Функціонування сленгізмів тематичної групи "мовлення" у мові засобів масової комунікації

кандидат педагогічних наук, доцент

ABSTRACT. The article indicates that the study of youth slang is extremely relevant in modern linguistics, because youth slang is a very variable subsystem of language, characterized by openness, non-normative character of the dictionary, as well as a peculiar indicator of the level of intellectual development, interests and values.

It is reported that slang units for the designation of speech have a high degree of frequency in Ukrainian mass media. They function in publications devoted to politics, economics, criminal topics, elections. Journalists, without changing the semantic meaning, use slang units of the thematic group «Speech» to reproduce the color of the youth environment, to describe the realities of today 's youth and the younger generation. The designated thematic group is described as a component of youth slang and ways of its functioning in the structure of linguistic reality. The main reasons for the use of slang on the pages of Ukrainian mass media have been clarified, as well as the fact that slangisms of the Broadcasting thematic group are most often expressions of informativeness, nominativeness in publications, and with their help there is an expressionization that characterizes different forms of speech of the young generation.

The actual material deals with the problems of semantics and expressiveness of slang vocabulary; theoretical bases of the study of slang units related to expressiveness, emotionality, evaluation are substantiated; the role of connotative, denotative and figurative macro components in the formation of expressive plans of slang units has been clarified.

According to the results of the study, it is concluded that the vast majority of slang units are often used in socio-political publications. In addition, slang meets the needs of the modern press for expressing and evaluating events and phenomena, as it is a means of attracting the attention of young people and adolescents. Journalists actively and often inappropriately use slang, trying to make contact with young readers.

Key words: slang, communication, speech, expression, evaluation, language of mass communication.

Актуальність теми дослідження. На початку ХХІ століття усна форма мовлення в цілому домінує над писемною, а її особливості чітко простежуються в публіцистичних текстах. У своєму досліджені зосереджуємо увагу засобах масової комунікації, адже вони не тільки відображають мовну практику різних соціальних груп, фіксують мовні особливості часу, але й впливають на культуру мовлення, формування активного словникового запасу сучасного соціуму. Інтенсивне і масове вживання елементів молодіжного сленгу в публіцистиці сприяє тому, що соціальна оцінка сленгізмів постійно змінюється вони набувають тенденцій до входження у писемні стилі, розхитуючи норми літературної мови.

У засобах масової комунікації відображені як найновіші елементи молодіжного сленгу, так і ті, що закріпилися в мовленні його носіїв. Можна з упевненістю констатувати, якщо сленгові одиниці з певною періодичністю повторюються в мові масмедіа, то найближчим часом, вони не тільки не вийдуть з активного вжитку, але втративши експресивність та початкову соціальну закріпленість, увійдуть до загальновживаного мовлення. Аналіз наукової літератури засвідчує, що проблема вживання сленгових одиниць у засобах масової комунікації на сучасному етапі недостатньо вивчена, що зумовлює актуальність нашого дослідження. Вирішенню зазначеної проблематики сприятиме глибше дослідження сленгізмів тематичної групи «Мовлення» у сучасних засобах масової комунікації.

Постановка проблеми. Погоджуючись з думкою Л. Ставицької про те, що «певна частина молодіжного лексикону залишається надбанням тільки для цього соціуму, але загалом варто відзначити постійне динамічне проникнення МС в ширші соціяльно-мовні страти» (Ставицька, 2005: 190), зазначимо, що засоби масової комунікації - потужне джерело популяризації сленгу, вони відображають стан мови і культури, що швидко розвивається і змінюється, а також репрезентують більш повну перспективу молодіжного сленгу, за якою можна визначити стан мови сучасного соціуму.

Прагнення до неповторності стилю примушує журналістів шукати неусталені способи підвищення експресивності дописів, тому цілеспрямоване порушення лексико-стилістичних норм стає виразною ознакою манери мовної поведінки сучасних авторів, які вибудовують матеріал таким чином, щоб ненормативність певного текстового фрагменту стала емоційним центром публікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі теоретичне обґрунтування аспектів молодіжного сленгу вивчали як вітчизняні мовознавці (Л. Бакуменко, В. Балабін, П. Грабовий, Л. Карпець, С. Мартос, С. Пиркало, І. Приходько, Л. Ставицька, Л. Масенко, О. Фурса та інші науковці), так і зарубіжні - А. Арнольд, Е. Берговецька, М. Маковський, Т. Хомяков та інші дослідники.

Метою статті є фіксація та аналіз сленгових одиниць тематичної групи «Мовлення», що репрезентують сленг і молодіжну субкультуру.

Матеріали і методи досліджень. Мета статті зумовила застосування комплексу теоретичних і емпіричних методів. Застосовано методи аналізу й синтезу, завдяки яким узагальнено й конкретизовано теоретичні засади дослідження проблеми, проаналізовано й прокоментовано аналізовані діалектні слова з негативним значенням. Використано метод культурологічного аналізу для вияву мовних засобів у текстах.

Матеріалом дослідження слугували тексти українських засобів масової комунікації.

Результати та їх обговорення. У сучасних засобах масової комунікації часто фіксуємо різноманітні сленгові одиниці з негативним оцінним значенням, що описують мовленнєву діяльність людини. Наявність значної кількості сленгізмів тематичної групи «Мовлення», що характеризують форму і зміст мовлення, підтверджують їх особливе значення. Одна з найважливіших характеристик мовлення зміст повідомлення з точки зору правдивої чи неправдивої інформації, тому найчастіше сленгізми характеризують інформаційне повідомлення з точки зору його відповідності до реальної дійсності та змістової цінності.

На позначення процесів комунікації з негативним маркуванням часто використовують сленгізми: втирати, розбір польотів, роздача, балабонити, ляпати.

Сленгова лексема втирати зафіксована словниками із значенням: переконувати, запевняти в чомусь (Кондратюк, 2006: 90), наприклад: «Ляшко втирається в довіру то в один, то в інший підрозділ. У травні- червні він піарився на тлі бійців «Азова» («УНІАН», 30.09.14); «Скидається на те, що Морено, передвиборча кампанія якого була радше лівою, став неоліберальною ненависною фігурою, яка втирається в довіру МВФ» («Тиждень», 24.10.19). За допомогою сленгової одиниці втирати автори публікацій характеризують політично значимих осіб та пов'язані з ними процеси і явища. Крім того, журналісти висловлюють занепокоєння реальними соціальними подіями, використовуючи сленгізм втирати, наприклад: «Тим часом правоохоронці б'ють на сполох. Діти у соцмережах додають незнайомих людей, ті втираються до них у довіру» («Високий Замок», 28.12.15).

Сленгова словосполука розбір польотів не зафіксована сучасними словниками сленгу, проте часто використовується у сучасній пресі із значенням «з'ясування стосунків за допомогою силових методів». Журналісти виражають недовіру політичним діячам, незадоволення соціально-економічними і владними стосунками, які формуються не на законності, а на міжособистісних домовленостях, наприклад: «Голова Львівської ОДА провів «розбір польотів» через скандал із виділенням землі біля озера Наварія особам, які не мають відношення до учасників АТО» («Високий Замок» 13.06.18); «Водночас колишній депутат Сергій Лещенко зазначив, що у «Слузі народу» назріває великий розбір польотів через підозру, що 11 депутатів ....могли отримати за це хабарі по 30 тисяч доларів» («Україна молода», 22.10.19); «На «розбір польотів» до народних депутатів прийшли Генеральний прокурор Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, глава Національної поліції Сергій Князєв та очільник СБУВасиль Грицак» («Україна молода», 07.11.18).

Порушуючи стилістичні норми, журналісти використовують сленгізм роздача, що має значення догана (Кондратюк, 2006: 265), наприклад: «29-річний український форвард «Альбасете» Роман Зозуля «потрапив під роздачу» під час тренування іспанської команд» («Газета по- українськи», 05.09.19); «Він потрапив під роздачу Юрія Луценка і сидів у СІЗО, віддувався за всіх» («Газета по-українськи», 08.08.19).

Мета сучасних засобів масової комунікації - зацікавити молодих читачів, що й зумовлює журналістів використовувати сленгові одиниці, що не тільки активізують увагу, а й змушують прочитати публікацію. На виконання цього завдання зорієнтований сленгізм балаболити - говорити (Кондратюк, 2006: 52), наприклад: «Одна річ балаболити з екранів телевізорів про боротьбу з корупцією, інша - щось реально робити» («Газета по-українськи», 26.01.16). З цією ж метою використано сленгізм ляпати, що значить: говорити дурниці (Кондратюк, 2006: 184), наприклад: «Не можна при дитині ляпати непотрібне. Кожним словом закладаєш долю» («Газета по-українськи», 23.11.16); «Він може тільки ляпати язиком. Якщо я сказав, хоч одне слово неправди, нехай мене завтра відправляють у відставку», - сказав Азаров, передає УНІАН» («Газета по-українськи», 15.11.16); «Як приїдуть продукти брати, так не дай Бог язиком лишнього ляпати, зразу виведуть надвір стріляти» («Газета по-українськи», 19.03.13). Таким чином, автори публікацій засуджують тих, хто говорить зайве, нестриманий у висловлюваннях, адже це серйозний недолік, що вважається непристойним.

Останнім часом актуалізуються сленгові одиниці, що характеризують не тільки мовця, а й оцінюють певні процеси, пов'язані з переговорами та домовленостями. Мовлення в цілому негативно не оцінюється, негативного маркування набувають окремі аспекти мовлення. Досить часто у публікаціях суспільно-політичної тематики журналісти використовують сленгізми з негативною конотацією для позначення місць зустрічі, спільного проведення часу та переговорів: стрілка, пересікатися.

Сленгізм стрілка зафіксований із значенням - зустріч, побачення (Кондратюк, 2006: 282), наприклад: «Минулий саміт в Парижі, як і майбутню зустріч в Берліні, він називає «бандитської стрілкою» («Главком», 05.01.20); «Дуже хочеться відбитися і перевести стрілки. На кого завгодно, хто першим трапиться під руку» («День», 21.09.18).

Сленгова лексема пересікатися не зафіксована словниками сленгу, проте функціонує в усному мовленні молоді у значенні «зустрічатися». Як видно із контекстів, журналісти активно послуговуються сленгізмом пересікатися, наприклад: «Перша - це «кварталівці»: друзі, бізнес-парнери Зеленського, які з ним вже багато років. Друга - персонажі з орбіти Коломойського. Іноді ці люди можуть пересікатися, як у випадку з Богданом» («Високий Замок», 22.05.19); «14% готові терпіти будь-які муки, тільки б не «пересікатися» з людьми у білих халатах. І лише 8% українців регулярно проходять медичні огляди» («Високий Замок» 08.08.13).

Правдивість інформаційного повідомлення забезпечує довіру до співрозмовника, а порушення вимог бути чесним, навпаки, викликає несхвалення і недовіру. В наших матеріалах простежуємо негативні оцінки та осуд тих повідомлень, що містять невідповідність дійсним фактам. Так негативної оцінки публіцистичним текстам надають сленгізми на позначення обману, брехні та дезінформації: розводити, пурга, фуфел/фуфло, впарити.

Найбільшій критиці у засобах масової комунікації піддаються ті, хто ведуть беззмістовні розмови, намагаються перекрутити факти, використати інформацію для власних потреб. З цією метою у публіцистичних текстах часто використовують сленгізм розводити, що має значення «переконати в чомусь, випросити щось» (Кондратюк, 2006: 264), наприклад: «Якщо на той час це мало хвилювати лише глядачів його програми, котрі, певне, спокійно ставилися до того, що їх розвели, то після заяви тата талановитої дочки про висунення в президенти, це має хвилювати все суспільство» («Детектор медіа», 22.01.19); «В Одесі жартівники «розвели» тітушок, скликавши на мітинг за уявного кандидата» («Україна молода» 11.02.19).

Марнослів'я, пуста балаканина, беззмістовність, саме такого негативно-оцінного значення надає текстам сленгізм пурга, що має значення говорити дурниці, нісенітниціч(Кондратюк, 2006: 259). У свідомості молоді він асоціюється з негативною емоційно-експресивною оцінкою адресата чи події, про яку йдеться, наприклад: «Як ви можете таку пургу писати в підручниках?» («Газета по-українськи», 14.09.18); «Президент РФ Володимир Путін перед виборами заявив, що його прес-секретар Дмитро Пєсков час від часу «несе пургу» - меле нісенітниці» («Газета по-українськи», 05.04.18).

Порушуючи стилістичні норми, журналісти використовують сленгові лексеми, що часто функціонують у мовленні сучасної молоді фуфел/фуфло і мають значення «погань, непотріб, щось поганої якості» (с. 310), наприклад: «Сущенко не визнає провину! Встиг почитати постанову про порушення. Навіть з поваги до держтаємниці, але ... Це ж фуфел! - написав він» («Газета по-українськи», 04.10.16). Контексти засвідчують використання цих сленгових одиниць у публікаціях на суспільно-політичні теми, про представників влади. «Грабуй награбоване. Все за заповітами», «Їм фуфло не треба - золото давай!» - пишуть в інтернеті» («Газета по-українськи», 15.07.18); «Україна, направду, не програє Росії інформаційну війну. Просто є кілька десятків тисяч найманих журналістів, які по всьому світу пишуть репортажі про дії Росії в українсько-російському конфлікті, заробляючи на цьому великі гроші. Насправді: «рашиська пропаганда у ЗМІ - це фуфло» («ZIK», 24.08.14). Фактичний матеріал засвідчує бажання автора виразити своє емоційне ставлення до суб'єктів публікацій. Оцінка, зазвичай, негативна і має великий спектр відтінків - від легкої іронії до прямого засудження.

У мові преси засуджується недостовірна інформація, її недоречність чи некомпетентність висловлювання того, хто говорить, за допомогою сленгізму впарювати, що зафіксований словником у трьох значеннях: 1. Переконувати в чомусь малоймовірному, прибріхувати. 2. Рекламувати продукт сумнівної якості. 3. Продавати (Кондратюк, 2006: 87), наприклад: «Заявив ще 10 жовтня новому послу Росії в Білорусії Михайлу Бабичу, тому самому, якого раніше Кремль намагався впарити Україні, та не вийшло» («День», 17.12.18); «Але я візьму на себе невдячну (надзвичайно, можливо, безглузду) працю проаналізувати, що, власне кажучи, хотіли впарити нам творці» («День», 01.07.18). Сучасні видання надають перевагу сленгізму впарювати із значенням «переконувати в чомусь малоймовірному, прибріхувати».

Стрімке, постійне оновлення та прискорення - основні характеристики сьогодення, яким живе українська молодь. Науково- технічний прогрес сприяє тому, що спілкування стає динамічнішим, стимулює зміни соціальних зв'язків і форм комунікації. У сучасній молодіжній культурі наявний пласт інновацій, які кардинально змінюють культурні традиції та норми у різних сферах життя. Сучасні інформаційні технології постійно розширюють межі комунікації, а молодь «зависає» в чатах (англ. chat - балаканина) і таким чином розширює коло співрозмовників. Прикметно, що у мові сучасної преси активно вживаються сленгізми на позначення технічних, електронних засобів комунікації та комунікації через Internet: постити, чатитися, меседж, мобіла, лайкати, тролити та інші.

Інформативність, наявність більш чи менш важливих фактів, зазвичай не маркуються у сленговій комунікації. Сленгізм постити, що значить «писати листи електронною поштою» (Кондратюк, 2006: 247), підкреслює прагнення до новизни і засвідчує розхитування лексико- стилістичних норм у публіцистиці. Нестандартне мислення молоді у поєднанні з прагненням до новизни виявляється не тільки в усному мовленні, але знаходить відображення у публіцистичних контекстах, наприклад: «Уорд каже, що її агент був незадоволений, коли вона почала постити еротичні знімки в Instagram, тому вона почала зніматися в порно, пояснивши це бажанням бути собою» («Газета по-українськи», 16.12.19); «Багато знаменитостей люблять хвалитися своєю природною красою і привабливістю, тому останнім часом серед них стало популярним постити в соцмережах фотографії, на яких зображені без макіяжу» («Газета по-українськи», 17.07.19); «Власники бізнесів будуть не просто традиційно постити фото продукції, але і використовувати Stories, а також такі інструменти як, наприклад, опитування» («Газета по-українськи», 18.12.19). Варто зауважити, що використання аналізованої лексеми надає контекстам невимушеності, психологічної і мовної розкутості, надаючи текстам публікації ознак розмовності.

Л. Ставицька наголошувала, що молодіжний сленг «... можна розглядати і як лінгвістичний відповідник моди, і як модний атрибут молодіжного середовища. у ракурсі новизни, привабливости і здатности швидко завойовувати популярність у межах певного соціюму» (Ставицька, 2005: 191). Тож зосереджуючи увагу на реаліях світу молодих, журналісти активно використовують сленгізм месідж/меседж - повідомлення (Кондратюк, 2006: 193), наприклад: «Меседж «Весна прийде - саджати будемо» був донесений керівникам 2 антикорупційних інституцій» («Газета по-українськи», 04.06.19); «З їх допомогою можна замаскувати своє обличчя і відправити веселий меседж через додаток «Повідомлення» або вести діалог в FaceTime» («Газета по-українськи», 27.06.18). Використання цього сленгізму, на наш погляд, обумовлено впливом молодіжної культури, продиктовано модою на іноземні слова, а також свідчить про оновлення лексичного складу української мови.

Одним із завдань засобів масової комунікації є спілкування з молодіжною аудиторією доступною їй мовою, що сприяє використанню сленгової лексики. Характеризуючи вербальну нестримність сучасних політиків, журналісти використовують сленгізм чатитись - спілкуватись у чаті (Кондратюк, 2006: 324), наприклад: «Зокрема, публікації про народного обранця, який домовлявся про зустріч із повією по телефону, вийшли в німецьких, австрійських, британських виданнях. «Український депутат чатився в парламенті з повією», - із таким заголовком вийшла стаття про «слугу народу» в Welt» («Obozrevatel», 01.11.19); «Новообрані парламентарі складали присягу, селфилися, чатилися з друзями, досліджували буфет та навіть встигли проголосувати за невідкладні питання» («Opinion», 31.08.19).

Ще одна сленгова лексема, пов'язана з темою невербального спілкування селфі має значення «самофотографування, знімок, зроблений у такий спосіб», не зафіксована словниками, проте надзвичайно популярна в усьому світі, а з 2014 року потрапила до арсеналу «модних слів» сучасної молоді. Популярність селфі знайшла відображення і в мові засобів масової комунікації, наприклад: «Я навіть за те, щоб вони селфилися перед тим як врізатися в стовп (як дві сестри на тій таки Харківщині у червні)» («Укрінформ», 20.10.17); «Ще одним сюрпризом для мене стало, що опісля артисти вийшли у хол, спілкувались із глядачами, фотографувалися- селфилися і дарували своїнезрівняніусмішки» («ZIK», 31.03.18); «Городяни й туристи в центрі міста охоче селфилися з молодими людьми в плавках і висловлювали захоплення статурою спортсменів» («Кореспондент», 21.06.19).

Ознакою приналежності до молодіжного середовища є використання у мові сучасної преси сленгових одиниць лайкати і тролити, що позначають процеси спілкування і комунікації у молодіжному середовищі та не зафіксовані словниками сучасного сленгу, адже практика сленгового слововживання у публіцистичних текстах «завжди виявляється на крок попереду найсучаснішого словника відповідної лексики» (Ставицька, 2005: 279). Сленгізм лайкати має значення «відмічати публікацію у соціальній мережі «лайком» чи іншою (переважно позитивною) позначкою» і активно функціонує у сучасній пресі, наприклад: «Посадовцям Чернівецької ОДА роздали інструкції для Facebook: не забувати «чекінитися» і думати, що лайкати» («7 днів», 30.01.18); «Це означає, що 73 тисячі людей за останні 6 днів якось взаємодіяли зі сторінкою - лайкали, коментували, поширювали контент тощо» («Тиждень», 28.11.15).

Сленгізм тролити має значення «розміщення в інтернеті провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікт між учасниками процесу спілкування, образи, марнослів'я». Аналізований сленгізм створює негативну атмосферу всього повідомлення і має потужні образні засоби, наприклад: «Різна влада була в Україні, але, щоб так безсоромно куражитись, тролити власний народ, насміхатися, вивищуватись і не відчувати під ногами землю...» («Високий Замок», 05.08.19); «Росія тролить Зеленського за його дилетантизм» («Високий Замок», 22.08.19); «Звинувачений в отриманні хабара в розмірі 2 млн доларів міністр економрозвитку РФ Олексій Улюкаєв не боявся сперечатися з президентом Росії Володимиром Путіним і навіть його тролити» («TSN.ua», 15.11.16). Аналізовані лексеми створюють враження неповторності, незвичайності і нестандартності для молодіжної аудиторії, що приваблює увагу до публікацій суспільно-політичної тематики. Також виникає ефект контрасту під час використання запозичених слів поряд з українськими лексемами.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, публіцистичні тексти виконують декілька функцій: фіксують найновіші мовні явища, популяризують їх, а іноді й створюють їх.

Молодіжна субкультура і молодіжний сленг тісно пов'язані, адже виникають з необхідності молоді соціалізуватися і при цьому активно заявити про себе. Сучасна публіцистика віддзеркалює специфіку життя кожного покоління, стає засобом ідентифікації, розмежування різних молодіжних груп та формою самовираження. У засобах масової комунікації постійно з'являються нові лексичні засоби, що дозволяють лаконічно і точно передати настрої, переживання, думки, враження та емоції молодіжної аудиторії.

Мова молодіжної субкультури завжди надзвичайно експресивна, лаконічна, інформативна, характеризується елементами розмовності, інколи згрубіло-фамільярним забарвленням. Особливо актуалізуються означені процеси у функціонуванні тематичної групи «Мовлення», що функціонує у публікаціях, присвячених політиці, економіці, кримінальній тематиці, виборам. Досить часто з їх допомогою відтворюють колорит молодіжного середовища, описують реалії сьогодення молоді, характеризують та оцінюють суспільно-політичні процеси в Україні.