Захист авторського права на комп’ютерні програми як об’єкти інтелектуальної власності в США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Захист авторського права на комп'ютерні програми як об'єкти інтелектуальної власності в США

Машков К.Є., кандидат юридичних наук, доцент кафедри права; Кравчук Н.Б., студентка IV курсу факультету економіки і права Київського національного лінгвістичного університету

Інноваційний розвиток держави прямо залежить від її економічного добробуту, який полягає в ефективному використанні й охороні інтелектуального потенціалу. Загальні тенденції правового регулювання охорони інтелектуальної власності є особливими у кожній країні, проте більшість з них опираються на досвід та практику провідних держав зокрема як Сполучені Штати Америки (далі - США).

Для захисту великої кількості інформаційних продуктів від можливих посягань США вибудували законодавчу базу за принципом «Zero Tolerance Policing» (нульова толерантність). Саме ця політика, як провідний механізм обмежень та санкцій, у свій час стала основоположною у формуванні чітких правил реєстрації авторського права та особливостей патентування об'єктів інтелектуальної власності.

Бюро патентів і товарних знаків США та Управління міжнародного захисту прав інтелектуальної власності (IPE) інтелектуальну власність трактують як унікальну роботу, продукт людського інтелекту, що відображає чиюсь творчість та характеризується як неконкурентні суспільні блага. Три основні види захисту об'єктів інтелектуальної власності, які автори/винахідники використовують для захисту своїх ідей, - торгові марки, патенти та авторські права [1].

Регулювання захисту інтелектуальної власності здійснюється низкою нормативно-правових актів. Розділом 8 статті 1 Конституції Сполучених Штатів 1787 р. встановлено, що Конгрес повинен сприяти прогресу науки і корисних ремесел, закріплюючи на обмежений термін за авторами й винахідниками виняткове право на їх твори і відкриття [2]. Акт про авторське право 1976 року є центральним нормативним актом, який визначає основні права правовласників та систематизує доктрину добросовісного використання. Саме Розділом 102 цього Акту встановлено перелік категорій об'єктів авторського права, які підлягають охороні, а саме:

- літературні твори;

- музичні твори, включаючи будь-які супроводжують слова;

- драматичні твори, в тому числі музичний супровід;

- пантоміми та хореографічні твори;

- мальовничі, графічні та скульптурні твори;

- кінофільми та інші аудіовізуальні твори;

- звукозапису;

- архітектурні роботи [3].

Англосаксонська система права встановлює прецедент як джерело права, тому для повного розуміння федерального права і законодавства штатів США необхідно проаналізувати прецедентне право, щоб визначити, як судді інтерпретують конкретне положення закону. Як результат, зазначений перелік об'єктів авторського права не є вичерним. Це простежується в справі Baker v. Selden 101 U.S. 99 (1879), в якій суд постановив, що авторське право засноване на оригінальності, а не на новизні, та не заважає іншим користуватися твором чи випадково використовуваними формами. Авторське право не поширюється на будь -яку ідею, процедуру, процес, концепцію або ж принцип, незалежно від форми, в якій вони описані, пояснені та включені до твору [4].

Тлумачення поняття «оригінальності» наведено у справі Feist Publications, Inc., v. Rural Telephone Service Co., 499 U.S. 340 (1991), де зазначено, що твір має бути оригінальним для автора, що означає, що твір має бути створений автором самостійно і має хоча б якийсь мінімальний ступінь творчості. Тобто, твір може бути оригінальним, навіть якщо він дуже схожий на інші твори, за умови випадковості схожості, а не копіювання [5].

В свою чергу, комп'ютерні програми охороняються як літературні твори, незалежно від того, що в Акті про авторське право не зазначені як об'єкти авторського права. В розділі 101 цього Акту зазначено, що літературні твори - це твори, крім аудіовізуальних творів, виражені словами, цифрами або іншими словесними чи цифровими символами чи знаками, незалежно від природи матеріальних об'єктів, таких як книги, періодичні видання, рукописи, фонозаписи, фільми, стрічки, диски, в яких вони втілені [3].

Як відомо, комп'ютерна програма не може повністю бути створена на оригінальних алгоритмах та принципах. Як результат, захисту підлягає не вся комп'ютерна програма, а та її частина, яка містить комп'ютерний код. Тобто, захисту підлягатиме лише форма викладу комп'ютерної програми, яка викладена на матеріальному носії. Охорона літературного твору не буде поширюватись на функціональне або ж технічне виконання програми, таке як алгоритми, логіку або ж структуру.

Перевагою захисту авторського права серед інших видів охорони інтелектуальної власності є те, що комп'ютерна програма як об'єкт авторських прав захищається від моменту створення і не вимагає офіційної реєстрації для отримання правової охорони. Проте реєстрація є бажаною, адже гарантує право на компенсацію без обов'язку доведення в суді розміру реального збитку [6]. Щоб зареєструвати авторське право в США, необхідно заповнити відповідну форму заявки на сайті Copyright.gov або надіславши її до Бюро авторських прав США разом із відповідною платою. Крім того, заявник обов'язково повинен надати копію частини вихідного коду (набір інструкцій, який створений за допомогою мови програмування (наприклад, Python, Java і тд.)), компілятор (програму для зчитування коду) та скрипт, для комп'ютерних програм які написані сриптовими мовами програмування (наприклад, JavaScript). Після опрацювання роботи реєстратором, протягом 12 місяців автору надійде свідоцтво про рестрацію твору. Даний спосіб захисту є значно дешевшим серед інших та гарантує довгий період часу, протягом якого гарантується охорона авторського права - упродовж усього життя автора та протягом 70 років після його/її смерті [3].

Підсумовуючи, зауважимо, що авторські права надають автору виключне право відтворювати та розповсюджувати копії твору, готувати похідні твори, а також виконувати, демонструвати та транслювати твір публічно. Право власності на об'єкт авторского права дає власнику право уповноважувати інших осіб також здійснювати будь - які з цих ексклюзивних прав [3]. Реєстрація авторського права на комп'ютерну програму значно підвищує цінність цього права та створює презумпцію власності. Дана послуга є відносно недорогою та гарантує відшкодування збитків, адвокатського збору та судових витрат у разі судового процесу.

авторське право охорона комп'ютерний

Література

1. U.S. Department of State Intellectual Property Enforcement. State.gov.

2. Constitution of the United States (1787).

3. Copyright Law of the United States

4. Baker v. Selden 101 U.S. 99 (1879).

5. Feist v. Rural Telephone Service Co., 499 U.S. 340 (1991).

6. Aaron K. Haar,

Размещено на Allbest.ru