Питання реформування порядку обчислення розміру штрафу у кримінальному законодавстві України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

ПИТАННЯ РЕФОРМУВАННЯ ПОРЯДКУ ОБЧИСЛЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ

Євдокімова О.В., к. ю. н.,

доцент кафедри кримінального права № 1

Анотація

Статтю присвячено аналізу наукових підходів до вирішення питання правової регламентації обчислення розміру штрафу та його умовної одиниці у кримінальному законодавстві України.

Ключові слова: покарання, штраф, розмір штрафу, умовна одиниця розрахунку штрафу.

Аннотация

Статья посвящена анализу научных подходов к решению вопроса правовой регламентации исчисления размера штрафа и его условной единицы в уголовном законодательстве Украины.

Ключевые слова: наказание, штраф, размер штрафа, условная единица расчета штрафа.

Annotation

Yevdokimova O.V. TO THE ISSUE OF REFORMING THE SIZE OF FINE IN THE CRIMINAL LEGISLATION OF UKRAINE

The article is devoted to the analysis of scientific approaches to the issue of legal regulation of the calculation of the fine and its conventional unit in the criminal legislation of Ukraine..

Key words: punishment, fine, size of fine, money penalty, conventional unit.

Постановка проблеми

З прийняттям Кримінального кодексу України (далі - КК) у 2001 році зроблено суттєвий крок у реформуванні правової системи у напрямку захисту прав і свобод людини. Проте ґрунтовні зміни, що відбуваються на сучасному етапі розвитку у політичних, соціально-економічних та інших сферах життя українського суспільства і держави, створили передумови для реформування кримінального законодавства в аспекті подальшої демократизації, гуманізації та посилення захисту прав і свобод людини відповідно до вимог міжнародних правових актів і зобов'язань, які взяла на себе Україна перед світовою спільнотою. Це стосується й інституту покарання, зокрема норм, що регулюють порядок призначення штрафу за вчинений злочин. Використання для обчислення розміру штрафу в якості базової одиниці неоподатковуваного мінімуму доходів громадян було викликано складною економічною ситуацією, бо на момент прийняття КК України 2001 р. це була більш тверда одиниця вартості порівняно з національною валютою. Втім, передбачений у КК мінімальний розмір штрафу, який залишається статичним з 2001 р., вже не відповідає сучасним соціально-економічним реаліям сьогодення, а тому потребує перегляду та вдосконалення.

кримінальний штраф покарання кодекс

Ступінь розробленості проблеми

Загальні питання системи покарань та особливості призначення окремих видів, у тому числі й штрафу, у своїх роботах досліджувало багато вчених, серед них: П.П. Андрушко, М.І. Бажанов, Л.В. Багрій-Шахматов, І.М. Гальперін, О.П. Горох, Т.А. Денисова, О.О. Дудоров, М.Д. Дурманов, В.К. Дуюнов, В.Т. Маляренко, М.І. Мельник, А.С. Міхлін, А.А. Музика, Ю.А. Пономаренко, В.О. Попрас, О.П. Рябчинська, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, В І. Тютюгін, М.Д. Шаргородський, С.С. Яценко та ін. Проте, незважаючи на чисельні наукові дослідження, й досі залишається чимало дискусійних питань щодо правової регламентації окремих видів покарань, зокрема визначення розміру штрафу у Кримінальному кодексі України.

Мета статті - аналіз вітчизняного та зарубіжного кримінального законодавства у сфері визначення розміру штрафу та його базової одиниці, дослідження можливих способів реформування порядку застосування даного виду покарання у КК України.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - НМДГ) до п'ятдесяти тисяч НМДГ, якщо статтями Особливої частини КК України не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі НМДГ, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією за вчинений злочин. Таким чином, у ст. 53 КК передбачено два способи обчислення розміру штрафу: 1) використання умовної одиниці у виді НМДГ, розмір якого встановлюється у нормативно-правовому акті; 2) пропорційно до заподіяної шкоди або доходу, отриманого внаслідок вчинення злочину. Визначення розміру НМДГ міститься у пункті 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно з яким розмір НМДГ дорівнює 17 грн., крім кримінально-правових норм в частині кваліфікації кримінальних правопорушень, для яких сума НМДГ встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу для відповідного року.

Генезис правової регламентації порядку обчислення штрафу в кримінальному праві України свідчить про використання законодавцем з цією метою різних підходів.

Один з них - це обчислення розміру штрафу у твердій грошовій сумі. Так, у КК УРСР 1960 р. спочатку штраф визначався виключно у карбованцях. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 20 березня 1965 р. «Про внесення змін і доповнень у Положення про товариські суди і Кримінальний кодекс Української РСР», поряд із встановленням розміру штрафу у твердій грошовій сумі, була передбачена відповідальність у розмірі, кратному заподіяній матеріальній шкоді. Так, штраф у розмірі до трикратної вартості вкраденого передбачався за розкрадання державного або громадського майна шляхом крадіжки (ст. 81), шахрайства (ст. 83) або привласнення, розтрати, зловживання службовим станом (ст. 84), вчинене вперше і в невеликих розмірах, якщо за обставинами справи і з урахуванням особи винного застосування заходів покарання, передбачених зазначеними статтями, не викликається необхідністю (ст. 84¹ КК УРСР 1960 р.).

Після здобуття Україною незалежності продовжуються процес реформування національного законодавства, у тому числі й кримінального. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів Української РСР, Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України» від 17.06.1992 р. № 2468-ХІІ в санкціях за окремі злочини в якості базової одиниці обчислення розміру штрафу встановив розмір мінімальної заробітної плати (далі - МЗП). Наприклад, санкція ст. 186¹ КК УРСР 1960 р. передбачала за незаконні дії щодо державних нагород штраф до половини офіційно встановленого мінімального розміру заробітної плати.

Проте такі новації призвели до колізії загальних та спеціальних кримінально-правових норм, бо у ст. 32 КК УРСР 1960 р. в якості умовної одиниці обчислення загального розміру штрафу закон продовжував використовувати карбованці, а у деяких санкціях статей Особливої частини КК - розмір МЗП. Ця неузгодженість між цими приписами була усунена лише у 1995 р. Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо застосування кримінальних покарань у вигляді штрафу» від 08.02.1995 р. № 41/95ВР, яким вводилася нова редакція ст. 32, згідно з якою розмір штрафу встановлювався в межах від 10 до 400 розмірів МЗП, за корисливі злочини - в межах до 1000 розмірів МЗП, а у виняткових випадках, передбачених законодавчими актами України, за окремі злочини його розмір міг бути і більшим. Таким чином, закон відмовився від визначення розміру штрафу у твердій сумі, замінивши його на умовну одиницю - розмір МЗП. У той же час, всупереч положенням ст. 32 КК УРСР 1960 р., в окремих статтях як Загальної, так і Особливої частини КК зустрічалось посилання й на іншу умовну одиницю, а саме - неоподатковуваний мінімум доходів. Проте, якщо до червня 1993 р. розміри МЗП та НМДГ були тотожними, то починаючи з 1 червня 1993 р. вони почали суттєво відрізнятися. До грошової реформи 1996 р. НМДГ майже вдвічі перевищував розмір МЗП. Після Указу Президента № 762/96 «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 р. розмір НМДГ став дорівнювати 17 грн. на відмінну від МЗП, розмір якої постійно змінювався та збільшувався. Такий стан кримінального законодавства, пов'язаний з використанням двох умовних одиниць при обчислені розміру штрафу, не міг не породжувати труднощі на практиці при його призначені за вчинений злочин.

Можна виділити декілька причин переходу від визначення розміру штрафу у абсолютній грошовій формі до розміру МЗП. Перш за все, це грошова реформа в Україні 1996 р., внаслідок якої, відповідно до ст. 99 Конституції України, була введення в обіг національна валюта - гривня. Інша причина - глибока економічна криза, яка виникла на початку 90-х років та обумовила зростання рівня інфляції в перші роки існування незалежної України, що призвело до різкого знецінення карбованця. А це, як зазначає Б.О. Кирись, мало своїм наслідком мізернішання штрафу, а тим самим - і поступову втрату ним характеру покарання. Наприклад, за мінімального розміру штрафу у сумі 50 карбованців розмір МЗП з 1 жовтня 1991 р. становив 185 карбованців, а з 1 травня 1992 р. він дорівнював вже 900 карбованцям [1, с. 235]. Такий стан кримінального законодавства та стрімкі гіперінфляційні процеси вимагали від законодавця для забезпечення принципів справедливості та пропорційності кримінальної відповідальності рішучих дій у сфері вдосконалення кримінального законодавства. Це, у свою чергу, обумовлювало внесення чисельних змін до КК УРСР 1960 р., які полягали у підвищенні загальних максимальних меж штрафу, передбачених у ст. 32 КК УРСР 1960 р.; у періодичному коректуванні меж караності окремих злочинів; встановленні штрафу у санкціях у розмірах, що значно перевищували його межі, визначені у Загальній частині КК тощо. Все це не могло не позначатися на стабільності кримінального законодавства України. Отже, в таких умовах рішення щодо відмови від обчислення розміру штрафу в абсолютних грошових показниках та переходу до використання розрахункової одиниці у виді МЗП було цілком зрозумілим та виправданим з огляду на прагнення забезпечити стабільність кримінального закону.

З прийняттям Кримінального кодексу України 2001 р. в якості базової розрахункової величини штрафу став використовуватися НМДГ. На відміну від МЗП, яка мала тенденції до збільшення, його розмір, починаючи з 1996 р., до 2004 р. залишався стабільним - 17 грн. З набуттям чинності Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22 травня 2003 р. та по теперішній час встановлюється інший алгоритм визначення розміру НМДГ. Відповідно до п. 22.5 цього Закону для визначення розміру стягнень, у тому числі покарання, НМДГ залишився у розмірі17 грн., а для кваліфікації злочинів або правопорушень був встановлений на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року. Отже, якщо для кваліфікації злочинів розмір НМДГ є динамічним, то для визначення розміру покарання, у тому числі штрафу, він залишається незмінним. Проте наскільки ця базова величина в сучасних економіко-соціальних умовах відповідає завданням, які поставлені перед законом про кримінальну відповідальність, - це складне і досить дискусійне питання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 КК мінімальний розмір штрафу складає 30 НМДГ, що дорівнює 510 грн. Станом на 1 серпня 2017 р. з 280 санкцій, що передбачають штраф як основне покарання, у 77 санкціях (27,5%) його нижня межа встановлена у мінімальному розмірі. При цьому такі санкції передбачені за злочини, що вказані у 13 з 15 розділів Особливої частини КК.

Звернення до чисельних міжнародних нормативно-правових актів свідчить про наявність у них не тільки рекомендацій щодо розширення сфери застосування видів покарань, не пов'язаних із позбавленням волі засудженого [2], а й доцільності впровадження таких заходів кримінально-правового характеру, зокрема штрафу, які б дозволяли враховувати під час обрання міри відповідальності не тільки особу винного, а й характер та ступень тяжкості вчиненого, мету вироку та права потерпілих [3].

На необхідність дотримання принципу справедливості між покаранням та тяжкістю вчиненого злочину як ознаки правової держави наголошує й Конституційний Суд України, який у своєму Рішенні за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційної) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) № 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. зазначає, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Покарання повинно бути домірним злочину та перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Штраф, як й будь-який інший вид покарання, перш за все, полягає в обмежені прав і свобод особи, яка вчинила злочин [4, с. 11-16]. При цьому такі обмеження мають бути достатньо суттєвими. Засуджений повинен відчути каральний «заряд», властивий тому чи іншому покаранню. Кара є важливим елементом у змісті покарання. Призначення надмірно м'якою міри покарання породжує у винного почуття безвідповідальності, а також ускладнює досягнення мети виправлення [5, с. 29]. Саме тому мінімальний розмір штрафу у розмірі 510 грн.навряд чи можна визнати таким, що здатний забезпечити реалізацію цілей, що стоять перед покаранням (ч. 2 ст. 50 КК).

У науці кримінального права штраф розглядається як грошове стягнення, що обмежує право власності особи [4, с. 50; 6, с. 33], яке розповсюджується, у тому числі, й на доходи, отримані особою у порядку, передбаченому законом. В економічній літературі прийнято розрізняти три основні види особистих доходів населення: 1) доходи від праці (заробітна плата); 2) доходи від власності (рента, процент, прибуток); 3) доходи, отримані у вигляді соціальної допомоги (пенсія, допомога по безробіттю та ін.). Заробітна плата як основна форма прояву доходу від праці виступає сьогодні найпоширенішим джерелом отримання особистих доходів населення, а тому й величиною, яка значним чином визначає рівень добробуту всіх членів суспільства. В країнах із розвиненою економікою на заробітну плату припадає 70-80 % національного доходу [7]. Звідси штраф - це грошове стягнення, яке спрямовано, у першу чергу, на доходи, отримані за виконану роботу.

При порівняні розміру мінімальної заробітної плати і мінімального розміру штрафу на момент набуття чинності КК України у 2001 р. з реаліями сьогодення виявляється наступне. За мінімальної заробітної плати, наприклад, на вересень 2001 р. 118 грн. [8]., на 1 січня 2002 р. - 140 грн. [9] або на 1 січня 2003 р.185 грн. [10] мінімальний розмір штрафу у 510 грн. втричі перевищував розмір МЗП, на відміну від сучасного співвідношення. За МЗП у розмірі 3200 грн. [11] у 2017 р. (це майже у 27 разів вище її розміру на момент прийняття КК України 2001 р.) мінімальний розмір штрафу залишився на тому же рівні та став нижчим МЗП майже у шість разів. Отже, враховуючи вищезазначене, існує нагальна потреба у реформуванні порядку обчислення розміру штрафу, закріпленого у КК України.

У науково-правовій літературі та законотворчій діяльності пропонуються різні способи, наприклад, визначити останню у: твердій грошовій сумі [6, с. 50]; мінімальній заробітній платі [12]; автономній величині, грошове значення якої має бути закріплено в законі або кодексі [13] або вбачається за доцільним здійснити індексацію розмірів штрафу з урахуванням індексу інфляції [14]. Дані точки зору мають свої сильні та слабкі сторони, проте кожна з них заслуговує на увагу.

Уявляється, що визначення у КК розміру штрафу у твердій грошовій сумі, зважаючи на складну та нестабільну соціально-економічну ситуацію в Україні та історію розвитку вітчизняного законодавства, є невиправданим та передчасним. До того ж, якщо звернутися до зарубіжного досвіду у цьому питанні, то навіть лише деякі з високо розвинутих країн зі стабільною економікою та низькими показниками інфляційних процесів передбачають у кримінальному законодавстві штраф у твердій грошовій сумі (наприклад, ст. 23, 25 КК Голландії, ст. 131-13 КК Франції,ст. 48 КК Швейцарії, ст. 38 КК Бельгії, Кк Болгарії). Більшість же країн Євросоюзу для обчислення штрафу використовують різні види умовних (базових) величин.

Підхід до визначення розміру штрафу крізь автономну базову одиницю, величина якої визначається у законі про кримінальну відповідальність, заслуговує на увагу, бо це може дозволити автономно змінювати розмір штрафу, і тим самим корегувати ступень його суворості відносно ступеня тяжкості окремих злочинів, виходячи з потреб кримінальної політики в Україні. Саме такий спосіб, зокрема, використовується у КК Республіки Молдова, згідно з його положеннями у ст. 64 штраф призначається в умовних одиницях, де одна умовна одиниця штрафу дорівнює 20 леям. При цьому розмір штрафу для фізичних осіб встановлюється в залежності від характеру і тяжкості вчиненого злочину з урахуванням майнового стану винного в межах від 150 до 1000 умовних одиниць, а за корисливі злочини - до 5000 умовних одиниць, виходячи з розміру умовної одиниці на момент скоєння злочину. Враховуючи ці положення, мінімальний розмір штрафу становить 3000 леїв за мінімальної заробітної плати у Республіки Молдова станом на 2017 р. - 2380 леїв [15], тобто мінімум штрафу є вищим за мінімальний розмір оплати праці, на відміну від цього співвідношення за КК України. Незважаючи на це, прихильники цього способу визначення розміру штрафу виступають проти використання НМДГ або МЗП в якості базової величини штрафу, оскільки вони не передбачені ні кримінальним, ні адміністративним законодавством, бо призначені для соціальної й економічної, а не кримінальної та адміністративної політики, яка має інші цілі й завдання; вони не враховують того факту, що ця автономна величина має обиратися не довільно, а з урахуванням тих же соціально-економічних показників рівня доходу населення. Тому, якщо її й впроваджувати в українське кримінальне законодавство, то перш за все, потрібно визначатися з критеріями, на підставі яких вона має обиратися.

Інший варіант реформування ст. 53 КК - індексація мінімального розміру штрафу з урахуванням рівня інфляції - здатний відновити пропорції між мінімальним розміром штрафу та МЗП, що існували на момент набуття чинності КК України 2001 р., проте вони вимагатимуть постійних періодичних змін кримінально-правових положень з урахуванням інфляційних процесів, що не може не позначитися на стабільності закону про кримінальну відповідальність.

Що ж стосується використання в якості базової величини штрафу мінімальної заробітної плати, то таким шляхом йдуть деякі зарубіжні країни (ст. 49 КК Республіки Таджикистан, ст. 51 Кк Республіки Вірменії, ст. 44 КК Азербайджанської Республіки, ст. 42 КК Грузії; ст. 41 КК Латвійської Республіки). Проте її впровадження у вітчизняне кримінальне законодавство може бути пов'язано з певними проблемами. Мінімальна заробітна плата - це гарантований державою мінімум винагороди трудових затрат людини, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ст. 3 Закону України «Про оплату праці»).У той же час, заробітна плата - це лише один із можливих видів особистих доходів населення. До інших видів належать доходи, отримані у вигляді соціальної допомоги (пенсія, допомога по безробіттю, стипендії та ін.), які є значно нижчими за МЗП в Україні. А цей факт неможливо не враховувати при визначені як мінімального розміру штрафу, так і його базової величини, бо покарання має бути відчутним для правопорушника, але у той же час посильним для виконання переважною більшістю засуджених.

Крім того, впровадження базової одиниці обчислення штрафу у виді МЗП може привести до суттєвого «розбалансування» співвідношення між тяжкістю злочинів та їх межами караності. Це обумовлено тим, що умовна одиниця у виді НМДГ використовується у кримінальному законодавстві Україні для обчислення розміру покарання та кваліфікації злочинів в частині визначення розміру майнової шкоди або доходу, отриманого внаслідок вчинення злочину. Якщо розмір НМДГ для покарання становить 17 грн., то в частині кваліфікації злочинів він дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України). У той же час розмір прожиткового рівня є нижчим за МЗП, у зв'язку з чим подальші зміни розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, які можуть мати непропорційний характер, здатні привести до порушення встановленого балансу між караністю та тяжкістю злочинів, за якого навіть мінімальний розмір штрафу буде занадто суворим, порівняно із тяжкістю вчиненого злочину або, навпроти, надмірно суворим, ніж того вимагатиме тяжкість вчиненого злочину.

Саме тому встановлення в якості базової величини штрафу МЗП потребує виваженого підходу, або потрібно розглянути питання щодо можливості використання інших видів соціальних державних стандартів та державних соціальних гарантій в якості базової величини штрафу.

Висновки

Підводячи підсумки вищевикладеного, підкреслимо, що мінімальний розмір штрафу та його базова одиниця виміру, передбачені у ст. 53 КК, потребують перегляду та вдосконаленню. В якості останньої доцільно обрати таку величину, яка би була економічно обґрунтованою та відповідала б соціальним державним стандартам та гарантіям, але при цьому забезпечувала би справедливий баланс між публічними інтересами та правами й свободами засудженого.

Література

1. Кирись Б.О. Штраф як вид покарання за Кримінальним кодексом України 1960 р. (продовження) / Б. О. Кирись // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія юридична. 2013. Вип. 4. С. 230-242 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ ШRN/NvMuvs_2013_4_28.

2. О некоторых мерах наказания, альтернативних лишению свободы: Резолюция Совета Европы № (76)10 от 9 марта 1976 г. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/994_050.

3. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций в отношении мер, не связанных с тюремным заключением (Токийские правила): Резолюция 45/110 Генеральной Ассамблеи, принятая 14 декабря 1990 года [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_907.

4. Пономаренко Ю.А. Виды наказаний по уголовному праву Украины: [монография] / Ю.А. Пономаренко. Харьков: Финн, 2009. 344 с.

5. Непомнящая Т. В. Мера уголовного наказания: проблемы теории и практики: [монография] / Т. В. Непомнящая. М.: Юрлитинформ, 2012. 384 с.

6. Попрас В.О. Штраф як вид покарання за кримінальним правом України: [монографія] / В.О. Попрас. X.: Право, 2009. 224 с.

7. Економічна теорія: мультимедійний навчальний посібник / Кафедра економіко-правових дисциплін Національної академії внутрішніх справ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.naiau.kiev.ua/books/ekonom_teoria/Files/ avtoru.htm.

8. Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік: Закон України від 01.06.2000 р. № 1766-Ш // Відомості Верховної Ради. 2000 р. № 35. Ст. 288.

9. Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік: Закон України від 13.12.2001 № 2896-Ш // Відомості Верховної Ради України. 2002 р. № 15. Ст. 99.

10. Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік: Закон України від 26.12.2002 № 372-ГУ// Відомості Верховної Ради України. 2003 р. № 6. Ст. 54.

11. Про Державний бюджет України на 2017 рік: Закон України від 21.12.2016 р. № 1801-УПГ // Відомості Верховної Ради України. 2017 р. № 3. С. 5. Ст. 31.

12. Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо визначення розміру штрафів): Проект Закону № 4134 від 02.03.2009 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf35l1=34622.

13. Мойсик В.Р. Щодо визначення грошового виміру кримінального покарання й адміністративного стягнення / В.Р. Мойсик // Вісник Верховного Суду України. 2011. № 3. С. 35-36 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv. gov.ua/UJRN/vvsu_2011_3_7.

14. Кузембаєв О.С. Індекс Бігмака у визначенні інфляційних процесів справедливості кримінальної відповідальності / О.С. Кузембаєв // Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2016. № 8. С. 148-153.

15. О гарантированном минимальном размере заработной платы в реальном секторе: Постановление правительства Республики Молдова от 9 марта 2010 года № 165 с изменениями от 26.04.2017 г. № 242. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=30695.

Размещено на Allbest.ru