Сучасні теоретичні підходи до визначення об’єкта злочинів проти правосуддя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство юстиції Азербайджанської Республіки

Академія юстиції

Науково-дослідний та судово-прецедентний відділ

кандидат юридичних наук

В.А. Ахмедов

Анотація

злочин правосуддя родовий

Ключові слова: правосуддя, злочин, об'єкт злочину, процесуальні відносини, суспільні відносини, цінності.

Аннотация

Анализируются современные доктринальные подходы к пониманию объекта преступлений, в частности преступлений против правосудия. Доказывается необходимость определения объекта преступления с целью научно обоснованной классификации преступлений против правосудия. Автор связывает существование различных подходов к определению объекта преступлений против правосудия с отсутствием единого понимания понятия «правосудие». Предлагается авторское определение родового объекта преступлений против правосудия.

Ключевые слова: правосудие, преступление, объект преступления, процессуальные отношения, общественные отношения, ценности.

Annotation

Keywords: justice, crime, object of crime, procedural relations, social relations, values.

Визначення об'єкта злочину робить можливим пізнання суті суспільно небезпечного посягання, того, що злочинні посягання розрізняються цінністю суспільних відносин, порушуваних ними. Очевидною є залежність між помилками у встановленні об'єкта злочину і неправильною кваліфікацією вчиненого. Традиційно під об'єктом злочину розуміється кримінально-правова категорія, яка використовується для позначення суспільних інститутів, яким завдано шкоду внаслідок вчинення кримінального протиправного діяння (бездіяльності) Кримінальний кодекс України :науково-практичний коментар / за заг. ред.. В Т Маляренка та В.В. Сташиса. Харків: Одіссей, 2004. С.7.

oq² Преступления против правосудия / Горелик А.С., Лобанова Л.В.; Ассоциация Юридический

^центр. Санкт-Петербург: Юрид. Центр Пресс, 2005. С. 25; Коржанський М.Й. Кримінальне

cnправо і законодавство України. Частина Загальна. Курс лекцій / за ред. М. Й. Коржанського.. В юридичній літературі сформувалися дві основні концепції розуміння об'єкта злочину.

Більшість науковців використовують категорію «суспільні відносини» як базову для визначення дефініції об'єкта злочину, тобто об'єктом злочину завжди є суспільні відносини, які охороняються законом від злочинних посяганьсу Київ: Атіка, 2001. С.147..

Натомість інші вчені доводять, що така концепція є недосконалою, такою, що не враховує значення людини у сфері соціального життя. Дедалі частіше висловлюються концепції об'єкта - правового блага, об'єкта - інтересу. Пропонується, зокрема, розуміти під об'єктом злочинів цінності, що охороняються кримінальним законом від суспільно небезпечних посягань і яким у процесі вчинення злочину заподіюється шкода або створюється небезпека заподіяння такої шкоди Кримінальне право України: Загальна та Особлива частини: навч. посіб. / В.О. Кузнєцов, М.П. Стрельбицький, В.К. Гіжевський. Київ: Істина, 2005. С. 17; Матишевський -Z П.С. Кримінальне право України: Загальна частина: підруч. Київ: А.С.К., 2001. С. 97-100. Запропонована концепція «об'єкт злочину - соціальні цінності» обґрунтована відповідністю нормам Конституції України і враховує інтереси категорії «приватного» у сфері соціального життя та містить широкий спектр соціальних цінностей, на які посягають злочинні діяння.

Не вдаючись у дискусію, відзначимо, що ми вважаємо об'єктом злочину порядок відносин між людьми, які виникають з приводу особистих, суспільних чи державних цінностей, інтересів і благ та охорона яких є завданням реалізації кримінального закону з метою запобігання завданню їм суспільно небезпечної шкоди від протиправних посягань.

Наголосимо також на важливому практичному значенні встановлення об'єкта злочину, адже саме це дозволяє правильно застосовувати кримінальний закон, кваліфікувати вчинене особою діяння та відмежовувати його від інших суміжних суспільно небезпечних діянь. Саме об'єкт злочину покладено в основу криміналізації і декриміналізації суспільно небезпечних діянь. Визначення їх тяжкості впливає на формування санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу та на міру покарання, яка призначається судом.

Найчастіше в літературі наводиться «вертикальна» класифікація об'єктів злочину, за якою розрізняють загальний, родовий (іноді його називають груповим або спеціальним) та безпосередній об'єкти. Додатково виділяють видовий об'єкт.

Визначення змісту об'єкта злочинів проти правосуддя безпосередньо залежить від розуміння самого поняття «правосуддя». Характеризуючи об'єкт злочинів проти правосуддя, науковці звертають увагу на його при цьому не досліджують внутрішні зв'язки між ними, який саме і визначає сутність і правову природу правосуддя. Складно визначити об'єктом злочинів проти правосуддя лише інтереси правосуддя або діяльність судових та інших правоохоронних органів у сфері реалізації завдань та цілей правосуддя, або суспільні відносини, які є структурним елементом системи цінностей, спрямованих на забезпечення нормального функціонування охоронної, правозастосовної, процесуальної функцій судових органів тощо.

Є.А. Смирнов переконаний, що об'єктом аналізованих злочинів є закріплений у законодавстві порядок правосуддя. При цьому правосуддя розглядається дослідником у вузькому значенні - як діяльність суду з розгляду кримінальних і цивільних справ і в широкому значенні - як встановлений законодавством порядок кримінального і цивільного процесу, а також порядок відбування покарань Смирнов Е.А. Преступления против социалистического правосудия. Москва: РИО, 1959. ^С. 5.

Російський учений С. А. Денисов стверджує, що не можна вважати об'єктом злочинів проти правосуддя владні відносини між державою і фізичними та юридичними особами з приводу охорони прав та інтересів держави і громадян шляхом вирішення цивільних, адміністративних та кримінальних справ у рамках процесуальної діяльності. За своїм характером відносини у сфері здійснення правосуддя, безперечно, є управлінськими, позаяк головним їх учасником є державний орган - суд. Проте дані правовідносини також можна охарактеризувати як політико-правові, у зв'язку з намаганнями різноманітних суспільних та політичних угруповань реалізувати власні інтереси та цілі. Більше того, кримінально-правовий захист владних відносин між державою в особі її уповноважених органів та фізичними та/або юридичними особами свідчить про певні тоталітарні характеристики держави, де таким чином здійснюється захист⁵.

Слушною видається позиція Н.А. Носкової, яка вважає, що правильне вирішення кримінальної справи судом, винесення законного й обґрунтованого вироку неможливе без попередньої роботи органів дізнання і слідства, до завдань яких належать виявлення злочинів, порушення і розслідування кримінальних справ, збирання і перевірка доказів. Тому посягання на діяльність органів дізнання, слідства і прокуратури дослідниця вважає посяганнями і на інтереси правосуддяoq⁵ Денисов С.А. Актуальные проблемы уголовной ответственности за пре-ступления против

^ правосудия: дисс. ... доктора юрид. наук: 12.00.08. Санкт-Петербург., 2002. С. 70. cn⁶ Носкова Н.А. Ответственность граждан за преступления против правосудия. Москва:

су Общество «Знание», 1975. С.6..

Ш.С. Рашковська, виходячи з концепції двох значень правосуддя, вважала родовим об'єктом злочинів проти правосуддя «суворо регламентований нормами кримінально-процесуального, цивільно-процесуального та виправно-трудового права специфічний вид діяльності суду та органів, які йому сприяють, як частини державного апарату, тобто інтереси правосуддя»Рашковская Ш.С. Преступления против правосудия. Москва, 1978. С. 6..

А.В. Воронцов стверджує, що родовим об'єктом аналізованих злочинів є саме діяльність щодо здійснення правосуддя уповноваженими на те органами. При цьому на виконання завдань правосуддя спрямована не лише діяльність суду. Цілі й завдання правосуддя реалізуються також тоді, коли службові особи органів досудового розслідування відповідно до закону виконують власні повноваження, не порушують обов'язки вчиненням таких злочинів. Кожен із цих злочинів має наслідком порушення відповідного інтересу (прагнення, цілі) правосуддя, перешкоджає протидії злочинам і реалізації кримінально-правової державної політики. Це стосується і тих злочинів, які вчиняються в ході виконання покараньВоронцов А.В. Родовий об'єкт злочинів проти правосуддя: шляхи удосконалення // Z Південноукраїнський правничий часопис. 2014. № 2. С.42..

Заслуговує на увагу думка О.І. Заліска, що визначає об'єктом злочинів проти правосуддя врегульовані нормами кримінального права та охоронювані кримінальним законом суспільні відносини у сфері розслідування злочинів, розгляду і вирішення цивільних, адміністративних та кримінальних справ і виконання покарання, що виникають на підставі та у зв'язку з вчиненням суспільно небезпечних діянь у даній сфері і яким внаслідок злочинних посягань завдається шкода або створюється загроза її заподіянняЗаліско О.І. Правосуддя в Україні як об'єкт кримінально-правової охорони: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2015. С.105..

Прихильники широкого підходу до визначення родового об'єкта злочинів проти правосуддя розуміють під ним суспільні відносини, які забезпечують необхідні умови для нормальної діяльності суду і органів та осіб, що йому сприяють, які допомагають здійсненню правосуддя, що включає сам порядок його здійснення на стадіях проведення досудового і судового кримінального провадження, винесення законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення та подальше його виконанняКваша О.О. Проблеми кримінальної відповідальності за втручання в діяльність судових ^{органів // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень / за заг. ред. А.А. Музики. Київ: КЮІ КНУВС, 2005. С. 228.}. Зауважимо, що ця думка цілком слушна для цивільного та адміністративного судочинства.

Визначаючи видовий об'єкт злочинів проти правосуддя, О.В. Федоров звертає увагу на те, що відповідна глава Особливої частини кримінального закону РФ охоплює дві групи норм, що забезпечують охорону суспільних відносин у сфері діяльності суду, з реалізації судової влади та правоохоронних органів, які сприяють суду в здійсненні правосуддя. Дефініція повинна відображати сутність правосуддя як основного елемента визначення. Злочини проти правосуддя віднесені до числа посягань проти державної влади. Тому видовим об'єктом аналізованих злочинів учений визнає суспільні відносини щодо діяльності суду, регламентованої відповідними нормативно-правовими актами, що полягає у розгляді та вирішенні по суті підвідомчих суду справ шляхом конституційного, цивільного, арбітражного, адміністративного і кримінального судочинства, а також суспільні відносини із здійснення діяльності правоохоронних органів, спрямованої на реалізацію цілей і завдань правосуддя шляхом створення необхідних умов для реалізації судом його повноважень із здійснення правосуддя і забезпечення виконання судових рішень. У цьому випадку безпосереднім об'єктом окремих груп злочинів виступатимуть суспільні відносини: а) з відправлення судом правосуддя; б) щодо діяльності правоохоронних органів, спрямованої на створення необхідних умов для реалізації судом його повноважень із здійснення правосуддя; в) із здійснення діяльності по виконанню вироку, рішення або іншого судового акту¹¹.

Водночас деякі вчені обґрунтовують значно вужчий підхід до розуміння об'єкта злочинів проти правосуддя, маючи на увазі відправлення правосуддя саме судом. Наприклад, Т.М. Добровольська стверджує, що об'єктом злочинів проти правосуддя є посягання на правильне відправлення правосуддя судомcq¹¹ Федоров А.В. Понятие и классификация преступлений против правосудия: дис. ... канд.

^ юрид. наук: 12. 00.08. Ульяновск, 2004. С. 40.

cn¹² Добровольская Т.Н. Понятие советского социалистического правосудия // Ученые записки

сГ ВИЮН. Вып. 16 / Редкол.: С.Н. Братусь, И.Д. Перлов, В.И. Попова, О.Н. Садиков, А.И. Ставцева. Москва, 1963. С.18. Конкретизуючи цю тезу, деякі вчені стверджують, що родовим об'єктом злочинів проти правосуддя виступають суспільні відносини між Конституційним Судом України, судами загальної юрисдикції та учасниками процесу при розгляді й вирішенні конституційних, цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення Головчук В.А. Правовий аналіз родового об'єкта злочинів проти правосуддя // Держава і Z право: Збірник наукових праць. Серія Юридичні науки. 2015. Вип. 67. С. 362..

Ми схиляємо ся до широкого розуміння поняття право суддя - як такого, що охоплює діяльність суду зі здійснення правосуддя, а також органів та осіб, які сприяють йому в цьому. Тому пропонуємо під родовим об'єктом злочинів проти правосуддя розуміти порядок суспільних відносин, які забезпечують виконання завдань і досягнення цілей правосуддя, зокрема ухвалення законного й справедливого рішення і його виконання, шляхом реалізації процесуальних і позапроцесуальних функцій органами судової влади, а також органами і особами, діяльність яких сприяє здійсненню правосуддю.

Размещено на Allbest.ru