Тропеїчні засоби в романі Ірен Роздобудько "Останній діамант міледі"

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Тропеїчні засоби в романі Ірен Роздобудько "Останній діамант міледі"

Горбачова Олена

Науковий керівник - професор Тихоша В. І.

Антоція

УДК 81'42 У статті досліджено тропеїчні засоби, що використано у творі; систематизовано аналізовані порівняння, епітети та метафори на основі класифікацій.

Ключові слова: епітет, порівняння, метафора, семантика, образність, проста та ускладнена структура.

Annotation

In the article the trope means are researched, which are used in the composition; comparisons, epithets and metaphors are systematically analyzed, which are based on classification.

Key words: epithet, simile, metaphor, semantics, imagery, simple and complicated structure.

Художня література характеризується перш за все наявністю естетичних зображальних засобів. Мовознавці активно досліджують індивідуальні стилі письменників, звертаючи увагу на засоби увиразнення мови, завдяки яким автори мають більший емоційний вплив на читача.

При зображенні дійсності на папері неабияку роль відіграють тропи. Вони допомагають письменнику втілити у словесну форму конкретні уявлення про предмети й вислови, своє ставлення до них. Використовуючи їх, мова художнього твору набуває особливого забарвлення і яскравості. Проблемами дослідження тропеїчних засобів займалося багато вчених: вивченням порівняння - І. Кучеренко, Н. Шаповалова; епітети досліджували В. Виноградов, Л. Булаховський; метафори вивчали такі науковці, як М. Кочерган, Н. Арутюнова та ін. Також є багато праць присвячених вивченню стилістичних функцій тропів у різних художніх творах.

Незважаючи на велику кількість праць і досліджень з даної теми, вивчення тропеїчних засобів увиразнення мови ще не досліджені у творі Ірен Роздобудько «Останній діамант міледі», тому актуальність обраної теми зумовлена її спрямованістю на дослідження естетичних зображальних засобів, які використовує сучасна письменниця для вираження свого бачення картини світу. роман роздобудько епітет метафора

Метою статті є аналіз тропеїчних засобів увиразнення мови в романі І. Роздобудько «Останній діамант міледі», а саме: характеристика семантико-стилістичних функцій епітетів, порівнянь та метафор.

Використані авторкою епітети характеризуються переносним образним вживанням, яке дозволяє виділити домінуючу ознаку образу, наповнити його семантичний простір новим образним змістом. У дослідженні ми спробували класифікувати епітети на лексико-семантичні групи.

Значну частину займають епітети зорової семантики. Авторка застосовує чимало таких епітетів: оксамитовий, тьмяний, напівзотлілий, золотий, яскравий, мишачий колір, рум'яний, жаб'ячий колір.

Серед внутрішньо-чуттєвих ми виділили одоративні, що характеризують предмет за запахом, дотиком, слуховими концептами (гарячий, глухий, густий, гучнявий, солодкий ) та емотивні епітети (веселий, гнівний, ейфоричний, жорстокий, ніжний, сумний, відчайдушний).

Погодившись із класифікацією А. Вежбицької, ми виокремили епітети на позначення «хороших, добрих» речей (благородний, загадковий, привабливий, священний, цікавий) та «неприємних і злих» (безглуздий, жалюгідний, жахливий, убогий, химерний).

Досліджені нами епітети направлені на посилення виразності образів зображуваних предметів чи явищ, на виділення їх найбільш суттєвих ознак.

Метафори у романі є не тільки образними тропами поетичної мови, а й джерелом виникнення нових значень. Дані засоби увиразнення мови ми класифікували за морфологічними ознаками.

Найбільшою за обсягом є група дієслівних метафор, потім комбіновані, та іменні (іменникові та прикметникові).

Серед дієслівних метафор нами виділено такі, що позначають конкретні речі та абстрактні. Напр.: «Тіло відмовлялося служити» [5, с. 3]; «Але напруга висіла в повітрі, як важкий вранішній туман» [5, с. 25].

Неабияке значення у зображенні певних явищ, подій, номінацій письменниця надає комбінованим метафорам. Такі метафори мають багаточленну структуру, яка поєднує в собі іменникові й дієслівні метафори. Напр.: «І тільки десь у глибині, на самому денці її пульсуючої зіниці здригнулася й на мить пронизала мозок блискавка болю» [5, с. 53].

Зовсім невелика кількість використана письменницею іменних метафор, до яких відносяться іменникові та прикметникові. Напр.: «-…небо у діамантах!» [5, с. 56]; «…мертва тиша» [5, с. 13].

За структурними типами ми виділили метафори прості, ускладнені й складні.

Прості - це ті, в яких семантичне ядро складається з двох компонентів. Напр.: «На нижній палубі стояла тиша» [5, с. 186].

Ускладнені - це структури, в яких спостерігаємо розгортання одного чи обох компонентів метафоричного образу. Напр.: «Така ж думка була написана на багатьох обличчях інших пасажирів» [5, с. 153].

Складні - формуються тоді, коли один із компонентів семантичного ядра метафоризується двічі, тобто входить до складу двох семантичних ядер. Напр.: «Вона бачила, як велика чорна рука розверзлася перед ними і втягує Макса у своє черево» [5, с. 71].

Порівняння у творі дуже різноманітні за своєю будовою, змістом, тематичними групами. Вони створюють словесні картини, а в уяві читача яскраві, насичені образи. У нашому дослідженні ми класифікували їх за способами вираження.

Найбільшу групу становлять порівняльні звороти поєднані за допомогою компаративної зв'язки, тобто сполучників. Найчастіше вживаним є сполучник як.

Напр.: Як дівчина, квилить чайка…» [5, с. 158]; «Пасмо волосся… розповзлося по плечах, мов кубло рудих змій…» [5, с. 205].

Чималу групу порівняльних зворотів становлять такі, що поєднуються за допомогою предиката - здаватися, схожий, нагадував, скидався.

Також зафіксовано порівняння у вигляді поєднання умовно простих речень: «…життя, мабуть не варте того, щоб перетворювати його на літературу. Це все одно, що зблиск скляної скалки видавати за сяйво діаманта і змішувати публіку вірити в це» [5, с. 101].

Порівняння, які використовує І. Роздобудько у своєму творі, можна поділити на логічні та образні. При логічних порівняннях встановлюється ступінь схожості чи відмінності між предметами одного класу, беруться до уваги всі властивості, якості, ознаки порівнюваних предметів, але виділяється щось одне. Напр.: «…огледів задимлену залу, інтер'єр якої більше скидався на інтер'єр пекла…» [5, с. 109-110].

Образне порівняння відрізняється від логічного тим, що воно вихоплює одну якусь найвиразнішу ознаку, часом несподівану, і робить її основною, ігноруючи всі інші. Такі конструкції апелюють до органів чуття та створюють образність мови за допомогою пробудження уяви. Напр.: «Він тримав гостей на порозі і, як сполохана курка, бив себе тремтячими руками по кишенях..» [5, с. 23].

Прийом порівняння досить поширений у романі, авторка використовує його для того, щоб створити художній образ більш чітко і яскраво.

У романі І. Роздобудько «Останній діамант міледі» тропи мають неабияке значення, адже вони сприяють більшій виразності тексту, посилюють його переконливість, забезпечують емоційний вплив на читача. Основні їх функції у творі це зображальна та естетична. Досліджені тропеїчні засоби різноманітні за своєю семантикою, структурою, граматичними і функціональними особливостями.

Література

1. Деравчук С. В. Стилістичне навантаження епітетів у поетичних текстах В. Свідзинського / С. В. Деревачук // Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки. - Луцьк, 2003. - № 12. - С. 259 - 262.

2. Дмитришин Л. Я. Особливості метафоричних структур у поезіях О. Ольжича / Л. Я. Дмитришин // Філологічні студії. - Луцьк. - 2000. - № 3. - С. 82 - 87.

3. Качуровський І. В. Основи аналізу мовних форм (стилістика): Фігури і тропи. / І. В. Качуровський. - Мюнхен; Київ, 1995. - 275 с.

4. Прокопчук Л. В. Категорія порівняння та її вираження в структурі простого речення: автореф. дис... канд. наук: 10.02.01 / Прокопчук Л. В. - Вінниця, 2000. - 19 с.

5. Роздобудько І. Останній діамант міледі: Авантюрний детектив / І. Роздобудько - Харків: Фоліо, 2006. - 222 с.

Размещено на Allbest.ru