Вимоги щодо діяльності кредитних інституцій у Європейському Союзі: правові аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вимоги щодо діяльності кредитних інституцій у Європейському Союзі: правові аспекти

Ткач Петер, доктор права, доктор філософії у сфері права, працівник Національного банку Словаччини

Анотації

У статті проведено фінансово-правовий аналіз діяльності кредитних інституцій у Європейському Союзі. В інтенціях створення Європейського банківського союзу досліджено основні вимоги до діяльності кредитних інституцій. На підставі аналізу наукових доробків і базуючись на de lege lata, зроблено низку висновків і розроблено de lege ferenda.

Ключові слова: банк, кредитна інституція, банківський союз, Банківський союз Європейського Союзу.

В статье проведен финансово-правовой анализ деятельности кредитных институтов в Европейском Союзе. В интенциях создания Европейского банковского союза исследованы основные требования к деятельности кредитных учреждений. На основании анализа научных произведений и основываясь на de lege lata, предложен ряд выводов и разработан de lege ferenda.

Ключевые слова: банк, кредитная организация, банковский союз, Банковский союз Европейского Союза.

The author of the article had legal analysis of credit institutions in the European Union. Intentions in establishing the European banking union, the author conducted research of basic requirements of credit institutions. On the basis of scientific results and based on the de lege lata author proposed and developed a number of conclusions de lege ferenda.

Key words: bank, credit institution, banking union, banking union the European Union.

Головним поштовхом до створення Банківського союзу Європейського Союзу слугувала глобальна економічна та фінансова криза, яка виявила в банківському секторі неефективність і недостатність правового регулювання:

вимог до діяльності кредитних і фінансових інституцій;

механізмів та інструментів банківського нагляду;

систем страхування (гарантування) повернення вкладів держав-членів Європейського Союзу (далі - ЄС); 4) незлагоджену й несистемну роботу органів нагляду держав-членів ЄС [1]. Зауважимо, що саме вищезазначені аспекти, на думку автора, впливають на безперебійне та ефективне функціонування банківської системи ЄС і країн-членів ЄС. Саме тому, базуючись на численних аналізах економічної ситуації протягом 2008 2011 рр., європейських законодавець закріпив, що Європейський банківський союз складається з трьох пільєрів: 1) Єдиного механізму нагляду (Single Supervisory Mechanism - SSM), Єдиного механізму рішень у кризових ситуаціях (Single Resolution Mechanism - SRM), 3) Системи гарантування вкладів (Deposit Guarantee Schemes - DGS) [1; 2; 3; 4; 5; 20; 21].

Автор окреслює проблему цього дослідження як розгляд та аналіз вимог до діяльності кредитних інституцій у ЄС. Метою публікації в розрізі тенденцій європейської інтеграції є вирішення таких завдань: визначити поняття «кредитна інституція», установити вимоги щодо діяльності кредитних інститутів у ЄС, установити інституції нагляду за діяльністю кредитних інституцій і сформулювати de lege ferenda щодо вдосконалення правового регулювання банківських відносин у розрізі адаптації національного законодавства до норм і стандартів ЄС. Варто відмітити, що цією проблемою займались такі науковці: М. Сідак [1], Е. Феран [4], В. Бабіш [5] та інші науковці країн Європи, якими були досліджені правові аспекти діяльності кредитних інституцій у ЄС.

У розрізі визначеної проблеми публікації зупинімось на аналізі інституту вимог до діяльності кредитних інституцій як складової першого пільєра Банківського союзу ЄС - Єдиному механізмі нагляду (Single Supervisory Mechanism - SSM) [1; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 16; 17; 18; 19]. Головною метою першого пільєра є забезпечення сталого й ефективного функціонування банківської системи [1; 3]. Саме в цих інтенціях, з метою уніфікації та підвищення ефективності правового регулювання банківських відносин у ЄС, як зазначає проф. М. Сідак, ЄС із 2013 р. вводить нові засади й підходи до інституту регулювання діяльності кредитних інституцій у ЄС і нагляду за їхньою діяльністю [1]. У площині правового регулювання в ЄС Єдиного механізму нагляду і вимог до діяльності кредитних та фінансових інституцій потрібно зазначити, що європейські нормативно-правові акти базуються на міжнародному законодавстві - Базель ІІІ (вимоги до діяльності кредитних інститутів у ЄС називають «CRDIV», при цьому маються на увазі Рішення Європейського парламенту та Ради від 23 червня 2013 № 575/2013 і Директива Європейського парламенту та Ради від 26 червня 2013 р. № 2013/36/EU) [1; 9; 10; 11]. Європейський банківський союз забезпечив у ЄС комплексне, ефективне й уніфіковане правове регулювання діяльності кредитних і фінансових інституцій, а саме: вимог щодо створення, реєстрації, отримання ліцензії, вимог до капіталу та до структури капіталу, формування резервних «подушок» щодо здійснення діяльності, мінімального резервування, реорганізації й ліквідації, а також закріпив засади здійснення європейського банківського нагляду.

Перед тим, як розпочати здійснення правового аналізу вимог до діяльності кредитних інституцій, визначимо, що потрібно розуміти під поняттям «кредитна інституція» в ЄС [1]. Відповідно до ст. 4 Рішення Європейського парламенту та Ради № 575/2013, кредитний інститут - це товариство, предметом діяльності якого є прийняття вкладів або інших ресурсів на засадах поверненості від громадськості й надання кредитів за власний рахунок [1; 2; 3]. Окрім цього, щоб товариство (юридична особа) набуло правового статусу кредитної інституції, необхідно отримати право на реєстрацію як кредитного інституції й дозвіл на здійснення таких операцій: залучення коштів у вклади та надання кредитів. Кредитний інститут має право здійснювати весь спектр операцій і надавати послуги, визначені Додатком № 1 Директиви № 2013/36/ЄС [2; 3]. Зауважимо, що правовий статус «кредитної інституції» в ЄС надається Європейським центральним банком (далі - ЄЦБ) чи компетентними органами держави-походження [1].

Європейське законодавство не закріплює поняття «банк», але національні законодавства країн-членів ЄС фіксують, що банки є кредитними інституціями. Отже, банк - це товариство, предметом діяльності якого є прийняття вкладів або інших ресурсів на засадах поверненості від громадськості й надання кредитів за власний рахунок.

Проаналізувавши визначення поняття «кредитна інституція», перейдімо до фінансово-правового аналізу вимог до діяльності суб'єктів нижнього рівня банківської системи. На підставі Директиви Європейського парламенту та Ради № 2013/36/ЄС і Рішення Європейського парламенту та ради № 575/2013 правовий статус кредитного інституції може надаватись ЄЦБ та уповноваженими компетентними національними органами влади держави походження приватним і державним товариствам. Кредитні інституції, незалежно від різних підходів до назв суб'єктів нижнього рівня банківської системи, які закріплені в національних законодавствах держав-походження щодо використання термінів «банк», «ощадний банк» або інших банківських назв, мають право використовувати назву, яку вони отримали під час створення й реєстрації кредитного інституту на всій території ЄС.

Варто відмітити, що Європейська комісія веде Реєстр кредитних інституцій, який публікується в Офіційному журналі ЄС.

Європейське законодавство закріплює такі вимоги до діяльності кредитної інституції: 1) перелік видів діяльності на фінансовому ринку; 2) отримання ліцензії; 3) мінімальний розмір статутного капіталу; 4) вимоги до управління банку; 5) вимоги до функціональної й персональної організації; 6) вимоги до розсудливого (пруденційного) здійснення діяльності (підприємництва) [1; 4; 5].

Розглянемо першу вимогу до діяльності банків - уніфікований у ЄС перелік видів діяльності. У Додатку № 1 Директиви № 2013/36/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС визначений перелік діяльності (операцій, послуг і угод), які мають право здійснювати кредитні й фінансові інститути в ЄС. До таких операцій, послуг і угод належить:

прийняття вкладів або інших ресурсів на засадах поверненості від громадськості;

надання кредитів, у тому числі споживчих кредитів, іпотечних кредитів, факторингу з регресом і без регресу, фінансування підприємницьких трансакцій (у тому числі форфейтингу);

фінансовий лізинг; правовий європейський банківський

платіжні послуги;

випуск і обслуговування платіжних засобів (наприклад, дорожніх чеків і банківських тратт);

гарантії й зобов'язання;

торгівля за власний рахунок або за рахунок клієнтів деякими з цих способів:

а)інструменти грошового ринку (чеки, векселі, депозитні сертифікати тощо);

б)іноземна валюта;

в)фінансові строкові активи (ф'ючерси) й опці- они;

г)курсові та обмінні інструменти;

д)переказні цінні папери;

участь в емісії цінних паперів і надання послуг, що мають стосунок до цього;

консультування компаній щодо структури капіталу, галузевої стратегії тощо, надання послуг із питань об'єднання, приєднання й купівлі компаній;

посередництво на грошовому ринку;

управління портфоліями та консультування;

зберігання й управління цінними паперами;

кредитні послуги з надання інформації про позичальників;

послуги, пов'язані з безпечними вічками (safe custody);

видання електронних коштів.

Вищезазначені види діяльності можуть здійснюватись кредитними та фінансовими інституціями на всій території ЄС. При чому діяльність кредитних і фінансових інституцій здійснюється на підставі ліцензії, наданої компетентним органом країни походження [1; 12; 13; 14; 15].

Будь-яка кредитна установа, яка бажає вперше скористатись свободою надання послуг шляхом здійснення свої діяльності на території іншої держа- ви-члена ЄС, інформує компетентні органи держа- ви-члена походження про види діяльності, які вона має наміри здійснювати, згідно з переліком Додатку № І Директиви № 2013/36/ЄС. Компетентні органи держави походження в місячний термін після отримання нотифікації направляють її компетентним органам держави перебування. У цьому розрізі варто зазначити, що країни перебування самостійно встановлюють засади створення та реєстрації кредитних установ і їхніх філій [2; 3].

Відзначимо, що не потрібно розглядати перелік видів банківських операцій як вичерпний. Зміст переліку полягає в можливості здійснення виконання принципу єдиної ліцензії (так званий «європас- порт»). Тобто, ліцензія, видана кредитній інституції компетентним органом держави походження, надає право здійснювати визначені в ній операції на території країни перебування ЄС без отримання на її території ліцензії [1].

Отже, для створення й діяльності кредитної інституції в країнах-членах ЄС (як другу вимогу до діяльності банку) необхідний спеціальний письмовий дозвіл (ліцензія) від компетентного органу держав походження на створення й діяльність кредитної інституції. Кредитна інституція має право здійснювати свою діяльність тільки за наявності ліцензії та забезпечення проведення нагляду за її діяльністю. Варто зазначити, що на ЄЦБ покладено обов'язок здійснення банківського нагляду над кредитними інституціями ЄС. При здійсненні нагляду ЄЦБ співпрацює з Європейським банківським органом (EBA), Європейським органом зі страхування й пенсійного страхування працівників (EIOPA), Європейським органом з цінних паперів і ринків (ESMA), національними органами нагляду держав-членів ЄС, національними центральними банками тощо [1; 4; 5]

Третьою вимогою до діяльності кредитної інституції є формування статутного капіталу. Згідно із законодавством ЄС, початковий капітал не може бути меншим за 5 мільйонів євро. Цей капітал повинен бути повністю наповнений перед державною реєстрацією кредитної інституції.

Четвертою вимогою є вимоги до управління банку. Кредитна інституція повинна мати систему органів управління (загальні збори акціонерів, спостережну раду, правління) та органи контролю (наглядову раду і внутрішній аудит). Кожен орган має бути наділений повноваженнями й нести відповідальність за їх невиконання (чи неналежне виконання).

П'ятою вимогою є вимога до функціональної та персональної організації. Для належного функціонування банку необхідно забезпечити чітку ієрархію, яка буде управлятись кваліфікованим менеджментом. У цьому розрізі законодавець висуває вимоги щодо організаційної структури й системи управління банком; відносин і співпраці між керівними органами та органами контролю банку; принципів преміювання; повноважень і відповідальності за підприємницьку діяльність банку [4; 5; 10].

Останньою вимогою є вимога до розсудливого (пруденційного) здійснення діяльності (підприємництва). До вимог розсудливого підприємництва банки включають моніторинг лімітів майнової ангажованості; правил ліквідності; валютних позицій; ризик-менеджмент (ідентифікація, моніторинг, проведення вимірів, створення резервних фондів на покриття ризиків).

Висновки

Аналізуючи вищенаведене та базуючись на de lege lata, автор дійшов таких висновків і розробив de lege ferenda: 1) у ЄС функціонує банківська система з характерними структурними особливостями; 2) з організацією Банківського союзу ЄС уведений уніфікований підхід до регулювання й нагляду за діяльністю кредитних інституцій у ЄС; з метою підготовки кредитних інституцій до вступу на внутрішній ринок ЄС, потрібно імплементувати в національне законодавство норми Рішення Європейського парламенту та Ради від 23 червня 2013 р. № 575/2013 і Директиви Європейського парламенту та Ради від 26 червня 2013 р. № 2013/36/EU.

Список використаних джерел

1. Sidak M. Finansovo-pravove rehuljuvannja bankivskych vidnosyn v Jevropejs'komu Sojuzi ta krajinach schidnoji Jevropy: porivnjal'nyj analiz. - Uzhorod: Lira, 2010. - 397 s.

2. Nariadenie Eurцpskeho parlamentu a Rady (EЬ) c. 575/2013 z 23. jщna 2013 o prudencialnych poziadavkach na щverovй institщcie a investicnй spolocnosti a o zmene nariadenia (EЬ) c. 648/2012. Ьradnя vestnik Eurцpskej щnie 27.6.2013, L 176/1.

3. Smernica Eurцpskeho parlamentu a Rady 2013/36/EЬ z 26. jщna 2013 o pristupe k cinnosti щverovяch institщcn a prudencialnom dohl'ade nad щverovяmi institщciami a investicnяmi spolocnost'ami, o zmene niektorяch smernic. Ьradnя vestnik Eurцpskej щnie 27.6.2013, L 176/338.

4. FERrAN E.: European Banking Union: Imperfect, But It Can Work. University of Cambridge, Faculty of Law. Legal Studies Research Paper Series. Paper No. 30/2014. 2014. 29 s. [2015-02-23] [http://ssrn.com/abstract=2426247].

5. BABIS V.: Single Rulebook for Prudential Regulation of Banks: Mission Accomplished?. University of Cambridge, Faculty of Law. Legal Studies Research Paper Series. Paper No. 37/2014. 2014. 39 s. [2015-02-23] [http://ssrn.com/abstract=2456642].

6. Sidak M. Bankivs'ke pravo Ukrajiny. - Uzhorod: Lira, 2003. - 212 s.

7. Hajnisova E., Fekete А. Narok a splatnost pri provizii v slovenskej pravnej щprave obchodnйho zastщpenia // Obchodni pravo. - Roc. 22, c. 3 (2013), s. 98-105.

8. Sida_k M., Bysaha J. Pravove rehuljuvannja bankivs'kych vidnosyn u krajinach Central'noji Jevropy: porivnjal'nyj analiz (Ukrajina, Cechija ta Slovaccyna). - Uzhorod: Lira, 2006. - 197 s.

9. Sidak M. Vasyl'ovyc 100%: Legal bases of central banks activity in East European countries: a comparative analysis [elektronickя optickя disk] // Medzinarodnй vzt'ahy 2009: aktualne otazky svetovej ekonomiky a politiky (CD ROM). - Bratislava: Ekonцm, 2010. - S. 681-689.

10. Sidak M. Legal frameworks to reorganize and wind up credit institutions in the EU and Eastern European countries: a comparative analysis [elektronickя optickя disk] // Medzinarodnй vzt'ahy 2010: aktualne otazky svetovej ekonomiky a politiky (CD ROM). - Bratislava: Ekonцm, 2010. - S. 707-712.

11. Sidak M. Pravovi zasady dijatel'nosti Jevropejs'koho central'noho banku // Rehional'ni studiji. - Uzhorod: Uzhorods'kyj nacional'nyj universytet, 2008. - S. 77-79.

12. Sidak M. Osnovni zasady pravovoho rehuljuvannja bankivs'kych vidnosyn u Rosijs'kij federaciji ta Ukrajini // Systema finansovoho prava. - Odesa: Feniks, 2009. - S. 461-463.

13. Marek K., Hajnisova, E. Public contracts // Naukovyj visnyk Uzhorods'koho nacional'noho Universytetu: serija Pravo. - Vypusk 15 (2011), s. 28-36.

14. Sidak M. Pravove rehuljuvannja bankivskych vidnosyn u krajinach-clenach Jevropejs'koho Sojuzu: porivnjal'nyj analiz// Sucasnyj stan ta perspektyvy rozvytku finansovoho prava. - Irpin: Ukrtechnoprint, 2007. - S. 387-390.

15. Hajnisova E., Sidak M. Spфsoby zalozenia akciovej spolocnosti - komparacia pravnych щprav // Naukovyj visnyk Uzhorods'koho nacional'noho Universytetu: serija Pravo. - Vypusk 6 (2006), s. 208-212.

16. Sidak M., Slezakova A. a kol.: Die Regulierung von Finanzmarktsubjekten und die Aufsicht ьber deren Tдtigkeit. - 1. vyd. - Bratislava: Univerzita Komenskйho v Bratislave, Pravnicka fakulta, 2013. - 158 s.

17. Hajnisova E. Zakladna charakteristika akciovej spolocnosti // Naukovyj visnyk Uzhorods'koho nacional'noho Universytetu: serija Pravo. - Vypusk 5 (2006), s. 178-179.

18. EUROPEAN COMMISSION: Banking union: restoring financial stability in the Eurozone. MEMO/14/294. [online]. [201502-23] [http://ec.europa.eu/finance/general-policy/docs/banking-union/banking-union-memo_en.pdf].

19. Hajnisova E., Sidak Sv. Administratyvne pravo ta proces. Finansove pravo: porivnjal'no- pravovyj analiz zasad orhanizaciji bankivs'koji systemy JES ta krajin Jevropy // Naukovyj visnyk Uzhorods'koho nacional'noho Universytetu: serija Pravo. - Vypusk 18 (2012), s. 151-152.

20. Nariadenie Rady (EЬ) c. 1024/2013 z 15. oktцbra 2013, ktorяm sa Eurцpska centralna banka poveruje osobitnяmi щlohami, pokial' ide o politiky tяkajщce sa prudencialneho dohl'adu nad щverovяmi institщciami. Ьradnя vestnik Eurцpskej щnie 29.10.2013, L 287/63.

21. Smernica Eurцpskeho parlamentu a Rady 2014/49/EЬ z 16. aprila 2014 o systйmoch ochrany vkladov. Ьradnя vestnik Eurцpskej щnie 12.6.2014, L 173/149.

Размещено на Allbest.ru