Фінансово-правові засади державного регулювання аграрного підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний торговельно-економічний університет

Фінансово-правові засади державного регулювання аграрного підприємництва

Мушенок В.В., к.ю н.,

доцент кафедри загальноправових дисциплін

Здійснено теоретичний аналіз фінансово-правових засад державного регулювання аграрного підприємництва в Україні на сучасному етапі та на підставі аналізу положень Господарського кодексу України визначено напрями комплексного законодавчого фінансово-економічного регулювання аграрного підприємництва у системі фінансової політики держави.

Ключові слова: аграрне підприємництво, бюджетна політика, Господарський кодекс України, державна політика, державне регулювання, податкова політика, фінансові правовідносини.

Осуществлен теоретический анализ финансово-правовых основ государственного регулирования аграрного предпринимательства в Украине на современном этапе и на основании анализа положений Хозяйственного кодекса Украины определены направления комплексного законодательного финансово-экономического регулирования аграрного предпринимательства в системе финансовой политики государства.

Ключевые слова: аграрное предпринимательство, бюджетная политика, Хозяйственный кодекс Украины, государственная политика, государственное регулирование, налоговая политика, финансовые правоотношения.

Mushenok V.V. FINANCIAL AND LEGAL BASIS OF GOVERNMENT AGRARIAN BUSINESS REGULATION

The theoretical analysis of the financial and legal principles of state regulation of agrarian entrepreneurship in Ukraine is carried out at the present stage and, based on the analysis of the provisions of the Commercial Code of Ukraine, the directions of the complex legislative financial and economic regulation of agrarian entrepreneurship in the system of financial policy of the state are determined.

Key words: agrarian entrepreneurship, fiscal policy, Economic code of Ukraine, state policy, state regulation, tax policy, financial legal relations.

Постановка проблеми. Фінансове право, як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері формування, розподілу і використання централізованих та децентралізованих грошових фондів держави і територіальних громад [1, с. 38], регулює фінансові взаємовідносини держави та усіх галузей економіки України.

Як загально наукова категорія, державне регулювання являє собою сукупність правових інструментів, за допомогою яких держава встановлює вимоги до груп чи окремих суб'єктів суспільно-економічних відносин.

Таке регулювання включає нормативно-правові акти та формальні розпорядження і допоміжні правила, що встановлюються державою, а також недержавними організаціями або організаціями саморегулювання, яким держава делегувала регуляторні повноваження. У свою чергу, регуляторні повноваження являють собою набір здійснюваних державними структурами заходів, направленими на контроль за поведінкою індивідів або груп, які потрапляють під контроль цих структур. Воно включає закони і допоміжні інструменти, що створюються державою, а також правила, що встановлюються державними і недержавними агентствами у рамках делегованих повноважень [1, с. 96].

Таке регулювання здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування у певних правових формах за допомогою фінансово-правових методів.

Тобто, участь держави в особі органів державної влади у підприємницькій діяльності будь-якого суб'єкта, у тому числі і виробника аграрної продукції, є «відносно стабільна, організована та цілеспрямована діяльність органів державної влади стосовно певного питання чи комплексу питань, яка здійснюється ними безпосередньо чи опосередковано за допомогою регуляторних заходів, законів, бюджетних пріоритетів і впливає на життя суспільства» [2, с. 276] та може здійснюватися лише «на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України» [3].

Науковий аналіз питань фінансово-правового регулювання підприємницької діяльності суб'єктів провідних галузей економіки України, зокрема суб'єктів аграрного підприємництва, є важливим напрямом наукових досліджень у фінансовому праві. Адже «сільське господарство має вирішальне значення для економічного та соціального розвитку України. Воно не лише забезпечує продовольчу безпеку держави, а й виконує важливу соціальну функцію, оскільки підтримує рівень добробуту сільського населення та забезпечує процес збереження сільської соціальної інфраструктури» [4, с. 29].

Ступень розробленості проблеми. Проблематику державного фінансово-правового регулювання підприємницької діяльності аграріїв у правовій науці досліджено лише частково, у контексті здійснення комплексних досліджень аграрно-правових проблем. Цьому питанню, присвячені окремі дослідження вітчизняних науковців-представників різних галузей правової науки. Серед них: О. Бородіна, О. Гафурова, В. Єрмоленко, В. Курило, М. Кучерявенко, М. Перепелиця, В. Семчик та інших [4-10]. Оскільки правове регулювання підприємницької діяльності суб'єктів аграрного виробництва у частині вивчення окремих складових елементів комплексної проблематики фінансово-правового регулювання у нашій державі досліджено лише в одиничних наукових працях, тому дана проблематика потребує подальшого ґрунтовного аналізу, осмислення та адаптації у вітчизняне законодавство.

Метою даної статті є здійснення теоретичного аналізу фінансово-правових засад державного регулювання аграрного підприємництва та визначення напрямів її комплексного законодавчого регулювання у системі фінансової політики держави.

Виклад основного матеріалу. Основним способом забезпечення здійснення державної політики є прийняття нормативно-правових актів. Фінансово-правове регулювання усіх галузей економіки нашої держави, у тому числі і аграрного підприємництва сьогодні здійснюється не лише за допомогою фінансово-правових законодавчих актів, якими є Бюджетний кодекс України [11], Податковий кодекс України [12], інші фінансові закони і підзаконні акти, а також за допомогою законодавчих актів, які забезпечують здійснення державної підтримки всіх галузей економіки України.

Аналіз структури фінансового права, викладений у працях вітчизняних науковців, показує, що систему фінансово-правових відносин складають бюджетні та податкові відносини, а також відносини загальнообов'язкового державного страхування, ціноутворення, валютні відносини [1, с. 23] тощо. Проведені нами власні наукові дослідження дають можливість стверджувати, що основні фінансово-правові засади державного регулювання аграрного підприємництва містяться також у Господарському кодексі України [3].

На нашу думку, викладені у ст. 10 Господарського кодексу України основні напрями економічної політики держави можна розподілити на такі, що опосередковано та безпосередньо відносяться до предмета фінансового правового регулювання аграрного підприємництва.

До опосередкованих видів у системі державної фінансової політики нами віднесено такі напрями політики: структурно-галузева, інституційних перетворень, інвестиційна, амортизаційна, зовнішньоекономічна, антимонопольно-конкурентна [3].

Безпосереднє регулювання фінансово-правових відносин у сфері аграрного підприємництва (також як і в інших галузях національної економіки) забезпечують визначені у Господарському кодексі України нижче вказані напрями економічної політики держави. З метою посилення власної доказової бази даного припущення нами пропонується формулювання норм Господарського кодексу України та окремі власні пояснення, які базуються на нормах Бюджетного кодексу України [11] та Податкового кодексу України [12].

Отже, фінансово-правові засади державного регулювання аграрного підприємництва викладені у наступних нормах Господарського кодексу України.

1. Бюджетна політика, спрямована на оптимізацію та раціоналізацію формування доходів і використання державних фінансових ресурсів, підвищення ефективності державних інвестицій в економіку, узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів у сфері міжбюджетних відносин, регулювання державного боргу та забезпечення соціальної справедливості при перерозподілі національного доходу [3].

Слід доповнити, що одним із методів використання сформованих державних фінансових ресурсів є бюджетне фінансування найбільш пріоритетних напрямів аграрного підприємництва з метою забезпечення продовольчої безпеки країни та охоплює бюджетні компенсації, бюджетні дотації, дотації спеціальних фондів та кредитні субсидії. Бюджетне фінансування аграрного підприємництва, тобто безпосередньо суб'єктів такого підприємництва, - це безповоротно надане грошове забезпечення, виділення грошових коштів з державного та місцевого бюджетів на витрати, пов'язані з «виконанням державних замовлень, державних програм, утримання державних організацій» [1, с. 94].

Сучасна державно-правова парадигма фінансового регулювання аграрного підприємництва полягає у наданні адресних цільових дотацій суб'єктам такого підприємництва, що регламентується Бюджетним кодексом України [11] та Податковим кодексом України [12].

2. Податкова політика нашої держави спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів [3].

У даному контексті зазначимо, що сучасна податкова політика щодо суб'єктів аграрного підприємництва здійснюється засобами податкового регулювання. До таких засобів належать: спрощена система оподаткування, обліку та звітності; спеціальні режими непрямого оподаткування податком на додану вартість, спеціальні режими прямого оподаткування податком на прибуток, а також надання окремих видів податкових пільг, відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань та податкового боргу і списання безнадійного податкового боргу. Однак останнім часом окремі такі засоби правового регулювання аграрного підприємництва не у повній міри чи зовсім не закріплюються у нормативно-правових актах, тобто не використовуються державою.

3. Цінова політика спрямована на регулювання державою відносин обміну між суб'єктами ринку з метою забезпечення еквівалентності у процесі реалізації національного продукту, дотримання необхідної паритетності цін між галузями та видами господарської діяльності, а також забезпечення стабільності гуртових та роздрібних цін.

4. Грошово-кредитна політика спрямована на забезпечення економіки економічно необхідним обсягом грошової маси, досягнення ефективного готівкового обігу, залучення коштів суб'єктів господарювання та населення до банківської системи, стимулювання використання кредитних ресурсів на потреби функціонування і розвитку економіки;

5. Валютна політика спрямована на встановлення і підтримання паритетного курсу національної валюти щодо іноземних валют, стимулювання зростання державних валютних резервів та їх ефективне використання [3].

Крім того, до засобів фінансово-правового регулювання аграрного підприємництва, за нашим переконанням, Господарським кодексом України віднесено наступні засоби і механізми: регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

Здійснюючи проміжне узагальнення за даною проблематикою, потрібно зазначити наступне. Державне фінансово-правове регулювання аграрного підприємництва являє собою забезпечення державою в особі уповноважених органів урегульованого чинним законодавством впливу на суб'єктів аграрного виробництва усіх форм власності і господарювання з метою забезпечення достойного рівня їх господарської діяльності: дохідності та прибутковості виробничої діяльності, поліпшення еквівалентності обміну з промисловими галузями, а також покращання їх фінансової стійкості та фінансового стану.

Отже, визначимо основні ознаки, які притаманні функції державного регулювання аграрного підприємництва:

- є зовнішнім вираженням права держави;

- державне регулювання здійснюється від імені держави уповноваженими органами;

- засоби державного регулювання мають державно-владний, організуючий характер;

- державне регулювання здійснюється з використанням правових, фінансово-економічних та соціальних засобів впливу на суб'єктів аграрного підприємництва;

- правові засоби державного регулювання закріплені у формі окремих норм права як у нормативно-правових актах фінансового права, так і в актах інших галузей права.

Отже, визначивши основні ознаки, які притаманні функції державної регулювання аграрного підприємництва, зазначимо, що формування державою фінансової політики у сфері регулювання аграрного підприємництва здійснюється за допомогою таких функцій:

1) забезпечення продовольчої безпеки (мається на увазі забезпечення населення продуктами харчування та сировиною ряду галузей промислового виробництва за рахунок власних резервів), що є важливим складником національної безпеки;

2) гарантування стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції її первинної переробки та реалізації суб'єктами аграрного підприємництва на внутрішньому ринку нашої держави та на зовнішніх ринках аграрної продукції;

3) створення гарантій для зайнятих в аграрній сфері суб'єктів підприємництва та захисту їх від будь-яких видів соціально-економічних, суспільно-політичних, природно-кліматичних та інших видів ризиків.

Під фінансово-правовим регулюванням аграрного підприємництва в Україні слід розуміти законодавчо закріплені фінансово- та господарсько-правові механізми, завдяки яким суб'єктам аграрного підприємництва надається державою в особі компетентних органів державної влади необхідна фінансова (бюджетна, податкова, валютна, цінова тощо) допомога з метою стимулювання виробництва аграрної продукції, розвитку аграрного ринку і забезпечення продовольчої безпеки України. Поєднання розрізнених правових категорій і понять у комплексну категоріальну систему дає можливість визначити найважливіші складові удосконалення фінансово-правового регулювання аграрного підприємництва як особливо важливої категорії підприємницької діяльності для держави і суспільства.

Перспективними напрямами фінансово-правового регулювання аграрного підприємництва в умовах постійної відсутності бюджетних ресурсів у необхідній кількості повинно бути застосування методів податкового регулювання на противагу методам бюджетної політики, яка здійснюється, в основному, шляхом виділення бюджетних коштів на безповоротній основі окремим групам суб'єктів аграрного підприємництва.

фінансовий правовий аграрний

Література

1. Фінансове право України : [підручник] / Г.В. Бех, О. . Дмитрик, І.Є. Криницький ; За ред. М.П. Кучерявенка. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 320 с.

2. Популярна юридична енциклопедія / В.К. Гіжевський, В.В. Головченко, В.С. Ковальський. - К. : Юрінком Інтер, 528 с.

3. Господарський кодекс україни // Міністерство юстиції України. - К. : Юрінком Інтер, 2010. - 214 с.

4. Курило В.І. Фінансово-правове регулювання державної підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні: стан та перспективи удосконалення : [монографія] / В.І. Курило, В.В. Мушенок ; за заг. ред. В.І. Курила. - Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2012. - І61 с.

5. Аграрне право України : [підручник] / за заг. ред. В.І. семчика. - К. : Юрінком Інтер, 2010. - 608 с.

6. Аграрний сектор України на шляху до євроінтегра- ції : [монографія] / за ред. О.М. Бородіної. - Ужгород : ІВА, 2006. - 496 с.

7. Гафурова О.В. Соціальний розвиток села в Україні: теорія та практика правового регулювання : [монографія] / О.В. Гафурова ; за заг. ред. В.М. Єрмоленка. - К. : Ірідіум, 2014. - 480 с.

8. Гафурова О.В. Деякі питання удо сконалення законодавства у сфері соціального розвитку села / О.В. Гафурова // Науковий вісник національного університету біоресурсів і природокористування України / Д.О. Мельничук (голова ред.-кол.). (Серія: Право). - 2014. - Вип. 197, ч. 1. - С. 68-75.

9. Єрмоленко В.М. Правові проблеми залучення інвестицій у соціальний розвиток села. Інвестиційна діяльність у сільському господарстві: правові питання : [кол. монографія] / [В.М. Єрмоленко, Семчик В.І. та ін.] ; за ред. В.І. Сем- чика. - К. : Юридична думка, 2008. - С. 181-206.

10. Курило В.І. Адміністративні правочини у сільському господарстві України: сучасна парадигма : [монографія] / В.І. Курило ; за заг. ред. В.К. Шкарупи. - К. : Магістр-ХХІ сторіччя, 2007. -212 с.

11. Бюджетний кодекс України : Закон від 08.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2010. - № 50-51. - Ст.572.

12. Податковий кодекс України : Закон від 02.12.2010 р. № 2755-VI. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru