Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Поняття і категорії бюджетного права

Білик Василь Вікторович

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор юридичних наук, доцент, Латковська Тамара Анатоліївна, Одеська національна юридична академія Міністерства освіти і науки України, професор кафедри адміністративного та фінансового права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Савченко Леся Анатоліївна, Київський міжнародний університет, проректор з наукової роботи

кандидат юридичних наук, доцент Музика-Стефанчук Оксана Анатоліївна, Хмельницький університет управління та права, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права

Захист відбудеться « 17 » вересня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.04 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60, зала засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий « 5 » серпня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.Ю. Пришва

1. Загальна характеристика роботи

фінансове право бюджет адміністративний

Актуальність теми дослідження. Сучасні реформи соціально-економічного, політичного і духовного життя України обумовлюють необхідність правового регулювання питань, які мають вплив на вирішення визначених конкретних завдань розбудови демократичної країни. Так, до їх числа відносяться питання бюджету та бюджетного права. Важливе значення бюджету в соціально-економічному і політичному житті країни, а також складність і багатогранність відносин, що виникають під час бюджетної діяльності і в бюджетному процесі, обумовили значний централізований рівень правового врегулювання цих відносин. Бюджетне законодавство досить громіздке і розгалужене, що, в свою чергу, викликає необхідність його наукового аналізу та узагальнення.

Чимало питань бюджетного права, що потребують наукового дослідження, не піддавались аналізу протягом тривалого часу, а деякі взагалі залишилися нерозглянутими. Зокрема, до таких проблем можна віднести бюджетно-правові категорії та поняття. Саме з бюджетно-правових понять складаються всі теоретичні конструкції науки бюджетного права. Поняття виступають первинними елементами бюджетно-правового знання, а категорії виділяються з-поміж інших понять своєю фундаментальністю, базовим характером. Все це у сукупності з іншими чинниками, пов'язаними, зокрема, з прийняттям нової редакції Бюджетного кодексу України, пояснює актуальність теми дослідження.

З набуттям Україною статусу незалежної держави, бюджетне право набуло особливої актуальності, окремим його питанням присвячені дисертаційні дослідження Д.А. Бекерської, Л.В. Вакарюк, Л.К. Воронової, Н.К. Ісаєвої, І.Б. Заверухи, О.Б. Заверухи, М.П. Кучерявенка, О.О. Майданник, О.А. Музики-Стефанчук, А.А. Нечай, Л.О. Нікітіної, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, Т.С. Подорожної, Н.Ю. Пришви, Л.А. Савченко, Н.В. Сидорової, І.А. Сікорської, М.В. Харенка, А.М. Чвалюка, В.Д. Чернадчука та інших.

З-поміж вчених-економістів, які досліджують проблеми бюджету, слід відмітити таких вчених, як О.Д. Василик, Н.І. Деркач, Л.П. Гордєєва, О.П. Кириленко, П.В. Мельника, Ц.Г. Огня, Л.Л. Осипчук, І.В. Сало та інших.

Чимале значення для вітчизняної доктрини бюджетного права мають праці російських вчених, зокрема, В.В. Бесчеревних, М.І. Піскотіна Ю.А. Ровінського Н.І. Хімічевої, С.Д. Ципкіна, О.В. Болтинової, О.М. Горбунової, М.В. Карасьової, Ю.О. Крохіної, І.І. Кучерова, Е.Д. Соколової, А.Д. Селюкова, О.Г. Пауля, Г.Б. Поляка, О.І. Худякова.

Основою теоретичних підходів щодо розуміння понять і категорій стали праці вчених лінгвістів, лексикографів, філологів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках комплексних наукових досліджень Одеської національної юридичної академії. Тема є складовою частиною загальної наукової теми «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави» (державний реєстраційний номер 0101U001195) і відповідає проблематиці наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії. Тему дисертації затверджено вченою радою Одеської національної юридичної академії 16 червня 2007 р. (протокол № 6).

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Основною метою є комплексний фінансово-правовий аналіз сутності бюджетно-правових понять і категорій, а також формулювання на основі цього пропозицій щодо внесення змін до вітчизняного законодавства. Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження вирішувалися такі основні завдання:

сформулювати визначення бюджетно-правових понять і категорій, розглянути їх функції;

обгрунтувати необхідність модифікації понятійно-категорійного апарату бюджетного права, а також сформулювати на цій основі рекомендації щодо його вдосконалення;

визначити найважливіші доктринальні аспекти категорій бюджетного права: їх зміст, систему та співвідношення;

визначити місце категорій і понять бюджетного права в системі категорій і понять вітчизняного права, їх співвідношення та взаємодію;

дослідити питання тлумачення категорій і понять бюджетного права;

сформулювати пропозиції щодо вдосконалення бюджетного законодавства у його понятійно-категорійній частині.

Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі застосування понять і категорій, що належать до понятійно-категорійного апарату бюджетного права

Предметом дисертаційного дослідження є бюджетно-правові поняття і категорії.

До методів дослідження, що використовувалися у процесі роботи над дисертацією, належать, зокрема, такі: історико-правовий - застосовувався при дослідженні деяких аспектів становлення та розвитку бюджетного законодавства, бюджетного права, бюджетно-правової науки (підрозділ 1.1); системно-структурний - за його допомогою проаналізовано основні правові та організаційні засади регулювання відносин, які виникають у сфері бюджету та бюджетної діяльності (підрозділ 1.3, 2.1); формально-догматичний - використовувався для здійснення доктринального тлумачення правових норм і нормативно-правових понять, термінів, визначень (підрозділ 1.2); метод звернення до інших юридичних наук, насамперед, до теорії та історії держави і права, статистичної обробки емпіричного матеріалу, реального пізнання, особистого спостереження, економічної теорії (підрозділ 2.2, 2.3).

Наукова новизна полягає в тому, що дисертація є першим спеціальним науковим дослідженням бюджетно-правових понять і категорій в сучасних умовах утвердження правової держави та формування громадянського суспільства. На основі проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, зокрема:

вперше:

-обгрунтовано висновок про те, що важливим теоретичним підґрунтям пізнання та розвитку науки бюджетного права може бути лише дослідження її понять і категорій. На це дослідження суттєво не впливають зовнішні проблеми, зокрема, ті, які пов'язані зі світовими фінансовими, економічними, політичними проблемами, проте воно залежить від різного роду реформаційних процесів;

- аргументовано, що розширення змісту понять і категорій бюджетного права, збагачення бюджетно-правової науки новими термінами, ідеями можливе за рахунок інших наукових досліджень. Використання наукового потенціалу з інших галузей дозволить не лише грунтовніше, всеохоплююче аналізувати існуючий правовий матеріал, але й визначити перспективи розвитку бюджетного права як науки та підгалузі фінансового права, прогнозувати і передбачати майбутнє бюджетно-правової науки;

- встановлено, що переважна частина понять і категорій бюджетного права має здебільшого статичний характер і в процесі розвитку бюджетного права їхнє значення мало змінюється. Проте розвиток самої науки можливий лише завдяки постійному вдосконаленню її понятійного апарату. Новостворюваний емпіричний матеріал породжує нові і збагачує старі бюджетно-правові поняття;

- обґрунтовано, що бюджетне право і законодавство базується на відповідних доктринах, які є осмисленням вченими, законодавцем, правозастосувачами ролі і місця бюджетного права у вітчизняній правовій системі;

дістали подальшого розвитку:

наукові та практичні положення про Конституцію України як основне джерело бюджетного права України, його методологічний орієнтир, і визначено, що саме в Основному Законі України закладено базис бюджетно-правової доктрини;

питання про джерела бюджетного права. З нових позицій висвітлено питання про те, що в теорії бюджетного права поняття «джерела права» необхідно розглядати в трьох взаємопов'язаних аспектах: а) юридичні джерела бюджетного права (тобто - нормативно-правові акти); б) їх власна структура; в) систематизація всіх таких джерел, які діють в державі (бюджетне законодавство України);

обґрунтування того, що одну з найважливіших характеристик бюджетного права (з огляду на його нормативність) вслід бюджетно-правовим нормам складає також об'ємніша правова категорія «система бюджетного права». При побудові системи бюджетного права необхідно виходити із наявності як мінімум двох груп норм - матеріальних і процесуальних;

питання юридичної та законодавчої техніки. Доведено, що бюджетна законодавча техніка впливає на сам внутрішній зміст бюджетно-правової норми. Юридична техніка, у свою чергу, використовується тоді, коли йдеться про правозастосування бюджетно-правових норм, про застосування бюджетного законодавства. Визначено, що бюджетно-правові поняття і категорії можна віднести до засобів бюджетної законодавчої техніки;

удосконалено:

концепцію розуміння бюджетного права як центральної підгалузі фінансового права. Категорії та поняття бюджетного права тісно взаємопов'язані з іншими фундаментальними і практично-прикладними категоріями фінансового права;

визначення місця бюджетного права у порівнянні з іншими інститутами та підгалузями Особливої частини фінансового права. Бюджетне право та фінансово-правові інститути (інститути публічних доходів, публічних видатків, державного кредиту і публічного боргу), норми яких регулюють суспільні відносини, що виникають з приводу надходження платежів до бюджету, тісно переплітаються, а їх власні категорії ізольовано (тобто окремо одна від одної) ні в теорії, ні на практиці «не працюють», вони мають значення лише у взаємозв'язку;

питання співвідношення бюджетного права із конституційним та адміністративним правом. Встановлено, що результатом такого співвідношення є певна теоретична система, оскільки правова дійсність, що відображається категоріями і поняттями цих галузей права, сама є системою правових явищ і процесів, які взаємопов'язані та закономірно розвиваються. Тому категорії бюджетного права і суміжних із ним адміністративного та конституційного права не можуть розглядатися без врахування їх взаємозв'язків.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у:

– законотворчій діяльності - для вдосконалення Бюджетного кодексу України (БК України) в частині визначення окремих бюджетно-правових понять і категорій (довідка Комітету з питань бюджету Верховної Ради України від 07.04.2010 р. №04-14/14-265);

– правозастосовчій сфері - у діяльності державних органів, зокрема, тих, які займаються тлумаченням понять і категорій бюджетного права (акт Конституційного суду України про впровадження від 07.04.2010 року);

– науково-дослідній роботі - для подальших досліджень проблем бюджетного права України;

– у навчальному процесі - при викладанні дисциплін з фінансово-правового профілю та при підготовці підручників, навчальних і методичних посібників із відповідних дисциплін (акт впровадження Національної академії державного управління при Президентові України від 06.04.10 р. №21).

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація обговорена на кафедрі адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії та на кафедрі загальноправових дисциплін Чернівецького навчального центру Одеської національної юридичної академії. Окремі положення дисертації доповідались на 6 наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів: «Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права» (1 жовтня - 1 листопада 2009 р., м. Ірпінь); «Розвиток цивільного законодавства: посткодифікаційний період» (8-9 жовтня 2009 р., м. Київ); «Актуальні напрямки вдосконалення фінансово-економічної політики на сучасному етапі» (17-18 лютого 2010 р., м. Чернігів); Міжнародна конференція «Восьмі осінні юридичні читання» (13-14 листопада 2009 р., м. Хмельницький); «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України в період економічної кризи» (20 листопада 2009 р., м. Донецьк); «Системоутворюючі категорії у фінансовому праві: стан і перспективи трансформації» (15-16 квітня 2010 р., м. Харків).

За темою дисертації автором опубліковано 9 одноосібних наукових статей, з них 4 - у виданнях, визнаних ВАК України фаховими.

Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, 6 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 201 сторінка, у тому числі 162 сторінки основного тексту, додатки - на 4 сторінках, список використаних джерел на 33 сторінках (393 найменування).

2. Основний зміст

У Вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються ступінь її наукової розробки, об'єкт, предмет, мета, завдання і методи дослідження, формулюються основні положення роботи, що виносяться на захист, а також вказується апробація, опублікування, практичне значення одержаних результатів.

Розділ 1. «Бюджетно-правові поняття і категорії: загальнотеоретичний і практичний аспект» складається із трьох підрозділів і присвячений аналізу розуміння понять і категорій у бюджетному праві, їх функцій, місця у системі фінансово-правових категорій і понять.

У підрозділі 1.1. «Розуміння понять і категорій у бюджетному праві та бюджетно-правова доктрина» проаналізовані ознаки та особливості бюджетно-правових понять і категорій. Розглядається морфологічна будова, за якою можна виділити різні структурні типи бюджетно-правових понять і категорій. З філологічної точки зору майже всі бюджетно-правові поняття і категорії належаться до термінів, які частково запозичені через мову-посередника, оскільки сам термін «бюджет» належить до слів іншомовного походження.

Бюджетно-правова наука дає базу для розробки і вдосконалення бюджетного законодавства, зокрема, шляхом вироблення відповідних рекомендацій. Водночас, наука бюджетного права є частиною фінансово-правової, а, отже, і юридичної науки. Визначено, що важливим підґрунтям самопізнання будь-якої науки, як і бюджетно-правової, є дослідження її понять і категорій, їх взаємозв'язку між собою та між іншими правовими поняттями і категоріями. Аргументовано, що бюджетно-правові категорії, розробка яких покладається на бюджетно-правову науку, мають бути чіткими, зрозумілими, більш-менш усталеними. Певним гальмуючим чинником у цьому процесі є політичні проблеми та зміни у нашій державі.

Будь-яка наука формується з чогось та на основі чогось. Наприклад, наука фінансового права формувалась на основі фінансової науки і поняття «фінанси», пізніше - вже з урахуванням поняття (чи категорії) «фінансова діяльність держави» (потім - фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, а нині - публічної фінансової діяльності). Наука бюджетного права походить від названих наук і основним для неї є термін «бюджет».

Найбільш стисло зміст будь-якої науки і, звичайно, бюджетно-правової, проявляється в її термінології, тобто в її поняттях і категоріях, які утворюють її термінологічну основу. Саме поняттю відведена певна роль у вирішенні задач, що поставлені перед наукою бюджетного права в галузі подальшого вдосконалення й ефективного правового регулювання бюджетно-правових відносин.

Чимале значення для науки бюджетного права мають бюджетно-правові категорії, тобто найбільш загальні, основні, фундаментальні поняття. Ці категорії належать до понять широких за рівнем узагальнень і абстракцій у межах бюджетно-правової науки.

За значенням бюджетно-правові категорії можна поділити на дві групи: базисні (приміром, бюджетно-правова норма, система бюджетного права) і похідні (наприклад, бюджетні правовідносини).

Закономірно, що у бюджетному праві поряд із термінологією всієї юридичної науки (наприклад, правова норма), використовується також спеціальна (специфічна) бюджетно-правова термінологія (приміром, бюджет, бюджетний устрій, бюджетний дефіцит, міжбюджетні трансферти).

Викладене дозволило сформулювати визначення бюджетно-правового поняття, бюджетно-правові категорії, бюджетно-правового терміна, понятійно-категорійного апарату бюджетного права (пункт 3 висновків).

Метою формування понятійно-категорійного апарату бюджетного права є: досягнення єдності у розумінні і застосуванні норм бюджетного законодавства; упорядкування і приведення у відповідність з термінологією інших галузей законодавства, що тісно пов'язані з фінансовим (а, отже, і з бюджетним); введення нових термінів; поповнення новими, заміна більш точними старих дефініцій понятійно-категорійного апарату бюджетного права; узгодження між собою норм, що так чи інакше визначають поняття; виключення протиріч у тлумаченні термінів; встановлення місця кожного терміна і правової дефініції у нормативно-правових актах.

У підрозділі 1.2. «Функції та значення сучасних понять і категорій бюджетного права» визначено, що дослідження питання функцій понять і категорій бюджетного права вимагає багатоаспектного та багаторівневого підходу. Недосконалість розробки проблеми функцій у фінансовому та бюджетному праві багато в чому пояснюється неоднозначністю у підходах вчених стосовно формулювання самого поняття «функції».

Функції понять, категорій, понятійно-категорійного апарату бюджетного права визначаються і розвиваються відповідно до його призначення. Найважливішою функцією визначена онтологічна. Виділяють ще гносеологічну (пізнавальну), логічну, методологічну, евристичну, аналітичну, критичну, конструктивну, прогностичну, інформаційну, комунікативну, світоглядну, констатуючу, описову, інтерпретаційну, ідеологічно-виховну функції. Всі ці функції знаходяться у взаємозв'язку та взаємодії.

Поняття і категорії бюджетного права мають значення в процесі правотворення та правозастосування. Але для правильного їх застосування необхідним є їхнє тлумачення. Головним об'єктом пізнання при тлумаченні бюджетного права виступає, перш за все, текст бюджетно-правового нормативного акта, бюджетне та інше законодавство, що виражає зміст норми, тобто знаково-мовна форма норми.

Аналогічно видам тлумачення текстів нормативно-правових актів, які визначаються вченими-теоретиками як такі, можна виділити два види тлумачення понять і категорій бюджетного права: 1) з'ясування їх змісту і суті з метою подальших наукових розробок; 2) роз'яснення змісту і суті бюджетно-правових понять і категорій, що містяться у правових нормах, для правозастосувачів, правореалізаторів, правотворців і для інших юридичних і фізичних осіб. Щодо першого виду тлумачення, то тут важко сформулювати якісь його правила чи критерії. Стосовно другого виду, то саме він потребує особливої уваги, оскільки від цього напряму залежить практика створення та застосування бюджетно-правових норм. У зв'язку із цим, за доречну видається пропозиція окремих вчених щодо доцільності прийняття закону про тлумачення і конкретизацію правових норм в Україні. Складність даної пропозиції є очевидною, але існує і потреба у відповідному акті. Для початку варто визначити, хто має право такого тлумачення (тут слід зважати на існуючу дискусію стосовно суб'єктів права офіційного тлумачення нормативно-правових актів, на співвідношення актів тлумачення та роз'яснень, тощо). Також варто визначити форму, в якій оформлюються відповідні тлумачення бюджетно-правових норм (як приклад, рішення та висновки Конституційного Суду України, які мають певну усталену форму). Тлумачення бюджетно-правових понять і категорій далеко не завжди можна вважати складовою процесу застосування права. Оскільки здебільшого таке тлумачення носить науковий неофіційний характер і говорити у цьому випадку про якесь правозастосування буде не зовсім коректним. Але у будь-якому випадку тлумачення є пізнавальним процесом, здебільшого у письмовій формі, що спрямований на пояснення, роз'яснення, інтерпретацію конкретних понять і категорій бюджетного права, які містяться у бюджетному законодавстві, іншому законодавстві, або ж є надбанням науки (юридичної, економічної тощо). Результатом такого тлумачення є з'ясування змісту і значення окремих бюджетно-правових понять і термінів, їх сукупності тощо.

У підрозділі 1.3. «Фінансово-правова основа категорій і понять бюджетного права» розглядається правове підґрунтя бюджетно-правових понять і категорій. Наголошується на тому, що необхідно, з одного боку, визначити змістовні межі категорій і понять бюджетного права, з урахуванням корелятивного впливу на них всієї системи категорій і понять фінансового права, а з іншого боку, - необхідно виявити деякі моменти зворотнього впливу даних категорій на категорійний потенціал сучасної фінансової науки. Ці дві групи задач повинні вирішуватись наукою фінансового права, перш за все, при розробці загальнотеоретичних проблем. Проте наявність тут суб'єктивного фактору робить проблему складнішою.

Якщо виявляється структура місцезнаходження нової категорії, то для цього необхідно знати основні принципи побудови будь-якої системи. Ці категорії формують практично-прикладний вигляд фінансового права. Приміром, вже неодноразово згадувана основоположна категорія «бюджет» певним чином презентує, представляє, дає уявлення про бюджетне право, а звідти і пояснює характерні риси інших суміжних фінансових категорій і понять. Тобто, говорячи про бюджет у правовому вимірі, одразу розуміється, певна галузь суспільного знання (йдеться - про бюджетне право, яке, у свою чергу, є частиною фінансового права).

При модифікації понять і категорій бюджетного права дуже важливо забезпечувати їх понятійну визначеність і зрозумілість. Отже, досить важливим в аспекті дослідження є питання техніки у бюджетному законодавстві. Зважаючи на наукові напрацювання Рудольфа фон Ієрінга, М.К. Юкова, А. Нашиць, В.К. Бабаєва, висвітлені деякі питання техніки у бюджетному законодавстві. Адже саме від правильної техніки залежить весь понятійно-категорійний апарат бюджетного права.

Виділяють техніку законодавчу, юридичну, правову. У бюджетному праві (як і в праві взагалі) їхнє ототожнення є досить-таки проблематичним з декількох причин. Так, юридична техніка є широкою правовою категорією, єдиною, що об'єднує в собі декілька складових (правотворча, інтерпретаційна техніка і техніка правозастосування). Стосується вона як бюджетних законів, так і бюджетних підзаконних нормативно-правових актів, а також актів іншого галузевого спрямування. Бюджетна законодавча техніка певною мірою походить і залежить від юридичної техніки, більшою мірою - від правотворчої юридичної техніки; стосується виключно бюджетних законів (при вузькому розумінні законодавства) або ж всіх бюджетно-правових актів (при широкому розумінні поняття «бюджетне законодавство», виходячи з того, як воно визначається у Бюджетному кодексі України).

Беручи до уваги висвітлення поняття «юридична техніка», здійснене А. Нашиць і В.К. Бабаєвим, можна стверджувати наступне: бюджетна законодавча техніка (в широкому розумінні) охоплює операції щодо підготовки та розроблення бюджетно-правових норм з точки зору їх суті, змісту, а також операції, за допомогою яких рішення по суті набувають своєї специфічної форми вираження. Тобто це сукупність правил і прийомів підготовки, формування та опублікування бюджетно-правових актів. Бюджетна законодавча техніка впливає на сам внутрішній зміст бюджетно-правової норми. Юридична техніка, у свою чергу, використовується тоді, коли йдеться про застосування бюджетно-правових норм, про застосування бюджетного законодавства.

Ще більше значення має дослідження питання засобів законодавчої техніки. З'ясовано, що бюджетно-правові поняття і категорії можна віднести до засобів бюджетної законодавчої техніки.

Розділ 2. «Бюджетно-правові поняття і категорії: фінансово-правовий аспект» присвячений детальнішій характеристиці базисних категорій бюджетного права, дослідженню питання співвідношення бюджетно-правових категорій і понять з категоріями і поняттями деяких інститутів фінансового права та деяких суміжних галузей права.

У підрозділі 2.1. «Загальна характеристика базисних категорій бюджетного права» визначено, що до цих категорій належать ті, які складають фундамент аналізованої підгалузі фінансового права. Розглянуто такі категорії: бюджетно-правова норма, форми (джерела) бюджетного права, система бюджетного права. Бюджет також є базисною категорією, але не лише правовою.

Зважаючи на те, що бюджетно-правові норми є видом фінансово-правових норм і, відповідно, правових норм, при викладені цього питання було проаналізовано різноманітні наукові підходи і праці вчених-фахівців у галузі теорії права, а також досліджена сама природа фінансово-правових норм.

Як і всі інші правові норми, бюджетно-правові норми містять в собі певні правила поведінки, які встановлені державою та забезпечені силою її примусу. Хоча тут слід пам'ятати, що бюджетне право має деякі особливості, що відбиваються на специфіці предмету бюджетного права, бюджетно-правових норм.

Розглянута класифікація норм бюджетного права. Підтримано тих вчених, які вважають, що відсутні достатні підстави заперечити поділ бюджетно-правових норм (як і норм інших галузей права) на зобов'язуючі, забороняючі та уповноважуючі. Дослідження матеріальних і процесуальних норм дозволило виявити окремі термінологічні та практичні проблеми їхнього застосування. Запропоновано з метою уніфікації останніх прийняти Бюджетно-процесуальний кодекс (таку пропозицію нині підтримує ще не так багато вчених і практиків, але згодом ситуація може змінитися).

Наступна базисна категорія - форми (джерела) бюджетного права. При її розгляді також проаналізовані різноманітні доктринальні підходи щодо розуміння цієї категорії, оскільки категорії «джерела права» та «джерела бюджетного права» співвідносяться між собою, як загальне та особливе. Різні погляди на розуміння джерел права на практиці не мають майже ніякого значення. Інша справа - це те, що належить до них.

Проаналізована система джерел бюджетного права (бюджетного законодавства) і система бюджетного права взагалі. Чітке уявлення про категорію «система бюджетного права» орієнтує на системний підхід у дослідженні внутрішньої структури правових явищ в аспекті їхньої взаємодії та єдності.

Підрозділ 2.2. «Співвідношення та взаємодія бюджетно-правових категорій і понять з категоріями і поняттями деяких інститутів фінансового права». Визначено, що очевидним та природним є те, що переважна кількість бюджетно-правових норм конкретизується в інших інститутах Особливої частини фінансового права (так, норми, які закріплюють види доходів державного бюджету, отримали розвиток в податковому праві).

Дістало подальшого розвитку питання співвідношення бюджетного права з інститутом державних доходів (останні все частіше іменуються інститутом публічних доходів). Спираючись на накопичений фінансово-правовою наукою досвід дослідження державних і публічних доходів та звужене визначення доходів у нині діючому БК України, запропоноване таке визначення доходів державного бюджету: це відокремлена частина фінансових ресурсів держави у вигляді суворо визначених нормами бюджетного права економічних відносин з приводу надходження коштів у Державний бюджет України з метою створення фінансової бази для задоволення публічних інтересів і потреб. Звичайно, науковообґрунтованим є існування публічних доходів, проте на рівні бюджетного законодавства доречно все ж таки закріпити конкретні доходи, а саме - бюджетні.

З доходами бюджету тісно пов'язані бюджетні видатки. Спираючись на визначення публічних видатків, сформульоване А.А. Нечай, запропоноване таке визначення видатків державного бюджету - це публічні безперервні витрати централізованого фонду коштів держави, які виражають урегульовані правовими нормами певні соціально-економічні відносини з приводу розподілу і використання цих коштів, з метою забезпечення завдань і функцій держави та задоволення публічного інтересу. До речі, публічні видатки А.А. Нечай розглядає як категорію фінансового права.

Також прослідковується дуже тісний зв'язок між бюджетним правом та інститутом державного боргу, державного кредиту, між такими категоріями бюджетного права, як бюджетний дефіцит, бюджетний процес, бюджет, бюджетна політика, інфляція, державний борг. Жодна із цих категорій невзмозі існувати абсолютно відокремлено від іншої, всі вони взаємопов'язані і доповнюють одна одну.

Запропоновано визначати державний борг як один із фінансово-правових інститутів, що об'єднує фінансово-правові норми, які регулюють фінансові відносини, котрі виникають у процесі залучення до публічних фондів коштів на засадах добровільності, платності та строковості, а також їх розподіл і використання, що відбувається при управлінні та обслуговуванні державного боргу країни.

У підрозділі 2.3. «Вплив і взаємодія бюджетно-правових категорій і понять із суміжними галузями права» досліджуються питання взаємодії та співвідношення понять і категорій бюджетного права із поняттями та категоріями деяких суміжних галузей права, зокрема, конституційного й адміністративного. Визначено за необхідне галузеві термінологічні апарати аналізувати як взаємопов'язані і взаємодіючі складові всього правового термінологічного апарату (інколи його називають субмовою права).

Спірним є походження бюджетно-правових понять і категорій, оскільки нема єдності думок щодо походження самого бюджетного права. Одні вчені вважають, що воно разом зі всім фінансовим правом виокремилося із конституційного права, інші вважають, що - з адміністративного, треті, - що фінансове (і бюджетне) право є галуззю, сформованою самостійно, четверті - можуть взагалі заперечувати існування самостійної галузі фінансового права. Отже, якщо виходити із того, що фінансове право виокремилося з якоїсь галузі права, то можна зробити висновок про те, що бюджетно-правові категорії до певного часу були конституційними або адміністративними поняттями та категоріями. Проте так стверджувати не зовсім коректно. Визначено, що фінансове право формувалося об'єктивно до реалій, а бюджетно-правові категорії та поняття складають самостійний понятійно-категорійний апарат.

Висновки

Основні наукові здобутки дисертанта, окрім тих, що висвітлені вище, відображені, зокрема, у таких положеннях:

1. Сучасний розвиток науки бюджетного права характеризується тим, що вона все більше вбирає у себе напрацювання з інших галузевих наук, з теорії держави і права, економічної теорії. Внаслідок цього самому змісту бюджетно-правової науки також притаманним є збільшення об'єму знань і їх поглиблення. Очевидно, що інколи (внаслідок реформаційних процесів) необхідним є переосмислення власних досягнень науки бюджетного права. Наприклад, з розвитком ринкових відносин у науці змін зазнала категорія «фінансова діяльність держави» і, відповідно, «бюджетна діяльність», оскільки розширилося коло суб'єктів цієї діяльності і до них виправдано додалися органи місцевого самоврядування. У зв'язку із цим можна стверджувати, що важливим теоретичним підґрунтям самопізнання науки бюджетного права може бути лише дослідження її понять і категорій.

2. Поняття і категорії бюджетно-правової науки складають як прості поняття (віддзеркалюють однорідні явища бюджетно-правової дійсності), так і складні поняття (вони в абстрактно-теоретичній формі відображають бюджетно-правові явища на рівні цілих розділів, субінститутів і навіть підгалузей права). Можна стверджувати, що всі поняття, категорії, терміни, якими оперує сучасна наука бюджетного права, є не простою сукупністю слів, що утворюють її лексикон, вони являють собою певну взаємопов'язану і взаємозалежну єдину систему. Така система є основою понятійно-категорійного апарату бюджетного права.

3. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі авторські визначення: бюджетно-правове поняття - це завжди особливий результат мислення людини, що вміщує в собі певні логічні узагальнення, які відображають найбільш суттєві ознаки, характерні властивості, зв'язки і відносини однорідних і складних явищ і процесів бюджетно-правової дійсності; бюджетно-правові категорії - це фундаментальні, найбільш загальні поняття, які відображають найсуттєвіші якості бюджетно-правової дійсності, мають істотне значення і складають основу бюджетно-правової науки. Розрізняють всезагальні, загальнонаукові, загальноправові, базисні та похідні категорії бюджетного права; бюджетно-правовий термін - це слово (словосполучення, термінологічний зворот), яке використовується у спеціальному бюджетному законодавстві, є узагальненим найменуванням бюджетно-правового поняття і застосовується з метою пізнання бюджетно-правової дійсності; джерело (форма) бюджетного права - офіційно визначені зовнішні форми вираження і закріплення бюджетно-правових норм, які регулюють відносини щодо мобілізації, розподілу і використання централізованих публічних фондів, коштів, і мають юридичне загальнообов'язкове значення; бюджетний процес - регламентована нормами бюджетного права діяльність органів публічної влади (органів держави та органів місцевого самоврядування) та інших учасників бюджетного процесу по складанню, розгляду, затвердженню бюджету, його виконанню, а також складанню, розгляду та затвердженню звіту про його виконання.

4. Практика використання термінів «категорія» і «поняття» показала, що в одних випадках вони розуміються як синоніми, а в інших - такі, що знаходяться у відносинах повного взаємовиключення. Протилежність, антонімічність вживання одних і тих же термінів веде до постановки проблеми співвідношення понять і категорій або, скоріше всього, являється вираженням такої проблеми. Ці терміни по змісту мають між собою спільні і відмінні риси.

5. Основними рисами понять, категорій, термінів та їх визначень, що мають місце у бюджетному праві є такі. По-перше, вони є об'єктивними, тобто за допомогою операцій мислення, з можливою повнотою і точністю втілюють і пояснюють реально існуючі явища, складають предмет вивчення конкретної науки. Для науки бюджетного права дане правило полягає в тому, що, чим глибше і всесторонніше розкривається в окремих поняттях і категоріях бюджетно-правова дійсність, яка набуває нормативного вираження чи об'єктивується в реально існуючих відносинах, тим якісніше понятійний апарат бюджетної науки. По-друге, поняття та категорії знаходяться в постійному розвитку, вдосконалюються. Хоча, з іншого боку, вони є стійкими (тобто вони або є, або їх нема взагалі), чим забезпечується стабільність самої структури бюджетно-правової науки. Слід мати на увазі, що ця риса має вибірковий і відносний характер, вона притаманна основоположним категоріям, принциповим поняттям. На стійкість впливають зміни постійнодіючих бюджетних нормативно-правових актів, набрання чинності одними і припинення дії інших. Наприклад, прийняття БК України стало причиною припинення дії Закону України «Про бюджетну систему». По-третє, бюджетно-правовим поняттям і категоріям притаманна системність, вони відображають цілісність знання, що складає конкретну науку. Ця особлива система складається в процесі пізнання, визначення, уточнення предмета, методів науки бюджетного права, її місця серед інших юридичних наук. Система відповідних понять і категорій утворює понятійно-категорійний апарат бюджетного права.

6. Понятійно-категорійний апарат бюджетного права можна визначити таким чином - це впорядкована, ієрархічно організована конкретна інформаційна система, яка об'єднує логічно взаємопов'язані поняття, категорії, терміни та їх визначення і відрізняється цілісністю, відносною самостійністю функціонування у юридичному понятійному апараті. Саме понятійно-категорійний апарат дає можливість об'єктивно існувати не лише правовим нормам. Завдяки йому забезпечується можливість пізнання правової реальності суб'єктами, а через неї - можливості для інтерпретації права і для правотворчості. Своєчасне розширення понятійного апарату бюджетного права, збагачення відповідної науки новими термінами, формулами, ідеями (можливо за рахунок пов'язаних із правознавством наукових дисциплін) дозволить не лише повніше аналізувати правовий матеріал, але й окреслити перспективи розвитку права, прогнозувати і передбачати майбутнє бюджетно-правової науки.

7. Бюджетне законодавство України пов'язане із бюджетною діяльністю держави та органів місцевого самоврядування. Не випадково бюджетне законодавство ґрунтується на відповідних доктринах, що є осмисленням вченими, нормотворцем, правозастосувачами ролі і місця бюджетного права в національній правовій системі. Бюджетно-правова доктрина визнається центральною ланкою як фінансової, так і загальноправової політики України, оскільки остання більшою мірою є важливим підґрунтям для формування стабільної та сильної держави. Саме доктрина на концептуальному рівні визначає напрямки розвитку держави і суспільства. Розвиток бюджетно-правової доктрини дозволяє передбачати характер і напрямки розвитку економічних, політичних реформ і, як наслідок, виробляти стратегію фінансово-правового регулювання відносин у сфері бюджетної діяльності держави та органів місцевого самоврядування.

8. Однією із основних задач бюджетно-правової доктрини є постановка і визначення пріоритетів бюджетної діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Основними серед цих пріоритетів можна визначити такі: розробка і прийняття на законодавчому рівні концепції бюджетно-правової діяльності (хоча це не означає, що концепція повинна мати цілісний вигляд в одному документі, її положення можуть викладатися в декількох актах); оптимізації механізму фінансово-правового регулювання (з урахуванням того, що існують різні його напрямки, різні сфери регулювання); судове гарантування дотримання норм бюджетного законодавства, особливо визначаючих стратегію реформування фінансових відносин (йдеться, зокрема, про судовий захист); застосування в бюджетній діяльності держави правових інститутів, але головне її орієнтування на принципи саме бюджетного права; доктринальне розроблення найважливіших категорій бюджетно-правової науки та її основ взагалі.

9. Використання бюджету як основного фінансового плану в державі зумовило необхідність у розробці та прийнятті правових норм, що регулюють певні правила поведінки органів публічної влади, учасників бюджетних правовідносин, їхні права та обов'язки у сфері бюджетної діяльності. Норма бюджетного права співвідноситься із фінансово-правовою нормою як особливе із загальним, при цьому вона наділена фактично всіма рисами та особливостями, що притаманні нормам фінансового права, оскільки вона є одним з її різновидів, одним із її конкретних проявів. Водночас, бюджетно-правова норма відрізняється від інших фінансово-правових норм, насамперед, за своїм обсягом, за сферою свого прояву.

10. При побудові системи бюджетного права необхідно виходити з наявності двох груп норм - матеріальних і процесуальних. У свою чергу, матеріальні норми бюджетного права містять в собі дві підсистеми норм: 1) ті, що визначають бюджетний устрій; 2) ті, що визначають власне склад доходів і видатків бюджетів. Процесуальні норми бюджетного права регулюють відносини, що виникають, змінюються, припиняються на різних стадіях бюджетного процесу, містять у собі приписи щодо правил поведінки і порядку застосування норм матеріального бюджетного права і охоплюються поняттям «бюджетний процес».

11. У теорії бюджетного права поняття «джерела права» необхідно розглядати в трьох взаємопов'язаних аспектах: а) юридичні джерела бюджетного права (тобто - нормативно-правові акти); б) їх власна структура; в) систематизація всіх таких джерел, які діють в державі (бюджетне законодавство України). Саме загальноправовий термін «джерело», набуваючи певних галузевих ознак, визначається як одна із фундаментальних категорій бюджетного права. Джерела (форми) бюджетного права - це офіційно визначені зовнішні форми вираження і закріплення бюджетно-правових норм, які регулюють відносини щодо мобілізації, розподілу і використання централізованих публічних фондів, коштів, і мають юридичне загальнообов'язкове значення. Основною, першопочатковою в понятійному ряді джерел бюджетного права та базисною по відношенню до наступних структурних понятійних рядів бюджетного права є така важлива загально-правова категорія, як «нормативно-правовий акт».

12. Пріоритетним, головним, системоутворюючим джерелом бюджетного права, є Конституція України. Конституційні норми встановлюють і прямо визначають джерела бюджетного права. За їх допомогою разом із фінансово-правовими нормами здійснюється регулювання бюджетних відносин. Основоположні начала бюджетного права, які закріплені на конституційному рівні, належать до особливої групи джерел, що в науці бюджетного права дістала назву «принципи бюджетного права». Останні мають основну ознаку, яка полягає в тому, що їхня структура, як правило, відмінна від загальноприйнятої структури правової норми; у цих принципах, як правило, відсутня санкція, їх характер і зміст відрізняються особливим рівнем абстрактності та узагальнення. На відміну від інших джерел бюджетного права, принципи бюджетного права мають для інших джерел бюджетного права певне першочергове значення, є своєрідними орієнтирами для них. Закони як джерела бюджетного права України мають певну специфіку, а саме їхня обмежена кількість та щорічність.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Білик В.В. До питання про категорію «форма (джерело) бюджетного права» / В.В. Білик // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. Випуск 46. - К.: Ін-т держави та права ім. В.М. Корецького, 2009. - С. 230 - 237.

2. Білик В.В. Поняття і категорії Бюджетного права та їхнє тлумачення / В.В. Білик // Часопис Хмельницького університету управління та права «Університетські наукові записки». - 2009. - № 2 (30). - С. 216 - 219.

3. Білик В.В. Модифікація бюджетно-правових категорій і понять / В.В. Білик // Форум права. - 2009. - № 3. - С. 54-59 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-3/09bvvkip.pdf

4. Білик В.В. Тлумачення бюджетно-правових понять і категорій та юридична техніка / В.В. Білик // Наука і правоохорона. - 2009. - № 4 (6). - С. 241 - 244

5. Білик В.В. Про категорії бюджетного права / В.В. Білик // Збірник наукових праць за результатами круглих столів і Міжнародної Інтернет-конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права» / НДІ Фінансового права. - К.: Вік прінт, 2009. - С. 359 - 362.

6. Білик В.В. Сучасний стан дослідження бюджетно-правових понять і категорій / В.В. Білик // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез міжнародної наукової конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 року): У 4-х частинах. - Частина друга. - Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2009. - С. 18-19.

7. Білик В.В. Щодо питання про доктрину і науку бюджетного права у період кризи / В.В. Білик // Збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України в період економічної кризи», (Донецьк, 27 листопада 2009 р.); у 2-х частинах. - Частина друга. - Донецьк: ТОВ «Цифрова типографія», 2009. - С. 51-53.

8. Білик В.В. З історії одного питання бюджетного права / В.В. Білик // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Актуальні напрямки вдосконалення фінансово-економічної політики на сучасному етапі: Всеукраїнська науково-практична конференція (17-18 лютого 2010 р.): Тези доповідей. - Чернігів, 2010. - С. 26-28

9. Білик В.В. Практика використання термінів «категорія» і «поняття» у бюджетному праві / В.В. Білик // Системообразующие категории в финансовом праве: состояние и перспективы трансформации: Материалы междунар. науч.-практ. конф., г. Харьков, 15-16 апреля 2010 г. / Редкол.: В.Я. Таций, Ю.П. Битяк, Л.К. Воронова и др. - Х.: НИИ гос. стр-ва и местн. самоуправления, 2010. - С. 16-17.

Анотація

Білик В.В. Поняття і категорії бюджетного права. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню комплексу теоретичних і практичних питань понять і категорій бюджетного права. Зокрема, здійснюється відмежування бюджетно-правових понять і категорій від визначень, правових конструкцій, термінів. Розкриваються специфічні ознаки понять і категорій. Дослідженням також охоплені питання про місце бюджетно-правових категорій і понять у системі понять і категорій фінансового права, а також суміжних галузей права - адміністративного та конституційного. Фінансове (а, отже, і бюджетне), конституційне і адміністративне право та їх термінологічні апарати зазнають взаємного впливу та розвиваються взаємопов'язано.

Доведено, що необхідно розрізняти функції бюджетного права та функції бюджетно-правових понять і категорій. Визначено, що бюджетно-правовий інститут відрізняється від підгалузі бюджетного права, перш за все, обсягом предмету свого правового регулювання, оскільки він регулює не весь спектр якісно однорідних відносин у сфері бюджету, а лише деякі з них. Сформульовані пропозиції щодо визначення бюджетно-правового поняття, бюджетно-правової категорії, бюджетно-правового терміна, джерела (форми) бюджетного права, бюджетного процесу, доходів державного бюджету.

Ключові слова: бюджет, поняття, категорія, бюджетне право

Аннотация

Билык В.В. Понятия и категории бюджетного права. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию комплекса теоретических и практических вопросов понятий и категорий бюджетного права. В частности, осуществляется разграничение бюджетно-правовых понятий и категорий, определений, правовых конструкций, терминов. Раскрываются специфические признаки понятий и категорий. Исследованием также охваченны вопросы о месте бюджетно-правовых категорий и понятий в системе понятий и категорий финансового права, а также смежных отраслей права - административного и конституционного.

Финансовое (а, следовательно, и бюджетное), конституционное и административное право и их терминологические аппараты испытывают взаимное влияние и развиваются взаимосвязано. Доказано, что необходимо различать функции бюджетного права и функции бюджетно-правовых понятий и категорий. Определено, что бюджетно-правовой институт отличается от подотрасли бюджетного права, прежде всего, объемом предмета своей правовой регламентации, так как он регулирует не весь спектр качественно однородных отношений в сфере бюджета, а лишь некоторые из них.

Аргументировано, что бюджетное право есть важным и сложным разделом (подотраслью) Особенной части финансового права, занимая в нем первое место, которое объективно обусловлено характером общественных отношений, урегулированных им. При сравнении бюджетного права с другими институтами Особенной части финансового права можно увидеть, что оно отличается некоторыми чертами общего значения, прямой связью со всеми этими институтами. Аргументируется, как бюджетное право связано с разделами правового регулирования государственных доходов и расходов. Анализируется связь бюджета с государственным кредитом, поскольку он является одним из основных инструментов, с помощью которого достигается баланс доходов и расходов бюджета; с публичным долгом; с такими категориями бюджетного права, как бюджетный дефицит, бюджетный процесс, бюджетная политика, инфляция, государственный долг.

Сформулированы предложения относительно определения бюджетно-правового понятия, бюджетно-правовой категории, бюджетно-правового термина, источника (формы) бюджетного права, бюджетного процесса, доходов государственного бюджета и других категорий.

Ключевые слова: бюджет, понятие, категория, бюджетное право.

Annotation

Bilyk V.V. Concepts and categorise of budgetary law. - Manuscript.

Dissertation for the Degree of Doctor of Juridical Science specializing in 12.00.07 - administrative law and procedure; financial law; information law. - National Taras Shevchenko Universіty of Kyiv. - Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted to the research of complex of theoretical and practical questions of concepts and categories of budgetary law. In particular, differentiating of concepts and categories of budgetary law is carried out from decisions, legal constructions, terms. The specific signs of concepts and categories are open up. By research the also overcame questions about the place of concepts and categories of budgetary law in the system of concepts and categories of financial law, and also the contiguous fields of law - administrative and constitutional law.

It is proved that it is necessary to distinguish the functions of budgetary law and function of concepts and categories of budgetary law. Certainly that a budgetary law's institute differs from the subinstitute of budgetary law, foremost, by the volume of it's legal regulation.

Formulated suggestions in relation to the decision of concepts, categories, terms, source (forms) of budgetary law, budgetary process, profits of the state budget etc.

...