Залишення позовної заяви без руху у справах про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ

ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ У СПРАВАХ ПРО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ВПЛИВУ ЗА ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

А.Б. ДМИТРИК

У сучасних умовах трансформаційних перетворень у судочинстві України, пов'язаних з оновленням процесуального законодавства, при визначенні концептуальних засад здійсненім провадження у тих чи інших юрисдик- ційних справах, особливої актуальності набувають його окремі інститути і категорії [1, с.42]. Процеси реформування бюджетної сфери, кардинальні зміни у підходах до протидії корупції у фінансовому секторі держави та здатність судової системи адекватно реагувати на ці зміни зумовлюють актуалізацію досліджень такої категорії адміністративних справ як справи про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства. У наукових дослідженнях останніх років вказувалось на низку проблемних питань, які виникають під час вирішення таких справ. Зокрема, щодо визначення компетентного суду, який буде розглядати справу про оскарження розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, строків подання позову та строків вирішення такої справи [2]. Цей перелік можна продовжити й питаннями щодо підстав та порядку залишення позовної заяви без руху у справах про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Окремі адміністративно-процесуальні аспекти оскарження у судовому порядку заходів впливу за порушення бюджетного законодавства були предметом досліджень В.І. Антипова, О.П. Гетьманець, Е.С. Дмитренко, Й. Іванського, Ю.С. Назара, І.А. Сікорської, Д. Чернадчука, Н.Я. Якимчук. Проте комплексного аналізу процесуальної діяльності адміністративного суду щодо залишення позовної заяви без руху у справах про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, з урахуванням сучасної правозастосов- чої практики та нового законодавства, здійснено не було. Тому метою статті є з'ясування, грунтуючись на аналізі практики адміністративних судів, основних підстав залишення позовної заяви без руху у справах про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства та визначення проблемних питань під час такої процесуальної діяльності.

Процедура звернення до адміністративного суду першої інстанції містить кілька етапів: 1) висунення адміністративного позову (ст.ст. 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України); 2) з'ясування обставин справи (ч.І ст. 107 КАС України); 3) постановления ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі [3, с. 150]. КАС України також передбачає можливість адміністративних судів постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви. У справах про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства постановления таких ухвал є непоодинокими випадками.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. У разі, якщо при прийнятті позовної заяви будуть виявленні обставини, які свідчать по недодержання позивачем вимог, передбачених законом для звернення до суду, і які перешкоджають відкриттю провадження у справі, суддя залишає позовну заяву без руху [4, с.542].

Частина 1 ст.108 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишенім позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Статтею 106 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви. Зокрема, у позовній заяві повинні бути зазначені: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Також передбачені вимоги щодо подання доказів, якими обґрунтовується позов, подання документів (у тому числі й документів, що засвідчують сплату судового збору) та необхідної кількості копій заяви, вимоги щодо підписання заяви та підтвердження повноважень представників.

Загалом, як вірно відзначає В.М. Кравчук, недоліки, які є підставою для залишення позовної заяви без руху можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. Найбільш типові недоліки позовної заяви: неповне зазначенні прізвище, ім'я та по-батькові (найменування) сторін (замість імен - ініціали); неправильне об'єднання позовних вимог; відсутність у позовній заяві конкретизованих вимог позивача. Недоліки порядку подання: неправильна сплата судового збору (в неповному розмірі або на помилкові рахунки); неподання оригіналів документів про сплату судового збору (копії не допускаються); неподання копій документів у належній кількості [4, с.543].

Аналіз судової практики дозволяє виокремити основні підстави для залишення позовної заяви без руху у справах про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства. У більшості випадків у таких справах позовна заява залишається без руху через недоліки порядку її подання. У позивачів виникають певні труднощі щодо правильного визначення розміру судового збору, що призводить до недотримання вимог ч.З ст.106 КАС України щодо необхідності до позовної заяви додати документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Як правило, у позовних заявах цієї категорії справ поєднуються вимоги щодо скасування рішень про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства та прохання скасувати відповідні пункти вимоги органу Державної фінансової інспекції (далі - ДФІ), якими зобов'язується бюджетну установу повернути (відшкодувати) певну суму бюджетних коштів. У таких випадках адміністративні суди вважають, що спір є одночасно спором майнового та немайнового характеру і судовий збір за приписами ч.З ст.6 Закону України «Про судовий збір» сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Прикладом рішення про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з неподанням документальних доказів оплати повної суми судового збору є ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2013 року у справі № 808/9965/13-аза позовом бюджетної установи до Запорізької об'єднаної ДФІ про визнання протиправним та скасування п.2 вимоги ДФІ, зобов'язання відповідача скасувати розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами. У цій ухвалі суд відзначив, що позовна заява не відповідає вимогам ч.З ст.106 КАС України, в частині долучення до позову документу про сплату судового збору. За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягненім податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими. Позивач оскаржує до суду п.2 вимоги відповідача, за яким позивачу необхідно відшкодувати 79461,23 грн. та порушує питання про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Отже, даний спір є одночасно спором майнового та немай- нового характеру. Зважаючи, що позивач оплатив лише суму судового збору за вимогами немайнового характеру, про що подав відповідні докази, йому необхідно надати суду документ про доплату судового збору за майновими вимогами [5]. Схожі аргументи були наведені й в ухвалі Рівненського окружного адміністративного суд у справі № 817/782/14 від 19.03.2014 року за позовом Фінансового управління Дубенської міської ради до ДФІ в Рівненській області про скасування пункту 2 вимоги ДФІ та скасування розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами [6].

Також існують випадки неправильного розрахунку судового збору позивачем або ж несплати такого збору, що призводить до залишення позовної заяви без руху. Наприклад, Миколаївський окружний адміністративний суд зобов'язав позивача доплатити 4,26 грн. та залишив без руху позовну заяву з вимогою скасувати розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами через помилку у розрахунку судового збору [7], Полтавський окружний адміністративний суд виніс ухвалу про залишення позовної заяви без руху через відсутність квитанції про сплату судового збору за немайновими вимогами та доказів на підтвердження наявності підстав звільнення позивача від сплати такого збору [8].

Ще однією підставою для залишення позовної заяви без руху у справах про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства є недотримання вимог ч.З ст.106 КАС України щодо необхідності додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Недотримання цих вимог полягає як у неподанні відповідних копій для визначених у позовній заяві відповідачів, так і у такому неподанні через невірне визначення позивачем певних осіб відповідачами. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року (справа № 816/6707/13-а) відзначено, що позивачем до адміністративного позову не додано копії позовної заяви і приєднаних до неї документів для направлення їх відповідачу. Крім того, як слідує зі змісту позовних вимог, позивач, окрім вимог про скасування результатів позапланової ревізії, визнання незаконними та скасування вимоги ДФІ в Полтавській області про повернення бюджетних коштів, розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, просить також визнати неправомірними дії начальника ДФІ в Полтавській області щодо призначення позапланової ревізії і неналежного розгляду зауважень позивача та визнати неправомірними дії інспекторів й інших посадових осіб ДФІ щодо доказування правомірності своїх дій при складанні акту ревізії, відсутності законодавчо обґрунтованої аргументації, відсутності документального підтвердження висновків акту, неналежного розгляду зауважень позивача. При цьому, позивач не визначає таких осіб відповідачами у справі та не надає для них копій позовної заяви з доданими до неї матеріалами [8].

Крім недоліків порядку подання у справах про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства трапляються випадки залишенім позовної заяви без руху у зв'язку з недотримання ч.2 ст.106 КАС України, відповідно до якої позивач зобов'язаний надати докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. У цьому випадку суддя не в змозі у повній мірі оцінити, як правило, наявність конструктивних ознак публічно- правового спору (наявність певного статусу у сторін спору, виконання суб'єктами спору владних функцій тощо) або ж процесуальних підстав відкриття провадження, а відтак - і здійснити процесуальну дію - відкриття провадження у справі. Так, Окружний адміністративний суд міста Києва, залишаючи позовну заяву без руху, зобов'язав позивача при усуненні недоліків позовної заяви надати документи, на які він посилається, зокрема докази правового статусу позивача як юридичної особи, що має право використовувати позабюджетні кошти на покращення організації навчально-виховного процесу, розширення матеріальної бази тощо [9]. В іншій справі Херсонський окружний адміністративний суд відзначив, що оскільки зі змісту адміністративного позову та доданих до нього документів не можна остаточно встановити, з якої дати слід вираховувати строки на оскарження рішення, даний позов слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме: надати до суду докази щодо дати отримання оскаржуваних рішень про застосування заходів впливу: розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства [10].

Позовні заяви у справах про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства залишаються адміністративними судами без руху також через недотримання позивачами ч.5 ст.106 КАС України, відповідно до якої у випадку подання позовної заяви представником, подається й довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. На перший погляд, застосування цієї норми судами як підстави залишення позовної заяви без руху схоже із застосуванням п.4 ч.З ст. 108 КАС України, відповідно до якої позовна заява повертається позивачеві, якщо її подано від імені позивача особою, яка не має повноважень на ведення справи. Однак, різняться і підстави, й правові наслідки застосування цих норм. Позовна заява залишається без руху (з можливістю усунути недоліки та вважати позов поданим у день первинного його подання до адміністративного суду) якщо довіреність взагалі не подана, внаслідок чого не досліджена судом. Коли ж довіреність подана, однак в ній відсутні відповідні повноваження конкретної особи (тобто суд визначив, що позовну заяву подано від імені позивача особою, яка не має повноважень на ведення справи), то суд повертає таку позовну заяву, що не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду. У справах про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства адміністративні суди в основному вірно застосовують зазначені норми КАС України. Так, однією з підстав залишення позовної заяви без руху у справі про зобов'язання відповідача скасувати розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами було те, що позовна заява підписана тимчасово виконуючим обов'язки начальника позивача, але до позову не додано будь-яких документів, що підтверджують займану ним посаду, а саме - документи, якими ця особа призначена на посаду, та документ, яким ця особа уповноважена підписувати позов від імені позивача [5]. У справі № 814/4852/13-а про визнання протиправним розпорядження про зупинення операцій із бюджетними коштами позовну заяву було повернуто позивачеві із зазначенням такого. Позовну заяву підписано завідувачем юридичного сектору апарату райдержадмініс- трації, на підтвердження повноважень якого подано довіреність. Однак цей документ не містить жодного посилання чи обумовлення про те, що ця особа має право пред'являти позови, подавати, підписувати позови, змінювати позовні вимоги, укладати мирові угоди, відмовлятися від позовів, визнавати позови повністю чи частково, тощо [11].

Отже, у справах про оскарження рішень щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства залишення позовної заяви без руху розглядається як процесуальна дія, що зумовлена необхідністю усуненім позивачем недоліків позовної заяви (недоліків порядку її подання). Аналіз судової практики дозволяє виокремити такі основні підстави для залишення позовної заяви без руху у цій категорії адміністративних справ:

- неправильна сплата (в неповному розмірі через розрахункові помилки або помилки щодо визначення спору лише немайновим) чи несплата судового збору. Позивачам слід звернути увагу на те, що як правило у позовних заявах цієї категорії справ поєднуються вимоги щодо скасування рішень про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства (немайнові вимоги) та прохання скасувати відповідні пункти вимоги органу ДФІ, якими бюджетну установу зобов'язується повернути (відшкодувати) певну суму бюджетних коштів (майнові вимоги). У таких випадках адміністративні суди вважають, що судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру;

- неподання копій документів у належній кількості (неподання відповідних копій для визначених у позовній заяві відповідачів, або неподання копій через невірне визначення позивачем певних осіб відповідачами);

- неподання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги;

- неподання довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника, якщо позовна заява подана представником.

Література

1. Степашко О. І. Судові рішення у податкових спорах в адміністративному судочинстві України - запорука здійснення податкової політики держави / О. І. Степашко // Наше право. 2014. № 2. С. 42-46.

2. Назар Ю. С. Оскарження в адміністративному суді розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами / Ю. С. Назар // Форум права. 2014. № 3. С. 259264 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j- pdf/FP_index.htm_2014_3_44.pdf.

3. Адміністративне судочинство: навчальний посібник / за заг. ред. проф. О. П. Ряб- ченко. 2-ге вид., перероб. і доп. X.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. 304 с.

4. Кравчук В. М. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України / В. М. Кравчук. X.: Фактор, 2011. 798 с.

5. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 808/9965/13-а від 20 грудня 2013 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www.reyestr. court.gov.ua/Review/3 623 9157.

6. Ухвала Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 817/782/14 від 19 березня 2014 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.reyestr.court. gov.ua/Review/37806357.

7. Ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 814/64/14 від 14 січня 2014 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.reyestr.court. gov.ua/Review/3 7039991.

8. Ухвала Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/6707/13-а від 25 листопада 2013 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.reyestr. court.gov.ua/Review/3 5439150.

9. Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/7738/14 від 5 червня 2014 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov. ua/Review/39176720.

10. Ухвала Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 821/4378/14 від 6 листопада 2014 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.reyestr. court.gov.ua/Review/41327881.

11. Ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 814/4852/13- авід 27 листопада 2013 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.reyestr. court.gov.ua/Review/35603230.

Анотація

Ключові слова: залишення позовної заяви без руху, оскарження, адміністративний суд, адміністративна справа, порушення бюджетного законодавства позовний заява оскарження бюджетний

Аннотация

Дмитрык А.Б. Оставление искового заявления без движения по делам об обжаловании решений о применении мер воздействия за нарушение бюджетного законодательства

Исследовано оставление искового заявления без движения по делам об обжаловании решений о применении мер воздействия за нарушение бюджетного законодательства как процессуального действия, что обусловлено необходимостью устранения истцом недостатков искового заявления (недостатков порядка его представления). Основываясь на судебной практике, выделены главные основания вынесения административными судами постановлений об оставлении искового заявления без движения в этой категории дел.

Annotation