Правовий аналіз реформування Національної поліції України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Правовий аналіз реформування Національної поліції України

І.В. Костенко, к.ю.н. доцент

А.В. Кісіль, студентка

Резюме

Костенко І.В., Кісіль А.В. Правовий аналіз реформування Національної поліції України

У статті досліджено причини, мету та результати проведення реформи Національної поліції. А також розглянуто сучасний стан законодавства, яке встановлює правовий статус Національної поліції, виокремлено основні переваги та недоліки таких змін. Ми встановили поняття «Національна поліція», з'ясували основні завдання цієї установи та структурні підрозділи, які функціонують у її структурі. У ході дослідження було виявлено, що незважаючи на різкий та позитивний початок реформи, на даному етапі система перебуває в скрутному становищі та потребує змін як на законодавчому рівні, так і всередині механізму правоохоронних органів.

Ключові слова: система правоохоронних органів, Національна поліція України, реформа, переатестація, надання послуг.

Резюме

Костенко И.В., Кисиль А.В. Правовой анализ реформирования Национальной полиции Украины

В статье исследованы причины, цели и результаты проведения реформы Национальной полиции. А также рассмотрено современное состояние законодательства, которое устанавливает правовой статус Национальной полиции, выделены основные преимущества и недостатки таких изменений. Мы установили понятия «национальная полиция», выяснили основные задачи этого учреждения и структурные подразделения, функционирующие в ее структуре. В ходе исследования было выявлено, что несмотря на резкое и положительное начало реформы, на данном этапе система находится в тяжелом положении и требует изменений как на законодательном уровне, так и внутри механизма правоохранительных органов.

Ключевые слова: система правоохранительных органов, Национальная полиция Украина, реформа, переаттестация, оказания услуг.

Summary

I. Kostenko, A. Kisil. Legal analysis of the reform of the national police of Ukraine

The article considers the reasons, purpose and results of the reform of the National Police. The current state of the legislation that establishes the legal status of the National Police is considered, the main advantages and disadvantages that exist at this stage are highlighted, the previous ones are analyzed. The study was based on the Law of Ukraine “On the National Police”, which enshrined the concept of “National Police”, clarified the main tasks of this institution and the structural units operating in its structure. An important part of the reform was, in accordance with the signed coalition agreement, which ensured the implementation of the provisions on law and order and compliance with EU requirements.

The desire to reform Ukraine's security and defense sector has been supported by international organizations such as the EU, NATO, OSCE, as well as Partner countries: the United States, the Netherlands, Canada and the United Kingdom, which has certainly had a positive impact on international reform and technology. In addition, we examined the main processes that hinder the development of the National Police, namely: low financial security, overwork, lack of career growth, disrespect from citizens, lack of clear regulations, with defined instructions, neglect of managers in the interests of their subordinates.

We considered possible ways to overcome such problems, in particular: increasing the material security of employees, which will not only encourage them to work in law enforcement agencies, but also reduce the level of corruption within it; revision and change of the internal organization of the work process will help to reduce the overload of police officers, as well as reduce the negative impact on their health; However, the most important task to be addressed in the short term is to bridge gaps in the legislation to avoid disputes and hamper law enforcement and the real desire to continue reforming the national police. and change for the better. The study showed that, despite the sharp and positive start of the reform, at the moment it needs to be reformed again. Of course, this has a negative effect on society, as the body called to monitor law and order is in chaos.

Key words: law enforcement system, National Police of Ukraine, reform, re-certification, provision of services.

Постановка проблеми

Система національної поліції завжди посідає важливе місце в процесі захисту та забезпечення прав людини та громадянина, що є характерною властивістю для будь-якої країни, в якій панує верховенство права. В останні роки ми можемо спостерігати за активною політикою реформування правоохоронних органів в Україні, що зумовлено високим рівнем корупції всередині системи, великою кількістю негативних наслідків правоохоронної діяльності, падінням рівня довіри громадян тощо. Беззаперечно, ці зміни також пов'язані з процесом євроінтеграції та приведенням українського законодавства у відповідність до законодавства Європейського Союзу (далі - ЄС), що позитивно впливає на рівень демократизації суспільства в цілому. Окрім цього, відбулося повне видозмінення як внутрішньої, так і зовнішньої структури Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС). Цей аспект потребує додаткового вивчення, щоб чітко виокремити головні функцї та повноваження даної установи, а також визначити основні етапи реформування для подальшого ефективного функціонування новоствореного елементу МВС - Національної поліції.

Найважливішим кроком, пов'язаним з перетворенням системи Національної поліції, було прийняття Закону «Про Національну поліцію», який набув чинності 7 листопада 2015 р., а також Положення про Національну поліцію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р.Про затвердження Положення про Національну поліцію: постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 р. №877. Таким чином, система зазнала кардинальної перебудови. Але чи має вона ефективний вплив на суспільство та діяльність даного правоохоронного органу? Саме тому ми вважаємо за доцільне проаналізувати основні перетворення та здобутки цієї реформи, тому що на сьогодні оцінка результативності таких змін є неоднозначною та суперечливою.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням функціонування правоохоронних органів, в тому числі їх реформування, займалися такі вчені як, В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, С.В. Бобровник, Ю.П. Битяк, В.І. Борисов, С.Д. Гусарєв, А.П. Заєць, М.І. Козюбра, І.Б. Коліушко, В.С. Куйбіда, М.В. Лошицький, Т.П. Мінка та інші науковці.

Формулювання мети наукової статті. Мета даної статті полягає в тому, щоб розглянути та проаналізувати заходи з реформування Національної поліції, а також законодавства, яке встановлює правовий статус Національної поліції, дослідження недоліків в діяльності цього органу.

З поставленої мети можна виокремити наступні завдання:

1. З'ясувати місце та роль Національною поліції у системі органів держави, а також проаналізувати її структурні підрозділи.

2. Розглянути процес реформування поетапно, провести аналіз кожного етапу.

3. Дослідити чинне законодавство, що регламентує діяльність Національної поліції.

правовий статус реформа національний поліція

Виклад основного матеріалу

Реформування Національної поліції, як і всіх інших правоохоронних органів, протягом останніх років має на меті перетворити репресивну модель правоохоронних органів, якій притаманний характер примусу та відчуження від суспільства, на демократичну модель європейського зразка, тобто демілітаризовану й направлену на служіння та захист прав, свобод і законних інтересів громадян, а головне - надання послуг в правоохоронній сфері.

Перетворення правоохоронних органів розпочалося з формування нового органу - Національної поліції. Відповідно, для функціонування цієї установи було видано ряд нормативно-правових актів: Закон України «Про Національну поліцію», Положення про Національну поліцію, Положення про патрульну службу МВС та інші, зокрема ті, що визначають провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Згідно з Законом України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядкуПро Національну поліцію: Закон України: від 2.08.2015 р. №580-УШ. Законодавство України : база даних / Верхов. Рада України. Дата оновлення: 17.03.2021 р.. Як вже згадувалося раніше, виконання вимог ЄС щодо переорієнтування діяльності МВС полягають саме у переході від «силової» установи до «сервісної». Таким чином покладаючи на неї такі концептуальні завдання: співпраця, комунікація, надання сервісних послуг. До структури органу увійшли наступні підрозділи: кримінальна поліція, патрульна поліція, поліція охорони, поліція особливого призначення (КОРД), органи досудового розслідування, спеціальна поліція. Усі ці підрозділи працюють організаційно поєднаними, що забезпечує створення цілісної системи, механізму правоохоронної діяльності.

Першим етапом в реформуванні всієї правоохоронної системи був підготовчий. Саме в 2014 р. почалася низка перетворень, зокрема, було прийнято рішення залучити закордонних партнерів, зокрема Еку Згуладзе. Відповідно активізувалася робота над законом, який би врегульовував відносини, пов'язані з правоохоронною діяльністю. Цей етап був досить результативним, оскільки 21 травня 2015 р. Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект №2822 «Про Національну поліцію», таким чином надавши можливість реформування органу.

Наступною стадією переорієнтування системи правоохоронних органів була ліквідація Державної автомобільної інспекції, що передбачала створення патрульної служби. Патрульна поліція - це структурний підрозділ Національної поліції, який виконує функції з підтримання громадського порядку і забезпечення безпеки на вулицях міст і на дорогах, а також профілактика злочинів шляхом механізованого або пішого патрулювання. Звісно програма навчання українського патрульного дещо відрізнялася від американського. Зокрема, строками навчання, в Україні він становить два місяці, а в США - 6-9 місяців. Це відразу відобразилось на перших тижнях несення служби новообраних поліцейських у вигляді пошкоджених автомобілів, некомпетентності в деяких ситуаціях та вчинках, неналежному оцінюванні небезпечності ситуацій і т.д.

Під час цього етапу паралельно проходила переатестація тогочасних працівників. Основне завдання Національної поліції України у 2015-2016 рр. залишилося не виконаним, бо полягало в очищенні поліції від корупціонерів та некомпетентних працівників. Проаналізувавши Інструкцію з проведення атестації, можна відразу зауважити, що її головний недолік - відсутність чітко визначених підстав для звільнення. Відповідно, це дозволило великій кількості міліціонерів повернутися на службу, але вже до поліції.

Здавалося б, що реформа обіцяє світле майбутнє для нових поліцейських та громади, яку вони захищають. Проте результати є абсолютно протилежними. Зокрема, на червень 2020 р. неукомплектованість поліції становила 16%. Можемо виокремити основні причини різкого зменшення кількості особового складу, зокрема патрульної поліції: низьке фінансове забезпечення, понаднормові навантаження, відсутність кар'єрного зросту, неповага з боку громадян, відсутність чіткого нормативного документа з визначеними інструкціями, оскільки на даний момент працівникам доводиться користуватися «Кодексом про адміністративні правопорушення» від 1984 р., в якому з'являється все більше й більше суперечностей з внесенням кожної нової правки. Окремо необхідно звернути увагу на нехтування керівників інтересами свої підлеглих. Адже майже всі ідеї та пропозиції, які надходять від рядових поліцейських, не сприймаються керівним складом. В основному, погляди керівників спрямовані на результативність свого відділу, дійсно ця властивість є надзвичайно важливою, але ефективною вона стає тільки тоді, коли така діяльність активно здійснюється заохоченими працівниками в системі з керівним складом та приносить відповідні результати. Однак виконання недоцільних наказів та ігнорування будь-якої ініціативи від рядового складу не надає реальних результатів, тому що вся діяльність спрямована для створення поверхової статистики. На жаль, третій етап є провальним та без- результативним, який негативно виявляється як всередині структури (велика кількість звільнень з посад), так і з зовнішньої (збільшення рівня недовіри до поліції з боку населення).

Досліджуючи чинне законодавство, що регламентує діяльність Національної поліції, можна стверджувати, що воно має як позитивні, так і негативні аспекти. Перевагою Закону України «Про Національну поліцію» є те, що більшість положень відповідає європейським стандартам та відіграє надзвичайно важливу роль у реформуванні поліції. Однак присутні й недоліки, зокрема, порушення правил юридичної техніки та логіки. Наприклад, ч.1 ст.51 Закону передбачає, що для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підставі об'єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції утворюються постійні поліцейські комісії. Поєднання слів «добір» та «конкурс» є недопустимим, адже у словниковій літературі слово «конкурс» вважається синонімом слів «олімпіада» та «змагання», але не «добір», в юриспруденції «конкурс» - це змагання, яке має на меті виявлення кращих з учасників. Тому категорію «добір» та «конкурс» слід вважати різними як за обсягом, так і за змістом. Відповідно необхідно внести зміни у такому тлумаченні: «Для забезпечення прозорого конкурсу на посаду поліцейського утворюються постійні поліцейські комісії».

Критикувати цей закон недоречно, адже він і є уособленням першого кроку до змін в одній із найважливіших систем в державі - правоохоронній. Звісно, в ньому є колізії, одну з яких ми розглянули, але, на нашу думку, їх можна подолати шляхом внесення змін до даного нормативно-правового акта, що дозволить здійснювати правоохоронну діяльність більш ефективно.

Висновок

Підбиваючи підсумки проведеного дослідження, можемо зауважити, що реформа Національної поліції має як недоліки, так і переваги. Неодмінно позитивним аспектом є те, що нам все ж таки вдалося позбутися карального мілітаризованого органу - міліції та створити орган, який покликаний служити народові України - поліцію. Ідея реформування надзвичайно важливої для суспільства системи є вагомим кроком у розвитку нашої держави загалом. На жаль, результати є неоднозначними, тобто система спочатку набуває динамічного розвитку, а потім знову починає пробуксовувати. З'ясовані нами причини гальмування реформи, зокрема неукомплектованості органу, можна вирішити наступними способами. По-перше, підвищення матеріального забезпечення працівників допоможе не лише заохотити працювати в правоохоронних органах, а й зменшить рівень корупції всередині неї. По-друге, перегляд та зміна внутрішньої організації робочого процесу сприятиме зменшенню перенавантажень поліцейських, а також зменшить негативний вплив на їхнє здоров'я. По-третє, створення інструкцій з чітко сформульованими для діяльності поліцейського діями забезпечить уникнення неузгоджених вчинків працівників поліції. Та найголовнішим завданням залишається подолати прогалини в законодавстві, щоб уникнути суперечок та гальмування діяльності правоохоронних органів і реального бажання керівників національної поліції продовжувати реформування та змінюватися на краще.

Література

1. Американці завершили тренувати інструкторів нової поліції. Львівський портал. 04.06.2015.

2. Словник української мови: у 11 т. / АН УРСР, Ін-т мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. Київ: Наук. думка, 1974. Т. 5. 840 с.

3. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. Київ: Укр. енцикл., 2001. Т. 3: К-М. 792 с.

Размещено на allbest.ru