Крилаті вислови античного походження в українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ АНТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Студент

І. В. Фіцайло

Науковий керівник:

О. Ф. Данильчук

ВСТУП

Сталі словесні формули - є часто повторювані в писемній і усній мові влучні вислови видатних осіб, письменників, філософів, учених, політичних діячів, вони поєднуються під назвою крилаті вислови. На відміну від прислів'їв і приказок та інших типів фразеологічних одиниць, що давно стали безіменними витворами, крилаті вислови зберігають більш чи менш прозоро зв'язок із першоджерелом виникнення (літературним чи конкретно-історичним), носять «печать авторства».

Крилатими висловами вважаються такі поширені й загальновідомі елементи лексики та фразеологічної літературної мови, джерело яких може бути встановлене.

До крилатих слів сучасної української літературної мови належать вислови видатних політичних діячів та історичних осіб; цитати з творів письменників різних епох і народів; вислови, походження яких пов'язане з античною літературою, історією давнього світу та середніх віків, вислови з церковно-релігійних джерел та інше.

1. ФРАЗЕОЛОГІЯ-СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЛЕКСИКИ

Фразеологія [від грецького -- спосіб вираження, стиль і -- вчення]

1) Розділ мовознавства, що вивчає фразеологічний склад мови, його сучасний стан та історичний розвиток. Деякі мовознавці вважають фразеологію складовою частиною лексикології. До разеологічного складу мови в широкому розумінні включають усі усталені звороти та вислови мови (прислів'я й приказки), а в вузькому -- лише фразеологізми, співвідносні зі словом. Як самостійна лінгвістична дисципліна виникла в українському мовознавстві в 40--50-і рр. Значний внесок у її вивчення зробили Л. А. Булаховський, І. К. Білодід та інші. Фразеологія тісно пов'язана із синтаксисом і стилістикою.

2) Сукупність фразеологізмів певної мови (наприклад, фразеологія української мови).

3)Сукупність фразеологізмів, властивих певній соціальній групі, якомусь авторові або літературно-публіцистичному напрямові (наприклад, фразеологія Т. Г. Шевченка). [ 1 ]

2. КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Класифікація фразеологізмів за походженням

1. Сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі;

2. Різні виробництва, ремесла:

1). Ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок;

2). Кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки;

3). Ковальського: брати в лещата, міжозирі, ставка бита, при пікових інтересах, козирний туз;

3. Народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний;

4. Вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати;

5. Усталені казкові звороти: за щучим велінням, за тридев'ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться;

6. Ознаки та дії, пов'язані зі світом тварин і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила, звити гніздо, курям на сміх.

7. Іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря в склянці води, перейти рубікон, закони, вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи.

8. Біблійного походження: око за око, наріжний камінь, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворіння тощо.

Класифікація фразеологізмів за структурою

За структурою фразеологізми поділяють на такі, що побудовані за типом речення і за типом словосполучення:

- до першого типу належать такі сполуки, як: комар носа не підточить; коли рак на горі свисне;

- до другого -- дволикий Янус; носити воду в решеті; нечистий на руку і подібні.

Стилістична класифікація фразеологізмів

Основними функціонально-стильовими розрядами фразеологізмів є розмовні, просторічні, фольклорні й книжні.

Розмовні фразеологізми найчастіше використовуються в побутовому невимушеному спілкуванні, у художній літературі, пожвавлюючи діалоги, надаючи авторській оповіді гнучкості (на капусту бити, за комір не капає, порожня кишеня, ще й кіт не валявся, воду варити, ні в які ворота не лізе)

Просторічні фразеологізми -- найбільш знижена частина всього ідіоматичного запасу (квацати дьогтем (кого), аж із горла лізе (в кого), якої бісової матері.

Фольклорні фразеологізми забарвлені емоційністю небуденності й належать і за походженням, і за вживанням до народнопоетичної сфери: (скоро казка мовиться, тридев'яте царство, за тридев'ять (за тридесять) земель, з тридев'ятої землі, красна дівиця, залишити ріжки та ніжки, за царя Хмеля (Томка, Панька), летіти нижче неба, вище землі) Книжні фразеологізми використовуються в наукових і публіцистичних текстах, у художніх творах і трапляються значно рідше (цар тьми, царство пітьми (тьми, мли), царство тіней, яблуко розбрату).

Семантична класифікація фразеологізмів

Широкого визнання у вітчизняному й світовому мовознавстві здобула семантична класифікація, опрацьована В. В. Виноградовим.

Відштовхуючись від синтаксичних ідей академіка О. Шахматова й узявши до уваги деякі думки Ш. Баллі, академік В. Виноградов подав семантичну класифікацію, виділивши три типи фразеолгічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

1. Фразеологічні зрощення -- абсолютно неподільні, нерозкладні, немотивовані фразеологічні одиниці, у значенні яких «немає ніякого зв'язку, навіть потенційного, зі значенням їх компонентів»: бити байдики, точити ляси, собаку з'їсти (на чому), пиши пропало, чорта з два, сон в руку.

2. Фразеологічні єдності -- теж семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне значення їх умотивоване значенням компонентів (не нюхати пороху -- не бути ще в боях; прикусити язика -- замовкнути; кров з молоком -- здоровий та ін.).

3. Фразеологічні сполучення -- «тип фраз, створюваних реалізацією зв'язаних значень слів» Фразеологічні сполучення не є безумовними семантичними єдностями. Вони аналітичні: «зачепити почуття», «зачепити гордість», «зачепити інтереси». Зберігши три основні класи фразеологічних одиниць за схемою В. В. Виноградова, М. М. Шанський виділив четвертий клас -- фразеологічні вирази, до яких належать «такі стійкі у своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням ( «серйозно й надовго» ; « Вовків боятися -- в ліс не ходити» ; «Не все те золото, що блищить»). [ 3 ]

3. ПОХОДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Значна частина фонду крилатих висловів дуже давнього походження.

Вживані у сучасній українській літературній мові крилаті вислови є яскравим свідченням міцних і різносторонніх зв'язків нашої мови з іншими мовами світу; вони відбивають зв'язок українського народу з багатьма народами.

Вислови, що походять з латинської та давньогрецької мов, є переконливим доказом засвоєння українською мовою надбань культури попередніх епох. Частина виразів, пов'язаних з античною історією та міфологією, давно вже стала здобутком загальнонародної української мови, тобто властива не лише писемному, а й усному мовленню (лабіринт, ахіллесова п'ята, гордіїв вузол, дамоклів меч та ін.) Широко відомі також висловлювання видатних учених, мислителів, письменників античного світу.

Запозичені крилаті вислови вживаються у нашій мові як у перекладі, так і в оригіналі, неперекладеними. Часом такий крилатий вислів -цитата-не перекладається, а «переповідається» українською мовою і живе в ній саме в такій формі.

За своїм походженням фразеологічні одиниці - неоднорідні.

Українська фразеологія сформувалася протягом багатовікового історичного розвитку нашого народу, його контактів з іншими народами і їхніми культурами.

Виділяють такі джерела фразеології:

1. жива народна мова;

2. професійно - виробнича сфера;

3. фразеологізми античного походження;

4. фразеологізми біблійного походження;

5. крилаті слова.

Запас крилатих слів української мови поповнювався не лише через запозичення; багато крилатих слів походить з творів класики української літератури - Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, та ін., а також з творів українських радянських письменників. Деякі з цих крилатих слів стали надбанням не тільки української мови.

Однією з яскравих прикмет крилатих висловів є їх варіантність. Переважна їх більшість може вживатись в різних контекстах у формах, що так чи інакше відрізняються від вихідної форми (наприклад, поряд із власним іменем Дон-Кіхот, що стало крилатим словом, набувши узагальненого значення, широко вживаються похідні форми: донкіхотство, донкіхотський, донкіхотствувати). Усі вони об'єднуються спільністю семантики і творять цілу групу крилатих слів. До речі, наявність похідних форм крилатого вислову - найпереконливіше свідчення про його поширеність у мові. Так само й найпоширеніші цитати з літературних творів та історичних документів, як правило, обростають різноманітними варіантами з пропущеними, доданими чи заміненими словами. [ 2 ]

4. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ГРЕЦЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Авгієві стайні в грецькій міфології обора царя Еліди Авгія, що мав багато худоби й не чистив обори від гною 30 років. Геракл очистив авгієву обору за один день, пустивши через неї воду двох рік -- Алфею й Пенею.

В переносному розумінні вираз авгієві стайні означає надзвичайно забруднене місце, велике безладдя або вкрай занедбані й заплутані справи.

Атлантида. Шукання Атлантиди -- буквально, земля атлантів, тобто велетнів. За давньоєгипетською легендою, це був нібито великий острів, який зник під водою внаслідок землетрусу. На Атлантиді начебто існувала могутня держава, яка підкорила народи Середземномор'я, крім греків. За велінням Зевса атланти були затоплені Атлантичним океаном за надмірну гордість. Метафорично Атлантида -- прекрасна заповідна країна; пошуки Атлантиди -- самовіддані спроби зробити відкриття.

Ахіллесова п'ята - післягомерівський міф, переданий римським поетом Гігіном, про те, що мати Ахілла, Фетіда, захотіла зробити тіло свого сина невразливим і для цього занурювала його до священної ріки Стікс. Вона тримала сина за п'яту, котрої не торкнулася вода, тому п'ята залишилась єдиним вразливим місцем Ахілла, куди він і був смертельно поранений стрілою Паріса. крилатий вислів фразеологізм слово

Наразі крилатий вираз ахіллесова п'ята означає слабке, вразливе місце в людини.

Венера. Афродіта - одне з 12 верховних божеств Олімпу, богиня вроди й кохання, мати Ероса, цариця німф і грацій. Афродіта -- дочка Зевса й океаніди Діони. У переносному значенні Афродіта (Венера) -- красуня.

Вогнем і мечем - вислів, що виник в античні часи. Первісне його значення -- древній спосіб виліковувати хвороби та рани, який використовували давньогрецькі лікарі. Він полягає у тому, що рану хворому вирізають ножем та припікають вогнем або розжареним металом. Гіппократ казав про цей спосіб лікування: « Що не зціляють ліки, те зціляє залізо. Що не може зцілити залізо, те зціляється вогнем ».На сьогодні вислів «вогнем і мечем» вживається для позначення безжального знищення людей або навіть цілих поселень, міст із застосуванням крайніх способів насильства.

Гордіїв вузол - вузол на царському возі у святині Зевса в місті Гордіоні, у Фригії.

За стародавніми джерелами, той хто розв'яже цього вузла стає володарем Малої Азії. У 333 р.?? до н. е. Александр Македонський його розрубав мечем. У переносному значенні, «розв'язати гордіїв вузол» -- вирішити важку справу.

Дамоклів меч - прихована пастка.

За давньогрецьким переказом сіракузький тиран Діонісій I запропонував на один день зайняти свій престол Дамоклу -- фавориту, оскільки Дамокл вважав свого покровителя найщасливішою людиною у світі, яка має все: владу, багатство, повагу.

Відповідно, Діонісій дав йому також скуштувати свого «щастя». Однак під час бенкету Дамокл раптово помітив над своєю головою гострий меч, підвішений на кінській волосині. Так Діонісій дав зрозуміти Дамоклу, що благополуччя -- примарне.

У переносному сенсі -- постійна небезпека, що загрожує при позірному добробуті або давно забуте значення, що скоро станеться лихо.

«Еврика!» -- вигук, що його приписують грецькому вченому Архімеду, коли він відкрив основний закон гідростатики. Уживається для вираження радості, задоволення з приводу якого-небудь відкриття, виникнення вдалої думки.

Євангеліє - у своєму первинному значенні «Євангеліє» означає «добру новину» для усього людства, пов'язану зі спасінням через розп'яття та воскресіння Ісуса Христа, котрий відкупив людей від рабства гріха та вічної смерті.

На сьомому небі - ще Аристотель, великий грецький учений і філософ IV ст. до н. є., вжив його в творі «Про небо». Пояснюючи, як влаштовано небесне склепіння (у давнину гадали, що небо -- це тверда шкаралупа, яка накриває землю), Аристотель висловив нову для того часу думку: небо -- це сім непорушних кришталевих півкуль, ніби вкладених одна в одну. До кожної небесної «сфери» прикріплені зірки й планети. Сьоме небо -- найвище. Отже, уявляти себе на сьомому небі -- те саме, що бути на вершині щастя.

Нептун - римське божество хмар, дощу й вод, культ якого ототожнився і злився з грецьким Посейдоном. Дотепер серед моряків усього світу існує звичай «посвячувати Нептунові» тих, хто вперше перетинає екватор.

Олімп. Олімпійські громи. Олімпійський спокій - найвище гірське пасмо грецьких Балкан в області Фессалія. Національний парк Греції. Із невеличкого міста Літохорон поблизу Салонік починається сходження на гору Олімп.

Пік Олімпу майже завжди оточений туманом. Пасмо складене переважно мармуроподібними вапняками та кристалічними сланцями. Схили круті, перерізані ущелинами, порослі вічнозеленими чагарниками, широколисними та сосновими лісами.

Найвища вершина Олімпу -- пік Пантеон, 2 917 м, є також найвищою вершиною Греції.

У грецькій міфології гора Олімп вважалась священим місцем, де перебував Зевс та інші боги. Також Олімпом узагальнено називають сонм олімпійських богів.

У переносному значенні Олімп -- найвища рада, найвищі сфери суспільства. Олімпієць -- людина, що зберігає спокій за будь-яких обставин, ставить себе понад буденні пристрасті й хвилювання. Олімпійський спокій -- незворушність, величний спокій.

Пегас - у давньогрецькій міфології -- чарівний крилатий кінь. народився з крові горгони Медузи, коли Персей відтяв їй голову. Стародавній міф розповідає, що Пегас злетів на Олімп, де приносив Зевсові грім та блискавку. Його пов'язували також з богинею ранкової зірки Еос і включали в число сузір'їв. У переносному розумінні «осідлати Пегаса» означає «стати поетом».

Сократ. Голова Сократа. Чоло Сократа - давньогрецький філософ, був першим філософом, який не залишив жодного письмового джерела після себе. Вчення Сократа відоме здебільшого завдяки свідченням його послідовників, зокрема, його найвидатнішого учня -- Платона, який виклав ідеї учителя в «Апології Сократа». Втім у ній важко відрізнити історичного Сократа від Сократа як фігуру, що пропагує платонівські ідеї.

Титан. Титанічна боротьба - у давньогрецькій міфології -- бог сонця.

У переносному значенні Титан -- людина виняткового розуму й таланту.

Феміда - Була порадницею Зевса і наглядала за тим, щоб ні люди, ні боги не порушували законів. Володіючи даром пророцтва, Феміда відкриває Прометею таємницю, що одруження Зевса на Фетіді призведе до народження сина, який скине Зевса. У переносному значенні Феміда -- закон, правосуддя. Жерці Феміди -- слуги закону, судді, юристи.

Харон - перевізник померлих у царство Аїда. Античні драматурги зображували його похмурим дідом, який у підземному царстві перевозив човном душі померлих через річки Стікс та Ахеронт. Харон був сердитий на тих, хто не платив йому за перевіз, тому померлим клали в рот монету. Переносно вислів «піти до Харона» означає «померти».

Химера - вогнедишна потвора з головою й шиєю лева, з тулубом кози та з хвостом дракона. У переносному значенні Химера -- нездійсненна мрія, примха, вигадка, дивацтво.

Цербер - багатоголовий пес. У пізніших переказах, які зустрічаємо у Вергілія та Овідія, зображується з трьома головами та змієподібним хвостом. Цербер пропускав до Аїду всіх, але не випускав нікого. В епосі двічі згадується «Пес Аїду». Щоб уласкавити Цербера, греки клали в труну медовий коржик, який небіжчик мав віддати страховиськові. Геракл зв'язав Цербера і приніс Еврістеєві (дванадцятий подвиг героя). Потім Цербер знову повернувся до Аїду. Сьогодні це ймення жартівливо можна вжити до будь-якого охоронця. Цербер не дозволяв проходити тим, хто спершу не кинув йому якусь подачку в форму куска хліба, наприклад. По цій причині фраза «кинути кусень Церберу» тривіально означає «дачі хабаря» чиновнику в надії отримання якогось позитивного рішення. [ 4 ]

5. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЛАТИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Гефест - бог вогню та ковальства, на відміну від інших богів не цурався фізичної праці.

Гола правда - вислів належить староримському поетові Квінту Горацію Флакку.

Вислів означає неприкрашену дійсність, а також життя, не одухотворене високою ідеєю.

Гроші не пахнуть - латинський крилатий вислів, що приписується Веспасіану. Вказує на не надто чисте джерело прибутку, яке неважливе для того, хто за цим прибутком женеться.

Даю щоб ти дав (мені) - формула римського права, що встановлює одне з відносин між двома особами: Я даю тобі за умови, що ти мені даси . Такий девіз застосовується активною стороною ще до того, як справа дійде до договору або угоди.

Злий геній - Геній, за віруваннями стародавніх римлян, дух-охоронець людини (геніїв часто ототожнювали з грецькими демонами). Вважалось, що геній формує характер людини і супроводжує її все життя.

Образний вислів "злий геній" у сучасній літературній мові вживається при характеристиці вчинків, ніби незалежних від волі їх виконавців, а також у значенні: сила, що штовхає когось на погані діла.

Карфаген мусить бути зруйнований - Вислів належить державному діячеві Стародавнього Риму Катомові Старшому, який кожну свою промову в сенаті закінчував фразою: "А втім, я думаю, що Карфаген повинен бути зруйнований!" (Карфаген - місто-держава на півночі Африки, політичний і торговельний ворог Риму).

Цими словами виражають наполегливу вимогу знищити ворога або подолати перешкоду. [ 4 ]

ВИСНОВОК

Отже, фразеологізми збагачують українську літературну мову. Людина, яка вживає вислови античного походження, є високоосвіченою та інтелектуально багатою. Використовуючи крилаті вислови з латинської та давньо - грецької мов, ми знайомимося з античною історією та міфологією.

Матеріал цієї курсової роботи може бути застосованим на уроках української мови, української літератури та художньої культури.

ДЖЕРЕЛА

1. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. - Х. 1987.

2. Зубков М. Г. Українська мова (Універсальний довідник).-2009р., с. 338-344.

3. Новий довідник. Українська мова та література. -2005 р. с. 142-148.

4. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. 1975 р.

Размещено на Allbest.ru