Перспективи корпусного дослідження емотивних дієслів англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕРСПЕКТИВИ КОРПУСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОТИВНИХ ДІЄСЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Барановська О.Д.

асистент кафедри англійської філології Львівський національний університет імені Івана Франка

Корпусна лінгвістика пропонує не лише практичний інструментарій, що включає списки частотності та статистичні дані, а також сприяє всебічному вивченню лексичної структури, що в нашому дослідженні представлена на рівні колокації, семантичної просодії та семантичної преференції. Розглянуто лінгвістичний феномен семантичної просодії, що сприяє вивченню конотативного значення в колокації. Важливою умовою виявлення семантичної просодії є інтерпретація значної кількості прикладів сполучуваності лексичних одиниць. Окремим дієслівним лексемам притаманна позитивна або негативна просодія, рідше семантична просодія змішаного типу. Визначено тісний зв'язок семантичної сполучуваності та семантичної просодії, що нерідко мають однакові показники та водночас є окремими поняттями. Проте значення лексеми не є прямим відображенням взаємозв'язку позитивної/ негативної семантичної просодії та сполучуваності. Дієслова з чітко вираженим первинним позитивним або негативним компонентом значення, як правило, зберігають свою домінантну семантичну просодію. Дієслівна лексема також здатна змінювати своє оточення з позитивного на негативне або навпаки, що своєю чергою матиме ймовірний вплив на семантичну просодію, що може також зазнавати відповідних змін.

Дослідження проведено на основі семантичних типів дієслів та їх сполучуваності з іменниками, що дає змогу виявити приховані дієслівні конотації. Розглянуто взаємовідношення лівобічної та правобічної сполучуваності. Виявлено нейтральні дієслівні лексеми, що є потенційно емотивними, оскільки в сполучуваності здатні отримувати емотивне забарвлення, позитивне або негативне. Таким чином, корпусне дослідження семантичної просодії і семантичної преференції відкриває нові перспективи для вивчення емотивної лексики.

PROSPECTS FOR CORPUS STUDYOF EMOTIVE VERBS IN THE ENGLISH LANGUAGE

Baranovska O. D.

Lecturer at the Department of English Philology Ivan Franko National University of Lviv

The paper focuses on the investigation of emotive verbs and their collocability in the context, examination of behavioural regularities of verbal lexemes in certain situational patterns, therefore, in the lexico-semantic system of the language, taken as a whole, that promotes profound insights into the semantics of lexical items with the emotive component. The basic parameters of the corpus, which served as the material for the research, have been defined. Corpus linguistics puts forward not only practical tools comprising lists of frequency and statistics, but encourages an in-depth study of the lexical structure that in our research is represented by the level of collocation, semantic prosody and semantic preference. The paper considers linguistic phenomena of semantic prosody that facilitates exploring connotative meaning in collocations. Interpretation of considerable amount of patterns of lexical items and their collocability is an essential prerequisite for detection of semantic prosody. Some verbal lexemes are characterized by positive or negative prosody, whilst a mixed type is quite rare. It has been established that semantic collocability and semantic prosody are characterized by close interaction and frequently share identical polarity, though treated as separate notions.

Nevertheless, the meaning of the lexeme is not the direct reflection of positive/negative semantic prosody and collocability. Verbs with clearly expressed primary positive or negative component of meaning, normally preserve their dominant semantic prosody. A verbal lexeme is also capable of changing its environment from positive into negative one or vice versa with a plausible effect on semantic prosody, which can also undergo changes. The research has been based on semantic verb classes and their collocability with nouns, which allows us to identify latent verbal connotations. The correlation between the left-hand and the right-hand collocability has been studied. The identified neutral verbal lexemes proved to be potentially emotive due to the fact that they can receive either positive or negative emotive charge in their collocations. Thus, the corpus study of semantic prosody and semantic preference offers new prospects for the emotive lexis research.

Key words: category of emotiveness, corpus linguistics, semantic prosody, collocability, connotation, semantic preference.

Одним із методів дослідження семантики лексем є метод контекстуального аналізу. Корпусна лінгвістика пропонує новий підхід до контекстуального аналізу. Контекст трактується як невід'ємна складова частина в дослідженні семантики лексичних одиниць, що своєю чергою допомагає детермінувати варіативні тенденції їх функціонування в мові загалом.

Мета цієї статті - виявити потенціал застосування корпусного ресурсу в дослідженні семантичних та синтаксичних характеристик емотивних дієслів англійської мови. Мета передбачає розв'язок таких завдань:

1) зробити огляд наявних корпусів англійської мови;

2) дослідити особливості сполучуваності емотивних дієслів на основі корпусних даних;

3) визначити семантичну просодію емотивних та потенційно емотивних дієслів англійської мови.

Предмет дослідження - корпусне представлення емотивних дієслів англійської мови. Об'єкт - емотивні дієслова в лексико-семантичній системі англійської мови.

Особливістю семантики емотивних дієслів є їх невід'ємний зв'язок із категоріями оцінки та емотивності. Їх втілення нерозривно пов'язане зі здатністю мовних одиниць набувати в процесі реалізації конотативних значень. На думку Г.І. Приходько, передумовою правильної інтерпретації висловлювання є цілісний контекст [1, с. 113]. Контекст набуває нової ваги в корпусній лінгвістиці. Британський лінгвіст Дж. Синклер наголошує, що мову варто досліджувати в контекстах природного вживання, а саме: працювати з розширеними прикладами, за можливості, з повними текстами, акцентуючи на аналізі значення [8, c. 2]. На думку Т МакЕнері та А. Гарді, інструментарій корпусної лінгвістики, зокрема конкордансери, дають змогу розглянути слово в контексті, що разом зі списком частотності становить квалітативну та квантитативну форми аналізу, які однаково важливі в корпусній лінгвістиці та сприяють переосмисленню низки лінгвістичних теорій [7, с. 1-2]. Так, дослідження лексем у контексті дає змогу інтерпретувати актуалізацію категорії емотивності в дієслівних одиницях, виділити концепт емоції, додаючи інформацію з низки вимірів, а також прагматичне вживання, розкриваючи експліцитну та імпліцитну оцінку емоції [11, с. 727].

Вивчення лексичних структур у контексті сприяє холістичному дослідженню лексичних одиниць. Серед лексичних структур виділяють колокацію (collocation) як поєднання окремих слів, або лексичну сполучуваність (co-occurrence), колігацію (colligation) як поєднання граматично зв'язаних слів, або сполучуваність із граматичними альтернативами, а також семантичну преференцію (semantic preference) як сполучуваність із семантичними альтернативами та семантичну просодію (semantic prosody) як поєднання форми та функції, що відповідає за ставленнєве та прагматичне значення [8, с. 174]. Таким чином, корпусна лінгвістика виступає не лише як практичний інструментарій, що включає списки частотності та статистичні дані, а водночас наведені вище концептуальні методи. Для дослідження емотивних лексичних одиниць, перш за все, вагомими є семантична преференція та семантична просодія, адже базуються на конотативному та оцінному аспектах через розгляд лексичних одиниць у сполучуваності з позитивно або негативно маркованими колокатами. Семантична преференція та семантична просодія разом із колокаційним профілем (лексичною реалізацією) та колігаційними патернами (лексико-граматичною реалізацією) тісно пов'язують слова в контекстах на основі мовної конвенції, формуючи розширені одиниці значення (extended units of meaning) (Синклер, 1996) [11, с. 732].

З огляду на нерідко латентний характер семантики емотивної лексики, вивчення явищ семантичної преференції та семантичної просодії, як правило, утруднене, фокусується на конотаційному та оцінному аспектах. Низка лінгвістичних праць присвячена дослідженню семантичної просодії та семантичної преференції (Sinclair, 1987, Louw, 1993, Stubbs, 2001, Tognini-Bonell,i 2001, Partington, 2004, McEnery, 2006, Hunston, 2007, Bednarek, 2008) [11, с. 732-733]:

Семантична преференція розглядає семантичні підкласи (semantic subsets), до яких здебільшого належать колокати слова, що дає змогу окреслити емоцію (причини емоції, експеріенсери тощо) та поєднання з іншими лексичними одиницями. Так, М. Стаббс визначає семантичну преференцію як «відношення не окремих слів, а леми або словоформи та набору семантично пов'язаних слів» [9, с. 65]. Загальновідомо, що словам характерна звична сполучуваність або колокації, проте лексикографічне відображення не визначає семантичної преференції, адже анотація про тип взаємозв'язку між лемами та семантичними категоріями відсутня. Тому семантична преференція тлумачиться як колокаційний феномен, який досліджують, використовуючи корпусний метод аналізу та з подальшим коментуванням фахівця щодо визначення семантичних підкласів, до яких належать колокати. Цей метод складається із двох етапів: визначення позитивної / негативної коло- кації та семантичної колокації [2, с. 121].

Під семантичною просодією розуміємо конотацію, яку можна передати слову, за умови частої сполучуваності з лексемами, що містять позитивний або негативний оцінний компонент. Тобто слова або фрази характеризуються негативною або позитивною семантичною просодією за умови відповідної сполучуваності з лексичними одиницями, яким характерне негативне або позитивне значення [7, с. 136]. Беручи до уваги важливість прагматичного значення, а не значення слова, М. Стаббс пропонує альтернативний термін «дискурсна просодія» (discourse prosody), а Т МакЕнері - «прагматична просодія» (pragmatic prosody). Б. Лоу не лише окреслив концепт семантичної просодії, відмінної від поняття конотації, а й стверджував, що її дослідження можливе лише за умови аналізу конкордансу. Семантичну просодія, на його думку, визначається як «постійна аура значення, за допомогою якої форма надихається сусідніми колокатами», тобто звичні коло- кати форми «здатні забарвлювати її та надалі не є ізольовані від семантичної просодії». За умови ж колокаційного зіткнення (collocational clash) семантична просодія сприяє тлумаченню певних стилістичних засобів, зокрема іронії [7, с. 136-138].

Прикладами негативної семантичної просодії слугує лема `happen" (Синклер, 1987), що характеризується високою частотністю вживання із суб'єктами з негативним оцінним компонентом, а також `cause" (Стаббс, 1995), `occur" (Партінгтон, 2004). Наприклад, головні колокати леми `cause' позначають проблеми, труднощі, шкоду, смерть, біль та захворювання: abandonment, accident, alarm, anger, annoyance тощо [12, с. 3-5]. Таким чином, лема `cause' характеризується сильною негативною просодією, та беручи до уваги синтаксис, спостерігаємо зв'язок семантичної преференції між дієсловом `cause ' та класами абстрактних іменників, наприклад `захворювання' та 'особисті почуття' [9, с. 66]. Отже, негативна семантична просодія є більш поширеним явищем, проте позитивна семантична просодія також присутня, для прикладу, `causing work' або лема `provide': provide facilities, information, services; aid, assistance, help, support; care, food, money, nourishment, protection, security [12, с. 3].

Корпусна лінгвістика як галузь прикладного мовознавства має у своєму доробку низку корпусів, що визначається як «колекція природних прикладів мови, представлена кількома реченнями або добіркою усних чи письмових текстів, зібраних із метою лінгвістичних досліджень» [3, с. 31]. Численні дослідження розглядають характеристики наявних корпусів (Brown Corpus, British National Corpus, American National Corpus, Corpus of Contemporary American English, International Corpus of English, Corpus of Historical American English), враховуючи такі параметри, як обсяг, репрезентативність, метод відбору, збалансованість. Варто зазначити, що Д. Байбер наголошує на важливості варіативності, що відповідає за репрезентативність та може бути розглянута із ситуативної точки зору (регістр) або лінгвістичної (лексичні та морфосинтаксичні властивості) [3, с. 35]. Отже, дизайн корпусу можна оцінити за критерієм обсягу, що включає діапазон видів тексту та діапазон лінгвістичних дистрибуцій у мові [4, с. 243]. Натомість Дж. Ліч ототожнює збалансованість та пропорційність, стверджуючи, що корпус є збалансованим, якщо обсяг підкорпусу (репрезентує певні жанри та регістри) є пропорційним відповідній частотності цих жанрів у текстовій системі мови [5, с. 136]. Варто зазначити, що для дослідження категорії емотивності критерій обсягу є досить вагомим, адже слова, що позначають емоції, не є високочастотними. Тому значні текстові матеріали необхідні, оскільки сприятимуть узагальненням щодо вживання тієї чи іншої мовної одиниці в контексті [11, с. 734]. лексичний семантичний просодія дієслово

Таким чином, із метою багатоаспектного аналізу емотивних дієслівних одиниць в англійській мові дослідження було проведено на матеріалі Корпусу Сучасної Американської Мови (Corpus of Contemporary American English). Цей корпус, укладачем якого є американський лінгвіст М. Девіс, складається з понад одного мільярда слів у 485 202 текстах, тобто 20 мільйонів слів щороку в період 1990-2019 рр. Отже, корпус є синхронно- діахронним, що є вагомим для дослідження лексичних одиниць у системі мови. У корпусі представлено вісім жанрів: усне мовлення (Spoken), художня література (Fiction), популярні журнали (Popular magazines), газети (Newspapers), наукові журнали (Academic journals), субтитри телебачення та кіно (TV/Movies subtitles), блоги (Blogs) та інші вебсторінки (Web pages). Жанрова збалансованість залишається максимально однаковою з року в рік, що дає змогу чітко окреслювати зміни, характерні для кожного жанру [10].

Інтерфейс СОСА сприяє дослідженню сполучуваності та семантичної просодії лексичних одиниць. Таким чином, було взято за основу класифікацію дієслів Б. Левін і в корпусі було розглянуто дієслівні лексеми, які позначають емоції, або дієслова психічного стану ('psych verbs' або `verbs of a psychological state') [6]. Проаналізувавши сполучуваність лексичних одиниць у корпусі COCA, можемо стверджувати, що прикладами позитивної семантичної просодії цих дієслів є:

1) to admire+ courage, beauty, strength, honesty, determination, tenacity, willingness, dedication, scenery, architecture, bravery, grace, loyalty, integrity, persistence, creativity, fortitude, patience, ingenuity, enthusiasm, accomplishment, restraint, devotion, perseverance, sculpture, optimism, zeal, clarity, elegance, artwork, cleverness, decoration, resourcefulness. Приклад позитивної семантичної сполучуваності та просодії I admired its beauty and felt an enormous sense of compassion for it [COCA, Fic]. Geraldine, I completely admire your courage, wit, and determination [COCA, Web]. Зразок атипової негативної сполучуваності: It is time to stop admiring this problem and deal with it immediately [COCA, News];

2) to encourage+ development, growth, investment, creativity, research, togetherness, success, ideas, appreciation, imagination, advancement, assistance, donations, achievement, friendships, excitement, recovery, laughter, interest, efficiency, elevation. Приклад позитивної просодії в контексті: Books designed to encourage appreciation of and curiosity about the topic [COCA, Acad]. Негативні колокати цієї лексеми зумовлюють появу негативної просодії: terrorism, killing, obesity, racism, animosity, instability, controversy, abortion, attacks, crimes, violence, suicides. Приклад негативної просодії в контексті: Some say he even encouraged the violence, reveling in the destruction, using it to justify his rule [COCA, Fic].

Негативну семантичну просодію спостерігаємо в леми aggravate, що сполучається з негативними колокатами: problem, injury, symptoms, pain, disease, wound, damage, conflict, punishment, grief, alienation, famine, asthma. Приклад негативної просодії в контексті: This will aggravate the tension between freedom, privacy and security [COCA, Mag]. Інші приклади негативної семантичної просодії:

1) to fear+ death, consequences, retaliation, reprisal, torture, force, terrorists, guns, rejection, inflation, winds, confrontation, absence, the unknown, threat, exposure, unemployment. Приклад негативної просодії в контексті: The current rules discourage people from coming forward because they fear retaliation [COCA, News]. ...if he's still alive or has unleashed things that can keep doing damage without him, we fear the threat he poses to us [COCA, Fic]. Цікаво розглянути ситуації з позитивними колокатами, проте зі збереженим негативним змістом: These men have machine hearts. Machine and unnatural hearts. They have blocked out the possibility of a better world. They fear human progress [COCA, Blog]. I realized that I fear change. And I fear things getting better and moving on because in the past somethings has' always' gone wrong and I'm back at square one [COCA, Blog]. Why do I fear success?!' is a question I've been trying to answer my entire teen and adult life [COCA, Blog];

2) to mourn+ death, loss, passing, demise, departure, decline, absence, erasure, tragedy, casualty, destruction, disappearance, extinction, defeat, suffering, victims. Приклад негативної просодії в контексті: This is a tragedy. We mourn this loss [COCA, Blog]. In the past several years, we've all heard readers mourn the passing of the printed word [COCA, Web]. Вкрай рідко зустрічається сполучуваність з нейтральними колокатами: Though you may mourn the fact that print photos are becoming less common, digital pictures have many advantages [COCA, Web].

Виявлено, що дієслова, які позначають емоції, мають позитивну або негативну сполучуваність, проте список колокатів дієслівних лексем цього класу нерідко розпочинається саме нейтральними колокатами, для прикладу, situation, thing, question, thought, prospect, possibility, що в сполучуваності із цими дієсловами набувають позитивного або негативного забарвлення. Таким чином, конотація емотивних дієслів не залежить від контексту, на відміну від семантичної просодії.

Семантична ж просодія здебільшого збігається з полярністю конотації дієслова. Наприклад, “to mourn” (відчувати або висловлювати горе/смуток) передбачає негативні колокати та посилюється в цій сполучуваності. Тому контекстуальний метод аналізу семантичної просодії лексики цього класу, як правило, лише доповнює наше дослідження. Натомість цікаво розглянути дієслова позитивної та негативної просодії інших класів, наприклад:

1) to end+ slavery, recession, fighting, discrimination, hunger, violence, poverty, starvation, malnutrition, diseases, illiteracy, inequity, suffering, victimhood, horror, aggravation, nausea, drought, segregation, homelessness, war, terrorism, racism, corruption, depression, wickedness, pain, suffering. Приклад негативної семантичної просодії в контексті: It would end suffering. It would end horror. It would end aggravation that she lacked the strength and courage to fight anymore. It would end nausea [COCA, Fic]. У списку сполучуваності дієслівної лексеми “to end” негативні коло- кати найчастотніші, проте сполучуваність із нейтральними колокатами також прослідковується: career, conversation, discussion, meeting, story, contract, tour, marriage, party, relationship, career. Отже, семантична просодія нейтралізується: Just as both parties are free to enter into an employment contract, either of the parties is free to end the contract [COCA, Web];

2) to earn + respect, reputation, trust, recognition, admiration, gratitude, loyalty, affection, credibility, salvation, fame, award, victory, reward, praise, prize. Попри домінантну семантичну преференцію, що проявляється у значній кількості колокатів напозначення (a) MONEY(money, living, income, wage, profit, salary, cash, livelihood) та (b) EDUCATION (degree, credit, score, grade, scholarship, diploma, certificate, fortune, wealth), спостерігаємо також сполучуваність із позитивними колокатами. Отже, приклад позитивної просодії у контексті: You have earned our respect, admiration, and gratitude [COCA, Fic]. Even then, Erica was earning acclaim as a world-class diving champion [COCA, Spok]. У процесі контекстуального аналізу виявлено сполучуваність із негативним колокатом: His trunk was stuffed with spoils, and he'd brought enough candy to earn glares from his two sisters and potentially make someone sick [COCA, Fic].

Беручи до уваги вищенаведені міркування, підсумовуємо, що корпусний аналіз уможливлює дослідження неемотивних лексичних одиниць, так званих неемотивів, у контексті семантичної преференції та просодії, що своєю чергою сприяє значному розширенню списку потенційних емотивних дієслівних лексем.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в залученні інших корпусів та детальному вивченні семантичної просодії емотивних дієслів і не лише емотивних.

Література

1. Приходько Г.І. Оцінка і комунікація. Вінниця : Нова книга. 2013. 167с.

2. Bednarek M. Semantic preference and semantic prosody re-examined. Corpus Linguistics and Linguistic Theory. 2008. № 4(2). P. 119-139.

3. Bianchi F. Culture, corpora and semantics. Universita del Salento. 2012. 193 p.

4. Biber D. Representativeness in corpus design. Literary and linguistic computing. Oxford University Press, Vol. 8 No. 4. 1993. P. 243-257.

5. Leech, G. New resources, or just better old ones? The holy grail of representativeness. In M. Hundt, N. Nesselhauf, & C. Biewer (Eds), Corpus Linguistics and the Web. 2007. P. 133-149.

6. Levin B. English verb classes and alternations: a preliminary investigation. Chicago : The University of Chicago Press. 1993. 348 p.

7. McEnery T., Hardie A. Corpus linguistics. Cambridge : Cambridge University Press. 2012. 294 p.

8. Sinclair J. McH. Trust the text: language, corpus and discourse. London / New York : Routledge. 2004. 212 p.

9. Stubbs M. Words and phrases. Corpus studies of lexical semantics. Oxford : Blackwell Publishing. 2002. 267 p.

10. Davies, Mark. (2008-) The Corpus of Contemporary American English (COCA)

11. Oster U. Using corpus methodology for semantic and pragmatic analyses: What can corpora tell us about the linguistic expression of emotions? Cognitive Linguistics. 2010. Vol. 21 Issue 4. P. 727-763.

12. Stubbs M. Collocations and semantic profiles. On the cause of the trouble with quantitative studies. Functions of Language. 1995. 2 (1). P. 1-24.

References

1. Pryhodko A. I. (2013) Evaluation and communication. Vinnytsia: Nova Knyha, 167 c.

2. Bednarek M. (2008) Semantic preference and semantic prosody re-examined. Corpus Linguistics and Linguistic Theory. 4(2), P. 119-139.

3. Bianchi F. (2012) Culture, corpora and semantics. Universita del Salento, 193p.

4. Biber D. (1993) Representativeness in corpus design. Literary and linguistic computing. Oxford University Press, Vol. 8. No. 4, P. 243-257.

5. Leech, G. (2007) New resources, or just better old ones? The holy grail of representativeness. In M. Hundt, N. Nesselhauf, & C. Biewer (Eds), Corpus Linguistics and the Web, P. 133-149.

6. Levin B. (1993) English verb classes and alternations: a preliminary investigation. Chicago: The University of Chicago Press, 348 p.

7. McEnery T. Hardie A. (2012) Corpus linguistics. Cambridge: Cambridge University Press, 294 p.

8. Sinclair J. McH. (2004)Trust the text: language, corpus and discourse. London / New York: Routledge, 212 p.

9. Stubbs M. (2002) Words and phrases. Corpus studies of lexical semantics. Oxford: Blackwell Publishing, 267 p.

10. Davies, Mark. (2008) The Corpus of Contemporary American English (COCA): One billion words, 1990-2019.

11. Oster U. (2010) Using corpus methodology for semantic and pragmatic analyses: What can corpora tell us about the linguistic expression of emotions? Cognitive Linguistics. Vol. 21. Issue 4. P. 727-763.

12. Stubbs M. (1995) Collocations and semantic profiles. On the cause of the trouble with quantitative studies. Functions of Language. 2 (1), P 1-24.

Размещено на Allbest.ru