Асоціативне поле нація як фрагмент мовної свідомості студентства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Асоціативне поле нація як фрагмент мовної свідомості студентства

Євгенія Васянович,

Стаття присвячена дослідженню поняття нація в мовній свідомості студентів-гуманітаріїв за допомогою асоціативного експерименту проведеного у період з осені 2020 до весни 2021 року. Проаналізовано мову реагування респондентів, а саме вияви українсько-російського білінгвізму при асоціативних процесах. Мовне питання довгий час є дискусійним в багатьох сферах життя в Україні. Вхідні дані експерименту були подані українською мовою (повідомлення до анкети, вступне слово, інструкція і слова-стимули), що створює для респондентів певний мовний простір. Основною мовою реагування респондентів стала українська, проте певна кількість реакцій була подані російською та суржиком. Більшість таких реакцій мали повні або часткові синонімічні відповідники серед реакцій українською мовою, що вказує на той факт, що за своїм семантичним наповненням вони не відрізняються від реакцій, поданих українською.

Для оприявлення когнітивного складника в статті використано метод семантичного гештальту/семантичних груп. Такий метод дозволяє показати структуру і наповнення асоціативного поля нація, яке було побудоване за результатами експерименту. Для реалізації цього методу важливо проаналізувати семантичне наповнення поля і об'єднати його одиниці в групи за семантичним критерієм. У статті представлено 6 найбільш численних семантичних груп асоціативного поля нація: люди/народ, єдність/цілісність, країна/територія, сім'я, Україна, звичаї/культура, які є основними складовими цього поняття для респондентів. Період зросійщення українських земель та лінгвоциду українською мови тривав не одне століття і мав своє продовження навіть після оголошення незалежності, але при оприявленні своєї мовної свідомісті українські студенти ідентифікують себе як представників української нації, що об'єднані своїми територіями і культурою. білінгвізм мова реагування

Ключові слова: асоціативний експеримент, білінгвізм, семантичні групи, нація.

Yevhenia VASIANOVYCH,

Lecturer at the Department of General and Applied Linguistics V.N. Karazin Kharkiv National University (Kharkiv, Ukraine)

ASSOCIATIVE FIELD NATION AS A FRAGMENT OF STUDENT LANGUAGE CONSCIOUSNESS

The article is devoted to the study of the concept of nation in the linguistic consciousness of humanities students with the help of an associative experiment conducted in the period from autumn 2020 to spring 2021. The language of the respondents ' responses was analyzed and special attention is paid to Ukrainian-Russian bilingualism and its representation during associative processes. The language issue has long been debatable in many spheres of life in Ukraine. The input data of the experiment were presented in Ukrainian (the questionnaire, introduction, instructions and stimulus words), which creates a certain language space for the respondents. The main language of the respondents ' responses was Ukrainian, but a certain number of responses were given in Russian and Ukrainian-Russian surzhyk. Most of the reactions hadfull or partial synonyms among the Ukrainian language reactions, which indicates the fact that their semantic content does not differ from the reactions given in Ukrainian.

The article uses the method of semantic gestalt/semantic groups to reveal the cognitive component. This method allows you to show the structure and content of the associative field nation, which was composed based on the results of the experiment. To implement this method, it is important to analyze the semantic content of the field and combine its units into groups according to the semantic criteria. The article presents 6 most numerous semantic groups of the associative field nation: people, unity, country/land, family, Ukraine, customs/culture, which are the main components of this concept for respondents. The period of assimilation of Ukrainian lands and linguicide of the Ukrainian language lasted for more than a century and continued after the declaration of independence, but Ukrainian students identify themselves as representatives of the Ukrainian nation, united by their territories and culture.

Key words: associative experiment, bilingualism, semantic groups, nation.

Постановка проблеми. Мовне питання в Україні і його вплив на формування розуміння нації та національної приналежності є тривалий час гострим і дискусійним. Білінгвізм є загалом природним процесом взаємодії мов країн, що мають спільні кордони і розповсюджений на прикордонних територіях в багатьох країнах. Українсько-російський білінгвізм у тому стані, в якому він існує впродовж декількох століть, є штучним явищем, набутим внаслідок довготривалою і нищівною для української мови політики московських урядів (Російської імперії, а пізініше її наступника Радянського союзу) щодо русифікації України. Цим очевидно пояснюється розповсюдженість українсько-російського білінгвізму на території усієї країни, а не тільки в прикордонних регіонах. Вплив на мовну свідомість українців колоніальної політики не можна заперечувати, проте постає питання, чи відбувається серед молоді самоідентифікація себе із своєю нацією, мовою та культурою, і якими є складові поняття нації після століть національно-визвольних змагань і понад 30 років незалежності.

Аналіз досліджень. При аналізі результатів асоціативного експерименту важливо звертатися до вже класичних робіт в цій галузі, а саме робіт У. Марчук (Марчук, 2009), Д. Терехової (Терехова, 2010, 2017), Т Недашківської (Недашківська, 2011), С. Мартінек (Мартінек, 2012) та ін. Авторки досліджень звертали уваги на семантичний складник отриманих реакцій, що робить їхні роботи актуальними для нашого дослідження. Проблему українського білінгвізму і зросійщення багатьох процесів в України досліджували науковці у сфері лінгвістики, історії, політології, педагогіки тощо (Свинаренко, 2022; Соколова, 2021; Лотфі Гаруді, 2018).

Метою статті є аналіз асоціацій, отриманих на слово-стимул нація, проведення розподілу реакцій за мовним критерієм, а також за семантичним критерієм на тематичні групи задля оприявнення складових поняття нація в мовній свідомості студентів-гуманітаріїв.

Виклад основного матеріалу. У 2020-2021 роках до повномасштабного вторгнення ми провели ланцюжковий асоціативний експеримент серед студентів-гуманітаріїв Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна і Харківського педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Впродовж експерименту було зібрано понад 500 анкет. Платформою став онлайн-сервіс Google Forms. Через пандемію COVID-19 дистанційний спосіб проведення експерименту був обраний як зручніший і безпечніший.

Слово-стимул нація отримало 1060 реакцій від респондентів, з яких 1003 (94,9%) подано українською мовою, 45 (4,2%) - російською, 10 (0,9%) реакцій суржиком і 2 реакції - смайликами. Хоча з 500 респондентів лише двоє відреагували смайликами (а саме смайликами на позначення двох українських прапорів, а також українського прапору і червоного серця), такий спосіб реагування є досить цікавим і показує вплив інтернет-культури на способи вираження реакцій респондентами.

Суржиком були подані реакції заблудження, кріпкі стосунки, сплаченість. У них ми спостерігаємо змішання російських лексичних одиниць із українським написанням.

Російською мовою було подано 32 асоціати (асоціатами вважаємо отримані на слово-стимул вільні асоціативні реакції) поміж них 7 не мають прямих або часткових синонімічних відповідників українською мовою (антиутопия, безразличие, дух, межфак, новая волна, развал, християни), інші ж співвідносяться. з українськими реакціями (война - війна (2); защита - захист (2); люди (4) - люди (74); группа - група (5); страна (4) - країна (37); язык (2) - мова (24) Украина (2) - Україна (18) тощо). На поданих прикладах можна побачити, що кількісно українські синонімічні відповідники істотно переважають над російськими.

Певні реакції графічно однаково виглядають українською і російською мовами, наприклад, сила, родина, люди, народ тощо. При визначенні мови реакції був задіяний такий алгоритм. В інструкції респондентам було запропоновано надати декілька асоціацій на кожне слово-стимул, мова інших реакцій в цих асоціативних рядах і стала ідентифікатором для одиниці, що перевіряється. Якщо респондент подав лише одну реакцій на певний стимул, або мову всіх його реакцій на цей стимул неможливо визначити графічно, то мова реагування визначається за його асоціаціями, поданими на інші слова-стимули. У випадку, коли неможливо визначити мову реагування за всіма стимулами, вважаємо, що він реагував українською мовою. Наприклад, було отримано 102 реакції народ, серед яких 100 асоціацій українською і 2 російською, що було визначено за допомогою зазначеного алгоритму.

Стимул нація отримав 1003 реакцію українською мовою, серед них 300 асоціатів. Найчастотнішими реакціями є народ (100), єдність (67), держава (37), країна (37).

Аналіз отриманих реакцій можливий і з акцентом на когнітивний складник, з увагою на нерозривний зв'язок мови і дійсності/реальності. Оприявити цей зв'язок дозволяє метод асоціативного гештальту за Д. І. Тереховою (Терехова, 2017: 216). Такий підхід "відбиває структуру асоціативних полів" і дозволяє визначити семантичні зони за допомогою якісного аналізу отриманих результатів (Терехова, 2010: 19). Подібний розподіл на семантичні групи був використаних у дисертаційному дослідженні Н.М. Галуновою (Галунова, 2012).

Таблиця 1

Семантичні групи асоціативного поля НАЦІЯ