Бюджетне право у системі права України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МіністерствА освіти і науки України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Бюджетне право у системі права України

Образцова Ірина Олександрівна

Запоріжжя - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник -

доктор юридичних наук, професор

Гетманець Ольга Петрівна,

Харківський національний університет внутрішніх справ,

завідувач кафедри правового забезпечення господарської діяльності;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Чернадчук Віктор Дмитрович,

Українська академія банківської справи Національного банку України,

завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін та банківського права;

кандидат юридичних наук

Германюк Маргарита Олегівна,

Запорізький національний університет,

старший викладач кафедри адміністративного та господарського права.

Захист відбудеться «21» січня 2014 року о «13⁰⁰» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

Автореферат розісланий «19» грудня 2013 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради П.С. Лютіков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Існування держави як такої неможливе без відповідного фінансування діяльності як її органів, так і тих заходів, що реалізуються останніми для виконання покладених на них обов'язків. Недостатність або обмеженість фінансових ресурсів, досяжних суб'єктам політичної влади, як показали події, що мали місце в країнах-членах Європейського Союзу (Грецької Республіки, Італійської Республіки, Королівства Іспанія та ін.) у 2011 році, може призвести не тільки до економічного дефолту, але й до припинення існування держави як такої. З огляду на це можна зробити однозначний висновок про те, що на сучасному етапі існування людства економіка є визначальним мірилом спроможності тієї або іншої держави забезпечити своє існування. Будь-який проект, програма чи закон або підзаконний нормативний акт буде втіленим у життя лише за умови наявності необхідного фінансового підґрунтя, зосередженого в бюджеті країни. Викладене, власне, і пояснює причини того, що найбільш гострі дебати на рівні вищих органів держави та їх посадовців відбуваються навколо затвердження бюджету країни на поточний рік.

Важливість названого питання обумовлює, відповідно, існування і чималої кількості правових актів, покликаних регулювати порядок формування, розподілу та використання бюджетних коштів усіх рівнів влади, об'єднаних у межах бюджетного права. Проте аналіз сучасної наукової літератури свідчить, що нині рівень наукового вивчення названої галузі права не відповідає важливості тих завдань, які вирішуються за допомогою норм останнього. Це пов'язано з низкою чинників, зокрема з відсутністю однозначної відповіді на питання про місце бюджетного права в системі права України, і це незважаючи на те, що саме даний факт є визначальним під час формування не лише зовнішніх меж правового регулювання бюджетного права, але і його внутрішньої побудови.

Аналіз сучасної наукової літератури показує, що нині бюджетне право розглядається переважно в якості елемента системи фінансового права, що, на наш погляд, не узгоджується зі згаданою вище значимістю даного правового утворення для держави.

Таким чином, надзвичайної наукової актуальності набуває переосмислення місця бюджетного права в системі права України, яке має бути здійснено з урахуванням останніх тенденцій розвитку вітчизняної правової науки та практики правозастосування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження сформульована відповідно до вимог Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», п. 3 Розділу «Проблеми формування національної правової системи України» Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затверджених 24 вересня 2010 р. загальними зборами Національної академії правових наук України, а також розділу 19 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., затверджених вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, а також міжнародних актів, відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення історичних, зарубіжних та вітчизняних сучасних наукових теорій встановити місце бюджетного права в системі права України.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність послідовного вирішення таких дослідницьких задач:

- охарактеризувати публічне право України в якості фундаменту становлення та розвитку бюджетного права;

- з'ясувати сутність та межі правового регулювання бюджетного права;

- уточнити призначення та перелік принципів бюджетного права;

- охарактеризувати систему бюджетного права та його джерела;

- визначити сутність, ознаки та види бюджетних правовідносин;

- окреслити об'єкти бюджетних правовідносин;

- охарактеризувати суб'єктів бюджетних правовідносин та їх систему;

- з'ясувати права та обов'язки суб'єктів бюджетних правовідносин;

- встановити особливості та види юридичних фактів як підстави виникнення, зміни та припинення бюджетних правовідносин.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, пов'язані зі становленням, формуванням та розвитком бюджетного права України.

Предмет дослідження становить бюджетне право в системі права України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). Методи класифікації, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для визначення окремих видів та підвидів принципів, норм та інститутів бюджетного права, а також об'єктів, суб'єктів бюджетних правовідносин та юридичних фактів (підрозділи 1.3, 1.4, 2.2, 2.3, 2.5). За допомогою історико-правового методу проаналізовано основі етапи становлення та розвитку системи права України (підрозділ 1.1). За допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів з'ясовувалась специфіка виникнення, зміни та припинення бюджетних правовідносин (розділ 2). Порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувалися для визначення напрямків удосконалення теоретико-правових засад бюджетного права, а також практики застосування його норм (розділи 1, 2).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного права, фінансового права, бюджетного права: В. Б. Авер'янова, Е. О. Алісова, О. Ф. Андрійки, О. М. Бандурки, К. С. Бельського, Ю. П. Битяка, Л. К. Воронової, М. О. Германюк, О. П. Гетманець, О. Ю. Грачової, О. М. Горбунової, М. В. Карасьової, В. В. Копєйчикова, Ю. А. Крохіної, І. І. Кучерова, М. П. Кучерявенка, Р. С. Мельника, А. О. Монаєнка, В. П. Нагребельного, О. П. Орлюк, П. С. Пацурківського, Н. Ю. Пришви, П. М. Рабіновича, Л. А. Савченко, Е. Д. Соколової, О. Ф. Скакун, Н. І. Хімічевої, В. Д. Чернадчука, Ю. С. Шемшученка та ін.

Нормативною основою роботи є Конституція України, Бюджетний кодекс України, інші законодавчі та підзаконні акти, які містять норми бюджетного права, а також визначають механізми їх застосування.

Під час проведення дослідження була використана також актуальна політико-правова публіцистика, присвячена даній проблематиці, спеціальна література з теорії права, адміністративного та інформаційного права.

Емпіричну основу дисертаційного дослідження склали статистичні матеріали та узагальнення судової практики Конституційного Суду України та адміністративних судів України.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням бюджетного права в системі права України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основі з них такі:

вперше:

– зроблено висновок про те, що кошти державного та муніципальних бюджетів являють собою різновид публічного майна, оскільки: а) зазначені кошти слугують виконанню публічних функцій; б) бюджетні кошти з огляду на спеціальну процедуру затвердження бюджетів набувають спеціального публічно-правового статусу; в) вони не можуть використовуватися для цілей, які не пов'язані з виконанням органами державної влади та місцевого самоврядування покладених на них функцій;

– обґрунтовані підходи до перегляду кола суб'єктів бюджетних правовідносин і визначені їх види з урахуванням завдань фізичних осіб та трансформації завдань і функцій держави в цих відносинах Суб'єктами бюджетного права названо представницькі органи влади; виконавчі органи влади всіх рівнів бюджетної системи, зокрема фінансові; розпорядники бюджетних коштів; одержувачі бюджетних коштів та бюджетні установи, зокрема посадові особи цих установ;

– доведена необхідність розмежування принципів бюджетного права та принципів бюджетного процесу. Принципи бюджетного права є основоположними началами (ідеями, вимогами) сутності бюджетного права, які складають його головне призначення та визначають загальну спрямованість правового регулювання бюджетної діяльності держави та муніципальних (самоврядних) утворень, тобто проявляються вони насамперед у сфері правотворчості. Що стосується принципів бюджетного процесу, то останні, на відміну від перших, знаходять прояв у правозастосовній діяльності, яка реалізується під час формування, розподілу та використання бюджетних коштів усіх рівнів бюджетної системи;

– сформульовано низку конкретних пропозицій щодо внесення змін до чинних нормативних актів, зокрема запропоновано внести зміни до ст. 4 Бюджетного кодексу України, спрямовані на віднесення до категорії «бюджетне законодавство» підзаконних нормативних актів, міжбюджетних угод, що приймаються на другий стадії бюджетного процесу;

удосконалено:

– систему принципів фінансового права, до переліку яких запропоновано віднести: принцип пріоритету публічних інтересів у правовому регулюванні відносин у галузі фінансової діяльності; принцип соціальної спрямованості фінансового законодавства; принцип фінансової незалежності органів місцевого самоврядування; принцип гласності; принцип плановості;

– розуміння сутності бюджетно-правового статусу суб'єктів бюджетних правовідносин, надано його визначення як системи закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою прав, свобод, обов'язків, відповідальності учасників бюджетних правовідносин, відповідно до яких останні реалізують і координують свою поведінку в бюджетних відносинах;

– розуміння системи бюджетного права, яку пропонується тлумачити як цілісну, узгоджену за метою і завданнями, об'єктивно існуючу сукупність правових норм та інститутів, об'єднаних у межах його Загальної та Особливої частин;

дістали подальшого розвитку:

– визначення поняття «бюджетне право України», під яким запропоновано розуміти сукупність норм права, спрямованих на регулювання діяльності суб'єктів публічної адміністрації, пов'язаної зі складанням, передачею на затвердження до представницького органу та організацією виконання державного та місцевих бюджетів;

– визначення переліку інститутів, які складають зміст Загальної частини бюджетного права (інститут принципів бюджетного права та принципів бюджетного процесу; інститут прав та обов'язків суб'єктів бюджетного права; інститут бюджетної системи; інститут бюджетного контролю) та Особливої частини бюджетного права (інститут бюджетних процедур; інститут бюджетних доходів; інститут бюджетних видатків; інститут міжбюджетних відносин);

– пропозиція щодо врахування при формуванні Державного та місцевих бюджетів об'єктивного елементу юридичного факту в бюджетних правовідносинах як обов'язкового чинника;

– концепція вдосконалення бюджетного законодавства щодо забезпечення самостійності, незалежності та відповідальності суб'єктів бюджетних правовідносин на рівні державного і місцевих бюджетів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

– у науково-дослідній сфері: основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теорії бюджетного права;

– у правотворчості: в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення чинних нормативно-правових актів з питань формування, розподілу та використання бюджетних коштів;

– у правозастосовній діяльності: результати дисертаційного дослідження може бути використано суб'єктами бюджетних правовідносин під час розробки та затвердження проектів Державного бюджету та місцевих бюджетів (акт впровадження Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2013)

– у навчальному процесі: матеріали дисертації знайшли застосування у процесі проведення семінарських та практичних занять із дисциплін «Фінансове право» та «Бюджетне право» в Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження Харківського національного університету внутрішніх справ від 12.04.2013)

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки були оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях: «Актуальні питання публічного права» (м. Запоріжжя, 2011 р.), «Право та сучасне суспільство: реалії та співвідношення» (м. Запоріжжя, 2012 р.), «Актуальні питання публічного та приватного права» (м. Запоріжжя, 2012 р.), «Нове міжнародне та національне законодавство - нові завдання юридичної науки» (м. Київ, 2012 р.), «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини и громадянина» (м. Київ, 2012 р.), «Принципы финансового права» (м. Харьков, 2012 р.), «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании» (м. Одеса, 2012 р.), «Правове регулювання економічної безпеки України в умовах євроінтеграції» (м. Харків, 2013 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 6 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 9 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на дев'ять підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 214 сторінок. Список використаних джерел складається із 230 найменувань і займає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію результатів дослідження та публікації.

Розділ 1 «Загальна характеристика бюджетного права» складається з чотирьох підрозділів, які присвячені визначенню місця та особливостей бюджетного права в системі публічного права України.

У підрозділі 1.1 «Публічне право України як фундамент становлення та розвитку бюджетного права» на підставі розгляду історії питання та наукових позицій щодо теорії системи права, її складових елементів та критеріїв розмежування галузей права зроблено висновок про те, що бюджетне право є публічно-правовим утворенням, норми якого спрямовуються на регулювання порядку надходження і витрачання коштів публічного призначення. З огляду на положення концепції диференціації галузей публічного права через призму сфер відповідальності публічної адміністрації доведено самостійний характер бюджетного права в системі публічного права.

Окрему увагу в підрозділі приділено встановленню правової природи коштів державного та муніципальних бюджетів. Зроблено висновок про те, що останні являють собою різновид публічного майна.

З метою окреслення меж публічного права і ознак бюджетного права як публічно-правового утворення проаналізовано погляди на теорію бюджетного права. Сформульовано ознаки, які характеризують місце бюджетного права в системі публічного права України.

На підставі аналізу думок науковців у досліджуваній сфері доведено, що правове регулювання бюджетних правовідносин має здійснюватися за допомогою норм бюджетного права, які перебувають у тісному взаємозв'язку із загальними положеннями (інститутами) адміністративного та фінансового права.

У підрозділі 1.2 «Сутність і межі правового регулювання бюджетного права» автором приділено увагу з'ясуванню сутності та співвідношення понять «бюджет» та «бюджетна система».

Зазначено, що поняття «бюджет» є багатоаспектною категорією, яка може розглядатися одночасно з різних вихідних позицій, а саме через призму: економічної теорії, фінансової теорії та правової теорії. З огляду на це наголошено, що не може бути одного, універсального визначення бюджету, оскільки в ньому не вдасться з необхідною повнотою відобразити всі з названих аспектів.

У підрозділі зроблено спробу дати відповідь на питання про те, чим є бюджет: правовим актом управління чи законом. Зазначене завдання вирішено через призму чіткого розмежування категорій «Державний бюджет» та «закон про Державний бюджет». Представлено авторське визначення поняття «бюджетне право України».

З огляду на необхідність визначення зовнішніх меж тих суспільних відносин, які підпадають під регулятивний вплив норм бюджетного права, детально проаналізовано сутність та зміст категорії «бюджетна система». Акцентовано увагу на тому, що нині спостерігається тенденція до розмежування державного бюджету та місцевих бюджетів, що може, на думку автора, призвести до «розкладання» бюджетного права на: власне бюджетне право та інститут місцевих бюджетів, який увійде до системи муніципального права.

У підрозділі сформульовано авторську позицію щодо можливості поширення дії норм бюджетного права на суспільні відносини, пов'язані з формуванням позабюджетних державних та муніципальних фондів, а також розпорядженням їх коштами. Зроблено висновок про доречність включення позабюджетних фондів до бюджетної системи України з послідуючим поширенням на них регулятивного впливу норм бюджетного права.

Автором обґрунтовано думку про те, що межі правового регулювання бюджетного права визначаються також і колом потенційних учасників бюджетних правовідносин.

На завершення підрозділу зазначено, що вирішення питання про межі правового регулювання бюджетного права залежить також і від відповіді на питання про місце інституту бюджетної відповідальності в системі права. Обґрунтовано думку про недоцільність включення інституту бюджетної відповідальності до системи бюджетного права.

У підрозділі 1.3 «Принципи бюджетного права» наголошено на значенні принципів права взагалі та принципів окремих галузей права зокрема для формування, розвитку та диференціації відповідних правових утворень, у тому числі й бюджетного права.

Обґрунтовано думку про те, що принципи бюджетного права формуються під дією загальноправових принципів, принципів Загального адміністративного права та принципів фінансового права. Стисло проаналізовано сутність та зміст кожної з названих груп принципів, а також виявлено проблеми реалізації окремих із них у сфері бюджетно-правового регулювання.

Особливо акцентовано увагу на питанні про нерозробленість системи принципів фінансового права, що, на думку дисертанта, призводить подекуди до ігнорування вченими різниці між принципами власне фінансового права та принципами фінансової діяльності. Сформульовано систему принципів фінансового права та проаналізовано зміст кожного з них.

За результатами проведеного досліджено зроблено висновок про те, що бюджетне право фактично не має власних принципів, оскільки дана галузь займає «підпорядковане» положення щодо публічного права, Загального адміністративного права та фінансового права. У зв'язку з цим, на думку автора, можливо вести мову лише про особливості прояву принципів названих правових утворень у сфері бюджетно-правового регулювання. Сформульовано авторське визначення категорії «принципи бюджетного права».

На завершення підрозділу висловлено думку про необхідність розмежування принципів бюджетного права та принципів діяльності учасників бюджетного процесу.

У підрозділі 1.4 «Система бюджетного права та його джерела» проаналізовано систему бюджетного права та його джерельну базу.

Визначено причини та необхідність вивчення системи бюджетного права, а також приведення останньої у відповідність до сучасних потреб держави та суспільства.

На шляху до побудови системи сучасного бюджетного права дисертантом проаналізовано категорії більш високого порядку - систему права та систему галузі права. Обґрунтовано точку зору про необхідність виділення в межах системи права двох підсистем: підсистеми публічного права та підсистеми приватного права. Структурними елементами зазначених підсистем названо галузі права, які, на думку автора, тісно пов'язані з базовими системами через принципи публічного або приватного права, загальні правові норми тощо.

Зроблено висновок про те, що на найнижчому рівні система бюджетного права утворюється за рахунок норм бюджетного права, під якими запропоновано розуміти сукупність писаних та неписаних правил поведінки, які регулюють діяльність учасників бюджетних правовідносин. Визначено завдання, які виконуються за рахунок норм бюджетного права, та проведено групування останніх.

Розкрито зміст категорії «інститут бюджетного права»: це угрупування норм бюджетного права, що регулює конкретний вид чи сторону однорідних бюджетних правовідносин. Названо «матеріальні» та «процесуальні» інститути бюджетного права.

В якості проміжного висновку зазначено, що система бюджетного права являє собою цілісну, узгоджену за метою і завданнями, об'єктивно існуючу сукупність правових норм та інститутів, об'єднаних у межах його Загальної та Особливої частин. У змісті Загальної частини бюджетного права запропоновано виділення наступних інститутів: інституту принципів бюджетного права та принципів бюджетної діяльності; інституту прав та обов'язків суб'єктів бюджетного права; інституту бюджетної системи; інституту бюджетного контролю. До Особливої частини бюджетного права віднесено: інститут бюджетного процесу; інститут бюджетних доходів; інститут бюджетних видатків; інститут міжбюджетних відносин; інститут позабюджетних фондів.

Окрему увагу приділено з'ясуванню сутності та видів джерел бюджетного права, до переліку яких віднесено: національні нормативні акти; міжнародні та європейські нормативні акти; судові рішення; норми моралі, традиції, звичаї тощо. Проаналізовано їх окремі види.

Розділ 2 «Бюджетні відносини як предмет правового регулювання бюджетного права» присвячено аналізу основних структурних елементів бюджетних правовідносин.

У підрозділі 2.1 «Сутність, ознаки та види бюджетних правовідносин» здійснено аналіз існуючих наукових поглядів на категорію «бюджетні правовідносини», під якими запропоновано розуміти особливі суспільні відносини, що складаються з приводу формування бюджетів усіх рівнів бюджетної системи, їх розгляду і затвердження, виконання, розгляду і затвердження звітів про їх виконання. Наголошено, що бюджетні правовідносини складаються між їх суб'єктами, учасниками бюджетного процесу, які мають відповідні повноваження, що встановлюються нормативними актами.

У роботі зроблено висновок про те, що бюджетні правовідносини тісно пов'язані з фінансовими правовідносинами, у зв'язку з чим останні певним чином впливають на змістовну характеристику бюджетних правовідносин. Проте автор чітко наголошує на неможливості ототожнення фінансових та бюджетних правовідносин.

Центральне місце у підрозділі відведено розмежуванню фінансових та бюджетних правовідносин. Дисертантом проаналізовано ознаки фінансових правовідносин та зроблено висновок про те, що хоча ці ознаки рівною мірою є характерними і для бюджетних правовідносин, проте щодо останніх вони (ознаки) набувають специфічних рис та особливостей. Разом із цим у дисертації виділено та досліджено також ознаки, які притаманні виключно бюджетним правовідносинам.

Автором зосереджено увагу й на питанні класифікації бюджетних правовідносин. Розглянуто основні точки зору, які знайшли відображення в науковій літературі. Запропоновано виділення регулятивних та охоронних, активних та пасивних, абсолютних та відносних, простих та складних, односторонніх та двохсторонніх бюджетних правовідносин.

У підрозділі 2.2 «Об'єкти бюджетних правовідносин» проаналізовано погляди вчених на предмет розуміння категорії «об'єкт правовідносин» та видів цих об'єктів. На підставі отриманих результатів здійснено перехід до аналізу об'єктів бюджетних правовідносин. Розглянуто точки зору окремих вчених (О. А. Музика-Стефанчук, І. І. Кучеров, В. Д. Чернадчук) щодо видів об'єктів бюджетних правовідносин.

Визначено, що об'єктом бюджетних правовідносин є бюджетні ресурси, що акумулюються на всіх рівнях бюджетної системи у фондах коштів відповідних бюджетів (матеріальне благо), і діяльність учасників бюджетних правовідносин, їх поведінка (особливий об'єкт). Автором наголошено, що нематеріальні блага як об'єкти правовідносин, тобто фізичні та духовні потреби людини, в бюджетних правовідносинах є важливими, але опосередкованими об'єктами, оскільки вони являють собою мету реалізації правовідносин.

З огляду на сучасні особливості різних видів бюджетної діяльності доведено, що під впливом таких чинників, як прийняття Бюджетного кодексу України, новел щодо права на володіння, розпорядження та використання на свій розсуд коштів органів місцевого самоврядування, впровадження інституту міжбюджетних відносин, відбувається зміна традиційних поглядів на об'єкт бюджетних правовідносин.

В якості об'єкту бюджетних правовідносин названо діяльність суб'єктів бюджетного права, зокрема бюджетну діяльність. Сформульовано визначення бюджетної діяльності, а також наголошено на тому, що названий вид діяльності охоплює собою бюджетний процес, а також міжбюджетні відносини з приводу руху бюджетних ресурсів. Окрему увагу приділено аналізу ознак міжбюджетних відносин.

На завершення підрозділу зроблено висновок про те, що об'єктом бюджетних правовідносин є також і бюджетна правотворчість, яка визнана видом діяльності суб'єктів бюджетного права. До кола об'єктів бюджетних правовідносин запропоновано відносити також і контрольну діяльність, яка реалізується за участю названих суб'єктів.

Підрозділ 2.3 «Суб'єкти бюджетних правовідносин та їх система» присвячено аналізу сучасних поглядів вчених-правознавців на питання про систему суб'єктів бюджетних правовідносин, а також виробленню авторської позиції щодо переліку останніх.

Підрозділ розпочато з думки про необхідність розмежування категорій «суб'єкти бюджетного права», «суб'єкти бюджетних правовідносин», «учасники бюджетних правовідносин». Автором наголошено, що суб'єкти бюджетного права мають бюджетну правосуб'єктність, а суб'єкти бюджетних правовідносин - це реальні суб'єкти бюджетного права, які реалізують правосуб'єктність у конкретних умовах, що складаються в бюджетних правовідносинах. Окремо висловлено думку про те, що суб'єкти бюджетних правовідносин та учасники бюджетних правовідносин є тотожними поняття.

Проаналізовано основні точки зору, які містяться в науковій літературі з приводу основних видів (груп) суб'єктів бюджетних правовідносин, до переліку яких найбільш часто зараховують: державу в особі законодавчого органу та органів виконавчої влади, а також представницькі і виконавчі органи АР Крим та органів місцевого самоврядування, фінансові органи і кредитні установи. Дисертантом висловлено незгоду з такою позицією та висловлено відповідні контраргументи. З огляду на це запропоновано наведений перелік суб'єктів бюджетних правовідносин розширити за рахунок керівників бюджетних установ, юридичних осіб приватного права, окремих громадян.

Окрему увагу приділено аналізу особливостей участі окремих із названих суб'єктів у бюджетних правовідносинах.

На завершення підрозділу зроблено висновок про можливість класифікації суб'єктів бюджетних правовідносин залежно від: їх міста в бюджетній системі; функцій у сфері бюджетних відносин; бюджетних повноважень на окремих стадіях бюджетного процесу тощо.

Підрозділ 2.4 «Права та обов'язки суб'єктів бюджетних правовідносин» присвячено аналізу суб'єктивних прав і юридичних обов'язків суб'єктів бюджетних правовідносин.

З метою досягнення поставлених завдань автором вивчено сутність та зміст категорій «бюджетні повноваження», «бюджетна компетенція», «правовий статус суб'єктів бюджетних правовідносин» та обґрунтовано необхідність їх розмежування. Під бюджетними повноваженнями запропоновано розуміти сукупність прав і обов'язків усіх суб'єктів бюджетних правовідносин, які встановлюються Бюджетним кодексом України. Особливістю бюджетних повноважень розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів названо таки їх властивості, як кількісні, часові та цільові обмеження. У підрозділі наголошено, що бюджетна компетенція на відміну від бюджетних повноважень не має вказаних обмежень, охоплюючи лише права й обов'язки суб'єктів бюджетних правовідносин, які розрізняються залежно від завдань бюджетної діяльності. Щодо категорії «правовий статус» зроблено висновок, що за її рахунок забезпечується системність прав, свобод та обов'язків усіх задіяних у бюджетному процесі суб'єктів.

Запропоновано авторське визначення поняття «бюджетно-правовий статус». Окрему увагу в підрозділі приділено виокремленню конкретного переліку повноважень, які складають серцевину бюджетно-правового статусу.

Обґрунтовано думку про те, що при визначенні бюджетно-правового статусу суб'єкта бюджетних правовідносин необхідно враховувати таке: по-перш, статус суб'єкта відносин встановлюється бюджетним законодавством; по-друге, суб'єкт перебуває в бюджетних відносинах і здійснює бюджетну діяльність із визначеною ціллю та завданнями і несе юридичну відповідальність; по-третє, суб'єкт реалізує бюджетну діяльність через реалізацію бюджетних повноважень, тобто прав і обов'язків, іноді в бюджетних призначеннях, що мають часове, цільове та кількісне обмеження; по-четверте, правосуб'єктність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які мають владні повноваження, реалізується в їхній бюджетній компетенції.

У підрозділі 2.5 «Юридичні факти як підстава виникнення, зміни та припинення бюджетних правовідносин» зосереджено увагу на дослідженні юридичних фактів як підстави виникнення, зміни та припинення бюджетних правовідносин.

Стисло розглянуто основні наукові точки зору на предмет розуміння юридичних фактів взагалі та юридичних фактів у теорії фінансового та бюджетного права зокрема. Акцентовано увагу на тому, що при всій різноманітності підходів до визначення юридичних фактів і підстав їх класифікації загальною залишається наявність нормативного акту як основної умови виникнення та реалізації правовідносин, зокрема бюджетних. За результатами розгляду джерел бюджетного права, складу бюджетного законодавства та повноважень суб'єктів бюджетних правовідносин зроблено висновок про наявність такої загальної підстави, що виконує роль юридичного факту в бюджетних правовідносинах, як щорічний Закон про Державний бюджет України (бюджетний закон) або рішення про місцевий бюджет. Наголошено, що останні є актом поведінки, норми якого волею суб'єктів бюджетних правовідносин приводять у дію механізм бюджетного регулювання.

Виокремлено характеристики юридичних фактів у бюджетних правовідносинах.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється в дослідженні бюджетного права і його місця в системі права України, яке базується на новітніх положеннях теорії фінансового й адміністративного права та чинного законодавства.

1. Доведено, що аналіз системи права має розпочинатися з того, що необхідно в її змісті виділити дві основні частини: приватне право та публічне право, відтак проаналізувати внутрішнє наповнення кожної з них. Особливо при цьому наголошено на тому факті, що складові елементи цих частин (галузі права) можуть складатися виключно з норм або приватного, або, відповідно, публічного права, що, як наслідок, виключає існування комплексних галузей права.

2. З'ясовано, що самостійний характер бюджетного права в системі галузей публічного права базується на диференціації галузей публічного права, що складається в межах відносин між учасниками бюджетного процесу з приводу публічного майна і виконання публічних функцій, зокрема стосовно публічних фінансових ресурсів у бюджетній сфері як невід'ємної складової фінансової сфери.

3. Доведено, що кошти державного та муніципальних бюджетів являють собою різновид публічного майна, оскільки: а) зазначені кошти слугують виконанню публічних функцій; б) бюджетні кошти, з огляду на спеціальну процедуру затвердження бюджетів, набувають спеціального публічно-правового статусу; в) вони не можуть використовуватися для цілей, які не пов'язані з виконанням органами державної влади та місцевого самоврядування покладених на них функцій.

4. Під час пошуку відповіді на питання про місце бюджетного права в системі публічного права акцентовано увагу на тому, що диференціація галузей публічного права має здійснюватися через призму сфер відповідальності публічної адміністрації. Відповідно, завданням бюджетного права є регулювання окремого напрямку діяльності органів публічної адміністрації як суб'єктів бюджетного процесу.

5. Наголошено, що встановлення меж правового регулювання залежить від змісту понять «бюджет» та «бюджетна система», оскільки саме вони визначають обсяг норм бюджетного права.

Встановлено, що межі правового регулювання бюджетного права визначаються також і колом потенційних учасників бюджетних правовідносин. Обґрунтовано думку про те, що приватні особи, з огляду на конституційні положення про повновладдя народу, спрямованість діяльності держави на утвердження і забезпечення прав і свобод людини, а також на теорію суб'єктивних публічних прав приватних осіб, мають право претендувати на участь у бюджетно-правових відносинах в якості суб'єктів, для задоволення запитів і потреб яких, власне, бюджет і утворюється.

Під час встановлення меж правового регулювання бюджетного права обґрунтовано точку зору також і про те, що норми бюджетного права мають регулювати суспільні відносини, пов'язані із застосуванням до відповідних суб'єктів бюджетних правовідносин заходів попередження порушень бюджетного законодавства, заходів припинення порушень бюджетного законодавства та правовідновлювальних заходів. Що ж до норм права, які закріплюють заходи юридичної відповідальності за вчинення порушень бюджетного законодавства, то вони мають бути виведеними за межі бюджетного права.

6. Зроблено висновок про те, що принципи бюджетного права, з огляду на взаємозв'язок останнього з фінансовим та адміністративним правом, а також загальною теорією права, формуються під дією принципів названих галузевих утворень.

Принципи бюджетного права мають, з одного боку, базуватися на загально правових принципах, а з іншого - не суперечити останнім. Бюджетно-правове регулювання має бути проникнуте ідеями верховенства права, законності, пріоритету прав і свобод людини і громадянина, відповідальності держави перед людиною тощо. Завдяки орієнтації принципів бюджетного права на вказані ідеї як раз і забезпечується соціальна функція бюджетного права, його спрямованість на задоволення публічних потреб та запитів. Лише за такого підходу до формування принципів бюджетного права, на думку автора, можливо подолати зароджені за радянських часів етатиські ідеї, якими була проникнута дана галузь права.

Наголошено на необхідності чіткого розмежування принципів бюджетного права та принципів бюджетного процесу, між якими доволі часто не вбачається різниці. Принципи бюджетного права є основоположними началами (ідеями, вимогами) сутності бюджетного права, які складають його головне призначення та визначають загальну спрямованість правового регулювання бюджетної діяльності держави та муніципальних (самоврядних) утворень, тобто проявляються вони насамперед у сфері правотворчості. Принципи бюджетного права представлені доволі розгалуженою системою, оскільки вони формуються на підставі загально правових принципів, принципів Загального адміністративного права та принципів фінансового права.

7. Внутрішня побудова бюджетного права на найнижчому рівні утворюється з норм права, під якими запропоновано розуміти сукупність писаних та неписаних загальнообов'язкових правил поведінки, які регулюють діяльність учасників бюджетних правовідносин. Норми бюджетного права, з огляду на завдання однойменної галузі права, мають своїм завданням, з одного боку, визначення правового статусу суб'єктів бюджетного права, а з іншого - закріплення порядку його реалізації, спрямованого на мобілізацію і використання коштів державного та місцевого бюджетів.

Автором обґрунтовано думку про те, що в межах бюджетного права необхідним є виділення інститутів, які складаються насамперед з матеріальних норм, особливість яких полягає в тому, що вони рівною мірою можуть бути застосованими до будь-якого так званого процедурного інституту бюджетного права. Дану групу інститутів бюджетного права обґрунтовано пропонується розміщувати в межах Загальної частини бюджетного права. Що ж до процесуальних інститутів, то вони входять до складу Особливої частини названої галузі права.

У змісті Загальної частини бюджетного права запропоновано виділення наступних інститутів: інституту принципів бюджетного права та принципів бюджетної діяльності; інституту прав та обов'язків суб'єктів бюджетного права; інституту бюджетної системи; інституту бюджетного контролю. До Особливої частини бюджетного права слід віднести такі інститути бюджетного права, як: інститут бюджетного процесу; інститут бюджетних доходів; інститут бюджетних видатків; інститут міжбюджетних відносин.

Під системою бюджетного права запропоновано розуміти цілісну, узгоджену за метою і завданнями, об'єктивно існуючу сукупність правових норм та інститутів, об'єднаних у межах його Загальної та Особливої частин.

8. Доведено, що система джерел бюджетного права нині складається з: 1) нормативних актів національного, міжнародного та європейського рівнів; 2) судових рішень (рішень Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, рішень (роз'яснень) вищих судових інстанцій - Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів).

9. Зроблено висновок про те, що сутність бюджетних правовідносин пов'язана із задоволенням публічних фінансових інтересів, що впливає на межі правового регулювання бюджетних відносин, які відтворюються під впливом багатьох чинників економічного, соціального, політичного, міжнародного характеру, що вимагає перегляду догматичних наукових конструкцій і оновлення уявлень про предмет і суб'єктний склад цих відносин.

Доведено, що бюджетні правовідносини - це врегульовані нормами права відносини з приводу встановлення основних засад функціонування бюджетної системи, здійснення бюджетного процесу і міжбюджетних відносин, бюджетного контролю і відповідальності за порушення бюджетного законодавства. До ознак бюджетних правовідносин належать такі: матеріальній (грошовий) зміст; владна, тобто імперативна правова природа; особливий суб'єктний склад, якій характеризується обов'язковою наявністю держави (її органів) або органів місцевого самоврядування, і система нормативно-правових актів, за допомогою яких закріплюється компетенція відповідних суб'єктів, відбувається визначення їхніх прав та обов'язків у бюджетній сфері.

У дисертації зазначено, що об'єкт бюджетних правовідносин - це діяльність учасників бюджетного процесу, яка обумовлена наявністю особливого предмету - матеріального блага, тобто це регламентована нормами права діяльність суб'єктів бюджетного права, яка спрямована на формування, розподіл, перерозподіл, використання бюджетних коштів, їх контроль, іншими словами, це діяльність, яка спрямована на бюджетні ресурси як об'єкт цієї діяльності.

10. Автором наголошено, що до суб'єктів бюджетних правовідносин доцільно віднести: представницькі органи влади на всіх рівнях бюджетної системи, виконавчі органи влади всіх рівнів, мережу розпорядників бюджетних коштів, бюджетні установи та інших одержувачів бюджетних коштів, а також юридичних та фізичних осіб, посадовців, господарюючих суб'єктів, до повноважень яких віднесено право розпорядження бюджетними коштами.

11. Визначено, що права та обов'язки суб'єктів бюджетних правовідносин реалізуються в їхніх повноваженнях щодо складання, розгляду та затвердження бюджетів усіх рівнів бюджетної системи, розподілу та перерозподілу бюджетних коштів, підготовки, розгляду та затвердження звітів про їх виконання та контроль. Наголошено, що бюджетна компетенція конкретизує суб'єктів бюджетного процесу, а бюджетні призначення мають кількісне та часове обмеження щодо бюджетних коштів, оскільки встановлюються нормативним актом про бюджет.

12. Аргументовано положення про те, що особливість юридичного факту в бюджетних правовідносинах пов'язана з бюджетним законом, розгляд, обговорення і прийняття якого знаходяться під впливом низки чинників, які суттєво впливають на стабільність, ефективність та досконалість розвитку бюджетних правовідносин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ автором ПРАЦЬ за темою дисертації

1. Образцова І. О. Трансформація бюджетного права в системі фінансового права / І. О. Образцова // Право та державне управління. - 2011. - № 4. -
С. 63-66.

2. Образцова І. О. Місце бюджетного права в системі фінансового права / І. О. Образцова // Право і безпека. - 2012. - № 2 (44). - С. 61-64.

3. Образцова І. О. Система бюджетного права України та її складові елементи / І. О. Образцова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 2 (57). - С. 285-293.

4. Образцова І. О. Система джерел бюджетного права / І. О. Образцова // Право та державне управління. - 2012. - № 4. - С. 132-136.

5. Образцова І. О Принципи бюджетного права / І. О. Образцова // Право і безпека. - 2012. - № 5 (47). - С. 87-92.

6. Образцова И. А. Бюджетная система как правовая категория // И. А. Образцова // Юридическая наука и практика: Вестник Нижегородской академии МВД России. - 2013. - № 23. - С. 190-192.

7. Образцова І. О. Сучасний погляд на місце бюджетного права в системі фінансового права / І. О. Образцова // Актуальні питання публічного права : матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Запоріжжя : КПУ, 2011. - С. 251-253.

8. Образцова І. О. Чи можуть бути приватні особи учасниками бюджетно-правових відносин? / І. О. Образцова // Право та сучасне суспільство: реалії та співвідношення : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Запоріжжя, 30 березня 2012 р.) - Запоріжжя : ЗМГО «Істина», 2012. -
С. 44-45.

9. Образцова І. О. До питання місця бюджетного права у системі публічного права України / І. О. Образцова // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини та громадянина : матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К. : Центр правових наукових досліджень, 2012. - С. 97-98.

10. Образцова І. О. Сучасні критерії диференціації системи права / І. О. Образцова // Актуальні питання публічного та приватного права : тези доповідей 111 міжнародної науково-практичної конференції, (м. Запоріжжя, 03 жовтня 2012 р.) / за ред. В. М. Огаренка та ін. - Запоріжжя : КПУ, 2012. - С. 215-218.

11. Образцова І. О. Межі правового регулювання бюджетного права України: нотатки до наукової дискусії / І. О. Образцова // Нове міжнародне та національне законодавство - нові завдання юридичної науки : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Київ, 15-16 лютого 2012 р.). - К. : Центр правових наукових досліджень, 2012. - С. 40-43.

12. Образцова І. О. Бюджетна відповідальність в системі бюджетного права / І. О. Образцова // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини и громадянина : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Київ, 17-18 листопада 2012 р.) : у 2 томах. -
К. : Центр правових наукових досліджень, 2012. - Т. 2. - С. 44-46.

13. Образцова І. О. Принцип відповідальності публічної адміністрації в бюджетному праві / І. О. Образцова // Принципы финансового права : сборник материалов международной научно-практической конференции, (г. Харьков, 19-20 апреля 2012 р.). - Х. : Юридическая академия им. Ярослава Мудрого, 2012. - С. 184-187.

14. Образцова І. О. Бюджетна система у бюджетному праві / І. О. Образцова // Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании : материалы международной научно-практической конференции. - Випуск 4. - Том 36. - О. : КУПРИЕНКО, 2012. - С. 79-83.

15. Образцова І. О. Характеристика бюджетних правовідносин / І. О. Образцова // Правове регулювання економічної безпеки України в умовах євроінтеграції : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, (м. Харків, 21 лютого 2013 р.). - Х., 2013. - С. 35-36.

АНОТАЦІЇ

Образцова І. О. Бюджетне право у системі права України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2013.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й вирішення наукового завдання, пов'язаного зі з'ясуванням місця бюджетного права в системі права України.

Проаналізовано публічне право України в якості фундаменту для становлення та розвитку бюджетного права та зроблено висновок про публічно-правову природу останнього. Сформульовано ознаки, які характеризують місце бюджетного права в системі публічного права України. З'ясовано сутність і межі правового регулювання бюджетного права. Визначено обставини та фактори, які впливають на формування меж правового регулювання бюджетного права. Проаналізовано систему принципів бюджетного права та доведено, що вони формуються під дією загальноправових принципів, принципів Загального адміністративного права та принципів фінансового права. Окрема увага приділена вивченню системи бюджетного права та його джерел. Визначено зміст Загальної та Особливої частин бюджетного права. З'ясовано сутність та види джерел бюджетного права. публічний право бюджетний

Досліджено сутність, ознаки та види бюджетних правовідносин. Проведено розмежування фінансових та бюджетних правовідносин. Виділено окремі групи бюджетних правовідносин. Проаналізовано об'єкти бюджетних правовідносин, зокрема виділено їх особливості та види. Проаналізовано систему суб'єктів бюджетних правовідносин. Сформульовано пропозиції щодо розширення системи суб'єктів бюджетних правовідносин. Виділено підстави для класифікації суб'єктів бюджетних правовідносин. Вивчено права та обов'язки суб'єктів бюджетних правовідносин, що зроблено через призму аналізу категорій «бюджетні повноваження», «бюджетна компетенція», «правовий статус суб'єктів бюджетних правовідносин». З'ясовано сутність юридичних фактів як підстави виникнення, зміни та припинення бюджетних правовідносин.

Ключові слова: бюджет, бюджетне право, бюджетні правовідносини, публічне право, суб'єкти бюджетних правовідносин, фінансове право, юридичний факт. Размещено на Allbest.ru

...