Заходи щодо забезпечення безпеки дітей на воді. Розрахунок відносного енергетичного потенціалу компресорних установок з поршневими компресорами, що працюють на вибухонебезпечних та шкідливих газах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Питання безпеки водойми, особливо якщо в саду грають маленькі діти, серйозна дилема для батьків. Ніяка область відкритої води, незалежно від того, наскільки вона дрібна, не може розглядатися як повністю безпечна, тому має сенс відстрочити створення водойми на деякий час. У той же час, ви можете побудувати водну особливість таким чином, щоб пізніше заповнити її водою. Суха кам'яниста осип, провідна в область булижників, моделювала б обрамлення водного середовища, і могла б згодом включати потік і водойма. Точно так само пісочна яма могла б бути побудована на ділянці майбутньої водойми. Недорогий поліетилен, що використовується, щоб вирівняти дрібні розкопки, міг би бути перероблений в покриття для водойми.

Більш важка ситуація стоїть перед сімейством з дуже маленькими дітьми, які переїхали в будинок з вже існуючим водоймищем, що є невід'ємною частиною саду. Висушення водойми і заповнення його піском, щоб забезпечити безпечну область для ігор, може бути тимчасовим відповіддю, але більш естетичне рішення може полягати в огородженні водойми привабливим пікетних парканом і замикаються воротами. У будь-якому випадку, діти ростуть швидко і з часом ви зможете заповнити старий водойму водою або видалити паркан. Навіть у цьому випадку деякі заходи щодо забезпечення безпеки можуть бути розсудливими. У цій ситуації є багато способів зробити водойму більш безпечною особливістю.

1. Заходи щодо забезпечення безпеки дітей на воді

Безпека дітей на воді досягається правильним вибором і обладнанням місць купання, чіткою організацією купання, систематичним проведенням роз'яснювальної роботи серед населення про правила поведінки на воді і дотримання попереджувальних заходів.

У дитячих оздоровчих установах, розташованих на берегах водойм чи поблизу них, місце для купання вибирається, по змозі, біля похилого піщаного берега, не ближче як за 500 м від причалів, пристаней, гребель та інших гідротехнічних споруд. Швидкість течії не повинна перевищувати 0,2 м/сек.

На пляжах дитячих оздоровчих закладів місця купання мають бути позначені поплавковою огорожею або парканом, ділянки пляжу, акваторії для купання та навчання плавання дітей до 9 років повинні мати глибини не більше, ніж до рівня грудей дитини, середньої на зріст у певній групі.

Територія пляжу повинна бути обладнана, мати кабіни для переодягання, тіньові тенти, душові та інше обладнання.

У місці купання не повинно бути виходу ґрунтових вод із низькою температурою, джерел забруднення води, вирів.

На території пляжу дитячого закладу обладнуються стенди із матеріалами щодо попередження нещасних випадків на воді, вивішені "Правила купання", установлений стенд із даними про температуру повітря і води, силу і напрям вітру.

На території дитячого оздоровчого закладу повинен бути медичний пункт.

Відкриття пляжу дитячого оздоровчого закладу дозволяється після перевірки його спеціальною комісією, яка створюється рішенням місцевої державної адміністрації з участю регіонального інспектора ДПРСВО.

Кожний табір або інші дитячі заклади, що розміщені біля водойм, обов'язково повинні мати відомчий сезонний рятувальний пост, який виставляється тією організацією, у віданні якої знаходиться дана оздоровча установа.

Відповідальність за безпеку дітей під час купання покладається на дорослого підготовленого керівника групи дітей. Купання дітей дозволяється тільки групами не більше 12 осіб. За тими дітьми, які купаються, повинно вестись безперервне спостереження черговими вихователями та інструкторами.

Купання дітей, які не вміють плавати, необхідно проводити окремо від інших дітей. Купання таких дітей організовує і контролює керівник оздоровчого закладу.

Перед початком купання дітей проводиться така підготовка пляжу:

- перевірка дна акваторії пляжу;

- межі пляжу, відведеного для купання групи дітей, позначаються вздовж берегової лінії прапорцями або віхами;

- на щитах вивішуються рятувальні круги, плавучі кінці із плавучими кулями та інший рятувальний інвентар.

Після завершення цих заходів групи відводяться на свої ділянки купання, де кожна група інструктується із правил поведінки на воді.

Купання дітей при відсутності рятувальних постів заборонено.

Дітям, які купаються, заборонено пірнати із перил, запливати за знаки лінії запливу, допускати безглузді витівки, подавати сигнали про необхідність допомоги заради жарту.

Під час купання дітей на території дитячого пляжу забороняється:

- купання і присутність сторонніх осіб;

- катання на човнах і катерах;

- ігри та розваги на воді.

Для купання дітей під час походів, прогулянок, екскурсій вибирається неглибоке місце з пологим дном, яке не має гострих каменів, водоростей, мулу. Обстеження місця проводиться дорослими, які вміють добре плавати і пірнати, добре знають прийоми рятування та надання першої медичної допомоги потерпілим на воді.

Межі купання позначаються буйками, жердинами тощо.Купання проводиться під контролем дорослих при додержанні всіх заходів безпеки. Купання дітей, які не вміють плавати, під час походів забороняється. Після закінчення купального добового терміну адміністрація дитячої установи зобов'язана виділяти патруль (відповідального чергового) для обходу берега водойми та вести контроль кількості дітей в групах.

Катання дітей на гребних човнах, катерах (моторних човнах) проводиться тільки під керівництвом дорослих. Діти і дорослі повинні бути одягнені в індивідуальні рятувальні засоби (жилет, пояс). ДО керування човном, катером допускаються особи, які мають свідоцтво на право керування плавзасобом.

При катанні дітей на човнах забороняється:

- перевантажувати човен (катер) понад установлену пасажиромісткість (вантажопідйомність);

- користуватись човном дітям до 16 років без супроводу дорослих;

- стрибати у воду і купатися із човна (катера);

- сидіти на бортах, розгойдувати човен, переходити із місця на місце чи переходити (пересідати) на інший човен (катер).

2. Розрахунок відносного енергетичного потенціалу компресорних установок з поршневими компресорами, що працюють на вибухонебезпечеих та шкідливих газах

2.1 Загальні відомості

Проектною організацією для кожного технологічного блоку здійснюється оцінка енергетичного рівня і визначається категорія його вибухонебезпеки, даються висновки про ефективність і надійність заходів і технічних засобів захисту, про відповідність вимогам світових стандартів і здатності забезпечувати вибухобезпечність даного блоку і в цілому всієї технологічної системи.

Категорію вибухонебезпеки блоків, визначувану розрахунком, слід приймати на одну вище, якщо речовини (сировина, напівпродукт, готовий продукт), що обертаються в технологічному блоці, відносяться до I або II класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76.

Максимально допустимі рівні вибухонебезпеки технологічних блоків по відносних значеннях енергетичних потенціалів і масах парогазових середовищ, а також при необхідності величині часткових коефіцієнтів небезпеки визначаються головними фахівцями (технологами, механіками, електриками і ін.) відповідних підрозділів організації - розробника проекту (для знов проектованих або таких, що реконструюються об'єктів) і підприємств (для діючих виробництв).

Компресорна установка - власне компресор, головний і допоміжні приводи, устаткування, апаратура, трубопроводи, система контролю та автоматики, що забезпечують стійку роботу компресорної установки із заданими параметрами.

Розрахунок відносного енергетичного потенціалу компресорної установки виконується по методиці, приведеній в НПАОП 0.00-1.41-88 «Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв».

За наявності в машинному залі декількох компресорів розрахунок виробляється з обліку аварії в трубопроводі одного компресора.

При розрахунку енергетичного потенціалу слід розглядати випадок, коли кількість газу, що витікає з дефектного трубопроводу, є найбільшою (наприклад, розрив нагнітального трубопроводу та ін.).

Попадання газів з сусідніх технологічних блоків (цехів), куди здійснюється подача газу компресорною установкою (колектор, система апаратів і ін.) при аварії в нагнітальному трубопроводі компресора не враховується, оскільки на трубопроводі встановлюється зворотний клапан.

Таблиця 2.1 - Форма таблиці для запису вихідних даних

2. Розрахувати загальний та енергетичний потенціали вибухонебезпеки компресорної установки.

3. Визначити категорію вибухонебезпеки компресорної установки.

4. Визначити радіус зони руйнування кожного класу.

2.2 Порядок виконання завдання

1. Визначають об'єм газової суміші, що виділилася в результаті розриву технологічного трубопроводу:

Vг=10,4*5+(3.14*0.132/4*13)+0.51= 52.68 м3.

2. Визначають енергію адіабатичного розширення газової суміші:

.

A= 1/1,18-1*{1-(0,1/2,55)(1.18-1)/1.18}*2,55*52.68= 291.06 кДж.

3. Визначають маса газової суміші, наявної безпосередньо в блоці:

G= 2,55*52.68*293*0,86/ 0,1*373 = 907.49

4. Визначають питому теплоту згорання газової суміші:

q=(25,7*49.5+85,55*13+152.26*11+217.95*13+283.38*13.5)*4.1868/*10.86= 52179.89.

5. Визначають загальний енергетичний потенціал вибухонебезпеки:

Е = А + G q, кДж

E = 291.06+907.49*52179.89= 47359019.44кДж

6. Визначають відносний енергетичний потенціал вибухонебезпеки:

Qв= 1/16,534*47353019.44= 20.63.

7. Визначають загальну масу вибухонебезпечної хмари горючої газової суміші, приведену до єдиної питомої енергії згорання:

М = Е/46000, кг.

M= 47353019.44/46000= 1049.21 кг.

8. Визначають категорію вибухонебезпеки:

Категорія - 3.

9. Визначають тротиловий еквівалент вибуху газової суміші:

WT=9,833*10-5*52179.89*0,5*1049.21=2691.67.

10. Визначають радіус зони руйнування кожного з п'яти існуючих класів, беручи для розрахунків параметр bi з таблиці 1.4 (п. 1.5), центром якої є найбільш вірогідне місце розгерметизації системи або даний блок.

R1= 3,8*2691.67/{1+(3180/2691.67)2}1/6= 44.38 т;

R2=65.4 т;

R3=112.12 т;

R4=327.01 т;

R5=654.02 т.

оздоровчий газовий вибухонебезпека

Список використаних джерел

1. Іванов В.Н. та ін. Охорона праці у будівництві. Навчальний посібник/ За ред. Коржика Б.М. і Іванова В.М. - Х.: Форт, 2010. - 388с.

2. Основи охорони праці. Підручник/ За ред. К.Н. Ткачука і М.О. Халімовського. - К.: Основа, 2008. - 472с.

3. Іванов В.М. Технічне діагностування підіймально-транспортних машин. Навчальний посібник. - Х.: вид-во«ФОРТ», 2010.- 276с.

4. Батлук В.А., Гогіташвілі Г.Г. Охорона праці у будівельній галузі. Навчальний посібник. К.: Знання, 2006, 550с.

5. Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів(для декларування об'єктів підвищеної небезпеки) К.: вид-во«Основа», 2003. - 191с.

6. Іванов В.М. Монтаж та демонтаж сучасних будівельних баштових кранів: Навчальний посібник. - Х.: Вид-во«ФОРТ», 2008. - 278с.

Размещено на Allbest.ru