Важливість попередження негативних наслідків різноманітних видів інформаційно-психологічного впливу на суспільство

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВАЖЛИВІСТЬ ПОПЕРЕДЖЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА СУСПІЛЬСТВО

У статті автор досліджує та обґрунтовує важливість вивчення різноманітних видів інформаційно-психологічного впливу на суспільство та негативні наслідки такого впливу, а також наголошує на необхідності попередження останніх з метою подальшого розвитку суспільства і держави в цілому.

Ключові слова: інформаційно-психологічний вплив, інформаційна боротьба, попередження, негативні наслідки інформаційно-психологічного впливу, інформаційне суспільство.

інформаційний психологічний вплив суспільство наслідки

В статье автор исследует и обосновывает важность изучения различных видов информационно-психологического воздействия на общество и отрицательные последствия такого воздействия, а также подчеркивает необходимость предупреждения последних с целью дальнейшего развития общества и государства в целом.

Ключевые слова: информационно-психологическое воздействие, информационная борьба, предупреждение, отрицательные последствия информационно-психологического воздействия, информационное общество.

The author analyses and proves the importance of different kinds of information and psychological influence on society learning and negative results of such influence, as well as emphasizes on necessity of precaution of them for the further development of society and state as a whole.

Keywords: information and psychological influence, information struggle, precaution, negative results of information and psychological influence, information- oriented society.

Постановка проблеми. Глобальний інформаційний простір, що сформувався за останні тисячоліття, визначив основними чинниками політичної, виробничої сфери, економіки, освіти тощо такі знаряддя як: видавничу справу, пресу, радіо, телебачення, комп'ютерні технології, засоби електронного зв'язку. Різні інформаційні системи, що обслуговують різноманітні галузі суспільного життя, виступають як підсилюючий фактор суспільства та держави в цілому і послаблюючий фактор, тому що стають слабкою ланкою у політичній, економічній, ідеологічній, військовій боротьбі супротивників та опонентів.

Інформаційна боротьба посилилася завдяки комп'ютеризації суспільства, зокрема інформатизації. Поява Інтернету сприяла оновленню методів збирання, опрацювання, зберігання та передавання інформації, потребувала забезпечення нових методів та технологій захисту інформації, інформаційної безпеки від посягання на неї технічними, програмно-математичними, організаційними та правовими методами.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Важливість здійснення глибоких комплексних досліджень видів інформаційно-психологічного впливу на людину та суспільство в цілому обумовлена тими негативними наслідками, до яких такий вплив може призвести. Тому краще їх попередити, а для цього необхідно вивчити причини. Цій проблематиці приділяється увага в дослідженнях таких авторів, як: В.В Остроухова, В.М. Петрик, М.М. Присяжнюк, Є.Д. Скулиша, С.Г. Кара-Мурзи, Г.Г. Почепцова, А.П. Закалюка та ін.

Метою статті є дослідження і обґрунтування важливості вивчення різноманітних видів інформаційно-психологічного впливу на суспільство та негативних наслідків такого впливу, а також попередження останніх на основі їх причин.

Основні результати дослідження. Світовий інтеграційний процес, що обумовлений глобалізацією є результатом прогресу інформаційних технологій. Він суттєво впливає на всі сфери суспільного життя і має такі основні засади: Кожен має бути почутим.

1) Має бути простір для висловлювань [4, с. 525].

Сьогодні також не існує достатнього захисту особи від загроз порушення інформаційної та інформаційно-психологічної безпеки особистості - неусвідомлюваного інформаційно-психологічного впливу, зокрема: штучного щеплення їй синдрому залежності; розроблення, створення та застосування засобів впливу; деструктивного впливу на психіку людини природних комплексів, антропогенних зон, генераторів фізичних полів та випромінювань. На жаль, щоб захистити біоенергетику людини, не завдавши шкоди її здоров'ю, потрібна така система знань, якої поки що немає і є небезпека безконтрольного застосування технологій, засобів і методів психофізичного впливу на людей через їх свідомість і підсвідомість для формування необхідних подій та маніпулювання громадською думкою.

Все більшої реалізації набуває метод інформаційного управління людьми завдяки використанню інформаційних технологій. До джерел та каналів впливу на індивідуальну, групову та масову свідомість, психологію та поведінку людей відносять: ЗМІ та спеціальні засоби інформаційно-пропагандистської напрямку; глобальні комп'ютерні мережі та програмні засоби швидкого розповсюдження в мережах інформаційних і пропагандистських матеріалів; засоби та технології, що нелегально модифікують інформаційне середовище, у якому особа приймає рішення; засоби створення віртуальної реальності; чутки, міфи і легенди; засоби підпорогового семантичного впливу; засоби генерування акустичних та електромагнітних полів.

Джерелами інформаційного простору є суперечності інтересів, систем цінностей, цілей між особистістю та суспільством. Найбільш небезпечним джерелом загроз інтересам особи є маніпулювання свідомістю особи, створенням навколо неї індивідуального інформаційного простору з впливом на її психічну діяльність. С.Г. Кара-Мурза зазначає, що застосування сучасних технологій та засобів маніпулювання громадською думкою відбувається повсякденно ЗМІ, рекламною сферою, різноманітними екстрасенсами, чаклунами, магами тощо, діяльність яких активізується в моменти розвитку держави, наприклад, у передвиборчі кампанії [5].

Новітні інформаційні технології, сучасні інформаційні і психологічні, економічні та соціальні форми та способи впливу на особу і суспільство застосовують не лише під час бойових дій, а й у повсякденному житті. Культи жорстокості, насильства, які демонструє телебачення та комп'ютерні мережі, породжує неусвідомлене бажання частини населення, особливо підлітків та молоді, наслідувати його, сприяє закріпленню подібних стереотипів поведінки у власному повсякденному житті, знижує рівень обмежень і правових заборон, що призводить до втрати морально-ціннісних установок та правопорушень [4, с. 15-16].

Негативні наслідки реалізації інформаційно-психологічного впливу проявляються у двох аспектах:

1) системі відносин особистості, зокрема, до держави;

2) руйнування цілісності самої особистості .

Цифрові і комп'ютерні технології в телерадіомовленні сприяють застосуванню різних відео- й аудіоефектів, завдяки чому впровадження нових інформаційних технологій і засобів комунікації має потужні можливості для цілеспрямованого впливу на поведінку великої кількості людей, їхнє психічне та фізичне здоров'я.

Сучасні можливості застосування фізичних ефектів під час формування інформаційного середовища різноманітні - це спеціальні візуальні і звукові впливи. Так, зміна контрасту кольору або різкі повороти зображення, фіксуючись свідомістю людини, впливають непомітно, подібно до ефекту «25-го кадру».

Вплив на свідомість особи та її поведінку відбувається за двома базовими методами: переконанням та навіюванням.

Переконання впливає на власне критичне сприйняття і відбувається за таким алгоритмом:

- логіка впливу повинна бути доступною інтелекту об'єкта впливу;

- переконання повинні спиратися на факти, що відомі об'єкту;

- інформація для переконання повинна містити узагальнюючи пропозиції;

- тези для переконання повинні бути несуперечливими;

- нові факти повинні містити емоційне навантаження.

Навіювання призначено для тих, хто некритично сприймає інформацію і має такі особливості:

- плановість та цілеспрямованість;

- конкретність;

- некритичне сприйняття інформації об'єктом навіювання;

- конкретність поведінки, що ініціюють (дії об'єкта виконуються за інструкцією).

Інформаційно-психологічний вплив здійснюється на індивідуальну або суспільну свідомість інформаційно-психологічними або іншими засобами. Він призначений для трансформації психіки, зміни поглядів, думок, відносин, ціннісних орієнтацій, мотивів, стереотипів особистості, щоб вплинути на її діяльність і поведінку. Кінцева мета такого впливу - досягнення певної реакції, поведінки (дії або бездіяльності) особистості, що призведе до двох взаємозалежних змін:

1. Зміни психіки, психічного здоров'я людини, де показником змін є втрата адекватності сприйняття навколишнього світу й індивідуальному ставленні до нього. Особистість поступово деградує, для неї спрощуються форми відображення дійсності, реакції грубішають, відбувається перехід від вищих потреб (самоактуалізації, соціального визнання) до нижчих (фізіологічних, побутових).

2. Зміни в цінностях, життєвих позиціях, орієнтирах, світогляді особистості. Такі зміни приводять до антисоціальних вчинків і є небезпекою для суспільства і держави в цілому [4, с. 33-34].

Аналіз інформаційно-психологічного впливу на особу дав нам можливість розділити його за такими видами:

1. Психогенний вплив - це психічний або фізичний вплив явищ або подій на мозок, свідомість людини, наприклад голографічними малюнками.

2. Нейролінгвістичний вплив - припускає використання спеціальних прийомів для створення позитивної мотивації, психологічної корекції внутрішніх джерел поведінки і світогляду особистості людини. Такий вплив на психіку призначений для контролювання діянь особи засобами соціально продуманих програм та зміни світогляду, цінностей особистості.

3. Психоаналітичний (психокорекційний) вплив - це вивчення підсвідомості людини і вплив на неї, зокрема у стані гіпнозу. Проте сьогодні опір свідомості можна усунути і в нормальному стані за допомогою комп'ютерних технологій, абсолютно точно визначити інформацію у підсвідомості людини, виміряти її значимість для конкретної людини, знайти приховану мотивацію. Проаналізувавши одержану інформацію, її можна відкоригувати (здійснити психокорекцію), де діючим фактором є ключові слова, образи, запахи. Найбільш зручною тут буде звукова регуляція, яка діє словесним навіюванням у закодованій формі (музика, мова, шум). Наприклад, людина начебто слухає музику, де є прихована команда (не сприймається на свідомому рівні), яка впливає на підсвідомість слухача.

4. Психотропний вплив (парапсихологічний, екстрасенсорний) - вплив, що здійснюється за допомогою передачі енергії мислення через позачуттєве сприйняття, яке охоплює опосередковану свідомістю і процесами сприйняття взаємодію між живими організмами й навколишнім середовищем, що демонструють телевізійні та інші масові сеанси екстрасенсорного впливу. Цей вплив пов'язують з придушенням волі до опору, деморалізацією. Процес екстрасенсорного впливу полегшується використанням системи комунікацій: телефонного зв'язку, радіотрансляційних мереж тощо.

5. Психотропний вплив - вплив на мозок і поведінку особи введенням в організм особи різних препаратів (фармацевтичних, запахів, засвоєння яких відбувається завдяки вищій нервовій діяльності). Цей вплив вивчається вже давно. З урахуванням досягнень не тільки психології, а й «суміжних» наук розробляються та удосконалюються методи підпорогового впливу, засоби місцевого контролю і психопрограмування [4, с. 37-38].

Технології інформаційної боротьби вийшли за коло питань, які вирішуються лише технічними спеціалістами з безпеки інформаційних систем. Ці питання хвилюють багатьох спеціалістів: соціологів, політологів, геополітиків, військових, правознавців - у контексті інформаційної безпеки людини, суспільства, держави, світового співтовариства.

Сьогодення потребують зміни порядку у різних сферах людської життєдіяльності. Громадська думка є одним із суттєвих факторів, що впливають на процеси прийняття рішень на різних рівнях соціального і державного управління. Тому є потреба в оновленні моделей управління цими процесами.

Неможливо применшити важливість питання боротьби з організованою злочинністю, протидії її впливу на суспільство в контексті інформаційної безпеки держави.

Україна прямує до створення інформаційного суспільства, де статус інформації змінюється, від простих відомостей або даних до інструменту, що здатний змінити життя держави у цілому. Але надання такого статусу інформації збільшує можливість застосування її з антисоціальною метою злочинними формуваннями. В першу чергу це стосується олігархічних кланів, серед так званої «білокомірцевої організованої злочинності», злочинності, що сформувала свій капітал у «тіні», «мутній воді» в період переходу України до ринкової економіки в Україні.

Інформація є універсальним засобом, який здатний не тільки формувати цивілізоване суспільство, а й довести суспільство до соціогенної катастрофи - загрози безпеки країни, цілої нації.

Ступінь інтенсивності інформаційної боротьби та його вплив на суспільство є характерною ознакою сучасного суспільства.

У своєї праці «Інформаційна війна» Джордж Стейн зазначив, що ціллю інформаційної війни є розум тих, хто приймає важливі рішення війни і миру, розум тих, хто приймає ключові рішення - коли і як використовувати сили і стратегічні можливості структур [6, с. 10].

Виходячи з цього, можна сказати, що інформаційні технології «сильних» роблять сильнішими, а «слабких» - ще слабкішими, так як в Україні війна компроматів стала звичайною справою. Інформаційні технології допомагають тим, хто ними володіє.

Правоохоронні органи повинні захищати у цій війні від соціогенної загрози людину, суспільство, державу, світове товариство в цілому.

Урядом багатьох країн сформовані спеціальні структури щодо ведення інформаційної боротьби, захисту від інформаційної агресії, зокрема, з боку організованих злочинних формувань.

Злочинці, конфліктуючи із законом, допускають правове свавілля, нехтують нормами права, не уявляючи, що їх виконання є обов'язком.

Сучасне життя потребує забезпечення особистості новою інформацією, наприклад, про житлові субсидії, персоніфіковані майнові сертифікати, декларації про доходи громадян, акції підприємств, митне обслуговування кордонів тощо, яка все більше навантажує інформаційний простір і відволікає багатьох людей від праці. Для оволодіння детальною інформацією для її подальшого споживання, потрібно забезпечити організацію ієрархічної вертикалі посадових осіб. У цьому випадку мова йде про опрацювання великих обсягів матеріалів. Робота ця рутинна, регламентована механізмами узагальнення та звітування. На кожному етапі її узагальнення, як правило, виникають випадкові (або невипадкові) помилки, навіть при бездоганній відповідності записів. Інформаційний простір в Україні при цьому штучно розподіляється на неузгоджені за семантикою і технологіями інформаційні ресурси, які безсистемно нашаровуються. Все це розпорошує ресурси, не забезпечує верифікацію інформації, чим фактично створює залежність органів управління вищих рівнів від діяльності підлеглих.

Успадковані Україною адміністративно-командні методи створення інформаційних систем за розгалуженою системою наукових, конструкторських і виробничих установ, які функціонували не маючи конкуренції, в основному на військово-промисловий комплекс, при відносно сталому бюджеті. Фінансування наукоємних виробництв, зокрема, інформаційної сфери, практично залишилося без змін, за винятком скорочення обсягів фінансування, що не забезпечують коштами інформаційну сферу.

Тому важливою та делікатною проблемою є використання закордонних кредитів для розвитку інформаційної сфери. Як свідчить аналіз тендерних документів, зазначені кредити використовують переважно для імпорту комп'ютерів і обладнання обчислювальної та офісної техніки. Строк старіння цього обладнання не більше трьох-п'яти років. Тому від інвестицій на час їхнього повернення з відповідними відсотками Україна буде мати борги, а не сучасну техніку.

Важкою спадщиною тоталітарного минулого для України є закритість об'єктивної інформації для масового користувача. З одного боку, ця закритість є природним наслідком нерозвиненості національного інформаційного простору, а з іншого - її причиною є відомча «приватизація» даних, яка відбувається для захисту державної або комерційної таємниці.

Головним носієм інформації завжди була, є і буде людина, яка має при- роднє право на свободу. Щоб правильно обрати та забезпечити захист інформації, потрібно це пам'ятати, а не безрозбірно використовувати засоби та методи захисту з минулого держави.

Мотиваційна сфера є центром внутрішньої структури особистості, що інтегрує її активність, спонукає людей до дії на задоволення потреб, інтерес. Головною ланкою в психологічній структурі людини є особистісна установка, що характеризує не окремі якості особистості, а особистість у цілому. Людина оцінює конкретні життєві обставини та обирає лінію поведінки. Спрямованість злочинця - антисоціальна; мотивація поведінки - анархічна, егоїстична, цинічна, корисно-стяжувальна; потреби - соціально невиправдані і необґрунтовані, розрізняються бідністю, носять характер збочення; способи їх задоволення - суспільно осудні, що свідчить про його внутрішню готовність до злочинної поведінки.

Багатьох із злочинців виокремлюють такі негативні ознаки як соціальна занедбаність, порушення норм людського життя, правовий нігілізм, зловживання спиртними напоями, неправомірні дії в житті та на роботі, встановлення контактів із злочинними та антисуспільними елементами тощо. Особистість таких людей істотно деформується.

Вітчизняні кримінологи виходять з того, що злочинність, як і конкретні злочини, у будь-якому суспільстві, носять соціальний характер. Академік А.П. Закалюк зазначає, що психофізіологічні особливості, стан фізичного та психічного здоров'я, зокрема психічні аномалії в рамках осудності, індивідуальні психологічні риси характеру, вольової та емоційної сфери, відіграють у процесі детермінації роль умов, які прямо або опосередковано, або іншим чином створюють умови для реалізації причин злочинних проявів і загалом причин злочинності [7, с. 262].

До психологічних аномалій судово-медична експертиза відносить психопатію, психопатичні стани, шизофренію у стійких формах, травми центральної нервової системи, хронічний алкоголізм, наркоманію та інші психічні патології, що не виключають осудність. Ці аномалії у злочинців не пов'язані зі спадковістю. Вони, як правило, мають надбаний характер: під час пологів, після перенесених травм та різних захворювань.

Психологічні захворювання широко розповсюджені серед населення. Так, у 50-ті роки було виявлено клінічно та взято на облік близько 50 млн., в 70-ті роки - 68-72 млн. За даними вибіркових досліджень за останні роки було встановлено, що 30% злочинців на момент здійснення злочину страждали від психічних захворювань. Психічні відхили не сприяють процесам соціалізації людини, формуванню її особистості.

Життя людей у суспільстві регулюється не тільки правами, а й моральними принципами. Категоріями моралі є добро, зло, совість, достоїнство, людиноненависництво, моральний обов'язок. Злочинці не хочуть відповідати за неправомірні поступки, не цінять честь та достоїнство, ігнорують суспільну думку про свою поведінку, у них відсутнє відчуття обов'язку, справедливості. В них на першому місці егоїстичні та корисні бажання, кар'єра, вигода, особисте благополуччя, самолюбство та свавілля.

Увесь майбутній розвиток інформаційних систем призводить до того, що інформаційні структури є основним джерелом інформації для особи, вони здійснюють безпосередній вплив на її психічну діяльність, на формування її соціальної поведінки.

Таким чином, навколо людини створюється її індивідуальний віртуальний інформаційний простір з можливістю майже безперешкодного доступу, спостереження, а також різноманітного інформаційно-психологічного впливу на конкретну особу.

Більшість сучасних інформаційних технологій отримала властивостей технологій моніторингу, тобто технологій отримання, цифрової обробки, вивчення, накопичення в спеціалізованих базах даних та оперативного використання інформації про людину і суспільство. Наприклад, до них входять:

1) Різноманітні соціальні мережі Інтернет.

2) Системи біометричної ідентифікації на різних принципах.

3) Системи тотального відеоспостереження.

4) Мобільний зв'язок, інтегрований в Інтернет.

5) Комп'ютеризовані системи обліку та обробки різних видів інформації в органах державного управління тощо [4, с. 693-694].

Висновки. Таким чином, ми бачимо штучне конструювання інформаційно-комп'ютерних технологій і в першу чергу глобальної мережі Інтернет як середовища для комп'ютерної розвідки (розповсюдження різного виду технологій спостереження, реалізація сумнівних програм, нерівноцінного обміну баз даних з конфіденційною інформацією про населення держав, спонукання до розміщення особистих даних з можливістю неконтрольованого збереження інформації, інтеграції баз даних з різних систем моніторингу); а також як перспективного засобу ефективного контролю за суспільством та потужного універсального каналу різноманітного інформаційно-психологічного впливу на особу та суспільство в цілому.

На жаль, людина у таких умовах може втратити свою незалежну особистість, стати таким собі суб'єктом персональних даних, заручником глобальної кібернетичної мережі, просто віртуальним біоресурсом для ефективного управління та інформаційно-психологічних маніпуляцій.

Саме внаслідок всього цього дуже важливо забезпечити безпеку взаємодії людини з інформаційним середовищем, що можна зробити створивши внутрішні механізми захисту, пов'язані з наданням кожній окремій людині так званого інформаційного самозахисту шляхом отримання хоча б певного мінімуму знань про закони розвитку інформаційного суспільства та основи захисту від можливих інформаційних загроз для особистості й суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України (зі змінами): Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України. - 1996. - 13 лип.

2. Про основи національної безпеки України (зі змінами та доповненнями): Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР - 2003. - № 39. - Ст. 351.

3. Про телекомунікації (зі змінами та доповнення): Закон України від 18 листопада 2003 р. // ВВР - 2004. - № 12. - Ст. 155.

4. Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти): Підручник / Остроухов В.В., Петрик В.М., Присяжнюк М.М. та ін.; За заг. ред. Є.Д. Скулиша. - К. : КНТ, 2010. - 776 с.

5. Кара-Мурза С.Г. Маніпуляція свідомістю: Навчальний посібник. - К. : Оріон, 2003. - 500 с.

6. Почепцов П. Информационные войны. - М. : Рефл-бук, - К. : Ваклер, 2000. - 576 с.

7. Закалюк А.П. Курс сучасної кримінології: теорія і практика: У 3 кн. - К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007.

8. Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. - 424 с.

Размещено на Allbest.ru