Концепт Fierte в романі Ромена Роллана "L'ame enchantee"

Размещено на http://allbest.ru

Запорізький національний університет

Концепт fiertй в романі Ромена Роллана “L'вme enchantйe”

Павлюк О. О.

Анотація

У статті розглядається текстовий концепт fiertй (гордість) у романі-епопеї Р. Роллана “L'вme enchantйe” (“Зачарована душа”). Концепт реконструюється на матеріалі опису образів головних героїв твору Аннети, її сина Марка, її сестри Сільвії.

Концепт аналізується через внутрішні особливості персонажів (серце, душа) і зовнішні (вчинки, дії). Сполучуваність імені концепту, його синонімів та їх похідних дає змогу реконструювати концепт fiertй на матеріалі тексту твору. Найтісніше ім'я концепту fiertй взаємодіє і перетинається з концептами volontй (воля), indйpendance (незалежність), force (сила).

Ключові слова: концепт, гордість, моральна якість, реконструкція.

Головною героїнею роману Р. Роллана “L'вme enchantйe ” (“Зачарована душа”) є жінка, Аннета Рив'єр (riviиre у французькій мові називає річку, що впадає в іншу, потік), як річка, вона смілива, сильна, горда.

Протягом сорока років вона бореться за свої права, перемагає всілякі труднощі життя, її духовний світ розкривається в романі від її юності до смерті. У романі Р. Роллана “L'вme enchantйe” концепт fiertй виступає як один із ключових текстових концептів, що постає як значущий фон для розкриття характерів персонажів і перетинається в тексті твору із ключовим концептом вme.

Метою статті є дослідження мовної репрезентації текстового концепту fiertй в тексті роману Р. Роллана “L'вme enchantйe”. З поставленою метою пов'язані такі завдання: відібрати та систематизувати контексти роману, у яких реалізуються лексеми-репрезентанти концепту fiertй; дослідити лексичну сполучуваність лексем, що представляють зазначений концепт; виявити його провідні текстові смисли; реконструювати змістовну структуру концепту fiertй у романі Р. Роллана “L'вme enchantйe”.

У нашій роботі шляхом суцільної вибірки ми звернулися до методу виявлення лексичної сполучуваності імені зазначеного концепту і його найближчих синонімів, оскільки “подібний аналіз класу слів, з яким поєднується слово, дозволяє встановити найважливіші риси відповідного концепту” [1, с.14].

Варто зазначити, що в художньому творі концепт (ключовий або фоновий) ґрунтується, головним чином, на складових національного мовного концепту, але також може вміщувати в собі індивідуально-авторські уявлення, які слугують для відтворення образів, для більш повної передачі почуттів і емоцій персонажів, уявлень, що надалі можуть поповнити периферію загального концепту.

За даними Trйsor de la Langue Franзaise informatisй, тлумачного словника французької мови [4], лексема fiertй у своєму застарілому значенні характеризує тварину, приручену насилу, за аналогією може бути застосована до людей, які мають характер важкий і жорсткий, в узуальному (схвальному) значенні стосовно людей називає занепокоєння людини про свою гідність, самоповагу (amour-propre, dignitй, noblesse); обґрунтоване задоволення свого самолюбства (contentement, orgueil). У пейоративному значенні лексема називає недолік людини, яка виставляє напоказ свою ілюзорну перевагу і приймає вигляд зарозумілий і зневажливий щодо до оточуючих (arrogance, dйdain).

У творі Р. Роллана основним репрезентантом вищеназваного концепту слугує лексема fiertй, що і дає йому ім'я.

У романі Р. Роллана “L'вme enchantйe” концепт fiertй представлений лексемами fiertй гордість, зарозумілість, гордовитість, orgueil гордість, гордовитість, зарозумілість, пиха та їх похідними. Цей текстовий концепт тісно пов'язаний із сюжетною лінією твору, із створенням центральних образів роману Р. Роллана “L'вme enchantйe' - Аннети, Марка, Сільвії, з особливостями індивідуального стилю автора.

Під пером талановитого письменника fiertй (гордість) з абстрактної моральної якості перетворюється на одну з головних рис героїв, яка, стаючи основою їх незалежності, допомагає їм боротися із труднощами життя, вистоювати у важких випробуваннях. Fiertй в романі Р. Роллана - не тільки індивідуальна риса характеру, але й фамільна моральна якість Марселя, його дочок, його онука Марка.

Цей текстовий концепт особливо важливий для розкриття образу головної героїні роману Аннети, важке життя якої збіглося зі складним періодом в історії Франції. Зовні fiertй проявляється в її погляді, обличчі, поставі голови, постаті.

Портрет Аннети відтворює не тільки її зовнішність, а й характер: Puis, il vit la fiиre figure, volontaire et glacйe, il se sentit perdu, il lвcha prise, il demanda pardon, il pria, supplia. - Потім він побачив горде обличчя, свавільне і застигле, наче заледеніле, він відчув себе пропалим, він випустив здобич з рук, він попросив вибачення, він вимагав, просив, благав.

Ця моральна якість, риса характеру пов'язується із серцем і душею, що, персоніфікуючись, самі ніби стають носіями гордості: le cњur tendre et fier, l'вme fiиre. Основним органом гордості є серце, воно само теж може бути гордим. Ось як автор описує стан Аннети після розорення і появи у неї незаконнонародженого сина: Ton clan te rejeta, l'opinion te condamnera, chaque jour tu souffriras de petites avanies ... tu as le cњur tendre et fier ... Il saignera. Твій клан тебе відкинув, суспільна думка тебе засудить, кожен день ти страждатимеш від дрібних публічних образ... Ти маєш серце ніжне й горде... Воно буде кровоточити.

Гордість живе також у душі Аннети. Це ключове слово увійшло до назви роману “L'вme enchantйe' (“Зачарована душа"). Описуючи взаємини Аннети і Роже, письменник зазначає: Roger ne voyait rien. Il entourait Annette de prйvenances, de fleurs, d'attentions galantes. Mais il croyait la partie gagnйe. Pas un instant, il ne songeait а l'вme fiиre, sauvage, qui, voilйe, l'observait, brыlante de se donner, mais а qui lui dirait le mot de passe mystйrieux... qui montre qu'on s'est reconnus. - Роже нічого не помічав. Він оточував Аннету люб'язністю, квітами, галантною увагою. Але він вважав партію вже виграною. Ані хвилини він не думав про горду, дику душу, яка потайки за ним спостерігала, палаючи бажанням віддатися, але тому, хто їй скаже таємний пароль..., хто покаже, що вони упізнали один одного.

Гордістю можуть бути пронизані розум і тіло: Chez une femme qui ne se donne jamais а moitiй, la chair est fiиre et, plus encore que la pensйe, rancuniиre. - У жінки, яка не віддається лише наполовину, гордими є не тільки розум, а навіть плоть, її тіло є більш гордим, ніж розум.

Концепт fiertй в художньому тексті розкривається в різних проявах цієї якості. Подібно до людини гордість має свої бажання, вимоги і диктує їх носію якості: ...Sa fiertй ne voulait pas кtre а la charge de sa sњur - Її гордість не хотіла обтяжувати її сестру...

Гордість головної героїні роману схвалює або, навпаки, не схвалює, приймає або не виносить певних вчинків й у своєму несхваленні впливає на рішення свого суб'єкта: Annette s'entкta. Son orgueil ne supportait pas de paraоtre fuir devant l'opinion. - Аннета вперлась. Її гордість не дозволяла їй втекти, сховатися від громадської думки.

Подібно до людини гордість може рахувати та розподіляти час, встигати або не встигати щось зробити: Elle йtait neuve encore au pays de misиre. Sa fiertй n'avait pas eu le temps de se faire des cals aux mains. - Вона була новачком y країні злиднів. Її гордість не мала часу зробити мозолі на руках. роман концепт роллан лексичний fierte

Гордість керує Аннетою і стає тією силою, що не дозволяє їй здаватися: C'йtait s'avouer vaincue. Sa fiertй ne le permettait pas. - Визнати себе переможеною! Гордість не дозволяла їй цього зробити.

Гордість може прикидатися:. La fiertй d'Annette affectait de dйdaigner le genre d'intimitй que Delphine avait eue avec son pиre... - Гордість Аннети удавала, що зневажає ту близькість (ту теплоту стосунків), що мала Дельфіна з її батьком...

Гордість може глушити, вона не дає чути, слухати інших, оточуючих: -Annette, casquйe d'orgueil, froide, hostile, murйe, regardait, йcoutait Sylvie qui disait ses folies ainsi qu'а l'ordinaire, fit а peine bonjour, et sortit de la chambre ... - Аннета, оглушена гордістю, холодна, ворожа, відсторонена, наче замурована, дивилася, слухала Сільвію, яка, як завжди, говорила свої дурниці, ледь привіталась і вийшла з кімнати.

Гордість може сковувати, обмежувати, пригнічувати суб'єкта якості: Sylvie n'йtait point, comme elle, gкnйe par sa fiertй; toutes armes lui йtaient bonnes, pourvu qu'elle rйussоt. - Сільвія нітрохи не була, як вона, обмежена своєю гордістю, будь-яка зброя для неї була доброю, аби тільки досягти успіху (автор порівнює її з Аннетою). Annette, bardйe d'orgueil, se fыt crue dйgradйe, si elle eыt laissй voir а Tullio une ombre de ses dйsirs. - Аннета, скута гордістю, відчула б себе приниженою, якби вона показала Тулію хоча б крихту своїх бажань.

У деяких контекстах гордість концептуалізується як рана, хвороба. Подібно до відкритої рани гордість може навіть кровоточити, обливатися кров'ю: A cette seule idйe, l'orgueil d'Annette saignait... -- Від цієї єдиної думки гордість Аннети кровоточила.

Прояв ревнивої гордості Аннетою автор представляє як лихоманку, що згризає хвору, що штовхає її на будь-які дії, виставляючи при цьому свої вимоги: Une fiиvre d'orgueil jaloux exigeait qu'elle le prоt, qu'elle l'arrachвt а l'autre, - surtout qu'elle ne laissвt point l'autre le lui arracher... Лихоманка ревнивої гордості вимагала, щоб вона захопила його, щоб вирвала з рук іншої, а головне, щоб не дозволити тій, іншій, виривати його з її рук. Персоніфікація якості (риси характеру) спостерігається також у сполученні з прикметником jaloux(-se).

Подібність гордості до людини підкреслюється також дієприкметником blessй (е) поранений,-a: Annette sentait cette rйvolte, et elle en йtait humiliйe; sa violence naturelle rйagissait durement, faisait appel а sa fiertй blessйe. Elle disait: - Je ne l'aime plus ... - Аннета відчувала цей бунт, та вона була цим принижена, її природна сила жорстко реагувала, звертаючись до її пораненої гордості. Вона казала: - Я не люблю його більше! Абстрактні сутності спілкуються, звертаються одна до іншої : її природна сила (sa violence naturelle) зверталася до її пораненої гордості (sa fiertй blessйe). Цей внутрішній діалог передає всю глибину почуття Аннети.

Усі ці метафори представляють fiertй як живу істоту зі своїми почуттями, переживаннями, бажаннями, істоту, яка впливає на носія якості; істоту, з якою суб'єкт якості спілкується, яка впливає на нього та визначає його поведінку взагалі і його конкретні вчинки.

Епітети, що сполучаються з іменем концепту fiertй і його синонімами, конкретизують прояви цього почуття. Ce haut orgueil (висока гордість) Аннети та Марка особливо видно на тлі подій війни: Ainsi, aprиs tous ses grands mots, aprиs ce haut orgueil des entretiens du jour avec sa mиre, aprиs ces professions de foi de chevalerie souffletant les renards et les loups de la grande guerre qui dйpeзaient le monde par la force et la ruse, en se masquant du droit... -

Таким чином, після всіх цих високих слів, після цієї піднесеної гордості сьогоднішньої зустрічі зі своєю матір'ю .... після цих сповідань віри ображеного лицарства лисиць і вовків великої війни, яка розрубила світ на частини силою і хитрістю, прикриваючись правом... Так письменник зображує зустріч Марка з Аннетою.

Близьке значення має словосполучення noble fiertй - благородна гордість. Автор пише про Аннету: Et elle accepte sa gueuserie, sans rйcriminer. Autrefois, cette acceptation йtait nommйe noble fiertй. - І вона приймає свою убогість без докорів.

Раніше таке прийняття іменувалося благородною гордістю. Письменник називає почуття Аннети jeune orgueil молодою гордістю відповідно до віку героїні; Et son jeune orgueil, а qui la vie n'avait pas encore fait baisser la crкte, se refusait а chercher asile dans un autre milieu .. - І її молода гордість, якій життя ще не змусило зменшити пиху, забороняла їй шукати притулок в іншому оточенні. Вона була молода, і молодою була її гордість; таким чином, гордість має вік, і можна припустити, що гордість буде дорослішати, навіть старішати разом з Аннетою. У той же час fiertй керує носієм якості, забороняє йому щось робити, але може в майбутньому це дозволити. До того ж, життя на цю якість справляє свій вплив, з часом jeune orgueil може подорослішати і змінитись.

На зміцнювальну роль темного марнославства указує автор, розкриваючи характер Марка: Orgueil, orgueil obscur, qui soutient, sa faiblesse, ainsi qu'une jarmature ... - Ця гордовитість, це темне марнославство, яке підтримує його слабкість як кістяк... Гордовитість концептуалізується як каркас, який є підтримкою людської слабкості.

Моральна гордість і незалежність у характері Аннети діють як протилежні сили: Lа, des forces contraires: une fiertй morale, la passion de la puretй. Et cette autre passion de son indйpendance... - Протилежні сили: моральна гордість, пристрасть до чистоти. І ця інша пристрасть до незалежності... .

Аннеті властива щира гордість, як були справжніми і щирими всі інші почуття героїні: Elle affirma pourtant, avec un orgueil sincиre, qu'elle ne regrettait rien, qu'elle recommencerait ... - Вона стверджувала тим не менш із щирою гордістю, що вона нітрохи не шкодує, що вона почне спочатку...

Це почуття, на думку Сільвії, пасує Аннеті: Comme un sentiment fort l'embйlissait. Cette fiertй brыlante, ce front de petit tareau qui s'apprкte au combat, ces ondes de rougeur et de pвleur subites,... - Як же ж її прикрашало сильне почуття. Ця спопеляюча гордість, цей лоб бичка, готового кинутися до бою, ці раптові хвилі рум'янця і блідості... Письменник уподібнює fiertй легкозаймистій і палаючій речовині або предмету. Гордість може бути пекучою, горіти і спопеляти, як вогонь. Метафора передає саме тваринний початок цієї якості, а не зважену, обдуману, спокійну поведінку, властиву, здебільшого, врівноваженій людині.

Словосполучення fiertй brыlante `спопеляюча гордість' підкреслює стихійність почуття, уподібнюючи його до вогню. Fiertй у даному контексті асоціюється з упертістю молодого бичка і некерованістю стихії вогню. Обидві метафори віддзеркалюють образ Аннети у сприйнятті Сільвії. Гордість дуже ламка і крихка, вона може розбитися, розколотися: Ce jour-lа, toute fiertй brisйe, elle avoua а Annette sa misиre. - Цього дня, повністю розтрощивши гордість, вона [Сільвія] зізналась Аннеті про свої злидні.

У наступному контексті представлена відлюдькувата гордість Марка в поєднанні із цнотливістю: Il йtait comme Annette: il avait sa pudeur d'orgueil farouche, il ne voulait pas se donner en spectacle а cette canaille, ... Він був як Аннета: він відрізнявся цнотливістю відлюдної гордості, він не хотів брати участі у виставі для цього негідника

Triste fiertй `сумна гордість', на думку Аннети, пояснюється колишніми розчаруваннями, пов'язаними з минулим досвідом її коханого: Annette fut touchйe. Il у avait dans ces paroles une rйelle йmotion; ce mйlange de modestie et de triste fiertй la frappa; elle sentit sous la gaine de froideur beaucoup de dйceptions et de tendresse blessйe. - Аннета була зворушена. У його промовах були реальні почуття; ця суміш скромності і сумної гордості її вразила; вона відчувала під оболонкою стриманості багато розчарувань і поранену ніжність.

Почуття гордості у персонажів роману “L'вme enchantйe” поєднується, переплітається і змішується з іншими почуттями, моральними якостями, переживаннями.

Описуючи спільні риси сестер Аннети і Сільвії, Р. Роллан особливо виділяє їх незалежність, волю, чуттєвість: ... Que de forces communes entre Annette et Sylvie! L'orgueil, l'indйpendance, l'ordre, la volontй, la vie sensuelle! Mais de ces deux esprits, l'un tournй vers le dedans, l'autre vers le dehors ... - Скільки спільного в Аннети і Сільвії! Гордість, незалежність, порядок, воля, чуттєве життя! Але з цих двох характерів один був звернений усередину, інший - назовні ... Таким чином письменник протиставляє інтроверта Аннету і екстраверта Сільвію, відносячи гордість до спільних сторін, спільних рис характеру сестер.

В Аннеті сила гордості поєднується із силою волі, аскетичною відданістю: Elle fut une force d'orgueil, de volontй, d'ascйtique dйvouement... - У неї була сила гордості, волі, аскетичної відданості. Про її сина, Марка, Р. Роллан пише: Il en souffrait dans son amour- propre : car tous ses instincts йtaient d'orgueil et de force. Від цього страждало його самолюбство: оскільки всі його інстинкти походили від гордості і сили.

Якщо fiertй `гордість' у тексті роману виступає як чеснота, то orgueil `гордовитість' швидше уявляється як недолік, вада: C'йtaient, par giboulйes, une invasion d'instincts bizarrement disharmoniques, irritabilitй, humour baroque, maligne ironie, orgueil ombrageux, rancunes inexpliquйes. - Це був весняний дощ зі снігом, навала химерних, дивним чином розладнаних інстинктів, дратівливість, химерний гумор, зловтішна іронія, образлива гордовитість, незрозуміла злоба.

Так описує автор характер Роже, батька Марка. Негативну характеристику персонажа дає така риса, як rancunes inexpliquйes `незрозуміла злоба'. Метафора з метеорологічної сфери giboulйes коротка весняна злива (зі снігом, градом) передає химерне змішання почуттів, емоцій.

Гордість і любов, любов і пристрасть часто виявляються разом, розкриваючи внутрішній світ Аннети: Annette, mortifiйe, cachant mal son dйpit d'orgueil et de passion naissante, se leva avec brusquerie. - Аннета, принижена, погано приховуючи досаду гордості і пристрасті, що народжувалась у ній, різко підвелася. Гордість у цьому контексті таїться в самій героїні. Носій цієї якості може її приховати десь у глибині себе. Подібно до людини гордість відчуває розпач.

Іноді гордість, холодність лише зовні прикривають хвилювання героїні: Annette, un peu froissйe, dit avec une froideur fiиre, qui masquait son йmotion. - Аннета, злегка ображена, сказала з гордою холодністю, що прикривала її хвилювання. Annette s'entendit, dans le silence, discourant sur un ton dйgagй; et elle йcoutait sa voix, comme celle d'une йtrangиre: en vraie femme qu'elle йtait, fine, sensible et fiиre, elle ne perdait rien des petites humiliations. - Аннета слухала себе в тиші, розмірковуючи невимушеним тоном, і вона чула свій голос, як ніби чужий: воістину жінка, вона була витонченою, чутливою і гордою, вона не припускала навіть найменших образ.

Інтерес представляє міфологічне зображення гордості в романі через її демонічний початок - демона, біса, диявола: Sylvie lisait dans Annette le dйmon d'orgueil, la duretй de principes, la violence despotique, qui n'avaient pourtant pas eu encore l'occasion de s'exercer. - Сільвія бачила в Аннеті демона гордості, твердість принципів, деспотичну силу, яку вона не мала можливості застосувати. Характеризуючи сестер, письменник підкреслює: Elles avaient toutes deux un diable de petit orgueil. Annette avait le plus fort. - У них обох сидів біс гордині. У Аннети він був сильніший. Orgueil `гордість, гординя, гордовитість', як негативна моральна якість, протиставляється fiertй `гордості'. Сполучуваність лексем у контексті віддзеркалює також інтенсифікацію моральної якості: гордість може проявлятися в більшій чи меншій мірі.

Обидві сестри були гордими, але кожна по-своєму, і у той самий час вони гордилися одна одною: Chacune avait sa fiertй, et chacune йtait fiиre de l'autre. У Аннети прояв гордості був значно сильнішим. Про Сільвію автор пише: Sylvie, un peu gкnйe, non sans quelque inquiйtude, malgrй tout amusйe, s'en allant, derriиre la porte lui fоt un pied-de-nez. Elle n'йtait pas trиs fiиre - (un peu fiиre, tout de mкme) - de sa telle rйsistance. - Сільвія, трохи пригнічена, занепокоєна, незважаючи ні на що потішена, йдучи, через двері їй показала “ніс”. Вона не була дуже гордою - (трохи гордою, тим не менш) - таким своїм супротивом.

За деяких обставин Аннета може навіть забути про свою гордість: Et elle, oubliant sa fiertй, feignait de ne pas comprendre, s'йpuisait а trouver des rйponses, luttait fiйvreusement pour qu 'il ne s 'йloignвt pas. - І вона, забувши про свою гордість, удавала, що не розуміє, губилась у пошуках відповідей, гарячково билась, щоб коханий не віддалявся.

Отже, у підсумку можна зазначити, що концепт fiertй представляється в романі Р. Роллана “L'вme enchantйe ” швидше як чеснота, ніж недолік, вада.

Подібно до хвороби ця якість може проявлятися нападами. Немов рана, вона здатна кровоточити (l'orgueil d'Annette saignait). Гордість персоніфікується, впливаючи на свого носія, сковуючи його (casquйe d'orgueil, gкnйe par sa fiertй, bardйe d'orgueil); її дії нагадують вчинки владної людини (sa fiertй ne le permettait pas); вона може, як людина, прикидатися (la fiertй d'Annette affectait de dйdaigner), бажати або навпаки не хотіти чогось (sa fiertй ne voulait pas, son orgueil ne supportait pas de, sa fiertй n'avait pas eu le temps), вимагати (sa fiertй exigeait) і навіть бути пораненою (sa fiertй blessйe).

У романі “Зачарована душа ” гордість пов'язується із серцем, душею, тілом, але саме іменники l'вme і le cњur найчастіше характеризуються епітетом fier (la fiиre figure, le cњur tendre et fier, l'вme fiиre). Через поєднання з епітетами, що мають переважно позитивну конотацію, письменник розкриває риси характеру персонажів noble fiertй, triste fiertй, fiertй morale, fiertй brыlante, jeune orgueil, orgueil obscur, orgueil sincиre, haut orgueil ... (благородна, сумна, моральна, та, що обпалює, молода, темна, щира гордість, висока гордість тощо).

Метафоричне уявлення гордості - le dйmon d'orgueil, un diable d'orgueil, la fiertй blessйe, la fiиvre d'orgueil (демон, рана, гарячка) - підкреслює її силу, глибину і непередбачуваність. Сполучення з назвами інших якостей і рис характеру показують, що найбільш часто це la force (сила), la volontй (воля), l'indйpendance (незалежність). Ця риса характеру концептуалізується у тканині роману Ромена Роллана “L'вme enchantйe” як людина, яка керує іншими, як хвороба, як міфологічна істота. Оцінність гордості варіюється від позитивної у fiertй до амбівалентної в orgueil, що може означати в різних контекстах і гордість, і гордовитість, і марнославство. Перспективою подальшого вивчення передбачається дослідження концепту fiertй в перекладацькому аспекті.

Література

1. Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике. Воронеж : Истоки, 2001. 191 с.

2. Rolland R. L'вme enchantйe. T. 1. Annette et Sylvie ; L'йtй ; Mиre et fils. Moscou: Йcole supйrieure, 1964. 605 p.

3. Rolland R. L'вme enchantйe. T. 2. L'annonciatrice. Moscou : Йcole supйrieure, 1964. 616 p.

4. Trйsor de la Langue Franзaise informatisй. URL: http://atilf.atilf.fr

Abstract

Concept fiertй in the novel “L'вme enchantйe” by romain rolland

Pavliuk O. O. Zaporizhzhrn National University

The article is devoted to the analysis of the means of verbalization of the concept fiertй (pride) in the novel “L'вme enchantйe” of the famous French writer of the twentieth century Romain Rolland. The concept in the work is understood as a linguistic-cognitive unit and at the same time a linguistic-stylistic one. The fiertй concept is based on the analysis of the contexts in which its lexemes, fiertй, orgueil, are implemented. The main objectives of the work are to study the compatibility of lexemes representing the concept fiertй; identifying its leading textual meanings; reconstruction of the content structure of the concept fiertй based on the novel “L'вme enchantйe” by Romain Rolland.

In the novel by Romain Rolland, fiertй (pride) is transformed from abstract moral quality into one of the leading traits of heroes, which helps them to cope with the difficulties of life, to go through the ordeal of difficult trials. The concept fiertй acts as a significant background for the disclosure of characters and intersects in the text with another key concept l'вme (soul). The mythological image of pride - le demon d'orgueil, le diable d'orgueil is of special interest. Metaphors represent fiertй as a living being with its own feelings, desires; it's a creature that influences the carrier of quality and determines his behavior in general and specific actions fiertй blessйe (wounded pride), la fiertй brыlante (sizzling pride), triste fiertй (sad pride). The concept of fiertй pride is verbalized in the artistic fabric of the novel by Romain Rolland “L'вme enchantйe” as a person, a disease, a mythological creature, fire.

Pride is manifested in the appearance of the heroes of the work (la figure fiиre), in the body (la chair fiиre), especially in the heart (le coeur fier) and in the soul (l'вme fiиre). Pride is combined with other character traits, emotions, moral qualities - strength, independence, jealousy, love, will, modesty. The actions and states of the fiertй are likened to the actions of a person: he directs, recognizes, torments, wishess or does not want, demands, bleeds, feels annoyance. Compatibility with the definition-epithets (moral, young, sad, wounded, passionate, sincere, tender) reflects the various shades of this quality in the novel characters.

In general, the concept fiertй plays an important role in the plot line of the novel, in making images of the main characters, this concept is especially important for revealing the image of the main character of the novel, Annette, whose hard life coincided with a difficult period in French history.

Key words: concept, pride, moral quality, reconstruction.

Размещено на Allbest.ru