Словотвірні категорії в когнітивному просторі сучасної української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2,06,373

СЛОВОТВІРНІ КАТЕГОРІЇ В КОГНІТИВНОМУ ПРОСТОРІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Лариса Кислюк Інститут української мови НАН України, м. Київ

Ключові слова: словотвірна категорія, словотвірний тип, словотвірна модель, похідне слово.

The article analyzes the updating of the categorical structure of the Modern Ukrainian on the basis of new derivatives that function in media texts. The following word-formation categories are considered: category of person, category of characteristic, action category. It is analyzed how in each of these categories there are processes of updating the form, semantics and dynamics of the word-formation norms.

Keywords: word-formation category, word- formation type, word-formation model, derivat.

Когнітивний простір, або концептосфера, -- це світ у свідомості людини, представлений як певні концепти відношення між ними, концептуалізована й категоризована навколишня дійсність. Людина пізнає категоризацію явищ дійсності через вияв їх у рідній мові та культурі. Реалізацію мовної картини світу у словотвірній системі репрезентує словотвірна категорія, що об'єднує сукупність словотвірних розрядів, які так само об'єднують сукупність словотвірних типів, і реалізуються в окремих словах [3: 269--270]. Словотвірну категорію кваліфікуємо як «сукупність похідних слів, що мають твірні, належні до тієї самої частини мови, наділені спільним словотвірним значенням і використовують однаковий спосіб словотворення», тобто як «об'єднання словотвірних типів із різними словотворчими формантами» [2: 641--642]. Словотвірні категорії реалізуються через словотвірні моделі в конкретних словах.

У когнітивному просторі української мови з'являються нові концептуальні сфери (інтернет), розвиваються й виявляють переорганізацію вже наявні, активізовані в суспільстві (держава, бізнес, медії). Нові та оновлювані сфери виявляють спільність у творенні похідних на означення категорій особи, неособи, ознаки та дії, стрижневих для концептуалізації дійсності. У кожній із них відбуваються процеси оновлення форми, семантики й динаміки словотвірної норми.

Для аналізу функціонування словотвірних категорій у мовній діяльності сучасного українського суспільства використовуємо матеріал Комп'ютерного фонду інновацій відділу структурно-математичної лінгвістики, тексти ЗМІ й інтернет-ресурсів, авторську публіцистику, сучасні неологічні словники; для вияву інноваційних явищ -- академічні словники, видані до 1991 р.; для кваліфікації лексичної одиниці як «нової», «поверненої» чи «активізованої» -- словники, видані до 1934 р.

1. В оновленні категорійної структури української мови показовою є категорія особи, яку реалізовано у відіменникових, віддієслівних, рідше відприкметникових словотвірних типах із суфіксами -ець / -івець / -овець (гадюкінець, піарівець), -ист / -іст (візажист, глобаліст), -ник / -ик / -льник (комп'ютерник, комунальник, мітингувальник). Суфікс за своєю природою є словотвірним категоризатором, тому суфіксальні моделі показові в оновленні словотвірних категорій. Моделі префіксального творення не змінюють категорійну належність похідного слова, а лише модифікують вихідне словотвірне значення. Моделі творення складних слів спеціалізують та уточнюють поняття. Оновлення твірних основ відбувається 1) за рахунок власних назв: імен, прізвищ, назв партій, часто у формі абревіатур (більшість новотворів є ефемеризмами: вітренківець, морозівець); 2) за рахунок основ іншомовного походження: корупціонер (корупція). Оновлення семантики відбувається через 1) появу прагматичного забарвлення, пор. кучмівець (нейтральна характеристика «послідовник, прихильник» + позитивна «вірний») та кучміст (негативна); 2) повторне використання словотвірної моделі, пор. валютник у текстах -- це «особа, яка заробляє на різниці курсу при продажу-купівлі валюти», і розм. «спекулянт чужоземною валютою, що одержує прибутки, здійснюючи протизаконні валютні операції» [11 І: 286]; 3) омонімію внаслідок множинності мотивації за різними моделями: бюджетник як N+^ик -- «особа, працю якої оплачують з державного бюджету» та А+-ик -- «депутат, який працює в Бюджетному комітеті Верховної Ради»; 4) поєднання множинності мотивації та повторного використання словотвірної моделі, пор. аварійник -- «людина, яка мешкає в аварійному житлі» (А+-ик), «людина, яка навмисне створює аварії, аварійні ситуації на дорозі» (N+^ик), «той, хто несе аварійну службу, усуває аварії» [11 І: 8]. Динаміка словотвірної норми виражена через блокування сучасною словотвірною нормою субстантивованих активних дієприкметників та іменників на -щик / -чик (мітингувальник, мітинговець, мітингар Ф мітингуючий; пайовик Ф пайщик).

2. У словотвірній категорії ознаки відбувається оновлення твірних основ за рахунок абревіатур (бютівський, сотівський), зокрема неадапто- ваних (БЮТівський). Семантика оновлюється через повторне використання словотвірної моделі, пор. у текстах і словниках: вірусна атака комп'ютера і медичний термін [11 І: 682], ефірний час і «леткий», «легкий» [10: 262], мобільний телефон і «рухливий» [11 IV: 767--768], профільний комітет і «профільний портрет / переріз» [11 VIII: 334], резонансний скандал і фізичний термін [11 VIII: 488]. Динаміка словотвірної норми виявляється в конкуруванні прикметникових суфіксів: бізнесовий : бізнесний, ін- тернетний : інтернетовий (першим у парі подано активніший суфікс); усуненні кальок (категорійний Ф категоріальний), розрізненні паронімів (концептний -- концептуальний).

3. У словотвірній категорії дії оновлюються твірні основи за рахунок іменників іншомовного походження: дефолтувати, дизайнувати, іміджу- вати, інтернетувати. Нові відіменникові дієслова з питомими твірними основами мають переважно оказіональне забарвлення: зіркувати, юна- кувати. Відбувається оновлення семантики дієслова в текстах, пор.: пе- далювати «наполягати, наголошувати на чомусь» і педалізувати «використовувати педаль» [11 VI: 108] (заблоковане сучасною словотвірною нормою); пресувати «тиснути на когось різними жорсткими методами впливу» й «ущільнювати, стискати пресом; виготовляти щось за допомогою пресу» [11 VII: 544].

4. Оновлення словотвірних категорій у словотвірних гніздах питомої лексики. Прикладом оновлення семантики категорії особи є дериват державник, який реалізує семантику «прибічник державності» [8], [9], у пізніших словниках радянського періоду відсутній і з'являється в сучасних словниках як «політик, який працює на зміцнення держави, утвердження її суверенітету, міжнародного авторитету» [4], «прибічник державності, державного ладу» [1]; у текстах як «особа (політик), яка обстоює незалежну українську державу», поєднуючи його зі значенням «прибічник державності»; як «державний службовець»; у мовленні студентів як неосемантизм-універб «студент, який вчиться за державний кошт, на противагу контрактнику». Особливістю питомих гнізд є також активізація фемінітивів (творкиня, творчиня, творителька). Реалізація дієслівної категорії в питомих гніздах виявляє функціонально-стильове обмеження, наприклад, відійшло в пасив державувати [8], а державити функціонує лише в художніх текстах: За тобою правда -- державити треба міцно! (Р. Данченко, ukrlit.kiev.ua); бо ти в цей світ державити прийшла (В. Стус, stus.kiev.ua); переливати епос порожнього в модерн пустого, обпиватися кавою, державити (Є. Пашковський). Дієслівні оказіональні новотвори виконують прагматичну функцію: надають позитивного (україннішати) або негативного (розукраїнювати) заряду.

5. Гнізда іншомовного походження засвідчують явища 1) конкурування словотвірних варіантів; 2) стилістичної та семантичної їх диференціації, спеціалізації (у складних похідних) та 3) появу оцінно-прагматичних ко- нотацій у дериватах. Наприклад, запозичення Інтернет конкурує з питомою основою мереж- у реалізації категорії особи: інтернетівець, інтернет- ник || мережник, мережевик, мережанин, та категорії ознаки: інтернетівський, інернетний || мережний, інтернетовий || мережевий. У гібридах походження основи причинює різну прагматику: з інтернет це метафоричні номінації з оцінною семантикою: інтернет-сміття, інтернет-помийниця; тоді як питома основа засвідчує тенденцію до термінологізації: інтернет-мережа, веб-мережа, онлайн-мережа.

Отже, у когнітивному просторі сучасної української мови спостерігаємо появу нових концептуальних сфер (інтернет), розвиток та переорганізацію вже наявних, активізованих (держава, бізнес). Нові та оновлювані сфери засвідчують спільність у творенні похідних на означення категорій особи, ознаки та дії, стрижневих для концептуалізації дійсності. Серед особливостей їхньої реалізації -- оновлення твірної бази; конкурування та стилістична диференціація словотвірних варіантів; поява прагматичного заряду та оцінних конотацій у новотворах.

словотвірна категорія семантика норма

Бібліографія

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т Бусел, К. ; Ірпінь : Перун, 2007. -- 3-є вид. -- 1140 с.

2. Клименко Н.Ф. Словотвірна категорія // Українська мова : енциклопедія. -- К. : «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2007. -- 3-є вид., зі змінами і доп. -- С. 641-- 642.

3. Ковалик І.І. Про деякі питання слов'янського словотвору // Ковалик І. Вчення про словотвір. Вибрані праці. -- Івано-Франківськ; Львів : Місто НВ, 2007. -- С. 261--287.

4. Мазурик Д. Нове в українській лексиці: словник-довідник. -- Львів : Світ, 2002. -- 130 с.

5. Нелюба А. Лексико-словотвірні інновації (1983--2003). -- Х., 2004. -- 136 с.

6. Нелюба А., Редько Є. Лексико-словотвірні інновації (2014) : словник. -- Х. : Харківське історико-філологічне товариство, 2015. -- 220 с.

7. Нові й актуалізовані слова та значення: словникові матеріали (2002--2010) / Кер. проекту і відп. ред. О.М. Тищенко. -- К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. -- 280 с.

8. Російсько-український словник: у 4 томах. -- Т 1. А--Ж / Ред. : В. Ганцов, Г Голоске- вич, М. Грінченкова. Голов. ред. : академік А. Кримський. -- К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. -- 12, ХГУ, 290 с. -- Репринт з вид. 1924 р. (Серія «Словникова спадщина України»).

9. Словник української мови: у 3 томах -- Т 1 А--Ґ / Ред. : акад. С. Єфремов, А. Ніков- ський. Упоряд. : Б. Грінченко. -- К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. -- 8, XLIV, 428 с. -- Репринт з вид. 1927 р. (Серія «Словникова спадщина України»).

10. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. -- К. : Наук. думка, 1974. -- 776 с.

11. Словник української мови: в 11 томах. -- К. : Наук. думка, 1970--1980.

12. Словник чужомовних слів / І. Бойків, О. Ізюмов, Г. Калишевський, М. Трохименко. За ред. О. Бадана-Яворенка. -- К.; Х. : УРЕ, 1932. -- 532 с.

13. Ставицька Л.О. Короткий словник жарґонної лексики української мови. -- К. : Критика, 2003. -- 336 с.

14. Сучасний словник іншомовних слів / Уклад. О.І. Скопненко, ТВ. Цимбалюк. -- К. : Довіра, 2006. -- 789 с.

Размещено на Allbest.ru