Запровадження процесу підвищення кваліфікації фахівців дослідно-випробувальних лабораторій територіальних органів ДСНС на базі інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ ДОСЛІДНО-ВИПРОБУВАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ ДСНС НА БАЗІ ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Павлов Сергій Сергійович

Климась Руслан Володимирович

Одинець Алла Валеріївна

Середа Дмитро Володимирович

Анотація

Павлов Сергій Сергійович кандидат наук з державного управління, начальник навчально-методичного відділу Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, вул. Рибальська, 18, Київ.

Климась Руслан Володимирович начальник відділу досліджень, статистики пожеж та надзвичайних ситуацій науково-дослідного центру протипожежного захисту Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, вул. Рибальська, 18, м. Київ.

Одинець Алла Валеріївна старший науковий співробітник відділу досліджень, статистики пожеж та надзвичайних ситуацій науково-дослідного центру протипожежного захисту Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, вул. Рибальська, 18, м. Київ.

Середа Дмитро Володимирович науковий співробітник відділу досліджень, статистики пожеж та надзвичайних ситуацій науково-дослідного центру протипожежного захисту Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, 01011, м. Київ.

8

Ключові слова: підвищення кваліфікації, дослідно-випробувальна лабораторія, дослідження пожеж.

Abstract

Pavlov Sergey Sergeevich Candidate of Sciences in Public Administration, Head of the Educational and Methodological Department of the Institute of Public Administration and Research in Civil Defense, Rybalskа St., 18, Kyiv.

Klymas Ruslan Volodymyrovych Head of the Department of Research, Fire and Emergency Statistics of the Research Center for Fire Protection of the Institute of Public Administration and Research on Civil Defense, Rybalskа St., 18, Kyiv.

Odynets Alla Valeriyivna Senior Research Fellow, Department of Research, Fire and Emergency Statistics, Research Center for Fire Protection, Institute of Public Administration and Research in Civil Defense, Rybalskа St., 18, Kyiv.

Sereda Dmytro Volodymyrovych Research Fellow, Research, Fire and Emergency Statistics Department, Fire Protection Research Center, Institute of Public Administration and Civil Defense Research, Rybalska St., 18, Kyiv.

INTRODUCTION OF TRAINING SPECIALISTS DOSLIDNO-TESTING LABORATORIES TERRITORIAL AUTHORITY STATE EMERGENCY SERVICE OF UKRAINE INSTYTUTTU BASED PUBLIC ADMINISTRATION AND RESEARCH CIVIL PROTECTION.

One of the tasks of the central executive body, which carries out state supervision in the field of fire safety, is to participate in the investigation of the causes of fires. The process of investigating fire events is complex due to the phenomenon of fire itself, which poses a real threat to the destruction of traces of the circumstances and conditions of its occurrence and features of development. Therefore, in order to qualitatively organize and conduct this process, participants are required to have special knowledge. To date, there is a certain system of knowledge and ideas about the processes that occur during fires. An appropriate array of reference and information data has been developed, which characterize them, but do not solve all the problems to the end. In Ukraine, in the vast majority of fires, the inspection staff of bodies and subdivisions of state supervision (control) and research and testing laboratories of territorial bodies of the State Emergency Service of Ukraine deal with the issues of establishing the causes of their occurrence. To establish the causes of fires, as well as the circumstances and conditions that contributed to their occurrence, the specialist is required to have special (competencies) knowledge. Acquisition of new and / or improvement of previously acquired competencies within a professional activity or field of knowledge is carried out by means of professional development or internship. Educational institutions that provide educational activities for the training of employees, the obligation of which is required by law, must have a license for the relevant activities and / or accredit the relevant educational programs. In order to normalize the process of increasing the level of knowledge of specialists of research and testing laboratories of territorial bodies of the State Emergency Service of Ukraine in the field of fire research, the Institute has developed and approved with the State Emergency Service of Ukraine a curriculum of 4 ECTS credits.

Keywords: advanced training, research and testing laboratory, fire research.

Постановка проблеми

Відповідно до [1, 2], одним із завдань центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, є участь у розслідуванні причин виникнення пожеж.

В Україні у переважній кількості пожеж питаннями встановлення причин їх виникнення займається інспекторський склад органів та підрозділів державного нагляду (контролю) та дослідно-випробувальні лабораторії (далі- ДВЛ) територіальних органів ДСНС.

На даний час наказом Міністерства освіти і науки № 1169 від 29 жовтня 2018 року [3] встановлено стандарт вищої освіти України за спеціальністю «Пожежна безпека» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, на меті якого є підготовка фахівців, які мають оволодіти компетентностями, потрібними для запобігання виникненню пожеж, обмеження їх розвитку, убезпечення людей, захисту матеріальних цінностей, довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі, а також створення умов для пожежогасіння.

Разом з тим, питання дослідження пожеж, застосування фізико-хімічних методів для встановлення причин виникнення пожеж, методів проведення випробувань речовин і матеріалів із визначення показників пожежної небезпеки не в повній мірі охоплені освітніми програмами за державним замовленням закладами вищої освіти системи цивільного захисту.

В усьому світі пожежі наносять великих матеріальних та моральних втрат суспільству. В Україні впродовж останніх десяти років пожежно- рятувальні підрозділи щороку, в середньому здійснювали понад 110 тисяч виїздів на ліквідацію небезпечних подій, з яких 62 % - це виїзди на події, пов'язані з пожежами, 22 % - на аварії та технічну допомогу, 16 % - виїзди на хибні виклики. Тож, в середньому за рік на ліквідацію пожеж здійснюється понад 69 тис. виїздів, виникнення яких переважно пов'язано з діяльністю людей, а отже відповідним органам належить встановити причини, винних, а також дати правову оцінку їх дій згідно з чинним законодавством [4].

З метою підвищення рівня знань у фахівців дослідно-випробувальних лабораторій територіальних органів ДСНС за напрямком дослідження пожеж Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту, у жовтні 2014 року було розпочато системну роботу, направлену на підвищення їх методичного рівня шляхом організації стажування співробітників ДВЛ із залученням експертів-пожежотехніків Експертної служби МВС України та судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Особи, які проходили стажування, отримували відомчий сертифікат про проходження стажування, що був невстановленого зразка.

Після реорганізації Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту та Інституту державного управління у сфері цивільного захисту шляхом приєднання до утвореного [5] Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (далі - Інститут) питання підвищення фахових знань у спеціалістів ДВЛ перейшло в інше правове поле. З метою унормування даного процесу Інститутом було розроблено та погоджено із ДСНС навчальну програму з підвищення кваліфікації фахівців ДВЛ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Однією із ключових тенденцій сучасної державної політики України є орієнтація на активне входження до європейської та світової спільноти. Використання європейського досвіду у сфері освіти на шляху входження України в Європу є одним із пріоритетів розвитку вищої освіти України. Відповідно до вимог Болонського процесу Україна зобов'язалась узгодити освітню політику щодо створення Європейського регіону вищої освіти. В сучасній Україні дослідженню проблемних питань забезпечення якісного навчання в системі післядипломної освіти, присвячено низку наукових праць.

Над питанням поліпшення викладення навчального матеріалу працює автор [6], який в одній із своїх праць вважає, що візуалізація навчальної інформації є своєрідним інструментом технології інтерактивного навчання. Виклад лекційного матеріалу в поєднанні з візуальною підтримкою дозволяє використовувати переваги інтерактивного підходу: розширення світогляду у взаємодії під час лекції (лекція викликає інтерес, актуалізує попередні знання, формує компетенції), залучення слухачів до виконання різнорівневих завдань і, що найголовніше - інформація стає зрозумілішою для усієї аудиторії.

В роботі [7] авторами було обґрунтовано, використання методики кейс - стаді у навчанні (слухачів). Дана методика дозволяє не лише поліпшити розуміння управлінської теорії, активізувати пізнавальний інтерес до курсів, що вивчаються, але і сприяє розвитку дослідницьких, комунікативних та творчих навичок прийняття рішень.

Концептуальними положеннями освіти дорослих, визначеними Л.Б. Лук'яновою [8], встановлено, що освіта дорослих - пролонгований процес і результат розвитку людини (особистості, громадянина, індивідуальності, фахівця), що відбувається упродовж усього життя, завдяки якому дорослі розвивають свої здібності або підвищують професійну кваліфікацію. Освіта дорослих, як важлива складова неперервної освіти, покликана сприяти науковому, соціальному й економічному розвитку, демократії, екологічно сталому розвитку суспільства, в якому на зміну жорстким конфліктам прийдуть діалог і культура світу, засновані на справедливості. Дані вікової психології [9] засвідчують різний рівень прояву інтелектуальних функцій людини залежно від віку. Так інтенсивність старіння інтелектуальних функцій людини залежить від двох чинників: внутрішнім - є обдарованість особистості, зовнішнім - освіта. Саме освіта гальмує процеси інтелектуального старіння. Тому підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації працівників, створення на виробництві системи безперервної освіти кадрів є важливою умовою професійного та інтелектуального розвитку людини.

Автор [10] вважає, що стажування є продуктивною формою освіти дорослих, яка, спираючись на індивідуальний підхід, оперативно і достатньо повно забезпечує індивідуальні потреби громадян у здобутті певних знань, виробленні навичок і умінь, особистісному і професійному зростанні. Попри те, стажування сприяє самореалізації особистості педагога, навчає його, дає можливість набути цінного для професії передового досвіду, сприяє розвитку зв'язків між навчальними закладами.

В [11], визначено, що набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань здійснюється шляхом підвищення кваліфікації. Заклади освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників, обов'язковість якої передбачена законом, мають мати ліцензію на відповідну діяльність та / або акредитувати відповідні освітні програми.

Автори в роботі [12] стверджують, що використання активних та інтерактивних методів навчання в навчальному процесі сприяє взаємодії, діалогу, в ході якого слухачі навчаються критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і використанні відповідної інформації, враховувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватись з іншими фахівцями.

Мета статті. Запровадження курсів підвищення кваліфікації для фахівців дослідно-випробувальних лабораторій територіальних органів ДСНС, шляхом удосконалення загальних та спеціальних (фахових) компетентностей, оновлення та розвинення умінь і знань з питань організації та проведення робіт по дослідженню пожеж.

Виклад основного матеріалу

Дослідження подій, пов'язаних з пожежами являє собою складності в силу самого явища пожежі, що несе реальну загрозу знищенню слідів про обставини й умови його виникнення та особливостей розвитку.

На сьогоднішній день склалася певна система знань та уявлень про процеси, що відбуваються під час пожеж. Напрацьовано відповідний масив довідково-інформаційних даних, які їх характеризують, але не вирішують всіх проблем до кінця. Процес дослідження пожежі вимагає від кваліфікації спеціаліста застосування всього комплексу спеціальних знань. Але в силу різних причин, пошук і використання необхідних даних ускладнені, в тому числі й із-за розрізненості джерел довідково-методичної інформації. Також, існує потреба у застосуванні уніфікованої приборно-технічної бази, заснованої на єдиних принципах та методиках роботи. Ця база повинна бути призначена для забезпечення фіксації місця пожежі, вилучення речових доказів, а також їх дослідження всіма органами, задіяними на всіх стадіях розслідування пожежі.

Складні пожежі у сучасних умовах потребують пошуку шляхів подальшого удосконалення організації стилю і методів управлінської діяльності органів державного управління у сфері пожежної безпеки із застосуванням інформаційних технологій [13].

За результатами аналізу інформації, що надійшла від територіальних органів ДСНС України, упродовж 2020 року кількість пожеж, досліджених ДВЛ, коливалася в межах від 1,4 % до 2,9 % від загальної кількості пожеж в областях і місті Києві. Динаміку абсолютної кількості пожеж, досліджених ДВЛ, та відсотка досліджених пожеж від загальної кількості пожеж в областях і місті Києві за останні п'ятнадцять років наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Динаміка кількості пожеж, досліджених ДВЛ*

*Примітки: 1) кількість досліджених ДВЛ пожеж у 2014 році наведено з урахуванням даних ДВЛ Донецької та Луганської областей за 6 місяців 2014 року;

2) кількість досліджених ДВЛ пожеж у 2015-2019 роках наведено без урахування даних ДВЛ Донецької та Луганської областей;

3) кількість досліджених ДВЛ пожеж у 2020 році наведено без урахування даних ДВЛ Донецької області.

На теперішній час у територіальних органах ДСНС фактично функціонує 24-и дослідно-випробувальні лабораторії, за винятком Донецької області, а фактична чисельність працівників станом на 01.01.2021 складає 123 особи.

Державна політика у сфері цивільного захисту та освіти вимагають проведення підвищення кваліфікації керівного складу і фахівців з питань дослідження пожеж у перший рік призначення на посаду і в подальшому щонайменше один раз на п'ять років [14, 15]

Підвищення кваліфікації - це набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань, що здійснюється закладами освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників, обов'язковість якої передбачена законом та мають ліцензію на відповідну діяльність та/або акредитовані відповідні освітні програми.

Основними напрямами підвищення кваліфікації на сьогодні можуть бути: розвиток спеціальних (фахових) компетентностей; формування у здобувачів освіти спільних для ключових вмінь; психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки; створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання; використання інформаційно -комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку; мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність; розвиток управлінської компетентності. пожежа техногенний безпека влада

Реалізацію напрямів освітньої діяльності у сфері цивільного захисту забезпечує галузева система освіти, до складу якої входять заклади вищої освіти та навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності (рис. 2)

Рис. 2. Галузева система освіти у сфері цивільного захисту

Провівши аналіз інформації, наведеної у план-графіках підвищення кваліфікації осіб середнього та старшого начальницького складу служби цивільного захисту у 2017-2020 роках, затверджених наказами ДСНС [16-19] стало відомо, що за останні 4 роки лише 14 фахівців із категорії фахівців ДВЛ підвищували кваліфікацію у навчальних закладах вищої освіти системи цивільного захисту (див. табл.1).

Таблиця 1. Зведена інформація про проходження підвищення кваліфікації та спеціалізації фахівцями дослідно-випробувальних лабораторій територіальних органів ДСНС України у закладах вищої освіти системи цивільного захисту