Характеристика способів вчинення злочинів, пов’язаних із корупційними діями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Характеристика способів вчинення злочинів, пов'язаних із корупційними діями

Н.В. Кимлик

кандидат юридичних наук

Національний університет ДПС України

У статті досліджено способи вчинення злочинів, пов'язаних із корупцією, як один з видів злочинів у сфері службової діяльності. Дано визначення поняття способу вчинення корупційного злочину та класифіковано такі способи за окремими видами.

Ключові слова: корупційний злочин, корупційна злочинність, службові злочини, способи вчинення злочину.

В статье исследованы способы совершения преступлений, связанных с коррупцией, как один из видов сферы служебной деятельности. Дано определение понятия коррупционного преступления и классифицировано такие способы за отдельными видами.

Спосіб вчинення злочину має важливе правове та соціальне значення. Встановити його в справі необхідно, оскільки він є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину, і відсутність його виключає склад злочину.

С. І. Ожегов визначає спосіб як дію або систему дій, які застосовують при виконанні будь-якої роботи, при здійсненні будь-чого [8, с. 658].

Спосіб вчинення злочинів - це вираження і відбиток дій злочинця при вчиненні ним протиправних злочинних діянь. Тому він завжди був і залишається визначальним у діяльності при розкритті та розслідуванні злочинів.

На етапі, коли винна особа невідома, спосіб вчинення злочину (через утворені ним сліди та їхні характерні особливості) дозволяє вирішувати завдання при встановленні злочинця, а за наявності підозрюваного - визначати зміст і ступінь протиправності вчинених дій.

Спосіб здійснення злочинів є міжгалузевим поняттям різних юридичних наук, кожна з яких вивчає його відповідно до свого функціонального призначення. Змістовне наповнення поняття „спосіб вчинення злочину” у різних галузях суттєво відрізняється. Так, у кримінальному процесі воно трактується ширше, ніж у кримінальному праві, а в криміналістиці - ширше, ніж у кримінальному процесі. Дійсно, дані про спосіб вчинення злочину є найважливішим компонентом, насамперед кримінально-правової, оперативно-розшукової, криміналістичної характеристик злочину.

Способам вчинення злочинів приділяли увагу у своїх працях такі відомі вчені-криміналісти, як В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, A. M. Кустов, Г Г. Зуйков, С. І. Ожегов, А. М. Колесниченко, А. М. Савченко, С. М. Зав'ялов, М. В. Салтевський, Г А. Матусовський та інші.

В одному із перших вітчизняних підручників криміналістики вказувалося, що дані, отримані внаслідок виявлення і класифікації прийомів та способів вчинення і приховування злочинів, що застосовувалися чи могли б застосовуватися, слугують матеріалом для розробки найдосконаліших методів виявлення і дослідження доказів, необхідних для розкриття злочинів [2, с. 13]. Проте до 60-х років способу вчинення злочинів здебільшого приділялася увага як елементу кримінальної реєстрації.

Одними з перших до з'ясовування змісту способу звернулися А. М. Колесниченко та А. М. Савченко, які зазначили, що спосіб вчинення злочину - це усе те, що характеризує дії злочинця при підготовці (підшукання місця, вибір предмета посягання, готування знарядь і засобів, необхідних для здійснення злочинної цілі тощо), вчиненні злочину і приховуванні його слідів [5, с. 62]. У даний час, у зв'язку з якісною зміною злочинності та умов, у яких здійснюється і розвивається злочинна діяльність, значення, місце і роль способу вчинення злочинів потребують нового осмислення і подальшої розробки цієї криміналістичної категорії.

На нашу думку, на практиці інколи дуже складно на початку розслідування корупційних злочинів визначити суб'єктивний елемент приховування злочину як складову способу вчинення злочину. Так, у цілому, приховування злочину включає в себе дві складові: об'єктивну - дії з утруднення встановлення реальної події та причетних до неї осіб; суб'єктивну - усвідомлення дій з приховування злочину: під час виконання об'єктивної сторони злочину; після завершення виконання об'єктивної сторони відразу або через певний час, коли суб'єкт, крім бажання вплинути на результати своєї злочинної діяльності з метою приховування злочину, також має для цього реальну можливість.

Насамперед ключовими елементами у разі виникнення умислу на приховування злочину після його вчинення має бути можливість злочинця внести зміни в саму картину злочину з метою порушення об'єктивного взаємозв'язку „спосіб вчинення злочину та його реальне відображення”.

Як вважає В. П. Бахін, з позиції криміналістичного аналізу способів вчинення злочинів у цілях виявлення і розкриття злочинів найважливішим є повний структурний зміст способу, особливо сьогодні, коли кримінальні ситуації створюють організована і професійна злочинність, для яких підготовка до вчинення злочинів є елементом їхньої життєдіяльності, а приховування злочинної діяльності становить систему забезпечення цієї життєдіяльності. За цих умов визначати, що спосіб вчинення злочину - це час, місце, засоби та образ дій у досягненні злочинної мети неправильно і недостатньо.

Сьогодні в Україні корупційна злочинність є одним із найбільш небезпечних посадових злочинів, адже вона зустрічається майже в усіх сферах суспільного життя. Ця протиправна діяльність проявляється через надання можливості в отриманні житла; вступу до престижних вузів; влаштування на роботу, особливо - пов'язану з можливістю незаконного збагачення; за відведення земельних ділянок; за оформлення вигідних договорів; отримання кредитів; за реєстрацію тощо.

Досліджуючи способи вчинення корупційних злочинів важливо враховувати відмінності даного виду діянь від загальнокримінальних злочинів. Тому знання способів вчинення корупційних злочинів сприяє виявленню слідів, речових доказів і дозволяє успішно вирішувати завдання розшуку і викриття злочинців.

Способи вчинення корупційних злочинів, як і всіх інших посадових злочинів, багато в чому залежать від галузі службової діяльності, де вони відбуваються, посадового становища одержувача і обсягу його прав та обов'язків, загальної обстановки, що склалася в державі, та локальної ситуації в конкретному регіоні та установі, від предмета злочину, а також від особистісних якостей корупціонерів.

Спосіб вчинення корупційного злочину, на нашу думку, потрібно визначати як комплекс діянь суб'єктів, передбачених ст. 4 Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції", спрямованих на підготовку, вчинення чи приховування злочину, ознаки яких мають значення для криміналістичної характеристики злочину.

Розпочинаючи дослідження способів підготовки до корупційних злочинів, необхідно зазначити, що ця діяльність є найбільш прихованою від сторонніх осіб, у більшості випадків недосяжною для реагування правоохоронних органів.

Приєднуємося до вчених-криміналістів, які відзначають, що зміст підготовчих операцій значною мірою обумовлюється роллю суб'єкта в ухваленні рішення про вчинення корупційного злочину. Організатори злочину, які є суб'єктами, що займають посадове чи службове становище, спочатку можуть розробляти плани майбутніх діянь, що являють собою уявні моделі майбутніх злочинних дій. Деякі з них спочатку розробляють досить докладні плани вчинення конкретного злочину, а потім підбирають виконавців задуманого. Так знаходяться організатори розкрадань, скоєних з використанням свого посадового або службового становища. При цьому найчастіше до виконання таких операцій вдаються суб'єкти, що є керівниками середньої ланки або рядовими працівниками. Чиновники високого посадового і службового становища, організовуючи злочинну діяльність, нерідко обмежують свою участь в її підготовці постановкою загальної мети, визначенням завдань для підібраних осіб та їх обов'язків [3, с. 421].

Однак суб'єктами корупційного злочину є не лише посадовці різних рівнів. Ініціаторами вчинення корупційного злочину можуть бути і особи, що не займають будь-якого посадового чи службового становища. Злочинці цієї категорії встановлюють корупційні зв'язки, збирають інформацію про чиновників, які приймають незаконні винагороди, здатних до порушення свого службового обов'язку в інтересах інших осіб, встановлюють з ними контакт, здійснюють безпосередній підкуп чи виступають посередниками між чиновником та зацікавленою особою. Одними з необов'язкових етапів підготовки до корупційних злочинів може бути розробка спільного плану дій корупціонерів, готуються і приймаються нормативні акти, складаються інші документи для створення умов, сприятливих для здійснення запланованого діяння. Проведене дослідження особливостей злочинів у сфері корупції дозволяє підтвердити висновки вчених-криміналістів Л. Я. Драпкина, В. Н. Карагодина про те, що суб'єкти корупційних діянь, з-поміж посадових осіб, відзначаються досить високим освітнім рівнем, володіють знаннями, мають добре розвинені комунікативні якості, а також є винахідливими при виборі способів вчинення злочинів [4, с. 538].

У криміналістичній науці вчені та дослідники виділяють велику кількість способів безпосереднього вчинення корупційних злочинів. До них відносять, зокрема: зловживання владою або посадовим становищем, перевищення влади або посадових повноважень, що вчиняються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб; розкрадання державного, колективного або приватного майна з використанням посадового становища; незаконне одержання матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг; одержання кредитів, позичок, допомоги, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням пільг чи переваг, не передбачених законодавством, або на які особа не має права; здійснення безпосередньо та через посередників або підставних осіб підприємницької діяльності з використанням влади чи посадових повноважень, а також пов'язаних з ними можливостей; сприяння з використанням посадового становища фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг; неправомірне втручання з використанням посадового становища у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкоджання виконанню ними своїх повноважень чи домагання прийняття неправомірного рішення; використання інформації, одержаної під час виконання посадових обов'язків, у корисливих чи інших особистих інтересах, необгрунтована відмова у наданні відповідної інформації, несвоєчасне її надання, надання недостовірної чи неповної службової інформації; надання необгрунтованих переваг фізичним або юридичним особам шляхом підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи управлінських рішень; протежування з корисливих або інших особистих інтересів у призначенні на посаду особи, яка за діловими і професійними якостями не має переваг перед іншими кандидатами [9].

Г В. Костильова та М. М. Милованова виділяють такі способи вчинення посадового злочину корупційної спрямованості: тимчасове запозичення або використання державних чи громадських коштів для особистих потреб; витрачання муніципальних або громадських коштів не за призначенням; необгрунтоване списання матеріальних цінностей, заниження їх вартості при відчуженні; необгрунтоване використання переваг для себе і своїх близьких; надання необгрунтованих пільг і переваг матеріального характеру для організацій, що здійснюють підприємницьку діяльність; видання незаконних нормативних актів, прийняття необгрунтованих рішень і заходів матеріального характеру до фізичних і юридичних осіб, а також невжиття заходів до порушників [6].

Більш детально способи вчинення корупційних злочинів розкрив А. М. Кустов, який виділяє: 1) тимчасове запозичення державних або громадських коштів або використання їх не за призначенням, у тому числі нецільове використання бюджетних коштів, „прокручування” їх у комерційних банках, використання не передбачених правовими актами переваг в одержанні кредитів, позичок, придбанні цінних паперів, нерухомості, іншого майна; 2) сприяння у створенні при державних і комунальних підприємствах комерційних структур з метою „перекачування” коштів цих підприємств на рахунки певних фірм; 3) передача державної і комунальної власності за заниженими цінами підприємницьким структурам, минаючи продаж з аукціону; 4) укладання контрактів, збиткових для держави; 5) необгрунтоване використання переваг для себе і своїх близьких, у тому числі використання в особистих або групових цілях наданих для службової діяльності приміщень, засобів транспорту і зв'язку, електронно-обчислювальної техніки, грошових коштів та іншого державного або муніципального майна, зокрема, незаконна здача в оренду за низьку плату; 6) незаконне використання службового становища в процесі приватизації державних або комунальних підприємств у цілях придбання їх у приватну власність або заволодіння значною кількістю акцій самим чиновником, близькими йому особами або іншими приватними особами, в чиїх інтересах діє посадова особа; 7) участь у діяльності комерційних організацій як засновників, керівників, надання протекції при вирішенні виробничих проблем; 8) надання необгрунтованих пільг і переваг матеріального характеру (премій, надбавок, підвищених ставок оплати праці тощо) окремим співробітникам; 9) експлуатація праці підлеглих в особистих інтересах (наприклад, при ремонті або будівництві квартири, будинки, дачі тощо); 10) присвоєння результатів праці підлеглих; 11) прийняття необґрунтованих рішень, видання незаконних актів, необґрунтоване застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, матеріальної відповідальності до фізичних або юридичних осіб (наприклад, неодноразове видання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності з метою позбутися від неугодного співробітника, видання наказів про скорочення чисельності або штату працівників з порушенням встановленого порядку тощо); 12) невжиття заходів до порушників, що породжує в колективі атмосферу вседозволеності та вчинення ще більш грубих порушень; 13) потурання, сприяння правопорушникам, невжиття до них заходів: (консультування працівниками податкових інспекцій, правоохоронних органів з питань ухилення від сплати податків та банківського контролю; надання службової інформації банків, бірж, інвестиційних фондів, податкової інспекції, прокуратури, поліції; фальсифікація матеріалів документальних ревізій або аудиторських перевірок, посвідчення фальсифікованих податкових декларацій; інструктаж з приводу поведінки в правоохоронних органах, розробка систем захисту від обвинувачення та заходів протидії слідству;) 14) відмова в реєстрації конкурентів зацікавлених осіб, у видачі їм ліцензій на право займатися певною діяльністю, надання корумпованих державних службовців структурі монопольного права торгівлі, наприклад газовою зброєю, нафтопродуктами, рідкісноземельними елементами, і т. д.; 15) сприяння методам недобросовісної конкуренції на споживчому ринку, що виражається в юридичному і економічному придушенні конкурентів осіб, підкупі посадових осіб (податковий, господарський, слідчо-судовий тиск) [7].

При цьому кожен вид службової діяльності зумовлює особливі корупційні схеми та, відповідно, способи вчинення злочинів.

Зважаючи на зазначене вище, можна виділити безліч форм вчинення корупційних діянь: хабарництво, фаворитизм, „кумівство”, протекціонізм, лобізм, незаконний розподіл і перерозподіл громадськості ресурсів та фондів, незаконне присвоєння громадських ресурсів у особистих цілях, незаконна приватизація, незаконна підтримка та фінансування політичних структур (партій та ін.), надання пільгових кредитів, замовлень, знаменитий „блат” (використання особистих контактів для отримання доступу до громадських ресурсів - товарів, послуг, джерел доходів, привілеїв, надання різних послуг родичам, друзям, знайомим) та інші форми, у тому числі такі, що потребують додаткового визначення законодавством.

Стосовно способів вчинення злочинів, пов'язаних з корупцією, внаслідок об'єднання основних ознак їх об'єктивної сторони, науковці виділяють три загальні способи вчинення корупційних злочинів: розкрадання, зловживання службовим становищем та хабарництво [1]. На нашу думку, такий розподіл є досить обмеженим, зокрема, він не охоплює інші види корупційних дій, таких як службове підроблення.

Потрібно визнати, що загальним способом вчинення всіх корупційних злочинів є зловживання наданими повноваженнями. Для класифікації групових способів вчинення корупційних злочинів за ознаками об'єктивної сторони пропонуємо визначити такі: незаконні дії з майном, що перебуває у віданні або на яке розповсюджується вплив суб'єкта корупції (злочини, передбачені ст.ст. 191, 232, 262, 410 КК України, ст. 423 КК України - в частині військового майна); отримання незаконної вигоди суб'єктом корупції чи близькими особами, не пов'язане з розкраданням майна (ст.ст. 189, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369-2 КК України); службове підроблення (ст. 366 ч. 2 КК України); інші види зловживання владою та службовим становищем (ст.ст. 206 364, 364-1, 365, 365-1, 365-2, 375, 410, 423, 424 КК України).

Як зазначалося вище, особливості способів корупційних злочинів полягають у тому, що вони застосовуються не як одиничні дії, а найчастіше у вигляді продуманої системи злочинної діяльності, яка здійснюється протягом тривалого періоду. Для злочинів корупційної спрямованості характерною є загальна особливість - основою їх способу є навмисне виконання (або невиконання) певних службових дій у вигляді розпоряджень, наказів, доручень, дозволів, заборон, що завдали фізичну, матеріальну або моральну шкоду. Спосіб приховування таких злочинів нерідко є складовим елементом злочинної діяльності, здійснюваної відповідно до єдиного задуму. Це характерно здебільшого для хабарництва і службових зловживань, оскільки спосіб приховування їх передбачається заздалегідь.

спосіб злочин корупційний

Список використаної літератури

1. Алауханова Е. О. Борьба с коррупцией в государственных органах Республики Казахстан [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ukr-advokat.org.ua/.http:// www.allpravo.ru/library/doc101p0/instrum6770/.

2. Голунский С. А. Криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / С. А. Голунский, Б. М. Шавер. - М., 1939. - С. 13.

3. Драпкин Л. Я. Понятие и классификация следственных ситуаций / Л. Я. Драпкин // Криминалистика: учеб. для вузов. - М, 2000. - 680 с.

4. Драпкин Л. Я. Криминалистика / Л. Я. Драпкин, В. Н. Карагодин. - М.: Проспект, 2011. - 766 с.

5. Колесниченко А. Н. К вопросу о понятии способа совершения преступления в криминалистике / А. Н. Колесниченко, А. Н Савченко // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. - Душанбе, 1962. - С. 62.

6. Костильова Г. В. Посадові злочини корупційної спрямованості [Електронний ресурс] / Г В. Костильова, М. М. Милованова. - Режим доступу: http://www. samoupravlenie.ru/48-12.php.

7. Кустов А. М. Особливості механізму злочинів корупційної спрямованості [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. procuror. spb.ru/k908.html.

8. Ожегов С. И. Словарь русского языка: Ок. 57000 слов / Ожегов С. И.; под ред. Н. Ю. Шведовой. - М.: Рус. яз., 1985. - 797 с.

9. Офіційний веб-портал // Судова влада України. Види і ознаки корупційних діянь [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://court.gov.ua/tu22/korupcia/9587.

Размещено на Allbest.ru