Відтворення власних назв у перекладі анімаційних фільмів (на матеріалі перекладу американських мультфільмів українською та німецькою мовами)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

ВІДТВОРЕННЯ ВЛАСНИХ НАЗВ У ПЕРЕКЛАДІ АНІМАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ (на матеріалі перекладу американських мультфільмів українською та німецькою мовами)

О. Самарська, студ.

м. Київ

У статті проаналізовано характеристики й особливості функціонування власних назв у американських мультфільмах 2012-2013 років, а також способи їх відтворення в українських і німецьких перекладах. Випрацювано рекомендації щодо адекватного відтворення власних назв з урахуванням цільової аудиторії. Розглянуто поняття "кіноперекладу" як окремої віхи перекладознавства. власний назва переклад мультфільм

Кінематограф є відносно молодою індустрією, котра невпинно росте і розвивається на глобальному рівні. Анімаційні фільми однієї країни-виробника перекладають та дублюють багатьма мовами світу. Не винятком є й Україна, котра докладає усіх зусиль, аби йти нога в ногу із нинішніми тенденціями, намагаючись задовольнити потреби сучасного глядача. У зв'язку з цим, доцільним є розгляд питання щодо перекладу анімаційних фільмів та аналіз труднощів, котрі при цьому виникають.

Оскільки кіномистецтво є способом пізнання іншої культури (адже воно належить до масового мистецтва, а тому орієнтується на більшу аудиторію та ширший загал), то кінопереклад, з огляду на свою специфіку, становить окрему віху перекладоз- навства, бо носить характер державного значення. Позаяк в основі дослідження цієї роботи лежать анімаційні фільми, то мова йде й про формування та виховання молодшого покоління.

Метою роботи є дослідження та розв'язання труднощів, що виникають при перекладі власних назв у анімаційних фільмах. Адже саме неправильне тлумачення іноземної системи цінностей та її викривлена подача українському глядачеві неодноразово призводила до провалу того чи іншого фільму на теренах кіноіндустрії, тому вирішення цієї проблеми є нагальним для позитивного сприйняття українським глядачем продуктів іноземної культури.

Актуальність статті зумовлена тим, що на сьогоднішній день кінопереклад є надзвичайно затребуваним, проте мало досліджуваним аспектом перекладознавства. Оскільки дублювання, озвучення або титрування державною мовою всіх зарубіжних кінофільмів є обов'язковими, український переклад продуктів іноземної кіноіндустрії набуває дедалі ширшого діапазону. До того ж, основна частина наукових робіт предметом своїх досліджень мала саме художні і аж ніяк не анімаційні фільми, залишаючи останні геть поза своєю увагою.

Складність дослідження творів анімації зумовлена тим, що воно представляє сукупність різних форм, видів та напрямків. Анімаційний твір за своєю природою є синтетичним. У ньому поєднуються елементи образотворчого мистецтва, літератури, театру, музики, акторської майстерності. Множинність виражальних засобів, їх несподівані й незвичайні поєднання породжують різноманітні синтетичні форми анімаційного твору.

Ще за радянських часів до мультиплікації було несерйозне ставлення, як до другосортного напряму кінематографії, спрямованого на потреби дитячої свідомості. Проте мультиплікація виконує досить значну роль в суспільстві та формуванні нації. Навіть якщо розглядати роль мультиплікації лише з точки зору "дитячого" мистецтва, то формування свідомості дитини заслуговує на те, щоб цьому напряму приділялася достатня увага [1].

Анімація - невід'ємний елемент сучасного мультимедійного дизайну. Анімація прибрала межі між реальністю та віртуальним світом. Різноманітність технологій створення анімації роблять її доступною для впровадження у нові сфери життєдіяльності людини [4].

У ході історичного розвитку вдосконалювалася як техніка створення анімації, так і підходи до її виконання. Розвиток анімації визначає переважно зміну технології, що призводить до появи видового розшарування анімаційних роликів. Під впливом науково-технічних і культурних аспектів сформувалося шість видів анімації: стоп-кадрова, панорамна, трансформаційна, потокова, доповнена та віртуальна [4]. Слід зазначити, що всі анімаційні фільми, які розглядаються у цій роботі, належать до трансформаційної анімації.

Переклад анімаційних фільмів, тобто кінопереклад, на відміну від перекладу художнього тексту, є більш вільним і має свої відмінні риси. Переклад художніх фільмів пов'язаний як з мовними, так і з певного роду технічними труднощами, що можуть вплинути на адекватність та еквівалентність перекладу і синхронність артикуляції реплік акторів та їх дублерів [6, с. 153]. Переклад відеоматеріалу проводять у двох напрямках одночасно: письмово та усно. Переклад виконується з готових роздрукованих реплік. Для точного збереження стилю та смислового навантаження фраз текст паралельно звіряють із відео [5]. Це відбувається через необхідність синхронізувати рухи губ акторів та репліки дублерів. Тож перекладач має трансформувати текст таким чином, щоб аудіовихід збігався із відеорядом [6, с. 154, 155]. Беручи до уваги різницю у побудові фраз у різних мовах, перекладач має не тільки зберегти оригінальний зміст, але й підібрати фрази однакової довжини. Для того, щоб зафіксувати момент проголошення репліки, необхідно вставляти тайм-коди, які допомагають вкластися у хронометраж. Готовий текст перекладу необхідно оформляти із специфічним форматуванням. Сторінки мають декілька розділів: ім'я персонажа, тайм- коди й репліки [5].

Адаптації художніх фільмів вимагають відмінного знання рідної мови. При перекладі реплік необхідно брати до уваги вік і культурний рівень того, хто говорить, образність складу і контекстуальне значення фраз [5]. Перекладачеві також необхідно підкреслити колорит іншомовної культури, який відображено у специфічному гуморі, грі слів, розмовній лексиці, сленгу, інтонаціях героїв і котрий є віддзеркаленням ідей режисера та сценариста кінофільму [6, с. 156]. Не винятком у цьому плані є і власні назви, котрі становлять ключ до розуміння концептосвіту анімаційного фільму. М. П. Кочерган зазначає, що власні назви, на відміну від загальних, служать для виокремлення названого ними об'єкта з низки подібних, його індивідуалізації та ідентифікації [3, с. 186]. С. Влахов та С. Флорін стверджують, що власні імена виконують роль лаконічних характеристик персонажа. У цілому ж, власні назви - основа образної системи твору, тому вивчення їх семантики є одним із перших завдань перекладача, позаяк саме воно дозволить створити цілісну систему образів твору [2, с. 216]. Здебільшого, при наданні персонажу імені автор закладає в нього певне значення, яке відповідає характеру героя. Власна назва виконує символічну функцію і стосується одного певного персонажа. Його образ формують на основі звучання, значення і походження імені героя. К. Б. Зайцева вважає, що правильно підібране ім'я не лише натякає на зв'язок форми і значення, але й підсилює емоційне враження [7, с. 6].

Вивчивши різні підходи до способів передачі власних імен, можемо стверджувати, що власні назви українською мовою передаються шляхом транслітерації або транскрибування, передачі значення або описового перекладу, власне перекладу, заміщення імені еквівалентом. Оскільки метою перекладача є відтворення змісту тексту оригіналу за допомогою перекладу стилістичних засобів, можна стверджувати, що в більшості випадків вибір типу перекладу власних назв зумовлений необхідністю дотримання комунікативно-функціональної еквівалентності, що дає змогу трансформувати текст з метою наближення перекладу до іншої лінгвокультури.

Розглянемо наступні приклади:

В англійській мові "precious" позначає щось дорогоцінне, коштовне або ж любе нам, тоді як "пупсик" вказує на щось миле та маленьке. Наші ж перекладачі вдалися до варіанту, що абсолютно не співвідноситься із англомовним. Тому, на нашу думку, доцільніше було вжити слово "золотце". У цілому, "пупсик" є не поганим варіантом, оскільки містить позитивну конотацію, до того ж, цей варіант однозначно кращий за "precious" у німецькій. Хоча б тому, що німецькомовному глядачеві буде абсолютно незрозумілий смисл, який вклали автори оригіналу в це ім'я. І це аж ніяк не той випадок, коли німецька тяжіє до англіцизмів. Тому, тут ми маємо абсолютно не правильне тлумачення концептосвіту анімаційного фільму, про який говорили вище. Ми ж пропонуємо такий варіант - "Schatzi" або "Schatzilein". Будь-яке із цих слів донесло б німецько- мовному глядачеві емоційну оцінку того, кому належить це ім'я, та яким є персонаж. Окрім того, час вимовляння "Schatzi" коротший за час вимовляння "Precious", на що також слід звертати увагу, адже обидві репліки мають бути однаковою довжини.

Не варто забувати, що слід враховувати й історію походження героя. Особливо, якщо вона обговорювалася, та ще й неодноразово. Візьмемо, приміром, наступне ім'я:

Тут, у першу чергу, слід звернутися до першопричини найменування персонажа. У попередній частині стрічки дівчинку- мамонта при народженні назвали Персиком, бо вона "солоденька, кругленька і пухнаста", як персик. Цьому обговоренню було присвячено дві сцени. Тому для нас лишається абсолютно незрозумілим, чому перекладачі німецького варіанту лишили англійське "Peaches", котре, по-перше, є абсолютно незрозумілим німецькомовному глядачеві (навряд чи пересічні німці, а тим паче діти, добре обізнані із англійськими найменуваннями фруктів) і котре, по-друге, абсолютно не передає задуму автора та аж ніяк не характеризує даного персонажа. Ми вважаємо, що німецьке "Pfirsich" було б чудовим варіантом. З огляду на це, зауважень до українського варіанту ми не маємо.

Окрім походження, як вже зазначалося раніше, варто пам'ятати й про характер героя. Особливо якщо його ім'я доповнює персонажа. Розглянемо наступний приклад:

В англійській "hardscrabble" - щось, що вимагає важких зусиль. Ім'я абсолютно чітко описує персонажа - декан факультету сувора та вимоглива жінка, котра "робить кращих ще кращими і не марнує свій час на посередностей". Словом, професіонал у своїй справі. Наші перекладачі чудово обіграли це ім'я. Прямий відповідник застосувати не можна, тому довелося вдатися до пошуку тих слів, котрі хоча б приблизно окреслили даного персонажа так, як те хотіли автори оригіналу: "хитрий" - у контексті "наділений розумом" та "мудрий" - обдарований; той, хто має значний життєвий досвід. Тепер розглянемо німецький варіант, котрий, на нашу думку, є невдалим. Невдалим він є, оскільки не надає глядачеві жодних відомостей про героя, якому належить це ім'я. Ми ж пропонуємо варіант "Dekan Schwerfall" від дієслова "schwerfallen" (нім. даватися важко).

У наслідок проведених досліджень було з'ясовано, що найкращим є, коли перекладач знаходить відповідники найсуттєвішим словам у мові перекладу, які мали б таке ж емоційне забарвлення, як і одиниця мови оригіналу.

Щоб коректно та адекватно перекласти власну назву, необхідно бути обізнаним із культурним та історичним фоном обох мов та особливостями спілкування в різних комунікативних ситуаціях. У багатьох випадках транскрипція не передає внутрішньої форми, внаслідок чого ім'я не може виконати відведеної йому ролі. Ось чому перекладачеві слід звертати увагу на домінантні риси, які необхідно зберегти, адже алюзія імені часто є ключем до розуміння того чи іншого персонажа. Неабияку роль відіграє також і фонетичний аспект. Звуковий образ імені, а також асоціації, які він породжує, можуть викликати повагу, симпатію чи зневагу до героя. Необхідно також враховувати ряд параметрів: вік, рівень лінгвокраїнознавчих знань реципієнтів, жанр твору, інтенцію автора тощо. Від того, наскільки влучно перекладач підбере необхідний еквівалент, залежить сприйняття (позитивне чи негативне) реципієнтами всього твору.

Список використаних джерел

1. Азарян О. М. Ринок української анімації: проблеми і перспективи розвитку [Електронний ресурс] / О. М. Азарян, Н. В. Крачковська. - http://uaanimateka. blogspot.com/2013/05/blog-post_428.html

2. Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. - М.: Международные отношения, 1980. - 340 с.

3. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства, підруч. - 2. вид. / М. П. Кочер- ган. - К.: Академія, 2005. - 368 с.

4. Мацан О. О. Типологія анімаційних роликів [Електронний ресурс] / О. О. Мацан. - http://nauka.zinet.info/20/matsan.php

5. Особенности перевода кинофильмов [Электронный ресурс]. - http:// www. rustranslater.net/index.php?object=kinoperevod7.

6. Скоромыслова Н. В. Теоретический аспект перевода художественных фильмов / Н. В. Скоромыслова // Вестник Московского государственного университета имени М. В. Ломоносова. - 2010. - № 1. - С. 153-156.

7. Суперанская А. В. Общая теория имени собственного / А. В.Суперанская. - М.: Наука, 1973. - 366 с.

Список ілюстрованих джерел

1. Animated cartoon "Ice Age 4: Continental Drift".

2. Анімаційний фільм "Льодовиковий період 4: континентальний дрейф".

3. Animationsfilm "Ice Age 4: voll verschoben".

4. Animated cartoon "Monsters University".

5. Анімаційний фільм "Університет монстрів".

6. Animationsfilm "Monster Uni".

Размещено на Allbest.ru