Для аналізу фреймових структур на позначення зовнішності людини в літературно-художньому дискурсі використовуємо терміни "фрейм", "фреймова структура", "термінал" і "термінальний елемент". Слід зазначити, що "фрейм" і "термінал" - це когнітивні утворення, а "фреймова структура" і "термінальний елемент" є їхніми мовними корелятами. Фреймові структури кваліфікуємо як об`єднання лексико-синтаксичних структур, що представляють відповідні фрейми в дискурсі. Термінали є складовими фрейму (вузлами), за допомогою яких відбувається текстова активізація відповідних структур знань у свідомості читача.

Фрейм "зовнішність" розглядаємо як когнітивну структуру, в основі якої лежать категоріальні знання про зовнішній вигляд людини, зафіксовані в лексикографічних джерелах.

Німецький тлумачний словник Wahrig наводить такі визначення:

das ДuЯere - AuЯenseite, Oberflдche; дuЯere Erscheinung, дuЯere Ansicht, Anblick von auЯen, Aussehen [8, c.522];

das Aussehen - Anschein, дuЯerer Eindruck, der Anblick, den jmd. od. etwas bietet [8, c.521]).

Основні термінали фрейму зовнішність (das ДuЯere) є: ОБЛИЧЧЯ (das Gesicht), СТАТУРА (die Gestalt), ОДЯГ (die Kleidung).

Рис. 1. Концептуальна структура фрейму "зовнішність"

Дослідження літературно-художнього дискурсу повинно здійснюватись із урахуванням ряду чинників - історичних, соціальних, етнографічних, філософських, які впливають на вибір автором певних мовних структур. Саме з позицій зазначених факторів аналізуємо функціонування фреймових структур на позначення зовнішності людини в романі видатного німецького письменника XX ст. Ліона Фейхтванґера "Ієфай та його дочка".

В історії німецької літератури місце Л. Фейхтванґера відзначається передусім його романами на історичну й сучасну тематику. Головна проблематика творчості письменника - альтернатива дії та філософського споглядання. У своїх творах митець відтворив багато подій - від прадавнини до сучасної йому епохи. Завдяки вихованню, світосприйняттю, а також зростаючому антисемітизму в Німеччині письменник прагнув до створення творів, пов`язаних із життям та історією його народу. З-поміж ряду таких книг важливе місце займає роман "Ієфай та його дочка".

В основу твору лягла історія Ієфая з книги Суддів Старого Заповіту. Події цієї розповіді стосуються періоду між 1300 та 1100 рр. до н. е., у час боротьби ізраїльських племен за Зайордання. Ієфая - незаконно народженого сина судді роду Гілеад - названі брати та їхня мати проганяють з дому. Разом з дружиною, дочкою і невеликою кількістю прибічників він іде в пустелю. У тяжких умовах кочового життя Ієфай створює військо та завойовує ряд міст. У кульмінаційний момент боротьби, коли події розгортаються не на його користь, Ієфай звертається за допомогою до Бога, обіцяючи принести Йому в жертву першу людину, яка з`явиться перед ним після здобутої перемоги в бою. На його біду, першою полководець зустрічає свою єдину доньку - Яалу. Переносячи жахливі душевні муки, він змушений виконати страшну обіцянку.

V. Лінгвістика тексту. Стилістичні та контекстуальні вияви лексичних і граматичних одиниць Ієфай - мудрий лідер, безпощадний воїн, небезпечний ворог і водночас ніжний батько та чоловік. Через опис зовнішності автор підкреслює його велич та відвагу: Nun sein massiges, breitstirniges Gesicht nackt war, traten die starken, entschiedenen Zьge noch deutlicher ins Licht, die harten Backenknochen, die auffallend flache Nase, das krдftige Kinn, die vollen, frцhlichen Lippen (5, c.51).

Термінал ОБЛИЧЧЯ (Gesicht) представлений термінальними елементами massige (масивне) та breitstirniges (широколобе), що маніфестує силу та велич головного героя. Гострі вилиці (die harten Backenknochen), плоский ніс (die auffallend flache Nase), сильне підборіддя (das krдftige Kinn) та повні губи (die vollen Lippen) підкреслюють риси великого воїна, його мужність і непохитність.

У зображенні Ієфая Л. Фейхтванґер звертає увагу на його очі, що випромінюють гнівний вогонь: Jefta war zornig; kleine, grьne Lichter funkelten in seinen braunen Augen (5, с.53). Така зовнішня характеристика свідчить про неабиякий характер цього персонажа, про силу та рішучість, що виділяє його з-поміж інших, робить "царем пустелі", а згодом і Cуддею свого народу.

Зовнішній вигляд персонажа може також відображати його внутрішній стан: Sein Gesicht zeigte, was er dachte; hдufig war es wild und zuversichtlich, mehrmals bitter schalkhaft (5, с.60).

Незважаючи на зайнятий Ієфаєм пост судді, чоловік не почуває себе щасливим: Sein Gesicht war starr, als sei es ein Teil des steinernen Hochsitzes. Er war nicht glьcklich, Jefta (5, c.383). Термінал ОБЛИЧЧЯ представлено термінальними елементами нерухомий (starr) та спустошений погляд (leeren Blickes). Ієфай ніби сам став частиною того суддівського каменю, на якому мав честь сидіти (als sei es ein Teil des steinernen Hochsitzes). Завдяки опису зовнішності, представленому у наведеній фреймовій структурі, ми можемо судити про збайдужіння та внутрішнє спустошення головного героя, про усю трагічність його існування.

Фреймові структури на позначення зовнішності допомагають розкрити як зовнішні, так і внутрішні сторони людської природи будь-якого персонажа, підтвердженням чому є часте звернення автора до описових характеристик своїх героїв. Зображення зовнішності Ктури - дружини Ієфая - привертає увагу читача завдяки вдало підібраним термінальним елементам, що досить влучно характеризують цю незвичайну жінку: Sie saЯ dьnn, braun und lieblich auf dem Reittier (5, с.64).

Ктура - любляча дружина й матір, котра піклується про добробут своєї родини та прикладає всіх зусиль, щоб захистити її від негараздів. Вона не боїться ворогів, оскільки перебуває під надійним захистом свого чоловіка. Все, що відбувається в її житті, має свій сенс та знаходиться під постійним контролем Ієфая. Та не завжди пануватиме мир і злагода в їхній оселі.

Кульмінаційним моментом в житті Ктури є звістка Ієфая про те, що він має виконати обітницю, дану перед Богом. Ketura starrte ihn an aus wilden, riesigen Augen. Sie konnte nicht sprechen, es wьrgte ihr Hals und Brust (5, с.318-319). Термінальні елементи, що описують зовнішній вигляд Ктури у наведеній фреймовій структурі - aus wilden, riesigen Augen; es wьrgte ihr Hals und Brust - передають стан цілковитої скутості, безпорадності та відчаю, викликаний повідомленням чоловіка про майбутню загибель їхньої єдиної доньки.

Мати відчуває неймовірний біль і тугу від того, що не в змозі відвернути від Яали страшного фатуму, на який її прирік власний батько: Da indes drang Ketura zu der Tochter. Sie ergriff ihre Hand, ihre riesigen, verwilderten Augen saugten sich fest an ihrem Gesicht. Sie beschwor sie mit ihrer tiefen Stimme (5, с.355). Ктура в розпачі здалеку спостерігає за останнім шляхом її дівчинки до жертовника, де за релігійним обрядом, вона буде принесена в жертву.

Автор більше не згадує у своєму романі образу Ктури. Оповідь про цю незвичайну жінку завершується фреймовою структурою, де завдяки наповненню термінальними елементами, які описують її зовнішній вигляд та поведінку, передано відчай згорьованої матері, серце якої відмовляється втрачати свою єдину дитину, навіть якщо це потрібно для сакральної мети: Nur ferne noch folgte Ketura. Sie wimmerte und heulte leise vor sich hin und setzte ihren Weg fort. Ihre Augen wurden weit und wild (5, c.357).

Аналіз фреймових структур на позначення зовнішності у романі був би неповним без розгляду зовнішніх характеристик ще однієї важливої постаті - дочки Ієфая. Л. Фейхтванґер ідеалізує образ своєї героїн, описуючи її як чарівну, упевнену в собі, надзвичайно енергійну V. Лінгвістика тексту. Стилістичні та контекстуальні вияви лексичних і граматичних одиниць дівчинку, яка має твердий характер, гострий розум та любляче серце: Sicheren Auges und FuЯes streifte und kletterte sie herum, keine Anstrengung machte sie mьde. Sie hatte den straffen, anmutigen Leib der Mutter, auch deren mattbraunes, fleischloses Gesicht, und wie Ketura war sie zart und fein in aller Kraft und Hдrte (5, с.99).

Яала готова віддати себе в жертву і бачить у цьому велику місію. У той час як рідні та близькі з жахом сприймають новину про її майбутню загибель, вона спокійно обмірковує ситуацію і, як того вимагає звичай, вирушає зі своїми подругами в гори, щоб оплакати своє коротке життя: Ja`ala, wenn die Freundinnen um sie klagten, schaute und hцrte zu, stillen, ein wenig hochmьtigen Gesichtes (5, с.336). Термінальні елементи stillen, ein wenig hochmьtigen Gesichtes, що описують спокійне, горде обличчя дівчинки у цей трагічний момент, свідчать про її надзвичайну відвагу.

Наступна фреймова структура також майстерно відтворює виняткову красу та мужність Яали: Ihr mattbrдunliches Fleisch schimmerte durch das schleierige Kleid. Niemand konnte schauen wie sie, alles, was sie war und lebte, war in ihren Augen. Wer ihre Stimme einmal gehцrt hatte, vergaЯ sie nicht, und ihm, Jefta, war die Stimme vertraut wie die eigene Hand (5, c.357). Здається, дівчинка не шкодує, що позбавлена майбутнього земного життя і з готовністю мудреця віддається своєму обов`язку перед Богом.

Останні слова, що стосуються опису Яали - Wer ihre Stimme einmal gehцrt hatte, vergaЯ sie nicht (5, c.357) - маніфестують прагнення Л. Фейхтванґера назавжди увіковічнити образ безстрашної дівчинки. Її життя закінчилось, проте пам`ять про цю героїню завжди житиме у книгах та спогадах читачів.

У ході проведеного аналізу ми дійшли висновків, що фреймові структури, які описують зовнішність людини, займають одне з центральних місць у романі Л. Фейхтвангера "Ієфай та його дочка" і є ефективним механізмом експлікації авторських думок не тільки щодо вигляду персонажів, але й їхніх характерів та внутрішнього світу. Автор детально змалював зовнішні риси кожного з персонажів, що допомогло читачеві проникнути у їхній внутрішній світ, розкрити цілий спектр людських почуттів - кохання, ненависть, співчуття, дружбу, розчарування, страх, переживання тощо. Концентрація фреймових структур на позначення зовнішності у творі різна і знаходить своє вираження в найрізноманітніших епізодах та сценах, що надає оповіді особливої глибини та виразності.

Результати дослідження показали, що у фреймових структурах нерідко присутні лексичні одиниці, які імпліцитно представляють термінали фреймів. Дослідження імпліцитних зв`язків у фреймових структурах та їхній вплив на реалізацію авторських інтенцій може становити завдання для подальших наукових розвідок у галузі когнітивної лінгвістики.

Література