Адміністративно-правові засади організації діяльності органів досудового розслідування МВС України

18

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Спеціальність 12.00.07 - Адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правові засади організації діяльності органів досудового розслідування МВС України

Шарнін Андрій Васильович

Херсон - 2015

 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Захист відбудеться 25 квітня 2015 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.03 у Міжнародному університеті бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37-А).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37-А).

Автореферат розісланий 23 березня 2015 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.М. Рачинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Органи досудового розслідування МВС України виконують важливі функції, спрямовані на захист громадян від порушень їх прав і свобод, забезпечення громадського порядку та громадської безпеки. Діяльність із провадження досудового розслідування є складною та невід'ємною для правової держави. Ось чому організація діяльності органів досудового розслідування МВС України як елемент державного управління має перебувати в центрі уваги наукових пошуків вчених.

Організація діяльності органів досудового розслідування МВС України переслідує мету створити умови, сприятливі для виконання вказаними органами своїх повноважень заради вирішення поставлених перед ними завдань і досягнення мети їх діяльності. Проте, така діяльність часто ускладнюється. Зокрема, одним із чинників такої невтішної картини є нерозуміння суб'єктами, уповноваженими організовувати діяльність органів досудового розслідування МВС України кола і меж своєї нинішньої компетенції, а отже і недотримання встановлених форм професійної діяльності.

Поняття, зміст, види та роль органів досудового розслідування у системі правоохоронних органів були предметом дослідження у працях В. Б. Авер'янова, С. С. Алексєєва, О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка, С. А. Буткевича, В. С. Венедіктова, О. П. Гетманець, О. Ф. Долженкова, Ю. В. Дубка, М. І. Іншина, І. О. Кириченка, В. К. Колпакова, О. В. Копана, М. В. Корнієнка, В. В. Крутова, С. О. Кузніченка, В. А. Лаптія, О. М. Музичука, В. І. Олефіра, В. І. Петрова, А. М. Подоляки, О. Ф. Скакун, О. М. Шмакова та ін. Однак велика кількість розробок у цій області не вирішує всіх проблемних аспектів організації діяльності органів досудового розслідування.

Таким чином, необхідність удосконалення та системного оновлення діяльності органів досудового розслідування МВС України, організації їх діяльності, форм і методів організації діяльності органів досудового розслідування, з одного боку, та відсутність комплексних наукових досліджень цієї проблематики - з іншого, обумовлюють актуальність і вказують на необхідність комплексного дослідження адміністративно-правового забезпечення організації діяльності органів досудового розслідування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затверджених Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 № 14-10 зі змінами, внесеними згідно з Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 05.03.2012 № 4-12, та у межах загальноуніверситетської наукової теми “Актуальні проблеми державотворення, правотворення та правозастосування” (державний реєстраційний номер 0112U003550), затвердженої 28.05.2012.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу існуючих наукових підходів, а також чинного законодавства України і практики його реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України в умовах реформування МВС України, а також окреслити шляхи його вдосконалення.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації були поставлені такі основні задачі:

визначити сутність та особливості організації діяльності органів досудового розслідування МВС України;

охарактеризувати мету та завдання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України;

окреслити коло суб'єктів організації діяльності органів досудового розслідування МВС України та охарактеризувати їх повноваження;

з'ясувати форми організації діяльності органів досудового розслідування МВС України;

опрацювати поняття та види методів організації діяльності органів досудового розслідування МВС України;

окреслити сучасний стан адміністративно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України;

розкрити особливості міжнародно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час організації діяльності органів досудового розслідування МВС України.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади організації діяльності органів досудового розслідування МВС України.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання. У роботі використано метод системного аналізу під час характеристики мети та завдань організації діяльності органів досудового розслідування МВС України (підрозділ 2.1), принципів, форм та методів організації діяльності органів досудового розслідування МВС України (підрозділи 2.1 -- 2.3). Логіко-семантичний метод застосовувався в ході узагальнення теоретико-правових підходів до визначення і вдосконалення понятійного апарату, за допомогою цього методу визначено поняття “організації діяльності органів досудового розслідування МВС України”, “методи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України”, “форми організації діяльності органів досудового розслідування МВС України”, “принципи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України”, “завдання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України”, тощо (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1-2.3, 3.1 та 3.2). Формально-юридичний метод дозволив здійснити аналіз нормативно-правових актів, що закріплюють організацію діяльності органів досудового розслідування МВС України (підрозділи 2.1-2.3). Порівняльний метод використовувався під час здійснення аналізу точок зору провідних науковців щодо розуміння та змісту основних категорій та понять (підрозділи 1.1--1.3, 2.1-2.3, 3.1). Документальний аналіз дав можливість виробити пропозиції і методичні рекомендації щодо подальшого розвитку окремих напрямків організації діяльності органів досудового розслідування МВС України (підрозділи 3.1, 3.2). досудовий розслідування адміністративний орган

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі філософії, теорії управління, загальної теорії держави і права, адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних дослідників. Нормативною основою дослідження є Конституція України, чинні законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, а також проекти нормативних актів, що визначають правові засади організації діяльності органів досудового розслідування МВС України. У ході дисертаційного дослідження було також використано міжнародне законодавство, що регламентує організацію діяльності органів досудового розслідування МВС України. Інформаційну та емпіричну основу дисертації становлять узагальнення практики діяльності органів досудового розслідування МВС України, довідкові видання, статистичні матеріали. Використано також особистий багаторічний досвід роботи в органах внутрішніх справ.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що дисертація є одним із перших у вітчизняній науці адміністративного права комплексних досліджень адміністративно-правових засад організації діяльності органів досудового розслідування МВС України в умовах реформування МВС України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема:

вперше:

- запропоновано власне бачення класифікації принципів організації діяльності органів досудового розслідування МВС України, які запропоновано поділити на загальні (верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повагу до людської гідності; пріоритет прав і свобод людини та громадянина) та спеціальні (служіння людині й громадянину; невтручання в приватне життя; забезпечення права на захист; поєднання єдиноначальності та колегіальності при прийняті рішень, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічності та гласності; планування, диспозитивності; розумності строків досудового розслідування; нормативності; юридичної відповідальності);

- обґрунтовано, що слід вести мову про адміністративно-правове регулювання діяльності органів досудового розслідування через те, що провадження досудового розслідування є різновидом державного управління у сфері боротьби зі злочинністю. Органи досудового розслідування МВС України наділені певним обсягом повноважень щодо застосування заходів і засобів впливу. Відповідно, їх діяльність регулюється адміністративно-правовими нормами;

- запропоновано міжнародні нормативно-правові акти, які регламентують організацію діяльності органів досудового розслідування, об'єднати у дві групи. Перша група зазначених міжнародно-правових актів закріплює основні права та свободи людей і обов'язок їх захисту та охорони. Друга - визначає безпосередньо порядок організації діяльності органів досудового розслідування МВС України;

удосконалено:

- характеристику мети організації діяльності органів досудового розслідування, якою є підвищення ефективності й досягнення більш значущих результатів застосування набору гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукових, процесуальних та організаційних заходів у обсязі й послідовності, визначених законом і достатньому для вирішення завдань кримінального провадження;

- розуміння того, що суб'єкти організації діяльності органів досудового розслідування МВС України вже беруть участь у таких правовідносинах, вчиняючи при цьому юридично значущі дії, спрямовані на досягнення мети та виконання завдань такої діяльності;

- визначення поняття форми організації діяльності органів досудового розслідування МВС України, під якою запропоновано розуміти врегульований нормами права зовнішній прояв впорядковуючих дій уповноважених органів, спрямованих на вирішення основних завдань і досягнення мети такої діяльності;

- позиція, що слід розрізняти нормативне й індивідуальне адміністративно-правове регулювання діяльності органів досудового розслідування МВС України. Нормативне адміністративно-правове регулювання вказаної діяльності представлене насамперед адміністративно-правовими нормами, що приймаються Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, комітетами, службами та територіальними підрозділами МВС України;

дістали подальшого розвитку:

- позиція стосовно того, що завдання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України представлені визначеним на нормативно-правовому рівні обсягом роботи, що підлягає виконанню уповноваженими суб'єктами задля досягнення мети такої діяльності;

- з'ясування повноважень суб'єктів організації діяльності органів досудового розслідування МВС України, які вже беруть участь у таких правовідносинах, вчиняючи при цьому юридично значущі дії, спрямовані на досягнення мети та виконання завдань такої діяльності;

- висновок, що міжнародно-правове регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України здійснюється за допомогою міжнародно-правових актів, щодо яких здійснено процедури із встановлення їх автентичності, а також, у встановлених законодавством випадках, які ратифіковані уповноваженим суб'єктом.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:

у науково-дослідній діяльності - для подальшого дослідження та вдосконалення адміністративно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України;

у правотворчості - в процесі внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регламентують організацію діяльності органів досудового розслідування МВС України;

у правозастосуванні - з метою покращення практичної діяльності суб'єктів організації діяльності органів досудового розслідування МВС України (акт впровадження у практичну діяльність Слідчого управління ГУ МВС України в Харківській області);

у навчальному процесі - під час підготовки підручників і навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Управління в органах внутрішніх справ України»; вони вже використовуються в ході проведення занять із зазначених дисциплін у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ).

Апробація результатів дослідження. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки були оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях, зокрема: «Дотримання прав людини: сучасний стан правового регулювання та перспективи його вдосконалення» (м. Київ, 2014 р.) та «Публічне адміністрування в сфері внутрішніх справ» (м. Київ, 2014 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п'яти статтях, опублікованих у наукових виданнях з юридичних наук, та у двох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 192 сторінки. Список використаних джерел складається зі 190 найменувань і займає 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок з науковими програмами, планами та темами, розкрито мету і задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації результатів дослідження та публікацій.

Розділ 1 «Теоретико-правові засади організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Сутність та особливості організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» проаналізовано теоретико-методологічні підходи до характеристики діяльності органів внутрішніх справ як структурного елементу системи правоохоронних органів та діяльності органів досудового розслідування.

Акцентовано увагу на тому, що щоб належно виконувати поставлені перед собою функції, необхідно усвідомлювати їх суть і значення, знати особливості. Відповідно органи досудового розслідування МВС України можуть належно функціонувати в разі чіткого визначення сутності їх діяльності, її мети, завдань, принципів, процедури тощо. Тому а початку підрозділу проаналізовано зміст термінів “сутність” та “особливість”. На підставі чого зроблено висновок, що є сутністю організації діяльності органів досудового розслідування МВС України. Наголошено, що сутність організації діяльності органів досудового розслідування МВС України виражається через її складний і багатогранний зміст, який включає в себе визначення суб'єктного складу цієї діяльності, формулювання мети та завдання, визначення змісту та процедури досудового розслідування. Зупинимося окремо на кожному із її елементів.

Проаналізовано наукові підходи до визначення мети організації діяльності органів досудового розслідування МВС, на підставі чого запропоновано визначення поняття «мета організації діяльності органів досудового розслідування МВС».

Зроблено висновок, що організація діяльності органів досудового розслідування МВС України є складною та суспільно значимою. Сутність такої діяльності виражається через її зміст, який включає в себе визначення суб'єктного складу цієї діяльності, формулювання мети та завдання, визначення змісту та процедури досудового розслідування. Кожному з названих елементів організації діяльності органів досудового розслідування МВС України притаманні відмінні, характерні риси, що іменуються їх особливостями.

У підрозділі 1.2 «Мета та завдання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» підкреслено, що ефективність, а значить і оптимізація, будь-якої діяльності залежить від правильної постановки мети.

З'ясовано сутність і зміст понять “мета” та “завдання”, а також їх співвідношення, що дозволило краще визначити спрямованість діяльності вказаних органів, зокрема в частині її належної організації і, як результат, чітко сформулювати мета та завдання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України.

Визначено поняття “мета організації діяльності органів досудового розслідування” та “завдання організації діяльності органів досудового розслідування”.

Завдання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України виокремлено шляхом аналізу нормативно-правових актів, що регламентують таку діяльність. На підставі аналізу поняття “класифікація” та підходів науковців щодо видів класифікацій, запропоновано класифікацію завдань організації діяльності органів досудового розслідування. Проаналізовано завдання організації діяльності органів досудового розслідування.

У підрозділі 1.3 «Суб'єкти організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» охарактеризовано підходи вчених щодо визначення поняття «суб'єкт», на підставі чого запропоновано власне визначення поняття «суб'єкти організації діяльності органів досудового розслідування МВС України».

З метою визначення правового статусу суб'єктів організації діяльності органів досудового розслідування МВС України проаналізовано наукові підходи до характеристики поняття “повноваження”.

Зроблено висновок, що провідним суб'єктом організації діяльності органів досудового розслідування МВС України виступає власне МВС України. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення повноважень органів досудового розслідування МВС України. На підставі аналізу Положення “Про Міністерство внутрішніх справ” виділено низу повноважень даного суб'єкту досліджуваних правовідносин. Окремо розкрито повноваження начальника ГСУ МВС України, першого заступника начальника ГУМВС, УМВС - начальника слідчого управління (відділу), керівників органів досудового розслідування щодо організації діяльності органів досудового розслідування.

Доведено, що основними суб'єктами організації діяльності органів досудового розслідування виступають керівники відповідних структурних підрозділів МВС України. Разом із тим задля виконання специфічних завдань, повноваженнями з організації діяльності органів досудового розслідування наділяються спеціально створені для цього підрозділи.

Розділ 2 «Механізм організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Принципи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» визначення принципів організації діяльності органів досудового розслідування МВС України розпочато з аналізу доробок вчених щодо визначення поняття “принципи”, “принципи права”, “принципи державного управління” та “принципи адміністративного права”. Запропоновано визначення поняття “принципи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України”. Виокремлено загальні та спеціальні принципи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України

Наголошено, що загальні принципи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України закріплюються насамперед у положеннях Конституції України, деталізуються й знаходять своє подальше впровадження в інших нормативно-правових актах. Проаналізовано такі загальні принципи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України: а) верховенство права; б) законність; в) рівність перед законом і судом; г) повагу до людської гідності; ґ) пріоритет прав і свобод людини та громадянина.

Виокремлено та проаналізовано такі спеціальні принципи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України: а) служіння людині й громадянину; б) невтручання в приватне життя; в) забезпечення права на захист; г) поєднання єдиноначальності та колегіальності при прийнятті рішень; ґ) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; д) публічності і гласності; є) планування; ж) диспозитивності; з) розумності строків досудового розслідування; є) нормативності; і) юридичної відповідальності.

У підрозділі 2.2 «Характеристика форм організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» а підставі аналізу теоретичних підходів до визначення понять «форма», «організація», «діяльність». На цій підставі запропоновано визначення поняття «форми організації діяльності органів досудового розслідування МВС України».

Проаналізовано такі форми організації діяльності органів досудового розслідування МВС України, як: а) планування (наголошено, що планування є однією з основних форм організації діяльності органів досудового розслідування МВС України, сутність якої полягає у визначені заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності органів досудового розслідування МВС України); б) методична робота (методична робота як форма організації діяльності органів досудового розслідування направлена на планове, послідовне та систематичне забезпечення ефективності такої діяльності); в) статистична робота (визначено, як планомірний, науково обґрунтований процес збирання офіційної інформації); г) аналітична робота (метою аналітичної роботи є визначення головних проблем, що виникають в управлінській діяльності органу досудового розслідування, недоліків і причин їх виникнення, надання практичної та методичної допомоги та зміцнення кадрів); ґ) здійснення взаємодії та координації діяльності таких органів (це узгоджена практична робота керівників та працівників органів досудового розслідування); д) контроль.

У підрозділі 2.3 «Поняття та види методів організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» запропоновано визначення поняття «методи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» на підставі узагальнення наукових підходів до визначення поняття “методи”. Наголошено, що метод переважно асоціюється зі словом спосіб. Метод вказує на те, яким чином можна щось зробити, чогось досягти. А значить метод визначає лінію поведінки в конкретних умовах. Методом продиктована реалізація діяльності, шляхи втілення запланованих заходів у життя.

Доведено, що методи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України, є різновидом методів державного управління. А це означає, що вони є визначеними шляхами досягнення намічених і поставлених перед собою управлінських цілей. Окреслено такі цілі.

Детально аналізу піддано такі методи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України, як: а) прогноз розвитку (прогнозування) (прогнозування як метод організації діяльності органів досудового розслідування МВС України полягає у визначенні майбутнього стану такої діяльності), б) визначення строків виконання та відповідальних виконавців (за допомогою вищенаведеного методу уповноважені суб'єкти можуть чітко встановити строки і конкретні негативні наслідки, що будуть застосовані до відповідальних осіб (виконавців), й які настають за неналежне виконання або взагалі невиконання органами досудового розслідування МВС України своїх завдань); в) облік (ведеться з метою аналізу стану розслідування злочинів); г) перевірка (даний метод організації діяльності органів досудового розслідування МВС України використовуються з метою з'ясування стану ведення конкретної кримінальної справи).

Розділ 3 «Шляхи вдосконалення правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Сучасний стан адміністративно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» проаналізовано сутність та особливості адміністративно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України, з урахуванням реформи МВС та оновлення законодавства.

На початку підрозділу з'ясовано зміст поняття “правове регулювання”, а потім зміст поняття “адміністративно-правове регулювання. Доведено, що органи досудового розслідування МВС України наділені певним обсягом повноважень щодо застосування заходів і засобів впливу. Відповідно їх діяльність регулюється адміністративно-правовими нормами. Сформульовано визначення адміністративно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України.

Акцентовано увагу, що адміністративно-правове регулювання може бути нормативним (це регулювання, що здійснюється нормами адміністративного права) та індивідуальним (це регулювання, що здійснюється індивідуальними адміністративно-правовими засобами). Проаналізовано співвідношення нормативного та індивідуального адміністративно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України.

Наведено приблизний перелік нормативно-правових актів, які регулюють організацію діяльності органів досудового розслідування МВС України. Охарактеризовано зазначені нормативно-правові акти. Наголошено, що наведений перелік не претендує та й не може претендувати на вичерпність. Це пояснюється насамперед динамічністю процесу нормоутворення. З'ясовано недоліки адміністративно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України та запропоновано шляхи його вдосконалення.

У підрозділі 3.2 «Особливості міжнародно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України» наголошено, що міжнародно-правове регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України здійснюється за допомогою відповідних міжнародно-правових актів.

Задля вирішення поставленого наукового завдання, з'ясовано - сутність і значення міжнародно-правових актів. Серед міжнародних правових актів, що регламентують організацію діяльності органів досудового розслідування виділено міжнародні договори, які об'єднано у такі групи: а) договори, які закріплюють основні права та свободи людей і обов'язок їх захисту й охорони (дана група міжнародних нормативно-правових актів, закріплюючи основні права та свободи людей, а також обов'язок їх захисту й охорони, визначає міжнародні стандарти відповідно до яких здійснюється регулювання правовідносин, пов'язаних із організацією діяльності органів досудового розслідування МВС України); б) міжнародні акти, що визначають процедуру провадження досудового розслідування в рамках міжнародного співробітництва.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - визначення сутності та особливостей адміністративно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них наведені нижче.

Доведено, що сутністю організації діяльності органів досудового розслідування МВС України є сукупність особливостей, котрі формують зміст діяльності названих органів, а особливістю організації діяльності органів досудового розслідування МВС України є сукупність ознак, котрі виділяють провадження досудового розслідування та його забезпечення з числа інших різновидів суспільної діяльності.

Наголошено, що особливостями організації діяльності органів досудового розслідування МВС України є визначеність її суб'єктів і їх процесуальна незалежність; обумовленість діяльності її метою та завданнями; чітка регламентація змісту та процедури діяльності вказаних органів кримінально-процесуальним законодавством.

Під метою організації діяльності органів досудового розслідування МВС України запропоновано розуміти кінцевий результат, спрямований на забезпечення ефективності й досягнення більш значущих результатів діяльності по застосуванню набору гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукових, процесуальних та організаційних заходів у обсязі й послідовності, визначених законом і достатньому для вирішення завдань кримінального провадження.

Обстоюється позиція, що завдання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України представлені визначеним на нормативно-правовому рівні обсягом роботи, що підлягаю виконанню уповноваженими суб'єктами задля досягнення мети такої діяльності. Завдання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України запропоновано класифікувати за рядом критеріїв, зокрема, за: суб'єктним складом, напрямками діяльності, пріоритетності завдань, відомчої приналежності виконавців, кількості виконавців, рівня виконавців.

До суб'єктів, уповноважених організовувати діяльність органів досудового розслідування МВС України, віднесено: керівників МВС України, ГСУ МВС України, слідчих управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС, територіальних органів МВС України та органів досудового розслідування. Наголошено, що задля виконання специфічних завдань, повноваженнями з організації діяльності органів досудового розслідування наділяються спеціально створені для цього підрозділи, як-то організаційно-методичні підрозділи, котрі створюються й функціонують в слідчому управлінні (відділі) ГУМВС, УМВС.

Виділено наступні групи повноважень начальника ГСУ МВС України, направлених на організацію діяльності органів досудового розслідування МВС України: 1) повноваження, пов'язанні з кадровим забезпеченням діяльності органів досудового розслідування МВС України; 2) повноваження, пов'язані з організацією досудового розслідування; 3) контрольно-наглядові повноваження.

До основних повноважень першого заступник начальника ГУМВС, УМВС - начальника слідчого управління (відділу) у сфері організації діяльності органів досудового розслідування МВС України віднесено: 1) повноваження, пов'язані з кадровим забезпеченням органів досудового розслідування МВС України; 2) повноваження, направлені на безпосередню організацію досудового розслідування; 3) контрольно-наглядові повноваження; 4) повноваження із організації взаємодії органів досудового розслідування (в тому числі з іншими органами); 5) повноваження, пов'язані із інформаційним забезпеченням.

Принципи організації діяльності органів досудового розслідування МВС України визначено як основоположні засади, на яких базується організація діяльності зазначених органів і котрі визначають її напрями та зміст, забезпечують захист прав і свобод людини та громадянина.

Доведено, що організації діяльності органів досудового розслідування МВС України притаманні наступні форми: а) планування; б) методична робота; в) статистична робота; г) аналітична робота; ґ) здійснення взаємодії та координації діяльності таких органів; д) контроль.

Під методами організації діяльності органів досудового розслідування запропоновано розуміти сукупність визначених на нормативно-правовому рівні засобів (способів, прийомів), за допомогою яких зазначена діяльність знаходить свій вираз. До вказаних методів віднесено: аналіз, прогноз розвитку, визначення строків виконання та відповідальних виконавців, облік, перевірка.

Сформульовано визначення поняття “адміністративно-правове регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України”. Це насамперед різновид правового регулювання, який є сукупністю адміністративно-правових норм та інших адміністративно-правових засобів, що впорядковують суспільні відносини, котрі виникають в результаті організації діяльності органів досудового розслідування МВС України.

Обґрунтовано висновок, що міжнародно-правове регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України здійснюється за допомогою міжнародно-правових актів, щодо яких здійснено процедури із встановлення їх автентичності, а також, у встановлених законодавством випадках, які ратифіковані уповноваженим суб'єктом. Доведено, що міжнародно-правове регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України здійснюється за допомогою міжнародних договорів України, які пройшли процедуру встановлення їх автентичності та, у визначених законодавством випадках, - ратифіковані уповноваженими органами. Вищенаведені міжнародні нормативно-правові акти запропоновано об'єднати в дві групи. Перша група зазначених міжнародно-правових актів закріплює основні права та свободи людей і обов'язок їх захисту й охорони. Друга -- визначає безпосередньо порядок організації діяльності органів досудового розслідування МВС України.

З метою вдосконалення організації діяльності органів досудового розслідування МВС України запропоновано розробити нове Положення “Про організацію діяльності органів досудового розслідування МВС України” у рамках Концепції реформування МВС та реформування органів кримінальної юстиції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шарнін А. В. Принципи діяльності органів досудового розслідування МВС України / А. В. Шарнін // Науковий вісник академії муніципального управління. Серія «Право». - 2014. - Вип. 2. - С. 150-155.

2. Шарнін А. В. Поняття та види методів організації діяльності органів досудового розслідування МВС України / А. В. Шарнін // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - 2014. - № 29. - Ч. 2. - С. 105-110.

3. Шарнін А. В. Особливості адміністративно-правового регулювання діяльності органів досудового розслідування МВС України / А. В. Шарнін // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». - 2014. - № 12. - С. 101-106.

4. Шарнін А. В. Характеристика форм організації діяльності органів досудового розслідування МВС України / А. В. Шарнін // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». - 2014. - № 5. - Ч. 2. - С. 127-132.

5. Sharnin A. V. The nature and features of the activities of the preliminary investigation Ukrainian interior ministry / A. V. Sharnin // Право и Закон : междунар. науч.-практ. журнал [Кыргызская Республика]. - 2014. - №1 (3). - С. 212-217.

6. Шарнін А. В. До проблеми визначення поняття “Адміністративно-правового регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України” / А. В. Шарнін // Дотримання прав людини: сучасний стан правового регулювання та перспективи його вдосконалення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 5 бер. 2014 р.) : зб. наук. праць. - Київ : Нац. акад. внутр.справ України, 2014. - С. 42-45.

7. Шарнін А. В. Принцип рівності в системі принципів організації діяльності органів досудового розслідування МВС / А. В. Шарнін // Публічне адміністрування в сфері внутрішніх справ : матеріали круглого столу (14 трав. 2014 р.) : зб. наук. праць. - Київ : Нац. акад. внутр. справ України, 2014. - С. 50-53.

Размещено на Allbest.ru