Токсичні хімічні речовини - основа хімічної небезпеки
Класифікація хімічних речовин залежно від характеру їх дії на організм людини. Принципи захисту від дії токсичних хімічних речовин. Оцінка шляхом прогнозу хімічної обстановки. Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.11.2016 |
| Размер файла | 29,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Токсичні хімічні речовини - основа хімічної небезпеки
Коржакова Анжеліка ЮПР 204
Содержание
- Вступ
- 1. Основні принципи захисту від дії токсичних хімічних речовин
- 2. Виявлення та оцінка шляхом прогнозу хімічної обстановки
- 3. Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища
Вступ
Протягом свого життя людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров'я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу. Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на:
• промислові отрути які використовуються у виробництві (розчинників, барвників), є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій (ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);
• отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур'янами та гризунами (гербіциди, пестициди);
• лікарські препарати;
• хімічні речовини побуту (харчові добавки, засоби санітарії та гігієни, косметичні засоби);
• хімічна зброя.
Залежно від характеру дії на організм людини хімічні речовини поділяються на: токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі та ті, що впливають на репродуктивну функцію.
Токсичні речовини - це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму (кровотворну, центральну нервову). Ці речовини викликають патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, розчини кислот чи лугів.
Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних, шляхів, очей, легень, шкіри (пари кислот, лугів, аміак).
Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини тощо).
хімічна речовина захист безпека
Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром).
Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні).
Задушливі речовини призводять до токсичного набряку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту).
Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну функцію, можуть бути: радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець.
Сенсибілізатори - це речовини, що діють як алергени (розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо).
Негативні наслідки має вплив саме отруйних речовин на живі організми, повітря, ґрунт, воду. Своєю дією ці речовини призводять до критичного стану навколишнього середовища, впливають на здоров'я та працездатність людей.
Отруйними називаються речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин. Шляхи проникнення отруйних речовин в організм людини: через шкіру, органи дихання та шлунок. Ступінь ураження отруйними речовинами залежить від їх токсичності, вибірковості дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних властивостей.
1. Основні принципи захисту від дії токсичних хімічних речовин
Заходи щодо забезпечення безпеки робіт при контакті з шкідливими речовинами поділяються на загальні та індивідуальні.
Застосування тих чи інших засобів нейтралізації або попередження впливу шкідливих речовин проводиться після ретельного аналізу повітря. Аналіз повітря дає можливість вивчити санітарно-гігієнічні умови праці, з'ясувати і усунути причини потрапляння в повітря отруйних речовин в концентраціях, що перевищують допустимі норми, визначити концентрації отруйних речовин на робочих місцях, ефективність і герметичність апаратури.
До загальних заходів і засобів попередження забруднення повітряного середовища на виробництві належать: архітектурно-проектні і планувальні рішення; призначення санітарно захисних зон при проектуванні та забудові об'єктів, удосконалення технологічного обладнання та технологічних процесів;
У проектних рішеннях завдань і споруд повинні бути передбачені пристрої і технічні засоби, що виключають вміст у повітрі будівель і робочих зон шкідливих газів і парів і утворення застійних зон. При правильній плануванні технологічного комплексу підприємства розташовується так, щоб шкідливі виділення з одного цеху не потрапляли в інший. Тому технологічні установки на відкритих майданчиках та виробничі будівлі з шкідливими виділеннями розміщують з підвітряного боку по відношенню до інших цехах. Відстань між окремими корпусами повинно бути не менше півсуми висот протиборчих будинків та не менше 15.
Технічні та організаційні заходи включають:
Вилучення шкідливих і особливо токсичних речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин на менш шкідливі (заміна барвників, розчинників, пігментів і т.д. на менш небезпечні);
Дотримання правил зберігання, транспортування та застосування отруйних речовин. Токсичні речовини необхідно зберігати в окремих закритих, добре вентильованих складських приміщеннях, віддалених від житлових будинків, їдалень, водойм, колодязів, а також від робочих місць. В складках обов'язково необхідно вивішувати попереджувальні написи. Допуск на склад зберігання токсичних речовин сторонніх осіб заборонений;
Ефективним заходом зниження виділення шкідливостей в робочій зоні є: удосконалення технологічного обладнання, застосування замкнутих технологічних циклів, неперервних транспортних потоків, застосування мокрих способів переробки сировинних матеріалів, які пилять (застосування пневмовінтових живильників, аерожолобами, шнеків і т.д.);
Обов'язковою вимогою є герметизація устаткування. Однак повна герметизація не завжди можлива через наявність робочих отворів. Найбільш ефективним є, в цьому випадку, аспірація агрегатів із здійсненням відсмоктування з-під укриття. Конструкції таких відсмоктувачів різноманітні: витяжні шафи, витяжні парасолі, бортові відсмоктування з штучної або механічною тягою і т.д.
Застосування дистанційного керування технологічними процесами з герметизацією робочого місця оператора, застосування механізації і автоматизації виробничих процесів (що виключають присутність в робочій зоні людей);
Систематична прибирання приміщень;
Вентиляція виробничих приміщень і застосування спеціальних аспіраційних установок;
Постійний контроль над вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
Проведення медичних оглядів працюючих, профілактичне харчування, дотримання правил промсанітарії та гігієни праці.
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) застосовують при не досягненні умов безпечної роботи за рахунок загальних архітектурно проектних та планувальних рішень, а також недостатню ефективність спільних колективних засобів захисту.
ЗІЗ поділяються на ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання; спеціальний одяг; спеціальне взуття, засоби захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху; запобіжні пристосування; захисні дерматологічні засоби (ГОСТ 12.4.011-89 "Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги і класифікація).
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або незадовільними метеоумовами, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, а також миючі та знезаражувальні засоби (ст.8),.
Порядок видачі, зберігання і використання ЗІЗ визначається "Положенням про порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту" (наказ Держнаглядохоронпраці від 7.05.2004г.).
Засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗ ОД) призначені для захисту від впливу шкідливих газів, парів, диму, туману і пилу, що містяться в повітрі робочої зони, а також для забезпечення киснем при недоліку його в навколишній атмосфері. ЗІЗ ОД поділяються на протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаскі. За принципом дії ЗІЗ ОД бувають фільтруючі та ізолюючі
У фільтруючих протигазах повітря очищається від шкідливих речовин за рахунок фільтрації при проходженні через захисний елемент. Фільтруючі ЗІЗ ОД не можна застосовувати при наявності в повітрі невідомих речовин, при великому змісті шкідливих речовин (більше 0,5% за обсягом), а також при зменшеному вмісті кисню (менше 18% при нормі 21%). У цих випадках потрібно застосовувати ізолюючі ЗІЗ ОД. Застосування в промисловості знаходять протиаерозольні фільтруючі респіратори. Вони діляться на два типи: патронні, у яких лицьова частина і фільтруючий елемент виділені в окремі самостійні вузли, і фільтр-маски, у яких фільтруючий елемент одночасно служить і лицьової маскою. За способом вентиляції подмасочного простору протиаерозольні респіратори бувають безклапанні і клапанні. За умовами експлуатації розрізняють респіратори одноразового та багаторазового використання. Респіратори забезпечують полегшений спосіб захисту органів дихання від шкідливих речовин.
2. Виявлення та оцінка шляхом прогнозу хімічної обстановки
Хімічна обстановка - це сукупність наслідків хімічного зараження території отруйними речовинами чи сильнодіючими ядучими речовинами, які впливають на діяльність об'єктів народного господарства, формування ЦО і населення.
Хімічна обстановка може утворитися при застосуванні хімічної зброї, або в результаті аварійного розливу, чи викидання СДОР і утворення зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.
Оцінюючи хімічну обстановку, що виникла в результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин, необхідно визначити: розміри зон хімічного ураження, площі зони зараження і тип хімічної речовини. На основі цих даних оцінюють глибину поширення зараженого повітря, стійкість хімічних речовин на місцевості, час перебування людей у засобах захисту шкіри, можливі ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, зараження споруд, будинків, урожаю, кормів, продуктів, води.
Розглянемо методику розв'язання задач оцінки хімічної обстановки при зараженні отруйними речовинами. Глибина поширення зараженого повітря визначається відстанню від повітряної межі району застосування хімічної зброї до межі поширення зараженого повітря з уражаючими концентраціями. Вона залежить від рельєфу місцевості, метеорологічних умов, щільності забудови населених пунктів, наявності лісових насаджень. Так, кожний кілометр глибини лісу в напрямку вітру зменшує на 2,5 км відстань, яку проходить хмара на рівній місцевості.
З метою визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних хімічних речовин на людей, тварин, рослин, воду, корми, урожай і розробки доцільних дій рятувальних формувань і населення при ліквідації хімічного зараження й ведення робіт на об'єкті проводять оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки.
Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:
• район і час зараження ОР;
• тип і кількість ОР;
• ступінь захищеності людей, тварин, продуктів харчування, кормів;
• умови зберігання і характер потрапляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин;
• топографічні умови місцевості, характер забудови, наявність лісових насаджень на шляху поширення зараженого повітря;
• метеоумови: швидкість та напрямок вітру в приземному шарі, температура повітря і ґрунту, ступінь вертикальної стійкості повітря.
Є три ступені вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія і конвекція.
Інверсія виникає при ясній погоді, малій (до 4 м/с) швидкості вітру, у вечірній час, приблизно за 1 год до заходу сонця. При інверсії нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає розсіюванню його по висоті й утворює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій забрудненого повітря.
Конвекція виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/с) швидкостях вітру, приблизно через 2 год після сходу сонця і руйнується приблизно за 2-2,5 год до заходу сонця. При конвекції нижні шари нагріваються сильніше, ніж верхні, і це сприяє швидкому розсіюванню забрудненої хімічною речовиною хмари і зменшенню її уражаючої дії. Ізотермія спостерігається в хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20-ЗО м від земної поверхні. Ізотермія, так само, як і інверсія, сприяє тривалому застою парів ОР.
3. Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища
Всі хімічні сполуки, забруднювачі природного середовища, за їх шкідливим впливом на здоров'я людини, розподілені на чотири класи небезпеки. Основу такої класифікації складають значення гранично допустимої концентрації (ГДК) речовини. Одиниці виміру: у повітрі - мг на куб. м, у воді - мг на літр, у грунтах і продуктах харчування - мг на кілограм речовини.
За значеннями ГДК хімічні забруднення класифікують - до першого класу небезпечних речовин відносять речовини, концентрації яких знаходяться в межах від 0,1 мг і менше - навіть мільярдні частки - настільки вони токсичні. Це надзвичайно небезпечні речовини, наприклад сполуки важких металів - ртуті, свинцю, кадмію, нікелю, радіоактивних елементів - торію, урану, радію, а також органічні речовини - бензопирен, диоксин, поліциклічні вуглеводні (нафталін, фенантрен) - канцерогени і багато інших, навіть деякі лікарські препарати.
Другий клас - дуже небезпечні речовини, ГДК яких знаходяться в межах від 0,1 до 1,0 мг. До них належать багато лікарських препаратів - наприклад більшість антибіотиків (алергени, деякі з них навіть канцерогени), кислоти, луги.
Третій клас - речовини небезпечні, ГДК яких знаходяться в межах від 1 до 10 мг. Наприклад, багато препаратів побутової хімії - розчинники фарб, емалі, синтетичні миючі засоби і навіть звичний пил на вулицях і шляхах, у побуті.
Речовини четвертого класу небезпеки - відносно небезпечні для нашого здоров'я. Їх ГДК - від 10 мг і більше, але це не означає, що вони цілком нешкідливі. Це більшість харчових продуктів, які можуть негативно впливати на здоров'я людини - сприяють виникненню алергічних реакцій.
На відміну цієї загальної класифікації існує інша - на підставі інгаляційної дії речовин, тобто через дихальну систему. Якщо речовина потрапляє в організм через органи дихання, то показник її небезпечності - коефіцієнт інгаляційного отруєння (КІО). Його обчислюють за формулою:
КІО = МД20: СС50,
де МД - максимально допустима концентрація випарів речовини при 20о Цельсія, СС - середньосмертельна концентрація, яка визначається на білих мишах при двогодинній дії речовини.
Коефіцієнт інгаляційного отруєння (КІО) змінюється в межах: три і менше - перший клас небезпечних речовин - надзвичайно небезпечні; другий - дуже небезпечні, КІО коливається в межах від 3 до 30; третій клас - помірно небезпечні (КІО коливається від 30 до300) і четвертий - мало небезпечні (КІО=300 і більше).
Таким чином, всі речовини, навіть продукти харчування можуть бути небезпечними або токсичними. Тому всі речовини, із якими стикається людина в будь-якій сфері діяльності, повинні бути вивчені і нормовані.
На практиці ізольована дія шкідливих речовин зустрічається дуже рідко, Частіше вони діють разом і сумарний ефект їх визначають за формулою А.Т. Авер'янова:
С1/ГДК1+С2/ГДК2+. +Сп/ГДКп,<1,
де С1, С2. Сп - концентрація кожного інгредієнта та його значення ГДК.
Хімічне забруднення довкілля обумовлено речовинами, які використовують у промисловості, сільському господарстві. Це добрива: органічні - гній, торф, солома, неорганічні - нітратні, сульфатні, фосфатні і пестициди, а також миючі засоби - мила, синтетичні поверхнево-активні речовини (порошки, пасти, шампуні). Перевищення концентрацій добрив або безконтрольне їх застосування призводить до отруєння ґрунтів, вод, харчових продуктів, вони легко мігрують по харчових ланцюгах. Нітрати - солі азотної кислоти в рослинах, організмах тварин і людей легко перетворюються у нітрити, нітрозоаміни, які сприяють виникненню ракових захворювань. Особливо вони небезпечні при спільному застосуванні з деякими лікарськими препаратами. Норми вмісту нітратів (мг/кг): картопля - 80, капуста та морква - 300, помідори - 60, часник - 60, зелень - 400, огірки - 150, кавун, дині, буряку - по 45 мг/кг.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин. Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях. Дії працівників та керівництва в разі винекнення аварії.
курсовая работа [32,6 K], добавлен 19.03.2008Визначення найбільш доцільних дій щодо захисту робітників об’єкту господарювання в місті Поповка від токсичної дії небезпечних хімічних речовин. Розрахунок можливої глибини зони зараження. Час підходу зараженої хмари до підприємства та укриття людей.
практическая работа [13,2 K], добавлен 18.04.2015Визначення глибини та ширини розповсюдження хмари зараженого повітря і часу приходу його фронту до населених пунктів. Розмір зони можливого хімічного забруднення. Тип та кількість небезпечних хімічних речовин, що потрапили в атмосферу при аварії.
контрольная работа [23,8 K], добавлен 30.03.2015Хімічні фактори небезпеки. Токсична дія шкідливих речовин на організм людини, гранично допустимі концентрації. Укриття населення в захисних спорудах. Призначення і класифікація сховищ, вимоги до побудови. Протирадіаційні та найпростіші укриття.
реферат [38,0 K], добавлен 22.11.2010Небезпеки природного, техногенного та соціально-політичного характеру. Поради, що допоможуть залишитися у безпеці, у разі отримання штормового попередження. Радіоактивний вплив на організм людини. Захист людини від ядерного впливу. Техногенні небезпеки.
доклад [23,4 K], добавлен 15.10.2016Безпека життєдіяльності суспільства в сучасних умовах. Формування в людини свідоме, відповідне відношення до питань особистої безпеки. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння.
контрольная работа [40,6 K], добавлен 16.07.2009Гігієна праці і виробнича санітарія в хімічній промисловості. Токсичність хімічних речовин та отрут, засоби індивідуального захисту. Вибухова та пожежна небезпека, безпека праці в хімічних лабораторіях. Вимоги безпеки при проведенні ремонтних робіт.
реферат [33,4 K], добавлен 18.11.2009Гігієнічні нормативи та регламенти безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів для мінімізації ризику їх шкідливого впливу на здоров’я населення та працюючих і попередження забруднення об’єктів навколишнього середовища.
автореферат [55,6 K], добавлен 11.04.2009Хімічні речовини, які можуть викликати масові ураження населення при аваріях з викидом (виливом) в повітря. Речовини з загальною отруйною та переважною дією удушення. Фактори безпеки функціонування хімічно небезпечних об’єктів та захисні заходи.
реферат [28,5 K], добавлен 18.02.2009Опис негативного впливу на організм людини вібрацій, шуму, електромагнітного поля, іонізуючого випромінювання, електричного струму (термічна, електролітична, механічна, біологічна дія) та хімічних речовин (мутагенний вплив на репродуктивну функцію).
контрольная работа [39,0 K], добавлен 18.05.2010Дослідження ризик-чинників токсичної безпеки життєдіяльності. Характерні властивості деяких сильнодіючих отруйних речовин та їх дія на організм людини. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах впливу СДОР. Ризик-чинники небезпеки міського транспорту.
реферат [36,1 K], добавлен 09.05.2011Характеристика хімічної обстановки, суть вихідних даних для її оцінки. Визначення вертикальної стійкості повітря та її значення для забезпечення безпеки. Правила поводження при виникненні загрозливих ситуації, оснащення хімічно небезпечного об’єкта.
практическая работа [14,8 K], добавлен 19.11.2011Поняття та причини хімічних опіків як ушкоджень тканин, що виникає під дією кислот, лугів, солей важких металів, їдких рідин і інших хімічно активних речовин. Класифікація по тяжкості і глибині поразки, типи, порядок і правила надання першої допомоги.
презентация [521,8 K], добавлен 14.10.2014Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з "Цивільної оборони" для студентів усіх профілів навчання. Оцінка хімічної обстановки, що склалася у надзвичайній ситуації. Оцінка інженерного захисту працівників. Заходи для захисту персоналу.
методичка [387,7 K], добавлен 27.03.2010Класифікація елементів за їх умістом у живих організмах. Продукти харчування, що містять різні метали. Нагромадження металів в організмі людини, оцінка їхнього впливу на організм людини та його життєдіяльність. Основні правила правильного харчування.
презентация [6,6 M], добавлен 11.03.2019Охорона навколишнього середовища та раціональне використання її ресурсів в умовах росту промисловості. Оцінка збитку, нанесенного забрудненням атмосфери, водних ресурсів, розробкою та використанням недр. Зменшення капітальних вкладень на охорону довкілля.
контрольная работа [240,2 K], добавлен 02.04.2009Промисловий пил, його вплив на організм і заходи щодо боротьби з пилом. Визначення і класифікація виробничих шкідливостей. Шкідливі хімічні речовини. Вібрація, її вплив на працівників та методи захисту. Вогнестійкість будівель, споруд, її підвищення.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 07.12.2013Поняття та сутність небезпек та загроз техногенного характеру. Основні види небезпек та загроз техногенного характеру та шляхи їх ліквідації. Поняття антропогенного забруднення. Попередження та своєчасна ліквідація хімічної небезпеки та загрози.
реферат [41,5 K], добавлен 07.09.2011Характеристика іонізуючих випромінювань, їх штучні джерела. Поняття радіоактивності, властивості та біологічна дія радіоактивних речовин. Призначення та устрій приладів для вимірювання радіації. Способи захисту населення в умовах радіаційного забруднення.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 06.09.2011Заходи щодо захисту населення при погрозі сходу лавин, селів, зсувів. Поділ лавин на категорії відповідно до характеру руху. Небезпечні ситуації техногенного характеру. Способи захисту людей, харчування, води від радіоактивного зараження. Клас небезпеки.
лекция [24,8 K], добавлен 25.01.2009
