Щодо окремих питань правового регулювання обмеження права особи на таємницю телефонних розмов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський регіональний центр Національної академії правових наук України

Щодо окремих питань правового регулювання обмеження права особи на таємницю телефонних розмов

Рудей В.С.,

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу дослідження проблем взаємодії держави та громадянського суспільства

м. Київ

Згідно зі ст. 31 Конституції України, держава гарантує кожному право на таємницю телефонних розмов. Водночас зазначене право не є абсолютним. В даній конституційній нормі, КПК України, законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» та інших вітчизняних нормативно-правових актах передбачена можливість його обмеження.

Водночас у чинному законодавстві України існує низка дискусійних та суперечливих положень, пов'язаних зі зняттям інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Зокрема, сумнівним є положення КПК України, що передбачають позасудовий порядок обмеження права особи на таємницю телефонних розмов. Так, ч. 1 ст. 250 КПК України закріплює: у невідкладних випадках, пов'язаних із порятунком життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж може бути розпочато до по-становлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором або прокурора. У такому разі прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді [1].

Однак вищевказані положення КПК України щодо позасудового порядку проведення даної негласної (слідчої) розшукової дії не відпо - відають Основному закону України. В ст. 31 Конституції України передбачено тільки судовий порядок обмеження права на таємницю телефонних розмов, а в ст. 64 зазначено: «Конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України» [2].

Окрім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 55, 56 рішення «Класс та інші проти ФРН» [3] визначив, що закон повинен передбачати надійні ефективні гарантії проти зловживань, до яких належить дозвіл обмежувати право на таємницю телефонних розмов після отримання рішення судді.

На наш погляд, межі ознайомлення з особистим життям через прослуховування телефонних розмов мають бути максимально вузькими, а порядок обмеження права на приватність має бути чітко регламентований законом з метою унеможливлення зловживань у цій сфері. Видається, що можливість позасудового порядку обмеження права на таємницю телефонних розмов може бути виключена, натомість час для невідкладного розгляду слідчим суддею клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії можна скоротити з шести до двох годин.

Слушною є позиція вітчизняного законодавця, а також відомих українських та зарубіжних науковців (Б.Т. Безлепкін, Е.А. Доля, В.М. Жуковський, Є.Ю. Захаров, І.Л. Петрухін, Д.Б. Сергєєва) стосовно того, що обмеження права на таємницю телефонних розмов допускається у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Водночас, на нашу думку, не варто обмежуватися проведенням таких процесуальних дій лише під час розслідування тяжких і особливо тяжких злочинів. Необхідність у їх проведенні може постати й у ході розслідування злочинів середньої тяжкості. Наприклад, злочини проти Основ національної безпеки України, передбачені ч. 2 і 3 ст. 109 КК України «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та ч. 1 ст. 110 КК України «Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України», віднесені законодавцем до категорії середньої тяжкості.

Кримінально-процесуальне законодавство України передбачає інформування осіб, стосовно яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії. Водночас закон України «Про оперативну-розшукову діяльність» не містить положень, що передбачають можливість сповіщення осіб, конституційні права яких були тимчасово обмежені в рамках оперативно-розшукової справи після завершення відповідних оперативно-розшукових заходів.

Голова комісії з прав людини у справі «Класс та інші проти ФРН» (п. 31) висловив думку, що право кожного бути поінформованим

упродовж розумного строку про будь - який таємний захід, вчинений стосовно нього державними органами влади, який є втручанням в його права та свободи, гарантовано Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. Він вважає, що це право не міститься в чітко сформульованому положенні Конвенції, але висновок про його наявність неминуче випливає з нього [3].

Аналіз наукових праць А.В. Бурилова, Є.Ю. Захарова, М.І. Костіна, Д.Б. Сергєєвої та А.К. Утарбаєва засвідчив, що в них доводилася необхідність сповіщення осіб про те, що їхнє право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції обмежувалося.

На нашу думку, у законі України «Про оперативну-розшукову діяльність» варто було б передбачити процедуру обов'язкового інформування особи про тимчасове обмеження її конституційних прав, як це міститься в КПК України. Під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж обмежується право на таємницю телефонних розмов не лише особи, яка зазначена в рішенні суду, а й третьої особи, прізвище якої в рішенні суду відсутнє і право на приватність якої обмежується. Непричетна і непоінформована третя сторона позбавлена захисту, оскільки може не дізнатися, що її конституційні права обмежувалися. У цьому разі така особа мала б реальну можливість оскаржити відповідні дії підрозділів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, й ефективно використати механізм судового захисту своїх прав.

Зрештою, підсумовуючи, необхідно підкреслити: кримінально - процесуальна регламентація обмеження права особи на таємницю телефонних розмов містить недоліки, котрі потребують усунення з метою унеможливлення незаконного посягання на недоторканість цього права.

Вважаємо, що обмеження права особи на таємницю телефонних розмов може відбуватися у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості проти Основ національної безпеки України. Тому пропонується ч. 2 ст. 246 КПК України викласти в такій редакції: «Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269^-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо злочину середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких злочинів».

Окрім того пропонується:

- викласти ч. 1 ст. 248 КПК України в такій редакції: «Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом двох годин з моменту його отримання;

- виключити ст. 250 КПК України «Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді»;

- доповнити ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» новою частиною такого змісту: «Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені в ході зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, мають бути поінформовані прокурором про застосування стосовно них обмежувальних заходів. Конкретний час повідомлення має бути обрано з урахуванням наявності чи відсутності загрози для суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, в т.ч. причетних до проведення даного оперативно - розшукового заходу».

Література

законодавство право таємниця телефонний

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651-VI URL: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 09.06.2021).

2. Конституція України від 28.06.1996 р. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/254% D0% BA/96-%D0% B2% D1% 80#Text (дата звернення: 09.06.2021).

3. Справа «Класс та інші проти ФРН». Рішення Європейського суду з прав людини. Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. 2002. №4. URL:http://eurocourt.in.ua/Article.asp? AIdx=532 (дата звернення: 19.05.2021).

Размещено на Allbest.ru