Метафтонімічний концептуальний бленд "Guardian’s" COVID Generation" на матеріалі категорії контекстуальної синонімії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метафтонімічний концептуальний бленд "Guardian's" COVID Generation" на матеріалі категорії контекстуальної синонімії

Казимір Ірина Сергіївна, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри англійської мови, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Анотація

Когнітивний підхід до аналізу метафори та метонімії можна розглядати як концептуальну взаємодію в комплексі з метафтонімічним моделювання. Також цей підхід розкриває взаємодію метафори та метонімії як складний механізм формування смислів, що реалізується у визначеному контексті. Результати цього дослідження можуть сприяти розвитку теорії метафори, метонімії та вторинної номінації.

Важливу роль у цьому контексті відіграє вторинна номінація. Вона бере участь у процесі концептуалізації та категоризації навколишньої реальності. В процесі породження нового смислу, у людини виникають асоціації за подібністю (метафора) та суміжністю (метонімія) між властивостями елементів об'єкта, що призводить до переосмислення значення оригінального слова.

Вторинна номінація ґрунтується на тому, що різна форма з новим значенням приєднується до вже існуючої в мові форми. Нове значення виникає через функціональне чи семантичне переосмислення концепту. Наведений спосіб є найпродуктивніший, тому що можливості створення нових значень на основі суміжності та подібності - нескінченні. Звертаючись до теорії вторинної номінації, у нашій праці важливо підкреслити роль контекстуальних синонімів, які актуалізують вторинне значення у дискурсі.

Запропонована стаття покликана розв'язати проблему явища метафтонімії як основу категорії контекстуальної синонімії в її дискурсній реалізації. У статті досліджується метафтонімічний концептуальний бленд “Guardian's” COVID Generation” на матеріалі контекстуальних синонімів якісної британської періодики.

У статті обґрунтовано важливість вивчення метафтонімічного бленду контекстуальної синонімії з урахуванням теорії концептуально-метафоричної інтеграції. Реферована праця ілюструє іменниковий метафтонімічний бленд ““Guardian's” COVID Generation” на матеріалі контекстуально-синонімічних одиниць. Аналізуються лінгвокогнітивні властивості іменникового метафтонімічного бленду ““Guardian's” COVID Generation” на матеріалі контекстуально-синонімічних одиниць; Схарактеризовано тип метафтонімічного бленду категорії контекстуальної синонімії ““Guardian's” COVID Generation”.

Ключові слова: метафтонімічний концептуальний бленд, концептуальна метафора, концептуальна метонімія, контекстуальна синонімія, вторинна номінація.

Abstract

Metaphtonymic conceptual blend “Guardian's COVID Generation” of the category of contextual synonymy

Kazymir Iryna Sergiivna Candidate of Philological Sciences, Senior Lecturer at the Department of the English Language, Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University

The cognitive approach to the analysis of metaphor and metonymy is considered to be a conceptual interaction in a complex with metaphtonymic modeling. Also, this approach reveals the interaction of metaphor and metonymy as a complex mechanism of meaning formation, which is realized within a particular context. The results of the given study can contribute to the development of the theory of metaphor, metonymy and secondary nomination.

Secondary nomination plays an important role in language, participating in the process of conceptualization and categorization of the surrounding reality. Therefore, the expression of shades of different colors allows a person to express their attitude, judgment about something in all completeness and accuracy.

This type of nomination is based on associative thinking. In the process of generating a new word, a person has associations based on similarity (metaphor) and contiguity (metonymy) between the properties of the elements of the object, which leads to a reconceiving of the meaning of the original word. Secondary nomination is based on the fact that a different form with a new meaning is attached to a form already existing in the language.

A new meaning arises within a functional or semantic reinterpretation of a concept. This method is the most productive, because the possibilities of creating new meanings based on contiguity and similarity are endless. Turning to the theory of secondary nomination, in the given work it is important to emphasize the role of contextual synonyms that actualize the secondary meaning in the discourse.

The proposed article is aimed at solving the problem of the phenomenon of metaphtonymy on the basis of the category of contextual synonymy in its discourse implementation. The article examines the metaphtonymic conceptual blend “Guardian's” COVID Generation” on the material of contextual synonyms of high-quality British periodicals.

The article substantiates the importance of studying the metaphtonymic blend of contextual synonymy taking into account the theory of conceptual- metaphorical integration. The reference illustrates the noun metaphtonymic blend “Guardian's COVID Generation” on the material of contextual-synonymous units. The linguistic-cognitive properties of the noun metaphtonym blend “Guardian's COVID Generation” have been analyzed on the material of contextual-synonymous units. The type of metaphtonymic blend of the category of contextual synonymy “Guardian's COVID Generation” is characterized.

Keywords: metaphtonymic conceptual blend, conceptual metaphor, conceptual metonymy, contextual synonymy, secondary nomination.

Постановка проблеми

Поява когнітивної науки другого покоління ознаменувала відхід від традиційного істинно-умовного поняття значення, тим самим, висвітлюючи ідею конструювання “значення” як динамічного процесу, багато в чому, зумовленого контекстом і структурами фонових знань, такими як фрейми чи когнітивні моделі. Метафтонімія є ключем до розуміння процесів мислення, тому вивчення метафтонімії у когнітивному руслі уможливить прослідкувати механізми повсякденного мислення та певного способу концептуалізації чи категоризації реальності.

Натепер існує чимала кількість ґрунтовних чи поодиноких досліджень на теренах модерного інструментарію із когнітивної лінгвістики щодо вивчення лексичних одиниць, синонімів зокрема. Утім, варто зазначити й те, що на сьогодні повністю відсутні уявлення про механізми функціонування метафтонімії через категорію контекстуальної синонімії на матеріалі сучасного газетного дискурсу.

Підвищений інтерес до категорії контекстуальної синонімії пов'язуємо із прагненням виявити у дискурсі механізми зближення значень слів, котрі у мовній системі не мають спільних сем, а також факторів, що впливають і спричиняють зміни семантики чи появи емергентного значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розуміння комплементарності метафори і метонімії приходить лише в кінці XX століття в рамках когнітивного підходу до вивчення мовних явищ.

На матеріалі прози англійського модернізму метафтонімія вивчається як засіб вербалізації емоцій [3], а лінгвокогнітивні характеристики метафтонімічних евфемізмів на матеріалі військової та економічної тематики ґрунтовно представлені у працях Лесі Небелюк [2]. Особливої уваги заслуговує вивчення ознакових метафтонімічних концептуальних блендів у британській кінорецензії [1]. Натепер метафтонімія широко вивчається вітчизняними й закордонними вченими у прозі чи дискурсі, із застосуванням новітньої методики концептуальної інтеграції [1;4;5;11;12;]. Утім, метафтонімічні контекстуальні синоніми ще не були представлені ґрунтовними чи поодинокими напрацюваннями.

Актуальність запропонованого дослідження полягає у вивчення нового напряму у дослідженні теорії синонімії, а саме - дослідженні лінгвокогнітивних особливостей метафтонімічних мовленнєвих одиниць в межах категорії контекстуальної синонімії із залученням теорії концептуальної інтеграції.

Мета статті - дослідити іменниковий метафтонімічний бленд “Guardian's COVID Generation” в межах контекстуальної синонімії на матеріалі британського газетного дискурсу. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань: обґрунтувати доцільність вивчення метафтонімічного бленду контекстуальної синонімії з урахуванням теорії концептуально-метафоричної інтеграції; проілюструвати іменниковий метафтонімічний бленд “Guardian's COVID Generation” на матеріалі контекстуально-синонімічних одиниць; проаналізувати лінгвокогнітивні характеристики іменникового метафтонімічного бленду “Guardian's COVID Generation” на матеріалі контекстуально-синонімічних одиниць; схарактеризувати тип метафтонімічного бленду категорії контекстуальної синонімії “Guardian's COVID Generation”.

У праці імплементуються методи: компонентного аналізу - для визначення семного складу лексеми; контекстного - для встановлення кореферентності виокремлених одиниць, концептуально-метафоричної інтеграції - для визначення лінгвокогнітивних характеристик іменникового метафтонімічного бленду.

метафтонімія лінгвокогнітивний бленд синонім

Виклад основного матеріалу

Історія вивчення метафори і метонімії сягає своїм корінням в античність. Арістотель, яскравий представник традиційної теорії метафори, розумів її як заміну одного слова іншим за спільною ознакою. Середньовіччя проблема вивчалася з «церковноцентричної» точки зору погляду [4], пізніше “естафету” підхопили відомі філософи і мислителі Дж. Локк, о. Ніцше та ін. У XX-XXI століттях когнітивна лінгвістика вийшла на перший план. Згідно з сучасними поглядами, метафора - це не мовне явище, а насамперед форма мислення, тобто метафора розглядається як взаємодія мови і мислення. Протягом кількох десятиліть вчені розробили кілька теорій для вивчення метафор в рамках когнітивної парадигми на основі аналізу різних сфер.

Відомо, що мова за своєю природою кодує значення, а мовні структури, введені в дискурс, слугують частковими підказками для конструювання значення, процес, який часто називають концептуалізацією. Процес концептуалізації є когнітивною архітектурною позицією, яка містить несвідомі дії, що називаються “закулісним пізнанням” (backstage cognition) [10]. Прагнучи розвинути ці ідеї далі, Жиль Фоконьє ввів поняття ментальних просторів, які представляють домени, які дискурс будує, щоб забезпечити когнітивний субстрат для міркувань і для взаємодії зі [9, с. 34].

Іншими словами, ментальні простори - це механізми, сконструйовані, у процесі, коли ми думаємо й говоримо з метою розуміння процесів чи явищ [11, с. 351]. Теорія ментального простору містить два основних етапи конструювання значення: 1) створення ментального простору; 2) утворення відображень між просторами, які зазнають впливу локальний контекст дискурсу [8].

Жиль Фоконьє [9-11] побудував свою теорію ментальних просторів, згідно з якою природна мова - це процес побудови концептуальних сцен і сценаріїв як ми думаємо, говоримо та іншим чином взаємодіємо. Сенс, який походить з елементів, ролей, цінностей та відносин, які населяють або утворюють концептуальну сферу, трактується “ментальним простором”. На сьогодні, без особливих зусиль можна спостерігати нарощення значення через конструкцію інтеграції цих ментальних просторів, які зв'язують наші думки, мову та контекст.

Безперечно, що метонімія і метафора є ефективним засобом концептуалізації сучасної картини світу і, отже, ці два феномени пронизують кожен шар культурної діяльності людини. Метонімія і метафора є невід'ємними частинами процесу категоризації, на якому базується загальні дії для всіх когнітивних механізмів людини, які проявляються у формі когнітивних моделей, і, у міру того, як складність понять зростає, ускладнюються механізми вираження нових елементів сучасної картини світу.

Термін “метонімія” іноді дуже широко використовується і містить відношення між формою та значенням, відношення між мовним знаком та його референтом. Термін також тлумачиться як особливий тип відношень між прототипом і категорією, яку він представляє.

Основними механізмами утворення метафори є схожість, аналогія та порівняння; метонімії характерні механізми суміжності. Таким чином, метафора - характеризує, а метонімія - ідентифікує. Так як метафора і метонімія є концептуальними феноменами, то вони можуть належати до однакових сфер, функціонуюючи в межах одного концептуального субстрату. При проєкції з однієї концептуальної сфери в іншу можлива активація одного з елементів сфери і його переосмислення як суміжного, або суміжна проєкція елементу однієї сфери потребує концептуального розширення за схожістю [2, с. 76].

Така кореляція метонімії та метафори називається метафтонімією. Поняття було запропоновано Л. Гуссенсом, ще у 1990 році. Утім, вчений розглядає метонімію та метафору як різні явища, що з'являються задля поєднання чи переплетення [12, с.323]. Важливим для нас є той факт, що метафтонімія є явищем, яке зустрічається у визначеному газетному мікроконтексті.

Розглядаючи метафтонімічний бленд на матеріалі контекстуальної синонімії слід, звертаємось до чотирипросторової схеми теорії концептуальної інтеграції Ж. Фоконьє та М. Тернер, яка уможливить розуміння механізму утворення нового значення на матеріалі контекстуально-синонімічних одиниць.

Основною когнітивною функцією концептуальної інтеграції є створення сценаріїв, які б відповідали людському виміру. Ми думаємо, говоримо і діємо відповідно до масштабів часу і простору, які або занадто малі, або занадто великі, щоб у них зручно помістити наш спільний досвід. Тому, основний принцип концептуальної інтеграції полягає в “стисканні” того, що за своєю суттю є дифузним, і “декомпресії” того, що за своєю суттю є конденсованим.

Процес концептуальної інтеграції складається із родового простору, який формує певну кількість вхідних просторів, котрі, у свою чергу проектують подальший інтегрованих простір - бленд, у якому міститься емерджентне значення, значення якого не відповідає жодному із просторів. Вчені виокремлюють багатодіапазонні концептуальні бленди, де інтегрований простір складається із елементів трьох і більше вхідних просторів.

На рис. 1 зображено багатодіапазонний бленд з трьома ввідними просторами, який утворився з метафори та метонімії на матеріалі контекстуального синоніма - гіпероніма Guardian's COVID Generation.

Використання теорії концептуальної інтеграції для виокремлення лінгвокогнітивних характеристик досліджуваних нами метафтонімічних контекстуальних синонімів уможливлює розмежування метонімічного розширення джерела чи цілі метафори, а також прослідкування, як це метонімічне розширення впливає на утворення нового емерджентного значення в межах категорії контекстуальної синонімії.

Рис. 1 Багатодіапазонний метафтонімічний бленд з трьома ввідними просторами

За логіко-семантичною природою контекстуальних синонімів Guardian's COVID Generation є гіперонімом-домінантою з контекстуально-синонімічним рядом гіпонімів. Проаналізуємо наведену іменникову метафтонімію, в якій знаходиться багатодіапазонний бленд із трьома ввідними просторами.

Багатодіапазонний метафтонімічний контекстуально-синонімічний гіперонім Guardian's COVID Generation складається з іменникового словосполучення (досл. газета Гардіан про “ковідне” покоління). Наведений метафтонімічний контекстуальний синонім характеризує метонімічну модель частина категорії замість цілої категорії, оскільки тут розглядається лише та категорія молодих людей, постраждалих від коронавірусної інфекції, які давали інтерв'ю британській газеті Гардіан, а фактичне число таких молодиків складає значно більше.

Рис. 2. Метафтонімічний контекстуально-синонімічний бленд `Guardian's COVID Generation '

Метафтонімічний контекстуально-синонімічний бленд `Guardian's Covid Generation ' актуалізується шляхом поєднання контекстуальних синонімів, які знаходимо у періодичному виданні “The Guardian”. Наведемо приклади контекстуально-синонімічних одиниць у газетному мікроконтексті:

I've also allowed myself to feel pain and sadness about things in my life,

like living without my dad, and allowed that to be part of me.

Before, I was always trying to be happy and just make everything good, but now I realise that pain is part of being alive.

It's also kind of demeaning because it shows how small and insignificant I am in this world; my life could be closed down and I'd have no control over that.

I'd say that what I'm feeling is almost like PTSD [post-traumatic stress disorder].

I've become more aware of the importance of compassion though. I want to be nice to everyone, essentially because you never know what's going to happen to them.

(The Guardian, 29/01/20223)

Значення іменникової метафтонімії `Guardian's Covid Generation' формується в результаті концептуальної інтеграції смислових компонентів родового простору: `object', `content', `result' та трьох ввідних ментальних просторів `Newspaper', `Disease', `People'. В межах простору 1 відбувається операція метонімічного висвітлення концептуальної інтеграції, де спостерігається метонімічне звуження інформації за перенесенням частина категорії замість цілої категорії.

Завдяки когнітивній операції компресії, елементи, які є не є відповідними у мережі - `Guardian', `Covid', `Generation' у бленді стають концептуально ближчими за рахунок метонімічного перенесення частина категорії замість цілої категорії. За допомогою когнітивної операції композиції, елементи ввідного простору `Newspaper', `газета' як періодичне видання з іманентною назвою у формі складених аркушів наближається до характеристики поняття нового покоління молодих людей, які опинилися у складних умовах, спричинених коронавірусною інфекцією.

У вхідному просторі 1 (INPUT SPACE 1) прослідковується сценарій існування газети Гардіан, метою котрої є вивчення тієї чи тієї інформації для висвітлення злободенних потреб суспільства, молодого покоління зокрема в умовах подій, пов'язаних із COVID-19.

У газеті була представлена серія інтерв'ю з приводу посткарантинних наслідків трагедії. У вхідному просторі 2 (INPUT SPACE 2) проектується коронавірусна хвороба COVID-19, яка характеризується численними негативними наслідками, такими як постійний біль, посттравматичний стресовий розлад як різновид неврозу, який виникає внаслідок перенесення декількох стресових ситуацій.

У вхідному просторі 3 (INPUT SPACE 3) розгортається сценарій на позначення окремої групи людей, які по-особливому адаптували власні трансформації до реального життя. Простір бленду, який об'єднує три ввідних простори отримує нову емергентну структуру, яка є проявом контекстуальної синонімії к нашому дослідженні - Guardian's Covid Generation ' is lost generation. Новий метафтонімічний контекстуально- синонімічний бленд `Guardian's Covid Generation ' позначає стан нового покоління школярів в умовах ковідного режиму, які по-особливому сприймають ті фізичні чи ментальні зміни. Проектована ситуативна структура вказує на те, що британська молодь на сьогодні так чи інакше готова до певних асиміляцій у їхньому житті. Внаслідок чого транслюється готовність до емпатії, до вміння цінувати власне щастя як щось вартісне.

метафтонімія лінгвокогнітивний бленд синонім

Висновки

У світлі теорії вторинної номінації, категорія контекстуальної синонімії створює нові емергентні значення у газетному мікроконтексті. Послуговуючись методами когнітивної лінгвістики, а саме - методом побудови мереж концептуальної інтеграції, нам вдалося з'ясувати механізм створення нового значення метафтонімічного іменного контекстуального синоніма, який є гіперонімом до дослідженого нами контекстуально-синонімічного ряду на матеріалі газетних статей медичного спрямування. Багатодіапазонний бленд з трьома ввідними просторами “Guardian's Covid Generation ” уможливлює транслювати нове значення на позначення актуальної ситуації у британській лінгвокультурі. Лінгвокогнітивний аналіз вказує на те, що контекстуальний синонім в основі якого знаходиться багатодіапазонний метафтонімічний бленд витісняє пряме найменування того чи того явища у британській лінгвокультурі.

Метафора є визначним механізмом лексично-семантичних змін і є особливо продуктивним інструментом для створення нових форм категорії контекстуальної синонімії. Метафтонімія, маючи контекстуальне значення є глобальним засобом концептуалізації дійсності та способом міркування, що виражається у здатності виражати й формувати національний мовний світогляд, національний менталітет і національний образ. До перспективних напрямків дослідження вбачаємо вивчення метафтонімічного концептуального бленду на матеріалі газетних статей економічного спрямування.

Література

1. Качур І.В. Ознакові метафтонімічні бленди. Науковий журнал Львівського державного університету безпеки життєдіяльності “Львівський філологічний часопис”. № 7, 2020. С. 40-49.

2. Небелюк Л.Р. Метафтонімія як основа евфемізмів тіньової економіки в американському політичному дискурсі. Іноземна філологія. Вип. 132, 2019С. 78-89.

3. Трубенко І.А. Метафтонімія як засіб вербалізації емоцій у прозі англійського модернізму. Проблеми семантики слова, речення та тексту. 2014. Вип. 32. С. 290-299.

4. Aristotle. Protrepticus or Exhortation to Philosophy (citations, fragments, paraphrases, and other evidence [ed. and translated by D. Hutchinson, M. Johnson]. 2015.

5. Barcelona, A. (2012). On the plausibility of claiming a metonymic motivation for conceptual metaphor. In Antonio Barcelona (Ed.), Metaphor and Metonymy at the Crossroads: A Cognitive Perspective (pp. 31-59).

6. Benczes R. Creative compounding in English: The semantics of metaphorical and metonymical noun-noun combinations. 2006. P. 207.

7. Coulson S., Oakley T. Blending basics. Cognitive Linguistics. 2000. 11 (3-4). Р. 175-196.

8. Evans V. and Green M. (2006). Cognitive Linguistics: An Introduction. Edinburgh: Edinburgh University Press Ltd.

9. Fauconnier G. Mental Spaces. Cambridge University Press, 1994. 240p.

10. Fauconnier G., Turner M. The Way We Think: Conceptual blending and the mind's hidden complexities. New York NY: Basic Books. 2002. P. 440.

11. Fauconnier, G. (2007). Mental Spaces. In The Oxford Handbook of Cognitive linguistics, Geeraerts, D. and H. Cyckens, eds., 351-376. Oxford: Oxford University Press.

12. Goossens, Louis. “Metaphtonymy: The interaction of metaphor and metonymy in expressions for linguistic action”. Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast, edited by Renb Dirven and Ralf Porings, Berlin, New York: De Gruyter Mouton, 2002, pp. 349-378.

13. Naghiyeva Shafa. The role of metaphtonymy in the formation of the English economic discourse.

14. Zibin A., Altakhaineh A. (2023). A blending analysis of metaphors and metonymies used to depict the deal of the century by Jordanian cartoonists. Language and Cognition, 15(2), 377-404

15. The Guardian. We're on permanent catch-up': how Covid has changed young Britons' lives. [in English]

References

1. Aristotle (2015). Protrepticus or Exhortation to Philosophy (citations, fragments, paraphrases, and other evidence. [ed. and translated by D. Hutchinson, M. Johnson]. [in English].

2. Evans V., Green M. (2006). Cognitive Linguistics: An Introduction. Edinburgh: Edinburgh University Press Ltd.

3. Barcelona A. (2012). On the plausibility of claiming a metonymic motivation for conceptual metaphor. In Antonio Barcelona (Ed.), Metaphor and Metonymy at the Crossroads: A Cognitive Perspective (pp. 31-59).

4. Benczes R. (2006). Creative compounding in English: The semantics of metaphorical and metonymical noun-noun combinations. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company (206 p.).

5. Coulson S., Oakley T. Blending basics. Cognitive Linguistics. 2000. 11 (3-4). Р. 175-196.

6. Nebeliuk L. (2019) Metaftonimiia yak osnova evfemizmiv tiniovoii ekonomiky v amerykanskomu politychnomu dyskursi. [Metaphtonymy as a basis of “black economy” euphemisms in american political discourse]. Inozemna philologia, Issue 132. P. 78-89. [in Ukrainian].

7. Kachur I. (2020) Oznakovi metaftonimichni kontseptualni blendy u brytanskii kinoretsenzii. [Metaphtonymic attributive conceptual blends in british film reviews]. Naukovyi zhurnal Lvivskoho derzhavnoho universytetu bezpeky zhyttiediialnosti «Lvivskyi filolohichnyi chasopys». Issue 7. P. 40-49. [in Ukrainian].

8. Trubenko I.A. (2014) Metaftonimiia ta yii riznovydy u prozi anhliiskoho modernizmu. [Metaphtonymy and its types in the prose of English modernism]. Problemy semantyky, prahmatyky ta kohnityvnoi linhvistyky. 435-448 p. [in Ukrainian].

9. Goossens L. (2002). Metaphtonymy: The interaction of metaphor and metonymy in expressions for linguistic actIon. In R. Dirven & R. Porings (Ed.), Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast (pp. 349-378). Berlin, New York: De Gruyter Mouton.

10. Zibin A., Altakhaineh A. (2023). A blending analysis of metaphors and metonymies used to depict the deal of the century by Jordanian cartoonists. Language and Cognition, 15(2), 377-404.

11. Naghiyeva Shafa. The role of metaphtonymy in the formation of the English economic discourse.

12. Fauconnier G. (1994) Mental Spaces. Cambridge University Press, 1994. 240p.

13. Fauconnier G. (2007). Mental Spaces. In The Oxford Handbook of Cognitive linguistics, Geeraerts, D. and H. Cyckens, eds., 351-376. Oxford: Oxford University Press.

14. Fauconnier G., Turner M. (2002). The Way We Think: Conceptual blending and the mind's hidden complexities. New York NY: Basic Books. (440 p.)

Размещено на Allbest.ru