Особливості проведення слідчих (розшукових) дій в умовах воєнного стану в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості проведення слідчих (розшукових) дій в умовах воєнного стану в Україні

Крес Наталія Олегівна

здобувач вищої освіти юридичного факультету

Навчально-науковий інститут права і соціальнрих технологій Національний Університет «Чернігівська Політехніка», м.Чернігів, Україна

Осипенко Іван Петрович

старший викладач кафедри кримінального права та правосуддя Навчально-науковий інститут права і соціальнрих технологій Національний Університет «Чернігівська Політехніка», м.Чернігів, Україна

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей проведення слідчих (розшукових) дій в умовах режиму воєнного стану. Проаналізовано вплив Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» до чинного Кримінального процесуального кодексу України в аспекті внесених змін до ст. 615 згаданого закону. Встановлено, що за відсутності можливостей доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань при невідкладних випадках, законодавець дозволив проводити огляд місця події з подальшим внесенням відомостей до такої системи. Відповідно до законодавчих нововведень, здійснення огляду та обшуку житла можливе за відсутності понятих, натомість, має місце залучення технічних засобів фіксації доказової бази на місці. З'ясовано, що слідчий та прокурор мають право проводити слідчих (розшукових) дій цілодобово. Надано рекомендації щодо шляхів здійснення опитування значної кількості осіб за мінімальних затрат часу. Доведено необхідність спрощення процесуального проведення слідчого експерименту у період воєнного часу.

Ключові слова: воєнний стан, слідчі (розшукові) дії, законодавчі новели, кримінальне провадження, особливий режим.

З початком воєнних дій на території України у 2014 році з боку рф, враховуючи особливий правовий режим воєнного стану, традиційні засоби ведення досудового розслідування у більшості випадках характеризувалися низькою ефективністю, їх застосування дуже рідко дозволяло досягти поставленого та бажаного результату, що мало наслідком втрату доказової бази та поставлення життя та здоров'я суб'єктів кримінального процесу в небезпеку.

Дослідженням питання ведення кримінального провадження в умовах воєнного стану активно займалися Дроздова О., Марченко О., Гловюк І., Кравчука О., Вичавки В., Черниченка І. у своїх наукових доробках. Проблему регулювання процесу фіксації процесуальної діяльності в умовах воєнного стану висвітлюють такі вчені, як Трофименко В., Капліна Ю, Янкова М. тощо. В той же час, зважаючи на порівняну новизну даної теми та всі ті зміни,які відбуваються у ході війни, доцільно дослідити деякі процесуальні моменти проведення слідчих (розшукових) дій (далі - СРД) в умовах дії воєнного стану на території України.

Основним способом збирання та фіксації доказів у кримінальному провадженні є проведення СРД, межі та правила реалізації яких передбачені Розділом ІІІ Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Суттєві зміни в даному нормативному акті відбулися з прийняттям Закону Україин «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 14.04.2022 року, новелою стало закріплення нового Розділу ІХ «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану» а також суттєве доповнення ст. 615 КПК України та створення ст. 615-1 даного Закону (КПК України; Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»).

Гарантією реалізації завдань, які визначені у ст. 2 КПК України є своєчасне, якісне та резуьтативне проведення СРД. З початком дії Закону України №2201 - ІХ було змінено зміст п.4 ст. 223 КПК України у порядку, встановленоум ст. 615 КПК України, новела полягала у наданні дозволу слідчим та прокурором не обмежуватися забороною проведення СРД у нічний час (із 22-ої до 6-ої години), а володіти можливістю їх цілодобового безперешкодного здійснення (КПК України).

Вбачаємо доцільно розпочати аналіз з першочергової СРД, яка проводиться при наявності відомостей про вчинене кримінальне провадження - огляд місця події. Як влучно зазначають науковці, повнота та цінність отриманих даних в результаті розлідування правопорушення напряму залежить та визначається проміжком часу між отриманням повідомлення про вчинення злочину та проведеннням початкових СРД в умовах надзвичайної обстановки. Саме тому законодавець виправдано дозволив проведення огляду місця події ще до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) але виключно у невідкладних ситуаціях адже, висока ймовірністого того, що час, який буде затрачено на внесення даної інформації до ЄРДР може призвести до втрати доказової бази або поставлення у небезпеку суб'єктів даного провадження в умовах воєнного стану (ч.3 ст. 214 КПК України). В той же час, при наявності випадків, коли проведення огляду місця події передбачається на непідконтрольних нашій державі територіях (окуповані області та міста), слідча група (яка попередньо сформована для проведення даної СРД) має супроводжуватися військовослужбовцями відповідних військових підрозділів (попередньо дислокованих на даній місцевості) та ,у деяких випадках, саперами та спеціалістами вибухотехніки. Обов'язковою умовою проведення таких СРД є забезпечення суб'єктів процесуальних дій спеціальною екіпіровкою військових засобів бронезахисту. Така процесуальна дія проводиться у найкоротший строк та передбачає лише фіксацію самого факту кримінального правопорушення. На нашу думку, при проведенні вищезгаданих процесуальних дій застосовуння останніх новинок техніки, наприклад при огляді місця події робото-технічних устаткувань виду «710 Kobra» від виробника «Endeavor Robotics» здійснюєтьсяне в повні мірі. Як зазначають експерти, застосування таких комплексів виключить необхідність залучення людського ресурсу при здійсненні СРД, при цьому буде застосовано віде- та фото фіксація об'єктів на відстані, вилучення біологічних слідів особи, яка перебувала на тому місці та потенційно могла бути правопорушником.

Наступною особливістю проведення СРД є порядок фіксації його ходу та результатів у вигляді оформлення протоколу, як єдиного послідовного документу (відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 104 КПК України). З метою убезпечення суб'єктів СРД та оператеивності їх проведення в умовах дії воєнного стану,було введення абз.2 п.1 ч.1 ст. 615 КПК України (як виключення з ч.1 ст. 106 Закону №4651-VI), дана норма легалізувала право слідчого та прокурора, які безпосередньо проводять СРД, складати протокол під час проведення або після його закінчення (у межах 72 годин у випадках, коли можливість складання процесуальних документів відсутня) із зазначенням у його змісті використаних (доступних) технічних засобів фіксації (КПК України). При цьому законодавець не встановив переліку та форм фіксації технічними засобами, що було позитивно оцінено у наукових колах, адже, фактично, в пріоритет було поставлено саме доступність всіх технічних засобів, які спроможні зберегти фіксовані відомості та внести їх до протоколу. Відтепер є обов'язковим (окрім зберігання оригінального примірника технічного носія відомостей) виготовлення резервних копій всіх матеріалів, які мають зберігатися окремо від оригиналів.

Наступною новелою, яка була введена до законодавства у зв'язку з початком повномасшабного вторгнення є можливість проведення обшуку або огляду житла або іншого володіння особи без залучення понятих. Важливо зазначити, що у мирний час, залучення незаінтересованих осіб (понятих, відповідно до ч.7 ст. 223 КПК України) у кількості не менше 2 є однією з гарантій законності СРД, при цьому не береться до уваги застосування технічних засобів фіксації. Введення вийнятку до згаданої норми у змісті абз.3 п.1 ч. 1 ст. 615 КПК України обгрунтовано деякими підставами: - об'єктивна відсутність можливості залучення незаінтересованих осіб (що не залежить від волі уповноваженого на здійснення даної СРД особи), що обумовлено умовами проведення такої дії; - наявність об'єктивних підстав вважати, що при залучення осіб у якості понятих, обстановка та обставини проведення процесуальних дій становитимуть загрозу для їх життя та здоров'я (Марченко,2022,с.663; Черниченко & Мацола, 2023, с.360). Тобто, обов'язком особи, яка проводить таку процесуальну дію є оцінка ризиків та факторів мінливості обстановки на даній території та ризику втрати доказової інформації. слідчі розшукові дії воєнний

Встановлення особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного стану також внесло «корективи» в порядок проведення слідчого експерименту адже, відповідно до ч.4 ст. 240 КПК України, проведення такої СРД забороняється у разі наявності об'єктивних підстав вважати, що існує загроза для безпеки учасників даної процесуальної дії. В основному, навіть отримання інформації про вчинення злочину та наявність загиблих на певній території (в більшості випадків така інформація надходить від військовослужбовців, які несуть службу на даній території чи лініях розмежування) не є причиною миттєвого реагування з боку підрозділів служби безпеки адже при проведенні процедури огляду місця події командування відповідних військових підрозділів має улагодити та гарантувати питання безпеки суб'єктів кримінального провадження. У випадках, коли військові підрозділи мають змогу гарантувати безпеку при проведенні даної СРД, вона має здійснюватися безпосередньо на місці виявлення трупа. У разі наявності підтвердженої інформації щодо небезпеки на даній території (непідконтрольність ситуації українським військовим) та, відповідно, неможливості проведення слідчої дії, військові доставляють труп до найближчого безпечного місця для проведення огляду. Така тактика (паралельно носить назву «ідентифікація трупів «з коліс») була вироблена ще під час розгортання антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей та знайшла своє нормативне закріплення у положеннях Наказу Міністерства оборони України, Міністертсва внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України, Служби безпеки України «Про затвердження Інструкції з пошуку та транспортування тіл (останків) загиблих, померлих (зниклих безвісти) під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей» (Наказ Міністерства оборони України, Міністертсва внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України, Служби безпеки України «Про затвердження Інструкції з пошуку та транспортування тіл (останків) загиблих, померлих (зниклих безвісти) під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей).В контексті транспортування та огляду трупів доцільно розглянути деякі питання здійснення процесуальних дій щодо пред'явлення трупів (їх останків) для впізнання в надзвичайних умовах.

Питання пред'ялення трупів для впізнання регулюється ст. 230 КПК України із дотриманням вимог, які передбачені чч. 1 та 8 ст. 228 КПК України, де вказано, що для здійснення впізнання має бути пред'явлено тільки один труп (тобто вимога, яка міститься у ч. 2 ст. 228 КПК України не поширюється на дану СРД). Як влучно зазначає Марченко О., підставою існування такого положення покладено принципи психології - запобігання психотравмуючого впливу на особу, яка впізнає тіло (або його останки) (Марченко, 2022, с.663). Також, у випадках масової загибелі людей (коли кілкість загиблих перевищує сотні/тисячі), постає проблема пред'явлення трупа для впізнання в аспекті нестачі слідчих (людського ресурсу) для проведення масштабних опитувань та допитів для отримання відомостей «з перших уст» у катастрофічно короткі строки. На дане питання звертають увагу Авзалова Д. та Вичавка В., вони закликають законодавців та науковців зосередити увагу в аспекті розробки версій, пропозицій або теорій щодо його удосконалення (Авзалова & Вичавка, 2023, с.142). На нашу думку, з метою звуження часових рамок проведення даної СРД, було б доцільно надати можливість особам, яких потрібно опитати викласти свої свідчення у письмовій формі, при перевірці таких записів буде можливо виявити осіб, які спостерігали розслідуваний злочин «найближче» та викликати їх на усний допит з метою отримання більш детальних свідчень. Також вбачаємо доречним запровадити опитування таких осіб у режимі відеоконференції (наприклад, коли така особа була евакуйована та переїхала жити до іншої країни чи навпаки, якщо особа проживає на непідконтрольній території та не може її покинути), фактично, така порада має на меті більш часте застосування ч.11 ст. 232 КПК України. Також вважаємо доцільним узаконення проведення впізнання трупу по фото або відеозапису, що зумовлено, перш за все, мінімаізацією психічного травмування особи, яка здійснює впізнання (наприклад, у випадках коли потрібно оглянути не один десяток тіл (останків) щоб знайти знайому людину або родича тощо). Недопустимо забувати про те, що в багатьох випадках тіло може бути фрагментованим або просто спотвореним внаслідок різноманітних уражень (вогнепальні, вибухові тощо) настільки, що виявити навіть мінімальні визначальні риси (родинки, шрами, плями, дефекти тощо) неможливо. В таких випадках проведення процесуальних дій щодо пред'явлення для впізнання трупа буде марним адже не передбачатиме ніякого результату (крім психологічного травмування особи,яка впізнає) для прискорення ідентифікації тіла доцільно призначити молекулярно-генетичну експертизу.

Після внесення змін до КПК України, процедура надання дозволу на проведення експертизи була віднесена до виключної компетенції слідчого судді, тобто, значно ускладнилась порівняно з довоєнним часом. В науковій доктрині такі зміни оцінюються вкрай негативно адже це вплинуло на оперативність та ефективність проведення експертиз в надзвичайни умовах (навіть коли така можливість наявна). Якщо уявити ситуацію, коли слідчий суддя відсутній на території де була проведена СРД та було констатовано неможливість ідентифікації особи трупа, проведення молекулярно-генетичної експертизи буде унеможливлене. Багато науковців підтримують думку Лузакова О. щодо розширення повноважень слідчого та прокурора в умовах дії надзвичайних режимів в аспекті надання дозволу на призначення та проведення таких видів експертиз (Лазукова, 2018,с.16). Ми підтримуємо дану точку зору адже такі дії ніяк не порушують права учасників кримінального процесу, їх реалізація посприяє значному спрощенню процедури призначення експертизи, звуження часових затрат в умовах воєнного стану.

Не менш важливою СРД є забезпечення безпеки життя та здоров'я особи, яка впізнає адже в ч.4 ст. 228 КПК України передбачено можливість пред'явлення для впізнання в умовах, коли особа, яку пред'явлено для впізнання знаходиться поза полем зору (візуальним та слуховим) особи, яка впізнає. Натомість, реалізація даного положення є вкрай ускладненою з причини відсутності (в більшості випадків) спеціалізованих приміщень та обладнань. На практиці, з метою дотримання згаданої норми, прцівники оперативних підрозділів використовують те, що «мають під рукою», наприклад автомобілі з тонованим склом тощо. Законодавчі зміни були також внесені до порядку застосування показань та свідчень, ч. 4 ст. 95 КПК України реглментує, що суд може обгрунтовувати свої висновки лише за рахунок показань, які були отримані в межах ст. 225 КПК України або ті, які він спрймав безпосередньо у ході судового засідання. Тобто суд не вправі використовувати як докази (та посилатися на них (крім випадків, які визначені у ст. 615 даного Закону) при винесення судового рішення) свідчення та показання, які були надані слідчому або прокурору. Внесене до КПК України положення ч. 11 ст. 615 значно видозмінює раніше встановлені правила та межі застосування свідчень процесі доказування (хоча й стосується виключно тих показань, які були отримані в умовах надзвичайного стану) адже та інформація, яка отримана у результаті опитування осіб (одного чи декілького одночасно) може бути використана у суді, тільки в тих випадках, коли процес та отримані висновки здійсненого допиту були зафіксовані технічниими засобами відеофіксації. Ще однією умовою,яка була введена унаслідок оголошення воєнного стану є обов'язковість залучення захисника в ході допиту його клієнта (КПК України). Враховуючи мінливість обстановки, яка виникає на певних територіях нашої держави, залучення захисника в ході допиту особу є майже неможливим (в даному випадку, його неприбуття на виклик є поважною причиною неявки). В науковій літературі пропонується альтернатива - безпосередня участь захисника у даній процесуальній дії в режимі онлайн (відеоконференції та аудіозв'язку), при цьому обов'язок технічного забезпечення (а також налагодження зображення та звуку належної якості) покладається на дізнавача, слідчого та прокурора.

Дізнавач, слідчий та прокурор, відповідно до новел, які внесені до кримінального закону, наділяються правом особисто здійснювати переклад пояснень, показань та документів у разі неможливості залучення кваліфікованого перекладача (таке положення суперечить п.2 ч.1 ст. 77 КПК України, адже становить підставу для відводу прокурора, слідчого, дізнавача). Черниченко І. та Мацола А. негативно оціннють таке розширення повноважень зазначених суб'єктів кримінального провадження та зазначають, що обов'язок прокурора, слідчого та дізнавача полягає у забезпеченні безпосередньої участі перекладача у кримінальному процесі за першої можливості. При виникненні ситуацій неможливості прибуття перекладача на місце проведення СРД, його участь можливо забезпечити шляхом використання технічних засобів відеозв'язку (онлайн-конференція) (КПК України; Черниченко & Мацола, 2023,с.361).

Висновки

Таким чином, питання необхідності адаптації законодавчого регулювання до умов воєнного стану є актуальним та потребує нормативного доопрацювання з боку законодавця по відношення до таких процесуальних дій, як проведення експертизи, слідчого експерименту, пред'явлення трупу для впізнання, опитування великої кількості осіб. Створення міцної законодавчої бази для проведення СРД мінімізує появу нештатних (небезпечних) ситуацій та забезпечить проведення превентивних заходів з метою уникнення марних затрат людського ресурсу та часу у майбутньому. Удосконалення виявлених недоречностей у процесуальному регулюванні СРД сприятиме нормальній діяльності правоохоронних органів, що уможливить швидке та ефективне проведення процесуальних дій навіть в умовах воєнного стану.

Список використаних джерел:

[1] Закон України «Кримінальний процесуальний кодекс України» №4651-VI (2012). https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-17#n2096 (дата звернення 14.01.2024).

[2] Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» №2201 -ІХ (2022). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201- 20#Text (дата звернення 14.01.2024).

[3] Марченко, О. (2022). Деякі процесуальні особливості проведення слідчих розшукових дій в умовах воєнного стану.Юридичний науковий електронний журнал,! 1,661 -665. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11 /160

[4] 4.Черниченко, І., & Мацола, А. (2023).Особливості проведення слідчих (розшукових) дій в умовах воєнного стану. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство», (2), 358-363. http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/282269

[5] Наказ Міністерства оборони України, Міністертсва внутрішніх справ України,

Міністерства охорони здоров'я України, Служби безпеки України «Про затвердження Інструкції з пошуку та транспортування тіл (останків) загиблих, померлих (зниклих безвісти) під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей» №208/302/381/204 (2017)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0585-17#Text (дата звернення 14.01.2024).

[6] Авзалова, Д., & Вичавка, В. (2023). Особливості проведення слідчих (розшукових) дій в умовах воєнного стану. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки» (31), 136-143. https://archive.journal-grail.science/index.php/2710-3056/article/view/1579

[7] Лазукова, О. (2018). Особливий режим досудового розслідування в умовах

воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції [Автореф. дис. канд.юрид.наук, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого].Інституційний репозитарій Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/15377

Размещено на Allbest.ru