Семантичні особливості лексичних одиниць на позначення розчарування в сучасній англійській мові

Статтю присвячено дослідженню семантичних особливостей лексичних одиниць на позначення розчарування в сучасній англійській мові. Розчарування - це невдоволення, яке виникає тоді, коли очікувана або обіцяна подія не відбулася. Іншими словами, розчарування - це почуття обманутого очікування. Для розчарування характерне виникнення негативних переживань, психологічного напруження і відчуття певного дискомфорту. Сильне розчарування може призвести до депресії. Для позначення всього діапазону емотивно оцінної модальності негативного спектра використовують термін “несхвалення” як класема.

Одним із способів об'єктивації почуття розчарування в мові є його номінація. Номінативи почуття розчарування репрезентовані чотирма лексико-граматичними класами: іменниками (disappointment, discouragement, disillusionment, dismay, disenchantment, dissatisfaction, discontent, discontentment),прикметниками (disappointed, disappointing, discouraged, discouraging, disillusioned, dismayed, inconsolable, disenchanted, disgruntled, crestfallen, bitter, dissatisfied, discontented, deflated),прислівниками, які є похідними від наведених прикметників (disappointedly, disappointingly, inconsolably, discouragingly, bitterly, discontentedly)та дієсловами (disappoint, discourage, disillusion, dismay, dissatisfy).

Коляда Элина. Семантические особенности лексических единиц, обозначающих разочарование в современном английском языке. Статья посвящена исследованию семантических особенностей лексических единиц, обозначающих разочарование в современном английском языке. Разочарование - это недовольство, вызванное несбывшимся ожидаемым или обещанным событием. Иными словами, разочарование - это чувство обманутого ожидания. Разочарование характеризуется возникновением негативных переживаний, психологического напряжения и чувством определенного дискомфорта. Сильное разочарование может привести к депрессии. Для обозначения всего диапазона эмотивно-оценочной модальности отрицательного спектра используется термин “неодобрение” как классема.

Одним из способов объективации чувства разочарования в языке является его номинация. Номинативы чувства разочарования представлены четырьмя лексико-грамматическими классами:существительными (disappointment, discouragement, disillusionment, dismay, disenchantment, dissatisfaction, discontent, discontentment), прилагательными (disappointed, disappointing, discouraged, discouraging, disillusioned, dismayed, inconsolable, disenchanted, disgruntled, crestfallen, bitter, dissatisfied, discontented, deflated),наречиями, производными от приведенных прилагательных (disappointedly, disappointingly, inconsolably, discouragingly, bitterly, discontentedly) и глаголами(disappoint, discourage, disillusion, dismay, dissatisfy).

В результате проведенного анализа выделены семы, релевантные для психологической идентификации исследуемого чувства: “чувство”, “подавленность”, “безутешность”, “раздражение”, “злость”, “печаль”, “огорчение”, “тревожность”, “беспокойство”, “недовольство”, “потеря уверенности”, “оскорбленное достоинство”, “потеря энтузиазма”, “потеря желания и готовности действовать”, “мысли о тщетности старания что-либо делать”, “мысли о невозможности достичь успеха в будущем”.

Следующие семы эксплицируют причины возникновения чувства разочарования: “крушение надежд и ожиданий”, “недостижение желаемого результата”, “мысли о пережитой несправедливости”, “невозможность забыть негативный прошлый опыт”, “обнаружение неприятной правды о ком или о чем-либо”, “неприятный сюрприз”.

Ключевые слова: чувство разочарования, лексическая единица, сема, обозначение, словарная дефиниция.

Koliada Elina. Semantic Peculiarities of Lexical Units Denoting Disappointment in Modern English. The article deals with the study of semantics of lexical units denoting disappointment in Modern English. Disappointment is dissatisfaction that occurs when a person fails to meet his/her expectations or desires. In other words, disappointment is the feeling of deceived expectation. Disappointment is a negative emotion. Deep disappointment can lead to depression. The term “disapproval” is used as a classeme to denote the entire range of emotive-evaluative modality of the negative spectrum.

One of the ways of exteriorization of the feeling of disappointment in a language is its naming. Nominatives of disappointment are represented by four lexico-grammatical classes: nouns (disappointment, discouragement, disillusionment, dismay, disenchantment, dissatisfaction, discontent, discontentment), adjectives (disappointed, disappointing, discouraged, discouraging, disillusioned, dismayed, inconsolable, disenchanted, disgruntled, crestfallen, bitter, dissatisfied, discontented, deflated), adverbs derived from the given adjectives (disappointedly, disappointingly, inconsolably, discouragingly, bitterly, discontentedly), and verbs (disappoint, discourage, disillusion, dismay, dissatisfy).

The lexicographic description of lexical units denoting disappointment contains the following semes relevant to the psychological identification of the feeling under consideration:“the feeling”, “unhappiness”, “inconsolability”,

“annoyance”, “anger”, “sadness”, “upset”, “restlessness”, “worry”, “dissatisfaction”, “loss of confidence”, “hurtpride”, “loss of enthusiasm”, “loss of desire and willingness to do something”, “thinking about uselessness of trying to do something”, “thinking about inability to succeed in the future” .

The causes for disappointment are indicated by the following semes: “failure of hopes and expectations”, “failing to achieve a desired result”, “thinking about previous unfair treatment”, “inability to forget negative past experiences”, “revealing the unpleasant truth about someone or something ”, and “an unpleasant surprise ”.

Key words: feeling of disappointment, lexical unit, seme, denotation, dictionary definition.

Проведений аналіз уможливив виокремлення таких сем, релевантних для психологічної ідентифікації досліджуваного почуття: “почуття”, “пригніченість”, “безутішність”, “роздратування”, “злість”, “сум”,

“засмученість”, “тривожність”, “занепокоєння”, “невдоволення”, “втрата впевненості”, “ображена гідність”, “втрата ентузіазму”, “втрата бажання і готовності діяти”, “думки про надаремність старання щось робити”, “думки про неможливість досягти успіху в майбутньому”.

З-поміж сем, які експлікують причини виникнення почуття розчарування, виокремлено наступні: “крах надій і очікувань”, “недосягнення бажаного результату”, “думки про пережиту несправедливість”, “неможливість забути негативний минулий досвід”, “виявлення неприємної правди про когось або щось”, “неприємний сюрприз”.

Ключові слова: почуття розчарування, лексична одиниця, сема, позначення, словникова дефініція.

Постановка наукової проблеми та її значення. У структурі поведінки людини можна виділити її здатність використовувати інформацію з попереднього досвіду для прогнозу майбутньої ситуації. Одні події очікують із більшою ймовірністю, інші з меншою, при цьому суб'єктивна ймовірність очікуваної події може не збігатися з об'єктивною [4, с. 82]. Якщо очікувана або обіцяна подія не відбувається, то виникає невдоволення, яке називають розчаруванням [2, с. 139] Чим несподіваніша ситуація для людини, тим сильніше емоційне потрясіння вона переживає [4, с. 82]. Чим більше було обіцяно або чим важливішою була очікувана подія, тим більше розчарування переживає людина, якщо її очікування не виправдалися. Особливо легко виникає розчарування, коли очікують від когось або чогось надприродного, якогось дива [2, с. 139]. На фоні сильного розчарування в комусь або чомусь може виникнути депресія [7, с. 97].

Аналіз досліджень цієї проблеми. А. А. Залізняк називає розчарування почуттям обманутого очікування [5, с. 377]. Обмануте очікування пов'язане з порушенням будь-яких стереотипів (соціальних, мовних, мисленнєвих, поведінкових тощо), уявлень про “нормальний” стан справ і базоване на контрасті між психічним станом, викликаним очікуванням, і тим, що воно не виправдалося [4, с. 82]. Стан невдоволення, спричинений нездійсненими або обманутими очікуваннями, характеризують виникненням негативних переживань, психологічного напруження і відчуттям певного дискомфорту. Посилюючись, невдоволення іноді переростає в гнів і супроводжується проявами погроз із елементами агресії [7, с. 222].

Як зауважила Т. А. Графова, для позначення всього діапазону емотивно-оцінної модальності негативного спектра використовують термін “несхвалення” як класема. Загалом зміст цього поняття можна представити так: X виражає (і своєю поведінкою, і мовленнєвими діями) негативне емотивно-оцінне ставлення, викликане тим, що він вважає, що знає норми належної поведінки людей та стандарти буття речей у світі артефактів, об'єктів і явищ природи, і, орієнтуючись на ці норми та стандарти, X вважає, що Yне відповідає нормі, не є тим, чим йому, на думку X-а (і суспільства), належить бути в аспекті Q, де Q- раціоналістична, нормативна основа емотивно-оцінного ставлення [3, с. 91-92].

Мета і завдання статті полягають в описі семантики лексичних одиниць на позначення розчарування в сучасній англійській мові на основі словникових дефініцій.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Головне призначення емоцій - виконання оцінної функції, пов'язаної з виділенням актуально значущого в предметі, явищі, світі. Оцінити - значить співвіднести з мірою, яка належить особистості. Особистість творить свою міру не лише на афективній основі, не лише на основі потягів, а на основі розуму, інтелекту [6, с. 86]. Подія, яка відбулася / не відбулася і спричинила розчарування, слугує підставою оцінки. Подія оцінена як погана не сама собою, а лише як доказ недосконалості світу (у тому чи іншому його фрагменті). “Зразкове” розчарування - це таке, коли втрачають якусь цінність, у результаті чого замінений фрагмент картини світу (наприклад, розчарування в людях, ідеалах тощо) [5, с. 91-92].

Одним із способів об'єктивації емоцій у мові прийнято вважати їх номінацію. Назви емоцій є продуктом осмисленої диференціації та ідентифікації емоційних переживань, тобто “словесними свідченнями мовця про свій внутрішній світ” [9, с. 256]. Продуктом розвитку власне емоцій виступають почуття, які визначають як стійкі, узагальнені ставлення до об'єктів, виражені в усвідомлених переживаннях ставлення особистості до світу, у яких розкриті, виявлені і продемонстровані емоції [6, с. 243].

Номінативи емоцій презентовані в основному чотирма лексико-граматичними класами: іменниками, дієсловами, прикметниками та прислівниками. Оскільки дослідження семантики лексичних одиниць починається з аналізу словникових дефініцій як достатньо повного та об'єктивного джерела змістової структури слова, то потрібно розглянути дефініції іменника disappointment,його синонімів і похідних від них прикметників, прислівників і дієслів, які репрезентують розчарування. Наведемо дефініції деяких із них:

- disappointment [noun]1 [U] the feeling of being unhappy because something you hoped for or expected did not happen or because someone or something was not as good as you expected: The representatives acknowledged their disappointment with the negotiations [12, с. 390]; disappointed [adj] unhappy because something that you hoped for or expected did not happen or because someone or something was not as good as you expected: She was disappointed that he never replied to her letter [12, с. 390]; disappointing [adj] not as good as you had hoped for or expected: This year's sales figures were very disappointing [12, с. 390]; disappoint [verb] [I / T] to make someone feel unhappy because something they hoped for or expected did not happen or because someone or something was not as good as they expected [12, с. 390]: I'm sorry to disappoint you, but I can't come after all [8, с. 288];

- discouragement [noun] 1 [U] the feeling you get when you have not achieved something and think it is useless to keep trying [12, с. 392]: Despite the discouragement of playing to a very small audience, we soon began to enjoy ourselves [10, с. 391]; discouraged [adj] disappointed because you feel that you will not be able to succeed in doing something: Jane felt discouraged by the news that she'dfailed her driving test for the third time [11, с. 352]; discouraging [adj] making you feel that it is useless to try to do something: Their attitude was very discouraging [12, с. 393]; discourage [verb] [T] to make someone think they will not be able to succeed in doing something, so that they lose the desire and willingness to do it: What discouraged me most was our lack of progress in the pay negotiations [11, с. 353];

- disillusionment [noun] [U] the disappointed feeling you have when you discover that someone or something is not as good as you had believed [12, с. 395]: There is increasing disillusionment with the government [10, с. 394]; disillusioned [adj] disappointed because you have discovered that someone or something is not as good as you had believed: Voters are very disillusioned with the democratic process [12, с. 395]; disillusion [verb] [T] to disappoint (someone) by telling them the unpleasant truth about something or someone that they had a good idea of, or a respect for [10, с. 394]: I hate to disillusion you, but his real reason for helping you was that he was after your money [8, с. 293];

- dismay [noun] [U] the feeling of being very worried, disappointed, or sad about something surprising or shocking that has happened: Local people expressed their dismay at the size of the pay rise [12, с. 395]; dismayed [adj] very upset, disappointed, or annoyed about something surprising or shocking that has happened [12, с. 396]: I was dismayed to learn that I had lost my job [11, с. 1570]; dismay [verb] [T] to make someone very worried, disappointed, or sad: What dismayed me most about their behaviour was their rudeness [12, с. 396];

- inconsolable [adj] so unhappy or disappointed that no one can make you feel better [12, с. 727]: She was inconsolable at the loss of her friend [8, с. 531];

- disenchantment [noun] [U] the feeling of being disenchanted [12, с. 394]: The latest opinion polls demonstrate the public's deep disenchantment with social conditions [10, с. 393]; disenchanted [adj] disappointed and no longer enthusiastic about someone or something [12, с. 394]: The fans quickly became disenchanted with the club's expensive new player when he failed to score goals [11, с. 353];