовая работа [220,5 K], добавлен 03.04.2014Синтаксична і семантична структура та властивості речення. Характеристика терміну "агенс". Моделі експліцитності і імпліцитності агенса. Його висловлення в англійських реченнях за допомогою займенників та словосполученнями з іменником в якості ядра.
курсовая работа [172,9 K], добавлен 02.02.2014
