Главная Коллекция "Revolution" Иностранные языки и языкознание Невідомий словник рим, укладений В.В. Лутковським

Невідомий словник рим, укладений В.В. Лутковським

Розгляд словника авторських рим як одного із наукових інструментів вивчення поетичної мови. Впорядкування та оприлюднення "Словника рим Лесі Українки" та "Словника рим Т.Г. Шевченка" Лутковським. Характеристика зовнішніх ознак рукописного словника рим.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.04.2019
Размер файла 301,1 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Невідомий словник рим, укладений В. В. Лутковським

Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика

Лариса Мовчун

The article is devoted to the unknown handwriting “Ivan Kotliarevsky Rhyming Dictionary” compiled by philologist Volodymyr Lutkovsky in 1969. We used the author's method of manuscript analysis, consisting of three blocks. The rhyming dictionary introduced in scientific everyday life will help reconstruct Ukrainian rhymography history.

Словник авторських рим -- один з наукових інструментів вивчення поетичної мови. Це лексикографічна праця, у якій зібрані і розміщені за певною системою слова, що утворюють римові пари і ланцюги. На відміну від загальномовного словника рим, де представлені гнізда слів як з реальною, так і потенційною римоздатністю, такий словник показує справжні звуко- смислові зв'язки мовних одиниць у тексті, а тому його цінність для наукових досліджень є безперечною.

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Історія української римографії нині все ще залишається білою плямою у вітчизняній науці, і, очевидно, однією з причин є те, що чимало укладених словників рим було втрачено, у найкращому ж разі вони збереглися неописаними в архівах. На сьогодні видано тільки два словники авторських рим [ЄГ, ТШ], обидва мізерними накладами, тоді як наші найближчі сусіди -- польські та російські римографи вже мають чималий доробок [СА, СЕв, СЕс, СЛерм, СЛом, СМ, СП, СР, АМ, PR, ST та ін.].

Метою нашого дослідження є висвітлення невідомої сторінки історії української римографії та введення в науковий обіг одного з виявлених нами неопублікованого словника рим І. П. Котляревського, укладеного в 1969 р. В. В. Лутковським, а також повернення його імені в історію науки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У своєму дослідженні ми спираємося на рекомендації щодо опису і видання кириличних та українських рукописів В. М. Перетца, І. І. Огієнка, Д. С. Лихачова, В. В. Німчука, Л. А. Дубровіної та О. М. Гальченко, на досвід опису рукописних словників різних типів Д. Г. Бучка, Б. К. Галаса, Й. О. Дзендзелівського, В. В. Німчука, М. М. Пилинського, а головним чином -- на розроблену нами детальну схему аналізу рукописних словників рим [5: 45-46].

Виклад основного матеріалу. 30-60-ті роки ХХ ст. -- підготовчий етап української римографії, період інтенсивної роботи над матеріалами УДК 811 : 801.66(03) словників рим як у наукових закладах, так і поза ними завдяки зусиллям філологів та письменників. Увагу укладачів словників авторських рим привертала перш за все поетична мова найвизначніших поетів -- Т Г Шевченка та І. П. Котляревського, яка давала взірець українського класичного римування. З'явилася можливість порівняти їхню систему рим за даними словників [Гур., 1: 270-275]. У 1969 р. до 200-річного ювілею І. П. Котляревського було завершено укладання двох рукописних словників рим, над якими незалежно один від одного працювали В. В. Лутковський та І. І. Гурин.

Загальні відомості. Установлені нами біографічні дані Володимира Васильовича Лутковського досить скупі, оскільки його життя і римо- графічна діяльність ще не були предметом дослідження. Відомо, що він отримав філологічну освіту, у 1936-1937 рр. слухав лекції академіка Л. А. Булаховського та доцента О. Гая у Харківському державному університеті імені О. М. Горького; під їхнім впливом у нього і виник задум укласти словник українських рим. Новаторською була і сама ідея першого римарію, і вибір його джерельної бази -- конкретного поетичного матеріалу, адже, наприклад, за російською римографічною традицією ХІХ -- початку ХХ ст. враховували тільки теоретичну ймовірність римування.

В. В. Лутковський був освіченою, ерудованою людиною, захоплювався лінгвістикою, літературознавством і краєзнавством, досліджував топоніми і працював над “Історією населених пунктів Золотонощини”. Він мав доступ до бібліотечних фондів -- і це, безперечно, давало багатий поетичний матеріал для “творчого дозвілля”, як він сам називав свою діяльність. Працюючи в Харківській науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка, В. В. Лутковський взявся за реалізацію свого проекту та розпочав роботу над картотекою рим, але під час Другої світової війни всі картки були втрачені. Після війни В. В. Лутковський оселився в Києві і відновив картотеку. Робота мала певний резонанс: про “перший в українській філології словник українських рим” писала преса [6], про захоплення В. В. Лутковського словникарством згадують і його сучасники [1]. Римограф розписав 850 поетичних збірок, які охоплювали український поетичний фольклор, а також поезію від ХVП ст. до радянської доби, і в 1947 р. картотека вже налічувала приблизно 500 тисяч карток (350 тисяч рим) [6].

Коли “Словник українських рим”, “Словник рим радянської української поезії”, а також окремі римарії Лесі Українки та М. Т. Рильського були вже майже завершені, В. В. Лутковський зазнав політичних утисків. Він працював на посаді старшого бібліотекаря в науковій бібліотеці АН УРСР і брав участь у бібліографічній роботі, очолюваній директором цієї установи

Ю. М. Меженком, зі складання репертуару української книжки 1798-1914 рр. Ю. М. Меженка та інших українських бібліографів звинуватили в націонал- фашизмі і піддали так званій чистці; керівник теми опинився в ленінградському вигнанні, а В. В. Лутковський -- у золотоніському, на Черкащині, де став завідувачем читального залу районної бібліотеки. На репресії В. В. Лутковський натякає в передмові до “Словника рим І. Котляревського”: “Мене спіткала доля, яка випала всім вільно- і інакомислячим з 1937 р., -- і я до 1956 року був позбавлений можливості працювати над словником” [Лутк., 2: 9-10]. Словникові матеріали знову були втрачені, тож робота вкотре почалася фактично з нуля. Перешкоджали відновленню картотеки умови, у яких він перебував у Золотоноші, -- відсутність необхідної літератури і брак місця для зберігання карток. До того ж у В. В. Лутковського народився задум, крім укладання римаріїв окремих поетів як частин словника українських рим, створити український “загальнонормативний” словник рим, скомпонувавши його на основі найновіших словників (тлумачного, українсько-російського, енциклопедичного), “Української радянської енциклопедії” та покажчика до “Історії міст і сіл України”.

“Словник рим Лесі Українки” і початок “Словника рим Т Г Шевченка” В. В. Лутковського були оприлюднені в упорядкованому М. Ф. Пономаренком, директором місцевого музею в Золотоноші, літературно-краєзнавчому альманасі “Супій” (1964-1965) -- машинописному самвидаві, надрукованому всього-на-всього в п'яти примірниках [4]. На жаль, жоден зі словників рим, “дітище і зміст свого чудернацького життя” [Лутк., 2: 10], філолог-ентузіаст не зміг донести до широкого кола користувачів. Помер В. В. Лутковський через невиліковну хворобу в 1971 р. [Гур., 1: 1].

Рукопис “Словника рим І. Котляревського” був завершений у січні 1969 р. і 9 лютого надісланий до музею письменника в Полтаві. В. В. Лутковський плекав надію, що хоч до ювілею класика української літератури працю вдасться опублікувати.

У 50-60-х рр. інтерес українських лексикографів до мови письменників матеріалізувався у словопокажчиках драматичних творів Лесі Українки [СДТ], поезій Т. Г. Шевченка [ШЛ], “Енеїди” І. П. Котляревського [ЛЕ] та у двотомному “Словнику мови Шевченка” [СМШ]; розпочалася робота над словником мови І. Я. Франка. Слід віддати належне В. В. Лутковському: він відчував необхідність видання повноцінного словника мови Котляревського і бачив свій римарій, разом із покажчиком [ЛЕ], сходинкою до створення такого словника. Як і укладачі “Лексики “Енеїди” І. П. Котляревського”, ри- мограф опрацював перший том повного зібрання творів класика [3]. Хоча поетична спадщина І. П. Котляревського складається з поеми “Енеїда”, “Пісні на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну”, написаної російською мовою “Оди Сафо”, 7 українських та 5 російських пісень із опери “Москаль-чарівник” і 19 українських пісень із опери “Наталка Полтавка”, В. В. Лутковський обмежився лексикографуванням рим “Енеїди” і “Пісні на новий 1805 год...”.

Про існування рукопису “Словника рим І. Котляревського” було відомо римографові І. І. Гурину, згадку про це знаходимо в передмові укладеного ним рукописного “Словника рим І. П. Котляревського” [Гур., 1:

1] . Про В. В. Лутковського І. І. Гурину було відомо небагато: прізвище Лутківський (без імені), професія, місце зберігання рукопису і дата смерті. Словник Лутковського він визначає як “абетковий індекс римових груп з “Енеїди” та “Пісні на Новий 1805 рік.”. Найімовірніше, із самим рукописом І. І. Гурин не був знайомим. Провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Є. В. Стороха підтвердила, що до рукописного словника, укладеного В. В. Лутковським, дослідники ще не зверталися. Не виявили ми записів про ознайомлення з ним і в музеї.

Загальна характеристика зовнішніх ознак рукописного словника рим.

Лутковський В. В. Словник рим І. Котляревського // Фондова колекція Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського (шифр ПМК УВ № 2852 інв. № 213-рукописи). Формат 170x250 мм, 436 арк.-- Золотоноша, 1969; Лист В. В. Лутковського від 9.02.1969. -- 2 арк.

Це автограф, написаний на 37 учнівських зошитах, перші два мають блідо-жовту м'яку обкладинку, решта -- з обкладинками темно-жовтого кольору. У верхній частині обкладинки 2-го зошита графічний малюнок сірого кольору -- будівля музею В. І. Леніна в Горках Московської області, унизу стяг і лаврова гілка, обвиті стрічкою з написом: “Дом-музей В. И. Ленина в Горках”. Кожен зошит підписаний від руки синім чорнилом: 1) Лутковський В. В. Словник рим І. Котляревського. 1. Передмова;

2) 1 А. Передмова; 3) Словник. 2 А. Глибокі і відкриті рими. Вподоба -- взяла; 4) 3 А. Відкриті і глибокі рими. Дала -- стан; 5) 4 А. І. Відкриті і глибокі рими. Стан -- трощать. ІІ. Звичайні рими. Баба -- скриготав; 6) 5 А. Не скуштовав -- прибравши; 7) 6 А. Приказавши -- посилай; 8) 7 А. Прощай -- дівалась; 9) 8 А. Збиралась -- побратались; 10) 9 А. Пововертались [Повивертались] -- оддана; 11) 10 А. Прочухана--парнаська; 12) 11 А. Брат -- сказати; 13) 12 А. Сказати -- поручаю; 14) 13 А -- Е. А:

Поспихаю -- сухая. Е: Гребе -- неба; 15) 14 Е. Треба -- упер; 16) 15 Е, Є. Утер -- твоєю; 17) 16 И. Збився -- справедливий; 18) 17 И. Уродливий -- потрощити; 19) 18 И. Боронив -- трусився; 20) 19 И. Тулився -- ісхопилась; 21) 20 И. не Камезилась -- різанина; 22) 21 И. Ряднина -- осрамить; 23) 22 И. Перемудрить -- ниць; 24) 23 И, І. Сестрице -- чагарі; 25) 24 І. Шинкарі -- віз; 26) 25 І. Горлоріз -- ніс; 27) 26 І -- Ї -- О. Поніс -- значкові; 28) 27 О. Коси -- умову; 29) 28 О. Безголов'я -- волі; 30) 29 О. Доволі -- назворот; 31) 30 О, ЬО -- У. Рот -- услугу; 32) 31 У. Помилую -- хто-небудь; 33) 32 У. Буде -- статут; 34) 33 У -- Ю. Тут -- втоплюся; 35) 34 Ю -- Я. Журюся -- вихваляє; 36) 35 Я. Гуляє -- щемлять; 37) 36 Я -- консонанси. Паненята -- не стидно.

Зошити зберігаються в трьох однакових папках такого ж, як і зошити, формату, виготовлених з нецупкого тисненого картону з ефектом мармуру, блакитного кольору, з тканинними зав'язками білого кольору. У верхній частині папок розміщений графічний малюнок темно-коричневого кольору -- зображення будівлі, розташованої в Києві на вулиці Володимирській 57 (ко - лишній Педагогічний музей імені цесаревича Олексія, нині -- Київський міський будинок учителя). Під нижнім лівим кутом -- підпис темно-коричневого кольору: “Киев. Музей В. И. Ленина”. У нижній частині теки надруковано зміщений управо курсивний підпис темно-коричневою фарбою “Для школьных тетрадей”.

Аркуші кожного зошита скріплені двома металевими скобами, розмір аркушів 170х250 мм, верхнє поле 16 мм, нижнє -- 12 мм, бічне (рожева лінія) -- 20 мм, папір в одну лінію, білий з сіро-жовтим відтінком, середньої товщини. Пагінація сторінок відсутня, загальна кількість аркушів: передмова -- 25 арк., словник -- 411 арк., всього -- 436 арк. (1-й, 3-22-й, 24-36-й зошити по 12 арк., 2-й -- 13 арк., 23-й -- 10 арк., 37-й -- 5 арк.).

Рукопис повний; збереженість оправи та аркушів добра, але є незначні механічні пошкодження (3-37-й зошити мають по одному вертикальному сліду від згинання посередині; 1-й зошит -- трохи загнутий верхній правий кут обкладинки, 14-й зошит -- незначні надриви і пом' ятість обкладинки, 1-й арк. 28-го зошита має заломлений правий нижній кут сторінки, верхній кут останньої обкладинки 34-го зошита майже до половини зігнутий) та забруднення (темно-жовті плями між 13 і 14 рядками 6-го арк., між 9 і 10 рядками 7-го арк., між 8 і 9 рядками 9-10-го арк. 28-го зошита, у лівій частині обкладинки 29-го зошита, у верхній частині 1-го арк. 29-го зошита, у нижній частині 7-го арк. 32-го зошита; кілька маленьких чорнильних цяток на 2-му й у верхній частині 7-го арк. 34-го зошита).

Текст словника розміщений тільки на одній стороні аркуша у дві колонки -- літерне позначення ядра рими посередині колонки, реєстрове слово на одному рядку, навпроти на наступному рядку -- відповідний йому римо- компонент з паспортизацією, а за наявності кількох римокомпонентів-від- повідників вони розміщені один під одним, кожен на новому рядку. Кінець передмови написаний на обкладинці.

На нижньому полі рукопису є зноски (на арк. 7, 11, 12 (2) зош '. 1; арк. 1, 6 (2), 7 зош. 2; арк. 5, 6 зош. 4; арк. 2 (2) зош. 6; арк. 4 (2), 9 (2), 10 зош. 12; арк. (2), 7, 11 зош. 24; арк. 1 (2), 12 зош. 26; арк. 1, 3 (2) зош. 27; арк. 10 зош. 30). рима авторський поетичний лутковський

Автор зробив низку вставок і виправлень. Вставки: над 9 рядк . “одной из [основных] причин” (арк. 7 зош. 1), між 13 і 14 рядк. номер сторінки 280 (кол . 1 арк. 4 зош. 3), між 10 і 11 рядк. “Примандровали: захрабровали І 132” (кол. 1 арк. 5 зош. 3), під 9 рядк. номер сторінки 185 (кол. 1 арк. 4 зош. 4), між 4 і 5 рядк. “Одступає: читає І, 253” (кол. 2 арк. 7 зош. 7), між 4 і 5 рядк. номер сторінки 129 (кол. 1 арк. 2 зош. 8), між 9 і 10 рядк. “не Заживайте: сідайте І 205” (кол. 2 арк. 2 зош. 8), на 15 і 16 рядк. “(не) Держали: одпускали 136 / закричали І 186 / стояли І 128, 301” (кол. 2 арк. 2 зв. зош. 9), на 10 і 11 рядк. вставка “Попускали: одгадали І 231 / Поринали: стали І 201” (кол. арк. 7 зв. зош. 9), між 10 і 11 рядк. “Поприсідали: одступали І 138” і номер сторінки 110 (кол. 1 арк. 8 зош. 9), між 2 і 3 рядк. номер сторінки 105, між 6 і 7-200, між 9 і 10-179-180, (кол. 1 арк. 8 зош. 10), між 11 і 12 рядк. “Свинар: олтар І 218” (кол. 1 арк. 6 зош. 11), між 10 і 11 рядк. “Гати: найти І 281” і між 14 і 15 рядк. “Животи: ти І 179” (кол. 2 арк. 7 зош.18), між 12 і 13 рядк. номер сторінки 284 (кол. 1 арк. 12 зош. 19), між 7 і 8 рядк. номер сторінки 214 (кол. арк. 4 зош. 24), між 18 і 19 рядк. “потів І 77” (кол. 1 арк. 5 зош. 25), між і 4 рядк. “допоміг І 208” (кол. 2 арк. 9 зош. 25), між 5 і 6 рядк. “Погідний: не послідний І 121 / не Послідний: погідний І 121” (кол. 2 арк. 11 зош. 25), між 6 і 7 рядк. “Загорілось: зачервонілось І 103” (кол. 2 арк. 8 зош. 26), між і 7 рядк. номер сторінки 191 (кол. 2 арк. 6 зош. 28), між 17 і 18 рядк. “односкладові” (кол. 2 арк. 8 зош. 31), між 6 і 7 рядк. “Прийому: Порому І 131”, між 9 і 10 рядк. “своєму І 131”, між 11 і 12 рядк. “к Порому: прийому І 131” (кол. 1 арк. 1 зош. 32), між 9 і 10 рядк. “Обернувся: смаркнувся І 267” (кол. арк. 3 зош. 32), між 6 і 7 рядк. “ковтнули І 167” (кол. 1 арк. 5 зош. 32).

Виправлення: словник[а] (арк. 9 зош. 2), закреслено “Шинковала: бувало І, 188” (кол. 2 арк. 4 зош. 3), закреслено номер сторінки 174 і вписано його між 2 і 3 рядк. (кол. 1 арк. 12 зош. 3), на 2 рядк. виправлено ук[р]ався (кол. арк. 11 зош. 6), на 16 рядк. закреслено “стали І 128, 131” і додано вгорі “не Торговали І 142” (кол. 1 арк. 3 зош. 9), на 5 і 6 рядк. закреслено “по Кустам: по куткам І 203-4” (кол. 2 арк. 6 зош. 10), на 1-2 рядк. закреслено “Султана: драгомана І 180” (кол. 1 арк. 1 зош. 11). на 18 рядк. виправлено “ЧЕ-” на “ЦЕ-” (кол. 1 арк. 11 зош. 14), на 15 рядк. виправлено “ЦЕ-” на “ЧЕ-” (кол. 2 арк. зош. 14), на 14 рядк. виправлено номер сторінки 2[4]2 (кол. 1 арк. 8 зош. 15), на 16 рядк. виправлено “научен[н]а” (кол. 1 арк. 9 зош. 15), на 17 рядк. виправлено номер сторінки 132 (кол. 1 арк. 5 зош. 16), на 13 рядк. виправлено “[т]узив”, на 20 рядк. виправлено номер сторінки [1]3[9] (кол. 1 арк. 1 зош. 19), на 13 рядк. виправлено номер сторінки [8]1 (кол. 2 арк. 2 зош. 22), на 1 і 2 рядк. закреслено “Засадить: жить 1 152” (кол. 2 арк. 11 зош. 22), на 15 рядк. виправлено “одіт[и]” (кол. 2 арк. 7 зош. 24), на 9 рядк. виправлено “Найв[і]р[н]іший” (кол. 2 арк. 11 зош. 24), на 12 рядк. закреслено номер сторінки 206 і вставлено 70 (кол. 2 арк. 7 зош. 29), на 10 рядк. закреслено “під боки І 240-41” (кол. 2 арк. 11 зош. 29), на 15 рядк. виправлено номер сторінки 217 (кол. 1 арк. 4 зош. 30), на 16 рядк. закреслено номер сторінки 245 і вставлено 137, на 19 рядк. виправлено “(од) Пере[ч]осу” (кол. 1 колонка арк. 12 зош. 30), на 17 рядк. виправлено “клоч[ч]я” (кол. 2 арк. 4 зош. 31), на 19 рядк. закреслено “односкладові”, на 14 і 15 рядк. закреслено “Мандрьохи: не трохи І 132” і вставлено те ж саме (кол. 1 арк. 8 зош. 31), на 12 і 13 рядк. закреслено “Мандрьохи: не трохи І 132” (кол. 1 арк. 9 зош. 31), на 3-5 рядк. закреслено “Невсипуща: проклятуща І 175 / злюща І 106” (кол. 2 арк. 8 зош. 34).

Словник і лист написані одним почерком, в основному розбірливим; лист -- розмашистим через рядок; у 30-36-му зошитах -- більш недбалим, неоднорідним і розмашистим; почерк виправлень і зносок збігається з основним. Автограф написаний чорнильною ручкою синім чорнилом, текст за інтенсивністю кольору періодично переходить від темнішого до світлішого, ледве помітного.

Спеціальний опис рукописного словника рим. Праця В. В. Лутковського -- словник рим одного автора (індекс римових пар). Адресат римарію -- науковці і поети-початківці, його призначення -- наукове і практичне. Джерельною базою стали два твори: “Енеїда” і “Пісня на новий 1805 год...”. Об'єкт лек- сикографування -- римові пари.

Мегаструктура Словника проста, він складається з передмови і словникової частини. Правила користування Словником та списки ремарок і скорочень відсутні.

П'ять інформаційно насичених частин передмови висвітлюють біографію укладача, історію його римографічної діяльності, теоретичні й естетичні погляди на риму, а також принципи укладання Словника. На наукові погляди В. В. Лутковського вплинули теорія В. Брюсова про виникнення рими як результату втрати квантитативності голосних [Лутк., 1: 7] та міркування В. Маяковського про важливість останнього слова у віршовому рядку [Лутк., 2: 6]. В. В. Лутковський подає короткий огляд світової римографії, починаючи від словників рим періоду італійського Відродження і до рукописних матеріалів російського дослідника Г. В. Бикова, укладених у повоєнний час, та спроб у 30-ті рр. у Харкові зібрати Шевченкові рими. Укладач висловлює впевненість в актуальності словника українських рим, навіть неповному. Така лексикографічна праця, на думку В. В. Лутковського, не менш потрібна, аніж словник тлумачного, історичного, фразеологічного, омонімічного та інших типів. Він матиме, по-перше, наукове значення -- “як синтез і підсумок багатовікової і багатогранної поетичної майстерності, виявом якої і є рима, її лексичний добір з загальномовної криниці нашого народу, конденсації цього добору у відповідній поетичній практиці” [Лутк., 2: 3]. Укладач зауважує, що важливо вивчати поетичне слово не лише в морфологічному, синтаксичному і стилістичному аспектах, а й у римових варіаціях та комбінаціях: “Римування -- це спілкування слів у вірші” [Лутк., 2: 3]. Брак таких досліджень він пояснює відсутністю відповідної традиції та джерельної бази -- словників рим. По-друге, словник рим, на думку укладача, матиме і практичне значення -- як довідник, який допоможе творчій молоді зорієнтуватися в римовому багатстві мови і виробити чуття краси, уникаючи трафаретів і шаблонів. В окремому розділі передмови пояснюються принципи укладання Словника та описується його джерельна база.

Отже, значна частина необхідних компонентів (призначення словника, історія роботи над ним, порівняння з іншими працями цього типу, джерельна база, пояснення принципів розміщення римового матеріалу) у передмові є. Бракує визначень термінів, якими оперує укладач: рима, односкладова рима, двоскладова рима, відкрита рима, асонанс, консонанс, римування, словник рим, римівник (“римовник”) та авторських термінів римовані варіації, римовані комбінації, звичайні рими, загальнонормативний словник рим, римолек- сичний матеріал, складові гнізда. З деяких пояснень стає очевидним його розуміння рими як співзвучних слів (“слова, які становлять рими” [Лутк., 2: 6]), глибокої рими як такої, що має опорний приголосний [Лутк., 2: 12]. Відсутня в передмові й інформація про кількісний параметр корпусу словника.

Римарій В. В. Лутковського має нетабличну форму, матеріал систематизований за гніздовим принципом: римові слова розміщені парами і гніздами, згрупованими навколо літерного позначення ядра рими. Реєстрова одиниця -- ядро рими. По суті, Лутковський не дає визначення одиниці входження рими в реєстр, обмежуючись лише констатацією, що “римолек- сичний матеріал” подається “по складових гніздах в алфавіті закінчень” [Лутк., 2: 11]. Укладач інтуїтивно підійшов до поняття ядра рими, так і не зумівши його визначити. “Складові гнізда” -- досить невдалий термін, оскільки реальна складова структура римових слів відрізняється від тієї, за якою матеріал систематизовано: АЖ -- поКАже, СКАжем, доКАжем, СТРАжу [Лутк., 7: 10-11]. Якщо порівняти цей принцип систематизації матеріалу з поширеною у світовій римографії традицією групувати римові гнізда навколо римоформ (клаузул / римових закінчень / римових сегментів), як це зробив і І. І. Гурин (АЖЕ скаже-покаже, АЖЕМрозкажем-до- кажем, скажем-покажем, АЖНЕ одважне-необачне [Гур., 1: 12]), то ідею В. В. Лутковського можна вважати новаторською і доцільною в перспективі дослідження еволюції української рими, в її русі від класичної до нової. Та не забуваймо, що Лутковський мав справу якраз із класичним взірцем рими. Підрахунки І. І. Гурина на матеріалі свого словника доводять, що в поета збіг опорних приголосних (а саме вони формують відкриті склади) не відіграє значної ролі. Багатих рим у І. П. Котляревського лише 26% [Гур., 2: 335]. З другого ж боку, якщо брати закриті склади як основу рими, то це має сенс лише для неточних і приблизних рим, а І. П. Котляревський -- “поет точних рим”, їх 90,9% [Гур., 2: 334].

Римові гнізда укладач розмістив за алфавітом наголошених голосних ри- моформи: А, Е, Є, И, І, О, У, Ю, Я, окремо подав консонанси. Модель реєстру -- прямоалфавітна циклічна: спочатку йдуть багаті (“глибокі”) рими -- БА, ВА, ГА..., ША, ЩА; потім рими без опорного приголосного (“звичайні рими”) -- АБ, АВ, АГ., АШ, АЩ, АЮ, АЯ. Блок А містить 42 ядра рими, Е -- 40, Є -- 1, И -- 35, І -46, О -- 46, У -- 39, Ю -- 2, Я -- 30, всього -- 281 реєстрова одиниця.

Розміщення пар у гнізді відповідає складному алфавітному принципу: по-перше, ураховується послідовності літер римоформи (“в алфавіті закінчень”), по-друге (і цього укладач не зазначає),-- порядок літер від початку слова. Таким чином, римові пари в гнізді розташовані в прямоалфавітній двобічній послідовності, причому окремо римові слова з односкладовими (І) і двоскладовими (ІІ) римоформами. Групи з різними римоформами відмежовуються горизонтальною відбивкою, як-от у випадку -ада і -ади:

в Ад:

АД- І в лад І 240

Альбу-град:

нелад І 284 чад І 86 лад І 200

Гад:

гармат І 188 [Лутк. арк. 2 зош. 7]

Гром ада:

ІІ рада І 120, 174

Ограда:

одрада: 232

Одрада:

ограда І 232

Рада:

громада І 120, 174

Громади:

обря ди І 274

поради І 106 [Лутк. арк. 3 зош. 7]. На літеру А подано 2209 римокомпонентів, Е --

І -- 646, О -- 743, У -- 600, Ю -- 67, Я -- 440, усього корпус словника містить 6657 римокомпонентів. Кожна римова пара фіксується мінімум двічі: на перше і на друге слово пари. У випадку ж багатих (“глибоких”) рим пара повторюється чотири рази: двічі з опорним приголосним і двічі без нього. Таким чином, обсяг словника виявляється роздутим, а користувач при цьому не може встановити реальну послідовність римових слів у парі. Для порівняння: на літеру А В. В. Лутковський подає з усіма повторами 2209 пар, І. І. Гурин без повторів і в послідовності, що відповідає тексту, -- 1234. За підрахунками І. І. Гурина, усіх римових пар в “Енеїді”, “Пісні на Новий 1805 год...” та піснях “Наталки Полтавки” 3843 [Тур., 2: 332], словник В. В. Лутковського без матеріалу “Наталки Полтавки” їх нараховує 6657.

За точністю звучання І. І. Гурин усі рими поділяє на точні, асонанси і кон - сонанси. Не пояснюючи критеріїв групування, він однак зупиняється на питанні кваліфікації рим з наголошеними И та І та вважає такі рими консо- нансними, всього ж їх нараховує 31 [Гур., 2: 334]. В. В. Лутковський подає тільки 6 (дитятко-не стидно, доживсь-обізвавсь, Еней-їй, задав-не йшов, закрутив-сказав, народ-рід [Лутк, 37: 5]). Випадки сил-віл [Лутк., 20: 9], Сивилла-посіділа [Лутк., 20: 11] він відносить до “звичайних” рим, тоді як І. І. Гурин -- до консонансів [Гур., 2: 57, 325]. Така розбіжність зрозуміла з огляду на те, що і в теоретичних працях питання консонансів ров'язується неоднозначно. За визначенням В. В. Ковалевського, це “співзвуччя, звуковий повтор якого складається з самих приголосних (гарним-горнем) або з приголосних і ненаголошених голосних (гарне-горне). Для другого з цих видів встановлено окрему назву -- дисонанс” [2: 257]. Літературознавчий словник Л. І. Тимофєєва і М. П. Венгрова ототожнює ці поняття і вважає консонанс різновидом рим, “коли в словах, що римуються, співзвучні, повторюються тільки приголосні звуки, а голосні, на які падають наголоси в словах, що римуються, не збігаються [норов-коммунаров, стеная-стеною]” [7: 40]. Так само широко розуміє консонансну риму й укладач словника рим С. Єсеніна, беручи основним критерієм неоднаковий наголошений голосний і однакові приголосні, незалежно від якості ненаголошених голосних [СЕс: 293].

Правила технічного оформлення матеріалу не пояснені, їх можна зрозуміти безпосередньо з аналізу рукопису. Усі римокомпоненти, навіть односкладові, подані з наголосами, слова в парі відокремлені двокрапкою. Перше слово римової пари йде з великої літери, навіть після прийменника і частки не; якщо римове слово вжито в тексті з різними прийменниками, останні даються через кому в дужках. Ремаркування відсутнє; у випадку граматичної омонімії укладач робить зноски, зазначаючи форму слова. Кожна римова пара паспортизована: римською цифрою вказано номер тому, арабською -- номер сторінки (фіксуються всі сторінки у випадках кількаразового вживання пари). Оскільки укладач опрацював тільки 1-й том, римське позначення в паспорті рими зайве.

Висновки і перспективи подальших досліджень. В. В. Лутковський систематично дотримувався вироблених ним принципів укладання Словника, проте не уникнув деяких пропусків римових пар. За умови відповідного коментування і редагування праця може бути опублікована, оскільки вона поповнює лакуну в історії української римографії та може служити джерелом матеріалу для науковців, а також практичним посібником для по- етів-початківців. Публікація аналізованого Словника має належати до наукового класу, її доцільно здійснювати критично-дипломатичним методом. Готуючи його до друку, дотримуватимемося норм сучасного правопису; помилки та описки (“складений мной” замість “складений мною” [Лутк., 2: 1], “швидче” замість “швидше”, “багацтво” -- “багатство” [Лутк., 2: 5], “яз зазначив” -- “як зазначив” [Лутк., 2: 10]) виправлятимемо. Крім цього, планується написання коментарів до нерозбірливих місць, виправлень, описок, вставок й у випадках теоретичних розходжень автора з поглядами дослідників рими. Готується також покажчик термінів римології і римографії з предмови Словника. Після дослідження словника рим І. І. Гурина ці праці, присвячені описові рим І. П. Котляревського, варто порівняти.

Нижче подаємо фрагмент Словника.

В. В. Лутковський

Словник рим І. Котляревського (фрагмент)

Побувать: мусовать І 122 //

не Насувались: увивались І 235

Покепковать: мудровать І 150 Поціловать: мірковать І 153

Увивались:

не насувались І 235

Скиксовать: перервать І 283

Небувалі:

толковали І 283

ІІ

Бувало:

шинковало І 188

Звався: здавався І 238

Здавався: звався І 238

Шинковало:

бувало І 188

Обізвався: розлютовався І 280

Коновальський: шаповальський І 138

совався І 97

Розлютовався: обізвався І 280

Шаповальський: коновальський І 138

Совався: обізвався І 97

Будовання:

кочовання І 180 //

Кочовання:

будовання І 180

Коверзовала: пророковала І 158 /

Малювання:

пановання І 170

Пророковала: коверзовала І 1588 Дівалась: здавалась І 123

Пановання:

малювання І 170

Здавалась: дівалась І 123

Бульвари:

прочвари І 194

Гарцювали: дівовали І 141

Прочвари:

бульвари І 194

не Давали: мордовали І 135

Поживати:

ціловати І 155

не торговали І 142

Ціловати:

поживати І 155

Живали: ликовали І 149

Задавали: мудровали І 139

ІІ

Заривали: співали І 304 //

гА -

Захрабровали: примандровали І 132

і

не Коверзовали: раховали І 106

на Берега:

четверга І 166 /

Ликовали: живали І 149

(на) Врага:

настрига І 263

Мордовали: не давали І 135

стьога І 240

Мудровали: задавали І 139

Яга І 178

Примандровали: захрабровали І 1329

Дорога:

Я І 230

Раховали: не коверзовали І 106

Помага:

слова І 211

Співали: заривали І 304

Пострига:

врага І 263

Толковали: небувалі І 283

Стьога:

врага І 240

не Торговали: не давали І 142

Четверга:

на берега І 166

/

Яга:

врага І 178

8 На наступному рядку закреслено

Ізнемогав:

протягав І 198

“Шинковала :бувало І 188”.

9 Вставлено між рядками.

Протягав:

ізнемогав І 198 //

ІІ

Чужа:

бажа І 277

Ганну:

гарну І 73

Жар:

пожар І 289

Ганю:

стариганю І 104

Пожар:

жар І 289

Стариганю:

ганю І 104

ЗА -

Гарну:

Ганну І 73

І

одказав:

взяв І 281

ДА -

прив'язав:

сказав І 223

І

Сказав:

взяв І 107 //

Вода:

куда І 78

прив'язав І 223

Куд а:

вода І 78

ІІ

ворота І 142 /

Сказала:

указала І 147

Молода:

вподоба І 165

Указ ала:

сказала І 147

Орда:

стида І 96

Пропада:

живота І 230

КА -

Стида:

орда І 96

І

сюда І 144-5

Гайдука:

гоцака І 73

Сюда:

стида І 144-5

Гопака:

така І 299

Дав:

не ждав І 101

Гоцака:

гайдука І 73

не Ждав:

дав І 101

Дропака:

Ентелла-козака І 93-94

Ентелла-козака: дропака І 93-94

Бідам:

дам І 103 //

Здалека:

шпака І 258 /

Дам:

бідам І 103

Новичка:

тичка І 256

Така:

гопака І 299

Дать:

покидать І 82

Тичка:

новичка І 256

Покидать:

дать І 82

Третяка:

в ковтках І 73

ІІ

Феська:

Харка І 146

Дождались:

складались І 109

Харка:

Феська І 146

Складались:

дождались І 109

Черв' яка:

яка І 243

Шпака:

здалека І 258

ЖА -

І

госпожа І 148, 261

Яка:

черв' яка І 243

Бажа:

Позатикай:

утікай І 122-3 //

ножа І 286

Утікай:

позатикай І 122-3

чужа І 277 /

Госпожа:

бажа І 148, 261

Дівкам:

жінкам І 78

Ножа:

бажаІ 286

Жінкам:

дівкам І 78

Лариса Мовчун

по Куткам:

по пусткам І 153

з Байраками: руками І 299

по Полкам:

сотникам І 187

попід Боками: кулаками І 179-180 //

по Пусткам:

по куткам І 153-4

з Буряками: з галушками І 17410

Сотникам:

по полкам І 187

з Галушками: з Буряками І 174

з Грінками: з кишками І 205

Вулкан:

Полкан І 212

з Кишками: з грінками І 205

Полкан:

Вулкан І 212 /

Козаками: проводниками І 110

по Балках:

в свитках І 73

Кулаками: попід боками І 179-80

в Ковтках:

третяка І 73

Проводниками: козаками І 110

в Руках:

шапках І 150

Руками: з байраками І 299

в Свитках:

по балках І 73

Святках:

в сіряках І 156

ЛА -

в Сіряках:

святках І 156

І

в Шапках:

в руках І 150

Була: вела І 292 /

ІІ

верзла І 120

Ласкава:

нелукава І 121

добула І 165

Нелукава:

ласкава І 121 //

взяла І 270-71 додала І 154

не Виникає:

потакає І 301

звела І 207

Засукає:

затикає І 285

ішла І 206-207

Затикає:

засукає І 285

лила І 211

Потакає:

не виникає І 301

(не) мала І 116, 134 пролила І 197

Покаже:

скаже І 109

п'яла І 171

Скаже:

покаже І 109

смола І 103

стріла І 177

Докажем:

розкажем І 271

Вела: була І 292

Покажем:

скажем І 119

Верзла: була І 120

Розкажем:

докажем І 271 /

лила і 197

Скажем:

покажем І 119

Взійшла: помишляв І 230

Взяла: була І 270-71 //

Прокази:

розкази І 206

[3 А Відкриті і глибокі рими

укази І 143

Розкази:

прокази І 206

Дала -- стан]

Укази:

прокази І 143

(не) Дала: загула І 300

зла І 199

Приказу:

проказу І 292

Проказу:

приказу І 292

10 Номер сторінки закреслений і вписаний

між рядками.

тряслася І 125

Ентелла-сіромаху: Тімаху І 94

Вплелася:

піднялася: І 225

з Маху:

саламаху І 167 //

Вп'ялася:

не взялася І 284

Саламаху:

з Маху І 167

Завелася:

простяглася І 262 не взялася І 146

Тімаху:

Ентелла-сіромаху І 94

Запеклася:

лилася І 258 /

НА

Лилася:

запеклася І 258

І

піднялася І 133

Вина14:

війна І 273

Нажилася:

спеклася І 145

Війна:

вина І 273

Піднялася:

вплелася І 225

Вона:

сукна І 110

лилася І 133

Грязна:

чадна І 127

Потряслася:

пронеслася І 231

Зна:

списав І 198

Приплелася:

взялася І 144, 185

На:

старшина І 278

Пронеслася:

потряслася І 231

Навісна:

поспішна І 105 /

Простяглася:

вп'ялася І 262

Поспішна:

навісна І 105

Розп'ялася:

не взялася І 240

Старшина:

на І 278

Спеклася:

нажилася І 145 //

Сукна:

вона І 110

Тряслася:

не взялася І 125

Чадна:

грязна І 127

Застилати:

Простилати:

простилати І 183 застилати І 183

Знав:

порозганав І 121

--

МА -

Нас:

кназь І 172

І

у Волнах:

на човнах І 109

Нема:

без ума І 270

на Човнах:

у волнах І 109

без Ума:

нема І 270

//

Чотирма:

до ярма І 159-160

ІІ

до Ярма:

чотирма І 159-160 /

перед Нами:

човнами І 159

Атаман:

Гетьман:

гетьман І 260

атаман І 260

Човнами:

не Знаюсь:

перед нами І 159

признаюсь І 300

Дрімать:

Мать12:

не Займає: Має:

мать І 212 дрімать І 212

ІІ

має І 286 не займає І 286

Признаюсь: не знаюсь І 300

13 Номер сторінки 94 вставлений між рядками.

12 У Словнику

- зноска “ім.”

14 У Словнику

- зноска “ім. ж. р.”

Зраду:

на пораду І 84

в Небесах:

чудеса І 98

на Пораду:

зраду І 84

іі

од Досади:

із засади І 279-80

Карайте:

умирайте І 210

із Засади:

од досади І 279-80

Умирайте:

карайте І 210

/

Досаді:

в осаді І 254 //

Енея-неборака: рака І 197

в Осаді:

досаді І 254

Рака:

Енея-неборака І 197

--

ТА -

Небораки: Олексій Кур акин І 304

Висмокта:

І

завіта І 226

Олексій Куракин: небораки І 304

Ворота:

куда І 142

Живота:

пропада І 230

Грали:

не козиря ли І 104

Завіта:

висмокта І 226

Міста:

уста І 116

Позбирались:

прибрались І 124

(не) Пуста:

(в) уста І 261, 27117

Прибрались:

позбирались

(в) Уста:

міста І 116 не пуста І 261, 271 /

до Брами:

рами І 235 //

Хвоста:

верства І 240

Рами:

до брами І 235

Потоптав:

став І 257

Прасу:

за рясу І 260

Прочитав:

Розплатав:

став І 260 одтяв І 260

Браттю:

перед раттю І 195

Став:

потоптав І 257

перед Раттю:

браттю І 195

прочитав І 260

--

СА -

не Мастак:

так І 272

Коса:

І

оса: І 66

Так:

не мастак І 272

Оса:

Чудеса:

коса І 66 в небесах І 98

Там:

стан І 221

/

Сам-на-сам:

по Усам:

Карвасар:

Псар:

по усам І 179 сам-на-сам І 179

псар І 242 карвасар І 242

(в) Стан: султан І 259 //

17 Номер сторінки 271 вставлений між рядками.

[Зошит 4 А

Женихались:

розбрехались І 206

І. Відкриті і глибокі рими стан -- трощать

Розбрехались: женихались І 206

ІІ. Звичайні рими Баба -- скриготав]

Женихання:

кохання І 178

там І 221

Кохання:

женихання І 178

шайтан І 223

Султан: в стан І 258

Бурхати:

колихати І 158

Шайтан: стан І 223

не Збрехати:

хати І 147 /

ІІ

Колихати:

бурхати І 158

Нахлистався: хитався І 111

Хитався: нахлистався І 111

Хати:

не збрехати І 147

ЧА -

Літає: навертає І 199

І

Навертає: літає І 199

Меча:

силача І 291

Навтікача:

плеча І 276

Встали: хлестали І 69

Плеча:

навтікача І 276

Повставали 18: пристали І 113

Силача:

меча І 291

Пристали 19: повставали 20 І 113

Хлестали: встали І 69

не Накричав:

начав І 299-300

Начав:

не накричав І 299-300 //

Зашатались: хватались І 96

Дівчат:

нявчать І 253

Хватались: зашатались І 96

Нявчать:

дівчат І 253

ХА -

І

ІІ

Блоха: лиха І 253

Ворчали:

шкварчали І 141

не без Гріха: плоха І 78

Захрючали:

кричали І 209

Лиха: блоха І 253

Істочали:

шкварчали І 272

Плоха: не без гріха І 78 //

Кричали:

захрючали І 209

І

розкачали І 94

Осміхався: прислухався І 205

Розкачали:

кричали І 94

Прислухався: осміхався І 205

Шкварчали:

ворчали І 141

--

/

Звичаю:

істочали І 272

чаю І 178

18 У Словнику “повстали”.

19 У Словнику “привстали”.

20 У Словнику “повстали”.

Чаю:

звичаю І 178

ША -

Визивав:

засукав І 95

І

Виливав:

заїдав І 69

Душа:

з коша І 111

розкидав І 125

поспіша І 194

Вкрав:

обіщав І 223

з Коша:

душа І 111

Вплав:

попав І 241

Поспіша:

душа І 194

не Вставав:

поминав І 91

Гасав:

кричав І 215

щА -

Глитав:

Голіаф І 238

і

Годував:

вигризав І 181

Пищать:

трощать І 234

Горював:

забрав І 106 /

Трощать:

пищать І 234

Дав:

не ждав І 101

//

не завиляв І 160

Звичайні рими

задрімав І 282

АБ-

звав І 66

ІІ

злигав І 158

Баба:

слаба І 182

ізняв І 80

Слаба:

баба І 182

ковтав І 205

Авель І 189

кричав І 104

ні Шабель:

не мав І 263 накивав І 65

Баби:

слабі І 249

сказав І 292 толковав І 220


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены