Помилконебезпечні явища в мережевих ЗМІ: морфологічний рівень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Помилконебезпечні явища в мережевих ЗМІ: морфологічний рівень

О.М. Тепла, кандидат педагогічних наук, доцент,

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Схарактеризовано морфологічні помилки в мережевих засобах масової інформації. Джерельною базою дослідження слугували журналістські тексти онлайн-видань всеукраїнського і регіонального значення («Українська правда», «Доба»). Мета статті - описати морфологічні відхилення в Інтернет-ЗМІ, визначити найбільш типові з них та вказати основні помилкові місця в межах лексико-граматичного класу іменників, числівників, дієслів, прислівників, утворених від числівників.

Здійснено моніторинг виявлених анормативів, указано на основні помилконебезпечні місця у творенні граматичних форм іменників, числівників, дієслів, дієприкмекметників, прислівників у медіаматеріалах. Аналіз морфологічних відхилень у межах лексико-граматичного класу іменників показав порушення у його утворенні. Значними труднощами у звороті іменників є родовий відмінок однини другої відміни чоловічого роду, а саме правильний вибір закінчення а (-я) або -у (-ю). У журналістських текстах ці закінчення взаємозамінні. Неправильне утворення складених числівників також призводить до морфологічних помилок. У межах лексико-граматичного класу дієслів частота, пов'язана з утворенням наказового способу за допомогою дієслівної кальки з російської давай /давайте.

Потужним джерелом мовного забруднення аналізованих Інтернет-видань є використання активних дієслів, не властивих українській мові. Форми активних дієслів теперішнього часу на -уч (-юч), -ач (-яч) не є типовими для української мови.

У результаті лінгвообстеження текстів онлайн-видань на морфологічному рівні виявлено, що найбільш частотними є помилки, пов'язані з уживанням невластивих українській мові активних дієприкметників теперішнього часу на -уч (-юч), -ач (-яч), з формотворенням іменників. Менш частотними є помилки у межах лексико-граматичного класу займенників, числівників, дієслів, прислівників.

Ключові слова: морфологічна помилка, анорматив, формотворення іменників, числівників, дієслів, культура мовлення, медіатекст, засоби масової інформації.

ERROR DANGEROUS PHENOMENA IN NETWORK MEDIA: MORPHOLOGICAL LEVEL

О.M. Tepla

Introduction. Along with such important issues of speech culture as mastering the rules of spelling and punctuation, lexicology, it is important to study and use the means of expression depending on the purpose and content of expression, governed by grammatical norms of language, deviations from which are morphological and syntactic levels. Violations of morphological norms indicate insufficient attention of media workers to the culture of professional broadcasting, as well as unprofessional editorial processing of materials presented to readers.

The purpose of the article is to describe morphological abnormalities in online media, identify the most typical of them and indicate the main erroneous places within the lexical and grammatical class of nouns, numerals, verbs, adverbs formed from numerals.

The source base of the study was journalistic texts of online publications of national and regional significance ("Ukrainian Truth", "Doba").

Results. Analysis of morphological deviations within the lexical and grammatical class of nouns showed violations in its formation. Significant difficulties in the inflection of nouns is the genitive singular of the second declension of the masculine gender, namely the correct choice of the ending a (-я) or -у (-ю). In journalistic texts, these endings are interchangeable.

he grammatical design of the dative singular of masculine nouns is normative in the analyzed texts. Although most normative sources indicate that the parallel endings овіі (-іві, -єві) / -у (-ю) can be used to denote them, it is stated that the inflections -ові (-ЄВІ, -ЄВІ) should predominate in the names of creatures), and in the names of non-beings mostly use -у (-ю).

Improper formation of compound numerals also leads to morphological errors.

Within the lexical-grammatical class of verbs, the frequency associated with the formation of the imperative mood with the help of the verb tracing paper from the Russian davay / davayte.

A powerful source of language pollution of the analyzed online publications is the use of active verbs not peculiar to the Ukrainian language. Forms of active verbs of the present tense in -uch (-yuch), -ach (-yach) are not typical for the Ukrainian language.

Conclusion. Thus, the highest frequency in the media texts of the analyzed online publications at the level of morphology are errors associated with the use of uncharacteristic of the Ukrainian language active verbs of the present tense on -уч (-юч), -a4 (-яч), with the formation of nouns.

Keywords: morphological error, normative, formation of nouns, numerals, verbs, speech culture, media text, mass media.

Актуальність дослідження

морфологічні помилки інтернет інформація

Поряд із такими важливими питаннями культури мовлення, як оволодіння правилами орфографії і пунктуації, лексикології, важливим є вивчення і правильне використання засобів вираження думки залежно від мети і змісту висловлювання, що їх регулюють граматичні норми мови, відхилення від яких виявляються на морфологічному і синтаксичному рівнях.

Порушення морфологічних норм указують на недостатню увагу медіапрацівників до культури професійного мовлення, а також на нефахове редакційне опрацювання представлених читачам матеріалів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

На низьку якість текстів ЗМІ вказували Л. Боярська [1], Я. Гаврилова [2], Н. Зикун [4], І. Мариненко [6], М. Мозер [7], А. Нечипоренко [8], О. Тепла [10; 11]. У полі зору науковців - критерії розрізненням «норми» і «помилки» у медіатекстах; вплив особливостей мовлення сучасних засобів масової комунікації на зміну мовних норм, формування мовленнєвої компетенції та культури мовлення; різні типи відхилень від літературних норм у журналістських матеріалах, причини їхнього виникнення. Проте більшість дослідників аналізує мовні помилки в друкованих ЗМІ, теле- й радіоефірах, залишаючи поза увагою онлайн-видання.

Мета дослідження - науково описати морфологічні анормативи в мережевих ЗМІ, виявити найбільш типові з них і вказати на основні помилконебезпечні місця у межах лексико-граматичного класу іменників, числівників, дієслів, прислівників, утворених від числівників.

Матеріали і методи дослідження

Джерельну базу наукової розвідки становили тексти онлайн-видань всеукраїнського і регіонального значення («Українська правда», «Доба»). Методологічним підґрунтям дослідження є загальнонаукові методи аналізу і синтезу, що дають змогу проаналізувати сучасний стан мовленнєвої культури ЗМІ, методи лінгвістичного аналізу журналістських текстів (описовий метод - для визначення суті помилки і встановлення типу порушеної норми; метод суцільної вибірки - для добору прикладів для аналізу та ілюстрації теоретичних положень).

Результати дослідження та їх обговорення

Аналіз морфологічних девіацій у межах лексико-граматичного класу іменників засвідчив порушення у їньому формотворенні. Значні труднощі у словозміні іменників становить родовий відмінок однини другої відміни чоловічого роду, а саме правильний вибір закінчення -а (-я) чи -у (-ю). У журналістських текстах ці закінчення взаємозамінні. Наприклад: «Перемикання між завданнями може призвести до феномену, який називають «залишком уваги»» [12] (правильно - феномена); «До Кабінета міністрів я був заступником в Міністерстві юстиції» [там само] (правильно Кабінету Міністрів); «Житель Тернопільщини перший в Україні скористався онлайн-послугою введення в експлуатацію будинка» [5] (правильно - будинку).

Анормативним в аналізованих текстах є граматичне оформлення давального відмінка однини іменників чоловічого роду, хоча в більшості нормативних джерелах указано, що на їхнє позначення можна вживати паралельні закінчення -ові (-еві, -єві) / -у (-ю), проте зазначено, що в назвах істот повинні переважати флексії -ові (-еві, -єві), а в назвах неістот здебільшого вживають -у (-ю). Також натрапляємо на небажане в українській мові повторення кількох форм на -у поспіль. Зважаючи на це, вважаємо за доцільне змінити відмінкові форми іменників у таких конструкціях: «Голобородько проти Зеленського: хто допоможе президенту?» [12]; «ДБР передало підозру Порошенку в ГПУ й просить зняти недоторканність» [12]; «Військові зі Сходу передали меру Тернополя бойовий стяг» [5].

Лінгвісти радять уживати саме форми на - ові, -еві, -єві у давальному відмінку іменників чоловічого роду ІІ відміни для увиразнення мовлення. Так, О. Д. Пономарів з цього приводу зауважує: «Зловживання закінченнями -у, -ю робить усний чи писемний текст монотонним, відриває його від живого мовлення..., а використання в давальному відмінку -ові, -еві, -єві дає можливість виразніше розрізнити функції відмінків» [9, с. 29].

До морфологічних помилок призводить і неправильне формотворення складених кількісних числівників: «Поряд з навчальними корпусами ТНЕУ - 5 гуртожитків, де проживає дві тисячі п'ятсот студентів, біля сімдесят - іноземні студенти» [5] (правильно - сімдесяти); «У першому гуртожитку близько трьохсот студентів, бо є ще й сімейні кімнати. В інших гуртожитках - третьому, четвертому і п'ятому проживає від шістсот до шістсот п'ятдесяти студентів», -- каже Іван Плішко» [5] ( правильно - шестисот).

У межах лексико-граматичного класу дієслів частотною є помилка, пов'язана з утворенням наказового способу за допомогою дієслівної кальки з російської мови давай/давайте: «Давайте іронізувати як він несподівано з'являється в Борисполі й починає займатися проблемами місцевого ЖКГ, що йому, очевидно, ближче й поки що зрозуміліше» [12]; «Давайте не допустимо цього, адже всі вони заслуговують на власну домівку!» [5].

Могутнім джерелом забруднення мови аналізованих онлайн-видань є вживання невластивих українській мові активних дієприкметників: «... підтримуюча терапія...» [12] (правильно - підтримувальна); «.потяг із сидячими місцями.» [там само] (правильно - місцями для сидіння); «. керуюча відомим рестораном.» (правильно - керівник/керівниця відомого ресторану) [12].

Відомі лінгвісти ще на початку ХХ ст. наголошували, що згадані форми не були притаманні живому народному мовленню, яке становить основу української літературної мови [3, с. 65]. Такий погляд поділяють сучасні автори граматик української мови та порадників із культури української мови, зазначаючи, що для української мови не характерні форми активних дієприкметників теперішнього часу на -уч (-юч), -ач (-яч), а поява їх у словниках, укладених за радянських часів, стала наслідком ідеологічної боротьби за мову. Українські мовознавці пропонують численні варіанти заміни цих форм.

Уплив аналогії російської мови спостерігаємо і в поодинокому ненормативному вживанні прислівників, утворених від числівників: «Таку можливість підкреслили й оцінки економістів Morgan Stanley, які очікують, що темпи зростання в країнах, що розвиваються, становитимуть 4,4%, що більш ніж в три рази перевищує прогноз для країн «Групи 10» в 1,3%» [12] (правильно - утричі); «До того ж пишуть, що раніше маршрутка № 18 їздила кожних 10 хвилин, а зараз можна стояти 20-25 хв» [5] (правильно - щодесять).

Висновки і перспективи

Отже, у медіатекстах аналізованих онлайн-видань на рівні морфології найвищу частотність становлять помилки, пов'язані з уживанням невластивих українській мові активних дієприкметників теперішнього часу на -уч (-юч), -ач (-яч), з формотворенням іменників. Менш частотними є помилки у межах лексико-граматичного класу числівників, дієслів, прислівників.

Перспективу дослідження вбачаємо у виявленні відхилень від синтаксичної норми у мові мережевих ЗМІ.

Список використаних джерел

1. Боярська Л. Мовні помилки на сторінках ЗМІ (дослідження-моніторинг). URL: journlib.unhttp://iv.kiev.ua/Movni_pom_na_st_zmi.pdf.

2. Гаврилова Я. До проблеми розрізнення «норми» і «помилки» у текстах періодичних видань. Науковий вісник ХДУ. Серія «Лінгвістика». Херсон, 2015. Вип. 22. С. 119-120.

3. Голосовська Г. Активні дієприкметники в українській літературній мові: уживати чи ні? Українська мова. 2011. № 4. С. 63-71. URL: http://nbuv.gov.u a/UJRN/U krm_2011_4_9

4. Зикун Н. І. Культура мови ЗМІ і рівень довіри до медіа текстів. Наукові праці Кам'янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2012. Вип. 31. С. 63-66. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2012_31_20.

5. Інтернет-газета «Доба». URL: https://doba.te.ua/

6. Мариненко І. Орфографічні й лексичні помилки в крос-медійних змі: типологія, причини виникнення. Мова: класичне - модерне - постмодерне. 2017. Вип. 3. С. 235-249. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.

7. Мозер М. Спроба оцінки й контекстуалізації помилок у мові української преси (на прикладі видання "Газета по- українськи"). Мова: класичне - модерне - постмодерне. 2017. Вип. 3. С. 235-249. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.

8. Нечипоренко А. Ф. Мова ЗМІ та її вплив на формування культури мовлення. Science and Education a New Dimension. Philology. 2017. V(32), Issue: 122. С. 67-69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_27.

9. Пономарів О. Українське слово для всіх і для кожного. Київ: Либідь, 2013. 359 с.

10. Тепла О. М. Помилконебезпечні явища на лексичному рівні в мережевих ЗМІ. Науковий журнал «Міжнародний філологічний часопис». 2020. Випуск 11 (4). С.86-94.

11. Тепла О. М. Порушення орфографічних норм в медіатекстах (за матеріалами онлайн- видань «Українська правда», «Доба»). Науковий журнал «Міжнародний філологічний часопис». 2020. Вип. 11 (3). С. 66-71.

12. Українська правда. URL: https://www.pravda. com.ua/.

References

1. Boiarska, L. Movni pomylky na storinkakh ZMI (doslidzhennia-monitorynh) [Language mistakes on media pages (researchmonitoring)]. Available at: journlib.un http://iv.kiev.ua/Movni_pom_na_st_zmi.pdf.

2. Havrylova, Ya. (2015). Do problemy rozriznennia «normy» i «pomylky» u tekstakh periodychnykh vydan [To the problem of distinguishing between "norm" and "mistake" in the texts of periodicals]. Naukovyi visnyk KhDU. Seriia «Linhvistyka». (Scientific Bulletin of KhSU. Series: Linguistics). Issue 22, 119-120.

3. Holosovska, H. (2011). Aktyvni diieprykmetnyky v ukrainskii literaturnii movi: uzhyvaty chy ni? [Active verbs in the Ukrainian literary language: to use or not?]. Ukrainska mova.( Ukrainian language). Issue 4, 63-71. Available at:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2011_4_9.

4. Zykun, N. I. (2012). Kultura movy ZMI i riven doviry do media tekstiv [Culture of media language and the level of trust in media texts]. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Filolohichni nauky. (Scientific works of Ivan Ogienko Kamyanets-Podilsky National University. Series: Philological sciences). Issue 31, 63-66. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2012_31_20.

5. Internet-hazeta «Doba». [Internet newspaper "Doba"]. Available at: https://doba.te.ua/.

6. Marynenko, I. (2017). Orfohrafichni y leksychni pomylky v kros-mediinykh zmi: typolohiia, prychyny vynyknennia [Spelling and lexical mistakes in cross-media media: typology, causes]. Mova: klasychne - moderne - postmoderne/(Language: classical - modern - postmodern). Issue 3, 235-249. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.

7. Mozer, M. (2017). Sproba otsinky y kontekstualizatsii pomylok u movi ukrainskoi presy (na prykladi vydannia "Hazeta po-ukrainsky") [An attempt to assess and contextualize mistakes in the language of the Ukrainian press (on the example of the publication "Newspaper in Ukrainian").]. Mova: klasychne - moderne - postmoderne. (Language: classical - modern - postmodern. Issue 3., 235-249. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.

8. Nechyporenko, A. F. (2017). Mova ZMI ta yii vplyv na formuvannia kultury movlennia [The language of the media and its impact on the formation of speech culture]. Science and Education a New Dimension. Philology. V(32), Issue: 122, С.67-69.

Available at: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Langcmp_ 2017_3_27.

9. Ponomariv, O. (2013). Ukrainske slovo dlia vsikh i dlia kozhnoho [Ukrainian word for everyone and for everyone]. Kyiv: Lybid.

10. Tepla, O. M. (2020). Mistake dangerous phenomena at the lexical level in network media. Scientific Journal "International Philological Journal". Issue 11 (4), 86-94.

11. Tepla, O. M. (2020). Violation of spelling rules in media texts (based on materials from online publications "Ukrainian Truth", "Doba". Scientific Journal "International Philological Journal". Issue 11 (3), 66-71.

12. Ukrainska pravda [Ukrainian Truth]. Available at : https://www.pravda.com.ua/.

Размещено на Allbest.ru