Зміни до законодавства у сфері промислової власності у контексті захисту прав інтелектуальної власності

аспірант кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка м. Київ, Україна

Право інтелектуальної власності є провідною рушійною силою економіки будь-якої держави, тому його правовий захист, потребує належного правового регулювання та постійного вдосконалення шляхом прийняття нових законів, внесення змін до існуючих законів та нормативно-правових актів, впровадження інновацій у судову діяльність.

Згідно експертних оцінок сьогодні 10%-15% активів зарубіжних компаній становить інтелектуальна власність [1, с. 40]. Складова частка інтелектуальної власності як нематеріального активу у більшій частині українських підприємств становить лише 1-3% [2, с. 180].

Про недосконалість правового регулювання відносин, які виникають у сфері інтелектуальної власності в Україні вказують дослідження Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності (далі - ВОІВ) у "Світовому індексі інновацій 2020", де Україна посідає 45 місце з 131 можливого, яке піднялось порівняно з минулим на два пункти, однією із складових дослідження є регуляторне середовище і такий компонент як регуляторна діяльність посідає 88 місце із 131 можливого, та такий компонент як верховенства права посідає 109 місце із 131 можливого, що свідчить про недосконалість законодавства [3].

В Україні останніми роками стало більше судових спорів у сфері інтелектуальної власності. При цьому варто вказати, що згідно статистичних даних тільки 15% спорів з-приводу порушень прав інтелектуальної власності підлягають вирішенню в судах.

Важливим внеском до сфери правового захисту права інтелектуальної власності стало прийняття 21.07.2020 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями" [4] та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства" [5].

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями" прийнятий з метою реалізації євроінтеграційних зобов'язань

України перед Європейським Союзом щодо гармонізації національного законодавства України у питаннях охорони прав на торговельні марки і промислові зразки з правом Європейського Союзу.

Новий закон вносить наступні новели до українського законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності: у питанні правової охорони торговельних марок внесені зміни щодо того, що заявки подаються тепер виключно в електронній формі; так само в електронному вигляді подаються заявки щодо уточнення підстав для відмови у реєстрації або визнання недійсною відповідної реєстрації; уточнення порядку надання правової охорони за міжнародною реєстрацією, посилення санкцій за порушення прав.

У питанні щодо промислових зразків встановлено додатковий критерій охороноздатності (індивідуальний характер); незареєстровані ще промислові зразки поставлені тепер під правову охорону; для заявок також встановлена електронна форма; встановлений строк чинності прав на промислові зразки на 25 років; вид охоронного документу змінено з патенту на свідоцтво.

Запроваджується адміністративний спосіб визнання недійсними права (свідоцтва) на промислові зразки в Апеляційній палаті (post-grant opposition), що надасть можливість швидше та ефективніше боротися та запобігати виникненню патентного тролінгу.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства" гармонізує національне законодавство з положеннями права ЄС та розширює перелік прав та обов'язків суб'єктів прав на винаходи (корисні моделі) та перелік об'єктів технологій, на які не поширюється правова охорона. Зокрема, правова охорона не поширюється на компонування напівпровідникових виробів, хірургічні чи терапевтичні способи лікування людини або тварини, способи діагностики організму людини або тварини, процеси клонування людини та ін. інтелектуальний право власність

Не відповідає поняттю "винахід (корисна модель)" та не визнається винаходом, якщо виступає як самостійний об'єкт: відкриття, наукова теорія, математичний метод; схема, правила і метод проведення ігор, конкурсів, аукціонів, фізичних вправ, інтелектуальної або організаційної, зокрема господарської, діяльності (планування, фінансування, постачання, облік, кредитування, прогнозування, нормування тощо); комп'ютерна програма; форма представлення інформації (наприклад, у вигляді таблиць, діаграм, графіків, за допомогою акустичних сигналів, вимовляння слів, візуальних демонстрацій, зокрема на екрані комп'ютерного пристрою, аудіо- та відеодисків, умовних позначень, зокрема дорожніх знаків, схем маршрутів, кодів, шрифтів тощо, розкладів, інструкцій, проектів або схем планування споруд, будинків, територій); зовнішній вигляд продуктів (зокрема виробів, споруд, територій), спрямований на задоволення виключно естетичних потреб [6].

Законом передбачається можливість подання заявок в електронній формі та надається право будь-якій особі подати мотивоване заперечення проти заявки протягом шести місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід.

Закон також уточнює порядок надання додаткової охорони прав на винаходи лікарських засобів. Володілець патенту на винахід, об'єктом якого є активний фармацевтичний інгредієнт лікарського засобу, процес отримання лікарського засобу або застосування лікарського засобу, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин, введення в обіг якого в Україні надається відповідним компетентним органом згідно із законодавством України, має право на продовження строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на такий винахід (додаткова охорона), яке засвідчується сертифікатом додаткової охорони. Крім того, законом передбачена адміністративна процедура визнання недійсним права на винахід чи корисну модель, що надасть змогу швидко припиняти активність недобросовісних власників патентів [6].

Зазначене свідчить, що незважаючи на законодавчі зміни у сфері охорони об'єктів промислової власності, проведені у 2020 рр. в Україні на сьогоднішній день спостерігаються випадки порушення прав інтелектуальної власності, що завдає істотної шкоди, не лише правоволодільцям, а і державі в цілому. Заходи щодо забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності мають спрямовуватися не лише з боку держави та її органів, велику роль у цьому процесі має відігравати діяльність самих правоволодільців за контролем додержання їх прав та попередження правопорушень.

Список використаних джерел