Тактичні особливості огляду місця мешкання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, кваліфікованого за ст. 259 Кримінального кодексу України

Особливості проведення огляду місця проживання підозрюваного у передачі завідомо неправдивого повідомлення про загрозу знищення чи пошкодження об’єктів власності. Вивчення судово-слідчої практики за розглядуваними суспільно-небезпечними діяннями.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.03.2019
Размер файла 26,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Тактичні особливості огляду місця мешкання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, кваліфікованого за ст. 259 Кримінального кодексу України

Плетенець В.М. кандидат юридичних наук, доцент

Анотація

Розглянуто особливості проведення огляду місця мешкання підозрюваного у передачі завідомо неправдивого повідомлення про загрозу знищення чи пошкодження об'єктів власності.

Ключові слова: слідчий огляд, підозрюваний, тактичний прийом, залучення фахівців.

Аннотация

Плетенец В. Н. Тактические особенности осмотра места жительства подозреваемого по преступлениям, квалифицированным по ст. 259 УК Украины. Рассмотрены особенности проведения осмотра места жительства подозреваемого в передаче сообщения об угрозе уничтожения или повреждения объектов собственности.

Ключевые слова: следственный осмотр, место происшествия, тактический прием, привлечение специалистов.

Annotatіon

Pletenets' V. M. Features of inspection of residence suspected of crimes qualified in accordance with art. 259 of the Criminal Code of Ukraine. The article deals with the inspection of residence of the suspect in the transmission of messages about the threat of destruction or damage of property objects.

Of the survey found that employees of investigative and operational units as determined by examination of the most effective investigative action in the investigation of the crimes. At the same time the study of criminal proceedings found that inspection of residence of the suspect is rare. The Criminal Procedure Code stipulates that for the purpose of identifying and fixing statements about the circumstances of the criminal offense, the investigator, the prosecutor conducted inspection areas, premises, objects and documents.

The article discusses the position of scientists who claim that between receiving information about the crime and investigative inspection should pass the minimum amount of time. This will ensure the identification of the maximum number of trace criminal. This activity and promotes the involvement of experts to inspect the corresponding profile. The central figure when viewed in false facts about the threat messages of life of citizens, destroying or damaging property stands worker explosion technical service. It has a special significance in identifying previously layout explosive device that will help identify objects used in the manufacture of the place of residence of the suspect.

This will improve the quality inspection conducted on a residence suspected of committing a false report about the threat of life of citizens, destroying or damaging property.

Keywords: investigative inspection, scene, a tactic to attract professionals.

Постановка проблеми. Серед слідчих дій одне з основних займає слідчий огляд, який вважається невідкладною, незамінною жодною іншою дією. Істотного значення огляду надають і працівники правоохоронних органів. Так, проанкетовані співробітники слідчих підрозділів у 53 % випадків визначили огляд як найбільш ефективну слідчу дію при розслідуванні злочинів, кваліфікованих за ст. 259 КК України.

Вивченням судово-слідчої практики за розглядуваними суспільно-небезпечними діяннями нами встановлено, що огляд місця мешкання підозрюваного проводився слідчими у 4 % випадків, у результаті чого сліди виявлялися лише у 7 %. підозрюваний загроза власність слідчий

Ці дані визначають недостатній рівень проведення розглядуваної слідчої (розшукової) дії та виявлення в ході неї відображень дій злочинця. Причиною ситуації, що склалася, на нашу думку, є відсутність належного рівня знань особливостей огляду місця мешкання підозрюваного. Слідчі, відчуваючи значні труднощі та припускаючись помилок, не виявляють всіх можливих слідів зловмисника. Це призводить до складності, а іноді й неможливості прийняття обґрунтованого рішення за відповідними фактами, встановлення всіх обставин події. Зазначене неодмінно впливає на якість розслідування цих суспільно небезпечних діянь.

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Загальним аспектам проведення слідчого огляду приділяли увагу такі вчені-криміналісти: Р.С. Бєлкін, В.П. Бахін, Є.Д. Лук'янчиков, Є.І. Макаренко, М.В. Салтевський, К.О. Чаплинський, В.Ю. Шепітько та ін.

У той же час проведенню розглядуваної слідчої дії за такими суспільно небезпечними діяннями, як завідомо неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, з боку науковців належної уваги приділено не було.

Не торкаючись загальних питань тактики проведення слідчого огляду житла, оскільки вони достатньо висвітлені у криміналістичній літературі, вважаємо за необхідне розглянути їх особливості за злочинами, кваліфікованими за ст. 259 КК України.

Метою даної статті є висвітлення особливостей проведення огляду місця мешкання підозрюваного у вчиненні завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.

Виклад основного матеріалу. Кримінальний процесуальний кодекс України (стаття 237) визначає, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Належний рівень проведення даної дії та її своєчасність впливає на те, чи буде злочин успішно розслідуваний, і з якими затратами сил та засобів.

Як зазначає К.О. Чаплинський, між отриманням вихідної інформації про вчинення злочину і початком проведення слідчого огляду (прибуття слідчо-оперативної групи) повинен проходити мінімальний проміжок часу (зокрема, оптимальний проміжок часу не повинен перевищувати 15 хвилин) [1, с. 16]. Ми погоджуємося з висловленою К.О. Чаплинським думкою, оскільки чим більше часу проходить з моменту вчинення злочину до проведення за ним відповідних слідчих (розшукових) дій, тим за меншою кількістю суспільно небезпечних діянь, у тому числі розглядуваної категорії, встановлюються злочинці. Це підтверджується й результатами проведеного анкетування, згідно з яким у 20 % випадків працівники слідчих та у 35 % оперативних підрозділів визначали несвоєчасний виїзд на місце події однією з причин, що впливала на швидкість та якість розслідування злочинів, кваліфікованих за ст. 259 КК України.

Розглядаючи особливості проведення огляду ДТП, В. А. Мисливий зазначає, що успіх цієї слідчої дії забезпечується: належною організацією охорони місця події і забезпечення безпеки руху в його районі; наявністю у слідчо-оперативній групі відповідних фахівців; своєчасністю прибуття слідчо-оперативної групи на місце події; дотриманням норм кримінально-процесуального закону при проведенні огляду; оснащенням слідчо-оперативної групи науково-технічними засобами, зв'язком та іншими засобами комунікації; планомірністю проведення огляду з урахуванням функціональних обов'язків його учасників; залученням до огляду водіїв, причетних до події, свідків, потерпілих, інших осіб [2, с. 240]. Наведені вченим особливості повною мірою стосуються й проведення огляду об'єкта, стосовно якого висловлено загрозу.

У той же час варто наголосити на тому, що проведення розглядуваної слідчої (розшукової) дії спрямовується на виявлення слідів причетності відповідної особи до вчиненого кримінального правопорушення. Так, ними можуть бути сліди рук, ніг, запаху та інші, що залишені підозрюваним у відповідному приміщенні.

Однак можуть бути випадки, коли виявлені у відповідному місці сліди не обов'язково є результатом вчинення суспільно небезпечного діяння. Так, 15.08.2004 р. о 2:00 годині гр. Х. знаходився за місцем свого мешкання у м. Дніпропетровську. У цей же час він з метою пожартувати з домашнього телефону зателефонував до чергової частини УМНС України у Дніпропетровській області за номером «01» і повідомив про замінування будівлі обласної державної адміністрації України у Дніпропетровській області, достовірно знаючи про невідповідність дійсності цих відомостей [3]. У подібних ситуаціях, у разі знаходження правопорушника, наприклад, за місцем мешкання, роботи та використання ним телефону (міського, мобільного) для передачі повідомлення про загрозу безпеці, на наш погляд, визначити причиннонаслідковий зв'язок між слідами на телефоні, інших предметах у цьому приміщенні та фактом доведення даної інформації до відома іншої особи викликає певні труднощі. Складність полягає у відмежуванні слідів, які були наслідком вчинення злочину, і таких, що є результатом побутового використання певного технічного засобу передачі інформації. Однак сліди в такому разі визначатимуть факт знаходження цієї особи у відповідному місці. Це важливо у тому випадку, коли у подальшому злочинець взагалі відмовляється від факту його знаходження у цьому місці.

Особливості вчинення злочинів розглядуваної категорії зумовлюють залучення відповідної кількості та напрямку діяльності фахівців. Сьогодні до переліку спеціалістів слід зарахувати й співробітників МНС, котрі зазвичай беруть участь у роботі на місцях вчинення злочину або подій катастрофічного характеру [4, с. 33]. Вивченням судово-слідчої практики нами з'ясовано, що спеціальні знання працівників вибухотехнічної служби МВС використовувалися у 73 % випадків; МНС 32 % випадків, а кінологічної служби у 5 %. З наведених даних слід дійти висновку, що за переважною більшістю фактів залучалися спеціалісти вибухотехнічної служби. Не виключене залучення до проведення зазначеної дії й інших спеціалістів. Однак практика залучення фахівців до проведення даної слідчої дії викликає занепокоєння. Так, проанкетовані співробітники слідчих підрозділів у 20 % випадків та оперативних у 16 % наголосили на недостатньому використанні спеціальних знань у ході проведення слідчих дій, й у першу чергу огляду.

Серед спеціалістів центральною фігурою є вибухотехнік. Предметом консультацій та спільних обговорень при огляді знешкодженого вибухового пристрою можуть бути конкретні заходи безпеки при поводженні з вибухонебезпечними деталями та частинами ВП, загальний порядок та послідовність огляду об'єктів, порядок виконання понятими засвідчувальних функцій, спосіб та необхідні засоби транспортування деталей та частин ВП після закінчення огляду [5, с. 71 ]. Залучення спеціалістів вибухотехнічної служби повинно мати обов'язковий характер, інших спеціалістів на розсуд слідчого з урахуванням кожного конкретного факту.

Залучення спеціалістів зазначеної категорії може сприяти підвищенню рівня та якості проведення слідчого огляду. Це у першу чергу може забезпечити виявлення більшої кількості слідів злочину. Окрім того, спеціалісти, які залучалися до проведення оглядів, наприклад, макетів вибухових пристроїв, володіють інформацією про його конструктивні особливості.

У ході огляду місця мешкання підозрюваного можуть бути виявлені предмети, із застосуванням яких виготовлялися макети вибухових пристроїв, чернетки, блокноти із записами, у тому числі про загрозу, диски чи інші носії інформації, що містять повідомлення з відповідним змістом, а також технічні засоби, за допомогою яких вони були здійснені (диктофони, магнітофони, комп'ютери тощо). Не виключено, що у ході огляду можуть бути також виявлені й інші предмети, котрі сприйматимуться як небезпечні. Оскільки слідчий не володіє знаннями відповідного профілю, його дії можуть поставити під загрозу безпеку не тільки членів слідчо-оперативної групи й оточуючих, а й призвести до значних руйнувань.

Це ще раз підтверджує значення залучення спеціалістів вибухотехнічної служби до проведення слідчого огляду. Однак тепер не тільки для збору доказової інформації, а й заради забезпечення безпеки учасників слідчого огляду.

У кожному конкретному випадку залежно від слідчої ситуації тактичні та методичні варіанти огляду будуть цілком та повністю залежати від особливостей розслідуваної справи [6, с. 38]. Варто зазначити, що огляд за фактом вчинення розглядуваного злочину доцільно проводити ексцентричним способом. Це сприятиме виявленню більшої кількості слідів, орієнтуванню слідчого на місцевості, формуванню уявлення про подію. Наші висновки підтверджуються й результатами опитування слідчих, які наголосили, що відомості, отримані у результаті огляду місця події (47 %), є джерелом інформації для висування версій та проведення подальших слідчих дій.

Відомості, отримані при огляді місця події, за своїм походженням мають комплексний характер й можуть бути використані багатопланово для розшуку злочинця, побудови версій, допиту потерпілого, підозрюваного, свідка та ін. [7, с. 34]. Окрім того, отримані відомості сприятимуть побудові припущень про причини висування загрози цьому підприємству (установі, організації) та можливий зв'язок злочинця з ним. Зазначене дозволить встановити свідків та очевидців даного злочину, отримати іншу інформацію.

Висновки

Таким чином, доходимо висновку, що огляд місця мешкання підозрюваного у вчиненні завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищенні чи пошкодженні об'єктів власності є важливою слідчою (розшуковою) дією в отриманні інформації. Результатом проведення огляду має бути належно складений протокол. До участі у проведенні огляду, на розсуд слідчого, мають залучатися спеціалісти у відповідних галузях знань. У той же час спеціалісти вибухотехнічної служби мають залучатися до проведення огляду обов'язково.

Якісне та своєчасне проведення цієї слідчої дії сприятиме одержанню значної кількості інформації про подію, що, у свою чергу, позитивно вплине на швидке, повне та всебічне проведення розслідування за провадженнями розглядуваної категорії, відповідно до сучасних вимог протидії злочинності у нашій державі.

Подальші дослідження проводитимуться у напрямку вдосконалення інших слідчих (розшукових) дій за злочинами розглядуваної категорії.

Бібліографічні посилання

1. Чаплинський К. О. Тактика проведення окремих слідчих дій : монографія / Чаплинський К. О. Дніпропетровськ, 2006.

2. Мисливий В. А. Оглядові дії на місці дорожньо-транспортної пригоди / Мисливий В. А. // Науковий вісник Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ : зб. наук. праць. 2007. № 2 (33). 360 с.

3. Кримінальна справа № 6504769. Архів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, 2004 р.

4. Коломацкий В. Г. Учение о криминалистическом анализе / Коломацкий В. Г. // Вестник криминалистики / отв. ред. А. Г. Филиппов. Вып. 1 (29). М., 2009.

5. Моторный И. Д. Криминалистическая взрывотехника : новое учение в криминалистике: учеб.-метод. и справоч. пособие / Моторный И. Д. М., 2000.

6. Хлюпин Н. И. К проблеме эффективности следственных действий и оперативно-розыскных мер в методике расследования преступлений / Хлюпин Н. И. // Вопросы повышения эффективности правосудия по уголовным делам : межвуз. сб. Калининград. гос. ун-та. Вып. 8. Калининград, 1980.

7. Баканова Л. П. Понятие и сущность осмотра места происшествия и получаемой информации / Л. П. Баканова // Вопросы криминалистической тактики : сб. науч. трудов. Ташкент, 1978.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Методика розслідування справ про дорожньо-транспортні пригоди, фактори, що впливають на його якість. Особливості огляду місця ДТП, проведення огляду спеціалістом-автотехніком. Система тактичних прийомів при неповному та хибному відображенні події.

    реферат [23,5 K], добавлен 03.07.2009

  • Поняття огляду місця події, як виду слідчого та судового оглядів. Процесуальний порядок проведення огляду місця події. Проведення слідчого огляду місця події. Процесуальний порядок проведення судового огляду місця події.

    реферат [38,0 K], добавлен 23.07.2007

  • Виявлення та вилучення з місця події слідів та інших речових доказів. Складання протоколу місця події. Фіксація ходу і результатів огляду. Використання відеозапису при огляді місця події. Процес пошуку різних дрібних слідів та інших речових доказів.

    реферат [29,8 K], добавлен 20.03.2015

  • Особливості огляду міста злочину, процесуальне оформлення дій слідчого. Судово-оперативна фотозйомка інсценованого місця події по правилам судового фотографування. Принципи створення словесного портрету. Техніко-криміналістична експертиза документів.

    контрольная работа [1,2 M], добавлен 05.11.2013

  • Загальні та спеціальні завдання криміналістики. Застосування науково-технічних засобів при огляді місця події. Комплекти криміналістичної та оперативної техніки. Протокол огляду місця злочину. Версія і план розслідування. Призначення судових експертиз.

    курсовая работа [8,8 M], добавлен 19.10.2009

  • Криміналістична характеристика вбивства матір'ю новонародженої дитини. Типові слідчі ситуації й обставини, які підлягають встановленню по справах про дітовбивства. Тактика огляду місця події, допиту підозрюваного, призначення судово-медичної експертизи.

    курсовая работа [41,9 K], добавлен 11.10.2012

  • Аналіз проблем, пов’язаних із визначенням місця норми про шахрайство в системі норм Кримінального кодексу України. З’ясування ознак складу даного злочину. Розробка рекомендацій щодо попередження та підвищення ефективності боротьби з цим злочином.

    курсовая работа [19,6 K], добавлен 30.09.2014

  • Встановлення особи потерпілого. Методи і прийоми судової ідентифікації особи по трупу. Порядок пред’явлення для впізнання трупа. Детальний огляд предметів одягу. Визначення часу настання смерті і місця убивства. Основні правила складання протоколу.

    реферат [23,7 K], добавлен 04.10.2012

  • Законодавче закріплення поняття, мети, процесуального порядку проведення огляду та його видів. Проведення порівняльного аналізу огляду та інших слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи, для їх розмежування.

    статья [29,5 K], добавлен 19.09.2017

  • Поняття необережності, як форми вини. Поняття та елементи складу злочину. Поняття об’єкта злочину та його структура. Об’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Класифікація необережних злочинів, особливості їх криміналізації

    курсовая работа [40,4 K], добавлен 18.03.2007

  • Характеристика груп способів крадіжок вантажів на залізничному транспорті та способів приховування злочинів. Знаряддя і засоби вчинення крадіжок. Особливості проведення розслідування, здійснення версійного процесу, проведення огляду місця події.

    контрольная работа [34,4 K], добавлен 21.08.2010

  • Поняття і суть потреб слідчої діяльності у криміналістиці. Форми вираження потреб слідчої діяльності. Методи вивчення потреб слідчої діяльності. Джерело інформації про потреби слідчої практики. Реалізація даних вивчення потреб слідчої практики.

    дипломная работа [89,6 K], добавлен 25.11.2007

  • Історичний розвиток поняття "бандитизм" в кримінально правовому аспекті. Визначення місця посягання бандитизму в системі Особливої частини Кримінального кодексу України. Поняття бандитизму. Юридичний аналіз складу "бандитизм". Відмежування бандитизму.

    курсовая работа [41,3 K], добавлен 28.05.2004

  • Особливості призначення судово-психіатричної і судово-психологічної експертизи. Значення висновків судово-психіатричної і судово-психологічної експертизи для провадження в кримінально–процесуальному праві України.

    реферат [26,6 K], добавлен 09.08.2007

  • Дії закону про кримінальну відповідальність у часі. Порівняння ст. 80-3 КК України 1960 р. і ст. 210 діючого КК. Об'єктивна і суб'єктивна сторона і ознаки злочину. Зв'язок між суспільно небезпечними діянням і наслідками. Зміст, ступінь і форми вини.

    контрольная работа [14,3 K], добавлен 27.01.2011

  • Етапи підготовки та організація до огляду трупа на місці його виявлення. Виявлення і вилучення слідів біологічного походження судовим медиком. Напрямки дії прокурора-криміналіста. Особливості огляду в залежності від виду смерті та способу її заподіяння.

    магистерская работа [109,3 K], добавлен 11.10.2014

  • Вивчення тенденцій розвитку сучасного кримінального права України. Дослідження порядку звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки. Характеристика динамічної структури поведінки особи після закінчення злочину.

    реферат [29,4 K], добавлен 01.05.2011

  • Підозрюваний, його права та обов’язки. Затримання підозрюваного. Показання підозрюваного. Допит підозрюваного. Особа, яку затримано за підозрою у вчиненні злочину. Особа, до якої застосовано запобіжний захід.

    реферат [21,8 K], добавлен 15.08.2007

  • Поняття фізичних осіб у цивільному праві. Значення імені фізичної особи та її місця проживання. Цивільна правоздатність та дієздатність фізичної особи, їх сутність та законодавче обмеження. Характеристика правового статусу громадянина-підприємця.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 26.10.2014

  • Поняття та завдання кримінального кодексу України. Об'єкти, що беруться під охорону за допомогою норм КК. Джерела та основні риси кримінального права. Поняття злочину, його ознаки, склад та класифікація, засоби і методи вчинення. Система та види покарань.

    контрольная работа [23,1 K], добавлен 24.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.