Спільне та відмінне в романах "Тихий американець" Г. Гріна та "Елементал" В. Шкляра

Размещено на http://www.allbest.ru/

СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ В РОМАНАХ «ТИХИЙ АМЕРИКАНЕЦЬ» Г. ГРІНА ТА «ЕЛЕМЕНТАЛ» В. ШКЛЯРА

Н. І. Назаренко М. І. Івахненко

Статтю присвячено вивченню художньої проекції колоніальної політики як соціального, історичного та літературного феномену, представленого в романах українського письменника В. Шкляра й англійського прозаїка Г. Гріна, що дає змогу простежити типологічні збіги та відмінності в цих творах. Виділено стрижневу проблему творів обох письменників: тема національної ідентичності країн, які здобули незалежність від колишніх імперій у другій половині XX століття. З 'ясовано сутність понять «антиколоніальний роман» та «постколоніальний» твір.

Ключові слова: постколоніальні студії, колоніалізм, антиколоніалізм, постколоніалізм, типологічні збіги.

COMMON AND DIFFERENT FEATURES IN THE NOVELS «THE QUIET AMERICAN» OF G. GREENE AND «ELEMENTAL» OF V. SHKLYAR

грін шкляр проекція художній

N.І. Nazarenko, M І. Ivakhnenko

The article is devoted to the investigation of the artistic transformation of colonial policy as a social, historial and literary phenomenon representatived in the novels «Elemental» of the Ukrainian writer V. Shklyar and «The Quiet American» of the English author G Greene. The core issue of the works of both writers is highlighted: the theme of the national identity of countries that gained independence from the former empires in the second half of the XX century. Also the essence of the concepts of «anticolonial novel» and «postcolonial»work of literature is found out in the article presented.

«The Quiet American» (1955) depicts French colonialism in Vietnam being uprooted by the Americans during the 1950 s. The novel has received much attention due to its prediction of the outcome of the Vietnam War and subsequent American foreign policy.

V. Shklyar's «Elemental» (2001)is a modern adventure story, written on documentary facts, well-known to the author. The actions take place in France, Ukraine, Russia and Chechnya. A Ukrainian soldier of the French Foreign Legion receives a task to take out a general's daughter from blocked Chechnya, whom Russian special services hunt for.

Thanks to postcolonial studies elaborated by Z. Vanchura, S. Votchenko, O. Kornilova, M. Pavlyshyn, O. Plaushevska and others, in the anticolonial prose by above-mentioned English and Ukrainian writers the typological artistic structures have been traced. The study of the definitions such as colonialism, anti-colonialism, postcolonialism is one of the key issues of contemporary literary criticism. The interest of scientists is conditioned by the constant renewal of the representations of these terms.

The author's classification of the above categories is presented according to four criteria: by time, content, source of values, binary oppositions, cultural essence, the unity and interaction of which play an important role in this delineation. Besides, the typological common features are the following: the source of values; subject; approaching the depicted events; problem of choice which protagonists face.

In conclusion, this study allows us to understand more deeply the ways of constructing a figurative picture of the writers' worlds, to reveal the peculiarity of their concepts of existence, to understand the trends and regularities of the historical-artistic process of a particular period. Besides that, the authors of the article pointed out some common features of the novels:

- the main determinants of these works are a personality, environment, public background;

- against the backdrop of the key events of social life the protagonists face the problem of choice, which leads to the transformation of their previous outlook;

- in the artistic world of the novels literary term «colonialism» has generalizing character. «The Quiet American» by G. Greem is considered as an anticolonial work, while V. Shklar's «Elemental» proves to be a post-colonial novel.

Key words: postcolonial novel, postcolonial literary studies, colonialism, anti-colonialism, postcoloniality, typological common features.

Тема зіставного аналізу художньої спадщини Грема Гріна та Василя Шкляра ще не була предметом окремого дослідження у вітчизняному літературознавстві. Критичні праці С. Белза [4], Я. Голобородько [7], В. Івашевої [9], А. Кеттла [10], Н. Кубаревої [13], Н. Соловйової [18], Н. Трупкаєва [23], Р. Е. Хьюза [22], які розглядали жанрово-стильові та сюжетно-композиційні особливості творів зазначених митців, містять спорадичні коментарі щодо їхньої проблемно-тематичної специфіки.

Важливою спільною рисою двох означених романів є те, що події, зображені в них, відбувалися на фоні соціально-політичного контексту другої половини ХХ століття, коли тема колоніалізму та суверенності була й залишається однією з важливіших. На глобальному рівні права особистості, нації, держави обмежуються державами-метрополіями, що тяжіють до утворення всеохоплюючого контролю над життям залежних від них країн. Дискусійні питання щодо розмежування змісту понять «колоніалізм», «антиколоніалізм», «постколоніалізм» в сучасному літературознавстві не можна вважати опрацьованими в повному обсязі.

Світоглядно-філософська парадигма антиколоніальних романів Г. Гріна та В. Шкляра є домінантною рисою їхньої творчості, незважаючи на різницю в часових координатах створення «Тихого американця» (1955) та «Елементала» (2001). Це ствердження виходить із того, що письменники, інтерпретуючи суспільно-політичне становище, на формування якого активно впливали історичні факти та обставини, власні переконання, погляди, ідеологічні доктрини, приходять до осмислення головної ідеї - національної ідентичності.

Щоб достовірніше проаналізувати та порівняти художнє осмислення постколоніальних романів «Тихий американець» Г. Гріна та «Елементал» В. Шкляра, вважаємо доцільним звернутися до теоретичних засад трактувань дефініцій «постколоніальний» та «антиколоніальний» твори.

М. Павлишин зазначає, що в літературі існують два різновиди опозиційності до репрезентованої офіційною ідеологією системи цінностей (колоніалізму): антиколоніальний та постколоніальний [14, с. 224]. Відмінні риси зазначених категорій можна класифікувати в чотирьох вимірах:

1) за часовою домінантою: в історичній площині антиколоніалізм - це перша стадія колоніальності; постколоніалізм - це друга стадія. Щодо останньої, вона набула нового значення у зв'язку з тим, що створився гурток письменників (або, іншими словами, сформувалися студії), творчий доробок яких «викликав інтерес у публіки і критики гібридних естетичних форм і значимістю порушених культурних і політичних проблем, що дісталися в спадок від попередньої епохи» [11, с. 342]. Т. Денисова, зокрема, зауважує, що «сьогодні постколоніальні студії <...> змінили обрамлення компаративу» [8, с. 28];

2) за змістом: антиколоніалізм - цілковите заперечення чи ствердження колишніх колоніальних аргументів та цінностей; постколоніалізм - менш реакційний, більш оригінальний і творчий. Протистояння тут виявляється не на рівні простого заперечення, а на рівні усвідомлення, переосмислення матеріалу для нових роздумів, особливий спосіб інтерпретації минулого та сучасності;

3) за позиційністю: антиколоніалізм базується на бінарних опозиціях «свій / чужий», «вітчизна / ворог», Я-Інший (колонізатор, чужинець, ворог); постколоніалізм побудовано на позиції «спостерігач».

4) за культурним підґрунтям: з одного боку, англійська та українська літератури мають власні національні «обличчя», тому твердження про існування однієї постколоніальної культури не є доречним, оскільки кожна з них потребує індивідуальних підходів і тлумачень. З іншої сторони, це мультикультурний простір, в якому перетинаються літератури різних народів, тобто своєрідний палімпсест, який сприяє активному взаємному пливу і трансформації між східними та західними цивілізаціями.

Об'єднуючими ознаками для окреслених видів є наступні: 1) за джерелом цінностей: неповторна сутність нації, зняття обмеженості щодо свободи думки; 2) за тематикою: політична; 3) за наближенням до зображуваних подій: реалістичність; 4) за функціональністю: роман-попередження для майбутніх поколінь.

Термін «антиколоніальний роман» використовують наступні дослідники:

З. Ванчура («Двадцать лет английского романа») [5], С. Вотченко («У истоков английского антиколониалистического романа») [6], О. Корнілова [11], О. Плаушевська («Антиколониальный и антиимпералистический роман Дж. Олдриджа») [15]. Проаналізуємо думку І. Симоненко у праці «Нові часи - нові герої: про англійський антиколоніальний роман» [17] щодо застосування вищенаведеного терміну, вважаючи його як протиставлення до «колоніалістського роману». Ця точка зору має похибку, внаслідок того що колоніалізм - це загальне поняття системи гноблення. Резюмуючи наведені положення, зазначимо, що антиколоніальність і постколоніальність не існують в чистому вигляді, а характеризуються як «суміш», тобто є взаємодоповнюючими, взаємозалежними, «незамкненими», але не взаємозамінними.

Шляхом типологічного зіставлення анти- та постколоніальних романів Гріна та Шкляра спочатку окреслимо підходи різних вчених та, беручи їх за основу, розкриємо спільність і відмінність означених творів.

Перший підхід. Г. Анікін та Н. Михальська визначають певні спільні риси для анти- та постколоніальних творів, а саме: події, відображені у романі, відбуваються у колоніальних чи залежних країнах; в основі подієвого сюжету - антиколоніальний рух у поневолених країнах; конфлікт драматичний, події часто мають трагічний характер; образи-персонажі - представники імперіалістичних держав, їм протиставляється головний герой - англієць, який зображується у стані ідейно- моральної кризи; характерним є поєднання сатири і трагізму, опису подій і психологізму [1, с. 382].

Другий підхід. Дослідник англійської літератури М. Спектор у дисертації «Идейно-стилевое своеобразие английского антиколониалистского романа 1950-х-1960-х» (1982) виділяє такі кола проблем, що є характерними для творів такого типу:

1) засудження морально-політичної невиправданості колоніалізму та імперіалізму шляхом детального відтворення картин експлуатації поневолених народів, розкриття складного комплексу соціально-економічних і морально-етичних питань;

2) акценти на національно-визвольній боротьбі поневолених народів, гуманістичному характері цієї боротьби: пріоритет принципу свободи, високе призначення людського індивіда, співчуття до поневолених. Ця проблема тісно пов'язана з художнім осмисленням духовного обличчя народу;

3) активізація проблеми вибору життєвого шляху особистості, яка тісно пов'язана з питаннями внутрішньої свободи і відповідальності, оскільки в акті вибору виявляється її орієнтація на певні моральні та соціальні цінності [19, с. 14].

Слід зазначити, що Г. Анікін, Н. Михальська, М. Спектор зосереджують свою увагу майже на одних і тих же рисах анти- та постколоніальних романів. Два підходи є цілком влучними, але з деякими варіаціями: другий видається змістовнішим, узагальнюючи всі ознаки першого.

На наш погляд, системоутворюючою є перша ланка, яка представлена текстовою канвою романів обох письменників. В реальності суспільство є синтезом «опору» і «лояльності», «відчуженості» і «приналежності», які співіснують і переплітаються, проявляючись ситуаційно, складаються відносини, що зв'язують «колонізаторів» і «колонізованих». Кордон між ними виявляється динамічним простором. Як зазначає Хоми Баба, вказуючи на «амбівалентність колоніального дискурсу», «ми виявляємо себе в перехідному стані, де зустрічаються простір і час, щоб розродитися складними поєднаннями подібності і відмінності, минулого і сьогодення, внутрішнього і зовнішнього, включення і виключення» [2, с. 161]. Наприклад, Фаулер, один з головних героїв роману «Тихий американець», константує, що «but nothing nowadays is fabulous and nothing rises from its ashes» [21, с. 5]. Протилежну точки зору має український Елементал: «Найцікавіше у цій війні настане тоді, коли мертві почнуть повертатися з того світу» [20, с. 22].

Відзначимо, що за національною приналежністю Г. Грін - уродженець Великобританії, країни з давніми колоніальними традиціями. Тобто, він є представником імперії. Незважаючи на цей біографічний факт, світоглядна позиція майстра художнього слова не дозволяє йому трактувати імперське як «своє», поважаючи право в'єтнамського народу на самовизначення. З одного боку, колонія для в'єтнамського народу є вітчизною, а імперія - ворогом; з іншого боку, для представника проамериканської «третьої сили» Олдена Пайла колонія стає застосуванням на практиці гучних гаслів західної демократії, заснованих на вченнях Йорка Гардинга, в той час, як для Томаса Фаулера В'єтнам став ріднішим за Англію.

Життєве кредо Пайла: «They'll be forced to believe what they are told, they won't be allowed to think for themselves» [21, c. 55]. Він так оцінює свої вчинки: «They were only war casualties. It was a pity, but you can't always hit your target. Anyway they died in the right cause» [21, с. 105]. Промовистою є відповідь Фаулера: «I wouldn't know how to translate that into Vietnamese» [21, с. 105]. Американець не розуміє, що цим людям не потрібна його «демократія». У них своя історія, свої закони, до яких вони звикли і які вони розуміють.

Фаулер усвідомлював, що люди тут живуть не так, як англійці та американці. Він намагається розкрити очі агенту проамериканської «третьої сили», зізнавшись, що сам належить до табору «colonial peoples», але історія навчає, що не можна поневолювати інші народи - треба завжди пам'ятати: «This is their country [21, с. 57]; «...they don't like our smell, the smell of Europeans.» [21, с. 55].

Важливо підкреслити, що на тогочасну думку Г. Гріна, В'єтнам - це «a land of rebellious barons. It was like Europe in the Middle Ages» [21, с. 21]. Письменник акцентує відсталість та гальмування економічного розвитку цієї країни: будинки освітлювалися лише свічками або тьмяними гасовими лампами. Особливо це відчутне в описах рисових плантацій: «Small naked boys sat on the buffaloes which waded genital- deep among the irrigated fields; where the gold harvest was ready the peasants in their hats like limpets winnowed the rice against little curved shelters of plaited bamboo. The cars drove rapidly by, belonging to another world.» [21, с. 48]. Інший світ репрезентовано розвагами колонізаторів: французькі та американські завойовники влаштовували пишні прийоми та вечірки в ресторанах, відвідували гральні будинки, Палац п'ятисот дівчат.

Рідне суспільство українського героя (містечко Миронівка) описується як «суцільне болото без просвітку й звуку, німі смерди, які не отримують зарплатні і мовчки, як худоба, ходять на роботу», які «з останніх сил раділи, що немає війни, і відкривали роти тільки для того, щоб проклинати тих, хто здобував їм цю нікчемну волю» [20, с. 28]. Соціально-економічний рівень життя змусив Ґренуя «піти у світ незнаними шляхами».

Однією із головних у творах Г. Гріна та В. Шкляра є проблема національно- визвольної боротьби, яка розгортається на двох рівнях:

а) фізичним (визвольні змагання за незалежність країни). У романі Г. Гріна «Тихий американець» в'єтнамці, виснажені війною, не здаються, не підкорюються колонізаторам, створюючи партизанські загони: «A post southwest of Saigon was temporarily occupied last night by the Vietminh» [21, с. 54].

б) духовним (спротив нав'язаним стереотипам та створення власних моделей розвитку рідної культури). В'єтнамців підтримує і захищає англієць Фаулер: «They want enough rice. They don't want to be shot at. They don't want our white skins around telling them what they want» [21, с. 55].

У творі «Елементал» націоцентричність боротьби постає особливо гостро і напружено, адже в основі сюжету лежить доволі широкий ряд реальних історичних явищ, подій, героїв, поставлених у зовсім конкретні часовопросторові межі (1991-1996 рр.). Тут і проблема «світового тероризму», й екскурс в історію регіональних війн, і тема «Росія - Чечня», й, можливо, не така масштабна, проте також не менш популярна колізія «Україна - Росія», питання діяльності спецслужб і контррозвідок [16, с. 45]. В. Шкляр надає цій визвольній боротьбі сакрального змісту, адже вона наповнена усвідомленням власної національної ідентичності. Авторові вдалося відобразити полотно боротьби чеченського народу і «громадян інших держав (один з них - Анрі Дюшан), що виявили жертовність, мужність, відвагу та героїзм у боротьбі за волю народу і незалежність Вітчизни під час віроломного нападу російських агресорів» [16, с. 72], а також невимовну трагічність і невідворотність неминучості кровопролиття, загибелі чеченців (наприклад, Джохар Дудаєв), в жилах яких разом з кров'ю текла національна ідея.

Ідейне навантаження як спосіб ствердження світогляду колоритної постаті вміщується в наступному вислові: «Світ тісний, а земля маленька, як макове зерня» [20, с. 47]. Внутрішньо переконуючись в цій словесній фразі, та в тому, що кожна зернина життєвого досвіду проростає у часі і набуває нових якостей завдяки перевтіленням, головний герой став на шляху практичного аналізу світу, образу народу, його самовизначення і самопроекції у мировому співтоваристві. За словами психоаналітика Сіяка: «Ти зробив добру справу. <...> Можливо, навіть перейшов в іншу якість» [20, с. 213].

Український Елементал відмічає «три прокляті українські шляхи, у яких заплутався цілий народ, а що вже казати про мене одного». Перший з них - це те, що «Україна не бере участі в міжнародних конфліктах», другий - «Україна - Росія», третій - це «європейський вибір», який є віддзеркаленням ціннісних орієнтацій народу. Звертаючись до історичної тематики, письменник підкреслює, що за часів загрози державній єдності український народ стає об'єднуючим джерелом сили до боротьби за свободу, державність, націю, за відстоювання незалежності не тільки своєї країни, але й допомагає іншим у перелічених цінностях: «Це ж вам не сімнадцяте сторіччя, не 1645 рік, коли наші хлопці-найманці допомагали французам брати Дюнкерк <...> і якщо мій безіменний пра-пра-пра-прадід десь упав смертю хоробрих біля отого Дюнкерка, то, звичайно, його ні з ким не могли сплутати» [20, с. 73]. Розвиток кожної держави проходить певні етапи періодизації, які зберігають в собі форми мислення (когнітивні паттерни) народів минулих епох.

На особливу увагу у романах українського та англійського письменників заслуговують мотиви окресленого вище третього кола - вибір особистості є суб'єктивним набутком, невід'ємною складовою внутрішнього світу людини. Свобода цього вибору та відповідальність за нього відтворюється за схемою «низка подій» ^ «низка переживань» ^ «низка переосмислень, переконань».

Тоталітаризм, як зауважив Л. Сеник, - це катастрофічний стан духовності і суспільства в цілому. Дослідник наголошує, що в таких умовах «межового стану» виникає загроза роздвоєння особистості [16, с. 46]. Кожний песонаж є «героєм роздоріжжя» своєї долі, і цей шлях є індивідуальним: 1) нейтральна позиція; 2) позиція протистояння; 3) пристосування до політики колоніалізму та перейняття її ідеології.

Така, в романі «Тихий американець», Фаулер, в якості кореспондента англійської газети потрапивши до міста Фат-Д'єм, де йшли кровопролитні бої, і побачивши всі жахи несправедливої війни, приходить до висновку: «Ihate war» [21, с. 89]. Тобто, його свідомість зазнала змін, пройшовши складний шлях внутрішньої боротьби і ломки, яка віддзеркалилась у прийнятті виваженого рішення - допомагати в'єтнамському народові: «I was to be a reporter no longer: I was to have opinions» [21, с. 16]. Спочатку герой бачиться читачу цинічним, скептичним персонажем, тобто» закрив очі - і ти в затишній домівці». Його первинне життєве кредо було таке: «The human condition being what it was, let them fight, let them love, let them murder, I would not be involved» [21, с. 24]. З психологічної точки зору, ці набуті якості - як захисна оболонка. Як зауважує Грін: «Sooner or later one has to take sides. If one is to remain human» [21, с. 102].

Анрі Дюшан (псевдонім) - українець, вояк Французького іноземного легіону, або ж, як його характеризує автор, «звичайнісінький елементал - істота, яка живиться стихіями». На відміну від вищезгаданого грінівського героя, життєвий шлях «агента 007» є багатоплановим, тому що його сприйняття світу концентрується на різнорівневих проблематичних істинах. По-перше, незважаючи на перебування у підрозділі Французького іноземного легіону, він не зрадив Батьківщини та зберіг почуття любові до свого народу. Життєве кредо щодо його місця в прошарку суспільства: «.я чоловік і люблю воювати, бо це справжня чоловіча робота, за яку, крім усього, непогано платять. Це єдине місце, де я потрібний. Там я був ніким» [20, с. 91]. Протягом розвитку сюжетних подій спостерігаємо еволюцію світогляду Елементала: спочатку його цікавили матеріальні потреби: півмільйона франків за порятунок «дорогоцінної кралі» доньки чеченського генерала Дудаєва; потім під час знаходження на військових операціях, побачивши терористичні акти, внаслідок яких «вдови мають свій особливий погляд на такі речі» [20, с. 48], починає чітко розуміти ситуацію з боротьбою проти тоталітаризму. Тобто, беззаперечне виконання свого обов'язку захисту людей від небезпеки - для нього вищий імператив, набагато важливіший («все одно її треба було врятувати, хоч би чия вона була»), ніж матеріальний достаток.

По-друге, відповідаючи на питання «на чиєму боці» психоаналітика Андре Сіяка, головний герой каже «на нашому», але подумки - «на своєму власному боці» [20, с. 16].

По-третє, у процесі визволення Хеди, перед Елементалом відкриваються «три шляхи: праворуч підеш - коня втратиш, ліворуч підеш - без голови зостанешся, а вирушиш прямо - назад не повернешся. І я пішов прямо». Зворотній шлях також тягнеться через три «червоні» нитки: слизький до Франції, романтичний (український до Києва або литовський до Вільнюса); «третій шлях, найнадійніший і найпряміший»; крім перелічених «в крайньому разі можна було б сісти на якийсь внутрішній рейс і без особливих зусиль, без зброї захопити літак» [20, с. 163]. Важливою складовою світогляду Анрі Дюшана є моральні цінності. У нього немає сумнівів, який шлях обрати на початку та в кінці свого завдання: чи йти за чіткими приписами воєнного командування, на якому «можна поставити відразу хрестик і нулик», чи все-таки йти своїм шляхом, відстоюючи свою незалежність як представника українського народу.

У підсумку, в результаті проведеного дослідження маємо змогу окреслити певні типологічні сходження в романі «Тихий американець» англійського прозаїка Г. Гріна та в романі «Елементал» українського письменника В. Шкляра:

- головними детермінантами означених творів є людина, середовище, громадське тло;

- проблема вибору, яка постає перед головними героями на фоні переломних подій суспільного життя і призводить до трансформації їхнього попереднього світогляду;

- в художньому світі аналізованих романів «колоніалізм» виступає як узагальнююче поняття. «Тихий американець» Г. Гріна є антиколоніальним твором, тоді як «Елементал» В. Шкляра вважаємо постколоніальним романом.

Список використаної літератури

1. Аникин Г. В. История английской литературы : учеб. пособ. / Г. В. Аникин, Н. П. Михальская. - 2-е изд., перераб. и испр. - Москва : Высшая школа, 1985. - 431 с. ; Anikin G. V. Istoriya angliyskoy literatury : ucheb. posob. / G. V. Anikin, N. P. Mikhalskaya. - 2-e izd., pererab. i ispr. - Moskva : Vysshaya shkola, 1985. - 431 s.

2. Баба X. Местонахождение культуры / X. Баба // Перекрестки : журнал исследований Восточноевропейского пограничья. - 2005. - № 3-4. - С. 161-191 ; Baba X. Mestonakhozhdenie kultury / X. Baba // Perekrestki : zhurnal issledovaniy Vostochnoevropeyskogo pogranichya. - 2005. - № 3-4. - S. 161-191.

3. Будний В. Порівняльне літературознавство : підруч. / В. Будний,

М. Ільницький. - Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 430 с. ; Budnyi V. Porivnialne literaturoznavstvo : pidruch. / V. Budnyi, M. Ilnytskyi. - Kyiv : Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2008. - 430 s.

4. Бэлза С. Путешествия по «Гринленду» / С. Бэлза // Грин Гр. Тихий американец. Наш человек в Гаване. Комедианты / Гр. Грин ; пер. с англ. Е. Голышевой, Б. Изакова. - Москва : Правда, 1986. - С. 3-18 ; Belza S. Puteshestviya po «Grinlendu» / S. Belza // Grin Gr. Tikhiy amerikanets. Nash chelovek v Gavane. Komedianty / Gr. Grin ; per. s angl. Ye. Golyshevoy, B. Izakova. - Moskva : Pravda, 1986. - S. 3-18.

5. Ванчура З. Двадцать лет английского романа (1945-1964) / З. Ванчурап; пер. с чешск. М. Арнатовой, Э. Олоновой. - Москва : Высшая школа, 1968. - 113 с. ; Vanchura Z. Dvadtsat let angliyskogo romana (1945-1964) / Z. Vanchurap ; per. s cheshsk. M. Arnatovoy, E. Olonovoy. - Moskva : Vysshaya shkola, 1968. - 113 s.

6. Вотченко С. А. У истоков английского антиколониалистического романа / С. А. Вотченко. - Киев : Наукова думка, 1984. - 286 с. ; Votchenko S. A. U istokov angliyskogo antikolonialisticheskogo romana / S. A. Votchenko. - Kiev : Naukova dumka, 1984. - 286 s.

7. Голобородько Я. Літературний архіпелаг : постаті, тексти, тенденції / Я. Голобородько // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2009. - № 6. - С. 76-87 ; Holoborodko Ya. Literaturnyi arkhipelah : postati, teksty, tendentsii / Ya. Holoborodko // Ukrainska mova i literatura v serednikh shkolakh, himnaziiakh, litseiakh ta kolehiumakh. - 2009. - № 6. - S. 76-87.

8. Денисова Т. Наука «компаративістика» в сучасному трактуванні / Т. Денисова // Слово і час. - 2005. - № 5. - С. 24-31 ; Denysova T. Nauka «komparatyvistyka» v suchasnomu traktuvanni / T. Denysova // Slovo i chas. - 2005. - № 5. - S. 24-31.

9. Ивашева В. В. Что сохраняет время : Литература Великобритании (1945-1977) : очерки / В. В. Ивашева. - Москва : Советский писатель, 1979. - 336 с. ; Ivasheva V. V. Chto sokhranyaet vremya : Literatura Velikobritanii (1945-1977) : ocherki / V. V. Ivasheva. - Moskva : Sovetskiy pisatel, 1979. - 336 s.

10. Кеттл А. Введение в историю английского романа / А. Кеттл. - Москва : Прогресс, 1966. - 446 с. ; Kettl A. Vvedenie v istoriyu angliyskogo romana / A. Kettl. - Moskva : Progress, 1966. - 446 s.

11. Корнилова Е. В. Современная художественная литература Англии/ Е. В. Корнилова. - Москва : 1960. - 148 с. ; Kornilova Ye. V. Sovremennaya

khudozhestvennaya literatura Anglii / Ye. V. Kornilova. - Moskva : 1960. - 148 s.

12. Кривопишина А. Часопросторові (хронотопні) характеристики сюжетів романів Василя Шкляра «Ключ» та «Елементал» / А. Кривопишина // Вісник Черкаського університету. Серія : Філологічні науки. - 2007. - Вип. 118. - С. 74-76 ; Kryvopyshyna A. Chasoprostorovi (khronotopni) kharakterystyky siuzhetiv romaniv Vasylia Shkliara «Kliuch» ta «Elemental» / A. Kryvopyshyna // Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia : Filolohichni nauky. - 2007. - Vyp. 118. - S. 74-76.

13. Кубарева Н. П. Зарубежная литература второй половины ХХ века / Н. П. Кубарева. - Москва : Московский лицей, 2002. - 342 с. ; Kubareva N. P. Zarubezhnaya literatura vtoroy poloviny ХХ veka / N. P. Kubareva. - Moskva : Moskovskiy litsey, 2002. - 342 s.

14. Павлишин М. Канон та іконостас : літер. -крит. ст. / М. Павлишин. - Київ : Час, 1997. - 445 с. ; Pavlyshyn M. Kanon ta ikonostas : liter.-kryt. st. / M. Pavlyshyn. - Kyiv : Chas, 1997. - 445 s.

15. Плаушевская Е. В. Антиколониальный и антиимпериалистический роман Дж. Олдриджа 40-х - нач. 50-х годов : автореф. дис канд. филолог. наук : спец.10.01.05 / Е. В. Плаушевская ; Львовский гос. ун-т им. Ив. Франко. - Львов, 1958. - 15 с. ; Plaushevskaya Ye. V. Antikolonialnyy i antiimperialisticheskiy roman Dzh. Oldridzha 40-kh - nach. 50-kh godov : avtoref. dis kand. filolog. nauk : spets. 10.01.05

/ Ye. V. Plaushevskaya ; Lvovskiy gos. un-t im. Iv. Franko. - Lvov, 1958. - 15 s.

16. Сеник Л. Національна ідентичність української літератури в умовах тоталітаризму : 30-ті роки і пізніше (проблема літературної опозиції) / Л. Сеник // Третій міжнародний конгрес україністів, м. Київ, 26-29 серпня 1996 р. - Київ, 1996. - С. 44-51 ; Senyk L. Natsionalna identychnist ukrainskoi literatury v umovakh totalitaryzmu : 30-ti roky i piznishe (problema literaturnoi opozytsii) / L. Senyk // Tretii mizhnarodnyi konhres ukrainistiv, m. Kyiv, 26-29 serpnia 1996 r. - Kyiv, 1996. - S. 44-51.

17. Симоненко І. П. Нові часи - нові герої. Про англійський антиколоніальний роман / І. П. Симоненко. - Київ : Наукова думка, 1970. - 224 с. ; Symonenko I. P. Novi chasy - novi heroi. Pro anhliiskyi antykolonialnyi roman / I. P. Symonenko. - Kyiv : Naukova dumka, 1970. - 224 s.

18. Соловйова Н. М. «Я не вигадав цей світ...» (Грем Грін. Життя, творчість) / Н. М. Соловйова. - Київ, 1969. - 47 с. ; Soloviova N. M. «Ia ne vyhadav tsei svit...» (Hrem Hrin. Zhyttia, tvorchist) / N. M. Soloviova. - Kyiv, 1969. - 47 s.

19. Спектор М. Й. Идейно-стилевое своеобразие английского

антиколониалистского романа 1950-1960-х годов : автореф. дисс. ... канд. филолог. наук : спец. 10.01.05 / Майор Иосифович Спектор ; Киевский государственный университет им. Т. Г. Шевченко - Киев, 1982. - 24 с. ; Spektor M. Y. Ideyno-stilevoe svoeobrazie angliyskogo antikolonialistskogo romana 1950-1960-kh godov : avtoref. diss. ... kand. filolog. nauk : spets. 10.01.05 / Mayor Iosifovich Spektor ; Kievskiy gosudarstvennyy universitet im. T. G. Shevchenko - Kiev, 1982. - 24 s.

20. Шкляр В. Елементал : роман / В. Шкляр. - 3-тє вид., стер. - Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. - 224 с. ; Shklyar V. Yelemental : roman / V. Shklyar. - 3-te vid., ster. - Kharkw : Knizhkoviy Klub «Klub Smeynogo DozvUlya», 2015. - 224 s.

21. Graham G. The Quiet American / G. Graham. - New York : Penguin, 1973. - 111 s.

22. Hughes R. E. The Quiet American : The Case Reopened / R. E. Hughes // Renascence. -1959. - XII. - P. 41s49.

23. Thrupkaew N. Paved with Good Intentions : The Quiet American and the Din of Imperialism [Electronic resource] / N. Thrupkaew // The American Prospect. - 2003. - Vol. 14, Issue 4. - Mode of access : http://prospect.org/article/paved- good-intentions

Размещено на Allbest.ru