Сучасний молодіжний сленг української молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний молодіжний сленг української молоді

Степаненко О.

Комунальний заклад вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради

Заєць В.

Київський університет імені Бориса Грінченка

Степчук Ю.

Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова

Анотація

У статті розглядаються особливості, джерела поповнення та етимологічні аспекти молодіжного сленгу у сучасній українській мові. Наведено деякі історичні аспекти появи поняття сленгу та зміни у його значенні. У дослідженні виділено та описано основні різновиди даного явища: молодіжний, професійний, комп'ютерний, кримінальний, а також сленг, пов'язаний з хобі та захопленнями. Молодіжний сленг класифікується залежно від соціальної групи та включає шкільний, студентський, мережевий, геймерський, хакерський, субкультурний. У роботі також зроблено висновки про позитивні та негативні аспекти впливу сленгу на стан сучасної української літературної мови.

У дослідженні сленг трактується як відносно стійкий для певного періоду, широко уживаний, стилістично маркований лексичний пласт, компонент експресивного просторіччя, що входить у літературну мову, неоднорідний за своїми джерелами, ступенем наближення до літературного стандарту, що має пейоративну експресію. До основних джерел поповнення сучасного українського молодіжного сленгу належать інформаційні технології, інтернет та іншомовні запозичення. Доведено, що молодіжний сленг утворюється в результаті оновлення та збагачення мови запозиченими словами, які молодь починає використовувати у власному мовленні, намагаючись здаватись більш цікавими та сучасними, для передачі емоцій, думок та ставлення до чогось або до когось. З'ясовано, що існує декілька видів сленгу за способом їх утворення: словоскладання, скорочення, афіксація, конверсія, метафоризація та запозичення. Молодіжний сленг є однією з некодифікованих підсистем сучасної української мови, і саме на цьому рівні можна простежити, як і якою мірою мовні явища пов'язані зі змінами соціального життя в суспільстві.

Ключові слова: молодіжний сленг, англіцизм, Інтернет, англійська мова, сучасна українська мова, джерела поповнення, різновиди сленгу.

STEPANENKO O.

Communal Institution of Higher Education "Dnipro Academy of Continuing Education" of Dnipropetrovsk Regional Council

ZAIETS V.

Borys Grinchenko Kyiv University

STEPCHUK Y.

Leonid Yuzkov Khmelnytskyi University of Management and Law

MODERN YOUTH SLANG OF UKRAINIAN YOUTH

The article discusses the features, sources of replenishment and etymological aspects of youth slang in the modern Ukrainian language. The article provides historical aspects of the appearance of the concept of slang and changes in its meaning are given. The study identifies and describes the main varieties of this phenomenon: youth, professional, computer, criminal slang as well as slang associated with hobbies. Youth slang is classified depending on the social group and includes school, student, network, gaming, hacker, and subcultural slang. Also, the authors draw conclusions about the positive and negative aspects of the influence of slang on the state of the modern Ukrainian literary language. The study interprets slang as a relatively stable for a certain period, widely used, stylistically marked lexical layer, a component of expressive vernacular, included in literary language, heterogeneous in its sources, the degree of approximation to the literary standard with pejorative expression. The main sources of modern Ukrainian youth slang include information technology, the Internet and foreign language borrowing. It has been proven that youth slang is formed as a result of updating and enriching the language with borrowed words that young people begin to use in their own speech, trying to seem more interesting and modern to convey emotions, thoughts and attitudes to something or someone. It has been found that there are several types of slang in the way they are formed: word formation, reduction, affixation, conversion, metaphorization and borrowing. Youth slang is one of the uncodified subsystems of the modern Ukrainian language, and it is at this level that one can trace how and to what extent linguistic phenomena are related to changes in social life in society. сленг мова молодіжний

Keywords: youth slang, English borrowings, Internet, English, modern Ukrainian, sources of replenishment, varieties of slang.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями Динамічність процесу мовленнєвої діяльності сучасних українців в останнє десятиліття має соціальне, економічне та психологічне коріння. У цьому випадку мовленнєвий акт носія української мови є дзеркалом соціальних змін. Ця якість розмаїття мовних засобів сучасної української мови, що збільшується, вважається позитивним явищем, оскільки воно пропонує носіям мови можливість вибору, що, у свою чергу, свідчить про те, що в українській мові розширилися термінологічні можливості для досягнення конкретної комунікативної потреби. Роль загальних закономірностей сучасної мовної економії пов'язана з прискоренням темпу життя. Розвиток науки і техніки, тісне зіткнення з іншомовною лексикою тощо - всі ці екстралінгвістичні причини можуть впливати на мовний процес, особливо в частині розширення словникового запасу, уточнення або зміни семантики лексичних одиниць.

На даному етапі розвитку української мови враження про хаотичність та нестійкість лексичної системи, що формується як у носіїв мови, так і у лінгвістів, супроводжується прискоренням мовної еволюції. В результаті на одиницю часу припадає більше мовних змін, які нагромаджуються, не встигаючи адаптуватися в лексичній системі. Лексичний вибух, спричинений мовними змінами серед українців наприкінці ХХ століття, можна пояснити соціальними змінами та соціальними потрясіннями. Молодіжний сленг є однією з некодифікованих підсистем сучасної української мови, і саме на цьому рівні можна простежити, як і якою мірою мовні явища пов'язані зі змінами соціального життя в суспільстві.

Аналіз досліджень та публікацій

Останні кілька десятиліть сленг привертав увагу багатьох зарубіжних та українських дослідників, хоча мовознавці не завжди мають можливість у своїх дослідженнях вчасно реагувати на появу нових сленгізмів, класифікувати їх, визначати структурні та семантичні особливості. Це стосується й появи нових лексикографічних джерел, адже як зазначає E. Шьонефельд, "як і кожен словник, цей ("Abgefahren - Eingefahren. Ein Worterbuch der Jugend- undKnastsprache") також у час своєї появи вже є застарілим. Мова живе та змінюється" [11, с. 6]. Визначення та класифікації сленгізмів вивчали Д.П. Борис [1] та М.Р. Ткачівська [5]. Свої розвідки сленгу як лінгвокультурному феномену присвятили П.М. Грабовий [2; 3] та С.В. Дмитрієв [4]. В аспекті словотвору сленг досліджував О.В. Столярчук [8], значення молодіжного сленгу для розвитку мови вивчав М.Ю. Столяр [7].

Формулювання цілей статті

Представлена робота має на меті привернути увагу дослідників до молодіжного сленгу як до своєрідного та складного лінгвістичного феномену, що має характерні особливості функціонування. Необхідним стає вивчення молодіжного сленгу як мобільного, динамічного, експериментуючого. Це сприятиме виконанню центрального лінгвістичного завдання, яке постає перед лінгвістами - детальному дослідженню сучасної української мови на рівні всіх функціональних різновидів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Термін "молодіжний сленг" розглядається як синонім до термінів "молодіжний жаргон", "молодіжний соціолект", "молодіжна мова", "молодіжне арго" [9, с. 5]). Інші учені розмежовують терміни "жаргон" і "сленг", однак наголошують, що термін "соціолект", зокрема "молодіжний соціолект", є одним із найвдаліших. А. Загнітко у "Словнику сучасної лінгвістики: поняття і терміни" трактує це поняття так: "Сленг - жаргон, що використовується у відкритих соціальних групах для демонстрації належності до групи; слова та вислови в англійській усній мові, які вживають люди певних вікових, професійних, соціальних прошарків" [6, с. 304.]. У німецькомовних наукових дослідженнях трапляється термін "Jugendsprache", який перекладається як "молодіжна мова". Водночас молодіжна мова розглядається як складова національної мови й залежить від неї. У цьому дослідженні ми послуговуємося терміном "молодіжний сленг" [10; 11].

Молодіжний сленг існує як різнорідний соціальний жаргон, що швидко розвивається, елементи якого використовуються значними верствами суспільства. Активне використання комплексу загальномовних засобів, а також безлічі специфічних засобів може призвести до тенденції оновлення усного та літературного мовлення. Деякі процеси, що спостерігаються нині у сфері сленгу, можуть бути короткочасними і не закріплюватися на тривалі періоди часу в мові, але навіть у цьому випадку вони фіксуються на даному етапі розвитку мовної системи, оскільки кожен етап розвитку мови заслуговує на увагу.

Поняття "сленг" з'явилося в розмовній англійській мові у XVII ст., вперше воно з'явилося в письмових джерелах у XVIII ст. Спочатку сленг був відомий як лексика простолюдинів та маргіналів. Слово "сленг" широко відоме з 1850-х років і означає розмовну, скорочену лексику. Приблизно у першій половині XX ст. слово набуло свого сучасного значення. Під терміном "сленг" стали розумітися як слова та висловлювання, нові або вживані раніше в інших значеннях, у міру їх появи у мові людей певного віку, суспільства, професійних груп чи груп за інтересами.

Мовознавці наголошують на тому, що поява поняття "сленг" в українській мові обумовлена зростанням інтересу до англомовних культур, популярності англійської мови. Сленг є особливою мовою, що передає думку більш глибоко, оригінально та лаконічно. Залежно від групи людей, які використовують сленг, він поділяється на молодіжний, професійний, комп'ютерний, кримінальний, пов'язаний з хобі та деякі інші. Ця стаття присвячена аналізу сучасного молодіжного сленгу, виявлення його різновидів, джерел поповнення та етимологічних особливостей.

Сьогодні існує безліч визначень сленгу, узагальнивши які ми трактуємо сленг як відносно стійкий для певного періоду, широко уживаний, стилістично маркований лексичний пласт, компонент експресивного просторіччя, що входить у літературну мову, неоднорідний за своїми джерелами, ступенем наближення до літературного стандарту, що має пейоративну експресію.

До основних джерел поповнення сучасного українського молодіжного сленгу належать інформаційні технології, Інтернет та іншомовні запозичення. Розглянемо ці джерела поповнення сучасного молодіжного сленгу детальніше. Саме в сфері, пов'язаній з використанням комп'ютерів і мережі Інтернет, відбувається найбільш активне створення сленгізмів, існують усілякі граматичні, фонетичні та графічні інновації. Причин виникнення сленгізмів вважається виключна місткість, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати абзац літературно опрацьованого технічного тексту. Комп'ютерний сленг виражає навіть певні емоції, які в сухій та лаконічній реальній мережі відтворити майже неможливо. Інформаційні технології поповнюють молодіжний сленг тому, що зараз у кожного представника молоді є різноманітні комп'ютерні гаджети, ігрові приставки та інша "розумна" техніка. Нові слова у цій сфері з'являються постійно ("мамка" - материнська плата, "глюк" - неполадки в комп'ютері, "кодити" - програмувати, "троїти" - збиватися, плутатися тощо). Також слід згадати й про проникнення комп'ютерних термінів у загальновживану лексику. Так, вже нікого не дивують почуті не лише від молоді слова: "адмін" - системний адміністратор, "верстак"

- комп'ютер, "собака" - символ @, "дрова" - драйвери, "клава" - клавіатура, "мило" - електронна пошта (від англ.етаіі), "мишка" - маніпулятор "миша", "карлсон" - охолоджуючий вентилятор, кулер тощо.

Спілкування в Інтернеті є важливою частиною життя нинішнього молодого покоління. У зв'язку з цим у його мову потрапляють дедалі нові слова: "меми" - смішні картинки; "постити" - викладати фото чи тексти; "стримити" - проводити відео трансляції; "ламер" - на комп'ютерному сленгу так називають людину, яка погано вміє поводитися з комп'ютером, нездатна добре освоїти роботу на комп'ютері; "пекарня"

- це комп'ютер, похідне від ПК - персональний комп'ютер; "пруф" - підтвердження, доказ чогось, у мережі часто просять надати пруфи, тобто підтвердити слова фактами, документами; "флейм" - палка дискусія в інтернеті; суперечка, що переходить у відверту лайку; "флудераст" - людина, яка пише безглузді репліки та пости, використовуючи лише картинки чи смайлики, мета - надіслати якнайбільше порожніх повідомлень.

Є й інші менш продуктивні джерела поповнення молодіжного сленгу: арго (слова з кримінального жаргону - "лох", "кинути"); з музичної сфери ("попса", "трек", "музло", "бенгер" - суперхіт, який звучить звідусіль, слово використовують реп-виконавці; "фрешмен" - новачок, молодий репер, який набирає популярності). Найбільше молодіжних сленгізмів утворюється зі сфери онлайн-ігор: "саппорт" - підтримка; "пушити" - атакувати; "ачівка" - сленгове слово зі світу комп'ютерних ігор, означає "досягати чогось", "вихід на новий рівень у грі або придбання потужнішої зброї"; "скіл" - навички віртуальних персонажів у грі, в жартівливій формі вживають і в реальному житті: "Прокачати скіли"; "тащер" - хороший гравець у відеоігри, який допомагає товаришам по команді, також так називають тих, кого супроводжує удача.

Останні політичні події призвели до появи сленгових слів, утворених від антропонімів, наприклад, "макронити" - довго і безрезультатно теревенити телефоном, "шольцити" - багато обіцяти і нічого не робити. Популярним серед молоді є також сленгізм "вангую", який позначає передбачати щось, як провидиця Ванга.

Крім того, молодіжний сленг поповнюється через заміну значення лексем української літературної мови. Так, відомий приклад зі словом "базар", яке в літературній мові позначає "торгівлю, переважно на відкритому місці", а у молодіжному сленгу слово має значення "мовлення, розмова". Серед інших прикладів можна навести такі: очі - "шари"; мільйон грошових одиниць - "лимон"; збожеволіти - "поїхати"; недопалок

- "бичок"; просити щось - "стріляти щось"; прийти кудись - "зарулити"; довго і активно відпочивати - "зависати"; бути не в настрої - "грузитися"; накричати на когось - "наїхати"; бути байдужим - "морозитися".

Цікавим є прийом, коли заміна значень слів створює не зовсім точний смисловий відтінок, як-то замість фрази "йди сюди" вживається "мандруй сюди", "мігруй сюди" та інші.

Молодіжний слег містить також значну кількість вставних слів на позначення емоції мовця, наприклад, "бляха-муха", "блін", "йо-ма-йо". Окрім того, в українській мові сленгізми утворюються за допомогою суфіксів заниженої емоційної маркованості: -ха - депресуха, класуха; -юк - сидюк; ло - файло, хавало, хлебало. Трапляються пестливі суфікси: "велик" - велосипед, "телик" - телевізор, "хом'ячок" - комп'ютерна мишка. З метою заощадження часу та мовних зусиль застосовуються скорочення, усічені форми слова (ігнор, неадекват, неформат, корпорат тощо).

Іншомовні запозичення, як правило, англіцизми, міцно закріпилися у мові сучасної молоді. Вони використовуються як варваризми, тобто в написанні передаються українськими літерами (транслітеруються), а при словозміні можуть уподібнюватися українським словам, тобто граматично змінюються як українські лексеми (хайп, хейтер, чилити, ізі, го, свайп, бодіпозитив, краудфандінг, фуді, юзать, аб'юзер та ін).

Іноді ці групи перегукуються та поєднуються одна з одною: варваризми з англійської мови та словотворчі гібриди українських слів та англицизмів є у всіх названих групах джерел.

Із зазначеними групами джерел пов'язана класифікація різновидів молодіжного сленгу. Умовно його можна класифікувати за соціальними групами, в яких він використовується і тому можна виділити такі різновиди: шкільний, студентський, мережевий, геймерський, хакерський, субкультурний.

Зупинимося докладніше на мовних особливостях кожного з названих видів молодіжного сленгу. Шкільний сленг найчастіше складається зі слів, пов'язаних зі шкільним навчанням та захопленнями: "памперо" - першокласник; "румка", "акваріум" - клас; "ДЗ" - домашнє завдання, "контра" - популярна комп'ютерна гра Counter-Strike. При цьому англійських слів у сленгу школярів із віком стає дедалі більше в міру їхнього освоєння.

Студентський сленг складають переважно загальні для студентства всіх профілів слова (абітура, курсач, стіпуха, препод, здати на шару) та групи слів, пов'язані з профілем навчання, галуззю науки: для студентів-"технарів" - "матан", "цоколь"; для студентів зооінженерного факультету --"парнокопитні"; для філологів - "заруба", "античка"; для майбутніх педагогів - "логопед", "класрук".

Сленг соціальних мереж переважно становлять англіцизми чи словотворчі перетворення слів літературної мови зі значенням дозвілля, розваг, вільного проведення часу. Лексика тут досить обмежена з понятійного погляду і специфічна за семантикою. Вона досить рідко пов'язана з абстрактними поняттями, з навчанням або роботою, з культурними цінностями (паті, гейміти).

Сленг геймерів специфічний залежно від конкретних ігор, якими вони захоплюються, їхньої термінології та правил (стратегія, танчики, контра). Сленг хакерів або програмістів відрізняється тим, що багато слів з нього стають загальновживаними та загальновідомими (вінда, кодити, прога, драйвера).

Субкультурний сленг поширений у молодіжних неформальних групах, об'єднаннях за інтересами (байкери, панки, дигери, любителі косплею). Це специфічні слова певних тематичних груп, пов'язаних із суттю та основними поняттями цієї групи. З-поміж інших трапляються такі: "спойлер" - передчасне розкриття сюжету, інтриги книги або фільму, яке псує задоволення від перегляду; "тамблер-гьорл" - дівчина-бунтарка, неформалка в одязі та макіяжі; "стенити" - божеволіти від когось має свою передісторію (цей сленгізм популяризував репер Емінем завдяки своїй пісні Stan; головним героєм пісні є затятий фанат на ім'я Стен; отже, Стен - це завзятий фанат, який знає напам'ять усі пісні свого кумира, бачив усі його інтерв'ю і роками збирає гроші на його концерт).

Деякі молодіжні сленгізми трапляються у ЗМІ, наприклад: "булінг" - постійні знущання і цькування члена колективу; різновид насильства; "вайб" - емоційний стан, що виникає при спілкуванні з кимось, при контакті з ким-небудь або чим-небудь; "воркаут" - вуличний спорт, у якому багато силових вправ на брусах чи поперечинах. Люди, які захоплюються таким спортом, називають себе по-різному: воркаутери, вуличні спортсмени, атлети, гімнасти, турнікмени; "двіж" - активність, рух, тусовка; "дичина" - маячня, нісенітниця; "донатити" - жертвувати кошти комусь; популярна форма монетизації відеоблогів, ігор та молодіжних онлайн-розваг; "дропнути" - різко припинити робити якусь справу, не доведену до кінця; "забити" (на щось)

— кинути справу напризволяще, ігнорувати; "заганятися" - забагато перейматися через ситуацію чи подію; "зашквар" - соромний, негідний вчинок, який псує репутацію; щось ганебне; "зуммери" / "покоління Z" - позначає людей, які народилися у 1997-2010 рр. Їх вважають дітьми покоління X, рідше покоління Y; "ігнор"

— ігнорування за будь-яких обставин; "краш" - безнадійна людина; "локація" - місце, де щось відбувається; "пранк" - неприємний жарт; "пранкер" - телефонний хуліган; "профіт" - користь, певна вигода від якоїсь справи; "репліка" - добротна, не фірмова річ, копія дорогого продукту; "токсик" - токсична людина, яка скаржиться, ниє, псує іншим настрій, намагається отруїти життя іншим словами чи справами; "топ" / "топчик" - найкраще; "тролити" - знущатися, кепкувати, дошкуляти кому-небудь; "хайп" - раптова популярність, бурхливі обговорення події або персони; "хейтити" - демонстративно ненавидіти когось чи щось, цькувати усно чи письмово.

У контексті вище згаданого необхідно зупинитися на питанні впливу сленгу на розвиток сучасної української мови, збереження її цілісності та традицій. Цей вплив не можна оцінювати однозначно позитивно чи негативно. Сленг робить мову більш лаконічною і яскравою, дозволяючи найповніше і вільно висловлювати думки та емоції. Цей тип спілкування дозволяє мовцю швидко і водночас оригінально висловлювати свої думки.

Простий молодіжний сленг намагається уникнути нудного світу дорослих, батьків, вчителів і пояснює це тим, що вони "не в курсі". Головні переваги сленгу - виразність та лаконічність. Тому сленг є невід'ємною частиною мови. Водночас багато дослідників вважають, що сленг підриває мовні норми та знижує рівень спільності мови та мовної культури.

Вважається, що через вплив сленгу молоді люди не тільки припускаються помилок у соціальних мережах, а й у реальному житті у них скорочується словниковий запас, втрачається здатність ясно викладати свої думки, втрачаються навички правильної побудови мовних структур.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Таким чином, ми з'ясували, що молодіжний сленг утворюється в результаті оновлення та збагачення мови запозиченими словами, які сама ж молодь починає використовувати у власному мовленні, намагаючись здаватись більш цікавими та сучасними, для передачі емоцій, думок та ставлення до чогось або до когось. Існує декілька видів сленгу за способом їх утворення: словоскладання, скорочення, афіксація, конверсія, метафоризація та запозичення. Лише знаючи джерело формування сленгу можна здогадатися, яке значення сленгізму. Насамкінець зазначимо, що сучасне культурне суспільство вимагає мовного багатства, виразності, здатності передавати глибокі думки та емоційні переживання. Цим вимогам повною мірою відповідає літературна мова, яка завжди розвивається разом із суспільством, тому потрібно насамперед розуміти мову літератури, а не лише сленг чи інші нелітературні форми національної мови.

Перспективу подальших розвідок вбачаємо у дослідженні сленгізмів, які виникли під час російсько- української війни.

Література

1. Борис Д.П. Визначення сленгу у вітчизняній та зарубіжній термінологічних традиціях. Мовні і концептуальні картини світу. 2015. Вип. 51. С. 72-83.

2. Грабовий П.М. Ключові лексеми українського молодіжного сленгу. Наукові праці Кам'янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2009. Вип. 20. С. 138-140.

3. Грабовий П.М. Український молодіжний сленг як лінгвокультурний феномен. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського. 2010. Вип. 11. С. 3438.

4. Дмитрієв С.В. Номінація особи у контексті лінгвокультурної картини світу носіїв українського сленгу. Мова. 2012. № 18. С. 16-21.

5. Ткачівська М.Р. Молодіжний сленг і його класифікації. Одеський лінгвістичний вісник. 2015. Вип. 6(2). С. 114-118.

6. Загнітко Анатолій. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. Донецьк: ДонНУ. Т. 3: П-С. 2012. 426 с.

7. Столяр М.Ю. Значення молодіжного сленгу для розвитку мови. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія: Філологічна. 2015. Вип. 53. С. 233-236.

8. Столярчук О.В. Специфічні тенденції утворення молодіжних сленгізмів за допомогою основоскладання (на прикладах англійської, німецької, української та російської мов). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2014. Вип. 11(1). С. 126-128.

9. Xpиcтeнкo O. Німєцький мoлoдiжний мєнг: лiнгвoкoгнiтивний тa coцioлiнгвicтичний acrera^ : aвтopeф. дис. канд. філол. наук. K., 2009. 20 с.

10. Henne H. Jugend und ihre Sprache: Darstellung, Materialien, Kritik / Helmut Henne. -Berlin : Walter de Gruyter, 2011. 399 S.

11. Schonfeld E. Abgefahren - Eingefahren. Ein Worterbuch der Jugend- und Knastsprache; EuropaischesUbersetzer-Kollegium, 1986. 139 S.

12. References

13. Borys D. P. Vyznachennja slenghu u vitchyznjanij ta zarubizhnij terminologhichnykh tradycijakh. Movni i konceptualjni kartyny svitu. 2015. Vyp. 51. S. 72-83.

14. Ghrabovyj P. M. Kljuchovi leksemy ukrajinsjkogho molodizhnogho slenghu. Naukovi praci Kam'janecj-Podiljsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni Ivana Oghijenka. Filologhichni nauky. 2009. Vyp. 20. S. 138-140.

15. Ghrabovyj P. M. Ukrajinsjkyj molodizhnyj slengh jak linghvokuljturnyj fenomen. Komparatyvni doslidzhennja slov'jansjkykh mov i literatur. Pam'jati akademika Leonida Bulakhovsjkogho. 2010. Vyp. 11. S. 34-38.

16. Dmytrijev S. V. Nominacija osoby u konteksti linghvokuljtumoji kartyny svitu nosijiv ukrajinsjkogho slenghu. Mova. 2012. № 18.

17. S. 16-21.

18. Tkachivsjka M. R. Molodizhnyj slengh i jogho klasyfikaciji. Odesjkyj linghvistychnyj visnyk. 2015. Vyp. 6(2). S. 114-118.

19. Zaghnitko Anatolij. Slovnyk suchasnoji linghvistyky : ponjattja i terminy. Donecjk : DonNU. T. 3: P-S. 2012. 426 s.

20. Stoljar M. Ju. Znachennja molodizhnogho slenghu dlja rozvytku movy. Naukovi zapysky Nacionaljnogho universytetu "Ostrozjka akademija". Serija : Filologhichna. 2015. Vyp. 53. S. 233-236.

21. Stoljarchuk O. V. Specyfichni tendenciji utvorennja molodizhnykh slenghizmiv za dopomoghoju osnovoskladannja (na prykladakh anghlijsjkoji, nimecjkoji, ukrajinsjkoji ta rosijsjkoji mov).

22. Xryctenko O. Himecjkyj molodizhnyj clengh: linghvokoghnityvnyj ta cociolinghvictychnyj acpekty : avtopef. dyc. kand. filol. nauk. K., 2009. 20 c.

23. Henne H. Jugend und ihre Sprache: Darstellung, Materialien, Kritik / Helmut Henne. -Berlin : Walter de Gruyter, 2011. 399 S.

24. Schonfeld E. Abgefahren - Eingefahren. Ein Worterbuch der Jugend- und Knastsprache; EuropaischesUbersetzer-Kollegium, 1986. 139 S.

Размещено на Allbest.ru