Вплив низькочастотних хвиль на організм людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Джерела низькочастотних випромінювань
• 2. Вплив низькочастотного випромінювання на організм людини
• 3. Захист населення від впливу низькочастотного випромінювання
• Висновки
• Список використаних джерел

• Вступ
• Дослідження вчених за останні 20 років показали, що електромагнітні поля, створені технічними системами, навіть у сотні разів слабші природного поля Землі, можуть бути небезпечними для здоров'я людини. Якщо не змінити принципи побудови електронних та радіотехнічних систем, то тенденція їх розвитку і негативний вплив на біологічні системи на рівні дії полів можуть призвести до катастрофічного за своїми наслідками впливу на біосферу та людину. випромінювання низькочастотний магнітний
• Плоди науково-технічного прогресу, які повинні служити на благо людства, стають агресивними по відношенню навіть до своїх творців. Стрімко зростає енергонасиченість побуту людей. Електроніка підступає все ближче до людини. Комп'ютер, телевізор, відеосистеми, мікрохвильові печі, радіотелефони - ось далеко не повний перелік технічних засобів, з якими людина постійно взаємодіє. Павутиння проводів електропостачання в будинках та в службових приміщеннях оточують людину. Людина знаходиться тривалий час під дією штучних полів, створених електронними системами та системами електропостачання, що, звичайно, негативно впливає на її здоров'я.

• 1. Джерела низькочастотних випромінювань
• Джерелами низькочастотних випромінювань (0,003 Гц - 30 кГц) є всі системи виробництва, передачі і розподілу електроенергії (лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, електростанції, різні кабельні системи), домашня та офісна електро- і електронна техніка, в тому числі і монітори ПК, транспорт на електроприводі, ж/д транспорт і його інфраструктура, а також метро, ??тролейбусний і трамвайний транспорт.
• Вже сьогодні електромагнітне поле на 18-32% території міст формується в результаті автомобільного руху. Електромагнітні хвилі, що виникають при русі транспорту, створюють перешкоди теле- і радіотрансляції, а також можуть мати шкідливий вплив на організм людини.
• Транспорт на електроприводі є потужним джерелом магнітного поля в діапазоні від 0 до 1000 Гц. Залізничний транспорт використовує змінний струм. Міський транспорт - постійний. Максимальне значення індукції магнітного поля в приміському електротранспорті досягає 75 мкТл, середнє значення - близько 20 мкТл. Середнє значення на транспорті з приводом від постійного струму зафіксовані на рівні 29 мкТл.
• У трамваїв, де зворотний провід - рейки, магнітні поля компенсують один одного на значно більшій відстані, ніж у проводів тролейбуса, а всередині тролейбуса коливання магнітного поля невеликі навіть при розгоні.
• Але найбільші коливання магнітного поля - в метро. При відправленні складу величина магнітного поля на платформі становить 50-100 мкТл і більше, перевищуючи геомагнітне поле. Навіть коли потяг давно зник у тунелі, магнітне поле не повертається до колишнього значення. Лише після того, як склад мине наступну точку підключення до контактної рейки, магнітне поле повернеться до старого значення.
• Щоправда, іноді не встигає: до платформи вже наближається наступний поїзд і при його гальмуванні магнітне поле знову змінюється. У самому вагоні магнітне поле ще сильніше - 150-200 мкТл, тобто в десять разів більше, ніж у звичайній електричці [1; С. 238-239].
• 2. Вплив низькочастотного випромінювання на організм людини
• Проблема впливу низькочастотного випромінювання набула світового характеру, тому 1996 року Світова організація охорони здоров'я створила Міжнародний проект, який займався вивченням ризиків для здоров'я, пов'язаних з технологіями, які створюють всі види електромагнітного випромінювання (ЕМВ). Група дійшла висновків, що найбільш шкідливими є не просто низькочастотні випромінювання, а саме вкрай низькочастотні випромінювання.
• Також в ході цих досліджень було визначено, що має місце час, протягом якого людина перебуває в зоні випромінювання, тому при короткостроковому перебуванні людини під дією цього виду випромінювання виникають такі наслідки, які мають стимулюючий характер впливу на нерви та м'язи і викликають зміну збудливості нервових клітин у центральній нервовій системі.
• Багато наукових досліджень у галузі вивчення довгострокових ризиків впливу магнітних полів низькочастотного випромінювання були сфокусовані на дитячій лейкемії. У 2002 році МАІР опублікувало монографію, в якій магнітні поля низької частоти були класифіковані як такі, що «володіють можливим канцерогенним ефектом по відношенню до людей». Це визначення використовується для позначення таких факторів, щодо яких є обмежені фактичні дані, що свідчать про їх канцерогенний вплив на людей, і недостатні фактичні дані, що свідчать про їх канцерогенність для піддослідних тварин. Така класифікація заснована на сумарному аналізі епідеміологічних досліджень, що демонструють закономірність дворазового зростання захворюваності дитячою лейкемією, пов'язаної із середнім впливом магнітних полів промислової частоти в житлових приміщеннях від 0,3 до 0,4 мкTл.
• Цільова група прийшла до висновку, що проведені пізніше додаткові дослідження не змінили статусу даній класифікації. Проводилися дослідження можливого зв'язку з впливом магнітних полів вкрай низької частоти. Сюди увійшли ракові захворювання дітей і дорослих, депресії, самогубства, серцево-судинні розлади, репродуктивні дисфункції, порушення розвитку, модифікації імунологічних реакцій, нейроповедінкові розлади і нервові дегенеративні захворювання. Цільова група ВООЗ дійшла висновку, що, в порівнянні з дитячою лейкемією, наукових даних, що підтверджують зв'язок між впливом магнітних полів низької частоти і всіма цими станами здоров'я, є недостатньо. У деяких випадках (наприклад, стосовно серцево-судинних захворювань і раку молочної залози) фактичні дані дозволяють припустити, що ці поля не призводять до їх розвитку. Наслідки для здоров'я, пов'язані з короткостроковим високорівневим впливом полів низької частоти, встановлені і покладені в основу двох міжнародних настанов щодо обмеження впливу.
• Ці організації вважають, що зібраних до теперішнього часу наукових даних, пов'язаних з можливими наслідками для здоров'я довгострокового низькорівневого впливу полів низької частоти, недостатньо для обґрунтування зниження кількісних граничних рівнів такого впливу.
• Численні дослідження в області біологічної дії ЕМВ низької частоти дозволяють виділити найбільш чутливі системи організму людини: нервова, імунна, статева і ендокринна.
• Нервова система, завдяки численним дослідженням науковців, є найбільш вразливою до дії низькочастотного випромінювання. На рівні нервових клітин, на рівні структурних утворень, що відповідають за передачу нервових імпульсів, на рівні ізольованих нервових структур виникають суттєві відхилення при дії електромагнітного випромінювання малої інтенсивності. Змінюється вища нервова діяльність, пам'ять людей, які перебувають під дією ЕМВ. Такі люди мають схильність до розвитку стресових реакцій. Деякі структури головного мозку мають підвищену чутливість до ЕМВ. Зміна проникності гематоенцефалічного бар'єра може призвести до неочікуваних негативних ефектів. Особливо чутлива до дії випромінювання низької частоти нервова система ембріона
• На даний час є досить багато даних, які вказують на негативний вплив ЕМВ низької частоти на імунну систему людини. Вплив на імунну систему виражається у зниженні фагоцитарної активності нейтрофілів, зміни компліментарної активності сироватки крові, порушення білкового обміну, пригніченні Т- лімфоцитів. Можливі також зміна частоти пульсу, судинних реакцій. Описано зміни кровотворення, порушення з боку ендокринної системи, метаболічних процесів, захворювання органів зору. Було встановлено, що клінічні прояви впливу низькочастотних хвиль найбільш часто характеризуються астенічним, астеновегетативним і гіпоталамічним синдромами:
• 1. Астенічний синдром. Цей синдром, як правило, спостерігається на початкових стадіях захворювання і виявляється скаргами на головний біль, підвищену стомлюваність, дратівливість, порушення сну, періодично виникають болі в області серця.
• 2. Астеновегетативний або синдром нейроциркулярної дистонії. Цей синдром характеризується такими реакціями, як гіпотонія, брадикардія та ін.
• 3. Гіпоталамічний синдром. Хворі підвищено збудливі, емоційно лабільні, в окремих випадках виявляються ознаки раннього атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби.
• Ендокринна система починає виділяти у кров більшу кількість адреналіну, як наслідок, зростає навантаження на серцево-судинну систему організму. Відбувається згущення крові, в результаті чого клітини недотримують кисень.
• Порушення статевої функції зазвичай пов'язано зі зміною регуляції з боку нервової і нейроендокринної системи. Часта дія ЕМВ викликає зниження активності гіпофіза. Будь-який фактор навколишнього середовища, який діє на жіночий організм під час вагітності і впливає на ембріональний розвиток є тератогенним, саме до таких і відноситься низькочастотне випромінювання. Вважається, що воно може викликати мутації, впливаючи на різних стадіях вагітності. Найбільш небезпечними є періоди раннього розвитку зародку, які відповідають періодам імплантації і раннього органогенезу. Також контакт вагітних жінок з електромагнітним випромінюванням може привести до передчасних пологів, а також до вроджених паталогій [2; С. 6-7]
• Таким чином, можна прийти до висновку, що випромінювання низької частоти, в першу чергу, негативно впливають на центральну нервову систему, викликаючи головні болі, млявість, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, зміна кров'яного тиску і пульсу, аритмія, виникнення синдрому стресу, причому нервова система реагує навіть на короткі за тривалістю впливу щодо слабких полів частоти: змінюється гормональний стан організму.
• Також низькочастотне електромагнітне поле може стати причиною шкірних захворювань (вугрове висипання, себороїдна екзема, рожевий лишай тощо), хвороб серцево-судинної системи та кишково-шлункового тракту, воно впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі й злоякісних.
• 3. Захист населення від впливу низькочастотного випромінювання
• Питання охорони здоров'я населення від впливу електромагнітних випромінювань низької частоти має важливе медичне та соціально-економічне значення. Особлива увага при цьому приділяється санітарному нагляду за джерелами цих випромінювань. Основою організації санітарного нагляду є санітарні норми і правила, які містять як норми, так і основні положення гігієнічних вимог до засобів випромінювання. Ці документи разом з методичними вказівками до них дозволяють регламентувати умови експлуатації і розміщення засобів випромінювання відносно житлової забудови і тим самим забезпечити охорону здоров'я населення від впливу електромагнітних полів, що виникають у навколишньому середовищі.
• Існують такі захисні заходи, як організаційні, інженерно-технічні та лікарсько-профілактичні. Здійснення організаційних та інженерно-технічних заходів покладено передусім на органи санітарного нагляду. Підприємства та установи, які використовують джерела ЕМВ, повинні проводити поточний санітарний нагляд за об'єктами, здійснювати організаційно-методичну роботу з підготовки спеціалістів та інженерно-технічний нагляд.
• Важливе значення мають інженерно-технічні методи захисту: колективний, локальний та індивідуальний. Колективний захист спирається на розрахунок поширення радіохвиль в умовах конкретного рельєфу місцевості. Економічно найдоцільніше використовувати природні екрани - складки місцевості, лісонасадження, нежитлові будівлі. Встановивши антену нагорі, можна зменшити інтенсивність поля, яке опромінює населений пункт, у багато разів.
• При захисті від випромінювання екрана повинне враховуватись затухання хвилі при проходженні через екран (наприклад, через лісову смугу). Для екранування можна використовувати рослинність. Спеціальні екрани у вигляді відбивальних щитів дорогі і використовуються дуже рідко.
• Локальний захист дуже ефективний і використовується часто. Він базується на використанні радіозахисних матеріалів, які забезпечують високе поглинання енергії випромінювання у матеріалі та віддзеркалення від його поверхні. Для екранування шляхом віддзеркалення використовують металеві листи та сітки з доброю провідністю.
• До інженерно-технічних засобів захисту також належать: конструктивна можливість працювати на зниженій потужності в процесі налагоджування та профілактики; робота на еквівалент навантаження; дистанційне керування.
• Засоби індивідуального захисту використовуються у тих випадках, коли інші заходи недостатньо ефективні: при переході через зони збільшеної інтенсивності випромінювання, при ремонтних та налагоджувальних роботах в аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та при зміні інтенсивності опромінення. ЗІЗ застосовують тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією та розміщенням устаткування, організацією виробничих процесів та засобами колективного захисту.
• Відповідно до Закону України "Про охорону праці" на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці службовцям безкоштовно видаються спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту. Для захисту тіла використовується одяг із металізованих тканин та радіопоглинаючих матеріалів [2; С. 9-10].

• Висновки
• Отже, враховуючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що низькочастотне випромінювання дуже негативно впливає на здоров'я людини. Найгірше у цьому випадку те, що дане випромінювання створюється промисловими і побутовими приладами, без чого сучасна людина вже не може уявити своє повсякденне життя.
• Численні дослідження в області біологічної дії ЕМВ низької частоти виділяють такі найбільш чутливі системи організму людини, як нервова, імунна, статева і ендокринна. Саме тому в результаті впливу низькочастотного випромінювання, наприклад, на нервову систему, у людини починають виникати головні болі, млявість, запаморочення, нудота, депресія, безсоння, відсутність апетиту, зміна кров'яного тиску і пульсу, аритмія тощо. Також низькочастотне електромагнітне поле може стати причиною шкірних захворювань (вугрове висипання, себороїдна екзема, рожевий лишай тощо), хвороб серцево-судинної системи та кишково-шлункового тракту, воно впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі й злоякісних.
• Позитивним є те, що враховуючи негативний вплив низькочастотного випромінювання, людина, піклуючись про своє здоров'я, вже знайшла деякі методи, щоб захистити себе від електромагнітного опромінення.

• Список використаних джерел
• 1. Екологія і безпека життєдіяльності: навч. посібник для вузів / Д.А. Кривошеїн, Л.А. Мураха, М.М. Роїв та ін; Під ред. Л.А. Мурахи. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 447 с.
• 2. Василенко В.В., Павлов С.Г. Аналіз впливу електромагнітних випромінювань на організм людини та методи захисту / В.В. Василенко, С.Г. Павлов. - 2009. - 14 с.
• Размещено на Allbest.ru