Синонімічні зв’язки у термінолексиці конституційного права України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Синонімічні зв'язки у термінолексиці конституційного права України

Луньо Петро Євгенович, аспірант кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка

Зміст статті

У формуванні системності окремої терміносистеми свою роль відіграє також і синонімія, яка є природним виявом розвитку лексики. Будучи складовою мови, і розвиваючись за законами властивими літературній мові, термінолексика конституційного права України відзначається наявністю у ній синонімії, яка є невід'ємною ознакою термінології та мови взагалі.

Мета цієї статті - виявлення й аналіз синонімічних зв'язків на матеріалі термінів конституційного права України.

Основним критерієм для визначення синонімії є взаємозамінність слів у контексті, яка зумовлена схожістю диференційних семантичних ознак, а для антонімії - взаємопротилежність [15, с. 67]. Такої ж думки дотримується Л. Булаховський, який зазначає: "Слова здатні в тому ж контексті або в контекстах, близьких за змістом, заміняти одне одного без відчуття помітної відмінності в змісті, мають назву синонімів" [3, c. 32]. Іншими особливостями для визначення синонімів може служити тотожність значень, поняттєва співвіднесеність слів та словосполучень тощо.

Прикметним є те, що вияв синонімії в термінології відрізняється від її вияву в загальновживаній лексиці. Так, термінам не властиві опозиції емоційно-експресивного чи стилістичного характеру. Для загальнолітературної мови явище синонімії є бажаним, і використовується для уникнення повторень тих самих одиниць у письмовій формі, сприяє урізноманітненню мовлення в усній формі. "Розвинені синонімічні відношення - одне з найвиразніших свідчень багатства і гнучкості виражальних засобів мови, використовуваних у різних формах спілкування для передачі найтонших відтінків значень слів" [6, c. 121].

Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених розгляду питання синонімії термінологічної лексики, у сучасній науковій думці ще не усталився однозначний погляд на сутність цього мовного явища у термінології. Якщо у загальномовній сфері вжитку синоніми співіснують, доповнюють один одного, то термінологія має справу насамперед із поняттям, добираючи до кожного з них одну, найточнішу назву [2, c. 27]. Термінні синоніми не виконують стилістичної функції й не мають додаткових значень.

Про доречність синонімії у терміносистемах існують різні погляди та дискусії. З одного боку це явище є небажаним, і свідчить про несформований зміст і назву терміна для позначення того чи іншого поняття та ускладнює процес функціонування термінів. Але разом з тим визнається й неможливість практичного їхнього усунення. З іншого боку, терміни-синоніми необхідні для: 1) наукового означення поняття і тлумачення терміна; 2) найточнішого висловлювання думки, особливо коли межа між поняттями нечітко окреслена; 3) уникнення повторів того самого слова чи словосполучення [14, c. 116]. Деякі вчені не визнають існування синонімії в терміносистемах, але допускають існування термінів-дублетів.

Спеціалісти-правники та лінгвісти, які досліджують юридичну термінологію, наголошують на тому, що застосування термінів-синонімів для визначення певного поняття є суттєвим порушення принципу єдності цієї термінології. Такої думки дотримуються зокрема: Н. Артикуца [1], Г. Сергєєва [17], А. Токарська [19]та інші.

Дослідження термінолексики конституційного права України дало змогу виділити близько 270 термінологічних синонімічних об'єднань.

У результаті аналізу термінів конституційного права України виокремлено різні види термінологічної синонімії. Зокрема за етимологічною ознакою їх можна поділити на такі групи:

1. Обидва терміни є автохтонними утвореннями ("автохтонний термін - автохтонний термін"): вибори перші - вибори нові; виборча скринька - виборча урна; система закритих списків - система зв?язаних списків тощо;

2. "Іншомовний термін - український відповідник": сецесія (лат. secessio < secedo - відокремлююсь) - вихід із держави; вердикт (англ., франц. verdict < лат. vere dictum - правильно сказане) - вирок; превенція (від лат. praeventio - попереджую) - запобігання; анархія (від грец. anarchia) - безвладдя і под. Запозичені терміни часто компактно і влучно передають зміст позначуваного поняття.

3. Трапляються поодинокі випадки синонімічних пар "чужомовний термін - чужомовний термін": апатрид (а… і грец. patris - батьківщина) - аполід (грец. apolis (apolidos) - той, що не має вітчизни).

Спираючись на традиційну класифікацію, загальноприйняту в термінознавстві [4; 11], в українській термінолексиці конституційного права серед синонімів виділяємо такі модифікації термінологічних синонімічних об'єднань: лексичні, словотвірні, морфолого-синтаксичні, правописні, синтаксичні та інші види варіантів термінів.

Лексичні синоніми характеризуються тим, що мають однакове значення й можуть змінювати один одного без зміни семантики, тобто це слова співвідносні за значенням, напр.: мораторій - заборона; оприлюднення - обнародування; плюральний вотум - множинний вотум; право петицій - право на звернення, відокремлення церкви від держави - відділення церкви від держави; військова повинність - військовий обов'язок тощо. У таких термінологічних синонімічних об'єднаннях важко визначити, яке саме з цих слів є більш вдалим, правильним чи домінантним, тому що дуже часто вони мають тотожні значення і паралельно функціонують у науковому мовленні.

В українському мовознавстві словотвірні синоніми вперше дослідженні І.І. Коваликом, який поділяв їх на гомоосновні (спільнокореневі похідні, які мають різні словотворчі суфікси) та гетероосновні (у яких відмінними є і твірні основи, і словотворчі суфікси) [10]. Л. Дідківська та Л. Родіна словотвірними синонімами вважають ряди спільнокореневих дериватів, які належать до однієї частини мови й оформлені різнозвучними афіксами з однаковим, спільним словотвірним значенням [8, c. 5]. Тобто такі синоніми характеризуються наявністю в лексемах одного кореня з різними варіантними афіксами, і позначають тотожні поняття, напр.: акредитація - акредитування; відкладальне вето - відкладне вето; демократія плебісцитна - демократія плебісцитарна; денонсація міжнародного договору - денонсування міжнародного договору; контрасигнатура - контрасигнація і под. У сучасній лінгвістиці питання термінологічного позначення похідних слів з різнозвучними словотворчими афіксами та однаковою твірною основою залишається дискусійним. Дослідники В.П. Даниленко [7], Є.А. Карпіловська [9]та інші, розглядають їх як словотвірні варіанти.

Ще одним різновидом термінологічної синонімії є морфолого-синтаксичні синоніми (вживання повної і короткої форми терміну), які утворюються внаслідок різних скорочень, зокрема з допомогою таких способів словотвору як абревіатура та еліпсис (утворення короткого варіанта терміну шляхом скорочення його повної форми), наприклад: авторитарний політичний режим - авторитаризм; верховна Рада України - ВРУ; Європейський парламент - Європарламент; Європейського Союзу - ЄС; Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - ЗДСС; правова свідомість - правосвідомість; президенціальний державний режим - президенціалізм тощо. Такий вид синонімії пояснюється прагненням конденсованості, короткості терміна як особливого виду мовного знака [13, c. 185], прагненням уникнення тавтології. Такі синоніми не відрізняються один від одного ні семантикою, ні стилістично.

Наступним різновидом термінологічної синонімії є синтаксичні терміни-синоніми, які зі структурного погляду, залежно від різної кількості елементів у сполуці, можна поділити на такі групи: 1) синонімічна відповідність "однослівний термін - термін-словосполучення": абсолютизм - абсолютний монархізм; екстрадиція - видача особи іноземній державі; неконституційність - невідповідність конституції тощо. 2) синонімічна відповідність "термін-словосполука - термін-словосполука". Найчастіше у такі синонімні відношення вступають двокомпонентні терміносполуки: абсолютне вето - резолютивне вето; агітаційна кампанія - передвиборна кампанія; безпосередні вибори - прямі вибори тощо. Окремі синонімні ряди представлені трьома і більше двокомпонентними найменуваннями одного поняття: аборигенні народи - корінні народи - автохтонні народи - малочисельні народи; виборча квота - виборчий метр - виборча частка - виборча середня і под. Часто в таких синонімічних парах лише один компонент входить у синонімічні відношення, основи ж термінів залишаються рівнозвучними.

Наступні термінологічні синонімічні об'єднання містять синонімні аналітичні назви з різною кількістю елементів: "двокомпонентна терміносполука - трикомпонентна терміносполука": асоційована держава - вільно приєднана держава; право голосу - активне виборче правотощо; "двокомпонетна терміносполука - багатокомпонентна терміносполука": трипартійна система - двох з половиною партій система і под.;"трикомпонентна терміносполука - трикомпонентна терміносполука": пропорційна виборча система - пропорційного представництва система; публічні права і свободи - політичні права і свободи тощо.

Дискусійним та складним у сучасній лінгвістиці залишається питання співвідношення синонімії та варіантності у термінології. Якщо розуміти явище варіантності у широкому значенні цього слова, то до неї можна відносити усі випадки позначення того самого поняття різними мовними способами. У вужчому значенні цього мовного явища варіантами терміну, згідно з О.І. Радченком, можна вважати "тотожні за значенням спільнокореневі термінологічні одиниці, що розрізняються деякими розбіжностями знакової форми в межах того самого номінанта: місцем наголосу, фонемами, афіксами або їхнім поєднанням" [16, c. 79]. Саме цього погляду ми дотримуємося у дослідженні.

Правописні варіанти термінів виявлено в результаті фіксації різних варіантів звучання тих самих термінів. Прикладом такого виду синонімії можуть послужити лексеми: джерримендеринг - джеримендеринг - джеррімендерінг; інавгурація - інаугурація; інджанкшн - інджанкшин; омбудсмен - омбудсман; прайвеси - прайвесі; трайбалізм - трибалізм і под. Дослідниця І.М. Кочан такі приклади лексем називає фонетико-фонематичними варіантами на рівні іншомовних основ з відмінністю в одному звукові (букві) [12, c. 15].

Окремо можна виділити явище функціонування двох терміносполук, в одній з яких опущений уточнювальний компонент, який найчастіше виражений прикметником: право політичного притулку - право притулку; куріальна виборча система - куріальна система; вільний депутатський мандат - вільний мандат; демократичний політичний режим - демократичний режим тощо. У відповідному фаховому дискурсі скорочення кількості елементів в одній із аналітичних конструкцій не заважає їх розумінню, тому такі синоніми називають ще контекстними [20, c. 146].

В ТКПУ виявлено також значну кількість синтаксичних варіантів - словосполуки з формальною видозміною того самого аналітичного терміну без порушення тотожності значень: несумісність мандата депутата - несумісність депутатського мандата; вибіркове вето - вето вибіркове; кваліфікованої більшості мажоритарна виборча система - мажоритарна виборча система кваліфікованої більшості тощо. О. Тараненко у своїй класифікації варіантів називає такі приклади "варіантами, що розрізняються порядком компонентів" [18, c. 28].

У процесі дослідження ТКПУ виокремлено термінологічні синонімічні об'єднання з різною кількістю компонентів: 1) два терміни: вето - заборона; 2) три терміни: виборча геометрія - виборча географія - джерримендеринг; 3) чотири терміни: всенародне опитування - народне опитування - консультативний референдум - дорадче опитування; 4) п'ять термінів: конституційна асамблея - конституційні збори - установчі збори - конституційний конвент - конституанта; 5) шість термінів: виборчий бар'єр - загороджувальний бар'єр - обмежувальний бар'єр - загороджувальний пункт - обмежувальний пункт - відсоткове застереження. Позитивна роль термінологічних синонімічних об'єднань полягає в тому, що лексеми, які входять до цих рядів, є фондом для вибору в майбутньому найадекватніших найменувань для того чи іншого поняття.

За морфологічними особливостями термінологічні синоніми КПУ можна класифікувати на: іменникові та прикметникові. Найбільш поширеними в досліджуваній термінології є іменникові синоніми: інституція - інститут; коаліція - союз; народовладдя - демократія тощо. Виявлено незначну кількість прикметникових термінів-синонімів: множинний - плюральний; опосередковані - непрямі і под. Слід зауважити, що компоненти одного термінологічного синонімічного об'єднання, в основному, належать до однієї частини мови.

Наявність у терміносистемі КПУ двох різних назв термінів однакових за своєю суттю не відповідає принципам точності та однозначності норм права як важливої передумови їх правильного розуміння та використання. Така велика кількість термінів-синонімів, з одного боку, може бути ознакою ще не до кінця сформованої терміносистеми КПУ, а з іншого - свідчити про процес активного її формування, постійного розвитку та пошуку відповідної форми, сприяє найточнішому висловленню думки, уникненню зайвих повторів. К.С. Горбачевич з цього приводу, стверджує, що варіантність є обов'язковим етапом становлення термінологічної системи, й у майбутньому забезпечує більш раціональний спосіб вираження [5, c. 9].

На основі проведеного дослідження можна стверджувати, що поява синонімії в досліджуваній терміносистемі є закономірним і поширеним явищем, спричинене впливом загальномовних законів на термінологію як підсистему сучасної української мови та потребує постійної уваги з боку науковців. Підхід до розв'язання проблеми синонімії в термінології має бути диференційованим, адже з одного боку вона ускладнює процес розуміння тих чи інших понять у межах однієї терміносистеми, а з іншого - є природним виявом розвитку мови. Виділення та опис синонімів цієї терміносистеми дає змогу простежити динаміку її розвитку і становлення.

синонім правовий термін лексика

Література

1. Артикуца Н. Проблеми і перспективи вивчення юридичної термінології / Н. Артикуца // Право України. - 1998. - № 4. - С. 56-57.

2. Борисюк І. Явище синонімії в термінології / І. Борисюк // Дивослово. - 2000. - № 4. - С. 27-28.

3. Булаховський Л.А. Нариси загального мовознавства / Л.А. Булаховський. - К.: Рад. шк., 1955. - 247 с.

4. Головин Б.Н. Лингвистические основы учения о терминах: учеб. пособие для филолог. спец. вузов / Б.Н. Головин, Р.Ю. Кобрин. - М.: Высшая шк., 1987. - 104 с.

5. Горбачевич К.С. Вариантость слова и языковая норма: На материале современного русского языка. - Л.: Наука. Ленингр. отд.ние, 1978. - 238 с.

6. Гуйванюк Н.В. Українська мова. Схеми, таблиці. Тести: навч. посібник / Н.В. Гуйванюк, О.В. Кардащук, О.В. Кульбабська. - Львів: Світ, 2005. - 304 с.

7. Даниленко В.П. Терминообразование / В.П. Даниленко // Научно-техническая терминология (РЖ). - 1983. - № 2. - 198 с.

8. Дідківська Л.П. Словотвір, синонімія, стилістика / Л.П. Дідківська, Л.О. Родіна; відп. ред. Л.С. Паламарчук. - К.: Наукова думка, 1982. - 173 с.

9. Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови: будова тта реалізація / Є.А. Карпіловська; Ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні НАН України. - К., 1999. - 297 с.

10. Ковалик І.І. Вчення про словотвір. Вибрані праці / Іван Іванович Ковалик. - Івано-Франківськ-Львів: Місто НВ, 2007. - 404 с.

11. Козак Л.В. Українська електротехнічна термінологія (словотвірний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 "Українська мова" / Людмила Володимирівна Козак. - К., 2002. - 19 с.

12. Кочан І. Варіанти і синоніми термінів з міжнародними компонентами / І. Кочан // Вісник Нац. ун-ту "Львівська політехніка". Серія "Проблеми української термінології". - 2008. - № 620. - С. 14-19.

13. Панько Т.І. Українське термінознавство: підручник / Т.І. Панько, І.М. Кочан, Г.П. Мацюк. - Львів: Світ, 1994. - 216 с.

14. Пілецький В.І. Деякі лінгвістичні проблеми українськогго термінознавства / В.І. Пілецький // Український правопис і наукова термінологія: Проблеми норми та сучасність. - Наукове товариство ім. Шевченка у Львові: Філологічна секція. - Т. 9. - 1997. - С. 116-117.

15. Плотников Б.А. Дистрибутивно-статистический анализ лексических значений / Б.А. Плотников. - Минск: Вышэйш. школа, 1979. - 136 c.

16. Радченко О.І. Мовна норма і варіантність в українській науковій термінології: Дис. … канд. філол. наук. за спец. 10.02.01 "Укр. мова" / О.І. Радченко. - Х., 2000. - 203 с.

17. Сергєєва Г. Інтернаціоналізація права і проблеми унормування української правничої мови / Г. Сергєєва // Проблеми української термінології: Зб. наук. праць. - Львів, 2004. - С. 192-196.

18. Тараненко О. Нормативні тенденції в сучасній українській мові і явище варіантності / О. Тараненко // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. VII / Відп. ред. Л.О. Симоненко. - К.: КНЕУ, 2007. - С. 25-37.

19. Токарська А. Культура ділового мовлення юристів: стан і проблеми / А. Токарська // Право України. - 1999. - № 11. - С. 58-60.

20. Туркевич О. Терміносистема методики викладання української мови як іноземної: аналіз синонімних відношень / Оксана Туркевич // Теорія і практика викладання української мови як іноземної: зб. наук. праць. - Львів, 2012. - Вип. 7. - С. 143-147.

Размещено на Allbest.ru