Сторінками Merriam-Webster on-line: російські слова-реалії в англійській мові

Размещено на http://allbest.ru

УДК811.111'25]'373.45=161.1

Сторінками Merriam-Webster on-line: російські слова-реалії в англійській мові

Гончаренко Е.П., КривошеяА.В.

У фундаментальній праці «Непереводимое в переводе» болгарських учених-перекладознавців Сергія Влахова й Сидера Флоріна, яка присвячена проблемам перекладу художньої літератури та відтворенню в процесі перекладу національної своєрідності, національного й історичного колориту будь-якої країни, надане визначення рис реалій як особливої категорії засобів вираження: реалії - це «слова (і словосполучення), які називають об'єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального й історичного розвитку) одного народу, і які є чужими іншому народові; як носії національного і/або історичного колориту, вони зазвичай не мають точних еквівалентів в інших мовах, а отже, не піддаються перекладу «на загальній підставі», вимагаючи особливого підходу» Тут і далі переклад наш. -Е. Г., А. К. [1, с. 59-60].

Ця книга вже давно стала бібліографічною рідкістю, але «без посилання на цю працю не обходиться жодна наукова розвідка, присвячена проблемам перекладу» [2, с. 199]. На нашу думку, посилання на це джерело варто також додавати до списку рекомендованої літератури в робочих програмах тих спеціальностей, за якими вивчають такі дисципліни, як «Теорія та практика перекладу», «Практикум перекладу», «Лінгвокраїнознавство» тощо.

Процес взаємозбагачення мов і культур, пов'язаний із запозиченнями з інших мов, є цілком природним. Ми давно вже звикли до процесу проникнення англійської мови в інші мови, зокрема, в українську та російську. Але водночас англійською мовою також запозичено чималу групу слів, понять, термінів, які змальовують реалії тієї чи іншої країни. Як приклад, розглянемо статтю під назвою: «10 Words from Russian. “Parka”, “disinformation”, and more» («10 слів з російської мови. «Парка», «дезінформація» й інші») [12], яка, на наш погляд, порушує питання щодо запозичення слів-реалій із російської мови. До речі, ретельному розгляду сайту Merriam-Webster Dictionary and Thesaurus On-line присвячено нашу статтю «Робота зі словником як один із засобів вивчення англійської мови: Merriam-Webster Online», яку подано до друку у «Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Мовознавство». Запропонована до розгляду стаття «10 Words from Russian...», безперечно, потребує коментування. Отже, надаємо переклад цієї статті в нашому викладі, а також детально аналізуємо й додаємо свої спостереження для того, щоб підкреслити роль процесу запозичення іншомовних слів будь-якою мовою та його вплив на розвиток мови. До уваги читачів пропонуємо десять слів і їх тлумачення, які надано в розгорнутих цитуваннях.

Слово перше: Agitprop (агітпроп - агітація та пропаганда). Надається таке тлумачення: пропаганда; зокрема політична пропаганда, яка розповсюджується переважно в літературі, драматургії, музиці або мистецтві. Агітпроп (agitprop) - цікавий вид «portmanteau word» (слів-валіз - (підкреслено нами - Е. Г, А. К.)), в яких поєднуються частини двох слів, кожне з яких - із різних мов. Воно походить від російського слова «агітація» й англійського слова «пропаганда» («поширення ідей, інформації або чуток для того, щоб допомогти чи нашкодити установі, справі або людині»). Агента з агітпропу називають «agitpropist». “Chris Hedges, aformer reporter for The New York Times who now blogs at TruthDig.com, accused him of making a work of “agitprop for the security and surveillance state,” intended to marginalize WikiLeaks and Mr. Assange.” («Kpic Хедже, колишній репортер The New York Times, який наразі веде блог на TruthDig. com (Шукачі правди), звинуватив його в тому, що він займається «агітпропом для державної безпеки й спостереження» з метою дискредитування WikiLeaks і пана Ассанжа». (Девід Kapp, The New York Times, 6 жовтня 2013 p.) [12].

На наш погляд, таке пояснення не досить прийнятне та зрозуміле для читача. Розглянемо етимологію слова «агітація». Згідно з історико-етимологічним словником російської мови «в російській мові слова агітатор, агітація, агітувати відомі із 60-х рр. XIX століття; у тлумачних словниках російської мови агітація, агітатор зафіксовані з 1880 р., агітувати - лише з 1891 р. У французькій мові - faire de la propagande (propagande - пропаганда, агітація); в англійській мові - agitate (збуджувати, розпалювати, агітувати), agitator. Утворення із цим коренем трапляються і в інших західноєвропейських мовах.

Першоджерело виникнення слова - латина: agito - «приводжу в рух», «дію», «хвилюю», «критикую», «веду перемовини» тощо. Похідне слово від ago - «приводжу в рух», «гнатися», «полюю» [8, Т. 1, с. 27]. Щодо «portmanteau word», автори статті зазначають лише, що це «цікавий вид слів». Пропонуємо свої спостереження та коментарі, на які варто звернути увагу. Відомо, що «portmanteau word» - це лінгвістичне поєднання слів, загальномовне явище, так зване «лексичне злиття», у процесі якого частини слів або їх звуків поєднуються в одне слово.

Наприклад, слово «smog» виникло в результаті поєднання слів «smoke» та «fog», слово «motel» - це поєднання «motor» і «hotel», «host» і «hotel»). Л.А. Ліпіліна зазначає: «Цей спосіб словотворення є загально- мовним явищем; відомі дослідження поєднань слів (рос. «слов-слияний») в англійській, німецькій, французькій, іспанській, арабській, японській, російській мовах» [3, с. 87]. Дослідниця наводить кілька прикладів термінів, за допомогою яких пояснюють цей клас лексичних одиниць: «слова-портмоне» (portmanteau words), «слова-а- мальгами» (amalgam word/form), «слова-гібриди» (hybrids), «бленди» (blends), «слова-зрощення» (coalesced words), «слова-злитки» (fusions), «сло- ва-телескопи» (telescope words), «слова-компози- ти» (composite words) [3, с. 88].

Слово «portmanteau» уперше було запропоновано Льюїсом Керролом в «Алісі в Задзеркаллі» (1871 р.), в епізоді, в якому «Humpty Dumpty» (російський переклад - Шалтай-Болтай [10, с. 171], український - Шалам-Балам [9, с. 74]) пояснює Алісі створення незвичних, дивних слів у вірші під назвою «Jabberwocky» (у російському перекладі - Бармаглот [10, с. 178], в українському - Курзу-Верзу [9, с. 81]).

«Був смажень, і швимкі яски

Спіралили в кружві,

І марамулькали псашки,

Як трулі долові» [9, с. 82].

«Смажень» - це четверта година пополудні, пора, коли щось смажиться на обід, - пояснює Шалам-Балам, - ну «швимкі» означає «швидкі» та «щемкі». Це, розумієш, як у валізі - у двох відділеннях запаковано два значення одного слова» [9, с. 82]. Мовна одиниця portmanteau походить із французької мови: «porte-manteau», «porter», що означає «нести, носити, розташовуватися», і «manteaux» - «пальто, шуба». Російська дослідниця, літературознавець і перекладач Н.М. Дему- рова, коментуючи значення цього слова, зауважує: «Таких слів-гаманців (слов-бумажников) наразі є досить багато в усіх сучасних словниках. Цей термін часто використовують, коли йдеться про слова, у які «упаковано» не одне значення. В англійській літературі видатним майстром слів-гаманців, зрозуміло, був Джеймс Джойс» [5, с. 178]. У зв'язку із цим доречно навести приклад, яких, безперечно, безліч в останньому романі Джойса «Поминки за Фіннеганом»: «neverheedthemhorsel uggarsandlistletomine» тощо [11, с. 23].

Переходимо до аналізу другого слова: Disinformation (дезінформація) [12]. Пропонуємо визначення: «брехлива (оманлива) інформація, яку поширюють навмисно, розповсюджуючи чутки, з метою впливу на громадську думку або приховування правди». Слово «disinformation» не надто схоже на слово російського походження, але це, на думку багатьох, буквальний переклад «дезінформація» («misinformation»). Хоча це слово іноді вживалося ще в 1930-і рр., воно стало надто популярним у 1950-і рр., під час холодної війни. У цитуванні, що надається, слово відтворюється так: “Petrov, who himself is a former agent of the Russian secret police, gave testimony at the resumed inquiry of the Royal Commission on Espionage in Melbourne. He described six intelligence directorates and a department responsible for the “dissemination of misleading information”, known as the Disinformation Section.” («Петров, який сам є колишнім агентом російської таємної поліції, свідчив на повторному допиті в Королівській комісії у справах шпигунства в Мельбурні. Він розповів про шість розвідувальних управлінь і відділ, який відповідав за «поширення недостовірної інформації», відомий як Відділ дезінформації») (The Irish Times, 1 липня 1954 р.).

До слова Czar (цар), яке посідає третю позицію в цьому списку, рекомендуємо розлоге визначення: «той, хто наділений необмеженими повноваженнями, або той, хто має владу» [12]. «Початкове значення слова «czar» (також зустрічаємо написання «tsar») - «імператор або король», зокрема, так називали правителів (володарів) Росії до революції 1917 р. Російська форма слова походить із давньоросійської «tsisari» («імператор»). У середині XIX століття слово набуло нового значення, стосувалося будь-якої особи, яка не була пов'язана з Росією, але була наділена великою владою або мала вплив у тій чи іншій сфері». “Не was a powerful political leader, and was known as “the Czar of Pennsylvania Politics.” («Він був впливовим політичним лідером, відомим як «цар внутрішньополітичної боротьби Пенсильва- нії». (The Daily Illinois State Journal (Спрінгфілд, штат Іллінойс), 22 червня 1889 р.) [12]. Згідно з історико-етимологічним словником сучасної російської мови слово «цар» позначає «монарх, що успадкував владу (глава монархічної держави - (виокремлено нами -- Е. Г, А. К.)), государ у дореволюційній Росії і в деяких інших країнах. У російській мові слово цар («володар», «государ») відоме з XV століття; у значенні «татарський хан» це слово використовувалося вже в XIII столітті» [8, Т. 2, с. 361-362]. Існує припущення, що слово цар (англійською - «czar», «tsar», «tzar») латинського походження, від «Caesar». Але водночас П.Я. Черних зазначає: «Деякі мовознавці висловлюють сумнів щодо латинського походження цього слова (Walde-Homann)» [8, Т. 2, с. 362].

Вважаємо, що четверте слово Intelligentsia (інтелігенція) потребує детального розгляду. У статті надається визначення слова: «intellectuals - інтелігенти, представники інтелігенції, які формують художнє, соціальне, політичне керівництво або еліту» [12]; також це «люди широких інтелектуальних інтересів» [5, с. 300]. (Вважаємо, що в тексті оригіналу варто додати до слова «intellectual» визначений артикль «the» та закінчення «5», отже маємо (множину) «the intellectuals» в англійській мові, яку перекладають українською як «інтелігенція» (однина). «Коли слово «intelligentsia» вперше почали використовувати в англійській мові (у кінці XIX століття), майже завжди воно вживалося щодо росіян.

Англійська мова запозичила його з російської мови - «интеллигенция»', а російська - з латинської, де воно означало «intelligence» (розум, інтелект, розумові здібності) [5, с. 300] (латинською - «intellegentia, ае» Автори статті «10 Words from Russian...» припустилися помилки в цьому слові: замість правильного написання «intellegentia» зазначено «intelligentia». (виокремлено нами - Е. Г, А. К.)) - розуміння, розум, пізнавальна сила, здібність сприйняття [6, с. 412]). До початку XX століття слово втратило більшу частину своєї національної належності, і його почали вживати щодо інтелігентів, не звертаючи уваги на кордони» [12]. “Since the female gymnasia have been instituted, however, the great majority of Russian girls of the “intelligencia” are receiving in them the same education as is given to the boys in the male gymnasia, preparatory to their entering one of the great universities.” («Із того часу, як було засновано жіночі гімназії, переважна більшість російських дівчат з «інтелігенції» отримують там таку саму освіту, яка дається хлопчикам у чоловічих гімназіях, попередньо готуючи їх до вступу до одного з відомих університетів» (San Francisco Chronicle, 20 жовтня 1889 р.).

У зв'язку з тлумаченням цього слова варто звернутися до зазначеного раніше історико-етимологічного словника, який, на наше переконання, є ґрунтовною академічною працею. Словник трактує слово «інтелігенція» так: «соціальна група, яка складається з людей, що професійно займаються розумовою діяльністю» [8, Т. 1, с. 351]. У російській мові слово «інтелігенція» почали використовувати спочатку в значенні «розумові здібності» в 60-х роках XIX століття, наприклад, «інтелігенція» - «розумова сила». До 80-х років XIX століття нове значення слова «інтелігенція» - «розум, розумові здібності, ступінь розумового розвитку»; англ, «intelligence» - «розум», «кмітливість», тямущість», «розвідка» (звідси «Intelligence service» - розвідувальна служба). З новим («російським») значенням це слово повернулося в західноєвропейські мови: англ. «Intelligentsia»: «intelligentzia»: італ. «intellighenzia» (на відміну від «intelligentza» - «розум», «розумові здібності») позначає «інтелігенція»', нім. «Intelligenz» - «розум», «розвиток» використовується також у значенні «інтелігенція» [8,Т. 1,с. 351-352].

П'яте слово - Mammoth (мамонт). Визначення: щось досить велетенське (величезне). «Слово «мамонт» запозичене англійською мовою на початку XVII століття як назва будь-якої тварини зі слоноподібних ссавців; англійська мова засвоїла його з російської - від слова, яким називалися ці тварини (мамонти).

До початку XIX століття слово зазнало функціональної зміни, виконуючи нову роль прикметника зі значенням «значно більшого розміру» [12]. “Yet, after all this, after the senate had gained all that avarice itself could have desired, and after the companies had given up from despair, the house of representatives rejected the bill altogether - not after a discussion of its merits, not because it was an act unworthy of the state, but because one or two county members got up and positively asserted that it was impossible to make such canals! that the whole was speculation! that the bill was amammoth one! that the printing of it cost a great deal!” («Крім того, після всього цього, після того, як сенат отримав все, що жадібність сама по собі могла б бажати, і після того, як компанії поступилися від відчаю, палата представників відхилила законопроект узагалі - не після обговорення його переваг, не тому, що це було негідно держави, а тому, що один або два члени округу піднялися й рішуче заявили, що неможливо збудувати такі канали! що все це було лише припущенням! що законопроект був величезним! що його друк коштував надто багато!» (Weekly Aurora - Аврора, штат Пенсильванія, 11 вересня 1810р.). Згідно з історико-етимологічним словником російської мови «в інших слов'янських мовах мамонт має назву мамут. У Росії мамонта деякий час (у XIX ст.) також називають «мамут». Загалом це слово відоме в російській мові із XVII століття. З Росії, де були знайдені останки мамонта, воно було засвоєне західноєвропейськими мовами: французькою - «mammouth», «mammonth»; англійською - «mammoth»; німецькою - «mammut»; італійською - «mammut»; іспанською - «mamut» тощо. Походження російського слова «мамонт» не зовсім зрозуміле. Безперечно те, що воно є запозиченням, до того ж не обов'язково з мов Сибіру» [8,Т. 1,с. 506].

Цікаві спостереження зумовило й шосте слово, Parka (парка), яке зазвичай сприймали як назву модної спортивної куртки. Читаємо визначення, яке надають автори статті «10 Words from Russian. “Parka”, “disinformation”, and more»: «парка - верхній хутряний одяг із капюшоном, зимовий теплий спецодяг (одяг для арктичних, холодних умов)»; і далі: «зазвичай пуловер або куртка з тканини на підкладці» [12].

Важко уявити, що в пуловері (адже пуловер - це трикотажний светр без коміра [5, с. 1004]) можна було б жити в крижаному Сибіру. Точне визначення, що таке парка, знаходимо в ілюстрованому словнику англійської мови OXFORD: “Parka” - 1) a skin jacket with a hood, worn by Eskimos; 2) a windproof fabric garment of similar design worn in cold weather [from Russian] [7, c. 594] («Парка - 1) шкіряна куртка з капюшоном, яку носять ескімоси (слово запозичене з російської мови); 2) одяг із вітрозахисної тканини аналогічного крою для холодної погоди»).

Далі автори статті продовжують: «Зрештою, слово «Рагка» походить від ненецької мови (самоїдської групи мов Росії). У ненців слово означало «шкіряне пальто» - так населення, яке жило в Арктиці, називало куртки, виготовлені зі шкіри й хутра тварин. Це одне з найстаріших англійських слів, яке було запозичене з цієї частини світу, і його почали вживати на початку XVII століття» [12]. “Their garments are all of Fur; that next their bodies (called by them Mallek, or a shirt) of young Fawns, Hares, or Swans-skins, very soft and well-dressed; the outward (called Parka) of stronger and thicker Fur.” («їхній одяг виготовлений повністю з хутра; те, що одягали на тіло, називали «mallek», або сорочка, яка була зшита з хутра молодих оленят, зайців або лебединої шкіри, м'якенька й гарна; а верхній одяг, що мав назву «парка», був вироблений із міцнішого й товстішого хутра» (Мозес Пітт, The English Atlas, 1680 р.). англія іншомовний слово переклад

Сьоме слово Politburo (політбюро) нагадує нам радянські часи, безкінечні засідання та багатогодинні партійні звітування. Видається досить дивним, що це слово також запозичене англійською мовою. «Визначення: провідний виконавчий комітет Комуністичної партії, який окреслював політичний курс держави» [12]. Зрозуміло, що автори статті про «10 слів із російської мови...» не зовсім чітко уявляють реалії радянських часів. На наш погляд, це визначення також потребує ретельного розгляду. Варто додати, що політбюро, а саме так називали в радянські часи провідний орган виконавчого комітету Комуністичної партії Радянського Союзу, - це орган, який займався розробленням (визначенням, проведенням) певної політичної лінії, політичної стратегії партії.

Автори пишуть: «Слово «Politburo» походить від російського «политбюро», що означає «политическое бюро». З'явившись в англійській мові на початку 1920-х років, воно головним чином використовується як назва виконавчого комітету Комуністичної партії в Росії. Незважаючи на це, слово іноді вживається почасти в переносному значенні; автор статті за 2016 р. у газеті The Herald (Глазго), пишучи про Лейбористську партію Великобританії, зауважує, що «вони могли б залишитися з тіньовим кабінетом, свого роду політбюро із семи членів» [12]. Вважаємо, що використання британським журналістом російської реалії «политбюро» доводить процес запозичення іншомовних слів-реалій на шпальтах британських газет: “At a meeting of the Politbureau recently a proposal to abolish private trading and seize 50 per cent, of the goods in the market and shops was defeated only by two votes.” («Нещодавно на засіданні політбюро пропозицію скасувати приватну торгівлю й вилучити 50 відсотків товарів на ринку та в магазинах було відхилено лише двома голосами» {Daily Mail (Лондон, Англія), 7 листопада 1922 р.).

Восьме слово ukase (Указ) тлумачиться, як «едикт, указ» [12]. У перекладі з англійської «edict» - (непорушний) закон, (суворий) наказ, розпорядження [4, с. 146]. «Указ» був запозичений англійською мовою з двох мов майже одночасно, з французької («ukase») і російської («указ»). У російській мові слово походить від «указать», що означає «показати» або «наказати». Уперше слово англійською мовою в значенні «проголошення російським імператором або урядом, що має силу закону», було використане на початку XVIII століття. У наступному столітті слово набуло загального значення «наказ» («проголошення закону або наказу керівництва, підготовленого компетентним органом») [12]. “Is it true that there is great excitement in Russia because the Czar has issued a ukase declaring whiskers contraband, owing to the fact that Germans are shaving Russian prisoners and using their whiskers as a substitute for cotton?” («Чи правда, що в Росії серйозні хвилювання викликав указ царя, що забороняє бакенбарди через те, що німці голять російських полонених і використовують їх бакенбарди замість бавовни?» (Christensen's Ragtime Review, жовтень 1915 p.).

Дев'яте слово Vodka (російською - водка) наразі є досить розповсюдженим, і його зазвичай пов'язують із Росією; (українською - «горілка», «оковита»). Представлене визначення - «безбарвна рідина з нейтральних спиртів, дистильованих із сусла (з жита або пшениці)» [12]. Запропоновано таке тлумачення слова «vodka»: «безбарвна рідина, яка допомагає мільйонам людей приймати сумнівні рішення, походить від російського слова «вода» [12]. В історико-етимологічному словнику досліджується походження слова «водка»: «хлібне вино», «міцний алкогольний напій, суміш очищеного етилового винного спирту з водою» [8, Т.1, с. 159]. І далі йдеться про те, що в Росії це слово стало відомим із XVII ст., але спочатку воно використовувалось як назва лікарського (безалкогольного) напою, рідких ліків, сиропу, настоянки з лікувальних трав, коренів. У словнику висловлюється припущення, що «слово «водка» за походженням є похідним не від слова «вода», а від «водити», «вести». Проте водка вже в XVII ст. почала асоціюватися з водою й отримала значення «хлібне вино» (імовірно, через його прозорість, безбарвність). Можливо, що деяку роль відіграла при цьому й латинська мова: aqua vitae - фігуральна назва (буквально «вода життя») міцного алкогольного напою» [8, Т. 1, с. 160]. Слово-реалія «кабак» визначається так: “Kabak in the Russian language signifies a public house for the common people to drink vodka (a sort of brandy) in” [12]. («Кабак» російською мовою означає питний заклад для простих людей, де розпивають горілку (свого роду бренді)». (Джоан Готліб Джорджи, «Росія, або повна історична довідка про всі народи, що входять до складу Імперії», 1780 р.).

Останнє, десяте, слово в цьому списку - Yurt (юрта) - також з'явилося в англійській мові завдяки російській. Його тлумачать як круглий намет у формі купола зі шкіри або повсті, натягнутої на розбірний каркас, що використовується сільськими народами Центральної Азії [12]. Вважаємо за належне додати ще й такий коментар: «юрта - переносне (переважно конусоподібне) житло з жердин, укрите шкурами, повстю тощо, у деяких кочових і напівосілих народів Центральної й Середньої Азії та Південного Сибіру» [5, с. 1420].

«Слово «Yurt» походить від російського діалектного слова «юрта», з тюркських мов; схоже на турецьке слово юрта, домівка. Ця мовна одиниця вживається в англійській мові вже понад сто років, і дехто вважає, що ці прості житлові помешкання набувають усе більшої популярності» [12]. П.Я. Черних відзначає: «У турецькій мові слово «юрта» має такі значення - «країна», «край», «батьківщина», «житло», «дім», «домівка». І продовжує далі: «У тюркських мовах це слово давнє: «yurt» у значенні «країна», «дім», «місце проживання» фіксується ще в старотюркських текстах» [8, Т. 2, с. 462]. “Robust and versatile, the yurt has evolved into the ultimate portable dwelling. These virtues have been recognized in the west and now we find yurts used for many purposes - offices, summer houses, meditation spaces, spare rooms, or just satisfying spaces to be in” [12]. «Міцна й універсальна, юрта перетворилася на основне пересувне (кочове) житло. її переваги оцінили на Заході, і наразі ми вважаємо, що юрти можна використовувати за багатьма призначеннями - офіси, літні будиночки, місця для медитації, кімнати для гостей або просто зручні місця для відпочинку» (Пол Кінг, The Complete YurtHandbook, 2002 р.).

Безумовно, словник і тезаурус MERRIAM- WEBSTER ON-LINE є досить цікавим, ґрунтовним і авторитетним електронним ресурсом для всіх зацікавлених не лише питанням вивчення англійської мови як іноземної, але й фахівців, залюблених у слово. Варто додати, що деякі статті та запропоновані в словнику матеріали мають інформаційно-розважальний характер, адже призначені для цільових читачів, які вивчають мову як засіб спілкування. Вочевидь, автори статті «10 Words from Russian...» не мали на меті проаналізувати етимологію представлених слів. У своїй праці ми запропонували ретельний розгляд походження російських слів-реалій, надали докладний країнознавчий коментар і перекладацький аналіз, що, на наш погляд, є необхідним інструментом і під час опанування іноземної мови, і в процесі сприйняття зовнішньомовної дійсності.

Вважаємо подальші аналогічні дослідження доцільними й перспективними, адже вивчення будь-якої іноземної мови потребує глибокого занурення в структуру слова, його функціонування, оскільки кожне слово - це не лише одиниця мови, а й структурований мовний організм.

Література

1. Влахов С.И. Непереводимое в переводе І С.И. Влахов, С.П. Флорин. - Изд. 3-є, испр. и доп. - М. : «Р. Валент», 2006. - 448 с.

2. Гончаренко Э.П. К вопросу о переводе лингвокультурологического компонента в процессе преподавания английского языка. I Э.П. Гончаренко II Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Науковий збірник. Серія : Філологія. Вип. 8. Том 2. Одеса, 2014. - С. 198-201.

3. Липилина Л.А. Лексические слияния в современном английском языке І Л.А. Липилина II Вестник Балтийского федерального университета им. И. Канта. Серия: Филология, педагогика, психология. Вып. 2, 2006. С. 87-92.

4. Великий англо-український словник І упоряд. М.Г. Зубков. - Харків : Фоліо, 2006. - 790 с.

5. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 170000 слів 1 гол. ред. В.Т. Бусел. -К. ; Ірпінь : Перун, 2002. - 1428 с.

6. Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь : 200000 слов и словосочетаний I И.Х. Дворецкий. М. : Русский яз., 2002. - 846 с.

7. Иллюстрированный словарь английского языка OXFORD. Справочное издание. DK I Oxford Illustrated Dictionary. - Dorling Kindersley Limited and Oxford University Press, 1998. - 1008 p.

8. Черных П.Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка: 13650 слов: Т. 1-2 I П.Я. Черных. - 2-е изд., стереот. - М. : Рус. яз. 1994. -Т.1.- 621 с., Т.2. - 560 с.

9. Керрол Л. Аліса в країні див. Аліса в Задзеркаллі. I Л. Керрол. - Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2009. - 262 с.

10. Кэрролл Л. Алиса в стране чудес. Алиса в Зазеркалье. I Л. Кэрролл. - 2-е стереотипное издание. Изд. подготовила Н.М. Демурова. -М.: «Наука», 1991. -359 с.

11. Joyce J. Finnegans Wake IJ. Joyce. - G.B. : Penguin Books, 1992. - 628 p.

12. 10 Words from Russian. “Parka”, “disinformation”, and more [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.merriam-webster.com/words-at-play/words-from-russian/agitprop.

Анотація

УДК811.111'25]'373.45=161.1

Сторінками Merriam-Webster on-line: російські слова-реалії в англійській мові. Гончаренко Е. П., КривошеяА. В.

Статтю присвячено розгляду електронного словника й тезаурусу MERRIAM-WEBSTER ON-LINE. Запропоновано розлогий аналіз десяти слів, які, на думку упорядників MERRIAM-WEBSTER ON-LINE, запозичено з російської мови. Простеже- но етимологію цих слів; надано коментар щодо їх походження та перекладацький аналіз.

Ключові слова: реалії, запозичення, слова-портмоне, етимологія, коментар, письмовий переклад.

Аннотация

По страницам Merriam-Webster on-line: русские слова-реалии в английском языке. - Статья. Гончаренко Е. П., Кривошея А. В.

Annotation

Reviewing the pages of merriam-webster on-line: Russian realia -words in the English language. - Article. Honcharenko Е. В, KryvosheiaA. V.