Жанрові моделі сучасної української малої прози (Людмила Тарнашинська, Галина Тарасюк, Володимир Даниленко, Олександр Жовна)

Специфіка формо- і змістотворчих чинників жанрових моделей літератури Л. Тарнашинської, Г. Тарасюк, В. Даниленка, О. Жовни. Аналіз ідейно-тематичної, образної, жанрово-стильової, сюжетно-композиційної парадигм. Природа наративної організації творів.

Рубрика Литература
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.07.2015
Размер файла 52,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Як показують спостереження, жанрове моделювання художнього світу в творах О. Жовни визначається значною роллю сюжетної інтриги, вагомістю художньої деталізації, використанням таких формотворчих чинників, як сюжетний паралелізм, внутрішній сюжет, недомовленість, ретроспекція, зміщення часопросторових векторів. Як і В. Даниленко, О. Жовна фокусує свою увагу на відтворенні внутрішньо-психологічних процесів, на розкритті діалектики духовного світу в координатах екзистенційного світовідчуття.

У Висновках підсумовано результати дослідження.

Історія жанрів засвідчує, що увага до малих наративів у різні періоди розвитку літератури пов`язана з їхнім художньо-естетичним потенціалом, зокрема зі здатністю лаконічно, динамічно та яскраво відтворювати непересічну подію, оригінальний характер, певне переживання чи настрій. У результаті здійсненого дослідження встановлено, що сучасні представники жанрів новели й оповідання - Л. Тарнашинська, Г. Тарасюк, В. Даниленко, О. Жовна - своєю творчістю репрезентують тенденцію до індивідуалізації жанрових канонів, постійний пошук нових зображально-виражальних можливостей. Художньо-естетичні принципи трансформації дійсності у малій прозі письменників зумовлені творчою самобутністю авторів, їх ідіостилем, схильністю до синтезування канонічних і новаторських художніх констант.

З`ясовано, що жанрові моделі новел Л. Тарнашинської мають лірико-психологічний характер. З-поміж знакових рис творів авторки - настроєва домінанта, психологічна деталізація, суб`єктивований наратив. Настанова на відтворення суб`єктивного переживання реалізується переважно у жанрово-структурному типі новели настрою, через форму внутрішнього монологу, проявляється у лірико-психологічній тональності. Домінування у новелах внутрішнього сюжету зумовлює асоціативну композицію, безфабульність. Формуючи емоційно-експресивну концентрацію, Л. Тарнашинська подекуди вдається до мистецького синкретизму: колір і музичне начало виражають настроєву гаму в новелах «Зелений позирк із-надвечір`я», «Дві мелодії для однієї струни», «Парасоля на кожен дощ», «Один плюс один дорівнює дощ». Майстерністю у відображенні поліфонії духовного світу позначені образи героїв, які розкриваються у контексті різних життєвих ситуацій, через моделювання емоційно-психологічних колізій, внутрішнього драматизму. В основі жанрово-змістової структури новел письменниці - художня трансформація епізодів, вихоплених із щоденного родинного чи суспільного життя («Гості з чужої стороності», «Груші поспіли», «Презентація»), інтерпретація казкових образів («Гидке каченя», «Червона Шапочка», «Попелюшка»), розширення новелістичної форми через розгалуження сюжету («Сорочине гніздо», «Дуля», «Одна кімната на двох», «Один плюс один дорівнює дощ»). Наявність настроєвого епіцентру, сюжетного паралелізму, художньої деталізації, ситуаційної й психологічної несподіванки, нехтування окремими композиційними елементами, відсутність авторських характеристик - провідні чинники формування жанрових моделей творів Л. Тарнашинської.

Встановлено, що у творчості Г. Тарасюк домінує соціально-психологічний різновид новели. Талант письменниці найповніше розкривається під час психологічно вмотивованого відтворення явищ сучасного суспільного, політичного, культурного життя, у процесі реалістичного розкриття злободенних тем і негативних явищ сьогодення. Цим зумовлений проблемно-тематичний поліфонізм її новелістики. Авторка зосереджує увагу на потребі збереження морально-етичних концептів, які знецінюються у контексті сучасності, протиставляючи байдужості, бездуховності, моральній деградації пріоритети людяності, співпереживання. Об`єктивно, поєднуючи конкретику та символіку, Г. Тарасюк розкриває політичні реалії, явища заробітчанства та еміграції. Моделюючи образи героїв, відтворюючи драматизм внутрішнього світу сучасника, письменниця у різних ракурсах художньо досліджує проблему «людина у контексті сучасного соціокультурного життя». Розкриваючи депресивні стани («Harmonia mundi»), силу ілюзії («Дама останнього лицаря», «І жаль за тим, що не збулось»), Г. Тарасюк виявляє вміння відтворювати колоритні жіночі образи, інколи іронічні («Двомужниця»), але переважно - драматичні. У процесі аналізу спостережено розширення меж новелістичного жанру, про що свідчить не лише обсяг твору, а й розгалужений сюжет, ширше коло проблем, динаміка розкриття характеру героя («Тікаймо, Адаме, тікаймо», «Голос крові», «Ганька - сама собі ворог»). Жанрові структури новел письменниці позначені загостреними конфліктами, сюжетним динамізмом, наявністю інтриги, художньої деталізації, розмаїттям наративних форм (монолог-роздум, діалогізований монолог, монолог-спогад та ін.).

Яскраві зразки жанру оповідання у сучасній літературі репрезентовані у творчому доробку В. Даниленка та О. Жовни. Домінуючими чинниками творення жанрової форми оповідань В. Даниленка є динамізм, яскравість дії, психологізм, інтелектуально-філософська спрямованість, зміщення часово-просторових векторів. З-поміж прикметних рис його творів - колоритна деталізація, пов`язана переважно з урбаністичним характером прози, обернена та ретроспективна композиція («Сон із дзьоба стрижа», «Розбуди мене до Парипсів», «Слід у лататті»), композиційне обрамлення («Знімок з лемуром», «Солов`їний день»), сюжетний паралелізм («Різдвяна казка», «Самогон Чучкала»), моделювання детективної лінії, використання прийому «текст у тексті» («Поцілунок Анжели», «Дегустація в будинку з химерами», «Далекий голос саксофона»). Стильову поліфонію оповідань В. Даниленка формують елементи магічного реалізму, сюрреалізму та екзистенціалізму. Письменник вдається до моделювання художнього світу зі зміщеними часово-просторовими координатами, актуалізує значення ірраціональних, містичних, фатальних чинників. Увага до асоціативного мислення, підсвідомого, снів увиразнюється у контексті екзистенційних мотивів абсурдності буття, самотності, відчаю, відчуження, швидкоплинності молодості, життя. Окремі оповідання письменника («Місто Тіровиван», «Тір-лір-лі», «Смерть учителя») позначені постмодерною поетикою, що виявляється через пародійно-іронічний наратив, стилізацію, деконструкцію сюжетно-композиційних зв`язків, руйнування цілісності образу героя. Оригінальність образної системи оповідань В. Даниленка зумовлена зосередженістю на осмисленні мінливості й нестійкості людських почуттів, алогічних чинників поведінки, неспівмірності ілюзорного та реального світів. Розкриваючи специфіку жіночого світовідчуття, діалектику стосунків чоловіка та жінки, письменник відтворює різні аспекти духовного світу жінки: самотність, нереалізованість, легковажність, розчарованість, загадковість, демонічність.

На основі проведеного дослідження встановлено, що такі риси, як сюжетний динамізм, інтелектуально-психологічна спрямованість, розмірений темпоритм оповідної манери, колоритна деталізація, екзистенційне світовідчуття, майстерне відтворення жіночої психології свідчать про близькість художніх принципів В. Даниленка та О. Жовни. Водночас, на відміну від оповідань В. Даниленка, у художній структурі яких важливу роль відіграють елементи магічного реалізму, твори О. Жовни прикметні домінуванням реалістичної манери прозописьма, зорієнтованістю на традиційні принципи моделювання малих епічних форм. Самобутність художнього світу творів О. Жовни виявляється в оригінальності їхньої проблематики та образної системи. Автор зосереджується переважно на осмисленні проблем, пов`язаних із кардинальними чинниками людського буття, вічними цінностями життя. Розкриваючи проблему співвідношення мистецтва і життя, художньої та життєвої дійсності, О. Жовна осмислює трагізм духовного світу митця, досліджує емоційно-психологічні нюанси, пов`язані з процесом творчості, сприйняттям твору мистецтва, переживанням творчої кризи («Маленьке життя», «Вдовушка», «Партитура на могильному камені»). Увиразнення екзистенційних концептів відбувається у контексті розкриття морально-етичних проблем, через відтворення відчуження, самотності, екзистенційної порожнечі, втрати сенсу життя, нестійкості почуттів, усвідомлення неможливості щастя, взаєморозуміння («Після лекції», «Історія одних похоронів», «В старому домі», «Бабка», «Кульгава русалка»). Способом розкриття таких аспектів, як трагізм образу матері, пошук духовної спорідненості, взаєморозуміння, потреба передачі життєвого й духовного досвіду, а також особливістю оповідної манери, природою художньої образності, гуманістичним спрямуванням, О. Жовна засвідчує свою близькість до художньо-естетичних концептів творчості Гр. Тютюнника.

Специфіка художньої парадигми жанрів новели й оповідання у творчому доробку Л. Тарнашинської, Г. Тарасюк, В. Даниленка та О. Жовни визначається синтезом традиційних і новаторських зображально-виражальних засобів, розширенням і трансформацією епічних канонів, процесом індивідуалізації нормативних категорій форми та змісту, зорієнтованістю на художнє осмислення кардинальних проблем людського буття крізь призму сучасності. Своєрідність жанрових моделей, репрезентованих у творчості митців, засвідчує постійний процес оновлення й розвитку малих епічних форм у контексті сучасного літературного процесу, їх актуальність, оперативність і продуктивність у відтворенні різноманітних вимірів буття.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1) Федосій О.О. Художня специфіка жіночих образів у новелах Галини Тарсасюк. //Наукові записки - Тернопіль «ТНПУ», 2010. - №30. - С.131-140

2) Федосій О.О. Художньо-естетична наповненість новелістики Людмили Тарнашинської. //Літературознавчі студії - КНУ ім. Тараса Шевченка, 2010. - Вип.29. - С.397-403

3) Федосій О.О. Художнє моделювання образу мистецтва у творчій спадщині Олександра Жовни //Науковий вісник ВНУ ім. Л.Українки. Філологічні науки. - Літературознавство, 2010. -№21. - С. 43-47

4) Федосій О.О. Історичний чинник у показі внутрішнього світу людини (на матеріалі новелістики Галини Тарасюк). //Вісник Черкаського університету. Черкаси, 2010р. - Вип.188. - С.98-103

5) Федосій О.О. Жанрово-стильова парадигма малої прози Володимира Даниленка //Література. Фольклор. Проблеми поетики. Зб.наук.праць. Вип.35. - К., 2011.- С. 571-578.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Становлення та специфіка жанру новели. Оновлення жанрового канону в українській малій прозі кінця ХХ – початку ХХІ століття. Проблемно-тематичний поліфонізм малої прози. Образна специфіка новелістики Галини Тарасюк. Жанрова природа новел письменниці.

    дипломная работа [104,1 K], добавлен 26.06.2013

  • Аналіз особливостей змалювання трагічної долі співачки Аліни Іванюк у радянському суспільстві. Розгляд перспективності вивчення творів В. Даниленка в контексті постколоніального аналізу. Дослідження концепту неволі, як чинника руйнації людського життя.

    статья [23,5 K], добавлен 24.11.2017

  • Специфіка оповідної організації та жанрово-стильові модифікації експериментальної белетристики на прикладі творів Л. Скрипника, М. Йогансена і Г. Шкурупія. Вплив синкретизму літературних та кінематографічних елементів на наратологічну побудову тексту.

    дипломная работа [97,8 K], добавлен 01.12.2011

  • Ідейно-образний рівень ліричного твору. Творчість Ліни Костенко в ідейно-художньому контексті літератури. Форма художнього твору, її функції. Проблема вини і кари у драматичній поемі. Специфіка категорій часу й простору. Аналіз віршів письменниці.

    курсовая работа [45,7 K], добавлен 30.10.2014

  • Дослідження жанрово-стильової природи роману, модерного характеру твору, що полягає в синтезі стильових ознак та жанрових різновидів в єдиній романній формі. Огляд взаємодії традицій та новаторства у творі. Визначено місце роману в літературному процесі.

    статья [30,7 K], добавлен 07.11.2017

  • Специфіка вивчення народних творів кінця XVIII - початку XIX століття. Виникнення нової історико-літературної школи. Перші збірки українських народних творів. Аспекти розвитку усної руської й української народної поезії. Роль віршів, пісень, легенд.

    реферат [33,4 K], добавлен 15.12.2010

  • Проблема світоглядної моделі в художній творчості. Специфіка моделювання ідентичності героя та провідні типи характерів як стилетворчих чинників. Аксіологічні концепти в системі світомислення жіночої прози. Вплив системотвірних філософем на твори.

    автореферат [46,9 K], добавлен 11.04.2009

  • Проблеми та психологічні особливості вивчення творів фольклору в середній школі. Усна народна творчість: поняття, сутність, види. Методична література про специфіку вивчення з огляду на жанрову специфіку. Специфіка вивчення ліричних та епічних творів.

    курсовая работа [42,2 K], добавлен 22.04.2009

  • Загальна характеристика сучасної української літератури, вплив суспільних умов на її розвиток. Пагутяк Галина: погляд на творчість. Матіос Марія: огляд роману "Солодка Даруся". Забужко Оксана: сюжет, композиція, тема та ідея "Казки про калинову сопілку".

    учебное пособие [96,6 K], добавлен 22.04.2013

  • Специфіка сучасної української жіночої прози. Феміністичний дискурс в українській літературі. Аналіз проблематики романів Ірен Роздобудько у художньому контексті. Жанрова своєрідність творчості, архетипні образи. Поетика романів Ірен Роздобудько.

    дипломная работа [195,0 K], добавлен 26.09.2013

  • Становлення латиноамериканської літератури і поява магічного реалізму як напрямку в літературі. Риси магічного реалізму, специфіка творів, в яких він використовується. "Сто років самотності" - яскравий приклад композиційної специфіки творчості Г. Маркеса.

    курсовая работа [53,4 K], добавлен 30.11.2015

  • Образність, фразеологізми, народна мудрість і високий стиль творів класиків української літератури: Шевченка, Л. Українки, Франка. Підхід до мови як засобу відтворення життя народу. Складні випадки перекладу. Вживання троп для творення словесного образу.

    реферат [35,4 K], добавлен 17.12.2010

  • Поняття масової літератури, особливості її змісту, художньої специфіки та жанрових ознак. Бестселер – як проблема сучасного літературного процесу. Особливості наррації в масовій літературі на прикладі трилеру П. Зюскінда "Парфумер: історія одного вбивці".

    курсовая работа [89,4 K], добавлен 22.05.2012

  • Закони, теми та головні ідеї творчості Лопе де Вега. Жанрово-композиційна будова драматичних творів письменника. Особливості індивідуального стилю митця. Класифікація драматургічного спадку Лопе де Веги. Участь слуги в інтризі комедій Лопе де Вега.

    курсовая работа [373,8 K], добавлен 07.03.2012

  • Роль творчої спадщини великого Кобзаря в суспільному житті й розвитку української літератури та культури. Аналіз своєрідності і сутності Шевченкового міфотворення. Міфо-аналіз при вивченні творчості Т.Г. Шевченка на уроках української літератури.

    курсовая работа [44,0 K], добавлен 06.10.2012

  • Кожен твір Винниченка складав нову сторінку літературної кризи, в контексті якої читач переставав бути об'єктом впливу чи переконання, а робився до міри співавтором, бо ж з іншого полюса брав у часть у ситуаціях, змодельованих як межові.

    курсовая работа [21,3 K], добавлен 08.05.2002

  • Літературне бароко в Україні. Специфіка бароко, становлення нової жанрової системи в літературі. Пам’ятка української історичної прози й публіцистики кінця ХVІІІ ст. "Історія русів", його перше опублікування 1846 року. Антитетична побудова твору.

    курсовая работа [55,4 K], добавлен 06.05.2010

  • Продовження і розвиток кращих традицій дожовтневої класичної літератури і мистецтва як важлива умова новаторських починань радянських митців. Ленінський принцип партійності літератури, її зміст та специфіка. Основні ознаки соціалістичного реалізму.

    реферат [18,1 K], добавлен 22.02.2011

  • Дослідження формо-змістових особливостей повістей М. Костомарова. Висвітлення морально-психологічних колізій, проблематики та сюжетно-композиційних можливостей. Традиції та новаторство М. Костомарова - прозаїка. Особливості моделювання характерів героїв.

    статья [47,0 K], добавлен 18.12.2017

  • Дослідження особливостей розвитку української поезії та прози у 20-ті рр. ХХ ст. Характерні риси та поєднання розмаїтих стильових течій в літературі. Втручання компартії у творчий процес. "Неокласики" - неформальне товариство вільних поетів-інтелектуалів.

    реферат [34,6 K], добавлен 23.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.