Дослідження одиничного злочину як складового елементу множинності злочинів та надання вичерпної характеристики видів одиничних злочинів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів

2. Прості одиничні злочини

3. Ускладнені одиничні злочини

3.1 Триваючі одиничні злочини

3.2 Продовжувані одиничні злочини

3.3 Складні (складені) одиничні злочини

4. Відмежування одиничних злочинів від множинності злочинів

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Кваліфікація злочинів є одним з проблемних і центральних питань і понять науки кримінального права і правозастосовної практичної діяльності працівників органів дізнання, слідства, прокуратури і суду при розмежуванні поведінки людей на правомірну і правопорушення, у процесі встановлення відповідності фактичних обставин вчиненого злочину знакам кримінально-правової норми, передбаченої кримінальним законом.

В процесі підвищення вимог до законодавчої та правозастосовчої діяльності, обумовленого розбудовою в Україні правової держави, особливого теоретичного та практичного значення для визначення підстав кримінальної відповідальності та меж призначення покарання при вчиненні кількох злочинів набуває проблема дослідження одиничності та множинності злочинів.

Призначення покарання за наявності одиничного злочину як елементу множинності злочинів є однією з найважливіших та найскладніших у теорії кримінального права та правозастосовчій практиці, якій, зокрема, приділялась значна увага у публікаціях багатьох представників радянської та вітчизняної науки кримінального права: М.І. Бажанова, М.І. Блум, Я.М. Брайніна, А.С. Горєліка, П.С. Дагеля, М.А. Дурманова, М.А. Єфімова, Н.І. Загороднікова, В.С. Зеленецького, А.Ф. Зелінського, Ю.А. Красікова, В.М. Кудрявцева, М.С. Ленау, В.П. Малкова, П.С. Матишевського, Шульмейстера, Ю.М. Юшкова, О.М. Яковлєва, Н.Ф. Яшинової та інших вчених. Проте, не вичерпуючи даної проблеми, ці теоретичні розробки переважно визначали поняття сукупності злочинів через призму регулювання порядку та особливостей призначення покарання при вчиненні кількох (двох або більше) злочинів. Водночас правозастосовчі органи, насамперед суди, змушені були вирішувати поряд з проблемами призначення покарання ще й питання кваліфікації вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, відмежування одиничних злочинів від інших форм множинності злочинів.

На сучасному етапі значний внесок у вирішення проблем кримінально-правової характеристики одиничного злочину як складової множинності злочниів, зробили у своїх працях українські вчені, зокрема В.С. Зеленецький, М.Й. Коржанський, О.К. Марін, М.І. Мельник, В.О. Навроцький, А.О. Пінаєв, А.М. Ришелюк, С.А. Тарарухін, П.Л. Фріс,.

Актуальність теми курсової роботи зумовлюється необхідністю осмислення відповідних положень Кримінального кодексу України, насамперед, з метою найбільш точного розуміння (тлумачення) кримінально-правових норм, що передбачають визначення змісту таких форм як одиничний злочин як складова множинності злочинів, а також правил кваліфікації злочинів та призначення покарання, їх правильного застосування.

Метою курсової роботи є дослідження одиничного злочину як складового елементу множинності злочинів та надання вичерпної характеристики видів одиничних злочинів.

Об'єктом дослідження є поняття одиничного злочину як структурного елементу множинності злочинів, його види.

Предметом дослідження є механізм тлумачення одиничного злочину як структурного елементу множинності злочинів згідно Кримінального кодексу України.

злочин ускладнений одиничний множинність



1. Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів

Кожне негативно оцінюване діяння людини стає предметом кримінально-правової кваліфікації лише внаслідок виявлення себе зовні і надбання соціальне значущих ознак. Думки, переконання, суб'єктивні якості людини, якої б негативної оцінки вони не діставали з точки зору громадської думки, не можуть бути розглянуті як злочинні діяння, доки не об'єктивуються, не знайдуть свого втілення в будь-якому конкретному акті поведінки.

Злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне, винне, протиправне і кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене субєктом злочину. Із цього законодавчого визначення витікає, що злочин - це завжди дія чи бездіяльність людини, яка дістала об'єктивне відбиття в реальній дійсності.

Одиничний злочин має місце там, де він передбачений кримінальним законом як одиничний самостійний склад злочину. Він конструюється законодавцем, виходячи з соціальних властивостей відповідного діяння, з типовості цього діяння, єдності його об'єктивних і суб'єктивних ознак. З цього погляду одиничним злочином є крадіжка, хуліганство, розбій, хабарництво тощо. Саме поєднання типових ознак цих злочинів дає законодавцю підставу визнати їх одиничними злочинами, що охоплюються відповідними нормами закону. Кримінальне право України: Загална частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - С. 201.

Множинність злочинів означає, що особою вчинено два чи більше передбачених КК діяння, кожне з яких має ознаки самостійного складу злочину і які разом створюють повторність, сукупність або рецидив злочинів.

Множинність злочинів складається з одиничних злочинів і ці явища необхідно відрізняти одне від одного для забезпечення правильної кваліфікації вчиненого й призначення за нього справедливого покарання, що на практиці далеко не завжди є простою справою. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. длястуд. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. -- К.: МАУП, 2004. - 328 с.

Одиничний злочин є складовим компонентом множинності злочинів, тому з метою відмежування множинності від одиничних злочинних діянь необхідно дати характеристику одиничного злочину і розглянути його види.

Як зазначає М.І. Бажанов, одиничний злочин - це злочин, який передбачений законом як єдиний, один, самостійний склад злочину. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - С. 252.

Одиничні злочини за своїми ознаками характеризуються неоднаково. Одні з них за своєю зовнішньою формою такі прості і очевидні, що не спричиняють жодних труднощів щодо кваліфікації їх як одиничних злочинів і називаються простими одиничними злочинами, котрі, як правило, характеризуються наявністю однієї дії і одного наслідку (наприклад, крадіжка або грабіж, не поєднаний з насильством). М.І. Бажанов до вказаного виду одиничних злочинів додає також злочини, що мають дві дії (наприклад, спекуляція), і злочини, які складаються із однієї дії, яка викликає два чи більше наслідків (наприклад, необережне знищення або пошкодження державного чи колективного майна, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки.

Таким чином, простий одиничний злочин характеризується наявністю однієї дії (бездіяльності) і одного наслідку, або однієї дії і декількох наслідків, або, нарешті, наявністю альтернативних дій.

Одиничний злочин може бути охарактеризований із соціальної та юридичної сторін.

Із соціального боку одиничний злочин зазвичай полягає у вчиненні однієї дії або однієї дії і одного наслідку. Однак, по-перше, і одна дія може мати складну будову (нерідко вона складається з декількох актів, окремих самостійних рухів тіла), по-друге, так буває далеко не завжди. Так, при державній зраді (ст. 111 КК України) можуть відбуватися різноманітні дії (збирання відомостей, їх передача, видача таємниці тощо), але всі вони утворюють один злочин. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [за заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка]. - 2-ге вид., переробл. та доповн. - К. : Дакор, 2008. - С. 494.

У науці справедливо відзначається, що важливою ознакою одиничного злочину є те, що всі його елементи, які б різноманітні вони не були, обов'язково знаходяться в певному внутрішньому взаємозв'язку, являють собою ланки здійснення єдиного злочинного плану.

Однак і ця ознака не є вирішальною в одиничному злочині.

Головною причиною об'єднання в єдиний злочин окремих самостійних дій є їх розповсюдженість, повторюваність, типовість і підвищена суспільна небезпека саме такого комплексу дій. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - С. 202 - 203. З юридичного боку одиничним визнається злочин, що становить склад одного злочину.

Таким чином, під одиничним (єдиним) злочином слід розуміти або одне діяння (з наслідком або без нього), або декілька окремих взаємопов'язаних актів поведінки, що утворюють в силу їх повторюваності, поширеності і типовості підвищену небезпеку в даному сполученні, і містить ознаки одного складу злочину.

На питання про одиничності або множинності злочинів впливають дві групи факторів: соціальні і юридичні. Від них же залежить і розмежування одиничного злочину і множинності. В одних випадках при розмежуванні множинності і одиничного злочину слід враховувати механізм його формування як соціального явища (вчинку), в інших - особливості його законодавчої моделі, представленої в законі.



2. Прості одиничні злочини

Одиничний злочин, тобто єдине, самостійне, передбачене КК діяння, може бути простим і ускладненим. Ці терміни є робочими й не пов'язані ні з чим, окрім структури об'єктивної сторони складу злочину.

Законодавцем не передбачено закріплення, чіткого визначення у Кримінальному Кодексі терміну одиничного злочину. Це стосується і визначення одного з його видів - простого злочину

Визначення терміну простого злочину і висвітлення його характерних ознак, виділення його з поміж усіх інших шляхом проведення глибокого аналізу його об'єктивної і суб'єктивної сторони стало темою багатьох наукових робіт, дисертацій. Для надання повноти терміну простого злочину потрібно визначити його особливості, які виділяють цей вид одиничного злочину з поміж усіх інших.

Одиничні злочини за своїми ознаками характеризуються неоднаково. Одні з них за своєю зовнішньою формою такі прості і очевидні, що не спричиняють жодних труднощів щодо кваліфікації їх як одиничних злочинів і називаються простими одиничними злочинами, котрі, як правило, характеризуються наявністю однієї дії і одного наслідку, але це не завжди так. Адже при вчиненні у злочині однієї дії наслідок не завжди може бути один, що пояснюється різними умовами вчинення злочину, об'єкту посягання та і з інших причин, що можуть як залежати від особи, що вчинює злочин, а в іншому випадку не залежати від її волі взагалі.

До простого виду одиничних злочинів також відносяться злочини для складу яких достатньо вчинення особою хочаб одної із зазначених дій що передбачені статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України.

В Особливій частині Кодексу виписані окремі склади злочинів, у кожному з яких, як правило, зазначені єдине діяння, єдина форма вини і єдиний наслідок. Таку законодавчу конструкцію кримінально-правової норми прийнято називати простим, або основним, складом злочину на відміну від кваліфікованого складу злочину, який за певних обставин обтяжує простий склад злочину, виписаний в окремій частині тієї ж статті. Одиничні злочини найчастіше трапляються у судовій практиці.

Об'єктивна сторона суспільно небезпечної поведінки особи в деяких статтях закону представлена двома обов'язковими діями, які пов'язані між собою єдиною метою і створюють одиничний злочин. Наприклад, розбій містить дві дії - насильство над людиною і захоплення майна, обидві ці дії в єдності створюють один склад злочину - розбій (ст. 187 КК).

Деякі склади злочинів виписані в законі з альтернативними діями, вчинення будь-якої з них створює закінчений злочин. Наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 307 КК злочином вважається незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збування наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Для наявності цього складу злочину достатнім є вчинення винною особою однієї із зазначених дій.

На думку Селецького С.І, простим одиничним злочином слід вважати такий злочин (що підпадає під ознаки однієї статті КК), який характеризується наявністю однієї дії і одного наслідку (наприклад, крадіжка, вбивство), або злочин, що має дві дії (наприклад, спекуляція), а так само злочин, який складається із однієї дії і спричиняє два чи більше наслідків (наприклад, порушення правил безпеки гірничих робіт, якщо воно спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки). Селецький С.І. Кримінальне право України. Загальна част. 2-ге видання. Навчальний Поcібник Київ 2008 Вид: ЦУЛ, - 173с.

Визначення простого одиничного злочину С. Г. Волкотрубом, О М. Омельчуком, В. М. Яріним дається дещо по іншому.

Прості одиничні злочини -- це злочини в яких одній дії (бездіяльності) відповідає один наслідок або однією дією спричинюється декілька наслідків. Прикладом простого одиничного злочину є крадіжка (ст. 185): однією дією -- таємним викраденням чужого майна спричиняється один наслідок -- майнова шкода власнику.

Крадіжка є злочином з матеріальним складом (передбачає діяння, наслідок і причинний зв'язок між ними).

Простим одиничним злочином може бути і злочин з усіченим складом, наприклад -- погроза вбивством (ст. 129), коли закон передбачає, що особа вчиняє лише одну дію -- погрозу вбивством, причому існують реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Простими одиничними злочинами є й ті злочини, склад яких охоплює вчинення одного діяння з кількома наслідками. Крім того, в юридичній конструкції складу простих одиничних злочинів може бути передбачено можливість вчинення злочину одним з кількох можливих діянь. Кримінальне право України: Навч. посіб. / С. Г. Волкотруб, О М. Омельчук, В. М. Ярін та ін.--За ред О. М. Омельчука. -- К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. -- 111 с.

Аналізуючи сказане вище можна виділити такі види простих одиничних злочинів:

1) Прості злочини в яких одній дії (дії або бездіяльності) відповідає один наслідок, який передбачений у кримінальному законі.

ь Крадіжка (ст. 185 Кримінального Кодексу України)

ь Погроза вбивством (ст. 129 Кримінального Кодексу України)

ь Вбивство (ч. 1 ст. 115 Кримінального Кодексу України)

2) Простий одиничний злочин в якому одній дії відповідають декілька наслідків, які передбачені у кримінальному законі.

ь Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 Кримінального Кодексу України)

ь Поррушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 Кримінального Кодексу України)

3) Простий одиничний злочин з альтернативними діями.

ь Ввезення виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію (ст. 300 ККУ

ь Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 ККУ)

Отже, простий одиничний злочин - це злочин, який характеризується наявністю однієї дії (бездіяльності) та одного наслідку або однієї дії і кількох наслідків, або наявністю альтернативних дій



3. Ускладнені одиничні злочини

Під ускладеними злочинами розуміють такі, які складаються із двох чи більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх ізольовано, являє собою самостійний простий злочин.

В літературі також існує думка, що укладені злочини -- це не що інше, як спеціальні випадки врахованої законом сукупності злочинів.

Ускладненим є такий одиничний злочин, який має певні особливості, зумовлені конструкцією складу злочину або змістом його елементів.

Ускладнені одиничні злочини порівняно з простими одиничними злочинами характеризуються більш складною структурою складу. А саме, у них присутня більш складніша як об'єктивна так і суб'єктивна сторона вчиненого.

Так як у ускладнених одиничних злочинах порівняно з простими більш склад-ною є їх об'єктивна або суб'єктивна сторона, ці сторони мають додаткові оз-наки, які надають таким злочинам зовнішньої схожості з множинністю. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. -- К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. -- 111 с.

Ускладнені одиничні злочини поділяються на такі види:

Ш триваючі одиничні злочини ;

Ш продовжувані одиничні злочини ;

Ш складені одиничні злочини;

Ш одиничні злочини, які кваліфікуються за настанням додаткових тяжких наслідків (їх часто називають злочинами, кваліфікованими за наслідками). Кримінальне право України: Загална частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін. За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - С. 253.

Для надання детальної характеристики ускладненого злочину, висвітлення ознак які виділяють цей вид злочину з поміж усіх інших потрібно дати більш повну характеристику, опис його видів. Такка інформація буде присутня у наступних питаннях моєї курсової роботи.

3.1 Триваючі одиничні злочини

Одним із видів ускладнених одиничних злочинів є злочини, що тривають (триваючі одиничні злочини).

Поняття триваючого злочину використовується не тільки теорією і практикою кримінального права, а й чинним законодавством, яке пов'язує з цим поняттям певні правові наслідки. Так, Закон України від 1 жовтня 1996 р. "Про застосування амністії в Україні" в ст. 4 встановлює, що чинність закону про амністію не поширюється на триваючі та продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію. Те саме слід сказати про давність притягнення до кримінальної відповідальності, встановлену ст. 49 КК, що починає обчислюватися при вчиненні таких злочинів тільки після того, як вони були закінчені, припинені або перервані.

Таким чином, стає важливим саме визначення поняття триваючого злочину та його ознак.

Ю. В. Александров В. А.Клименко дають таке визначення триваючого злочину. Триваючий злочин -- це злочин, який визначається вчиненням особою суспільно небезпечного діяння, пов'язаного з подальшим невиконанням протягом певного часу покладених на неї обов'язків, які вона повинна виконувати під загрозою кримінальної відповідальності. ¹ Александров В. А.Клименко. Кримінальне право України. Загальна частина. Київ 2004- С. 44.

Характеризується безперервним здійсненням протягом визначеного часу певного злочинного посягання, коли його об'єктивна сторона “розтягнута” у часі (наприклад, незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів -- статті 307 та 309 КК), або виражається одноактною дією чи актом бездіяльності й подальшим безперервним злочинним станом винної особи (наприклад, втеча з місця позбавлення волі або з-під варти -- ст. 393 КК чи дезертирство, вчинене шляхом нез'явлення на службу у разі призначення, переведення, із відрядження, відпустки або лікувального закладу з метою ухилитися від військової служби -- ст. 408. Ю. В. Александров В. А.Клименко. Кримінальне право України. Загальна частина. Київ 2004. - С.58.

² Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності: Навч.посібник.- Х.,1996. -С.3

На думку В.П. Ємельянова триваючий злочин -- це одиничний злочин, який характеризується безперервним здійсненням (виконанням) певного злочинного діяння. Він починається одним діянням і триває до ліквідації (усунення) даного стану.

Визначає класичні приклади триваючих злочинів:

· незаконне зберігання зброї,

· злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей,

· незаконне позбавлення волі, втеча і т. ін.²

Триваючими визнаються злочини, які розпочинаються вчиненням діяння, передбаченого нормою Особливої частини КК і існують у реальності протягом невизначеного часу, будучи пов'язаними з невиконанням винним обов'язків, покладених на нього законом під страхом застосування кримінального покарання.

Триваючий злочин характеризується тим, що, один раз розпочатий, він існує реально не визначений час доти, доки винний не буде затриманий або сам не з'явиться із зізнанням, або не помре.

Прикладами триваючих злочинів є:

· окремі види незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами -- ст. 263 (особа незаконно придбала і зберігає вогнепальну зброю),

· незаконне зберігання з метою збуту наркотичних засобів або психотропних речовин -- ст. 307 (особа незаконно зберігає впродовж тривалого часу наркотичні засоби),

· ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів -- ст. 212,

· ухилення від призову на строкову службу -- ст.335,

· ухилення від сплати аліментів на утримання дітей -- ст. 164 ,

· дезертирство, вчинене шляхом нез'явлення на службу у разі призначення, переведення, із відрядження, відпустки або лікувального закладу з метою ухилитися від військової служби -- ст. 408. Кримінальне право України: Загална частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - С. 254.

Винний у триваючому злочині нібито перебуває безперервно в певному злочинному стані, бо цей злочин характеризується безперервним здійсненням складу закінченого злочину.

Триваючий злочин, будучи вчиненим один раз, триває весь час. Він не переривається новими злочинними актами, він ніби "тягнеться" за першим злочинним діянням. ²

Наприклад, особа злісно ухиляється від сплати податків: з моменту ухилення (бездіяльності) злочин вчинено, і він триває протягом певного часу. Або, скажімо, особа вступила до банди. Як тільки відбувся такий вступ (дія), даний злочин вчинено і він далі весь час триває. Те ж саме можна сказати і про інші триваючі злочини, зокрема про незаконне зберігання вогнепальної зброї. Як тільки винний придбав на ринку пістолет, вчинено злочин і він триває певний час на стадії закінченого злочину.

Від продовжуваного злочину триваючий відрізняється тим, що існує перманентно, тоді як продовжуваний утворюється мозаїкою злочинних діянь; він визначає постійне перебування винного, так би мовити, у «злочинному стані», тоді як закінчення виконання чергового тотожного злочинного діяння припиняє вчинення злочину, яке розпочинається знову з початком виконання чергового тотожного діяння; триваючий злочин виконується одним діянням тоді як продовжений є низкою діянь. Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів- К.: Атіка, 2004.- С. 94.

² Кримінальне право України: Загална частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - С. 254.

Початком триваючого злочину є вчинення особою певної дії або бездіяльності. Наприклад, незаконне позбавлення людини волі починається з вчинення дій, що позбавляють потерпілого свободи пересування; початком ухилення особи від сплати аліментів на утримання дитини (бездіяльність) - невиконанням винним рішення суду, що зобов'язує сплачувати аліменти. З цього моменту і починає тривати злочин, саме тому він і називається триваючим.²

Цей злочин триває на стадії закінченого злочину і вважається завершеним, коли він припиняється певними обставинами.

Припинення триваючого злочину може мати місце за різних обставин об'єктивних та суб'єктивних.

Об'єктивні обставини закінчення триваючого злочину не залежать від волі винного. Це, наприклад, затримання співробітниками міліції особи і вилучення в неї пістолета, що незаконно зберігався; викриття банди; звільнення громадянина, незаконно позбавленого волі або його втеча та ін.

Суб'єктивні обставини залежать від волі винного. Це, наприклад, продаж пістолета, що незаконно зберігався; час, коли винний почав сплачувати аліменти, тощо.

В усіх зазначених випадках триваючий злочин закінчується і тільки після цього починає спливати строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, а також можливе застосування амністії.

Триваючий злочин -- це одиничний злочин. Він завжди кваліфікується за однією статтею Особливої частини КК. При цьому тривалість перебуван-ня особи в «злочинному стані» на кваліфікацію такого злочину не впливає, але може бути врахована при призначенні покарання. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. -- К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. --С.111.

Отже, можна зробити певний висновок:

Злочин, що триває, можна визначити як одиничний злочин, який, розпочавшись дією або бездіяльністю особи, далі вчинюється безперервно протягом більш - менш тривалого часу.

3.2 Продовжувані одиничні злочини

Продовжуваним злочином вважається вчинення кількох тотожних дій, які мають єдиний намір і об'єднані єдиною спільною метою. Тотожність дій означає дворазове або багаторазове вчинення дій однаковим способом, які пов'язані з досягненням щоразу певної частини однорідного наслідку. Наприклад, неодноразова протягом певного часу крадіжка з заводу різних деталей і вузлів з метою зібрати з них мотоцикл. Вереша Р.В., Туркевич І.К. Кримінальне право України. Загальна частина -- К.: Центр учбової літератури, 2007 -- 145 с

² Кримінальне право України: Загална частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - С. 255.

³ Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М.: Юристь, 2004. - С. 264.

Продовжуваний злочин -- це такий оди-ничний злочин, який складається із двох чи більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Продовжуваному злочину властиві такі ознаки:

v він складається з двох або більше самостійних, тобто віддалених одне від одного в часі, тотожних злочинних діянь;

v всі ці діяння об'єднані єдиним наміром і прагненням до досягнення спільної, кінцевої мети;

v саме тому вони розглядаються не як множинність злочинів, а як одиничний злочин;

v продовжуваний злочин кваліфікується за однією, окремою статтею (частиною статті) КК.²

На думку В.М. Кудрявцева, продовжуваний злочин характеризується глибоким внутрішнім зв'язком і єдністю всіх епізодів, що об'єднані відносно невеликим проміжком часу, єдиним чи схожим способом вчинення злочину за наявності однієї форми вини, однакових мотивів та загальної мети.³

Початком вчинення продовжуваного злочину є вчинення першого із кількох юридичне тотожних діянь, а закінченням -- момент вчинення остан-ньої із запланованих злочинних дій. Продовжувані злочини можуть бути вчинені тільки шляхом активних дій і завжди є умисними. Всі продовжу-вані злочини є одиничними злочинами і кваліфікуються за однією статтею (частиною статті) Особливої частини КК.

Так, при продажі через лоток гречаної крупи в кількості 100 кг (2 мішки) ко-ристувалася підробленими вагами і обважувала кожного покупця на 100-150 г. Об-ман покупців складався із низки обважувань під час продажу товару. Але кожна дія В. була частиною одиничного злочину, тому що об'єднувалась єдиною метою: мати «прибуток» від продажу всієї крупи.

Отже, тут має місце продовжуваний злочин, передбачений ч. 1 ст. 225 КК. Іншим прикладом продовжуваного злочину може ста-ти викрадення з велозаводу деталей для наступного виготовлення з них велосипе-да -- така крадіжка вчиняється в кілька прийомів, а отже, дії винного за відсутністю інших кваліфікуючих ознак охоплюються ч. 1 ст. 185 КК.

Продовжуваними визнаються злочини, які складаються з ряду тотожних злочинних діянь, об'єднаних єдиним умислом і єдиною злочинною метою, які у сукупності утворюють одиничний злочин.

Для розуміння цього виду слід з'ясувати поняття тотожності як характеристики об'єктивної сторони. За загальним правилом тотожними є діяння, які схожі «один з одним за своєю суттю і зовнішніми ознаками та виявом...». Звичайно, що для злочинних діянь слід додати: схожі за своєю кримінально-правовою природою.²² Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів- К.: Атіка, 2004 - С. 96.

До цього виду злочинів належить, зокрема, склад злочину, передбаченого ст. 225 КК «Обман покупців та замовників», яка встановлює відповідальність за «умисне обмірювання, обважування, обраховування чи інший обман покупців або замовників...» .

Кожне з тотожних діянь, вказаних у диспозиції цієї норми КК, у разі їх вчинення утворюватиме склад даного злочину. Водночас, у випадку вчинення кожного з них послідовно або в будь-якій послідовності вони теж будуть утворювати одиничний злочин, оскільки будуть об'єднані єдиним умислом і єдиною злочинною метою.

Продовжувані злочини відрізняються від триваючих злочинів характером вчинюваних дій. Триваючий злочин -- це «безперервний злочин», де особа скоює одну дію (бездіяльність). Продовжуваний злочин, навпаки, «перерва-ний злочин». Тут мають місце два (або більше) тотожних діяння, відокрем-лених одне від одного проміжком часу.

Продовжуваний злочин - це складний одиничний злочин, який складається з дворазових чи багаторазових діянь, кожне з яких взяте окремо утворюють самостійний склад злочину. Однак різниця продовжуваного злочину та повторності злочинів вбачається у ступені суспільної небезпеки.

Особа, яка багаторазовими діяннями реалізувала один умисел (продовжуваний злочин) становить меншу суспільну небезпеку порівняно з особою, яка вчинила кожен злочин з новим умислом.

Потрібно підкреслити, що більш чітко розмежувати повторність злочинів та продовжуваний злочин дають змогу суб'єктивні ознаки. У ч. 2 ст. 32 КК України зазначено, що повторності, передбаченої ч. 1 цієї статті, немає у разі вчинення продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.

Єдиний злочинний намір, як особливий вид умисної форми вини, має місце тоді, коли винний, за наявності загальних ознак умислу, реалізовує свій задум, розраховуючи вчинити у різний час не одне, а декілька тотожних за своїми ознаками злочинних діянь, спрямованих на досягнення загального результату. Єдиний злочинний намір на вчинення продовжуваного злочину, зазвичай, виникає у винного ще до вчинення першого із діянь, які складають продовжуваний злочин.

У судовій практиці поняття продовжуваного злочину використовується якнайчастіше щодо корисливих посягань на власність, хабарництво тощо.

Пленуму Верховного Суду України (Постанови ПВСУ. -- 2000. -- Т. 2. -- Ст. 136) зазначалося, що продовжуваним визнається неодноразове, безоплатне вилучення майна, яке складається з ряду тотожних злочинних дій, що охоплюються загальною метою незаконного заволодіння майном, єдиним наміром винного і складають у своїй сукупності один злочин. Виходячи з цього суди визнають, що крадіжка або привласнення майна із одного джерела й одним і тим же способом не може кваліфікуватись як продовжуваний злочин за відсутністю даних щодо єдиного умислу на привласнення конкретної суми грошей; отже, якщо особа, вчиняючи крадіжки, не мала наміру на викрадення певної кількості майна, а кожна крадіжка була самостійним епізодом, то в таких випадках у діях особи буде повторність, а не одиничний продовжуваний злочин.¹

Отже, продовжуваний злочин -- це злочин який складається з кількох тотожних злочинних діянь, що спрямовані до загальної мети та утворюють у цілому єдиний злочин.²¹Пленуму Верховного Суду України (Постанови ПВСУ. -- 2000. -- Т. 2.) -- Ст. 136.

² Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. -- К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. --С. 112



3.3 Складні (складені) одиничні злочини

Одним з видів одиничних злочинів є складний злочин, його ще називають складений злочин, таке найменування пояснюється тим, що він складається з двох або більше злочинних діянь, що утворюють, проте, один одиничний злочин.

У КК такі злочини передбачені в багатьох статтях. Так, ст. 257 передбачає відповідальність за бандитизм, тобто напад збройної банди на державні, громадські організації або окремих громадян.

Аналізуючи даний приклад можна помітити, що в одному складі об'єднані склади незаконного зберігання (носіння) зброї і нападу (насильства над особою, зґвалтування, знищення майна, заволодіння чужим майном).

Розглянемо розбій - ст.187, який складається з насильства над особою (погроза вбивством, заподіяння тілесних ушкоджень) і заволодіння майном.

Втеча (ст. 393), поєднана з насильством над вартою, містить у собі два склади: сама втеча і насильство (наприклад тілесне ушкодження).

Перевищення влади, поєднане з насильством над потерпілим (ст. 365), складається з двох злочинів: самого перевищення влади і насильства (наприклад побоїв, катувань), застосованого до потерпілого.

Якщо проаналізувати ці приклади, можна зробити висновок, що законодавець об'єднує в один склад декілька злочинних діянь, які утворюють, якщо їх розглядати ізольовано, самостійні злочини. Далі законодавець об'єднує ці самостійні делікти в один єдиний злочин, виходячи з органічного зв'язку, типовості таких об'єднань у практичній дійсності. Наприклад, втеча з місць позбавлення волі майже завжди супроводжується насильством над вартою, хуліганство типово поєднується з опором представникові влади або громадянину, що виконує громадський обов'язок по припиненню злочину, тощо.

Тому такі діяння і розглядаються як один одиничний злочин і тягнуть за собою відповідальність за однією статтею (частиною статті).

Наприклад, хуліганство, поєднане з опором представникові. влади, кваліфікується за ч. 3 ст. 296, втеча з-під варти, поєднана з насильством, - за ч. 2 ст. 393, зґвалтування з застосуванням тілесних ушкоджень - за ст. 152 тощо.

Для цих злочинів характерним є об'єднання в диспозиції статті КК в єдиний злочин двох чи більше самостійних злочинних діянь, що знаходяться між собою в тісній єдності, в типовому, так би мовити, органічному зв'язку (втеча досить часто поєднана з насильством, хуліганство з опором представникові влади або громадськості тощо). Тому законодавець, виходячи з типовості зв'язку цих діянь, органічної їх єдності, і об'єднує їх в КК в один одиничний складний (складений) злочин. Селецький С.І. Кримінальне право України. Загальна част. 2-ге видання. Навчальний Поcібник Київ 2008 Вид: ЦУЛ, - 108с.

² Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів- К.: Атіка, 2004.- С.97.

Складений злочин - це такий злочин, який складається з двох або більше дій, кожна з яких, якщо взяти її окремо, становить самостійний злочин, однак у зв'язку з органічною єдністю й підвищеною небезпекою внаслідок їх поєднання, вони сформульовані в законі як одиничний злочин, передбачений однією статтею (частиною статті КК). Така конструкція злочину робить його двооб'єктним.

Фріс П.Л.² називає складений злочин - кладовим злочином і надає йому таке юридичне визначення:

Складовий злочин -- це злочин, який утворюється шляхом вчинення кількох різнорідних діянь, кожне з яких відокремлено утворює самостійний склад злочину. Цей вид злочинів є законодавчою конструкцією, спрямованою на більш ефективну боротьбу із найбільш небезпечними злочинними посяганнями. Навіть короткий ряд злочинів, які належать до цього виду, переконливо підтверджує цю тезу - бандитизм, розбій, особливо злісне хуліганство та інші.

Підставою для конструювання цього виду злочинів є внутрішня єдність цих діянь, їх спрямованість на досягнення єдиного злочинного наслідку, який може бути спричинений виключно внаслідок вчинення саме такої низки різнорідних злочинних діянь, що характеризуються внутрішньою єдністю.

Скажімо, розбій - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ст. 187 КК). Тут у наявності фактично два злочинних діяння - відкрите викрадення (замах на викрадення) майна (об'єкт - власність) і застосування (або погроза застосування) насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (об'єкт - здоров'я особи), але всі ці дії обєднані у єдину злочинну мету.

Аналогічно вирішує закон питання щодо хуліганства, пов'язаного з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку (ч. З ст. 296 КК). Тут у наявності хуліганство (відповідна частина ст. 296 КК) та опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку (відповідна частина ст. 342 КК). Але в силу частого поєднання цих проявів на практиці й підвищеної небезпеки такого поєднання законодавець вважає його одиничним злочином - кваліфікованим хуліганством.

Складений злочин має такі ознаки:

v Він складається з двох чи більше злочинних діянь (втеча, поєднана з насильством);

v Кожне з цих злочинних діянь, якщо розглядати його окремо, ізольовано, утворює окремий злочин, містить у собі ознаки самостійного складу злочину (і втеча, і застосування насильства є самостійними злочинами);

v Ці окремі злочини, з огляду їх органічної єдності, типовості зв'язків між ними, поширеності, розглядаються законодавцем як один, єдиний одиничний складний (складений) злочин;

v Цей одиничний складний злочин охоплюється ознаками однієї статті Особливої частини КК, тобто передбачений в диспозиції відповідної статті КК як єдиний складний (складений) злочин. Селецький С.І. Кримінальне право України. Загальна част. 2-ге видання. Навчальний Поcібник Київ 2008 Вид: ЦУЛ, - 108с.

Отже, виходячи з ознак злочину його особливостей можна визначити, що складений злочин - це злочин, який складається з двох або більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх відокремлено (ізольовано), являє собою самостійний злочин, але внаслідок їх органічної єдності утворюють один одиничний злочин, який охоплюється ознаками однієї статті (частини статті) КК.



4. Відмежування одиничних злочинів від множинності злочинів

Відмежування одиничиних злочинів від множинності злочинів є важливим питанням, адже воно впливає при вирішенні кримінальної кваліфікації злочинного діяння.

Визначення видів одиничних злочинів, їх засвоєння дають можливість чітко, на підставі закону відмежовувати їх від проявів множинності злочинів (повторності, сукупності тощо).

Відмежування одиничного злочину від множинності дає нам змогу чітко визначити і охарактеризувати окремо поняття одиничності і множинності поняття, саме через відмежування ми можемо побачити сутність цих понять. Визначення видів одиничних злочинів, їх засвоєння дають можливість чітко, на підставі закону відмежовувати їх від проявів множинності злочинів (повторності, сукупності тощо). Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. -- К.: МАУП,2004. -- С-328.

Термін «множинність злочинів» у чинному кримінальному законодавстві не використовується (не передбачалося його і в КК 1960 p.).

Щоб скласти належне уявлення щодо зазначеного терміна, необхідно чітко розмежовувати два головних різновиди можливої злочинної поведінки: одноразова (її ще інколи називають одинична) та багаторазова злочинна діяльність, коли особою вчинено більш ніж один злочин.

Терміном множинність злочинних діянь, який було введено у науковий обіг наприкінці 60-х років минулого сторіччя, його засновники позначали ситуацію збігу «декількох правопорушень, передбачених кримінальним законом, у поведінці однієї і тієї ж особи». Пізніше один з авторів запропонованого терміна розкрив його зміст так: поняття «множинність» слід вживати для відмежування відповідних випадків від ситуацій одиничного скоєння злочинних діянь подібно до того, як термін «група» відрізняє множинність злочинців від особи, яка діяла одноособово.

Суспільне небезпечна поведінка особи, що в поєднанні з іншими обставинами утворює фактичні склади двох або більше злочинів, з кримінально-правової точки зору не може розглядатись як одиничний (єдиний) злочин.

Необхідність відмежування множинності злочинів від одиничного злочину виникає, зокрема, при вчиненні:

а) складного злочину, наприклад, розбою;

б) складеного злочину, наприклад, бандитизму;

в) злочину, юридичний склад якого передбачає кілька альтернативних діянь, наприклад, носіння, виготовлення або збут кинджалів, фінських ножів або іншої холодної зброї без відповідного дозволу;

г) злочину, юридичний склад якого включає, крім основних, і так звані "похідні" наслідки, наприклад, умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого;

д) продовжуваного злочину, наприклад, викрадення телевізора шляхом винесення працівником радіозаводу протягом кількох днів окремих його частин і деталей;

є) триваючого злочину, наприклад, незаконного зберігання вогнепальної зброї.

На перший погляд, у всіх цих випадках особа вчиняє кілька злочинів. Але в силу своєї внутрішньої єдності і (чи) позиції законодавця, відповідні фактичні склади втрачають своє самостійне значення.

Випадки здійснення однією і тією ж особою декількох злочинів непоодиноке явище в судовій практиці. Встановлення того факту, що особа одночасно або послідовно вчинила декілька злочинів породжує перед слідчо-судовими органами певні правові питання, пов'язані з відмежуванням окремого (одиничного) злочину від декількох, кваліфікацією скоєного і призначенням покарання. Ці і ряд інших питань охоплюються проблемою множинності злочинів у кримінальному праву.

При множинності злочинів в поведінці однієї людини повинна бути інша (ніж при вчиненні одиничного злочину) оцінка суспільної небезпеки поведінки суб'єкта, а також юридична кваліфікація вчиненого і, нарешті, істотними особливостями повинно характеризуватись призначення покарання.

Аналіз окремих видів одиничних злочинів свідчить про те, що вони є найважливішим "інструментом" для пізнання інституту множинності злочинів:

1. Поняття і характеристика видів одиничних злочинів їх розмужування дають нам можливість усвідомити, з яких структурних елементів складається сама множинність злочинів. Остання містить у собі різноманітні комбінації, "набори" одиничних злочинів - простих одиничних злочинів, триваючих, продовжуваних, складених і злочинів, кваліфікованих за наслідками.

2. Поняття і види одиничних злочинів мають велике значення при кваліфікації злочинів і призначенні покарання.

3. Характеристика окремих видів одиничних злочинів необхідна для відмежування від деяких близьких до них видів множинності (наприклад, складених злочинів - від сукупності злочинів, продовжуваних злочинів - від повторності злочинів тощо). Кримінальне право України: Загална частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - С. 259.

Тим часом слід підкреслити, що проблема множинності злочинів і відмежування від неї одиничних злочинів все ще потребує подальшого вивчення і розробки. Поки що багато її питань в теорії і на практиці розв'язуються суперечливо, що не сприяє однаковому застосуванню кримінального закону правоохоронними органами.



Висновки

Єдиним, або одиничним злочином визнається дія, яка містить склад одного злочину, кваліфікується по одній статті кримінального закону або її частини. Одиничні злочини поділяються на прості та ускладнені одиничні злочини.

1. Прості одиничні злочини передусім мають місце в тих випадках, коли одній дії (бездіяльності) відповідає і один наслідок, передбачений у кримінальному законі. Простий одиничний злочин може складатися з однієї дії, наслідки якої лежать за межами відповідного складу (так звані злочини з формальним складом). Простий одиничний злочин може також полягати в одній дії, яка потягла за собою декілька наслідків, зазначених у законі.

До простих одиничних злочинів належать і злочини з альтернативними діями. Таким чином, простий одиничний злочин характеризується наявністю однієї дії (бездіяльності) і одного наслідку, або однієї дії і декількох наслідків, або, нарешті, наявністю альтернативних дій.

2. Ускладнені одиничні злочини характеризуються більш складною структурою складу, в них більш складні об'єктивна і суб'єктивна сторони вчиненого. Є такі види ускладнених одиничних злочинів: триваючі, продовжувані, складені злочини, а також злочини, які кваліфікуються за настанням додаткових тяжких наслідків (їх часто називають злочинами, кваліфікованими за наслідками).

Поняття триваючого злочину використовується не тільки теорією і практикою кримінального права, а й чинним законодавством, яке пов'язує з цим поняттям певні правові наслідки. Злочин, що триває, можна визначити як одиничний злочин, який, розпочавшись дією або бездіяльністю особи, далі вчинюється безперервно протягом більш - менш тривалого часу.

Продовжуваний злочин -- це злочин який складається з кількох тотожних злочинних діянь, що спрямовані до загальної мети та утворюють у цілому єдиний злочин.

Складений злочин (його іноді називають складним), як очевидно з самого визначення, складається з двох або більше злочинних діянь, що утворюють, проте, один одиничний злочин.

Вивчення окремих видів одиничних злочинів свідчить про те, що вони мають важливие місце для пізнання інституту множинності злочинів:



Список використаної літератури

1. Конституція України. - К. 1996.

2. Кримінальний кодекс України. - К.1998.

3. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. длястуд. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. - К.: МАУП, 2004.

4.Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / [Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація]. - 3-тє вид., переробл. та доповн. - Х. : Одиссей, 2007.

5. Кримінальне право України: Загална частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2005.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [за заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка]. - 2-ге вид., переробл. та доповн. - К. : Дакор, 2008.

7. Кримінальне право України: Навч. посіб. / С. Г. Волкотруб, О М. Омельчук, В. М. Ярін та ін.--За ред О. М. Омельчука. -- К.: Наукова думка; Прецедент, 2004.

8. Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності: Навч.посібник. -Х.,1996.

9. Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів - К.: Атіка, 2004.

10. Вереша Р.В., Туркевич І.К. Кримінальне право України. Загальна частина -- К.: Центр учбової літератури, 2007.

11. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М.: Юристь, 2004.

12. Пленуму Верховного Суду України (Постанови ПВСУ. -- 2000. -- Т. 2.)

13. Селецький С.І. Кримінальне право України. Загальна част. 2-ге видання. Навчальний Поcібник Київ Вид: ЦУЛ - 2008.

Размещено на Allbest.ru

...