Фразеологема-ентомонім у структурі фразеологічних одиниць східнослов’янських мов: лінгвокультурологічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФРАЗЕОЛОГЕМА-ЕНТОМОНІМ У СТРУКТУРІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКИХ МОВ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Галина Філь

У статті проведено обстеження фразеологічних одиниць української, російської та білоруської мов з фразеологемами-ентомонімами; з'ясовано, що у фразеологічних системах східнослов'янських мов функціонує чимало стійких сполук з назвами комах (ентомонімів), світ яких надзвичайно багатий і різноманітний; зазначено, що в них досить виразно виявляються риси національного менталітету, відображається специфіка світосприймання, мислення східних слов'ян; незважаючи на те, що більшість фразеологічних одиниць з компонентом-ентомонімом мають однакову семантику в східнослов'янських мовах, у кожній з них виявлено специфіку відносно функціонування фразеологічних одиниць.

Ключові слова: фразеологічні одиниці; фразеологема; фразеологічний простір; фразеосистема; міжмовне зіставлення; ентомонім; структурний компонент.

PHRASEOLOGEM-ENTOMONYM IN THE STRUCTURE OF PHRASEOLOGICAL UNITS OF EAST SLAVIC LANGUAGES: LINGUOCULTURAL ASPECT

Galina FIL, Iryna PATEN,

фразеологічний ентомоніми східні слов'яни світосприймання менталітет

Постановка проблеми. Фразеологічний склад східнослов'янських мов - багата скарбниця сконцентрованого досвіду людського буття, загальнолюдських моральних цінностей. Усталені вирази досліджуваних мов є носіями національно-культурної інформації. У них досить виразно виявляються риси національного менталітету, відображається специфіка світосприймання, мислення східних слов'ян. Національно-культурна семантика стійких виразів - це ті мовні значення, які віддзеркалюють, фіксують і передають від покоління до покоління особливості того чи того етносу (особливості природи, економіки, суспільного устрою, фольклору, художньої літератури, мистецтва, побуту, народних звичаїв (Смерчко, Скотна, Куцик, Смерчко, 2003, с. 239). В. Маслова також вважає, що фразеологічні одиниці - це душа будь-якої національної мови, в якій дуже яскраво відображаються дух та своєрідність нації (Маслова, 2001, с. 38).

У фразеологічних системах східнослов'янських мов функціонує чимало стійких сполук з назвами комах (ентомонімів) - мух, бджіл, ос, комарів, жуків, вошів, бліх, клопів, ґедзів, бомків та ін., світ яких надзвичайно багатий і різноманітний. Усталені вирази обстежуваних нами мов, які відображають живу природу з практичного погляду, становлять особливий інтерес.

Аналіз досліджень. Серед сучасних лінгвістичних досліджень східнослов'янських мов є чимало таких, у яких схарактеризовано стійкі сполуки слів із фразеологемою-ентомонімом (Г. Доброльожа, Г. Онуфрійчук, В. Жайворонок та ін. - українська мова, В. Телія та ін. - російська мова; І. Лепешау, В. Маслова та ін. - білоруська мова). На сьогодні обстеження фразеологічних одиниць досліджуваних мов з ентомологічним компонентом у міжмовному лінгвокультурологічному аспекті належить до однієї з актуальних проблем.

Мета статті - проаналізувати у зіставному аспекті структуру фразеологічних одиниць з ентомонімічним компонентом, репрезентованих у сучасних фразеологічних словниках української, російської та білоруської мов; виокремити в них фразеологеми-ентомоніми, природа значень яких тісно пов'язана з культурно-історичними традиціями народу - носія певної мови.

Виклад основного матеріалу. Людина живе в навколишньому світі й спостерігає за світом живої природи, де живуть численні види комах (ентомоніми) - мухи, бджоли, оси, комарі, жуки, воші, блохи, клопи, ґедзі, бомки та ін. Усі їх назви актуалізовані у фразеологічних одиницях. Зіставно-порівняльний аналіз української, російської та білоруської фразеосистем дав можливість виокремити стійкі сполуки слів з фразеологемою-ентомонімом - «найменшою інваріантною мінімальною одиницею» (Савченко, 2011, с. 77) в їх структурі. Саме усталені вирази найчіткіше розкривають культурні, психологічні, побутові та релігійні традиції народу.

Фразеологема муха в східнослов'янському фразеологічному просторі. Міфологічна роль мухи пов'язана з її малими розмірами, настирливістю, нечистотою. Ці особливості, як зазначає Г. Онуфрійчук, визначають символічне значення образу мухи. У стародавніх євреїв муху вважали нечистою комахою, а в християнській традиції утвердився образ мухи як носія зла (Онуфрійчук, 2011, с. 148).

Стійкі сполуки східнослов'янських мов із фразеологемою муха характеризують особливості поведінки людини, зокрема, байдужість: мух ловити // лавіць мух; безпомічність, лагідність, покірливість: мухи не вб'є; мухи не зачепить // мухи не обидит // мухі (муху) не пакрьіудзіць (не пакрьіудзіу); нестерпний сум, туга: мухи дохнут [мрут] // мухі дохнуть (дохлі, падохлі).

В усталених виразах української та білоруської мов муха репрезентує такі винятково негативні риси характеру, як впертість, привередли- вість, капризність, неврівноваженість: мухи (муху) в носі //мухі (муха) у носе; з мухамі у носе; мець мух у носе. Мухи в носі грають - так кажуть в українській мові про гордовиту, пихату, задерикувату людину.

Східнослов'янська фразеологія репрезентує усталені вирази з базовою фразеологемою муха, які уживають для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, роздратування, досади: їдять [його] мухи [з комарами] кого, що //едят тебя (его, ее, вас, их) мухи, прост. //ядуць мухі з камарамі (лайл.) або які мають значення `хтось дивно себе поводить, розсердився, нервує; що-небудь спричинило комусь поганий настрій': як [якась]муха вкусила кого, ірон. // какая муха укусила кого, будто [словно, точно] муха укусила //якая муха укусіла; шаленая муха укусіла <за вуха>.

Спільне значення `млявий, інертний, повільний' у досліджуваних мовах має усталений вираз як (мов, ніби і т.ін.) сонна муха, ірон. // как сонная муха // як сонная муха.

У контексті нашого дослідження у всіх східнослов'янських мовах варта уваги фразеологічна одиниця робити з мухи слона // делать из мухи слона (сделать из мухи слона) //рабіць з мухі слана зі значенням `значно перебільшувати що-небудь, надавати більшого значення'.

У східнослов'янській фразеологічній системі функціонують також усталені вирази зі значенням `багато, у великій кількості': як мухи зі сл. гинути, мерти // мрут [дохнут] как мухи // мруць, гінуць, валянця як мухі або з протилежним значенням `дуже мало, недостатньо': як (мов, ніби і т. ін.) собаці муха, фам. // як (што) собаку муха для кого, каму.

У східнослов'янських народів, «особливо у дитячому мовленні, побутує етнофразеологізм» (Онуфрійчук, 2011, с. 149) білі бухи // белые мухи // белыя мухі (так називають сніг та сніжинки). У білоруській мові функціонує усталений вираз да белых мух зі значенням `до першого снігу, до холодів': Сюды мы прьіехалі не на дзень-два і нават не на тыдзень, а пракантуемся, трэба думаць, хутчэй за усе да белых мух (А. Масарэнка).

Порівняльний аналіз фразеосистием української та білоруської мов дав можливість виокремити ще одне, спільне для досліджуваних мов, значення в таких усталених виразах: [ні (і)] мушка (рідше муха) не забринить; чутно (чуть), як (коли) [і] муха летить (літає, пролітає) пролетить // чуваць (чутно) як муха пралятае. Ці фразеологічні одиниці уживаються для підсилення зазначеного слова (абсолютна, повна тиша).

Обстежуючи стійкі сполуки з ентомонімом муха, ми виявили чимало таких, що властиві тільки українській мові: на муху з обухом, жарт. (затрата великих зусиль на що-небудь незначне, не варте уваги; ціною невиправданих зусиль, затрат; нерозумно); мухою (мушкою, бджілкою і т. ін.) літати, жарт. (швидко ходити, бути проворним); як (мов, ніби і т. ін.) муха крилом зачепила зі сл. ударити, стукнути і т. ін., жарт. (ледве відчутно, злегенька); щоб (бодай, хай би і т. ін.) муха вбрикнула, жарт. (уживається для вираження удаваного незадоволення кимсь, несхвалення чого-небудь); як (мов, ніби і т. ін.) муха в сметані зі сл. дибати, іти і под., ірон. (повільно, незграбно); вертітися (крутитися) як (мов, ніби і т. ін.) муха в окропі, як (мов, наче і т. ін.) муха (рідше мухи) в окропі, жарт. (дуже зайнятий, заклопотаний); скрутитися, як муха на окропі (заметушитися, дуже розхвилюватися від чого-небудь).

Особливої уваги заслуговують фразеологічні одиниці здебільшого вживані в українській мові, «які містять у порівняльній частині компонент муха; такі порівняння дають влучну характеристику багатьом по- ведінковим вадам, інтелектуальним недолікам...» (Доброльожа, 2017, с. 431): невдача: влипнути як муха в мед; набридливість, настирливість, докучливість: як мухи зі сл. лізти; як (мов, ніби і т. ін.) муха до меду зі сл. припасти, прилипнути і под. //як мухі на мед; злість, сердитість, уїдливість: як (мов, ніби і т. ін.) муха (мухи) у спасівку; як (мов, ніби і т. ін.) спасівська (спасівчана) муха, жарт.

Окремі фразеологічні одиниці української мови вживаються як погроза фізичної розправи з тими, хто слабший, безсилий, кого легко здолати: і муха крилом уб'є, як муху (мух) роздавити (задавити), тобто `нещадно, не докладаючи зусиль, знищити'.

Специфічним для білоруської мови є усталений вираз як мусі в меду, жарт. (дуже добре комусь); мух ганяць (покарати когось, не сильно боляче побити); адным махом семерых (семсот, сем) мух забіякам (швидко, без роздумів).

Фразеологема оса в східнослов'янському фразеологічному просторі. Оса - комаха, яка не приносить користі людині та природі, вона дуже боляче жалить, тому у фразеології української та білоруської мов немає жодного доброго слова про осу (Доброльожа, 2017, с. 432).

Ентомонім оса є уособленням злості, сварливості, роздратованості, зла: як у дуплі оси; лізе в очі як оса; шумить як оса в банці; як (мов, наче і т. ін.) оса та ледарювання: пхається як оса до меду (варення).

В українській лінгвокультурі місце зосередження, притулок антигромадських або моральних, злочинних елементів називають осине (осяче) гніздо (кубло), осині кубла, а в білоруській - асіная гняздо.

Фразеологема жук у східнослов'янському фразеологічному просторі. Жук - комаха ряду твердокрилих, у якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають (Онуфрійчук, 2011, с. 210). В українській фразеосистемі функціонують поодинокі усталені вирази з фразеологемою жук, що символізує негативні риси: недоумкуватість - жуки в голові; підступність - пустити жука; дурість, хитрість - жук (або жуки) у голові або позитивні риси, зокрема, досвідченість - битий жук. Коли мова йде про якусь важливу, серйозну справу, то білоруси вживають фразеологічну одиницю не жук на палачцы.

Фразеологема комар у східнослов'янському фразеологічному просторі. Особливе значення в народному світогляді відводиться комареві - двокрилій кровоссальній комасі з тонким довгастим тільцем і хоботком, яка, за народними переказами, є диявольським творінням. Диявол створив комарів і наказав їм харчуватися кров'ю, щоб з'ясувати, чия кров смачніша - людини чи тварини (Русанівський, 1996, с. 385).

У східнослов'янській фразеології функціонує усталений вираз комар носа не підточить // комар носа не подточит (не подточил бы) // комар носа (-у) не падточыць (не падтачыу, не падтачыу бы), що досить часто вживається мовцями того чи того народу і має значення `зроблено ідеально'. На думку Г. Доброльожі, мотиваційним поштовхом став мінірозмір хоботка комара (Доброльожа, 2017, с. 431).

Крім того, в українській мові у жартівливому значенні активно вживають такі фразеологічні одиниці, як придавити комара (комарика) `відпочити лежачи, задрімати, заснути', на комариному салі `пісний, немащений', а в білоруській мові - з камароу (комарыны) нос `дуже мало' і рабіць з камара каня `надавати чомусь незначному великого значення'.

На позначення вгамування голоду вживається стійка сполука задушити комара. Разом з тим для українців комар є уособленням уїдливості (комар і цареві на носі грає, комар як ворон); слабкості (він і за комара сили немає); мізерності (з комара роблять слона) (Онуфрійчук, 2011, с. 146 - 147).

Фразеологема воша у східнослов'янському фразеологічному просторі. В українській та білоруській лінгвокультурах воші - «диявольське творіння, вони нападають на людину за гріхи, від гризоти, через клопоти і надмірне нервування. Однак реальною причиною появи вошей та гнид, - пише Г. Доброльожа, - є відсутність особистої гігієни, антисанітарія» (Доброльожа, 2017, с. 430).

У фразеологічних одиницях української мови ентомонім воші уособлює злидні, бідність: годувати воші (вошей); пихатість: величається як (мов, ніби і т. ін.) чумацька воша; непорядність: правда як вош кашляє; в українській та білоруській мовах символізує набридливість: тримається (держиться) як воша за кожух (за кожуха) //як вош на струп лезці. Про розумну, кмітливу, винахідливу людину в білоруській мові кажуть галава не на вошы.

Незважаючи на те, що більшість фразеологічних одиниць з компонентом-ентомонімом мають однакову семантику в східнослов'янських мовах, у кожній з них виявлено специфіку відносно функціонування фразеологічних одиниць. Так, наприклад, специфічними для української мови є усталені вирази з ентомонімом бджола. Бджола - медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед.

Бджола як комаха у народному мовленні - символ душевної чистоти, побожності й святості. Г. Онуфрійчук зазначає, що з давніх-давен її вважали «Божою пташкою», «Божою мушкою», тому знищувати її, за народними повір'ями, великий гріх. Вона освячує свій мед, що є обов'язковим атрибутом народних обрядів (Онуфрійчук, 2011, с. 144).

Бджола є також символом Великої Богині; першопочатку світу, безсмертя, чистоти душі, творчої діяльності, працьовитості, невтомності; у слов'ян-язичників - символ кохання; у християнській традиції - символ старанності, красномовства, святості, непорочності, порядку, бережливості (Енциклопедичний словник символів культури України, 2015, с. 48 - 49).

В українських стійких сполуках фразеологема бджола уособлює такі позитивні риси, як жвавість, працьовитість, радість (щастя): бджілкою літати; працьовитий як бджілка; робоча як бджола; як [божа] бджола.

Разом із тим ентомонім бджола у фразеологічних одиницях символізує й негативні риси: надокучливість (настирливість), прискіпливість: липнути як бджоли до меду; летить як бджола до меду. В українській мові усталений вираз як (мов, ніби і т. ін.) бджіл у вулику має значення `дуже багато, безліч', а як бджоли у вулику зі сл. гудіти, густи - `одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін'.

Тільки українській мові властиві усталені вирази з фразеологемою-ентомонімом ґедзь - «великою мухою, що живеться кров'ю тварин і людей, соком рослин» (Жайворонок, 2006, с. 164-165). Укус цієї комахи дуже болючий, і тому семантика всіх порівнянь з цією комахою, як підкреслює Г. Доброльожа, має негативну конотацію: вередливість, злість: ґедзь напав (укусив); набридливість: дзижчить як ґедзь у Спасівку (Доброльожа, 2017, с. 432).

Сталі вислови з фразеологемою-ентомонімом блоха, що називає безкрилу маленьку комаху - паразита тварин і людей (Булашев, 1993, с. 400), властиві в основному білоруській мові: падкаваць блыху (продемонструвати винахідливість у якійсь справі); <усе> блохі падохлі (померлі) (хтось відчуває сильний жах); карміць блох (вошай, клапоу) (перебувати в тяжких антисанітарних умовах).

Специфічною для російської та білоруської фразеологічних систем є усталений вираз божья коровка // божая кароука, який характеризує тиху людину, яка не вміє за себе постояти.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Результати дослідження засвідчили той факт, що саме зіставно-лінгвокультуроло- гічний аналіз дає змогу констатувати, що ентомоніми в східнослов'янському фразеологічному просторі виступають потужним фактором формування національно-образної картини світу. Міжмовне зіставлення структури усталених виразів обстежуваних мов з фразеологемою-ентомонімом відображає в основному негативні конотації, які переважно характеризують будь-яку якість людини - її інтелект, вчинки, поведінку, зовнішність, вади характеру.

На перспективу залишається аналіз усталених виразів з фразеологемою-ентомонімом у східнослов'янських мовах в лінгвокультурологічному аспекті, подальшому міжмовному зіставленні їх та виявленні в них відмінностей і спільних рис, пов'язаних з особливостями відображення ментальності того чи того народу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Білоноженко, В. та ін., укладачі (2013). Фразеологічний словник української мови. Т. 1. Київ: Наукова думка.

Білоноженко, В. (2013) та ін., укладачі. Фразеологічний словник української мови. Т. 2. Київ: Наукова думка.

Булашев, Г. (1993). Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: монографія. Київ: Довіра.

Доброльожа, Г (2017). Ентомологічний етноконцепт як відображення світобачення та народної свідомості українця (на матеріалі фразеології середнього Полісся). Наукові записки. Серія: Філологічна, 153, 429 - 433.

Енциклопедичний словник символів культури України (2015). / За заг. ред. Коцура, П., Потапенка, О., Куйбіди, 5-е вид. Корсунь-Шевченківський, ФОП Гавришенко В.

Жайворонок, В. (2006). Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ: Довіра.

Лепешау, І. (2008). Слоунік фразеалагізмау. У 2 т. Т. 1. Мінськ: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броукі.

Лепешау, І. (2008). Слоунік фразеалагізмау. У 2 т. Т. 2. Мінськ: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броукі.

Маслова, В. (2001). Лингвокультурология: учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Москва: Академия.

Молотков, А. (1968). Фразеологический словарь русского языка. Москва: Советская энциклопедия.

Онуфрійчук, Г. (2016). Лінгвокультурологічний потенціал української етнофразеології: асоціативне поле «Людина в колі інших істот» (Дис. канд. філол. наук). Національна академія наук України, Інститут мовознавства імені О. О. Потебні, Київ.

Русанівський, В. (1996). Русалії: нариси. Київ: Довіра.

Савченко, Л. (2011). Зооморфний код фразеологізмів із фразеологемою-орнітонімом на тлі етнокультури. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, 25, 77 - 80.

Смерчко, А., Скотна, Н., Куцик, О. & Смерчко, А. (2003). Фразеологія в таблицях і тестах: онтологічний, культурологічний та контрастивний аспекти. Дрогобич.

Размещено на Allbest.ru