Тактика слідчого огляду місця діяння

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Тактика слідчого огляду місця діяння



1. Поняття огляду, його сутність та види

Огляд є однією із основних гласних слідчих розшукових дій, метою якого, за чинним КПК України (ч. 1 ст. 237), є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення на місці діяння та на інших речових джерелах.

Ця дія на відміну від інших гласних слідчих розшукових дій є невідкладною і першочерговою.

Розрізняють процесуальний і позапроцесуальний огляд, коли результати останнього не можуть бути використані в якості доказів, але ці відомості можуть мати орієнтовне значення. Тому проведення позапроцесуального огляду необхідно уникати.

Поміж процесуальних оглядів розрізняють:

1. Гласний слідчий огляд.

2. Гласний судовий огляд.

3. Гласний експертний огляд.

4. Негласні огляди (за гл. 21 КПК України).

Позапроцесуальні огляди мають такі ж самі різновиди за суб'єктним складом (слідчий, судовий, експертний та оперативно-розшуковий огляди).

Головним із наведених оглядів є слідчий огляд. Тому надалі у лекції власне даному виду огляду буде приділятися найбільша увага.

У чинному законодавстві зазначені наступні види оглядів:

1. Огляд місця діяння.

2. Огляд місцевості

3. Огляд приміщення

4. Огляд речей

5. Огляд документів

6. Огляд трупа людини

7. Огляд трупа людини, пов'язаний із ексгумацією, що правильніше іменувати просто «ексгумація», яка без огляду трупа проведена бути не може, оскільки це завдання є основним як при ексгумації, так й при звичайному огляді трупа людини.

8. Освідування, тобто огляд тіла живої людини та пов'язаного з цим огляд одягу та інших супутніх речових джерел доказів, що правильніше іменувати як слідче чи судове освідування, коли судово-медичне освідування має замінити судово-медична експертиза, як це фактично зараз і є за ст. 241 КПК України.

9. Гласний чи негласний контроль засобів зв'язку або комбінація названих практичних дій у частині огляду кореспонденції та інших письмових засобів спілкування (зв'язку), коли наявність негласного заходу спонукає слідчого чи суддю лише призначити цю практичну дію і доручити її проведення відповідному оперативному підрозділу.

10. Призначення і доручення відповідному оперативному підрозділу негласного обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи в порядку, передбаченого ст. 267 «Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи», ст. 269 «Спостереження за особою, річчю або місцем» та за ст. 270 «Аудіо-, відеоконтроль місця».

Формально огляд місця діяння як різновид гласного слідчого огляду не передбачений ні ст. 237 КПК України, ні іншими нормами гл. 20 «Слідчі (розшукові) дії», нібито даний головний вид гласного слідчого огляду знаходиться поза межами правової регламентації. Проте побіжно у ч. 3 ст. 214 КПК України в контексті правової регламентації порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ч. 2 ст. 238 КПК України у частині правової регламентації огляду трупа людини, а також ч. 4 ст. 552 КПК України при розкритті змісту та форми запиту про міжнародну правову допомогу все ж таки говориться про огляд власне місця події, що дає можливість виділити і цей вид гласного слідчого огляду поряд із оглядом місцевості та оглядом приміщення.

Враховуючи й те, що згідно п. 1. ч. 1 ст. 91 КПУ України, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), не можна не підтримати позицію тих авторів, які звертають увагу на те, що юридичні факти (життєві обставини, з якими пов'язується виникнення, зміна та/чи припинення правовідносин) поділяються на:

1. Події - юридичні факти, виникнення, зміна та припинення яких здійснюється поза межами волі фізичної особи.

2. Діяння (дія, бездіяльність) юридичні факти, виникнення, зміна та припинення яких здійснюється за волею фізичної особи.

У такому разі, якщо кримінальне, як й будь яке інше правопорушення, є подією, а не діянням фізичної особи, то на підставі чого фізична особа притягається до кримінальної чи іншої юридичної відповідальності, якщо такого роду юридичний факт виникає, змінюється та/чи припиняється поза його волею?

Тому аналізовані законодавчі вислови «подія кримінального правопорушення» і «огляд місця події» є юридичними ляпсусами, виправити які треба застосуванням висловів - «діяння кримінального правопорушення», «діяння злочину», «діяння правопорушення», «огляд місця діяння кримінального правопорушення» та ін. Власне в останньому із варіантів вислів «огляд місця діяння» і використовується у даній лекції, незабуваючі про те, що часто лише огляд та інші процесуальні дії із розслідування такого діяння можуть вказати на те, правомірне чи неправомірне діяння, в останньому з випадків - нас цікавить, перш за все, кримінальне правопорушення, фактично було скоєне.

Продовжуючи ж класифікацію оглядів, доцільно підкреслити, що огляд розрізняють також за часом виконання або за послідовністю його виконання: 1. Первинний (першочерговий). 2. Повторний.

За обсягом виконання слідчий огляд буває: 1. Основний. 2. Додатковий.

За способом виконання безпосередньої робочої стадії огляду: 1. Ексцентричний, концентричний. 2. Суцільний або вибірковий. 3. Фронтальний.

Повторний огляд проводиться у тих випадках, коли первинний огляд був проведений з якихось причин недоброякісно, а саме: а) не досліджувалися суттєві для справи обставини; б) не залучались особи, які володіють спеціальними знаннями, а їхня участь була необхідною.

Додатковий огляд проводиться тоді, коли:

1) в ході подальшого розслідування встановлюється, що окремі об'єкти під час первинного огляду повністю були не оглянуті або оглянуті недостатньо якісно чи ретельно;

2) первинний огляд відбувався за несприятливих умов (під час інтенсивних атмосферних опадів, вночі тощо), через що важливі для встановлення істини сліди, ознаки, речі тощо могли залишитися не виявленими.

У цьому разі оглядаються лише ті об'єкти, для огляду яких власне і проводиться ця слідча дія, без додаткового огляду раніше оглянутих об'єктів.

Попри наявності певних особливостей кожного різновиду слідчого огляду, всі вони провадяться із дотриманням наступних принципів (окрім дотримання відповідних принципів судочинства). 1. Своєчасність (або невідкладність). 2. Об'єктивність (неупередженість). 3. Повнота огляду. 4. Планомірність (системність). 5. Цілеспрямованість. 6. Найповніше задоволення потреби у використанні науково-технічних засобів, методів і допомоги спеціалістів та громадськості. 7. Безпечність проведення слідчого огляду. 8. Залучення до огляду працівників оперативних підрозділів і використання негласних відомостей, отриманих оперативним способом. 9. Дотримання криміналістичних правил поводження з об'єктами, які оглядаються.

Своєчасність огляду. Ця тактична вимога має на меті забезпечення максимального збереження до моменту огляду обстановки та об'єктів, що безпосередньо впливає на ефективність і результативність цієї слідчої дії.

Саме тому вимога про своєчасність часто переростає у вимогу про невідкладність проведення огляду, особливо місця діяння.

Огляд місця діяння здійснюється негайно після отримання повідомлення про діяння злочину, у будь-який час доби.

Поряд із невідкладністю огляд місця діяння є першочерговою слідчою дію. Тобто, коли одночасно виникає декілька невідкладних гласних слідчих розшукових дій, наприклад, допит потерпілого, який знаходиться у тяжкому стані у лікарні, та огляд місця діяння, і немає можливості доручити проведення даного допиту іншій особі, слідчий має провести спочатку огляд місця діяння, а вже потім допит потерпілого.

Проте огляд може бути все ж таки відкладений через несприятливі умови (неможливість прибуття, відсутність транспорту, стан погоди), але із обов'язковим розпорядженням про охорону місця діяння.

Своєчасність огляду забезпечує отримання всебічних відомостей про діяння та оперативність у здійсненні гласних і негласних розшукових заходів.

Об'єктивність (неупередженість) огляду.

Під об'єктивністю розуміють: 1) дослідження і фіксацію всього виявленого лише в тому вигляді, в якому це було в дійсності (насправді); 2) неприпустимість у протоколі висновків, оцінок і припущень слідчого, оперативного працівника чи інших учасників огляду.

Іншими словами, об'єктивність огляду означає всебічне дослідження всієї обстановки, слідів і майбутніх речових доказів, без жодної упередженості в оцінюванні виявлених і зафіксованих фактичних даних.

Повнота огляду обумовлює таке проведення цієї слідчої дії, за якого всі частини, сторони, ознаки об'єкта, що мають стосунок до справи будуть виявлені з подальшим дослідженням і належним відображенням у протоколі огляду та додатках до нього.

Під час огляду (особливо місця діяння) слідчий виходить із первинних відомостей про діяння, отриманих після прибуття на місце огляду, а також із тих версій, що виникають під час огляду. Таких версій може бути декілька, і згідно з кожною з них має здійснюватися огляд. Не можна перебувати в полоні однієї з версій, хоч би якою правдоподібною вона на цей час не видавалася, і відповідно лише до неї виявляти сліди і майбутні речові докази.

Треба виходити також із контраверсій. які дозволяють давати інше тлумачення діяння, що мало місце, пам'ятати про можливі інсценування злочинного діяння незлочинним, діяння більш тяжкого злочину діянням менш тяжкого злочину тощо.

Можливе й створення слідової картини, яка спотворює сутність діяння, механізм його вчинення та ін.

Повнота огляду, крім того, що вона орієнтує на всебічне дослідження об'єктів сприйняття, неприпустимість прогалин, максимальну ретельність і скрупульозність огляду, означає ще й такий рівень огляду об'єктів, який унеможливить необхідність додаткового огляду з мотиву недостатності проведення первинного огляду.

Хоч би як ретельно було проведено повторний чи додатковий огляд, він не може заступити первинний огляд, оскільки за часом більш віддалений від досліджуваного діяння, обстановка якого під дією зовнішніх факторів постійно змінюється. Під впливом несприятливих метеорологічних, технічних засобів, сторонніх людей, тварин, комах об'єкт огляду видозмінюється або навіть нищиться. Наслідок - утрата криміналістичне значущих відомостей.

Планомірність (системність) огляду означає чітку впорядкованість, найбільш логічну послідовність дій під час слідчої дії. Конкретно це виражається: 1) в об'єктивному аналізі отриманих відомостей; визначенні завдань, що вирішуються проведенням слідчої дії, а також послідовності та засобів їх вирішення; 2) у визначенні та черговості конкретних дій та операцій; 3) у чіткій розстановці, розподілі наявних сил і засобів.

Іншими словами, планомірність означає: визначення порядку огляду, його меж, послідовності пересування територією або приміщенням, що оглядається, а також визначення об'єктів (слідів, майбутніх речових доказів), які можуть мати місце у зв'язку із діянням злочину, обрання потрібних методів огляду (ексцентричний, концентричний тощо); визначення обставин, за яких сталося злочинне діяння, зміни в розташуванні різних об'єктів, сліди осіб, які вчинили злочин, знаряддя і засоби вчинення злочину, а також сліди, залишені цими знаряддями; концентрування уваги слідчого також на майбутніх речових доказах, виявлення яких пов'язано із діянням злочину.

Цілеспрямованість як принцип полягає в тому, що проведення цієї слідчої дії відбувалося під кутом певних версій, а не хаотично (методом спроб і помилок), націлених на пошук певних ознак і на з'ясування гіпотетично припущених обставин.

Цілеспрямованість обумовлюється пошуковим характером огляду.

Принцип найбільш повного використання під час слідчого огляду науково-технічних засобів, методів і допомоги спеціалістів та громадськості.

Під час огляду необхідно максимально використовувати науково-технічні засоби, що рекомендуються криміналістикою.

Насамперед, треба мати повністю укомплектовану валізу слідчого, цифровий фотоапарат із достатнім об'ємом картки пам'яті запасом та із імпульсною лампою.

Правоохоронні органи, їхні чергові частини там, де вони створені, оснащені спеціальними пересувними криміналістичними лабораторіями (ПКЛ).

Це - закриті машини, укомплектовані всім необхідним для роботи поза межами лабораторії, в польових умовах.

Застосовуючи науково-технічні засоби і методи під час огляду, слід дотримуватися загальних тактичних правил:

1) вибір технічних методів і засобів визначається з урахуванням мети, характеру та особливостей виконуваного огляду, особливостей об'єктів, для виявлення, дослідження й фіксації яких вони застосовуються;

2) застосовувані слідчим технічні засоби і методи не повинні видозмінювати властивості досліджуваних об'єктів.

Використання криміналістичної техніки для особистого (попереднього) дослідження речових джерел доказів на місці їх виявлення допустимо лише в межах, що забезпечують цілісність, незмінність цих об'єктів і можливість їх подальшого експертного дослідження;

3) науково-технічні засоби і методи треба використовувати, наскільки це можливо, комплексно, не обмежуватися застосуванням лише певного одного методу або засобу;

4) перш ніж застосовувати певний технічний засіб, метод, доцільно за межами огляду виконати робочий експеримент, щоб упевнитись у його безпеці, ефективності та придатності для застосування в конкретних умовах;

5) застосування науково-технічних засобів і методів повинно ґрунтуватися на неухильному дотриманні законності й регламентуватися процесуальними нормами та підзаконними актами.

Застосування під час огляду сучасних технічних засобів вимагає спеціальних знань.

Тому експертні (оперативно-технічні) підрозділи мають у своєму штаті кваліфікованих спеціалістів.

Спеціаліст може звернути увагу слідчого на обставини, які останньому важко помітити у специфічних умовах.

Він допомагає якісно вилучати об'єкти, що можуть бути джерелом доказів, ділиться судженнями про механізм і причини утворення тих або інших слідів, сприяє конструюванню обґрунтованих версій.

Громадськість може брати участь у слідчому огляді як у процесуальних, так і в позапроцесуальних формах.

У першому випадку мається на увазі, зокрема, виконання обов'язків понятих під час огляду.

У другому, наприклад, повідомлення про відомості, що становлять слідчий інтерес, участь в огляді значної за розмірами території, в охороні місця огляду, у фізичному пошуку об'єктів на місцевості та деяких інших допоміжних дій.

Використання під час огляду допомоги негласних працівників (співробітників оперативних підрозділів) та негласних відомостей.

Ця засада - окремий випадок використання оперативних сил і засобів у розкритті злочинів.

Існують два напрями їх використання під час слідчого огляду.

Перший - використання оперативних можливостей для отримання додаткових негласних відомостей про характер діяння злочину, осіб, до неї причетних, місце та ознаки об'єктів, що мають значення для справи.

Такі негласні відомості дають слідчому можливість побудувати нові версії та перевірити вже сконструйовані, дозволяють виявити й закріпити важливі сліди і речі, які можуть стати речовими доказами у справі.

Другий - використання оперативних сил безпосередньо під час слідчого огляду.

На підготовчому етапі огляду оперативному працівникові доцільно доручити: підібрати понятих, забезпечити охорону об'єктів, що мають бути оглянуті (особливо місця діяння злочину), вжити заходів до попередження і локалізації негативних наслідків, забезпечити явку осіб, що виявили злочин, виклик спеціалістів, підбір допоміжного персоналу (охорони, кругового оточення тощо) та деякі інші організаційні заходи.

На основному етапі огляду треба вжити заходів для збереження виявлених слідів, з'ясувати, які об'єкти є на місці огляду, який стосунок вони мають до справи.

Якщо під час огляду місця діяння злочину (одного з основних видів слідчого огляду) виникла потреба переслідування злочинця «по гарячих слідах», тоді ця операція також доручається оперативним працівникам.

На прикінцевому етапі необхідно вжити заходів до збереження тих майбутніх речових доказів, вилучення яких з місця огляду не є можливим (нерухомі, громіздкі).

Безпечність огляду досягається:

1) правильною організацією огляду;

2) чітким розподілом функцій між його учасниками;

3) умінням використовувати знання спеціаліста - вибухотехніка, баліста, вогнеборця, хіміка, спеціаліста у галузі радіоактивних матеріалів тощо;

4) своєчасним залученням до огляду кіносолога зі собакою-детектором для виявлення вибухових пристроїв, розшуку злочинців, які переховуються на місці огляду, для переслідування злочинців за слідами ніг;

5) правильним використанням криміналістичних засобів і методів. Наприклад, категорично забороняється вести пошук саморобних вибухових пристроїв за допомоги щупів, оскільки ним можна зачепити і привести в дію вибуховий механізм.

Принцип дотримання криміналістичних правил поводження з об'єктами огляду.

Важливість цього положення пояснюється тим, що саме під час огляду реалізуються всі ті рекомендації, які стосуються збирання слідів злочину, що залишаються на різноманітних об'єктах.

До таких рекомендацій відносять:

1) перед тим як виявлений об'єкт брати в руки і оглядати його за допомогою технічних засобів, необхідно оглянути його візуально, сфотографувати, описати і по можливості особисто дослідити на місці виявлення;

2) забороняється нищити об'єкт або видозмінювати його початковий стан до візуального особистого вивчення;

3) із об'єктів обов'язково беруться зразки запаху;

4) на об'єкті забороняється робити написи, замітки (помітки), умовні знаки тощо;

5) для виявлення деяких об'єктів - мікрослідів та імовірних носіїв ультрамікрослідів, необхідно застосовувати збільшувальні прилади і створювати відповідні умови освітлення. Для виявлення ультра слідів застосовуються інші методи виявлення, окрім збільшувальних приладів, це, наприклад, одорологічний метод для виявлення запаху людини чи інших речових джерел, атомно-абсорбційний аналіз для виявлення ультраслідів пострілу на змивах зі шкіряного покрову вказівного та великого пальців тощо;

6) майбутні речові докази, якщо це можливо, вилучаються в натурі;

7) дослідження такого об'єкта повинно проводитися за принципом від загального до часткового;

8) упаковка такого об'єкта має забезпечувати його повну цілісність і збереження.

2. Обов'язкові та факультативні учасники проведення різних видів огляду

Загальні вимоги щодо обов'язкової участі суб'єктів кримінального судочинства у проведенні процесуальної дії взагалі та різних видів огляду зокрема, викладені у ст. 223 «Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій».

Так, згідно з ч. 3 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

Відповідно до ч. 6 ст. 223 КПК України, слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для проведення низки процесуальних слідчих дій, з оглядів поміж яких вказано лише огляд трупа, у т. ч. пов'язаного з ексгумацією, та освідування особи, якщо не застосовано безперервного відеозапису ходу проведення цих дій.

У той же час, згідно з абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Поняті, згідно з вимогами абз. 1 ч. 7 ст. 223 КПК України, можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Тобто обов'язковими випадками залучення понятих є тільки такі різновиди огляду: 1. Огляд трупа. 2. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією. 3. Освідування особи. 4. Огляд житла та іншого володіння особи.

Проведення останнього різновиду огляду з обов'язкової присутності понятих обумовлено вимогами абз. 2 ч. 7 ст. 223 «Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій» КПК України, згідно з якими обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Залучення понятих на розсуд слідчого залишається за всіма іншими видами огляду:

1. Місцевості.

2. Приміщення.

3. Речей.

4. Документів.

5. Місця діяння злочину.

Конкретизацію інших обов'язкових учасників дають відповідні статті, коли згідно з:

- ч. 1 ст. 238 «Огляд трупа» КПК України, огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта;

- ч. 2 ст. 239 КПК України, труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта;

- ч. 2 ст. 241 КПК України, освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується;

Практикою встановлено, що обов'язковими є участь таких спеціалістів:

1. Спеціаліст вибухотехнік за наявності на місці діяння такого роду пристроїв.

2. Інспектор ДАІ при огляді місця дорожньо-транспортного діяння тощо.

До факультативних суб'єкти кримінального провадження належать усі інші особи, коли їхня факультативність передбачена, зокрема, й відповідними нормами КПК України, коли, згідно з вимогами:

- ч. 3 ст. 237 КПК України, для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

- ч. 2 ст. 241 КПК України, освідування здійснюється, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря.

Частіше ж факультативність участі певних суб'єктів кримінального судочинства зумовлюється лише слідчою ситуацією, яка, однак, може перетворити участь певного суб'єкта в обов'язкову, висновок про що можуть роблять керівник органу досудового розслідування або прокурор при здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а також суддя чи суд при постановленні відповідного процесуального рішення.

Як треті особи при проведенні огляду можуть виступати:

1. Особи, які ведуть фотовідеодокументування місця діяння.

2. Оперативні співробітники для оперативного обміну й використання відомостей.

3. Представники громадськості з охорони місця скоєння злочину та ін.

3. Загальні положення правового регулювання і тактики огляду як гласної слідчої розшукової дії

Тактика проведення різних видів гласного огляду, передбачених КПК України, має виходити із існуючого правового регулювання порядку їх проведення.

Згідно ст. 237 «Огляд» КПК України, метою огляду місцевості, приміщення, речей та документів є виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється за правилами, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Для участі в огляді можуть бути запрошені: 1) потерпілий; 2) підозрюваний; 3) захисник; 4) законний представник; 5) інші учасники кримінального провадження.

Таким чином, до участі у проведенні будь-якого виду огляду може бути запрошений будь-який учасник кримінального провадження, для чого слідчий не повинен виносити відповідного рішення і має фактично допустити особу до проведення огляду. Проте відмова у допуску певної особи до проведення огляду має бути мотивована у відповідній постанові, яка може бути оскаржена прокурору чи слідчому судді.

З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Речі, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не належить до речей, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Особливості огляду трупа людини зводиться до того, що він проводиться слідчим або прокурором за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Огляд трупа людини може здійснюватися одночасно з оглядом місця діяння, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил про огляд житла чи іншого володіння особи.

Після огляду труп людини підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Труп людини підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

Процесуальні і тактичні особливості проведення огляду трупу людини, що пов'язаний із ексгумацією полягають у тому, що власне ексгумація трупа людини здійснюється за постановою прокурора, виконання якої покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.

Труп людини виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням викладених правил огляду трупу людини.

Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання трупа людини здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан.

Під час ексгумації трупу людини судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа людини, необхідні для проведення експертних досліджень. У разі необхідності труп людини може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.

Під час ексгумації трупа людини з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації трупа людини вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.

Особливості правового регулювання та тактики проведення освідування особи, тобто огляду тіла живої людини, полягають у тому, що слідчий чи прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка або потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

Освідування особи здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню.

Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред'являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.

При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров'я. За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду. Про проведення освідування складається протокол. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.

У контексті викладених вимог закріплених у чинному КПК України ще додаткова бажано використовувати наступні криміналістичні тактичні прийоми:

1. Огляд речей здійснюється в кабінеті слідчого, куди вони потрапляють двома основними шляхами:

1.1. З місця діяння, де їх повинні були уже оглянути в межах огляду місця діяння або місцевості чи приміщення.

Тоді такі речові джерела мають бути вже в упаковці. Тому слідчий у присутності понятих має спочатку підготувати місце, на якому буде оглядатися речове джерело, зазвичай це стіл слідчого або інший виділений з цією метою стіл. Поверхню столу попередньо треба протерти вологою губкою, щоб попередити знаходження на ньому сторонніх мікрооб'єктів. Далі стіл покривається аркушем паперу, на який вже й кладеться упаковка. Усі ці дії документуються в протоколі, де також відображається стан упаковки, наявність на ній посвідчувальних засобів, їх цілісність. Робиться висновок - порушувалась чи ні упаковка. Якщо упаковка порушувалась, то треба призначати експертизу із завданням встановити чи дійсно порушувалася упаковка і якщо так, то яким способом, а також який стан речового джерела, чи змінювалось воно тощо. Тобто в такому разі слідчий огляд речового джерела не робить, доки не буде проведена експертиза. Якщо упаковка ціла, то слідчий порушує її і робить всі необхідні дії із огляду та особистого дослідження речового джерела. Після цього порушена упаковка і речове джерело впаковується у той папір, над яким проводився огляд речового джерела і робляться на цій упаковці всі посвідчувальні засоби (підписи слідчого, понятих, відбиток печатки правоохоронного органу тощо) таким чином, щоб унеможливити неконтрольоване проникнення в подальшому в цю упаковку.

1.2. Речове джерело приносять особисто або надсилають поштою.

Проводиться аналогічно з тією різницею, що доставлені нарочним речові джерела можуть бути і без упаковки, а коли вони в упаковці чи надіслані поштою і є лише в упаковці, то вже оглядається ця упаковка.

2. Вивчення документів (їх оформлення і змісту) розглядається за правилами обстеження речових джерел доказів як речей, але в межах огляду документів, з тією різницею, що документи не упаковуються і залучаються до справи без упаковки і вивчається власне оформлення та зміст документа як саме такого різновиду речового джерела доказів. Коли документ має сліди злочину, то він виступає як речове джерело доказів - речей і вже як оглядається, так і вивчається з точки зору оформлення та змісту у вище викладеному порядку.

3. Тактика огляду трупа і тіла живої людини вивчається судово-медичними експертами в медичних вузах. Необхідно лише додати, що огляд трупа поза межами місця діяння оглядається лише в морзі, в усіх інших випадках (наприклад лікарня, салон швидкої допомоги тощо) місце знаходження трупа розглядається як місце діяння, яке оглядається за загальними правилами огляду місця діяння. Що ж стосується слідчого освідування - огляду тіла живої людини, то тактика проведення цієї процесуальної отримуючої дії вже має проводитися новими підходами, вказаними у ст. 241 КПК України.

4. Загальні положення правового регулювання і тактики огляду як негласної слідчої розшукової дії

Тактика проведення різних видів негласного огляду має також виходити із чинного правового регулювання порядку їх проведення: Негласний огляд може бути проведений безпосередньо чи побіжно протягом проведення різних видів негласних слідчих розшукових дій, передбачених гл. 21 КПК України. У першу чергу, це стосується накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома, яке проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді. Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування.

І власне накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції прикладами якої є листи усіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.

Однак після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим і провести її негласний огляд вже неможливо без нової ухвали слідчого судді на продовження даного строку.

Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію.

При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.

У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.

Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол, в якому обов'язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.

Керівники та працівники установ зв'язку зобов'язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отримані протягом огляду відомості.

Принципово негласний огляд може бути проведений й протягом такої негласної слідчої розшукової дії, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Звертаючи увагу на некоректності законодавчої назви даної процесуальної дії (яку більш правильно було б іменувати «отримання відомостей з транспортних телекомунікаційних мереж», але у даному посібнику, щоб не заплутати студентів, вимушені користуватися її законодавчим найменуванням), вважаємо за потрібне уточнити, що під такого роду мережами розуміються мережі, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв'язку зобов'язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.

Близько до даної негласної слідчої розшукової дії, в межах якої побіжно можна проводити й огляд такого роду речових джерел, є зняття інформації з електронних інформаційних систем (яку також більш правильно було б іменувати, як отримання відомостей з електронних інформаційних систем. Й у даному випадку також варто підкреслити, що пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

Для досягнення мети негласного огляду протягом вказаних негласних слідчих розшукових дій чинний КПК передбачив відповідну процесуальну дію із достатньо об'ємною назвою «фіксація та збереження інформації, отриманої з телекомунікаційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем», що має бути здійснене таким чином. Зміст відомостей, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється отримання відомостей, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.

Зміст відомостей, отриманих внаслідок здійснення дії по зняттю відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала дану дію та зобов'язана забезпечити обробку, збереження або передання цих відомостей.

Дослідження відомостей, що отримані при застосуванні технічних засобів, є складовою частиною негласного огляду, проводиться у формі відповідної негласної слідчої розшукової дії «дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів», яка у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманих відомостей, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина відомостей, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманих відомостей.

Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманих відомостей повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.

Носії відомостей та технічні засоби, за допомогою яких були отримані відомості, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у передбаченому законом порядку.

Різновидом безпосереднього проведення негласного огляду є така негласна слідча розшукова дія, як «обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи», правовий порядок, і як наслідок й тактика проведення якої, стисло зводяться до наступного.

Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:

1) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;

2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів; 3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4) виявлення осіб, які розшукуються;

5) встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

При цьому варто підкреслити, що публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.

Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.

Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою, передбаченою для проведення даної негласної слідчої розшукової дії, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої у передбаченому процесуальним законом порядку.

Дуже близько до викладеної негласної слідчої розшукової дії знаходиться «спостереження за особою, річчю або місцем», яка містить в собі широкі можливості для реалізації мети негласного огляду. Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях на підставі ухвали слідчого судді може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об'єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. Дане спостереження проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.

Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розд. І, ІІ, VI, VII (ст. 201, 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України.

І, нарешті, останньою негласною слідчої розшуковою дією, що дозволяє досягти у повному обсязі мету негласного огляду, є «аудіо-, відеоконтроль місця», який може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину на підставі ухвали слідчого судді і полягає у здійсненні прихованих відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також іншого діяння, що там відбувалося, можуть містити відомості, які мають значення для кримінального провадження.

5. Тактика проведення огляду місця діяння

Послідовність підготовки та здійснення огляду місця діяння зводиться до наступного.

Етапи слідчого огляду місця діяння: 1. Підготовчий етап. 2. Робочий (оглядовий, загальний, детальний) етап. 3. Заключний етап огляду місця діяння.

Підготовчий етап включає в себе:

1. Підготовчі дії слідчого до виїзду на місце діяння полягають у тому, що з'ясовується:

1) у заявника чи чергової частини міліції, що і де конкретно трапилось, чи є потерпілі;

2) якщо так, то чи потрібна їм медична допомога, чи є інші наслідки (руйнування, зупинка транспорту, перерва виробництва);

3) чи прийняті заходи із забезпечення охорони місця діяння, чи знаходяться там співробітники міліції або інші посадові особи;

4) коло осіб, участь яких необхідна (обов'язкові, факультативні, треті особи);

5) наявність та готовність технічних засобів (для фотовідеозйомки, освітлення, виявлення та фіксації слідів, упаковки речових доказів, засоби перевозки трупа та ін.)

2. Підготовчі дії слідчого на місці діяння:

- слідчий перевіряє стан виконання попередніх вказівок, уточнює їх і при необхідності дає нові розпорядження;

- отримує початкові відомості від оперативно-розшукових співробітників та свідків (осіб, які перебували або знайшли місце діяння, виявили труп та ін.) з приводу вчиненого діяння;

- отримує відомості, хто був і що робив на місці діяння, в якому одязі був, яке взуття (щоб помилково потім не зібрати сліди цих осіб);

- визначає спосіб огляду місця діяння;

- уточнює учасників, інструктує їх.

На оглядовому етапі з'ясовуються загальні питання про те, що саме являє собою місце діяння і що саме мало місце тут, а також де мають бути межі місця діяння та як ці межі співналежать з прилеглою територією. Цей етап дає початкові відомості для планування самого огляду, уточнення обов'язків учасників.

Загальний етап має за мету більш детальне обстеження усіх елементів обстановки місця вчиненого діяння з метою виявлення усіх ознак, які безпосередньо пов'язані з цим діянням і доступні до сприйняття без маніпуляції відповідними речами.

Загальний та детальні етапи можуть неодноразово чергуватися, тобто послідовно виконуватися щодо різних елементів місця діяння.

Щодо цих двох етапів виділяють такі способи їх проведення:

1. Статичний (без зрушення початкового положення об'єктів).

2. Динамічний (пов'язаний із маніпулюванням, переміщенням і перевертанням об'єкта).

3. Ексцентричний (від центру до периферії по спіралі - при наявності на місці діяння чітко вираженого центрального вузла, наприклад - трупа).

4. Концентричний (при відсутності чітко вираженого центрального вузла - від периферії до центру по спіралі).

5. Вузловий (вибірковий, суб'єктивний).

6. Фронтальний (суцільний, об'єктивний).

7. За секторами (на Україні він не застосовується):

7.1. Попереднім поділом місця діяння на конкретну кількість градусів, що відображається на схемі;

7.2. Визначенням орієнтирів початку і завершення кожного із секторів, що також попередньо документується у схемі.

8. Комбіновані способи проведення слідчого огляду та особистого дослідження місця діяння.

На заключному етапі з'ясовуються проблеми та інші недоліки попередніх етапів, розглядаються заяви і зауваження учасників цієї процесуальної слідчої дії, приймаються заходи з усунення виявлених недоліків, пакуються виявлені сліди та інші речові докази, складається протокол огляду.

Черговість збирання слідів діяння:

1. Застосовують позалабораторну собаку-детектора для пошуку за слідами запаху людини переслідуваного. Для цього треба з'ясувати, які сліди (відбитки взуття) або інші речі заздалегідь можуть належати переслідуваному і мають використовуватись як стартові запахоносії. Відбитки взуття беруться такі, які не придатні для трасологічних досліджень із метою індивідуальної ідентифікації взуття переслідуваного. Такі відбитки краще за все брати близько периферії місця діяння. Щоб не припуститися помилки, варто знайти вхідні й вихідні відбитки взуття переслідуваного. Замість відбитків взуття можна використовувати ті речові джерела, які заздалегідь належали переслідуваному (його капелюх, рукавички та ін. одяг). Місце знаходження відбитка чи цього речового джерела позначається на схемі місця діяння. Позначається також шлях до об'єкта та від нього кіносолога із собакою-детектором. Далі кіносолог і собака-детектор поза межами місця діяння пересуваються самостійно аж до того моменту, коли вони настигнуть переслідуваного. На випадок знаходження на шляху переслідування знаряддя злочину чи інших речових джерел, у т. ч. одягу переслідуваного, які той втратив чи від яких позбавився навмисно, в цю групу доцільно включити й оперативного співробітника. Оперативний співробітник має залишитись при знайденому речовому джерелі - при речі, і засобами зв'язку сповістити про це слідчого. Речове джерело і місцевість у такому випадку будуть виступати як додаткове місце діяння, підготовка до огляду якого та огляд мають здійснюватись на загальних підставах.

2. Після застосування позалабораторного собаки-детектора приступають до збирання імовірних слідів запаху переслідуваного.

3. Збирання мікрооб'єктів, яке здійснюється на відміну від збирання слідів запаху людини не окремо, а паралельно зі збиранням звичайних слідів злочину та інших речових джерел. Тобто ймовірний носій мікрооб'єктів спочатку обстежують з метою знаходження мікрооб'єктів, а якщо такі не виявлені, і якщо є обґрунтовані дані про те, що вказане речове джерело є носієм ультрамікрооб'єктів (виявляються тільки під мікроскопом) чи ультраоб'єктів (досліджуються іншим способом, наприклад, сліди запаху), то це речове джерело впаковується з метою подальшого призначення експертизи із завданням виявлення та іншого збирання та дослідження самих ультрамікрооб'єктів та ультраоб'єктів. Тоді ж, коли такого роду даних немає, з указаним речовим джерелом працюють як зі звичайним речовим джерелом.

...