Проект "Світова столиця книги" як комунікаційний феномен

У статті розглянуто історію створення та особливості реалізації про-екту «Світова столиця книги», що має на меті заохочення читання та любо-ві до книги. Показано, що міста, які вже здобули цей титул, мають високий рівень читацької та видавничої культури; проводять міжнародні книжкові виставки, ярмарки та акції популяризації читання; організовують конфе-ренції, майстер-класи; виявляють винахідливість, створюючи скульптури, аудіобібліотеки, пам'ятні книги, монети, поштові марки тощо; втілюють у життя ідеали культурного розмаїття, діалогу та толерантності, відо-бражаючи всі події на своїх офіційних сайтах.

Ключові слова: Всесвітній день книги та авторського права, Світова столиця книги, читання.

В статье рассматривается история создания и особенности реализации проекта «Мировая столица книги», цель которого -- поощрение чтения и любви к книге. Показано, что города, получившие этот титул, имеют высо-кий уровень читательской и издательской культуры; проводят международ-ные книжные выставки, ярмарки и акции популяризации чтения; организу-ют конференции, мастер-классы; проявляют изобретательность в создании скульптур, аудиобиблиотек, памятных книг, монет, почтовых марок и т.п.; воплощают в жизнь идеалы культурного разнообразия, диалога и толерант-ности, отражая все события на своих официальных сайтах.

Ключевые слова: Всемирный день книги и авторского права, Мировая столица книги, чтение.

The article discusses the history of creation and peculiarities of the project «World Book Capital» in order to appeal to reading and love for books. It is shown that the cities that received this title, posses a high level of readership and publishing culture, conduct international book exhibitions, fairs and events to promote reading, and organized conferences, workshops, show ingenuity, creating sculptures, audio library, commemorative books, coins, postal stamps, etc.; embody the ideals of cul-tural diversity, dialogue and tolerance.

Key words: World Book and Copyright Day, World Book Capital, reading. книга читання видавничий виставка

На замовлення компанії «Київстар» спеціалістами Gf Ukraine влітку 2013 р. було проведено дослідження «Читання книг в Україні», у якому взяли участь понад 1000 респондентів з усієї країни. Результа-ти засвідчили, що з вересня 2006 р. до серпня 2013 р. частка покупців книжок знизилась з 42 % до 30 %. Лише 1 % опитаних називає не-стачу коштів головною причиною нечитання книжок, як основні ж перешкоди зазначено, зокрема, низьке знання українських авторів та видавництв, слабке просування сучасної літератури; низьку популяр-ність електронних книжок і слабкість систем продажу контенту, які б дали змогу збільшити доступність сучасної літератури для українців; безліч інших способів проведення вільного часу вдома, що потребу-ють менше зусиль, ніж читання книжок, тощо [5]. Схожа ситуація із читанням спостерігається й у інших країнах (наприклад, за даними останнього опитування Фонду громадської думки, більше ніж 50 % росіян визнали, що за останній рік не прочитали жодного художньо-го твору; за статистикою, у Великобританії близько 40 % мешканців не прочитали жодної книжки в житті [10]), тому однаково необхідні сьогодні заходи з популяризації читання і на загальносвітовому рівні (Всесвітній день книги та авторського права), і на державному (від затвердження відповідних концепцій і програм до втілення в життя конкретних заходів, наприклад пільгового оподаткування книгови-давців), і на обласному, і на міському, і в конкретному закладі, і в кож-ній родині.

Питання популяризації читання розглядають педагоги: Н. Бе-ляева, О. Вороничева, О. Дорофеева, Н. Збаровська, О. Колосова, Н. Митько та ін. Маркетингові комунікації видавництва з метою під-вищення попиту на книгу висвітлюють у своїх працях Е. Бейверсток, X. Бем, Я. Владарчик, Й. Вьорнер, Г. Ірем, Н. Еріашвілі, Г. Схют, В. Теремко, М. Тимошик, П. Форсайт, Г. Хаард, Г. Шульц та ін. Сучас-ні реалії вимагають від видавців, які прагнуть утримати й розширити свою читацьку аудиторію, шукати нові нестандартні підходи.

У межах цієї статті ми ставимо за мету дослідити історію створен-ня та особливості реалізації проекту «Світова столиця книги» як ко-мунікаційного феномена.

Починаючи з 1996 р., ЮНЕСКО стала ініціатором концепції Сві-тової столиці книги, приуроченої до Міжнародного дня книги та ав-торського права -- 23 квітня. Ідея проведення Дня книги була запро-понована Міжнародною асоціацією книговидавців, а потім подана на розгляд ЮНЕСКО урядом Іспанії. За пропозицією уряду Російської Федерації формулювання назви свята було доповнено словами «та авторського права». Всесвітній день книги та авторського права був проголошений на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 р. (Резо-люція № 3.18) [19]. Рішення було прийнято з метою освіти, розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найбільшим засобом поширення знання, найбільш надійним способом його збереження.

Дату було вибрано в пам'ять про те, що 23 квітня пішли із життя Мігель де Сервантес, Уїльям Шекспір (за Юліанським календарем), Інка Гарсиласо де ла Вега. Крім того, у цей день народилися фран-цузький поет Морис Дрюон, угорський письменник Мате Залка, новозеландська письменниця Найма Марш, ісландський письмен-ник, Нобелівський лауреат Хальдоур Кільян Лакнесс, американський письменник Джеймс Патрик Донліві, українські письменники Гри-горій Тютюнник, Василь Земляк, Олександр Гаврилюк, Василь Кух- та, Андрій Курков та інші літератори.

Традиція святкування Дня книги зародилася в Каталонії (Іспанія), де в 1923 р. книготорговці вирішили влаштувати грандіозний книж-ковий ярмарок, щоб ушанувати пам'ять Мігеля де Сервантеса, Інки Гарсиласо де ла Веги та Уїльяма Шекспіра. У Каталонії є ще одна тра-диція: тим, хто купив 23 квітня (у День Святого Георгія) книгу, дару-ють троянду. У Середньовіччі Святий Георгій був проголошений по-кровителем Каталонії. ЮНЕСКО перейняла цю традицію й створила свою програму «Подаруй книгу, подаруй троянду».

Сьогодні Всесвітній день книги та авторського права святкують у 190 країнах світу.

Проект «Світова столиця книги» є іміджевим і не передбачає гро-шової винагороди для переможця. Титул столиці символічний, але його присуджують за найкращі міські програми із заохочення читан-ня та любові до книг. Естафета приймається 23 квітня в одній столиці книги, а через рік передається в іншу. Дванадцять місяців триває за-тверджена програма з наданням у ЮНЕСКО звітів за певні періоди.

Головна мета номінації -- пропаганда книги й читання серед населен-ня, особливо молоді.

Щорічно в штаб-квартирі ЮНЕСКО збирається відбірковий ко-мітет, щоб оцінити програми міст-кандидатів і присудити звання «Світова столиця книги» місту, що подало найкращу програму по-пуляризації книги й залучення до читання. Цей комітет складається з представників ЮНЕСКО, Міжнародної асоціації видавців (UIE), Міжнародної федерації книготорговців (IBF) і Міжнародної федера-ції бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). Це гарантує адекватну й відповідну участь у проекті міжнародних організацій, які представля-ють три основні індустрії книговидання.

Однією з умов для претендентів на почесне звання книжкової столиці є можливість фінансування культурних програм, пов'язаних з літературно-видавничою діяльністю, а також залучення до участі в програмі місцевих наукових і літературних спільнот. Комітет покли-каний послідовно залучати до цієї акції кожен регіон. Країна, яка бажає висунути своє місто, повинна мати представників у міжнарод-них федераціях книговидавців, книготорговців, бібліотек. Ця акція є яскравим проявом співпраці між головними ланками книговидав-ничої справи, а також активної ролі міст у розвитку книговидавничої справи та читання.

Столицями книги були оголошені: Мадрид (Іспанія, 2001 р.), Александры (Єгипет, 2002 р.), Нью-Делі (Індія, 2003 р.), Антверпен (Бельгія, 2004 р.), Монреаль (Канада, 2005 р.), Турин (Італія, 2006 р.), Богота (Колумбія, 2007 р.), Амстердам (Голландія, 2008 р.), Бейрут (Ліван, 2009 р.), Любляна (Словенія, 2010 р.), Буенос-Айрес (Арген-тина, 2011 р.), Єреван (Вірменія, 2012 р.), Бангкок (Таїланд, 2013 р.), Порт-Харкорт (Нігерія, 2014 р.), Інчхон (Південна Корея, 2015 р.).

Для всіх міст, які вже здобули цей титул, характерний високий рі-вень читацької та видавничої культури, у тому числі завдяки біблі-отекам, університетам, видавництвам, ЗМІ тощо. Відповідні країни мають давні традиції та перемоги у сфері літератури (див. табл.).

Мадрид (Іспанія, 2001 р.) [11; 13]. Як ми вже зазначали, ідея про-ведення Дня книги була запропонована урядом Іспанії, тож логічно, що саме Мадрид став першою Світовою столицею книги. Гордістю Іспанії є Національна бібліотека, заснована в 1712 р. Її фонди станов-лять 17 мли одиниць зберігання, у тому числі: 50 тис. давніх книжок, опублікованих до 1831 р., 30 тис. манускриптів, 5 млн періодичних та серійних видань, 500 тис. листівок, 2 млн фотографій.

Таблиця Нобелівські лауреати з літератури -- представники країн, чиї міста здобули титул Світової столиці книги

Національна бібліотека в Мадриді має прекрасну колекцію книг, в архівах Королівської ради у справах Індії в Севільї зберігаються цінні документи з історії Реконкісти та іспанської колоніальної ім-перії.

Інститут Іспанії заохочує розвиток мистецтва й науки. До його структури входять заснована в 1713 р. Королівська академія іспан-ської мови, Королівська академія історії, Королівська академія ви-шуканих мистецтв Сан-Фернандо й королівські академії точних, фі-зичних і природничих наук, духовних та політичних наук, медицини, юриспруденції й фармакології. Діяльністю в галузі культури займа-ється літературне товариство Атеней у Мадриді [9].

Александры (Єгипет, 2002 р.) [13]. Світову славу принесла місту Александрійська бібліотека, яка була споруджена понад 2500 років тому. Її вважали одним з головних наукових центрів свого часу. Там збе-рігалися понад 700 тис. сувоїв папірусу. Усі «книги» були класифіковані за 120 темами й описані в каталогах. Будівництво нової Александрій- ської бібліотеки тривало близько 12 років і коштувало 220 млн дол.

Національна бібліотека Єгипту (Дарунок аль-кутуб), створена як бібліотека єгипетських хедивів (турецьких правителів) у 1870 р., вмі-щує понад 1,5 млн книг, рукописів, періодичних видань, мікрофіль-мів. Близько 60 % фондів бібліотеки -- арабською мовою, 25 % -- англійською, решта -- переважно іншими європейськими мовами. Справжнім скарбом бібліотеки є унікальна колекція з 58 тис. рідкіс-них ісламських рукописів. В ісламському центрі аль-Азхар зібрана багата бібліотека з ісламістики, що налічує 22 тис. рукописних ви-дань [7].

Нью-Делі (Індія, 2003 р.) [11; 13]. В Індії існує більше ніж 57 тис. бібліотек, серед яких 10 мають загальнонаціональне значення, зокре-ма Публічна бібліотека в Делі. Спеціальні наукові бібліотеки відкриті при Індійському союзі міжнародних відносин, Національному інсти-туті прикладних економічних досліджень та Індійському інституті державного управління в Делі тощо. Бібліотеки, у яких зберігаються цінні рукописи, розташовані в різних містах країни; усі вони отриму-ють субсидії з державного бюджету [8].

В Індії 221 університет, один з найвідоміших і найпрестижніших -- Делійський.

Антверпен (Бельгія, 2004 р.) [13]. Місто цікаве плантенівською бі-бліотекою, яка знаходиться в музеї Плантона-Моретуса. У ній збері-гається більше ніж 30 тис. примірників книг, серед яких 150 належать до перших років книгодрукування. Музей володіє колекцією друкар-ського обладнання, включаючи два найстаріших у світі збережених друкарських преси. Ця бібліотека зберігає деякі дуже рідкісні кни-ги, включаючи Біблію п'ятьма мовами (Biblia Polyglotta), анатомічну книгу Андреаса Весаліуса (Andreas Vesalius). Одне з найбільш цікавих приміщень музею -- друкарня.

Монреаль (Канада, 2005 р.) [13; 17]. Бібліотеки Монреаля об'єднані в одну спільну віртуальну бібліотеку, тому при пошуку якоїсь книги перевіряється спільна база всіх бібліотек.

Характерною ознакою літературного середовища Монреаля є різноманіття представлених тут культур: англійської, місцевої, ка-рибської, французької, іспанської і навіть східної. У Всесвітній день книги та авторського права 2005 р. гостей приймали артисти Цирку Сонця. Артисти з Монреаля прочитали уривки з творів, присвячених їхньому місту, і виконали про нього пісні. Пам'ятна книга, що містить представлений репертуар, була випущена із цієї нагоди та подарована всім запрошеним.

Турин (Італія, 2006 р.) [11; 13]. Національна університетська біблі-отека в Турині -- одна з головних бібліотек Італії. Вона заснована в 1720 р. й на сьогодні має більше ніж 1 млн книг, 3700 манускриптів, 1600 інкунабул.

У Туринському університеті, що нараховує понад 600 років, зокре-ма, почав свій шлях літератора та філософа Еразм Роттердамський.

У 2006 р. Турин відвідав лауреат Нобелівської премії в галузі літе-ратури Жозе Сарамаго, португальський письменник, що нині живе в Іспанії, який разом з п'ємонтським композитором з м. К'єри Аціо Корги відсвяткували п'ятнадцятиріччя свого творчого співробітни-цтва, результатом якого стала опера «Виправданий розпусник», на-писана на замовлення театру «Ла Скала».

Саме в 2006 р. виповнилося 30 років першому італійському що-тижневому виданню «Туттолібрі», присвяченому світу літератури: книгам, видавцям, життю та творчості письменників і поетів. Журнал почав своє життя як самостійне видання, займаючи на полицях кни-гарень і в журнальних кіосках окреме місце, а кілька років потому, коли він набув широкої популярності, став щотижневим додатком до газети «Ла Стампа». Завдяки успіху «Туттолібрі» в 1988 р. у Турині відбувся Книжковий салон -- перший національний книжковий яр-марок. Турин став рупором своїх друкарень і видавництв, серед яких деякі виросли до рівня великих видавничих будинків, як, наприклад, Utet (Союз друкарень-видавців Турина), Рагауіа, Sei (Міжнародне то-вариство видавців), Einaudi, Boringhieri.

Слід також згадати дві значущі премії, вручення яких щорічно проходить у провінції Турина. Одна з них -- «Премія Іринцане Ка- вур», що вручають авторам, чиї твори перекладають і публікують у різних країнах; це дослідницький інститут іноземної літератури, що охоплює територію від Латинської Америки до Китаю. Друга -- «Оскар Вотго», заснована Маріо Валлаурі, перекладачем санскриту та викладачем літератури й античної індійської філософії, більш відома серед фахівців, які вивчають античну літературу.

Богота (Колумбія, 2007 р.) [13; 22]. У Боготі широко розгалужена мережа публічних бібліотек -- Бібліомережа, а також більше ніж 80 чи-тацьких клубів, завдяки чому багато місцевих жителів стали книголю-бами. У колумбійській столиці знаходиться найвідвідуваніша бібліо-тека в Латинській Америці -- бібліотека імені Луїса Анхеля Аранго.

Напередодні міжнародного книжкового ярмарку, який щорічно відбувається в Боготі, столичною владою була проведена незвичайна акція, під час якої жителям колумбійської столиці, які змушені сто-яти в чергах, пропонували почитати книгу, зокрема Л. М. Толстого та А. П. Чехова.

Церемонія передачі звання Світової книжної столиці була відзна-чена дзвоном усіх дзвонів католицьких церков Боготи рівно опівдні 23 квітня.

Амстердам (Нідерланди, 2008 р.) [13; 24]. У місті два університети: Амстердамський університет і Амстердамський вільний університет. У цьому місті розташована Нідерландська королівська академія наук.

Символами книжкової столиці обрано філософа Спінозу, який більшу частину життя провів в Амстердамі, письменницю Анну Франк, котра переховувалася тут з родиною під час Другої світової війни й написала про це у своєму «Щоденнику дівчинки», а також відому дитячу письменницю Анні Шмідт.

В Амстердамі реалізовано цілорічну програму заходів під назвою «Відкрита книга», що включала різноманітні літературні події: ви-ставки, конгреси, міжнародні зустрічі. Місцями їх проведення ста-ли: Амстердамська публічна бібліотека, культурно-інформаційний центр «Pakhuis de Zwijger», численні парки та площі міста. А 11 червня книжкова столиця приймала щорічний Конгрес європейських кни- готорговців.

Бейрут (Ліван, 2009 р.) [1; 13]. У Лівані існує 15 великих бібліотек, зокрема, Національна бібліотека в Бейруті, що є також депозитарі-єм документів ООН, і найбільша в країні бібліотека Американського університету.

Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтиро Мацуура вітав той факт, що «місто Бейрут, яке стикається зараз зі значними проблемами в плані підтримки миру і мирного співіснування, здобуло визнання у зв'язку з його прихильністю принципам діалогу, що сьогодні як ніко-ли важливо в контексті ситуації в регіоні; а також те, що була визнана здатність книг активно сприяти досягненню цих цілей» [1].

Нині в державі з населенням лише 4 млн проживають послідовни-ки приблизно 17 різних релігій та віросповідань. Це світоглядне роз-маїття, безперечно, позначилося й на літературі. Ліванців вважають арабською нацією, що найбільше читає, відповідно, ліванська літера-тура -- одна з найрозвиненіших в арабському світі. А в Національно-му музеї Бейрута зберігаються зразки фінікійського алфавіту, який ліг в основу грецької й арабської писемності.

Відродження арабської літератури в XIX ст. стало плодом праці ліванських філологів і публіцистів. Завдяки їх зусиллям посилився інтерес до класичної середньовічної спадщини та сформувався су-часний арабський літературний стиль. Родоначальниками арабської журналістики не лише в Лівані, а й в інших арабських країнах були ліванці, які заснували перші національні видавництва. Ліван, як і ра-ніше, зберігає славу провідного центру журналістики та друкарської справи в арабському регіоні. Газети й журнали, що видають у Бей-руті, називають «парламентом арабського світу», оскільки саме на їх сторінках розгортаються громадські дискусії з проблем, які хвилю-ють усіх арабів. У першій половині 1990-х рр. у країні виходило в світ 16 щоденних газет загальним тиражем 500 тис. примірників, а також публікувалася тижнева і щомісячна періодика арабською, французь-кою, англійською й вірменською мовами [15].

Любляна (Словенія, 2010 р.) [11; 13; 16; 20]. Серед кандидатів на це звання були також Гвадалахара (Мексика), Лісабон (Португалія), Рига (Латвія), Санкт-Петербург (Російська Федерація), Відень (Ав-стрія), Веллінгтон (Нова Зеландія). Вибір Любляни як столиці кни-ги зумовлений високим рівнем розвитку книжкової мережі в місті. Щороку в Любляні виходить не менше ніж 4500 нових книг, 1000 з яких -- художня література. У місті дуже багато публічних бібліотек. Жителі міста багато читають, у тому числі іноземними мовами, чи-мало мешканців знають німецьку й англійську, на третьому місці -- італійська.

У Словенії проходить Міжнародний поетичний фестиваль «Крис-тал Віленіці». У фестивалі «Література світу: фабула 2010» та Всесвіт-ньому книжковому саміті взяли участь визнані книжкові експерти з усього світу.

Як своєрідні міні-бібліотеки використовували навіть автобусні зу-пинки: пасажири мали змогу брати книги, читати їх у дорозі, а після прочитання повертати на місце. Були розроблені спеціальні «книж-кові» маршрути містом із відвіданням місць народження та помеш-кань відомих словенських письменників.

У зв'язку з обранням Любляни комітетом ЮНЕСКО Світовою столицею книги Монетний двір Фінляндії 12 квітня 2010 р. випустив в обіг три монети різного номіналу й різних металів, але з єдиним ди-зайном. На аверсі монет намальована стилізована відкрита книга й зазначені номінал монети, її рік випуску та країна емісіонера («2010 SLOVENIJA» у два рядки). На реверсі монет також зображений сти-лізований фасад Національної бібліотеки Словенії. У правій части-ні уздовж фасаду є напис: «LJUBLJANA PRESTOLNICA KNJIGE» («Любляна столиця книги») у три рядки.

Упродовж року в Любляні пройшло понад 300 різних заходів, при-свячених книзі: художні інсталяції у відкритих галереях, бібліотеки на вулиці, фестиваль живої літератури -- читання письменників своєю мовою й у перекладах словенською мовою, заходи для дітей, виставки з історії писемності, виставки середньовічних рукописів, покази ро-боти старих друкарських машин, фільми, зняті за різними відомими літературними творами, тощо.

Буенос-Айрес (Аргентина, 2011 р.) [3; 12; 13]. Місто вибороло по-чесне звання в суперництві з шістьма іншими претендентами, серед яких були африканські міста Лагос (Нігерія) та Порто Ново (Бенін).

Річні проекти передбачали створення мультилінгвальної громад-ської бібліотеки й запис аудіоваріантів понад сотні «шедеврів світо-вої класики». Крім того, пройшов тиждень книги «Буенос-Айрес -- місто книжкових магазинів», адже в столиці Аргентини існує понад 400 книгарень (приблизно один магазин на кожні 6 тис. жителів) -- результат надзвичайної активності міністерства культури Аргенти-ни, котре останніми роками досить ефективно працює над низкою проектів у літературній сфері, як-от: «Не існує міста без поезії», «Дай мені книгу в подарунок», «24 серпня -- День читача». Крім того, що-річний книжковий ярмарок у Буенос-Айресі відвідують більше ніж 1,2 мли літературних шанувальників, що дає право аргентинцям на-звати його найбільшим ярмарком серед усіх, що відбуваються в іспа-номовних країнах.

За підрахунками соціологічного центру «Agencia Argentina de ISBN», лише з 1996 до 2006 р. випуск друкованих видань в Аргентині зріс на 120 %.

На площі Сан Мартін м. Буенос-Айреса 11 травня 2011 р. від-булося відкриття «Вавилонської вежі» із книг, виготовленої за про-ектом одного з найвідоміших латиноамериканських художників- авангардистів Марти Мінухін. «Вавилонська вежа» являє собою 25-метрову конструкцію з каркасом з металу, 16 метрів у діаметрі, що складається із семи поверхів. На її зведення знадобилося більше ніж 30 тис. книг, наданих дипломатичними місіями таких країн, як: Австрія, Азербайджан, Бельгія, Бразилія, Великобританія, Голлан-дія, Греція, Данія, Еквадор, Ізраїль, Іспанія, Італія, Канада, Китай, Коста-Рика, Куба, Ліван, Мексика, Пакистан, ПАР, Перу, Південна Корея, Польща, Саудівська Аравія, Сирія, Словенія, США, Угорщи-на, Уругвай, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швей-царія, Японія. Виступаючи на вернісажі, Марта Мінухін відзначила, що її робота стала символом масової участі різних країн у розумінні того, що, незважаючи на те, що всі представлені книги написані різ-ними мовами-оригіналами, мова культури й літератури завжди одна.

Єреван (Вірменія, 2012 р.) [6; 11; 13; 18]. ЮНЕСКО віддала пере-вагу країні, що відзначала 500-річний ювілей друкарства. Єреван був обраний за якісну й багатогранну програму, що, за словами відбірко- вої комісії, «дуже детальна, реалістична та прив'язана до соціальної тканини, духу міста. Вона сфальцьована на загальному й повному за-лученні всіх категорій фахівців, задіяних у книжковій індустрії» [18].

У центрі уваги заходів проекту -- діти й підлітки як майбутні носії знань. Це такі заходи, як: фестиваль-парад «Дайте нам книги, дайте нам крила», програми «Я створюю книгу» і «Повернути книги дітям», конкурс оформлення видань «Кольорові книги», виставка-аукціон книг, опублікованих дітьми, виставка «Книга як свідчення», про-грама «Екранні читання», Фестиваль читання на відкритому повітрі, Міжнародна книжкова виставка та фестиваль «Тиждень туманянів- ської казки», Маскарад літературних героїв і Міжнародна зустріч письменників «Літературний ковчег», виставка-інсталяція «Вічність слова» тощо.

У єреванському Центрі мистецтва «Гафесджян» відкрилася ви-ставка книги «ArmBookExpo», на якій було представлено літературу вірменською й іноземними мовами, опубліковану як у Вірменії, так і за кордоном. У межах виставки організовані презентації видавництв, лекції, читання на відкритому повітрі, обговорення тощо.

У центрі Єревана відбулося відкриття триметрової скульптури Да-вида Єреванці «Житіє Вічності», присвяченої охоронниці національ-ної ідентичності й культурної спадщини -- вірменській жінці (дві вір-менські жінки в трагічні дні геноциду вірменів 1915 р. в османській Туреччині врятували древній рукопис). У Музеї історії Вірменії від-крилася виставка «Вічність письма...». Автор і керівник проекту -- італієць Альберто Торсело. Унікальність виставки полягає в тому, що фактично вперше в межах однієї колекції вдалося побачити старо-давні книги й рукописи із чотирьох великих музеїв: Ечміадзинського Святого Престолу, Історичного музею Вірменії, Матенадарана, На-ціональної бібліотеки Вірменії. Понад 100 експонатів представляють перші зразки писемності -- урартські й домаштоцівські письмена.

Пройшли масові заходи, наукові конференції й зустрічі в різних частинах Єревана, наприклад, усевірменський симпозіум письмен-ників, семінар оформлення книги, конференція «Від Гуттенберга до Інтернету: незакінчена історія».

Для проведення заходів «Єреван -- Світова столиця книги, 2012» уряд Вірменії виділив 300 мли драмів (близько 800 тис. дол.).

Бангкок (Таїланд, 2013 р.) [2; 13; 25]. Столиця Таїланду здобула титул Світової столиці книги завдяки зусиллям країни з «об'єднання всіх етапів видавництва та книготоргівлі, всіх учасників видавничих проектів» [2]. Це місто виявило рішучу готовність стати сполучною мирною ланкою серед суперечливих літераторів, видавництв і торго-вельних організацій. Воно почало активні заходи в межах просування соціальної програми серед громадськості.

У Таїланді функціонує мережа університетів, технічних, педагогіч-них і сільськогосподарських інститутів та коледжів. Найстаріші з уні-верситетів -- Чулалонгкорнський в Бангкоку (заснований у 1917 р.) і Таммасартський (1933 р.), найбільш відомі -- Рамкамхензький, Ка- сетсатський та Махідонський [23].

Останніми роками в Сіамі активно відкривають нові бібліотеки, формують книжкові полиці в банках і галереях, літературні томи кла-дуть навіть у міське таксі. За це прагнення Бангкок і здобув почесне звання.

«Я хочу подякувати Бангкоку за ту багату й різноманітну програму, яку він підготував і взяв на себе зобов'язання провести, особливо хо-тілося б відзначити те, що ця програма звертає увагу, насамперед, на молодь і неосвічене населення, яке не вміє або не бажає читати. За-вдяки прагненню до співпраці й діалогу на місцевому, національному й міжнародному рівнях ця програма чудово відповідає цілям проек-ту «Світова столиця книги», -- передає слова глави ЮНЕСКО Ірини Бокової «The Nation» [2].

Урочиста церемонія передачі титулу відбулась у столиці Таїланду 21--23 квітня. У ці дні пройшли такі цікаві заходи, як відкриття проек-ту «Book broadcast», презентація пам'ятної поштової марки, вручення книжкової премії «SEAwrite Award», всесвітня книжкова виставка тощо.

Порт-Харкорт (Нігерія, 2014 р.) [14]. Змагалися за це престижне звання 11 міст, зокрема Ліон (Франція), Москва (Росія), Оксфорд (Великобританія), Краків (Польща) тощо. Найбільшу активність у боротьбі виявили мешканці Оксфорда та Вільнюса, де активісти руху створили спеціальні сайти для збору голосів на підтримку своїх міст.

Порт-Харкорт подав комітету найкращу програму, яка включає в себе великий проект розвитку нігерійської видавничої культури й пропаганду читання серед населення країни, що зможе підвищити загальний рівень грамотності громадян країни.

«Родзинкою» програми є щорічний літературний фестиваль «Garden City», який газета «Thisday» описала як найбільшу подію та-кого роду в країнах Африки на південь від Сахари. До того ж у Порт- Харкорті живе Нобелівський лауреат з літератури Воле Шоїнка.

У місті знаходяться Державний університет штату Ріверс і Універ-ситет Порт-Харкорту.

Інчхон (Південна Корея, 2015 р.) [4]. Надсилаючи заявку на участь у конкурсі на отримання цього права, влада Інчхона пообіцяла реа-лізувати ряд масштабних проектів, зокрема організувати книжковий обмін в Азійському регіоні, розповсюдження друкованої продукції на благочинних засадах, концерти та інші заходи, присвячені літературі.

Крім того, заплановано зустрічі з літераторами із сусідніх країн, проведення спільних семінарів з міжнародними асоціаціями книж-кових видавництв і торгових організацій, а також створення глобаль-ного товариства книголюбів-студентів. Найближчим часом у місті буде створено робочу групу, яка почне розробку конкретних заходів з реалізації цих планів.

Отже, у наші дні світова громадськість стурбована падінням ін-тересу до читання книг. Щоб змінити ситуацію, організовують певні заходи, зокрема проект «Світова столиця книги». Цей титул уже здо-були міста завдяки високому рівню програм популяризації книги й значному потенціалу всіх, хто залучений у видавничий процес, актив-ному літературному життю, про що свідчить, зокрема, кількість Нобе-лівських лауреатів відповідних країн. Ці міста мають високий рівень читацької та видавничої культури; проводять міжнародні книжкові виставки, ярмарки та акції популяризації читання; організовують конференції, майстер-класи; виявляють винахідливість, створюючи скульптури, аудіобібліотеки, пам'ятні книги, монети, поштові марки тощо; втілюють у життя ідеали культурного розмаїття, діалогу та толе-рантності, відображаючи всі події на своїх офіційних сайтах. Головна мета всіх зазначених заходів -- заохочення читання та любові до кни-ги. До того ж поширення інформації про життя Світової столиці кни-ги в ЗМІ, соціальних мережах тощо сприяє формуванню позитивного іміджу відповідної країни.

Україна лише готується спробувати свої сили в боротьбі за звання Світової столиці книги, що й визначає перспективи наших подаль-ших досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агентство ООН в области культуры провозгласило Бейрут «Всемирной столицей книги -- 2009» [Электронный ресурс]. -- Режим доступа : http:// un.by/news/world/09- 07- 07-dig4.html

2. Бангкок -- Всемирная столица книги 2013 (08.07.11) [Электрон-ный ресурс] // Издательство «Иностранка». -- Режим доступа : http:// inostrankabooks.ru/ru/text/5823/

3. Буенос-Айрес стане книжковою столицею у 2011-му [Електронний ре-сурс] // Друг читача. -- Режим доступу : http://vsiknygy.net.ua/news/3943/

4. Всемирной столицей книги в 2015 году станет южнокорейский город Инчхон [Электронный ресурс]. -- Режим доступа : http://newsradio. com.ua/rus/2013_07_30/Vsemirnoj-stolicej-knigi-v-2015-godu-stanet- juzhnokorejskij-gorod-Inchhon/

5. Дослідження читання книжок в Україні : підготовлено компанією «GfK Ukraine» на замовлення компанії «Київстар» [Електронний ресурс] / Іліб Вишлінський, заступник директора GfK Ukraine. - Режим досту-пу : http://www.gfk.ua/ imperia/md/content/ gfkukraine/reports/report_gfk_ reading_pres.pdf

6. Ереван - столица книги 2012 : программа [Электронный ресурс]. - Ре-жим доступа : http://www.yerevan2012.org/index.php?option=com_content& view=article&id=636&Itemid=176&lang=ru

7. Єгипет [Електронний ресурс] // Укрінформ. - Режим доступу : http://svit. ukrinform.ua/Egypt/egypt.php?menu=additional

8. Индия : путеводитель [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// www ericglotfelty. com/muzei-i-biblioteki.html

9. Іспанія [Електронний ресурс] // Укрінформ. - Режим доступу : http:// svit. ukrinform.ua/Spain/spain.php?menu=additional

10. Книга и чтение в культурном пространстве России [Электронный ресурс] // Университетская книга : информационно-аналитический журнал. - Режим доступа : http://www.unkniga.ru/ostraya-tema/2759-kniga-i-chtenie- v-kulturnom-prostranstve-rossii.html

11. Книга : Энциклопедия / редкол. И. Е. Баренбаум, А. А. Беловицкая, А. А. Говоров и др. - М. : Большая Российская энциклопедия, 1999. - 800 с.

12. Книжкова вежа в Буенос-Айресі [Електронний ресурс] // The Epoch Times Україна (Велика Епоха). - Режим доступу : http://epochtimes.com.ua/life/ society/knyzhkova-vezha-v-buenos-ajresi-96667.html

13. Книжкові столиці світу : вебліографічний дайджест [Електронний ресурс] / авт.-уклад. Н. М. Бартош. - Черкаси, 2012. - 20 с. - Режим доступу : http://www.symonenkolib. ck. ua/ images/stories/anons/17.05.12/text_ KSS. doc

14. Книжковою столицею світу-2014 стане нігерійське місто Порт-Харкорт [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://knig.org.ua/knyzhkovoyu- stolytseyu-svitu-2014-stane-niherijske-misto-port-harkort.html

15. Ліван [Електронний ресурс] // Укрінформ. - Режим доступу : http://svit. ukrinform.ua/Livan/livan.php?menu=additional

16. Любляна - книжкова столиця світу [Електронний ресурс] // Інформа-

ційна аґенція культурних індустрій «ПРО». - Режим доступу : http:// www i-pro.kiev.ua/ contentlyublyana knizhkova-stolitsya-svitu

17. Монреаль - Мировая столица книги [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://wwwunesco.org/bpi/rus/pdf/Media-25-Russe.pdf

18. О Проекте [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www. yerevan 2012.org/index.php?option=com_content&view=article&id=91&Itemid=108 &lang=ru

19. Резолюция 3.18. Провозглашение 23 апреля Всемирным днем книги и авторского права : Резолюция принята по докладу Комиссии IV на 22-м пленарном заседании 15 ноября 1995 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://unesdoc.unesco.org/ images/ 0010/ 001018/101803rb.pdf

20. Словения, 2010 (Любляна - Всемирная столица книги) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://news.euro-coins.info/2010/04/3700/

21. Список лауреатів Нобелівської премії [Електронний ресурс] // Вікіпе- дія. - Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_лауреатів_Hо- белівської_премії_з_літератури

22. Столиці Колумбії привласнили звання Світової книжкової столиці [Електронний ресурс] // УНІАН. - Режим доступу : http://culture.unian. net/ukr/detail/184826

23. Таїланд [Електронний ресурс] // Укрінформ. - Режим доступу : http:// svit. ukrinform.ua/Tailand/tailand.php?menu=additional

24. Amsterdam World Book Capital [Electronic resource]. - Mode of access : www. amsterdamworldbookcapital.com

25. Bangkok World Book Capital 2013 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.bangkokworldbookcapital2013.com/home/home.asp?lang=en#7

26. World Book Day [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. world- bookday.com/

Размещено на Allbest.ru