Контракт як особливий вид трудового договору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми. Конституція України гарантує кожному рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.[1,5] Відповідно до цього положення рівність трудових прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду та характеру занять, місця проживання та інших обставин зафіксована і в Кодексі законів про працю України.[2,2]

В умовах дії жорстких законів ринку праці успіх і благополуччя підприємств різних форм власності вирішальною мірою залежать від компетенції та кваліфікації кадрового персоналу. Ця проблема може бути успішно вирішена шляхом створення повноцінного ринку праці, що в юридичному розумінні означає пряме визнання права продажу кожною людиною своєї робочої сили за власним розсудом.

З огляду на зазначене вище виникає необхідність створення правового механізму, за допомогою якого можна було б усунути економічні, юридичні та організаційні обмеження, що перешкоджають вільному продажу громадянами своєї робочої сили (як товару на ринку праці) роботодавцю на найбільш вигідних умовах. Складовою частиною такого механізму є контрактна система наймання працівників. Як нова форма регулювання трудових правовідносин контракт передбачає більшу гнучкість в умовах наймання працівників, режиму їх трудової діяльності та її оплати.

Нині контрактна форма трудового договору широко застосовується на підприємствах і в організаціях різних форм власності, в тому числі у закладах освіти, науково-дослідних інститутах, засобах масової інформації. Найбільш ефективно вона використовується на спільних підприємствах за участю іноземного капіталу. Контракт є головним регулятором правовідносин, що складаються на ринку праці. Його роль визначається тим, що він є основною формою залучення до праці та розподілу робочої сили в системі підприємств і організацій, які функціонують на базі усіх форм власності.

В науковій юридичній літературі питання щодо регулювання контрактної форми трудового договору не достатньо розроблено, відчувається відсутність фундаментальних праць по даній темі, суперечність різних нормативних положень, їх невідповідність одне одному, тому постає необхідність дослідження загального огляду правового положення контракту, його суб'єктів та змісту на основі існуючого законодавства України, підзаконних нормативних актів, локальної нормотворчості та позитивного досвіду, що склався в нашій державі та зарубіжних країнах.

Щоб уникнути цієї невідповідності треба дослідити трудове законодавство, що регулює питання, пов'язані з особливостями укладання, змісту, розірвання контракту, як основної форми трудового договору, відносини, що виникають між роботодавцем та працівником з приводу укладання, змісту та припинення контракту та оцінити сучасний стан та напрями розвитку застосування контрактної форми трудового договору в Україні.

Джерелознавчою базою наукової роботи є трудове законодавство, а саме основними джерелами є Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про колективні договори та угоди», Закон України "Про державну службу" , а також праці провідних фахівців, які досліджують питання, пов'язані з контрактом, як особливою формою трудового договору.

При написанні наукової роботи були використані наступні методи дослідження: діалектичний (дозволив розглянути поставлені у роботі завдання у їх розвитку та взаємозв'язку), формально-логічний (сприяв виявленню суперечностей у системі контрактів), аналізу та синтезу (дозволив здійснити науково обґрунтовану класифікацію особливостей контракту, як основної форми трудового договору), догматичний (дозволив визначити за яких обставин виникає необхідність укладати контракт).

1. Основна частина роботи

Оформлення трудових відносин за посередництвом трудового контракту широко застосовується в країнах з ринковою економікою. Найм за контрактом, як відносно нова правова модель підбору, розподілу і використання кадрів на підприємствах всіх форм власності, закріплений і в законодавстві України.

Контрактна форма найму покликана забезпечити поєднання інтересів працівника, власника майна підприємства та трудового колективу, тобто є важливим елементом соціального партнерства.

В умовах дії жорстких законів ринку успіх і благополуччя підприємств різних форм власності вирішальною мірою залежать від компетенції, кваліфікації. Введення контрактної системи найму дозволяє роботодавцю легко позбавлятися від безперспективних, несумлінних працівників і сформувати мобільні творчі колективи.

Контракт набув особливої популярності у роботодавців усіх форм власності, оскільки надає їм можливість вільного маневрування трудовими ресурсами. Його активне впровадження в практику регулювання трудових відносин почалось з 1990-1991 рр., тобто співпало з формуванням України як незалежної держави в період, коли в Україні намітились контури "капіталізації" виробництва.

Таким чином, правова модель трудового контракту народилась на зламі двох правових систем, покликаних обслуговувати два економічних лада - перехідний період від планової соціалістичної економіки до капіталізму.

На цій основі грунтується думка про існування двох правових моделей: трудового договору і контракту в законодавстві України.

Легальне поняття контракту дається в ч.3 ст. 21 Кодексу законів про працю України: "Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін».

Проте, варто відмітити, що в юридичній літературі немає єдиної точки зору з приводу правової природи контракту. Поняття контракту відповідно до ч. 3 ст.21 КЗпП України визначає як особливу форму трудового договору. Виходячи з цього, одні автори вбачають в ньому форму строкового трудового договору, інші - його різновид, треті прийшли до висновку, що це контрактна форма укладання трудового договору. З такими твердженнями важко погодитись. У першу чергу зміст, який вкладається різними словниками у це поняття, зводиться до того, що контракт є угода, письмова угода, договір у законному порядку. Значить за формою він не просто письмова угода чи угода в письмовій формі, а угода, за якою держава визнає встановлення умов праці, прав і обов'язків сторін. Такий порядок визначення змісту контракту держава визнає законним. Звідси, контракт не просто форма договору, а й законний порядок визначення його змісту.

Таким чином, мета контракту - забезпечити умови для виявлення ініціативи й самостійності працівників, урахувати індивідуальні здібності і професійні навички, підвищення взаємної відповідальності, а також забезпечити їх правовий і соціальний захист.

Саме тому КЗпП вказує на особливість контракту, яка полягає в тому, що в ньому можна передбачити положення, котрі виходять за межі, встановлені законодавством про працю. Зокрема, тут передбачається обсяг роботи та вимоги до якості та терміну її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати та організації праці, підстави для припинення й розірвання контракту, соціально-побутові і інші умови, необхідні для виконання взятих сторонами обов'язків. У цьому суть і призначення контракту в трудовому праві.

На думку С.Н. Прилипко, законодавство встановлює різницю між трудовим договором і контрактом, тобто протиставляє трудовий договір контракту, але будь-яких аргументів у підтвердження сказаного не наводить.[19,3] Між тим, аналіз ст.21 КЗпП України та інших правових норм, що регулюють трудовий договір, свідчать, що сучасне законодавство не розмежовує, не встановлює суттєвих відмінностей між трудовим договором і його особливою формою -контрактом. Не передбачено поділу на такі види трудового договору і в законодавстві про працю великих, з розвинутою ринковою економікою, країнах далекого зарубіжжя.

Трудовий договір є більш загальним поняттям, збиральною правовою категорією, він включає в себе і контракт як особливу форму. Такий висновок підтверджується аналізом першої і третьої частин ст. 21 КЗпП України. Таким чином, терміни трудовий договір і контракт є синонімами.

Фахівці в галузі трудового права дотримуються різних точок зору стосовно правової природи контракту. На погляд Ю. Баранюка, контракт слід розглядати як окремий, специфічний вид трудового договору. На відміну від звичайного строкового трудового договору робота, що виконується за контрактом, як правило, є постійною, а не тимчасовою. Встановлення строку обумовлене не характером виконуваних обов'язків, а їх орієнтацією на конкретну, заздалегідь поставлену мету, досяжну в певний період часу.[14, 9]

Деякі вчені і багато роботодавців розглядають трудовий контракт як строковий трудовий договір, що укладається в письмовій формі. При чому як аргумент наводиться посилання на досвід західноєвропейських держав. Орієнтація контракту тільки на строковість укладеного договору досить спірна і не узгоджена з чинним законодавством і рекомендаціями МОП. Так, наприклад, у Франції у більшості випадків мова йде про контракт безстрокового характеру. В законодавстві ФРН окремо не виділяється контракт як угода про працю, що має переважно строковий характер. Таким чином, на Заході кваліфікований, потрібний наймачу персонал має стабільну зайнятість на основі безстрокових трудових договорів. Система так званого "по життєвого найму" на певній фірмі стосовно цінних кадрів широко застосовується в Японії.

Безперечно, і в Україні висококваліфікований та ініціативний спеціаліст, на залучення якого розрахований контракт, не зацікавлений у встановленні трудових відносин, розрахованих на нетривалий строк.

Різний підхід до правової проблеми регулювання трудових відносин, що виникають на основі контракту, обумовлює складні юридичні наслідки при використанні його на практиці.

Якщо розглядати контракт як різновид строкового трудового договору, тоді працівники, котрі його уклали, потрапляють в невигідне становище. Керівник завжди має можливість позбавитися від небажаного працівника як до, так і після закінчення строку дії контракту. Причому в обох випадках практично неможливо довести незаконність дії роботодавця, оскільки, по-перше, в контракті можуть бути передбачені додаткові, порівняно з КЗпП, умови його розірвання, по-друге, закінчення терміну дії контракту є законною підставою для звільнення працівника за п.2 ст. 36 КЗпП України. Тому вважається, що контрактна система, що грунтується на строковому характері трудових відносин, безумовно, посилює залежність працівника від роботодавця. трудовий контракт договір укладення

Визнання ж контракту особливим видом трудового договору, специфічною угодою про працю передбачає можливість укладення його на невизначений строк, що значно зміцнює трудові права працівників. При цьому весь час виконуються додаткові умови, передбачені контрактом, вигідні для обох сторін. Якщо ж сторони виконали їх (наприклад, придбання роботодавцем для працівника квартири), то вони можуть внести зміни в контракт, обумовивши інші додаткові умови. Тому безстроковий контракт є основою для формування стабільних трудових відносин, в яких повинні бути зацікавлені обидві сторони, важливий засіб зміцнення трудових прав працівників.

Незалежно від різного підходу фахівців до питання про правову природу контракту, при укладенні його на певний строк або на строк виконання певної роботи головним залишається взаємна згода сторін, не обмежена часом.

Згідно зі ст. 23 КЗпП України, строковий трудовий договір (контракт) повинен укладатися лише у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з врахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, а також в інших випадках, передбачених законами.

Як важливий інститут трудового права, контракт є головним регулятором правовідносин, що складаються на ринку праці. Його роль визначається тим, що він служить основною формою залучення до праці і розподілу робочої сили в системі підприємств і організацій, що функціонують на базі всіх форм власності. Контракт підвищує взаємну відповідальність роботодавця і працівника, дозволяє поставити оплату праці у залежність від її результатів.

Контракт представляє найважливішу форму реалізації громадянами конституційного права на працю і його гарантій, а також на вільний вибір виду зайнятості.

Будучи особливою формою трудового договору, контракт спрямований на:

· проведення ефективної кадрової політики;

· забезпечення умов для ініціативи і самостійності працівника з врахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок;

· підвищення взаємної відповідальності сторін;

· правову та соціальну захищеність працівника.

Контракт також є регулятором не тільки трудових , але й тісно пов'язаних з ними інших суспільних відносин. Це стосується житлових прав, соціального забезпечення, відшкодування моральної шкоди та інших питань. Порівняно зі звичайним трудовим договором контракт охоплює більш широке коло правовідносин, оскільки з переходом до ринкової економіки роль регламентації трудових і господарських відносин на основі угоди учасників зростає.

Отже, сторонами контракту виступають працівник і роботодавець, які, погодивши у результаті взаємних переговорів усі необхідні та додаткові умови, укладають угоду.

Висновки

Проаналізувавши нормативно-правові акти, які регулюють питання, пов'язані з основною формою трудового договору(контракту), можна зробити наступні висновки, що контрактна форма трудового договору покликана більш ефективно обслуговувати потреби суб'єктів трудових правовідносин в умовах переходу до ринку і бути вигідною для обох сторін цих відносин. При раціональному використанні контрактної системи вона здатна забезпечити оптимальний баланс інтересів працівників і роботодавців, підвищення економічної ефективності та рентабельності виробництва. Це шлях до подолання дешевої, знеціненої та безвідповідальної праці.

Трудовий контракт доцільно застосовувати лише в тих випадках, коли мова йде про найм висококваліфікованих спеціалістів, на яких покладено важливі обов'язки і яким в зв'язку з цим необхідно надати режим найбільшого сприяння з врахуванням їх здібностей, встановлюючи для них більш високий рівень матеріального стимулювання, соціально-побутового та медичного обслуговування порівняно з чинним законодавством України. Введення контрактної системи найму дозволяє легко позбавлятися безініціативних працівників та сформувати міцні мобільні колективи.

Таким чином, порівняно з традиційним трудовим договором контракт охоплює ширше коло правовідносин.

Порядок укладення трудового контракту -- це встановлена чинним законодавством процедура подання працівником потрібних документів, узгодження його умов, підписання та оформлення. Працевлаштовуючись за контрактом, працівник подає той самий пакет документів, що й за звичайним трудовим договором.

Контракт у трудовому праві за юридичною природою -- це угода про працю. Від звичайного трудового договору відрізняється тим, що:

-- завжди укладається в письмовій формі;

-- у ньому можуть встановлюватися додаткові (крім тих, які зазначені в трудовому законодавстві) підстави щодо його розірвання;

-- зазвичай має строковий характер;

-- при його розірванні можливе й відшкодування моральної шкоди;

-- сфера його застосування визначається законами України.(додаток 1)

Тому у проекті нового Трудового кодексу передбачений цілий розділ, що стосується порядку укладання, змісту, умов, виникнення та припинення трудового договору(контракту).

У статті 40 проекту Трудового кодексу перераховані обов'язкові умови трудового договору, без яких він не може вважатися укладеним, а саме:

1. місце роботи (із зазначенням структурного підрозділу);

2. час початку дії трудового договору, а в разі укладення трудового договору на визначений строк також тривалість цього строку та підстави для укладення строкового трудового договору;

3. трудова функція, яку виконуватиме працівник: найменування професії, спеціалізації, кваліфікації, посади відповідно до встановленої класифікації професій та кваліфікаційних характеристик;

4. умови оплати праці;

5. режим праці та відпочинку, якщо він відрізняється від загальних правил, встановлених для даного роботодавця;

6. охорона праці.[14,23]

Діючий до тепер КЗпП України ,нажаль, не містить переліку обов'язкових умов трудового договору, ця прогалина буде можливо усунена в новому Трудовому кодексі.

Список використаних джерел

Нормативно-правові акти

1.Конституція України: Офіційний текст. - К. : КМ Publishing,2014. - с. 96

2.Кодекс Законів про працю України. -С.: ТОВ «ВВП НОТІС», 2015. - с. 88

3.Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. -- К.: Юрінком інтер., 2010. - c. 100

4.Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996. - С.: ТОВ «ВВП НОТІС»., 2013. - с. 36

5.Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993. - С.: ТОВ «ВВП НОТІС»., 2014. - с. 65

6.Закон України “Про зайнятість населення” від 5 липня 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - №24, с.

7.Закон України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 2013. -№ 73. - с. 105

8.Закон України «Про освіту» від 22 травня 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2015. - №34 - с. 83

9.Закон України “Про селянське (фермерське) господарство” від 15 березня 2003 р. // Закони України. - т. 2. - К., 1013. - с. 486

10.Положення про укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року // ЗП України, 1012, №7. - с. 87

11.Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 “Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору”//Збірник постанов уряду. - 1994. - № 7. - с. 172

12.Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 р. № 203 «Про затвердження Положення про порядок укладення контракту з керівником підприємства з державною формою власності // Урядовий кур'єр. - 1011. - № 44-45. - с. 34

13.Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 1995 року № 560 «Про заходи щодо підвищення кваліфікації державних службовців органів державної виконавчої влади»//Збірник постанов уряду. - 2010. - № 11. - с. 27

14.Проект Трудового кодексу України в редакції від 27 грудня 2014 р.// Відомості Верховної Ради України. -2015. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53221 . Назва з екрана.

Інші джерела:

15.Баранюк Ю. Особливості змісту трудових контрактів // Право України. - 2010. -№ 4. - с. 77

16.Бойко М. Д. Поняття контракту в трудовому праві, його сторони / М. Д. Бойко // Спецвипуск журналу “Довідник кадровика”. - 2010. - № 3 [Електонний ресурс]. -Режим доступу: http://www.kadrovik.ua/content/kontrakt-osoblivii-vid-trudovogodogovoru. Назва з екрана.

17.Болотіна Н. Б. Трудове право України: Підручник / Болотіна Н. Б. - К.: Вікар, 2013. - c. 123

18.Гаврилюк О. Особливості припинення дії трудового контракту // Право України. - 2012. - № 8. - с. 19

19.Зуб В.І., Стичинський Б.С., Грицяк І.А. Трудове право: Курс лекцій. - К., 2013. - c. 154

20.Луценко А. Правове регулювання контрактної форми трудового договору: деякі проблеми і шляхи їх вирішення // Право України. - 2010. - №7. - c. 98

21.Прилипко С.Н. Трудовой контракт по законодательству Украины: Автореферат. - Харьков, 2013. - с. 22

22.Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій. - К., 2010. - c. 230

23.Прокопенко В.І. Трудове право України. - Х.: Консум, 2012. - c. 190

24.Стичинський Б.І. та інш. Науково-практичний коментар до законодавства про працю / Б.С. Стичниський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань 2-е вид. допов та перероб. - К.: А.С.К. 2012. - c. 95

25.Тлевлесова С. Контракт в системі трудових відносин // Людина і праця. -2013. -№8.-с. 40

26.Тубелець І. Порядок укладення трудового договору (контракту) // Праця і зарплата. - 2010. - № 14. - с. 81

Додаток

Відмінність між контрактом і трудовим договором

Размещено на Allbest.ru