Структурно-семантичні типи висловлень застереження у німецькомовному діалогічному дискурсі

Характеристика ролі когнітивного аспекту у формуванні принципу гібридності в прагмалінгвістиці. Синтаксична модель - схема, яка узагальнює певні особливості речення. Експліцитний мовленнєвий акт застереження у німецькомовному діалогічному дискурсі.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.07.2018
Размер файла 18,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

У руслі діяльнішого підходу до мови актуальним завданням сучасної германістики є вивчення реалізації окремих мовленнєвих дій у дискурсі. Зокрема, залишається невстановленим мовленнєво-актовий статус застереження, а також засоби його вираження у німецькомовному діалогічному дискурсі.

Застереження досліджено у термінах теорії мовленнєвих жанрів, яка є близькою до теорії мовленнєвих актів (далі МА), що дозволило встановити його семантичні типи та особливості засобів його реалізації в українській і німецькій мовах [9]. З позицій теорії МА, застереження вважається підтипом МА директиву (превентивом) [6, с. 9; 8; 10; 14, с. 10; 17, с. 195] або асертиву [5, с. 268; 18, c. 67], розглядається як оцінний [1] або складний МА [2, с. 157], а також розмежовується із МА погрози [5, с. 267], повідомлення [5, с. 268; 8; 18, c. 67] та поради [5, с. 268; 18, c. 67]. Проте, висунута нами теза про гібридну сутність МА застереження [13] відкриває новий погляд на природу й категоріальну сутність цього іллокутивного типу.

Розуміння гібридного МА як іллокутивного типу (на прикладі вибачення) знаходимо в працях І.С. Шевченко [16] та Т.М. Буренко [4]. І.С. Шевченко підкреслює вирішальну роль когнітивного аспекту у формуванні принципу гібридності в прагмалінгвістиці: «гібридність у прагмалінгвістиці постає як якісно нове утворення, результат взаємодії когнітивного й прагматичного аспектів» [16, с. 335].

Поняття гібридного МА введено в науковий ужиток Р. Конрадом, який застосовує цей термін на позначення таких МА, що мають дві іллокуції в рамках однієї пропозиції у конкретному дискурсивному контексті [12, с. 377-378]. Р. Конрад оперує поняттям гібридного МА не як іллокутивного типу, а як конкретного МА, що реалізується в дискурсі з проявами двох іллокуцій, наприклад, директивної і квеситивної: в рамках одного речення (питальної структури з часткою bitte) суміщаються елементи двох ситуацій, що спричиняє реалізацію одночасно двох іллокутивних актів [12, с. 377-378]. У цьому зв'язку опираємося на тезу І.П. Сусова про необхідність «розрізнювати висловлення події, з одного боку, і висловлення-класи та висловлення-типи, з іншої» [15, с. 67]. За словами Л.Р. Безуглої, «розгляд класифікації мовленнєвих (іллокутивних) актів передбачає виокремлення окремих абстрактних класів, а аналіз конкретної комунікативної події має на меті визначення іллокуції окремих, конкретних мовленнєвих актів, тобто процес лінгвістичної категоризації переміщується з теоретичного рівня на емпіричний» [3, с. 258].

У гібридному МА застереження має місце поєднання директивної та асертивної іллокуцій. Директивна складова застереження становить спонукання адресантом адресата до певної дії в інтересах останнього, а асертивна складова повідомлення адресантом адресатові певної інформації, не відомої останньому і релевантної для предикованої у спонуканні дії. Інакше кажучи, застереження складається з повідомлення адресатові про загрозливу ситуацію і поради/вимоги вжити заходів.

Окреслене розуміння застереження зумовлює необхідність встановлення засобів його вираження саме з огляду на його гібридну природу. діалогічний дискурс синтаксичний німецькомовний

Структурно-семантичні моделі МА застереження у німецькомовному діалогічному дискурсі встановлюються із урахуванням як синтаксичної структури, так і її семантичного наповнення висловлення. Слідом за В.В. Козловським, під синтаксичною моделлю розуміємо схему, яка узагальнює певні особливості речення та «складається з постійних елементів граматичних, лексичних, контекстуальних, які самостійно, або взаємозалежно виражають модальний зміст, притаманний лише цьому структурному типу речення. До складу моделі входять лише суттєві формальні одиниці мови. У цілому процес моделювання прагне до такого описання об'єкта, яке вірно пояснює його формальну будову та семантику». [11, с. 84]. Для презентації моделей застосовуємо прийнятий у прагматиці метод формалізації.

1. Структурно-семантичні моделі мовленнєвого акту застереження у німецькомовному діалогічному дискурсі

Розгляд застереження як гібридного МА зумовлює питання визначення його меж у дискурсі. За Т ван Дейком, «один іллокутивний акт завжди відокремлений від іншого межею речення, при цьому іллокутивний акт, що виражається одним реченням, може бути складним» [7: 301]. Однак, у випадку гібридного МА, який характеризується двома іллокуціями, критерій речення не є релевантним. МА застереження може бути виражено як одним складним, так і двома висловленнями, відповідно до асертивної та директивної іллокуцій. Висловлення становить продукт мовленнєвого акту, а «відмінність висловлення від речення полягає в діяльнісній природі першого й у структуралістській природі другого» [2, с. 124].

За свідченням Л.Р. Безуглої, «класифікаційні аспекти іллокутивних типів неминуче пов'язані з розглядом експліцитного/імпліцитного способу вираження іллокутивного смислу» [2, с. 267]. Це означає, що асертивна і директивна складові МА застереження можуть бути виражені експліцитно або імпліцитно. Тож с точки зору вираження виокремлюємо два його види експліцитний і імпліцитний.

Експліцитний МА застереження має два типи асертивно-директивний і перформатитивний. У першому випадку асертивна та директивна складові виражені експліцитно. Спостерігаємо дві моделі асертивно-директивного застереження:

1) A(p) & D(q) Адресант інформує адресата про потенційний негативний стан справ і, одночасно, спонукає його до дії, яка, на думку адресанта, дозволить адресату уникнути негативного стану справ, тобто застереження виражено двома висловленнями. Наприклад, адресант (Grau) інформує колегу-режисера про небезпечність поведінки рознощика піци під час вечірки та радить йому вжити заходів:

Grau: Der Junge grabt dir gerade den Garten um. Du solltest vermutlich was tun.

Frankie: Der Typ ist ein Pizzabote. Wenn er 'ne Rolle als Pizzabote will, kann er sie haben.

2) D(p), sonst/denn A(q) застереження складається з директивного та асертивного висловлень, які з'єднані за допомогою сполучника sonst або denn. Сполучник sonst вводить майбутній стан речей, який адресат має знати, щоб запобігти небажаним наслідкам за умови виконання директиву, наприклад: „ Wie ware denn das fragte Emil, “wenn du noch ein paar Freunde herholtest?“.

„Mensch, die Idee ist hervorragend!“ rief Gustav begeistert, „das mach ich! Ich brauch blofi mal durch die Hofe zu sausen und zu hupen, gleich ist der Laden voll“.

„Tu das mal!“ riet Emil, „aber komme bald wieder. Sonst lauft der Kerl da druben weg. Und da mufi ich selbstverstandlich hinterher. Und wenn du wiederkommst, bin ich uber alle Berge.

Сполучник denn вводить стан речей, який є причиною дії, предикованої у директиві:

“Mensch, gib den Kramher, “ meinte Gustav. „Den bring ich gleich ruber ins Cafe Josty, geb ihn an Buffet ab und beschnuppre bei der Gelegenheit mal den Herrn Dieb.

Aber mache es geschickt“, riet der Professor. Denn das wurde die Verfolgung erschweren.

Перформативний тип застереження відносимо до експліцитних, оскільки перформативна формула вважається найефективнішим засобом вираження експліцитної іллокуції [2, с. 273], хоча директивна іллокуція виражена імпліцитно. Для застереження такою формулою є Ich warne dich, тож третя модель виглядає у такий спосіб:

3) Ich warne dich & A(p) +> D(q) перформатив і експліцитне повідомлення актуалізують директивну імплікатуру (яку експліковано в дужках за допомогою логіко-семантичного знака «+>» «виводиться дискурсивно, імплікатується»): Monika: (zu Gutschow) Konnen Sie mal helfen... aufschneiden?

Gutschow: Gerne... Aber ich warne dich!... Ich nasche! (+> Dann mach mir deswegen keine Vorwurfe!) (er folgt ihr in die Kuche. Wahrend des nachsten Dialoges schneidet er die Torte, Monika bruht den Kaffee auf) (C. Flatow, S. 303) Імпліцитний МА застереження має три типи з імпліцитно вираженою директивною складовою, з імпліцитно вираженою асертивною складовою та з імпліцитно вираженими обома складовими. Велику роль при цьому відіграють імплікатури та частина мовленнєвоактових смислів, яка в процесі комунікації залишається вираженою «поміж рядків». Залучення до аналізу імплікатур засвідчує когнітивний аспект дослідження гібридних МА, який передбачає акцентування ментальних коренів мовленнєвої діяльності у руслі когнітивістського вектору прагмалінгвістики [2, с. 155], адже інтендування й виведення імплікатур є процесами, які лежать у когнітивній площині аналізу, оскільки відбуваються у свідомості комунікантів.

Перший тип імпліцитних МА застереження презентує випадки, коли експліцитно виражена асертивна складова, а директивна актуалізується в імплікатурі, наприклад:

4) D(~p) +> A(q) експлікація асертивної складової є надлишковою, оскільки інформація про можливі негативні наслідки вже відома адресатові:

Sie legte die drei Scheine in den seitlich aufgeschnittenen Briefumschlag, knickte ihn in der Mitte um und gab ihn Emil.

Der besann sich erst eine Weile. Dann schob er ihn in die rechte innere Tasche, tief hinunter, klopfte sich, zur Beruhigung, noch einmal von aufien auf die blaue Jacke und sagte uberzeugt: So, da klettert es nicht heraus.

Und erzahle keinem Menschen im Coupe, dass du so viel Geld hast! “ (+> Dein Geld kann gestohlen werden!)

„Aber Muttchen!“ Emil war geradezu beleidigt. Ihm so eine Dummheit zuzutrauen!

Другий тип імпліцитних МА застереження представлено випадками, коли експліцитно виражено асертивну складову повідомлення адресантом адресатові певної інформації, не відомої останньому і релевантної для предикованої у спонуканні дії, а спонукання адресантом адресата до певної дії в інтересах останнього виражено в імплікатурі. Спостерігаємо чотири моделі такого типу:

5) A(p): Wenn p, (dann) q +> D(~p) асертив виражено умовним реченням зі сполучником wenn, у якому повідомляється про можливий небезпечний для адресата стан справ, тому він має не виконувати певну дію, наприклад:

Sie gingen langsam nach Hause. Unterwegs, an der Weidendammer Brucke, fragte Pony Hutchen: Grofimutter, willst du dich auf die Lenkstange setzen?“

Halte den Mund!

Wieso? Schwerer als Zicklers Arthur bist du auch nicht. Und der setzt sich oft darauf, wenn ich fahre.

Wenn das noch ein einziges Mal vorkommt, nimmt dir dein Vater das Rad fur immer weg.

(+> Nimm den Arthur nie mehr aufs Rad!) „Ach, euch darf man aber auch gar nichts erzahlen“, schimpfte Pony.

6) A(p) & A(q): Wenn du ~q, dann r +> D(q) небезпечний стан справ представлено двома асертивами, у другому з яких вираженому умовним реченням зі сполучником wenn міститься предикований адресатові стан справ. Приміром, Саломон повідомляє Моніці, що батько її дитини Френкель, який відвідав їхню фірму після довгих років еміграції, пішов геть; Саломон намагається умовити Моніку сказати Френкелю про те, що він батько її дитини, натякаючи, що інакше він сам йому це скаже:

Fraenkel: ... Was soil ich in Berlin... ? Ich hab hier doch niemand... (nach rechts ab)

Naumann: Schade... (folgt ihm)

Salomon: Da horst du's.! Er will weg! Weil er hier niemand hat... Also, wenn du es ihm jetzt nicht sagst... dann... dann...

Monika: Was ist dann... ?

Salomon: Du wirst es schon seh'n... (+> Sage es ihm jetzt, sonst sage ich ihm es selbst!) <.> Monika: Ich sag's ihm ja schon... (geht nach rechts).

7) A(p) & Q(q) +> D(q) крім асертиву зазначення причини невиконання адресатом предикованої дії адресант ставить питання, на ґрунті якого актуалізується директив:

Julia: Sie gehen da druben in die Kabine, und ich gebe Ihnen was zum Uberziehen. (geht zur Kabine und zieht den Vorgang auf) Bitte...

Jager (geht zogernd zur Kabine): Das ist mir aber nicht sehr angenehm...

Julia: Nasse Fufie sind auch nicht angenehm... oder wollen Sie sich unbedingt erkalten?... (+> Ziehen Sie sich um, sonst erkalten Sie sich!) Jager (schuttelt den Kopf und verschwindet in der Kabine).

8) A(p) & D(q) +> D(r) експліцитно виражено і асертив, і директив, але останній не виражає предиковану дію, вона міститься у імпліцитному директиві натяку. Наприклад, батько застерігає доньку не зустрічатися з хлопцем, який є сином його давнього ворога; донька не розуміє його натяк, і той змушений експлікувати предиковану дію:

Barbara: Er gefallt dir nicht?...

Gustav (schuttelt den Kopf)

Barbara: Schade... Ich glaube, er hat Absichten... Gustav: Das glaube ich auch...! Barbi, der Mann wird dich enttauschen!... Gib ihm keine

Gelegenheit dazu...! (+> Schick ihn vorher weg!) Barbara: Wie meinst du das?

Gustav: Schick ihn vorher weg!.

Третій тип імпліцитних МА застереження стосується випадків, коли обидві складові є імпліцитно вираженими. Зафіксовано три такі моделі:

9) A(p): Wenn p, (dann) q +> D(q) & A(r) адресант застерігає адресата за допомогою асертиву, вираженого умовним реченням, агенсом якого є він сам. Наприклад, адресант (Мо), коли його сестрі подарували кролика, застерігає її від того, що кроль може вкусити за пальці, актуалізуючи пряме і переносне значення виразу die Finger von jmdm. lassen:

„Das ist Gwin“, erklarte Staubfinger. Wenn du willst, kannst du ihm die Ohren kraulen. Er ist gerade sehr schlafrig, da wird er schon nicht beifien. “

Tut er das sonst? “, fragte Meggie. „Allerdings“, sagte Mo, wahrend er sich wieder hinter das Steuer schob.

Wenn ich du ware, wurde ich die Finger von

dem kleinen Biest lassen. “ (+> Das Kaninchen kann dir einen Finger abbeifien. & Lass die Finger von dem Kaninchen!)

10) Q(p): Willst du p? +> A(p) & D(q) застереження виражено питанням, з якого виводяться і асертивна, і директивна імплікатури. Приміром, адресант (Вольфганг) пропонує батькові, щоб вони з братом Альфредом взяли участь у пограбуванні банку, але ні батько, ані Альфред не погоджуються, і Вольфганг вдається до застереження, імпліцитна форма якого зумовлена емоційністю і нещирістю Вольфганга (він сам організовує це пограбування неіснуючого банку, щоб задовольнити примхи батька):

Wolfgang: Ja, meinst du denn, ich lasse dich allein losgehen...? Ich mache naturlich mit! Freddy auch.! Wir sind doch schliefilich deine Sohne!

Alfred: Ja, eben... Wir sind doch schliefilich deine... Was machen wir... ? Mit... ? <...> Wolfgang: Ach... ? Willst du, dafi Pappi einen Wildfremden mitnimmt... ? (suggestiv) (+> Papa kann einen Fremden mitnehmen. & Mach mit!) Wenn wir mitkommen, ist die Sache doch ganz ungefahrlich...! Bleibt doch alles in der Familie! Gustav: Nein das nehme ich nicht an.! Ich mochte nicht, dafi ihr eure Existenzen aufs Spiel setzt!... Das Risiko, Jungs!...

11) Ш +> A(p) & D(q) реалізація МА застереження на ґрунті невербальних засобів. Наприклад, це покашлювання адресанта, яке зазначається в авторській ремарці. Адресант (Вольфганг) у такий спосіб застерігає батька, який мало не проговорився про своє кримінальне минуле, розмовляючи зі слюсарем про засоби злому решіток на вікнах:

Gottschalk (lachend): Aufierdem hat so ein Gitter gar keinen praktischen Nahrwert... Das drucke ich Ihnen mit einem Wagenheber aus dem Mauerwerk, ohne dafi Sie was merken...! Gustav: Mit “ner kraftigen Bohle geht's auch! Wenn man die als Hebel benutzt... Das habe ich oft genug...

Wolfgang (rauspert sich wamend) (+> Erzahlihm nicht uber deine Vergangenheit! & Er kann dich bei der Polizei denunzieren.)

Gustav (schnell): ...gelesen...!

Ця модель є найменш частотною в німецькомовному дискурсі, найпоширенішими є моделі, які стосуються експліцитного вираження МА застереження.

В результаті проведеного дослідження встановлено структурно-семантичні засоби вираження у німецькомовному діалогічному дискурсі МА застереження з огляду на гібридну природу останнього.

МА застереження становить гібридний іллокутивний тип, який характеризується одночасною реалізацією двох іллокуцій асертивної і директивної. Ці іллокуції пов'язані на рівні пропозиційного змісту: директивна складова становить спонукання адресантом адресата до певної дії в інтересах останнього, а асертивна складова повідомлення певного стану справ, релевантного для предикованої у спонуканні дії.

За критерієм мовного вираження МА застереження демонструє два типи експліцитний і імпліцитний. Експліцитний МА застереження має місце у випадках, коли: 1) асертивна та директивна складові виражені експліцитно; 2) іллокуцію застереження виражено за допомогою експлицитної перформатитивної формули на зразок Ich warne dich. Імпліцитний МА застереження має три типи з імпліцитно вираженою директивною складовою, з імпліцитно вираженою асертивною складовою та з імпліцитно вираженими обома складовими.

Встановлено одинадцять структурно-семантичних моделей МА застереження у німецькомовному діалогічному дискурсі, серед них три моделі стосуються експліцитного вираження, вісім імпліцитного. Найпоширенішими засобами вираження МА застереження у німецькомовному діалогічному дискурсі є перформативна формула, сполучники sonst і denn, умовне речення зі сполучником wenn, висловлення спонукальної структури та модальні дієслова.

Перспективи дослідження вбачаємо у з'ясуванні частотності виділених типів МА застереження у сучасному німецькомовному діалогічному дискурсі, а також у поглибленні когнітивно-прагматичного аналізу в напрямку встановлення релевантних умов успішності та побудови відповідного акціонального фрейму.

Література

1. Анипкина Л.Н. Оценочные высказывания в прагматическом аспекте / Л.Н. Анипкина // Филологические науки. 2000. № 2. С. 58-65.

2. Безугла Л.Р. Когнітивно-прагматичні характеристики імпліцитних смислів у німецькомовному дискурсі: дис. ... доктора філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / Л.Р. Безугла. Харків, 2008. 570 с.

3. Безуглая Л.Р. Прагмалингвистическая концепция И.П. Сусова: Послесловие / Л.Р. Безуглая // Сусов И.П. Лингвистическая прагматика. Винница: Нова кныга, 2009. С. 249-260.

4. Буренко Т.М. Когнітивно-прагматичні характеристики мовленнєвого акту вибачення в англомовному дискурсі XVIXXI століть: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / Т.М. Буренко. Харків, 2008. 20 с.

5. Вежбицка А. Речевые акты / А. Вежбицка // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 251-275.

6. Гриценко М.І. Дискурсивні властивості директивних модальних часток сучасної німецької мови: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / М.І. Гриценко. Харків, 2009. 20 с.

7. Дейк ТА. ван. Вопросы прагматики текста / Т ван Дейк // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1978. Вып. 8. С. 259-336.

8. Добрушина Н.Р. Грамматические формы и конструкции со значением опасения и предостережения / Н.Р. Добрушина // Вопросы языкознания. 2006. № 2. С. 28-67.

9. Дяків Х.Ю. Мовленнєвий жанр «застереження» та засоби його реалізації в українській і німецькій мовах: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.17 «Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство» / Х.Ю. Дяків. Київ, 2012. 20 с.

10. Клименко Ю.В. Метамови опису комунікативного акту попередження / Ю.В. Клименко // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. 2006. № 741. С. 90-92.

11. Козловский В.В. Конъюнктив и выражение модального значения «ИРРЕАЛЬНОСТЬ» (на материале простого предложения современного немецкого языка) / В.В. Козловский // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. 2004. № 635. С. 84-88.

12. Конрад Р. Вопросительные предложения как косвенные речевые акты / Р. Конрад // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 349-383.

13. Крупкіна Т.В. Застереження як гібридний мовленнєвий акт / Л.Р. Безугла, Т.В. Крупкіна // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2012. № 29. С. 35-38.

14. Мясоєдова С.В. Категорія спонукання і її вираження в непрямих висловленнях сучасної української мови: автореф. дис. . канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / С.В. Мясоєдова. Харків, 2001. 19 с.

15. Сусов И.П. Лингвистическая прагматика / И.П. Сусов. Винница: Нова кныга, 2009. 272 с.

16. Шевченко И.С. Гибридная природа извинения: когнитивно-прагматический анализ / И.С. Шевченко // Жанры речи. Вып. 6: Жанры и язык. Саратов: Наука, 2009. С. 329-337.

17. Perez Hernandez L. Illokution and cognition: A Constructional Approach / L. Perez Hernandez. Universidad de la Rioja: Servicio de Publicaciones, 2001. 366 p.

18. Searle J.R. Speech Acts / J.R. Searle ; 27th printing. Cambridge: CUV, 2005. 203 p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.