Китайські елементи у в’єтнамській лексиці: історичний, неологічний та стилістичний аспекти

Дослідження історичних умов запозичення китайських лексем до в’єтнамської мови, їхню продуктивність у творенні неологізмів та стилістичні особливості функціонування. Періоди вживання китайської мови на теренах в’єтнамської держави. Китайські елементи.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.05.2017
Размер файла 27,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Китайські елементи у в'єтнамській лексиці: історичний, неологічний та стилістичний аспекти

Мусійчук В.А.

Анотація

У статті досліджено історичні умови запозичення китайських лексем до в'єтнамської мови, їхню продуктивність у творенні неологізмів та стилістичні особливості функціонування.

Ключові слова: неологізми, хан-в'єт, в'єтнамська мова, китайські запозичення.

Постановка проблеми. Сучасний світ розвивається дуже швидко, постійно з'являються нові поняття, які потребують вербального позначення. Тому завдання неології, такі як фіксація нових слів та значень у словниках, дослідження їхнього функціонування у мові та принципи творення неологізмів є актуальними для багатьох мов, зокрема й для в'єтнамської. Крім того, для в'єтнамської мови перспективним є питання щодо продуктивності окремих компонентів, зокрема китайських, у процесі творення неологізмів. Наразі в'єтнамська не- ологія лише набирає обертів. До цього часу був виданий лише один словник неологізмів [1]. Окремими проблемами неології займається дослідниця Нгуєн Тхі Тху Ханг [2], яка за вищезгаданим словником неологізмів проаналізувала основні джерела творення неологізмів. Ву Дик Нгієу досліджував в'єтнамську лексикологію в діахронічному аспекті, зокрема приділив увагу неологізмам, підрахувавши їх кількісне представлення у новітніх словниках порівняно з давніми [3]. Ле Тхі Суєн займалася аналізом архаїчних та новітніх елементів у сучасній в'єтнамській лексиці [4]. Усі ці дослідники звертали увагу на присутність китайських компонентів у неологізмах, однак лише побіжно, не заглиблюючись у деталізацію. Отже, мета цієї статті - окреслити особливості функціонування (зокрема стилістичного) в'єтнамської лексики з китайськими компонентами та показати роль китайських компонентів у творенні нової лексики в'єтнамської мови. Наразі першочерговим завданням є дослідження історії виникнення проблеми китайських елементів у в'єтнамській лексиці та визначення основних видів участі китайських компонентів у словотворі неологізмів.

Виклад основного матеріалу. Запозичення лексики - один з активних процесів утворення неологізмів, характерний для багатьох мов. В'єтнамська мова у цьому аспекті не виняток. Однак китайські компоненти у складі в'єтнамського слова не завжди вказують на запозичення, адже ввійшовши у мову здавна, вони функціонують нарівні з питомо в'єтнамськими компонентами. Можна порівняти це явище з функціонуванням греко-латинських елементів у європейських мовах. Передусім звернімося до історії питання. В'єтнамська та китайська мови мають давні історичні зв'язки. І хоча за генеалогічною класифікацією вони належать до різних мовних сімей, проте тісні сусідські контакти між країнами та схожість морфологічних типів (обидві мови належать до ізолятивного типу) створили сприятливі умови для активних мовних контактів.

Розрізнені зв'язки між населенням півночі В'єтнаму і півдня Китаю були ще з архаїчних часів. Поширення китайської мови у регіоні пов'язано із завоюваннями китайських династій. Ще у ІІ ст. до н.е. китайські війська з'явились на півночі В'єтнаму, і відтоді почалось насильне впровадження китайської мови і писемності в життя в'єтнамського народу. На початку н.е. китайська імперія активно розширювала територію свого впливу на південь (В'єтнам) і одночасно на північний схід (Корея). Пізніше протягом кількох століть китайська мова розповсюджувалась на Схід і досягла Японії. Більше десяти століть китайці панували над В'єтнамом. Це не могло не відобразитись на культурі й мові в'єтнамського народу. Крім того, впровадження китайської мови заохочувалось з боку влади. На той період китайську ієрогліфіку можна було порівняти з латиною в Європі. Вона перестала бути писемністю лише китайського народу, а стала спільною писемністю у Східній та Південно-Східній Азії. Китайська ієрогліфіка стала офіційною писемністю панівного класу, а також інтелігенції у цьому регіоні. Упродовж багатьох століть китайська мова у В'єтнамі, Кореї та Японії визнавалась державною, китайське письмо вивчали в навчальних закладах, його використовували в адміністративних і дипломатичних документах, у культурній та літературній творчості.

Можна виділити два основних періоди вживання китайської мови на теренах в'єтнамської держави [5]: 1) до Х ст. у В'єтнамі була розповсюджена китайська мова і писемність як іноземна; 2) після Х ст. лексика і граматика китайської мови продовжують існувати на теренах в'єтнамської держави, але фонетика змінилась, відбулась асиміляція.

Така ситуація склалася у прикордонному з Китаєм районі Зяоцяу (кит. Цзяочжоу), де був поширений певний діалект китайської мови, що змінився під впливом в'єтнамської мови. У Х ст. В'єтнам здобув незалежність, і внаслідок політичних обставин китайська мова у В'єтнамі була відокремлена від китайської мови у Китаї. Після Х ст., починаючи з династії Сун і надалі, китайська мова у Китаї продовжувала закономірний історичний розвиток, проте ці зміни безпосередньо не торкнулись китайської мови у В'єтнамі. З Х ст. китайська мова у В'єтнамі все більше зазнавала впливу в'єтнамської мови. Тому всі історико-фонетичні зміни були пов'язані з відповідними змінами у в'єтнамській мові [6, с. 43].

Китайська мова за межами Китаю змінювалась за законами тієї мови, з якою вона контактувала. Так китайська ієрогліфіка стала писемністю з багатьма способами читання. Існує корейський спосіб читання, японський, а також в'єтнамський, який називається хан-в'єт. Отже, хан-в'єт - це спосіб читання китайської ієрогліфіки, який бере витоки з фонетики китайського діалекту, поширеного у районі Зяоцяу в епоху Тан, та сформувався протягом УШ-ІХ ст. та видозмінився під впливом фонетичних законів в'єтнамської мови [6, с. 9]. У В'єтнамі прийнято вживати поняття "мова хан-в'єт" (букв. переклад: китайсько-в'єтнамська мова).

Пройшовши процес довготривалого використання, відбору і перетворень, хан-в'єт став активною частиною мовного і культурного спадку В'єтнаму. Хан-в'єт у сучасній в'єтнамській мові - це прошарок китайської лексики, яка в різні часи і різними способами була запозичена в'єтнамською мовою і набула в'єтнамської вимови. Потрібно розрізняти такі види хан-в'єтської лексики:

1. Китайські елементи, які набули хан-в'єтського читання, ввійшли до вжитку в'єтнамської мови і залишились у ній. Це стабільні лексеми, які є і в сучасній в'єтнамській мові, такі як binh - мир, quфc - держава, gia - словотворчий елемент, sinh - народжувати, ngw - мова. Ці елементи можуть брати участь у словотворі неологізмів нарівні з питомо в'єтнамськими компонентами.

2. Китайські елементи, які набули хан-в'єтського читання, ввійшли до вжитку в'єтнамської мови, але не залишились у ній. Це тимчасові лексеми, такі як tinh chu - пристань, tri thщ - павук. Ці слова трапляються лише в давніх текстах.

3. Китайські елементи, які мають читання хан-в'єт, але не ввійшли до в'єтнамської мови: chвm, gia, ma. Ці елементи не вживаються у в'єтнамській мові, але деякі дослідники зараховують їх до словника хан-в'єт.

Саме 2-й і 3-й з вищенаведених видів і викликають розбіжності між вченими щодо підрахунків кількості хан-в'єтських лексем у в'єтнамській мові. Також залишаються дискусійними питання щодо окремих лексем зі страродавньоханв'єтським та в'єтнамізованим хан-в'єтським читанням, які не завжди можна ідентифікувати та виділити з-поміж власне в'єтнамської лексики. Проте всі дослідники одностайні у твердженні, що хан-в'єт становить більшу частину в лексиці сучасної в'єтнамської мови (за різними джерелами від 60 до 80%), а слова в'єтнамського походження разом з іншими іноземними запозиченнями - меншу (відповідно від 40 до 20%) [7, с. 12].

Вироблена в VIII-IX ст. особлива система в'єтнамського читання китайських слів і в наш час дозволяє в'єтнамській мові легко переймати запозичення з китайської мови. Китайська лексика, здобувши хан-в'єтську вимову, швидко приживається і не викликає враження "іноземності". Завдяки цьому китайські запозичення не лише поповнюють лексику в'єтнамської мови, а й беруть активну участь в її словотворі. Часто у в'єтнамській мові можна зустріти сполучення китайських морфем, яких немає в китайській мові. Китайські елементи також можуть без перешкод сполучатись з в'єтнамськими елементами і таким чином утворювати нові слова.

Необхідно зауважити, що не всі запозичення з китайської мови можна вважати хан-в'єтом. Виділяють три основні групи:

1) китайські ієрогліфи, які можна прочитати способом хан- в'єт, проте які не мають відношення до в'єтнамської мови, а стосуються лише китайської: Ш gia, ff ma;

2) елементи, запозичені в'єтнамцями з китайської мови, але котрі не стосуються хан-в'єтської вимови. Тут можна виділити три види:

а) слова, запозичені до періоду утворення мови хан-в'єт (стародавні хан-в'єтські елементи): лексема китайський в'єтнамський

ff (кит. ієрогліф) - vi (хан-в'єт) - mщi (стародавній хан-в'єт) - смак;

Ш (кит. ієрогліф) - phаng (хан-в'єт) - buфng (стародавній хан-в'єт) - кімната;

б) слова, запозичені разом з формуванням хан-в'єту, які були в'єтнамізовані (в'єтнамізований хан-в'єт): ff gan,.

Й (кит. ієрогліф) - cвn (хан-в'єт) - gвn (в'єтнамізований хан-в'єт) - близький;

Й (кит. ієрогліф) - bаn (хан-в'єт) - vфn (в'єтнамізований хан-в'єт) - корінь.

Необхідно зауважити, що стародавній і в'єтнамізований хан-в'єт асимілювались з в'єтнамською мовою настільки, що часто такі слова важко відрізнити від власне в'єтнамських;

в) запозичені напряму слова з сучасної китайської мови (без посередництва хан-в'єту). В основному такі слова за звучанням схожі з китайськими (частіше всього запозичені з кан- тонського діалекту): ffff wиijing (кит.) - my chmh (в'єт.) - глутамат натрію (приправа); tiff mдn tou (кит.) - mдn thвu (в'єт.)

- пампушка;

3) хан-в'єтські елементи, тобто запозичені разом з хан-в'єт- ською вимовою: Ж hoa - квітка, й quфc - держава.

Спробу зафіксувати оновлення в'єтнамської лексики було зроблено у "Словнику неологізмів в'єтнамської мови" [1], що є першою працею такого типу щодо в'єтнамської мови. За словами його укладачів, у словнику зібрані лексичні одиниці (близько 2 500 неологізмів), що увійшли до загальновживаної лексики в'єтнамської мови приблизно в період 1985-2000 рр. Насправді у вказаний період у в'єтнамській мові з'явилося більше нових слів, адже в зазначеному словнику не враховані професійні та термінологічні неологізми, сленг, розмовна мова. За даними Нгуєн Тхі Тху Ханг, серед 2 500 неологізмів вищезазначеного словника було знайдено 1 750 слів з китайськими елементами [2, с. 68]. А от Нгуєн Нгок Чам наводить дані про появу 1 966 нових слів за приблизно той самий період (1985-2000 рр.) і з них виділяє 836 (42,5%), що мають елементи хан-в'єту, а саме: 42% - слова китайського походження з хан-в'єтським читанням; 45% - слова хан-в'єту, яких немає в китайській мові; 13%

- слова, утворені з хан-в'єтських і в'єтнамських елементів. Однак він спирається не на словник неологізмів, а на власні бази даних нових слів [5].

За способом творення нових слів та значень до згаданого словника потрапили такі типи неологізмів з китайським компонентом:

- лексеми, що позначають нові поняття і явища, які недавно почали широко вживатися у В'єтнамі. Наприклад: siкu thi - супермаркет, tin tac - хакер, tiкp thi - маркетинг;

- лексеми, що виражають певні поняття і явища детальніше, ніж старі слова: hаa nhвp - асиміляція, hoi nhвp - інтеграція;

- актуалізовані архаїзми, які стали загальновживаними: cь nhвn - бакалавр, tu tаi - випускник загальноосвітньої школи, cфng chung - засвідчувати (нотаріально);

- актуалізовані діалектизми, що стали загальновживаними: vы cвu - бадмінтон; bаo kк - страхувати, покривати;

- синоніми з додатковими смисловим відтінками: khiкm thmh - інвалід по слуху, thiкu tri - розумово відсталий;

- семантичні переосмислення, утворені шляхом розширення значення слів засобами метафоризації, метонімії, персоніфікації та ін.: xe bai - стоянка для транспорту, hat nhвn - ядерний.

-

Етимологія

Лексема

Переклад

Приклад вживання

Переклад

Хан-в'ет

hфi dap

відповідь

thu hфi dap

лист-відповідь

В'єтнамська

trа loi

trа loi cвu hoi

відповідати на питання

Хан-в'єт

cat canh

злітати

may bay cat canh

літак злітає

В'єтнамська

bay lкn

con chim bay lкn

птах злітає

Хан-в'єт

cap thoi

невідкладно, одразу, нагально

dфi pho cap thoi

нагальні виклики

В'єтнамська

ngay

phаi lаm ngay

нагально треба зробити

Як бачимо, слова з китайськими елементами наявні в усіх способах творення неологізмів.

За будовою серед неологізмів з китайськими елементами можна виділити такі види: 1) лексеми, що складаються виключно з китайських елементів; 2) лексеми, в яких компонуються китайські та власне в'єтнамські елементи. До першої групи належать такі слова: д hвu - віце-міс (у конкурсах краси), an binh - спокійний і мирний, bai nhiкm - зняти з посади (у державних органах), bаn quфc - своя країна, bаo tri - гарантійний ремонт, bвt on - нестабільний, bien giвi - доводити щось, cвp thаi - невідкладно, chк xuвt - виробляти на експорт, duy tu - підтримувальний ремонт, dдc di - надзвичайні здібності, giao dien - інтерфейс, hm ly - правильний, khiкm thi - сліпий, lm but - запис на згадку, lm ton - зберігати, mкn mф - захоплюватись кимось, ngoai nhвp - імпортний, phвp nhвn - юридична особа, sinh giвi - органічний, thаo duac - рослинні препарати, thu dien tu - електронний лист.

Ці лексеми утворені за допомогою китайських морфем, що мають читання хан-в'єт у в'єтнамській мові. Багато з цих слів є повними запозиченнями з китайської мови, тобто ці слова можна знайти у китайських словниках з відповідним значенням. Інші можуть бути власне в'єтнамськими новоутвореннями за допомогою хан-в'єтських елементів. Однак не завжди можна бути упевненим у в'єтнамському походженні, адже слово може просто не бути зафіксованим у китайських словниках. Тому для точного визначення відсотку в'єтнамських новоутворень з китайських елементів необхідно провести глибше дослідження із залученням різноманітних китайських джерел, що є однією з перспектив нашого дослідження.

Друга група неологізмів, утворених поєднанням китайських та в'єтнамських елементів, репрезентована неологізмами, такими як: cаm mкn - вподобати, cвm giщ - інтернувати, утримувати когось, chщa tri - лікувати. В усіх наведених прикладах перший елемент в'єтнамський, а другий - китайський.

Як новоутворена, так і стародавня хан-в'єтська лексика, активно вживається в різних функціональних стилях. Хан-в'єт є невичерпним джерелом як для авторської, так і для фольклорної літератури, для наукових термінів і ділової мови.

В сучасній в'єтнамській мові існує чимало тотожних слів в'єтнамського походження і хан-в'єту. Як правило, вони різняться смисловими або стилістичними відтінками.

Досить часто хан-в'єт використовують для надання офіційності, поважності, серйозності тексту, вислову. В таких випадках надають перевагу хан-в'єту замість подібних за значенням слів в'єтнамського походження. У таблиці, наведеній нижче, представлені приклади стилістичних розбіжностей між словами хан-в'єту (неологізми) та власне в'єтнамськими:

Не дивно, що найвищий відсоток використання хан-в'єту в офіційно-діловому стилі [8].

Хан-в'єтські елементи також часто використовують для позначення понять, які викликають почуття болю або можуть здатися грубими. Наприклад, хвороби: ангіна - viкm hong, епідемія - benh dich, анемія - huyкt hu; катастрофи і нещастя: смерть - tщ trвn, пожежа - hoа hoan, тероризм - khфng bф.

Своєрідними евфемізмами виступають хан-в'єтське tu thi - тіло померлого, що звучить значно м'якше, ніж в'єтнамське xвc chкt - труп; також делікатніше буде сказати хан-в'єтське man chiкu xк bong - надвечір'я, ніж в'єтнамське tuфi giа - старість.

Хан-в'єтські слова часто мають узагальнююче або абстрактне значення, якого не мають слова в'єтнамського походження. Багато елементів хан-в'єту в лексиці:

- політичній: tu do - свобода, dвn chь - демократія, nhвn dвn - народ, dвn quyкn - народовладдя, chь nghпa xв hфi - соціалізм, chь nghia tu ban - капіталізм, dang - партія, dai hoi - з'їзд, luat phap - закон;

- дипломатичній: lдnh su- консул, dai su quan - посольство, cong ham - нота, giac thu - меморандум;

- військовій: dai uy - капітан, khang chien - боротьба, tien cong - наступ, quдn doi - армія, phao binh - артилерія;

- науковій: trung tuyen -медіана, tue tinh - комета, nguphap - граматика, lich su - історія, triet hoc - філософія, toan hoc - математика, vat ly - фізика, Dai hung tinh - Велика Ведмедиця, dai luc - континент, nhi nguyen luan - діалектика, quang tuyen - випромінювання.

Більша частина наукових термінів не має еквівалентів в'єтнамського походження. Тому навіть при створенні нової термінології переважно використовують хан-в'єтські елементи. Але останнім часом зберігається стійка тенденція до використання англійських термінологічних запозичень замість здавалось би звичніших хан-в'єтських (детальніше про це див. у нашій статті [9]).

У поетичних творах хан-в'єтські вирази використовують для відображення світу понять, образів і філософії. Слова в'єтнамського походження викликають більш прості, земні асоціації реальності. Навіть повністю ідентичні за значенням слова хан-в'єту і в'єтнамського походження використовуються по-різному. З одного боку, хан-в'єт вживається в основному в авторських творах, особливо у поезії, з іншого - в'єтнамська лексика, яка широко використовується в розмовній мові, народній творчості.

Наприклад, сердечні справи - tдm su (хан-в'єт) - su ldng (в'єтнамське), рожеві щоки - hong nhдn (хан-в'єт) - ma hong (в'єтнамське).

На півночі В'єтнаму, де китайський вплив був сильніший, до наших часів більшість власних імен хан-в'єтські. Стародавні в'єтнамські імена інколи використовують поети-сатирики для надання іронічності.

Багато хан-в'єтських слів були звичними під час китайського панування у В'єтнамі, проте зараз вони вважаються застарілими. Однак в історичних творах вони продовжують жити, адже без них неможливо відтворити ту епоху, а використання замість хан-в'єту в'єтнамських слів матиме комічний вигляд. Наприклад, в історичних творах можна зустріти такі хан-в'єт- ські вирази: ton ong - поважний пан замість в'єтнамського quy ngai з тим самим значенням, tue nguyet - роки й місяці замість в'єтнамського thang nдm.

Висновки

Як і в попередні періоди запозичення китайських слів, сучасні в'єтнамські неологізми з китайськими елементами відіграють важливу роль у оновленні лексики. Лексеми з китайськими компонентами позначають нові реалії, явища, поняття суспільного життя та пізнання. Здебільшого неологізми з китайським компонентом - це двоскладові слова, де обидва або один з компонентів представлений елементами хан- в'єту. Односкладові слова китайського походження, що були запозичені раніше, мають тенденцію до розширення значення, набуття нового значення або його перетворення. Також вони часто використовуються для творення термінології. Однак у нашому дослідженні ми не торкаємося цього питання, адже спираємося на словник неологізмів, до якого ввійшла лише загальновживана лексика.

Хан-в'єтські слова і вирази трапляються у різних функціональних стилях. Щодо стилістичного навантаження неологізмів, то як і раніше слова хан-в'єт переважно вживаються у текстах соціально-політичного, наукового спрямування, у мові офіційно-ділових паперів, а також у газетних публікаціях. Тож китайські компоненти, що мають в'єтнамське прочитання (хан- в'єт) є продуктивними засобами творення неологізмів та роблять внесок у збагачення сучасної в'єтнамської мови новими словами та значеннями.

Література

1. Ти diкn tщ mai tiкng Viкt / Chu Bich Thu chы biкn. - TP Hф Chi Minh: Phuang Bфng, 2008. - 282 tr.

2. Nguyкn Thi Thu Hang. Bac diкm tщ mai tiкng Viкt (qua khаo sat Tщ diкn tщ mai tiкng Viкt): Luвn van thac si / Nguyкn Thi Thu Hang. - Vinh, 2009. - 101 tr.

3. Vu Bыc Nghiкu. Biкu hiкn phat triкn cыa tщ vung tiкng Viкt nщa sau thк kя XX qua tu lieu cыa mot sф tщ diкn / Vu Bыc Nghiкu // Tap chi Ngфn ngщ. - 2009. - № 11. - Tr. 22-36.

4. Lк Thi Xuyкn. Йlйments archaпques et йlйments nouveaux dans le lexique vietnamien contemporain [Electronic resourse] / Lк Thi Xuyкn // 4иme Congrиs du Rйseau Asie & Pacifique. - Paris, 14-16 sept. 2011. - Mode of access : http://www.reseau-asie.com/userfiles/file/I06_xuyen_ lexique_vietnamien.pdf.

5. Nguyкn Ngoc Trвm. Tщ Han Viкt trong su phat triкn tщ vung tiкng Viкt hiкn nay / Nguyкn Ngoc Trвm // Ngфn ngь. - 2000. - № 5. - Tr. 16-29.

6. Nguyen Tai Can. Nguon goc va qua trinh hinh thanh each doc Han Viet / Nguyen Tai Can. - Ha Noi: Khoa hoc xa hoi, 1979. - 339 tr.

7. Pham Van Khoai. Song ngft Han Viet va su phat trien ve chuc nang xa hoi ейа tieng Viet / Pham Van Khoai // Tap chi Khoa hoc. - 1996. - № 1. - Tr. 11-15.

8. Hftu Bat. Phong cach hoc va cac phong cach chuc nang ^a tieng Viet / Hftu Bat. - Ha Noi: Khoa hoc xa hoi, 2000. - 323 tr.

9. Мусийчук В.А. Новые фонетические заимствования во вьетнамском языке: темпоральный и социолингвистический аспект / В.А. Мусийчук // Вьетнамские исследования. - М. : ИДВ РАН, 2014. - С. 284-294. - Вып. 4 : Вьетнам в мировом сообществе.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Місце класичної китайської мови веньянь та байхуа у розвитку китайської мови. Модернізація писемності. Відмінності в граматичному складі веньянь і сучасної китайської мови. Сфера застосування веньянізмів. Фразеологічна система сучасної китайської мови.

    дипломная работа [84,2 K], добавлен 27.12.2012

  • Публіцистичний стиль мовлення та місце у ньому запозичень. Основні функціональні та стильові характеристики стилю. Специфіка функціонування запозичень у німецькій мові, стилістичні особливості їх вживання. Загальне поняття про асиміляцію, метафоризація.

    курсовая работа [44,7 K], добавлен 30.11.2015

  • Роль запозичень в різних мовах і головні фактори, що впливають на неї. Вплив інших мов на англійську та навпаки. Словотворчі елементи іспанського походження. Лексичні особливості мови сучасної преси Іспанії. Варіанти та етапи словотворчого процесу.

    контрольная работа [42,9 K], добавлен 10.12.2015

  • Стилістичне розшарування словникового складу німецької мови; розмовна лексика. Поняття "сленг", "жаргон". Причини вживання розмовної лексики серед молоді. Стилістичні кластери, лексикографічний відбиток та джерела поповнення регістру розмовної лексики.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 10.01.2014

  • Найбільш продуктивні способи утворення нових слів в англійській мові, основні сфери вживання неологізмів. Огляд словотворчої системи англійської мови. Способи утворення неологізмів на основі дослідження "Словника нових слів англійської мови" Дж. Ейто.

    дипломная работа [82,9 K], добавлен 07.02.2011

  • Історичні зміни словникового складу мови. Причини історичних змін у лексиці. Історична лексикологія та етимологія. Історизми та їх стилістичні функції у текстах різних стилів. Поняття про матеріальні архаїзми. Історизми в творчості Т.Г. Шевченка.

    курсовая работа [63,9 K], добавлен 16.06.2011

  • Походження мови як засобу спілкування. Гіпотеза звуконаслідувального походження мови. Сучасна лінгвістична наука. Зовнішні, внутрішні фактори, що зумовлюють зміни мов. Спорідненість територіальних діалектів. Функціонування мов у різні періоди їх розвитку.

    реферат [34,0 K], добавлен 21.07.2009

  • Формування словникового складу японської мови. Види іншомовних запозичень, "васейейго" як феномен лексики. Відсоток запозичених слів в лексиці японської мови, популярність в її лексичному складі англійських слів на сучасному етапі, обґрунтування.

    курсовая работа [48,6 K], добавлен 02.10.2014

  • Предмет та цілі германського мовознавства, його місце у циклі гуманітарних дисциплін. Індоєвропейська мовна сім’я. Вивчення історичних особливостей мови. Сучасні й давні германські мови, писемність германців. Періоди розвитку прагерманської мови.

    презентация [1,4 M], добавлен 19.09.2014

  • Мовне питання в Україні. Функціонування словникового складу української мови. Фактори, які спричиняють утворення неологізмів. Лексична система мови засобів масової інформації як джерело для дослідження тенденцій у розвитку сучасної літературної мови.

    реферат [18,0 K], добавлен 12.11.2010

  • Огляд мовних процесів, які сформували сучасні англійську та українську мови. Аналіз тематичної класифікації латинізмів за джерелом запозичення та по ступеню асиміляції. Характеристика взаємодії історичних чинників у формуванні лексичного складу мови.

    курсовая работа [80,8 K], добавлен 01.12.2011

  • Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.

    курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011

  • Вплив розвитку суспільства на словниковий склад мови. Лінгвістичні підходи до вивчення проблеми неологізмів, їх класифікація. Моделі словотвору та їх характеристика. Особливості перекладу неологізмів суспільно-політичної сфери засобами української мови.

    дипломная работа [134,5 K], добавлен 08.11.2012

  • Місце займенника в системі частин мови, їх морфологічна характеристика, синтаксична роль і стилістичні функції. Синтаксичні функції займенників у прозі М. Хвильового, значення даної частини мови в творчій спадщині відомого українського письменника.

    курсовая работа [62,2 K], добавлен 14.05.2014

  • Створення загальнокитайської мови і стандартизація вимови. Упорядкування і проблема ієрогліфічної писемності на сучасному етапі. Перехід до алфавітного письма і проблема орфографії. Система сполучення двох методів машинної обробки китайських текстів.

    курсовая работа [62,2 K], добавлен 22.12.2010

  • Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.

    курсовая работа [131,0 K], добавлен 13.12.2014

  • Етапи розвитку явища скорочення як взагалі, так і в межах англійської мови. Основні типи та різновиди скорочень англійської мови. Особливості вжитку скорочень та їх місце в сучасній лексиці. Механізми скорочення при формотворенні та словотворенні.

    курсовая работа [50,7 K], добавлен 16.02.2012

  • Вплив запозичень на історичний розвиток мови. "Хибні друзі перекладача" як одна з найпоширеніших перекладацьких проблем в міжмовному та внутрішньомовному контексті. Загальна характеристика перекладу запозичень та інтернаціоналізмів в німецькій мові.

    курсовая работа [55,9 K], добавлен 21.06.2013

  • Особливості дослідження понять і класифікація термінів в англійській мові. Вживання термінологічної лексики в художніх текстах. Особливості стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю на прикладі циклу оповідань А. Азімова "I, Robot".

    курсовая работа [44,3 K], добавлен 03.10.2013

  • Поняття "запозичення" в сучасному мовознавстві. Термінологія як система. Шляхи виникнення термінів. Роль запозичень у розвитку словникового складу англійської мови. Запозичення з французької, німецької, російської, італійської та португальскої мови.

    курсовая работа [80,8 K], добавлен 08.06.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.