Юридико-психологічні особливості попереднього розгляду кримінальної справи суддею

Поняття стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Вдосконалення процесу судового провадження кримінальних справ за рахунок залучення психологічних знань. Форми, можливості залучення фахівця-психолога на стадії розгляду кримінальної справи.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.07.2015
Размер файла 47,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет внутрішніх справ

УДК 343.95:343.138

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Юридико-психологічні особливості попереднього розгляду кримінальної справи суддею

19.00.06 - юридична психологія

Федіна Аліна Василівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі юридичної психології Київського національного університету внутрішніх справ, МВС України

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент, Марчак Віталій Ярославович, Апеляційний суд Чернівецької області, суддя

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, Іщенко Андрій Володимирович, Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, перший заступник керівника;

кандидат психологічних наук, доцент Александров Денис Олександрович, Навчально-науковий інститут підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ, начальник кафедри практичної психології

Захист відбудеться 02 липня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ-35, Солом'янська площа, 1

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ: ДП-680, м. Київ-35, Солом'янська площа, 1

Автореферат розісланий 1 червня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.Г. Братасюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Правова й соціальна захищеність особи - одна з фундаментальних ознак правової держави, що передбачає наявність системи ефективних юридичних засобів реалізації прав і свобод людини. У цій системі особливе місце посідає суд, покликаний здійснювати захист прав, свобод та законних інтересів громадян. Сильна, незалежна судова влада здатна справляти істотний вплив на всі сторони життєдіяльності держави, активно допомагати її становленню як правової інституції.

На даному етапі розвитку української держави, в контексті реформи її судової та правової системи, як ніколи актуальне питання про створення оптимальних форм кримінального судочинства, що дозволило б у максимальній мірі захищати інтереси суб'єктів кримінального процесу.

Згідно статистичних даних Міністерства юстиції України, кількість кримінальних справ, розглянутих судами першої інстанції та апеляційними судами протягом 2006-2009 рр., залишається відносно стабільною: 2006 р. - 577,4 тис., 2007 р. - 577,0 тис., 2008 р. - 574,9 тис., 2009 р. - 573,9 тис. Водночас, аналіз судової практики засвідчує недостатність використання досягнень науково-технічного прогресу, новітніх наукових технологій, зокрема, психологічних, при розгляді кримінальних справ у суді, що зумовлено відсутністю усталеного понятійно-категоріального апарату, чіткого й одностайного визначення базових правових детермінант стадії попереднього розгляду кримінальної справи. Сьогодні постала необхідність визначення психологічних особливостей особистості судді та інших учасників стадії попереднього розгляду кримінальної справи, правильного з'ясування питань, які підлягають вирішенню суддею у Зв'язку з підготовкою справи до судового розгляду (ст. ст. 237, 253 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України), систематизації наявного досвіду застосування здобутків психологічної науки у кримінальному процесі та висвітлення можливостей обізнаної особи (судового психолога як консультанта та спеціаліста), психологічних особливостей прийняття суддею рішень на стадії попереднього розгляду кримінальної справ та психологічних чинників оптимізації підвищення ефективності встановлення істини по кримінальних справах. Адже, психологічні знання в судовій діяльності застосовуються, насамперед, безпосередньо суддями, забезпечуючи правильну діагностику особистості, індивідуальний підхід до людини, вибір і використання найбільш відповідних ситуаціям тактичних прийомів і рішень.

Вищенаведене зумовлює необхідність вивчення й наукового осмислення юридико-психологічних особливостей як кримінального судочинства в цілому, так і окремих його стадій, зокрема, стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею.

Окремі аспекти досліджуваної проблеми розглядалися в роботах вітчизняних і зарубіжних психологів та юристів (Д. О. Александров, В. Г. Андросюк, Е. Аронсон, Ю. М. Грошевий, А. В. Дулов, А. В. Іщенко, Л. І. Казміренко, М. В. Костицький, В. Я. Марчак, В. В. Кощинець, О. Р. Ратінов, В. Ю. Шепітько та ін.). Одначе стадія попереднього розгляду кримінальної справи як юридико-психологічний феномен ніким раніше предметно не досліджувалася. Юридична психологія як наука на сьогодні практично не має у своєму розпорядженні спеціальних праць із проблем психології попереднього розгляду кримінальних справ. Між тим, специфіка сучасного правосуддя вимагає детального та конкретизованого її вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Концепції судово-правової реформи в Україні, схваленої Постановою Верховної Ради України від 28. 04. 1992 р. № 2296-12; проекту Концепції (засад подальшого здійснення) судової реформи в Україні, підготовленої Верховним Судом України у 2009 р. Вона є складовою частиною комплексного цільового напрямку досліджень “Проблеми розвитку і вдосконалення процесуального законодавства в Україні та практики його застосування” (номер держ. реєстр. 0105U002887). Конкретне наукове завдання щодо дослідження даної проблематики сформульовано в п. 325 плану науково-дослідних і науково-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ.

Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради КНУВС (протокол від 27 травня 2008 р. № 7) та схвалено відділенням Академії правових наук України (реєстр. № 787 за 2008 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу судового провадження кримінальних справ за рахунок залучення психологічних знань. Для досягнення цієї мети виконувалися такі завдання:

- конкретизувати та уточнити поняття стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею;

- на основі історико-правового дослідження розвитку кримінально-процесуального законодавства України на різних етапах його історії виявити тенденції і перспективи розвитку провадження на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею;

- проаналізувати норми чинного кримінально-процесуального законодавства України та положень проектів КПК України, які регулюють питання провадження на стадії попереднього розгляду кримінальної справи, з точки зору їх відповідності Конституції України та європейським стандартам;

- дати загальну психологічну характеристики стадії попереднього розгляду кримінальної справи та визначити психологічні особливості діяльності судді та інших учасників на цій стадії кримінального процесу;

- розкрити поняття рішень, які приймає суддя при попередньому розгляді кримінальної справи;

- визначити форми та можливості залучення фахівців-психологів на стадії попереднього розгляду кримінальної справи;

- виявити психологічні особливості, які впливають на прийняття рішення суддею;

- дослідити психолого-процесуальні чинники вдосконалення розгляду кримінальних справ у суді на стадії попереднього розгляду.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, які виникають на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею.

Предмет дослідження - юридико-психологічні особливості попереднього розгляду кримінальної справи суддею.

При проведенні дослідження використані наступні методи:

1) загальнонаукові (системний, структурно-функціональний, порівняльний) - для визначення особливостей стадії попереднього розгляду кримінальної справи, співвідношення її юридичного і психологічного змісту (підрозділи 1.1, 2.1, 3.1);

2) методи юридичних досліджень (порівняльно-правовий, логіко-юридичний, історичний, вивчення матеріалів кримінальних справ, аналіз статистичних даних та аналітичних матеріалів Верховного Суду України та Апеляційного суду Чернівецької області) - для виявлення закономірностей розвитку кримінально-процесуального законодавства на різних етапах історії України, пошуку найбільш прийнятних для держави форм провадження на цій стадії кримінального процесу та для визначення змісту норм чинного КПК України, проектів цього Кодексу, що дозволило обґрунтувати і сформулювати авторські текстові доповнення й уточнення до норм кримінально-процесуального законодавства України та проектів КПК України, які регулюють провадження на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею (підрозділи 1.2, 1.3, 3.2);

3) методи юридико-психологічних досліджень (спостереження, бесіда, анкетування) - для узагальнення практики використання психологічних знань на стадії попереднього розгляду кримінальної справи і встановлення психологічних особливостей діяльності судді та інших учасників на цій стадії (підрозділи 2.1, 2.2, 3.2, 3.3).

Емпіричну базу дослідження складають результати: аналізу статистичних даних та аналітичних матеріалів Апеляційного суду та районних судів Чернівецької області; вивчення матеріалів 267 кримінальних справ, що розглядалися районними судами Чернівецької області, та 40 матеріалів кримінальних справ, що розглядалися по першій інстанції Апеляційним судом Чернівецької області; анкетування 93 суддів і 28 секретарів судових засідань місцевих та апеляційних судів України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

- здійснено аналіз нормативного регулювання змісту стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею на різних етапах історії (згідно Статуту карного судочинства 1864 року, кримінально-процесуального законодавства УНР, Кримінально-процесуального кодексу УРСР, Кримінально-процесуального кодексу України);

- проаналізовано проекти кримінально-процесуального законодавства щодо правового регулювання стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею;

- встановлено загально-психологічні (особливості перебігу пізнавальних та емоційно-вольових процесів) та соціально-психологічні (авторитетність, лідерські якості, здатність до подолання конфліктних ситуацій тощо) особливості діяльності судді та інших учасників на стадії попереднього розгляду кримінальної справи та їх взаємовідносини;

- визначено й обґрунтовано необхідність практичного застосування спеціальних психологічних знань судовим психологом на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею;

- встановлено психологічні чинники, що впливають на прийняття рішень суддею на стадії попереднього розгляду кримінальної справи;

удосконалено:

- поняття, значення та основні ознаки стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею як а) самостійної стадії кримінального процесу, де суддя перевіряє наявність правових і достатніх фактичних підстав для розгляду справи в судовому засіданні; б) проміжної між досудовим слідством і судовим розглядом, контрольної відносно попередніх стадій і підготовчої стосовно до наступної; 3) стадії якісної підготовки до майбутнього судового розгляду та визначення його меж;

- перелік учасників стадії попереднього розгляду (суддя, секретар судового засідання, прокурор, адвокат, спеціалісти, обвинувачений) та психологічні особливості їх діяльності;

- визначення “рішень, що приймаються на стадії попереднього розгляду кримінальної справи”, під якими розуміються судові рішення за результатами попереднього розгляду кримінальної справи; при цьому кожне з них впливає на подальший рух кримінальної справи і складається з трьох частин - вступної, мотивувальної, резолютивної;

набуло подальшого розвитку:

- концепція щодо форм використання спеціальних психологічних знань при попередньому розгляді кримінальної справи суддею;

- психологічні засади впливу внутрішнього переконання судді на прийняття рішень по кримінальній справі;

- обґрунтування необхідності залучення на стадії попереднього розгляду кримінальної справи професійного психолога та введення такої посади в штатний розпис районних та апеляційних судів.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції використовуються в практичній діяльності суддів під час здійснення правосуддя, а саме:

- в судовій практиці Першотравневого районного суду м. Чернівці (акти про впровадження від 21.05. 2009 р. та 22.02. 2010 р.);

- в судовій практиці Апеляційного суду Чернівецької області (акти про впровадження від 17.06. 2009 р. та 22.12. 2009 р.);

- при підготовці відповідних програм, лекцій та інших навчально-методичних матеріалів, а також при викладання навчальних дисциплін “Юридична психологія”, “Кримінально-процесуальне право” (акт про впровадження в навчальний процес Чернівецької філії Міжрегіональної академії управління персоналом від 08. 12. 2009 р.);

- у законотворчій діяльності шляхом внесення пропозицій щодо вдосконалення норм КПК України, що визначають окремі аспекти та форми використання спеціальних психологічних знань у кримінальному процесі. (направлені пропозиції до комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, лист №15/6 від 22 лютого 2010 року).

Окрім того, до Державної судової адміністрації України та Ради суддів України направлені пропозиції щодо вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції за рахунок введення посади судового психолога в місцевих та апеляційних судах України (лист № 12-9/10-вих. від 11 січня 2010 р. та лист № 14-171/10-вих. від 7 квітня 2010 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації неодноразово обговорювалися й були схвалені на засіданнях кафедри юридичної психології КНУВС, викладені у виступах на шести науково-практичних конференціях (“Верховенство права у правозастосовчій діяльності”, м. Івано-Франківськ, 12-13 жовтня 2007 р.; “Українське правосуддя: здобутки та перспективи”, м. Чернівці, 16 травня 2008 р.; “Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України”, м. Хмельницький, 14 листопада 2008 р.; “Філософські, методологічні та психологічні проблеми права”, м. Київ, 31 січня 2009 р.; “Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законодавчій і правозастосовчій діяльності”, м. Київ, 3 квітня 2009 р.; “Незалежний суд - гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина”, м. Чернівці, 30 травня 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення в 10 публікаціях, у тому числі - 4 статтях у провідних фахових виданнях і 6 тезах науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев'ять підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 180 сторінках тексту, його доповнюють 10 додатків на 20 сторінках та 211 назв використаної літератури на 19 сторінках.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, розкрито мету та дослідницькі завдання, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведені дані щодо апробації.

Розділ 1 Нормативне регулювання діяльності суду на стадії попереднього розгляду кримінальної справи” включає три підрозділи.

У підрозділі 1.1. “Поняття стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею досліджено теоретичні положення стадії попереднього розгляду кримінальної справи крізь призму її розуміння радянськими та сучасними вченими.

Сформульовано визначення стадії попереднього розгляду кримінальної справи як самостійної стадії кримінального процесу, в якій суддя зобов'язаний у встановлені законом строки та на підставі ретельного вивчення матеріалів справи перевірити, чи достатньо фактичних і юридичних підстав для призначення справи до судового розгляду, а при наявності таких підстав винести законне та обґрунтоване рішення про призначення справи до судового розгляду та виконати необхідні підготовчі дії для забезпечення необхідних умов його ефективного проведення.

У підрозділі 1.2. “Зміна нормативного регулювання змісту стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею на підставі аналізу наукових праць І. Бойка, Ю. Вовка, В. Гончаренка, В. Землянської, В. Маляренка, П. Музиченка та багатьох інших учених досліджено процес зміни нормативного регулювання змісту стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею, починаючи з перших століть української державності за доби існування Русі, за часів перебування українських земель у складі Литви, Польщі, Речі Посполитої, в період визвольної війни 1648-1654 рр. та автономії України у складі Росії (друга половина XVII - XVIII ст.), перебування України у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій, відродження й розбудови української державності (1917-1920 рр.), а також у радянський період, розділивши їх на декілька історичних етапів. кримінальний суддя психологічний

На першому етапі (з 1864 по 1917 рр.) провадження регулювалося Статутом карного судочинства, що складався з чотирьох книг та входив у першу частину ХVІ тому Зводу законів Російської імперії, який визнавався найважливішим джерелом права.

Другий історичний етап пов'язаний із становленням Української Народної Республіки, проголошеної в ІІІ Універсалі Центральної Ради; Української держави, яка була проголошена Павлом Скоропадським після захоплення влади в Україні 29 квітня 1918 р., та Української Народної Республіки часів Директорії (листопад 1918 - листопад 1920 рр.).

Початок третього етапу пов'язаний із прийняттям 13 вересня 1922 р. ВУЦВК постанови “Про введення в дію Кримінально-процесуального кодексу УСРР”, в якій був закладений фундамент демократизації кримінального процесу: гласність судових засідань, усність судочинства, безпосередність, змагальність, рівність сторін, право обвинуваченого на захист та інші демократичні принципи. Кримінально-процесуальний кодекс ретельно регламентував порядок провадження справи в народному суді та загальні норми здійснення судочинства в ревтрибуналах.

Четвертий історичний етап починається з 1958 р. і закінчується в 2001 р., оскільки пов'язаний із прийнятим і до цього часу чинним Кримінально-процесуальним кодексом УРСР, який главою 23 регулював порядок провадження на стадії, що мала назву “віддання обвинуваченого до суду і підготовчі дії до судового засідання”.

Початок п'ятого етапу пов'язаний із суттєвими змінами, яких зазнала аналізована стадія з початком так званої “малої судово-правової реформи”, що розпочалася у 2001 р. Так, 21. 06. 2001 р. Верховною Радою України прийнятий Закон України “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України” за № 2533-ІІІ, відповідно до якого внесені суттєві зміни в провадження на цій стадії кримінального процесу.

Підрозділ 1.3. Аналіз проектів кримінально-процесуального законодавства щодо правового регулювання стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею присвячений розгляду існуючих проектів КПК України в частині, що регулює провадження на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею.

Загалом існує п'ять проектів КПК України, причому перші чотири (№3456-1 від 19. 05. 2003 р., № 3456-д від 18. 11. 2005 р., № 0952 від 19. 04. 2006 р., № 1233 від 13. 12. 2007 р.) внесені на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України. П'ятий проект Кримінально-процесуального кодексу України розроблений Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права від 11.09.2008 р. Але жоден із представлених проектів не відповідає повною мірою вимогам суспільства щодо забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів громадян, доступу особи до здійснення правосуддя у кримінальних справах на цій стадії кримінального процесу.

Розділ 2 “Психологічна характеристика попереднього розгляду кримінальної справи суддею складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. Загальна психологічна характеристика стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею висвітлюються психологічні особливості попереднього розгляду кримінальної справи шляхом аналізу норм кримінально-процесуального законодавства та крізь призму розуміння даного питання вченими - юристами і психологами.

На цій стадії вирішуються питання пізнання матеріалів досудового слідства та планування судової діяльності. Найбільш об'ємним та визначальним тут є вивчення матеріалів кримінальної справи, на основі чого робиться їх критичний аналіз. І останнє багато в чому залежить від особистих якостей судді.

Психологічні основи планування на стадії попереднього розгляду кримінальної справи обумовлюються загальними положеннями планування роботи з урахуванням специфіки судової діяльності. У психології праці планування розуміють як розумовий процес, що включає порядок, послідовність і очікувані результати майбутніх дій та ділиться на певні етапи:

- перший етап - орієнтувальне планування, при якому усвідомлюються, зважуються, оцінюються можливості виконання завдань;

- другий етап - організаційне планування, в якому обмірковуються умови і форми майбутньої діяльності;

- третій етап - планування виконання, що передбачає уявну побудову діяльності з її компонентів, які визначають майбутню поведінку.

У підрозділі 2.2. “Психологічні особливості діяльності судді при попередньому розгляді кримінальної справи розглянуті такі різновиди діяльності: пізнавальна, комунікативна, конструктивна, виховна, організаторська, посвідчувальна. Надається характеристика кожного з різновидів діяльності.

Відзначається, що найбільш складним та об'ємним видом діяльності судді на стадії попереднього розгляду кримінальної справи є пізнавальна, що передбачає: детальне вивчення матеріалів кримінальної справи, джерел доказових фактів; перевірку на достовірність версії попереднього слідства; висунення й перевірку інших можливих версій; зіставлення моделі події (юридичного факту) і певної норми кримінального закону; вивчення особистості обвинуваченого, потерпілого та інших учасників попереднього розгляду кримінальної справи, тощо.

На основі проведеного анкетування обґрунтовується ідея, що збільшення навантаження справ на суддю зумовлює погіршення його організаторської, пізнавальної та конструктивної діяльності і може призвести до непередбачуваних наслідків як на попередньому, так і на судовому розгляді кримінальної справи, до негативних змін особистості та неможливості здійснювати професійні функції. Крім того, 84,94 % суддів вважають за доцільне, по-перше, проходження кандидатом на посаду психодіагностичних випробувань щодо психологічної відповідності цій посаді, по-друге, збільшення кількості годин чи (у деяких випадках) введення курсу “Юридична психологія” в юридичних вузах (на факультетах).

У підрозділі 2.3. “Психологічні особливості діяльності інших учасників на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею на основі аналізу процесуального законодавства щодо кола учасників стадії попереднього розгляду, їх прав та обов'язків обґрунтовано необхідність віднесення до кола її учасників, окрім обов'язкових (судді, секретаря, прокурора), ще й обвинуваченого, потерпілого, їх захисників та законних представників, судового психолога, та, в разі необхідності, перекладача, свідка, експерта та інших учасників кримінального процесу. Запропоновано зміст ч. 1 ст. 240 викласти в такій редакції: “Попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово з обов'язковою участю прокурора, обвинуваченого, потерпілого, їх захисників, судового психолога, а при необхідності і свідків.”

З метою забезпечення прав обвинуваченого на захист та інших прав на цій стадії кримінального процесу, обґрунтовано необхідність передбачити в КПК України порядок, при якому обвинувачений, стосовно якого кримінальна справа передана до суду та призначена до попереднього розгляду, обов'язково за десять діб отримував би копію обвинувального висновку від прокурора. Виходячи з цього, запропоновано внести зміни в чинний КПК України, а саме: в ч. 1 ст. 254 словосполучення “три доби” замінити словосполученням “десять діб”.

Доведено обов'язковість залучення до участі на стадії попереднього розгляду кримінальної справи, учасниками якої є неповнолітні обвинувачені або неповнолітні потерпілі, - судового психолога. З цього приводу запропоновано внести такі зміни до кримінально-процесуального законодавства: “частину 2 ст. 433 після слів “зазначених обставин” доповнити словами: “необхідно залучити судового психолога”.

Виходячи з процесуального статусу учасників попереднього розгляду кримінальної справи, визначено психологічні особливості діяльності таких основних учасників цієї стадії, як прокурор, секретар судового засідання, обвинувачений, потерпілий та адвокат.

Розділ 3 Психологічний аналіз рішень судді на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею включає три підрозділи.

У підрозділі 3.1. Поняття і види рішень, які приймає суддя при попередньому розгляді кримінальної справи зазначається, що винесення рішення на стадії попереднього розгляду кримінальної справи - це остаточна ціль конструктивної діяльності судді, яка, в свою чергу, базується на аналізі всієї зібраної інформації по справі, її синтезі, динамічному процесі пошуку з метою встановлення істини.

Визначено поняття “рішення, що приймається на стадії попереднього розгляду кримінальної справи”, як судове рішення за результатами попереднього розгляду кримінальної справи, перелік яких вказаний у ст. 244 КПК України. При цьому кожне з них впливає на подальший рух кримінальної справи і складається з трьох частин: вступної, мотивувальної, резолютивної.

Окрім рішень, що приймаються на стадії попереднього розгляду кримінальної справи та передбачених ст. 244 КПК України, суддя приймає ще й інші рішення, які викладаються в постанові про основне процесуальне рішення або оформляються окремим документом (про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу; про долю речових доказів при закритті справи; про визнання особи потерпілим чи цивільним позивачем або про притягнення певної особи як цивільного відповідача; про вжиття чи скасування заходів до забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна; про застосування заходів безпеки; про призначення розгляду справи на закритому судовому засіданні, тощо).

Здійснено аналіз кожного з видів рішень, які приймає суддя при попередньому розгляді кримінальної справи.

У підрозділі 3.2. Залучення можливостей спеціаліста-психолога та психологічна консультація на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею розглядаються положення, що дозволяють охарактеризувати сутність, види та правові основи використання спеціальних психологічних знань.

На основі вивчення позицій науковців, аналізу законодавства щодо використання на цій стадії кримінального процесу спеціальних психологічних знань, а також проведеного анкетування, в якому брало участь 93 суддів (63,44 % з них вважають за доцільне створення в приміщеннях суду кімнат психологічного розвантаження та введення у суді посади консультанта-психолога або судового психолога), викладено своє розуміння і бачення цього питання. Сформульований висновок, що використання спеціальних психологічних знань на цій стадії кримінального процесу може відбуватися у двох формах: психологічна консультація та участь спеціаліста-психолога в судовому засіданні при попередньому розгляді.

Психологічна консультація на стадії попереднього розгляду кримінальної справи може проводитися для одержання суддею інформації довідкового психологічного характеру про: типові особливості сприйняття, пам'яті та мислення залежно від вікових особливостей (дітей, дорослих чи людей похилого віку), особливості поведінкових проявів при певних психічних аномаліях, вплив на психічні процеси та поведінку людини різних психічних та емоційних станів (алкогольного чи наркотичного сп'яніння, стресу, сильного страху) тощо.

В разі необхідності залучення спеціальних психологічних знань на стадії попереднього розгляду кримінальної справи, суддя може залучати судового психолога, який входив би до штату працівників апарату конкретного суду із затвердженими посадовою інструкцією правами та обов'язками. Основними вимогами до особи, яка претендує на зайняття посади судового психолога, мають бути: 1) наявність вищої психологічної освіти; 2) проходження спеціальної професійної підготовки в Академії суддів України для поглибленого вивчення юридичної психології та кримінально-процесуального законодавства (така вимога необов'язкова у випадку наявності в особи вищої юридичної освіти); 3) стаж у галузі практичної психології не менше трьох років; 4) вік - не менше 30 років.

У підрозділі 3.3. “Внутрішнє переконання та інші психологічні чинники, що впливають на прийняття рішення суддею з'ясовуються психологічні особливості, які впливають на прийняття рішення суддею на стадії попереднього розгляду кримінальної справи.

Обґрунтовано, що внутрішнє переконання судді являє собою усвідомлену потребу особи, використання нею власних думок, поглядів і знань. При прийнятті одного з рішень на стадії попереднього розгляду кримінальної справи на основі внутрішнього переконання не допускається жодних сумнівів, оскільки існує правило, згідно з яким сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого.

До інших психологічних чинників, які впливають на прийняття рішення суддею, віднесено соціально-психологічні та позасудові чинники: поведінка обвинуваченого в суді, суспільна думка, оцінка злочину засобами масової інформації тощо; конфліктні за своїм характером функціональні суперечності, встановлені кримінально-процесуальним законодавством щодо процедури розгляду кримінальних справ на цій стадії кримінального процесу. Так, 8,60 % з числа проанкетованих суддів зазначили, що в їхній діяльності були випадки стороннього тиску в зв'язку з виконанням посадових обов'язків і прийняттям рішення по справі з боку учасників кримінального процесу чи інших осіб, зацікавлених у результатах прийнятого рішення по справі; 19,35 % від загальної кількості проанкетованих зізналися, що їм доводилося переживати внутрішню боротьбу між необхідністю дотримуватися “букви закону” і відчуттям справедливості.

Виділено декілька етапів, які мають місце по кожній кримінальній справі на стадії її попереднього розгляду й безпосередньо впливають на формування внутрішнього переконання судді при винесенні судового рішення: а) попереднє вивчення матеріалів кримінальної справи; б) перевірка правильності складання обвинувального висновку на відповідність його вимогам КПК України; в) перевірка матеріалів досудового слідства з метою встановлення наявності чи відсутності підстав для закриття або зупинення справи, зміни, скасування або обрання запобіжного заходу та інше; г) планування попереднього розгляду кримінальної справи; ґ) заслуховування клопотань учасників попереднього розгляду щодо питань, вказаних у ч. 2, 3 ст. 237, ст. 246, ч. 2 ст. 253 КПК України; д) кінцеве формування внутрішнього переконання судді в нарадчій кімнаті при винесенні судового рішення.

Висновки

Враховуючи, що стадію попереднього розгляду проходять усі кримінальні справи, спрямовані до суду з обвинувальним висновком, з'ясування її юридико-психологічних особливостей, безумовно, необхідне для прийняття законного та обґрунтованого рішення за результатами попереднього розгляду, ефективного проведення майбутнього судового розгляду та винесення об'єктивного й справедливого вироку.

У дисертаційній роботі узагальнено нормативне регулювання діяльності суду на стадії попереднього розгляду кримінальної справи. Шляхом аналізу змісту цієї стадії кримінального процесу на різних етапах його розвитку, чинного законодавства, а також проектів кримінально-процесуального кодексу здійснена психологічна характеристика як самої стадії, так і всіх її учасників, а також подані пропозиції щодо залучення судового психолога на стадії попереднього розгляду кримінальної справи.

Узагальнення даних дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

1. Стадія попереднього розгляду кримінальної справи суддею - це самостійна стадія кримінального процесу, на якій суддя зобов'язаний у встановлені законом строки та на підставі ретельного вивчення матеріалів справи перевірити, чи достатньо фактичних і юридичних підстав для призначення справи до судового розгляду, а при наявності таких підстав винести законне та обґрунтоване рішення про призначення справи до судового розгляду та виконати необхідні підготовчі дії для забезпечення необхідних умов його ефективного проведення.

2. Здійснене історико-правове дослідження розвитку кримінально-процесуального законодавства України на різних етапах її історії, а також аналіз норм чинного кримінально-процесуального законодавства України та положень проектів КПК України, які регулюють питання провадження на стадії попереднього розгляду кримінальної справи, свідчать про недоцільність як повного усунення вказаної стадії кримінального процесу, як це було з 1929 по 1935 р., так і обов'язкового проведення судових засідань по всіх кримінальних справах. У зв'язку з цим необхідною видається диференційована форма провадження в стадії, яка передбачає проведення засідання для вирішення найбільш складних та важливих для справи питань, що вимагають безпосередньої участі сторін та інших учасників процесу в їх обговоренні. Чинний КПК України та проекти цього кодексу не повною мірою відповідають вимогам суспільства щодо забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, доступу особи до здійснення правосуддя у кримінальних справах, захисту особи від безпідставного й незаконного притягнення до кримінальної відповідальності. В багатьох аспектах спостерігається пряма або опосередкована суперечність Конституції України міжнародним зобов'язанням України, зокрема, щодо презумпції невинуватості на стадії попереднього розгляду кримінальної справи.

3. Стадія попереднього розгляду кримінальної справи створює необхідну психологічну спрямованість у діяльності всіх її учасників і, водночас, безпосередньо впливає на формування ставлення суспільства до суду, переконує всіх громадян у тому, що суд при призначенні справи до судового розгляду суворо дотримується всіх вимог кримінально-процесуального законодавства та морально-етичних умов, які забезпечують прийняття суддею правильного рішення за результатами попереднього розгляду кримінальної справи. Психологія судової діяльності на стадії попереднього розгляду кримінальної справи будується на вивченні як загально-психологічних (сприйняття, мислення, уява, пам'ять та ін.), так і соціально-психологічних (розуміння людьми один одного, авторитетність особистості та ін.) характеристик усіх учасників попереднього розгляду та їхніх взаємовідносин. Психологічна діяльність судді на стадії попереднього розгляду містить елементи пізнавальної, комунікативної, конструктивної, виховної, організаторської та посвідчувальної діяльності. Для вирішення питань, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи, правильного прийняття рішення за результатами попереднього розгляду та, у випадку призначення справи до судового розгляду, правильного вирішення питань у зв'язку з підготовкою справи до судового розгляду, необхідно досліджувати особистість обвинуваченого, потерпілого, взаємовідносини між ними до та після вчинення злочину, тощо. Для досягнення цих цілей суду необхідно мати якнайбільше даних про особистість підсудного, його позитивні й негативні риси, їхнє співвідношення в момент зародження злочинного наміру та реалізації цього наміру в конкретний злочин.

4. Рішення, яке приймається на стадії попереднього розгляду кримінальної справи, - це одне з судових рішень, перелік яких вказаний у ст. 244 КПК України; при цьому кожне з них впливає на подальший рух кримінальної справи і складається з трьох частин: вступної, мотивувальної, резолютивної.

5. Процесуальне визначення статусу судового психолога на стадії попереднього розгляду кримінальної справи може стати пересторогою для наперед сформованого переконання судді про винність обвинуваченого при прийняття одного з рішень, передбачених нормами кримінально-процесуального кодексу, допоможе судді правильно встановити зміст оціночних понять, які мають психологічну природу виникнення, а також сприятиме розширенню практики використання психології в судочинстві та його вдосконаленню.

6. Залучення судового психолога на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею істотно допоможе вдосконаленню судового процесу, підвищить його науковий рівень, дозволить діяти більш диференційовано та альтернативно при кваліфікації вчиненого, визначенні процесуального статусу конкретної особи та при прийнятті рішення за результатами попереднього розгляду кримінальної справи. Крім того, судовий психолог спочатку може консультувати суд із приводу обставин, що мають психологічний зміст, відтак надавати безпосередню психологічну допомогу при проведенні процесуальних дій. Організована в такий спосіб робота судового психолога сприятиме більш якісному розгляду кримінальних справ.

Залучення судового психолога на стадії попереднього розгляду кримінальної справи може бути реалізоване в двох формах: психологічна консультація; участь як спеціаліста.

7. Необхідним є введення до навчальної програми вищих навчальних закладів юридичного профілю дисципліни “Юридична психологія”, систематичне проведення курсів підвищення кваліфікації для суддів і секретарів судового засідання з обов'язковим включенням до тематики занять таких питань: “Психологія діяльності судді на стадії попереднього розгляду кримінальної справи”, “Психологія діяльності секретаря судового засідання”, “Психологія спілкування на стадії попереднього розгляду кримінальної справи та на стадії судового розгляду”, “Психологія адвоката, прокурора, обвинуваченого, потерпілого, свідка та інших учасників кримінального процесу” тощо.

8. Слід внести наступні зміни до Кримінально-процесуального кодексу України:

- зміст ч. 1 ст. 240 викласти в такій редакції: “Попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово з обов'язковою участю прокурора, обвинуваченого, потерпілого, їх захисників, законних представників, судового психолога, а при необхідності - перекладача, свідка, експерта та інших учасників кримінального процесу”;

- в ч. 1 ст. 254 словосполучення “три доби” замінити словосполученням “десять діб”;

- частину 2 ст. 433 після слів “зазначених обставин” доповнити словами “необхідно залучити судового психолога”;

- доповнити ст. 237 КПК України частиною 4 такого змісту: “За клопотанням прокурора, обвинуваченого, потерпілого, їх захисника чи законного представника суддя призначає консультацію судового психолога”;

- доповнити КПК України статтею 240-1 “Участь судового психолога на стадії попереднього розгляду кримінальної справи”. Частину першу викласти в такій редакції: “В разі необхідності на стадії попереднього розгляду кримінальної справи може бути залучений судовий психолог як консультант або спеціаліст, відповідно до правил, встановлених статтю 128-1 КПК України та відповідно до норм ч. 4 ст. 237 КПК України”.

Коло питань, що розглядалися в дисертації, не вичерпує проблему юридико-психологічних особливостей попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Подальші перспективи досліджень вбачаються в розробці науково-практичних рекомендацій та методичних матеріалів щодо участі судового психолога при попередньому розгляді кримінальної справи суддею.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Федіна А. В. Залучення спеціаліста, консультанта психологів на стадії попереднього розгляду кримінальної справи / А. В. Федіна // Право і суспільство. - К., 2008. - № 2'3. - С. 23-27.

2. Федіна А. В. Правова культура судового процесу на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею / А. В. Федіна // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: збірн. наук. статей Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. - 2008. - Вип. XIX. - С. 255-261.

3. Федіна А. В. Стадія попереднього розвитку кримінальної справи суддею на різних етапах розвитку кримінально-процесуального права / А. В. Федіна // Науковий віснику Чернівецького університету: збірн. наук. праць. Вип. 427: Правознавство. - Чернівці : Рута, 2007. - С. 119-126.

4. Федіна А. В. Пізнавальна діяльність судді під час попереднього розгляду кримінальної справи / А.В. Федіна // Юридична психологія та педагогіка. - К., 2009. - № 1(5). - С. 62 -71.

5. Федіна А. В. Правовий статус спеціаліста-психолога, який бере участь в попередньому розгляді кримінальної справи суддею / А. В. Федіна // Верховенство права у правозастосовчій діяльності : матеріали регіональної наук.-практ. конференції, присвяченої 15-й річниці Юридичного інституту, 12-13 жовтня 2007 р. - Івано-Франківськ, 2007 - С. 395-399.

6. Федіна А. В. Психологічна характеристика попереднього розгляду кримінальної справи суддею / А. В. Федіна // Українське правосуддя: здобутки та перспективи : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції, 16 травня 2008 р. - Чернівці : Рута, 2008 - С. 532-536.

7. Федіна А. В. Загальна характеристика стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею / А. В. Федіна // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : Всеукраїнська наук.-практ. конференція, 14 листопада 2008 р. / Державна прикордонна служба України, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. - Хмельницький : НА ДПСУ, 2008 - С. 77-79.

8. Федіна А. В. Вплив внутрішнього переконання судді на прийняття рішення за результатами попереднього розгляду кримінальної справи / А. В. Федіна // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права : матеріали ІІ Всеукр. наук.-теорет. конф. (м. Київ, 31 січня 2009 р.). - К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2009. - С. 182-184.

9. Федіна А. В. Психологічні особливості стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею / А. В. Федіна // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності : тези доповідей та повідомлень наук.-практ. конференції, 3 квітня 2009 р., [видання, присвячене пам'яті професора А. Я. Дубинського]. - К. : Атіка, 2009 - С. 777-781.

10. Федіна А. В. Рішення судді на стадії попереднього розгляду кримінальної справи / А. В. Федіна // Незалежний суд - гарантія захисту прав та законних інтересів людини і громадянина : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції, 30 травня 2009 р. - Чернівці : Рута, 2009. - С. 523-532.

Анотація

Федіна А.В. Юридико-психологічні особливості попереднього розгляду кримінальної справи суддею. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія. - Київський національний університет внутрішніх справ. - Київ, 2010.

У дисертації висвітлені юридико-психологічні питання попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Проаналізоване чинне кримінально-процесуальне законодавство, проекти КПК щодо регулювання провадження на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею, а також нормативне регулювання змісту цієї стадії кримінального процесу на різних етапах розвитку кримінально-процесуального права. Визначене поняття стадії попереднього розгляду, подана її загальна психологічна характеристика та з'ясоване значення для кримінально-процесуального права. Запропоновані зміни до Кримінально-процесуального кодексу України.

Дослідженням встановлено загально-психологічні та соціально-психологічні особливості діяльності судді та інших учасників стадії попереднього розгляду кримінальної справи та їх взаємовідносин, а також доведена необхідність практичного застосування спеціальних психологічних знань судовим психологом на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Визначено поняття та види рішень, які приймає суддя при попередньому розгляді кримінальної справи, встановлені психологічні особливості, які впливають на прийняття цих рішень.

Ключові слова: попередній розгляд кримінальної справи суддею, суддя, судовий психолог (спеціаліст, консультант), внутрішнє переконання судді, рішення суду.

Аннотация

Федина А.В. Юридико-психологические особенности предварительного рассмотрения уголовного дела судьей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. - Киевский национальный университет внутренних дел. - Киев, 2010.

Учитывая, что стадию предварительного рассмотрения проходят все уголовные дела, направленные в суд с обвинительным заключением, выяснение ее юридико-психологических особенностей необходимо для принятия законного и обоснованного решения по результатам предварительного рассмотрения дела, эффективного проведения предстоящего судебного разбирательства и вынесения объективного и справедливого приговора.

В диссертации освещены юридико-психологические вопросы предварительного рассмотрения уголовного дела судьей. Проанализированы действующее уголовно-процессуальное законодательство, проекты УПК относительно регулирования производства на стадии предварительного рассмотрения уголовного дела судьей, а также нормативное регулирование содержания этой стадии уголовного процесса на разных этапах развития уголовно-процессуального права. Определено понятие стадии предварительного рассмотрения: «Стадия предварительного рассмотрения уголовного дела судьей - это самостоятельная стадия уголовного процесса, на которой судья обязан, в установленные законом сроки и на основании тщательного изучения материалов дела, проверить, достаточно ли фактических и юридических оснований для назначения дела к судебному разбирательству, а при наличии таких оснований вынести законное и обоснованное решение о назначении дела к судебному разбирательству и выполнить необходимые подготовительные действия для обеспечения необходимых условий его эффективного проведения».

Кроме того, в диссертации дана общая психологическая характеристика стадии предварительного рассмотрения уголовного дела судьей и определено ее значение для уголовно-процессуального права, предложены изменения к Уголовно-процессуальному кодексу Украины.

Аргументировано, что в случае необходимости использования специальных психологических знаний на стадии предварительного рассмотрения уголовного дела, судья может привлекать судебного психолога, который входил бы в штат работников аппарата суда с утвержденными должностной инструкцией правами и обязанностями. Основными требованиями к лицу, которое претендует на должность судебного психолога, должны быть: 1) высшее психологическое образование; 2) прохождение специальной профессиональной подготовки в Академии судей Украины для более углубленного изучения юридической психологии и уголовно-процессуального законодательства (такое требование необязательно, если у кандидата есть высшее юридическое образование); 3) опыт работы в области практической психологии не менее трех лет; 4) возраст - не менее 30 лет.

Исследованием установлены общепсихологические и социально-психологические особенности деятельности судьи и других участников стадии предварительного рассмотрения уголовного дела и их взаимоотношения, а также доказана необходимость практического применения специальных психологических знаний судебным психологом на стадии предварительного рассмотрения уголовного дела судьей. Определены понятие и виды решений, которые судья принимает при предварительном рассмотрении уголовного дела; установлены психологические особенности, которые влияют на принятие этих решений.

Ключевые слова: предварительное рассмотрение уголовного дела судьей, судья, судебный психолог (специалист, консультант), внутреннее убеждение судьи, решение суда.

The summary

Fedina A.V. Legally psychological features of preliminary consideration of criminal case by a judge. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Science in Law, speciality 19.00.06 - Legal Psychology. - Kyiv National University of Internal Affairs. - Кyiv, 2010.

The thesis deals with the legalistic psychological problems of a preliminary consideration of a criminal case by a judge.

Current criminal procedure legislation, the projects of Criminal Procedure Code concerning regulation of a preliminary consideration of a criminal case, and also normative legal regulation of this stage of criminal process as well as the development of a criminal procedure law are analyzed.

The author has defined the concept of the stage of the preliminary consideration, its general psychological features and its importance for the criminal procedure law, and has also offered some changes to a Criminal Procedure Code.

General psychological and socially psychological features of the activity of the judge and other participants of the stage of preliminary consideration of criminal case and their interaction have been established by the investigation.

The necessity of practical application of the special psychological knowledge by a judicial psychologist, on the stage of preliminary consideration of the criminal case by the judge has also been proven.

...

Подобные документы

  • Поняття і значення підсудності. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею. Судовий розгляд кримінальної справи. Загальні положення судового розгляду: підготовча частина, судове слідство, судові дебати та останнє слово підсудного. Вирок.

    курсовая работа [59,7 K], добавлен 12.10.2007

  • Теоретичні основи кримінального судочинства України. Практика правозастосування та комплексний теоретичний аналіз проблемних питань, які пов’язані з підставами повернення справи на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду справи суддею.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 11.03.2011

  • Поняття і класифікація приводів і підстав до порушення кримінальної справи. Структура і ознаки приводівдо порушення кримінальної справи. Порядок порушення кримінальної справи. Нагляд прокурора за законністю порушення справи.

    реферат [28,6 K], добавлен 24.07.2007

  • Сутність закриття кримінальної справи як форми закінчення досудового провадження, процесуальне значення; правові підстави. Поняття та порядок закриття кримінальних справ за реабілітуючими та нереабілітуючими обставинами, їх загальна характеристика.

    курсовая работа [58,8 K], добавлен 22.05.2012

  • Система, склад та повноваження місцевих судів в Україні. Голова місцевого суду. Здійснення суддею місцевого суду попереднього розгляду справи, підготовки справи до судового розгляду, певних організаційних заходів. Основні напрямки діяльності адвокатури.

    контрольная работа [36,3 K], добавлен 24.10.2012

  • Поняття, мета та завдання стадії підготовки справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу. Одноособові і колегіальні дії суду як процесуальна форма підготовки справи до судового розгляду. Попереднє судове засідання та порядок його проведення.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 16.02.2013

  • Процес відкриття провадження у цивільній справі в суді першої інстанції. Процесуальні заходи з підготовки справи до слухання. Основні завдання, що стоять перед суддею на цьому етапі. Судовий розгляд цивільної справи по суті справи з винесенням рішення.

    курсовая работа [30,5 K], добавлен 17.02.2011

  • Правові підстави і процесуальний порядок закриття кримінальних справ. Поняття, форма та зміст постанови слідчого про закриття кримінальної справи. Кримінально-процесуальне значення своєчасного, законного і обґрунтованого закриття кримінальної справи.

    реферат [27,0 K], добавлен 21.01.2011

  • Загальна характеристика розгляду справи судом першої інстанції. Позивач як учасник судового розгляду справи. Взаємодія позивача з іншими учасниками судового процесу. Тактика допиту свідків, постановки запитань експерту, взаємодії позивача з відповідачем.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 07.04.2012

  • Завдання кримінального судочинства та проблема підвищення ефективності судочинства. Механізм захисту прав громадян у кримінальному судочинстві. Підстави та стадії порушення кримінальної справи у кримінальному процесі, можливість її судового оскарження.

    реферат [20,9 K], добавлен 22.04.2011

  • Підготовка матеріалів до розгляду в суді першої інстанції. Порядок розгляду справи у засіданні господарського суду, прийняття законного і обґрунтованого рішення. Відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі та залишення позову без розгляду.

    курсовая работа [36,9 K], добавлен 09.02.2012

  • Закриття кримінальної справи за примиренням потерпілого і обвинуваченого та за умови дійового каяття. Звільнення від кримінальної відповідальності за підстав, передбачених кримінальному кодексі. Поведінка потерпілого у випадку припинення справи.

    курсовая работа [37,1 K], добавлен 12.01.2013

  • Сутність, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи. Керівна роль слідчого під час огляду місця події. Процесуальний порядок порушення або відмови у порушенні кримінальної справи. Прийом, реєстрація, розгляд і перевірка заяв про злочини.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 25.11.2011

  • Підготовка справ про поновлення на роботі у зв’язку з розірванням трудового договору за ініціативи роботодавця до судового розгляду. Мета та завдання стадії провадження в справі до судового розгляду, зокрема під час підготовки справ за трудовими спорами.

    статья [20,6 K], добавлен 14.08.2017

  • Поняття матеріальної шкоди, завданої злочином, визначення розміру матеріальної шкоди та способи її відшкодування. Цивільний позов як спосіб реалізації принципу публічності на стадії судового розгляду кримінальної справи. Розв’язання цивільного позову.

    магистерская работа [92,2 K], добавлен 23.11.2010

  • Приводи і підстави до порушення кримінальної справи, порядок та процедура оскарження постанов про порушення кримінальної справи. Кримінально-процесуальний статус особи, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, та проблеми його визначення.

    реферат [22,5 K], добавлен 16.04.2010

  • Поняття заочного розгляду справи та його процесуально-правова суть. Порядок заочного розгляду справи в цивільному судочинстві. Заочний розгляд справи при пред’явленні зустрічного позову та участі у справі третіх осіб. Перегляд та оскарження рішення.

    курсовая работа [53,5 K], добавлен 17.11.2009

  • Захист прав і законних інтересів громадян. Виникнення та еволюція заочного провадження в цивільному процесі. Поняття та умови заочного розгляду цивільної справи. Порядок заочного розгляду справи. Перегляд, оскарження та скасування заочного рішення.

    курсовая работа [66,8 K], добавлен 13.02.2009

  • Криміналістична характеристика злочину. Особливості порушення кримінальної справи стосовно шахрайства. Дії слідчого в типових ситуаціях на початку розслідування. Організаційно-тактичні основи провадження слідчих дій у типових ситуаціях розслідування.

    контрольная работа [39,8 K], добавлен 09.03.2009

  • Підсудність кримінальних та цивільних справ місцевому суду. Учасники кримінального судочинства. Порядок підготовки справи до розгляду та винесення рішення. Провадження справ в апеляційному порядку. Перегляд судових рішень, що набрали законної сили.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 01.06.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.