Логіко-семантична основа моделізації прагматичного аспекта значення контекстуальних синонімів-прикметників

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛОГІКО-СЕМАНТИЧНА ОСНОВА МОДЕЛІЗАЦІЇ ПРАГМАТИЧНОГО АСПЕКТА ЗНАЧЕННЯ КОНТЕКСТУАЛЬНИХ СИНОНІМІВ-ПРИКМЕТНИКІВ

Проблема семантичної ємності прикметника закладена у визначенні, оскільки інтенсіонал є сукупність ознак, у той час як прикметник саме ознаку і позначає. Пошук спільних обсягів значення контекстуальних синонімів ускладнюється слабкою придатністю прикметників до компонентного аналізу, оскільки в семантиці першого присутні потенційні семи (включаючи прагматичні). Однак потенційні семи не є обов'язковими та регулярними, а залежать від сполучення прикметника з іменником певного класу, відповідно, модифікуючи значення останнього, відбувається варіювання в семному складі самого прикметника. У свою чергу, у такий спосіб підкреслюється необхідність пошуку ефективних інструментів моделювання контекстуального значення прикметника, що надає актуальності цій статті. Мета цієї розвідки полягає у пошуку моделі, яка дозволяє враховувати прагматизацію значення прикметника під час його синонімізації.

Поставлена мета зумовлює розв'язання таких завдань:1) розглянути особливості семантики прикметників в аспекті їхньої контекстуальної синонімізації; 2) простежити зв'язок між лінгвістичною інформацією і особливостями її кодування з урахуванням логіко-семіотичних зв'язків між контекстуальними синонімами та іншими елементами тексту; 3) встановити закономірності між логічним і семантичним аналізом, що ляжуть до моделі прагматичного аспекту значення прикметника.

Прагматичний пласт лексичного значення розглядається як інформація другого порядку, додаткова [5, с. 10]. Прагматична інформація неоднорідна за своїм складом, до неї відносять такі типи: ціннісно-прагматичні орієнтири, оцінку [8, с. 20]; суб'єктивно-оціннну, емоційну та естетичну інформацію [1, с. 103]; додаткову інформацію про умови і учасників комунікації [2, с. 52]; ставлення мовця до предмета, ставлення мовця до адресата, інформація про прагматичні функції лексеми [17, с. 24]. Однакова прагматична спрямованість означає, що контекстуальні синоніми залежать від умов, цілей і особливостей перебігу комунікації.

Частині повідомлення, що пов'язана з умовами комунікації в структурі слова, відповідає конотація, до якої входять емоційний, оцінний, експресивний і стилістичний компоненти значення [1, с. 108]. Вважається, що показником конотативного компонента, окрім вищенаведеного, є образність [13, с. 129].

Говорячи про структуру конотативного макрокомпонента значення, В. Н. Телія висуває таку його ієрархію: конотація вбирає в себе інформацію, яка репрезентує стилістичну, емоційну та оцінну функції, які разом створюють зміст, що співвідноситься з поняттям експресивності. Дослідниця відзначає, що експресивність підготовлюється або внутрішньою формою слова, або екзотичним звучанням. При цьому внутрішня форма - асоціативно-образний мотив, уявлення, побудоване за принципом tertium comparationis, яке викликає відповідний образ на базі мовної мотивації [14, с. 12-13].

В обсязі конотації враховуються логічні, стилістичні, часові, просторові та культурні фактори [9, с. 20]. Конотація може міститися безпосередньо в значенні слова, а може виражатися за допомогою спеціальних засобів. В цьому випадку засобом вираження конотації є конотеми - конотовані морфеми або лексеми [18].

Вищенаведені характеристики підштовхують до такого визначення поняття «конотація»: семантичні асоціації або несуттєві, але стійкі ознаки поняття, що втілюють прийняту в певному мовному колективі оцінку відповідного предмета або факту дійсності й утворюють супутні лексичному значенню змістові елементи, що, в свою чергу, утворюють стереотип. В цьому випадку семантичні асоціації відображають культурні концепти та традиції, пов'язані зі словом [6, с. 92].

Таким чином, прагматичний аспект значення можна ототожнити з конотацією. Конотативний аспект значення (як і сигніфікативний) також складається з ознак, пов'язаний із умовами вживання лексеми та має асоціативну природу. Маркування конотації відбувається або безпосередньо в семантиці, або за допомогою конотем.

Відповідно, прикметники як клас означальних слів мають великий прагматичний потенціал. У своїй структурі прикметник має два принципово різних типи семем: такі, що відображають (1) власні й (2) невласні ознаки предмета. Якщо встановлення власної ознаки є до певної міри суб'єктивною (через різницю в точці відліку для різних людей), то оцінна характеристика є ще більш

Гуманітарний часопис 2014, № 2 суб'єктивною. В цьому й проявляється специфіка семантики прикметника [15, с. 73]. Саме з цих міркувань більш детальні класифікації прикметників, як, наприклад, Р. М. В. Діксона [16, с. 84-85], вбачаються малопродуктивними для аналізу прагматичного вживання прикметників.

Прикметник характеризується потенційною схильністю до привнесення в речення додаткової семантичної інформації [10, с. 10]. Для прикметників як класу слів характерна наявність суб'єктивно-оцінних значень і відповідних конотацій [4, с. 14]. Прикметники різної семантики при включенні в контекст входять в особливу структуру, яку можна назвати кваліфікативною. Кваліфікативна структура пов'язана із прагматичним аспектом висловлення, оскільки завжди мислить у собі присутність мовця [3, с. 34].

Таке зіставлення можливе тому, що мова діє за законами коверсаційної логіки, відображаючи закони буденного пізнання. Нелогічні висловлення, що побудовані за законами транспонованої логіки, зіставляються з розумними, доцільними й доцільними корелятами у формальній логіці. Нелогічні вирази в буденному дискурсі нормативні, а їхні «правильні» кореляти, навпаки, - ненормативні [11, с. 47]. Слова і висловлення допускають, як правило, небуквальне, тобто переносне трактування. І навпаки, буквальна інтерпретація сприймається як порушення правила. Обидві варіації несуть у собі прагматичний ефект [20].

Несуперечливість висловлювань «логічним знанням» та їхнє виведення із системи аксіом установлюється шляхом логічної обробки. Завданням семантичного аналізу є розуміння авторського (комунікативного) замислу, його виведення з текстового матеріалу та лексичне оформлення. При вирішенні завдання семантичної обробки текстів окреслюється принципова різниця не стільки в методах, скільки в цільовій установці: логічний апарат орієнтується на виведення та отримання нових знань, а семантичний аналіз націлений на здобуття готових знань та їхній перехресний аналіз. При цьому істинність або хибність отриманих конкретних знань не є метою семантичної обробки: пріоритетна мета постає в установленні смислових відношень між мовними елементами, що кодують знання. В цьому розумінні категорія смислу універсальніша за категорію істини, а всі методи семантичного аналізу спрямовані на формалізацію та обробку знань [12, с. 23, 26].

Прагматика прикметника виявляється шляхом порушення логіки сполучуваності. В процесі декодування тексту відбувається сприйняття лінгвістичної інформації і її пов'язування з логічною формою, а також зіставлення енциклопедичної та семантичної інформації. Невідповідність між цими видами інформації є індикатором включення прагматичного плану. Відповідно, декодування прагматики потребує від індивіда значних когнітивних зусиль.

У цьому аспекті погоджуємося із твердженням, що різниця когнітивного і прагматичного планів реалізується за рахунок прагматичної оцінки сфери існування слів, за рахунок прагматичної переінтерпретації нейтралізованих відмінностей у когнітивному змісті імен та за рахунок прагматичної реінтерпретації прив'язного компонента когнітивного значення імен [7, с. 396].

Саме щодо прикметника такий хід дає нетривіальний результат: прикметники позначають певні ознаки іменника і, сполучаючись із різними класами іменників, дають різну модифікацію та переходять до різних розрядів. Наприклад, у групі «jene alten, weisen, wurdigen Kirchenvater» [19, с. 1545], де лексема «alt» відсилає, окрім позначення віку, до моральних якостей. Тобто прикметник із розряду еталонного/емпіричного переходить до розряду оцінного. Відзначимо, що така транспозиція елементів можлива лише за контекстної підтримки, оскільки рівнозначно можлива реалізація як прямого значення, так і переносного, в тому числі іронії.

Перспективою є розгляд інструментів, які дозволяють з максимальною вірогідністю конструювати значення контекстуальних синонімів-прикметників та механізмів їхньої синонімізації, способи наглядного і несуперечливого представлення необхідної інформації, а також дослідження розподілу інформаційного навантаження контекстуальних синонімів та їхньої участі у створенні авторських смислів.

лінгвістичний контекстуальний синонім прикметник

Література

1. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования): [учеб. пособие для студ. пед. ин-тов по спец. «Иностр. яз.»] / И. В. Арнольд. - [3-е изд.]. - М.: Просвещение, 1990. - 300 с.

2. Беляевская Е. Г. Семантика слова: [учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. яз.] / Е. Г. Беляевская. - М.: Высшая школа, 1987. - 128 с.

3. Вольф Е. М. Грамматика и семантика прилагательного / Е. М. Вольф. - М.: Наука, 1978. - 200 с.

4. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. - М.: Едиториал УРСС, 2002. - 280 с.

5. Говердовский В. И. Коннотемная структура слова / В. И. Говердовский. - Харьков: Харк. гос. ун-т, 1989. - 94 с.

6. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика: [учебник] / И. М. Кобозева. - [изд. 4-е]. - М.: Книжный дом «Либроком», 2009. - 352 с.

7. Никитин М. В. Курс лингвистической семантики: [учебное пособие] / М. В. Никитин. - [2-е узд., доп. и испр.]. - СПб.: РГПУ им. А. И. Герцена, 2007. - 819 с.

8. Никитин М. В. Основы лингвистической теории значения: [учебное пособие] / М. В. Никитин. - М.: Высш. шк., 1988. - 168 с.

9. Оніщенко Н. А. Стилістичні та семантичні характеристики конотативної системи сучасної німецької фразеології: дис.... канд. філол. наук: 10.02.04 / Оніщенко Наталія Анатоліївна. - Х., 2003. - 245 с.

10. Постникова С. В. Разряды прилагательных в современном немецком языке: автореф. дис.... доктора филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / С. В. Постникова. - СПб., 1992. - 34 с.

11. Правикова Л. В. Релевантность как когнитивная и лингвистическая категория / Л. В. Правикова // Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования: сб. науч. тр. / [под ред. Л. А. Манерко]. - Рязань: Ряз. гос. пед. ун-т им. С. А. Есенина, 2002. - С. 4554.

12. Святогор Л. А. Два подхода к обработке естественно языковых текстов / Л. А. Святогор, В. П. Гладун // Natural and Artificial Intelligence / [ed. Krassimir Markov, Vitalii Velychko, Oleksy Voloshin]. - Sofia, Bulgaria: ITHEA, 2010. - С. 23-32.

13. Синельникова И. И. Репрезентация элементов концепта «эмоция» во французском языке / И. И. Синельникова // Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування: міжнар. наук. конф., 23 вересня 2006 р.: тези доп. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2006. - С. 125-130.

14. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц / В. Н. Телия, А. А. Уфимцева. - М.: Наука, 1986. - 143 с.

15. Шрамм А. Н. Очерки по семантике качественных прилагательных: (на мат. современного русского языка) / А. Н. Шрамм. - Л.: ЛГУ, 1979. - 134 с.

16. Dixon R. M. W. A Semantic Approach to English Grammar / R. M. W. Dixon. - London: Oxford University Press, 2005. - XVI, 543 p.

17. Fetzer A. Pragmatic as linguistic concept / A. Fetzer // Vol. 1. Foundations of Pragmatics / [edited by Wolfram Bublitz, Neal R. Norrick]. - Berlin ; Boston, Mass.: Mouton De Gruyter, 2011. - xiii, 710 p.

18. Gowerdowskij W. Affixale Konnotation im Deutschen und im Russischen: Vergleichende Typologie / W. Gowerdowskij. - Aachen: Shaker, 2002. - 176 S. - (Ukrainische Beitrage zur Germanistik; Bd. 4).

19. Kurt Tucholsky: Werke, Briefe, Materialien [Elektronische Ressource] / [M. Gerold-Tucholsky, F. Raddatz, R. Links, M. Hepp]. - Digitale Bibliothek, Band 15. - Berlin: Directmedia, 1999. - 12733 S. - 1 CD-ROM; 12 ^. - Titel auf dem Behaltnis.

20. Sperber D. Meaning and Relevance / Dan Sperber, Deirde Wilson. - Cambridge ; New York ; Melbourne ; Madrid ; Cape Town ; Singapore ; Sao Paulo ; Delhi: Cambridge University Press, 2012. - XIV, 396 p.

Размещено на Allbest.ru